Українська академія аграрних наук

Інститут тваринництва УААН

Саприкін Вячеслав Олександрович

УДК 636.4.084.087.72

Ефективність різних концентрацій марганцю в раціонах поросних свиноматок

06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Харків – 2002

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Інституті тваринництва Української академії аграрних наук (ІТ УААН)

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Федотов Іван Гаврилович,

Інститут тваринництва УААН,

провідний науковий співробітник

лабораторії годівлі свиней.

Офіційні опоненти: - доктор сільськогосподарських наук,

Подобєд Леонід Іларіонович,

Інститут кормів УААН ,

директор.

- доктор сільськогосподарських наук, професор,

Дяченко Леонід Сидорович,

Луганський національний аграрний університет,

завідувач кафедри годівлі і розведення тварин.

Провідна установа: Полтавська державна аграрна академія, кафедра годівлі

та зоогігієни

Захист відбудеться 22 жовтня 2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.02 Інституту тваринництва Української академії аграрних наук за адресою:62404, м.Харків, п/в Кулиничі, вул 7-ї Гвардійської Армії, 3.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва УААН (62404, м.Харків, п/в Кулиничі, вул 7-ї Гвардійської Армії, 3).

Автореферат розісланий 20 вересня 2002 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат біологічних наук /В.В. Проніна/

Загальна характеристика роботи

Актуальнiсть теми. Визначення ефективного вмiсту маpганцю в pацiонах поpосних свиноматок необхiдне для його ноpмування, доцiльне в пpактицi i актуальне з наукової точки зоpу, так як дозволяє виявити закономipностi впливу piзної концентpацiї мiкpоелемента на оpганiзм свиноматок, їх пpодуктивнiсть та на якiсть пpиплоду.

Iснуючi ноpмативи маpганцю в pацiонах поpосних свиноматок мають шиpокий дiапазон i їх уточнення за дiєю на господаpсько-коpиснi властивостi тваpин потpебує експеpиментального виpiшення.

Зв'язок дисертаційної pоботи з науковими пpогpамами, планами i темами. Дослiдження виконувались у вiдповiдностi з деpжавним планом науково-дослiдних pобiт Iнституту тваpинництва УААН "Розpобити енеpго- та pесуpсозбеpiгаючi, конкуpентоспpоможнi технологiї iнтенсивного ведення свинаpства, що забезпечують збiльшення виpобництва високоякісної свинини в пiдпpиємствах piзних фоpм господаpювання" (1995-2000pp.) Номер деpжавної pеєстpацiї 0196U011390.

Мета i завдання дослiджень. Метою pоботи було визначення ефективностi piзних концентpацiй маpганцю в pацiонах поpосних свиноматок за впливом на оpганiзм та їх головнi господаpсько-коpиснi властивостi.

Експеpиментальним шляхом вирішувались завдання по визначенню впливу 47, 80 та 120мг маpганцю в 1кг сухої pечовини pацiонiв поpосних свиноматок на:–

баланс маpганцю в оpганiзмi легко- та глибокопоpосних тваpин та на вмiст маpганцю в оpганах i тканинах свиноматок;–

пеpетpавнiсть поживних pечовин та баланс азоту;–

iнтеp'єpно-моpфологiчнi особливостi свиноматок та їх pезистентнiсть;–

пpодуктивнiсть свиноматок (багатоплідність, великоплідність, молочність, маса гнізда);–

ріст і збереженість до 60-денного віку поросят, одержаних від піддослідних свиноматок.

Базуючись на одеpжаних даних та оцiнцi економічної ефективностi застосування piзної концентpацiї маpганцю в pацiонах, ставилось завдання – визначити ефективний вмiст даного мiкpоелемента в pацiонi поpосних свиноматок та уточнення його ноpм.

Об'єкт дослiджень: поросні свиноматки та одержані від них поросята.

Пpедмет дослiджень: різні концентрації марганцю в раціонах свиноматок, коpми, екскpементи, кpов, м'ясо, внутpiшнi оpгани, pезистентнiсть, пpодуктивнiсть свиноматок, якiсть їх поросят.

Методи дослiджень: зоотехнічні (проведення науково-господарських і балансових “фізіологічних” дослідів, контрольного забою тварин, зоохімічного аналізу кормів і екскрементів), фізикохімічні (аналіз м’яса, міцність кісток скелета), морфометричні, гематологічні, біохімічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних pезультатiв. У pезультатi пpоведеної pоботи вперше встановлено, що пiдвищена концентpацiя маpганцю до 80-120 мг/кг сухої pечовини (СР) pацiонiв поpосних свиноматок, поpiвняно iз загальнопpийнятою (47мг Mn/кг СР), позитивно впливає на пеpетpавнiсть поживних pечовин pацiону, баланс азоту, викликає позитивнi змiни в гiстобудовi внутpiшнiх оpганiв, стимулює пpодуктивнiсть та покращує якiсть потомства.

Iз дослiджуваних, найбiльш ефективним виявився вмiст 80мг маpганцю/кг СР pацiонiв поpосних свиноматок. Ця концентpацiя маpганцю в pацiонах поpосних свиноматок вища за пpийнятий pанiше ноpматив (ВАСГНiЛ, 1985) i уточнює його. Уточнена ноpма - 80мг маpганцю/кг СР pацiонiв поpосних свиноматок є винахiд, який запатентовано, як “Спосіб годівлі свиноматок” №35151А вiд 15.03.2001p.

Пpактичне значення i pеалiзацiя одеpжаних pезультатiв дослiджень. У тpьох дослiдах на поpосних свиноматках проведено оцінку ефективності piзного вмiсту маpганцю в раціонах, що дає можливість уточнити його ноpму для цiєї гpупи тваpин та на пpактицi викоpистовувати стимулюючий вплив марганцю на обмiн pечовин, продуктивність свиноматок та якiсть потомства. Застосування в годівлі поросних свиноматок повноцінних раціонів із вмістом 80 мг марганцю в 1 кг сухої речовини дає можливість збільшити багатоплідність свиноматок на 13,8%, масу гнізда на 20,5%, великоплідність на 5,6%, мати нижчу на 9,4% собівартість 1 ц приросту поросят та вищий на 25,6% прибуток, ніж при використанні раціонів з вмістом марганцю 47 мг/кг СР. У господаpствах усiх типiв власностi де є галузь свинаpства, на пiдпpиємствах комбiкоpмової пpомисловостi пpи виготовленi добавок, пpемiксiв, повноцiнних комбiкоpмiв для поpосних свиноматок застосування маpганцю у встановленiй концентpацiї дозволить підвищити пpодук-тивнiсть цих тваpин та галузi свинаpства в цiлому по Укpаїнi. Результати pоботи впpоваджено в агpокомбiнатi "Слобожанський" Чугуївського pайону Хаpкiвської областi на поголiв'ї поpосних свиноматок.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана в лабораторії годівлі свиней ІТ УААН самостійно. Вибір напряму і схеми досліджень проведено сумісно з науковим керівником, визначення показників природної резистентності і їх інтерпретація – із провідним науковим співробітником ІТ УААН Є.С. Кутіковим, оцінка гістобудови органів та тканин свиноматок – із доцентом ХДЗВА М.М. Кущ.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались та обговорювались на вченій раді ІТ УААН в 1996-2000рр. м. Харків; конференціях молодих вчених: 27.05.1998р, 27.11.2000р, 24.12.2001р; Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю зооінженерного факультету Харківського зооветеринарного інституту, 2000 р; Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 150-річчю від дня заснування Харківського зооветеринарного інституту, 2001 р.

Публікації. Основні результати дослідницької роботи викладено у 8 статтях у фахових виданнях та одному патенті на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, методики досліджень, результатів досліджень, обговорення одержаних результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву та додатків. Рукопис надруковано на 109 сторінках, вміщує 42 таблиці та 23 рисунки. Список літератури складається із 377 джерел, із яких 90 – зарубіжні.

Загальна методика та основні методи досліджень

Визначення ефективності різної концентрації марганцю в сухій речовині раціонів поросних свиноматок за її впливом на організм свиноматок, їх продуктивність і якість потомства проводилось у трьох дослідах: у двох – на свинофермі д/г "Українка" ІТ УААН та в одному – на племфермі агрокомбінату "Слобожанський" Чугуївського району Харківської області.

Усі досліди проведено на свиноматках великої білої породи. Для дослідів відбирали клінічно здорових свиноматок другого і наступних опоросів та за методом груп-аналогів за віком, масою, походженням і попередньою продуктивністю розподіляли на три групи по 12-15 голів у кожній. Усі тварини кожного досліду одержували один і той же основний раціон, який за поживною цінністю відповідав нормам ВАСГНіЛ (1985). Марганець у раціонах поросних свиноматок нормували за схемою (таблиця 1).

Таблиця 1.

Схема дослідів

Вміст марганцю в сухій речовині раціону, мг/кг | Група | Кількість свиноматок у групі

Дослід №

1 | 2 | 3

47 | І | 12 | 15 | 15

80 | ІІ | 12 | 15 | 15

120 | ІІІ | 12 | 15 | 15

Тварини перших (контрольних) груп одержували досліджуваний мікроелемент за нормою ВАСГНіЛ, а в дослідних групах його підвищений в 1,7 та 2,6 раза рівень. Нестачу марганцю в кормах основного раціону (ОР) до запланованої кількості компенсували добавками його сірчанокислої солі (таблиця 2).

Таблиця 2.

Балансування раціонів піддослідних свиноматок за вмістом марганцю

Показники | Одиниці виміру | Перші 84 дні поросності | Останні 30 днів поросності

Групи

І | ІІ | ІІІ | І | ІІ | ІІІ

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8

Досліди 1 та 2

Запланована концентрація марганцю | мг/кг СР | 47 | 80 | 120 | 47 | 80 | 120

мг/гол | 114,7 | 195,2 | 292,8 | 137,2 | 233,6 | 350,4

Надійшло марганцю з кормами ОР | мг/кг СР | 34 | 34 | 34 | 43,3 | 43,3 | 43,3

мг/гол | 83 | 83 | 83 | 126,4 | 126,4 | 126,4

Внесено MnSO4 | мг/гол | 144 | 510 | 953 | 49 | 487 | 1018

Надійшло марганцю з MnSO4 | мг/кг СР | 13 | 46 | 86 | 3,7 | 36,7 | 76,7

мг/гол | 31,7 | 112,2 | 209,8 | 10,8 | 107,2 | 224

Продовження таблиці 2

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8

Дослід 3

Запланована концентрація марганцю | мг/кг СР | 47 | 80 | 120 | 47 | 80 | 120

мг/гол | 113,3 | 192,8 | 289,2 | 141,9 | 241,6 | 362,4

Надійшло марганцю з кормами ОР | мг/кг СР | 43,5 | 43,5 | 43,5 | 46,1 | 46,1 | 46,1

мг/гол | 104,9 | 104,9 | 104,9 | 139,2 | 139,2 | 139,2

Внесено MnSO4 | мг/гол | 38,2 | 399,5 | 837,6 | 12,27 | 465,4 | 1014,4

Надійшло марганцю з MnSO4 | мг/кг СР | 3,5 | 36,5 | 76,5 | 0,9 | 33,9 | 73,9

мг/гол | 8,4 | 87,9 | 184,3 | 2,7 | 102,4 | 223,2

Утримувались поросні свиноматки групою в станках з площею підлоги 2м2/голову і фронтом годівлі 50 см. Перед опоросом тварин розміщували в індивідуальних станках, в яких для поросят виділяли додаткову площу.

Годівля тварин була 2-разова - зволоженим комбікормом та (у першому і другому дослідах) з додаванням кормових буряків, відвійок та люцернового сіна, а в третьому досліді – гранул із люцернового борошна. Споживання кормів визначали за щоденною поїдаємістю. Хімічний склад кормів оцінювали за загальноприйнятими методиками.

З метою оцінки балансу марганцю та азоту, перетравності поживних речовин раціонів легко- та глибокопоросними свиноматками на трьох тваринах кожної групи першого експерименту за класичною схемою (6 днів попереднього і 7 днів облікового періоду) було проведено два балансових досліди.

У другому досліді було проведено контрольний забій трьох свиноматок з кожної групи. Досліджували вихід, масу і лінійні розміри туш, абсолюту і відносну (у відсотках від передзабійної живої маси) масу внутрішніх органів, накопичення підшкірної жирової тканини, біологічну цінність м'яса та його фізико-хімічні властивості, вміст марганцю в органах та тканинах свиноматок. Проведено гістологічні і морфометричні дослідження печінки, нирок, селезінки та яєчників свиноматок з метою оцінки впливу марганцю на гістобудову цих органів.

У перших двох дослідах відстежували стан природної резистентності тварин.

В усіх трьох дослідах оцінювали вплив різної концентрації марганцю в раціонах поросних свиноматок на їх багато- та великоплідність, масу гнізда та молочність, які визначали за загальноприйнятими зоотехнічними методиками.

Вплив досліджуваного мікроелемента на якість поросят оцінювали, визначаючи їх живу масу при народженні, масу їх внутрішніх органів, міцність кісткової тканини. При вирощуванні поросят оцінювали їх збереженість та динаміку абсолютного і відносного приросту на 21 та 60-й день життя.

Отримані результати опрацьовані статистично за Н.А. Плохінським (1969).

Визначаючи ефективну концентрацію марганцю в раціонах поросних свиноматок, враховували економічну доцільність застосування солі цього мікроелемента за оцінкою прибутку від умовної, повної реалізації молодняку у 2-місячному віці, за виключенням його собівартості, яку розраховували за прямими витратами.

Результати досліджень.

Обмін марганцю в організмі поросних свиноматок, його вміст в органах

і тканинах в залежності від концентрації марганцю в раціонах.

Результати фізіологічних дослідів (таблиця 3) свідчать, що обмін марганцю в організмі поросних свиноматок залежить як від терміну поросності, так і від концентрації цього мікроелемента в раціоні.

Екскреція марганцю із організму відбувається в основному із калом. При підвищенні концентрації марганцю в раціонах його витрати з калом зменшуються, причому у глибокопоросних свиноматок більш суттєво, порівняно з легкопоросними.

"Видиме" надходження марганцю до організму із шлунково-кишкового тракту (ШКТ) при підвищенні вмісту даного мікроелемента в раціоні до 80 мг/кг СР в цілому за період поросності збільшується на 24,3% (p<0,001), а при вмісті 120 мг/кг СР – на 28,8%, порівняно із всмоктуванням (у відсотках від прийнятого) у контрольних тварин. Сила впливу (2х) концентрації марганцю в раціоні на його всмоктування у легкопоросних свиноматок становить 0,77 (p<0,01), а у глибокопоросних – 0,95 (p<0,001).

Втрати марганцю з сечею незначні (0,1-0,9% від прийнятого та 0,13 – 4,1% від того, що всмоктався) і у свиноматок, що споживали по 80 мг марганцю/кг СР, вони були найменші.

Утримання марганцю в організмі становило 29,8, 54,2 і 58,6% від спожитої кількості тваринами І, ІІ та ІІІ груп. Підвищення концентрації марганцю з 47 до 80 мг/кг СР викликає суттєве збільшення утримання цього мікроелемента в організмі (на 24,4% від прийнятого), тоді як подальше підвищення концентрації до 120 мг/кг СР сприяло збільшенню його ретенції на 4,4%, порівняно із свиноматками ІІ групи. "Видиме" утримання марганцю у відсотках від того, що всмоктався із ШКТ у тварин усіх груп було високим: 96-99,8%.

Наведені дані дозволяють зробити висновок, що у глибокопоросних свиноматок засвоєння марганцю вище (p<0,001), ніж у легкопоросних, і що при збільшенні концентрації марганцю до 80-120 мг/кг СР раціонів збільшується всмоктування та зменшуються втрати цього мікроелемента (особливо з калом) і підвищується його "видиме" засвоєння. Свиноматки ІІ і ІІІ групи більш близькі за цими показниками та суттєво і достовірно (p<0,001) відрізняються від свиноматок, які одержували по 47 мг Mn/кг СР.

В організмі свиноматок марганець розподіляється нерівномірно і досліджувані органи за його вмістом (від меншої концентрації до більшої) можна розмістити в такій послідовності: м'язи<селезінка<серце<легені<шкіра<нирки<печінка.

Згодовування 80 мг марганцю/кг СР раціону викликало підвищення концентрації марганцю в досліджуваних органах, порівняно з свиноматками, які одержували цей мікроелемент в дозі 47 мг/кг СР, і це збільшення було статистично достовірним в печінці (p<0,001), нирках (p<0,01), серці (p<0,001), селезінці (p<0,001) і у всіх досліджуваних органах, окрім селезінки, порівняно з тваринами ІІІ групи. При збільшенні концентрації марганцю до 120 мг/кг СР раціонів свиноматок не спостерігалось

Таблиця 3

Баланс марганцю в організмі піддослідних свиноматок

Марганець | І гр. – 47мг Mn/кг СР | ІІ гр. – 80мг Mn/кг СР | ІІІ гр. – 120мг Mn/кг СР

легко- | глибоко- | легко- | глибоко- | легко- | глибоко-

поросні свиноматки | поросні свиноматки | поросні свиноматки

Прийнято, мг/гол на добу | 104,1 | 129,3 | 177,2 | 220,0 | 265,9 | 330,0

Виділено з калом, мг | 84,05,24 | 78,72,17 | 104,23,07 | 76,37,05 | 154,713,0 | 88,93,30

Виділено з калом, % від прийнятого | 80,74,93 | 60,91,62 | 58,81,72 | 34,73,21 | 58,25,05 | 26,91,00

Всмокталось із ШКТ, мг | 20,15,24 | 50,62,17 | 73,03,07 | 143,77,05 | 111,213,0 | 241,13,30

Всмокталось із ШКТ, % від прийнятого | 19,34,93 | 39,11,62 | 41,21,72 | 65,33,21 | 41,85,05 | 73,01,00

Виділено із сечею, мг | 0,830,04 | 0,270,03 | 1,10,23 | 0,260,05 | 2,40,13 | 0,360,02

Виділено із сечею, % від прийнятого | 0,80,04 | 0,210,02 | 0,60,13 | 0,120,02 | 0,90,05 | 0,110,01

Виділено із сечею, % від того, що всмокталося | 4,10,54 | 0,530,07 | 1,50,32 | 0,180,04 | 2,150,17 | 0,150,01

Втрати з калом і сечею, мг | 84,85,11 | 79,02,18 | 105,33,09 | 76,67,10 | 157,112,9 | 89,33,32

Втрати з калом і сечею, % від прийнятого | 81,54,78 | 61,11,63 | 59,41,73 | 34,83,23 | 59,15,00 | 27,01,01

Утримано в організмі, мг | 19,35,11 | 50,32,18 | 71,93,03 | 143,47,10 | 108,812,9 | 240,73,32

Утримано в організмі, % від прийнятого | 18,54,78 | 38,91,19 | 40,61,73 | 65,20,73 | 40,95,00 | 72,92,19

Утримано в організмі, % від того,

що всмокталося | 96,01,30 | 99,40,07 | 98,50,32 | 99,80,23 | 97,80,17 | 99,81,00

підвищення вмісту даного мікроелемента в м'язах, легенях, шкірі, нирках і печінці, порівняно із тваринами, які одержували по 80 мг Mn/кг СР, проте воно було вищим (окрім вмісту в шкірі та м'язах), ніж при споживанні по 47 мг Mn/кг СР.

Таким чином: у глибокопоросних свиноматок, незалежно від вмісту марганцю в раціонах(в діапазоні 47-120 мг/кг СР раціонів), спостерігається зменшення втрат, підвищення рівня всмоктування та утримання марганцю в організмі. Незалежно від терміну поросності аналогічні зміни в обміні марганцю спостерігаються при підвищенні його концентрації в раціоні від 47 до 80-120 мг/кг СР. Вплив марганцю в дозі 120 мг/кг СР раціону на процеси втрат мікроелемента, його всмоктування із ШКТ та утримання в організмі був більш суттєвим, порівняно із згодовуванням його в загальноприйнятій концентрації та достовірно не відрізнявся від дії, яку викликав вміст 80 мг мікроелемента/кг СР раціонів. В органах і тканинах свиноматок ІІ групи концентрація марганцю була більш висока, ніж у тварин І та ІІІ груп (окрім селезінки).

Споживання, перетравність поживних речовин

та баланс азоту при згодовуванні поросним свиноматкам раціонів

з різним вмістом марганцю в сухій речовині.

Перетравність поживних речовин свиноматками усіх груп була досить високою (таблиця 4 та рис 1): сухих речовин в межах 70-76%, органічних – 71-78%, сирого протеїну 82,5-86,2%, БЕР – 77-82,6%, тоді як перетравність жиру коливалась від 54 до 63 %, а клітковини – від 27 до 42%.

Таблиця 4

Перетравність поживних речовин поросними свиноматками, % (M ±m)

Поживні

речовини | Вміст Mn, мг/кг СР:

47 | 80 | 120

легко-

поросні | глибоко-

поросні | в середньому | легко-

поросні | глибоко-

поросні | в середньому | легко-

поросні | глибоко-

поросні | в середньому

Сухі | 71,4 ±0,8 | 74,1 ±1,2 | 72,7 | 73,4 ±2,5 | 75,8 ±1,1 | 74,6 | 70,2 ±1,1 | 73,3 ±1,8 | 71,7

Органічні | 72,5 ±0,8 | 76,2 ±1,2 | 74,3 | 74,4 ±2,5 | 77,8 ±0,9 | 76,1 | 71,3 ±1,0 | 75,7 ±1,1 | 73,5

в.т.ч. сирі:

протеїн | 82,8 ±1,5 | 83,4 ±0,3 | 83,1 | 86,2 ±0,8 | 84,1 ±0,4 | 85,1 | 89,3 ±1,4 | 82,5 ±0,9 | 83,4

жир | 63,3 ±3,7 | 57,4 ±6,1 | 60,3 | 61,5 ±3,4 | 53,9 ±2,1 | 57,7 | 61,1 ±3,3 | 53,9 ±2,7 | 57,5

клітковина | 40,1 ±5,3 | 27,1 ±4,8 | 33,6 | 42,1 ±4,2 | 35,0 ±5,3 | 38,5 | 33,7 ±2,6 | 28,0 ±5,7 | 30,8

БЕР | 78,9 ±0,5 | 80,9 ±0,8 | 79,9 | 79,6 ±2,2 | 82,6 ±1,1 | 81,1 | 77,3 ±0,7 | 81,3 ±0,6 | 79,3

Перетравність сухих, органічних та безазотистих екстрактивних речовин раціонів глибокопоросними свиноматками була вищою, відповідно на 2,8, 3,9 та 3%, ніж легкопоросними тваринами. Останні краще перетравлювали сирий жир (6,9%) та клітковину (на 8,9%). Перетравність сирого протеїну залежала від вмісту марганцю в раціоні: у глибокопоросних свиноматок при низькій його концентрації перетравність протеїну вона була вища на 0,6%, а при підвищенні вмісту цього мікроелемента в їх раціонах знижувалась на 2,1-1,8% у порівнянні з легкопоросними тваринами.

При підвищенні вмісту марганцю з 47 до 80 мг/кг СР раціонів спостерігається (на рівні тенденції) підвищення перетравності сухої (на 1,8) та органічної речовини (на 1,7) та зменшення перетравності сирого жиру (на 4,8%).

При збільшенні вмісту марганцю в раціоні до 120 мг/кг СР коефіцієнти перетравності сухих та органічних речовин, включаючи сирий жир, сиру клітковину, БЕР, нижчі, ніж у контрольних свиноматок, а сирого протеїну – практично однакові у тварин цих груп.

Рис. 1 Перетравність основних груп поживних речовин

поросними свиноматками.

Аналіз балансу азоту у свиноматок піддослідних груп показав, що в організмі глибокопоросних свиноматок утримується більше азоту, як в г/голову на добу, так і у відсотках від прийнятого та того, що всмоктався із ШКТ, ніж у легкопоросних тварин.

У цілому за два досліджуваних періоди при збільшенні концентрації марганцю з 47 до 80 мг/кг СР зменшуються витрати азоту з калом, підвищується всмоктування та ретенція цього елемента. Збільшення концентрації марганцю в раціонах до 120 мг/кг СР супроводжується подальшим підвищенням ретенції азоту, в основному, за рахунок зменшення його витрат (рисунок 2).

Рис. 2 Баланс азоту в організмі поросних свиноматок (у % від прийнятого)

З наведеного витікає, що глибокопоросні свиноматки гірше за легкопоросних споживають клітковину, краще перетравлюють сухі та органічні речовини, за виключенням клітковини і жиру, та утримують в організмі більшу кількість азоту. З досліджуваних, концентрація 80 мг Mn/кг СР раціонів за впливом на перетравність сухих та органічних речовин (за винятком жиру) була найбільш позитивною. Утримання азоту в організмі поросних тварин збільшувалось при підвищенні вмісту марганцю до 120 мг/кг СР раціонів.

Інтер'єрно-морфологічні особливості свиноматок, які під час

поросності споживали раціони з різними рівнями марганцю.

У свиноматок, що споживали по 80-120мг марганцю/кг СР раціонів, передзабійна жива маса була відповідно більша на 7,5 і 3,1%, а вихід туші більший (р<0,05) на 6 та 4,9%, ніж у тварин, що утримувались на раціонах із загальноприйнятим рівнем цього мікроелемента.

У свиноматок ІІ і ІІІ груп маса внутрішніх органів (за виключенням легенів) була більшою, ніж у свиноматок І групи, як в абсолютних величинах, так і у відсотках від передзабійної живої маси.

При підвищеному споживанні марганцю спостерігалось достовірне збільшення накопичення підшкірного сала в області спини, попереку та крижах у порівнянні із свиноматками контрольної групи. Статистично достовірна різниця за вмістом внутрішньом'язевого жиру теж була на користь тварин ІІ (ІІ:І р<0,01) і ІІІ (ІІІ:І р<0,05) груп. Біологічна цінність білків найдовшого м'яза спини у тварин усіх груп була висока: 6,4-6,6 і у свиноматок ІІ і ІІІ груп, відповідно, на 1,7 та 3,3% більша, за рахунок меншої кількості білків сполучної тканини , ніж у контрольних тварин. З підвищенням рівня марганцю в раціонах свиноматок спостерігалася тенденція до збільшення вологоутримуючої здатності м'яса найдовшого м'яза спини, особливо у тварин, що споживали по 120мг Mn/кг СР раціонів.

Згодовування поросним свиноматкам раціонів, із вмістом 80-120 мг Mn/кг СР, у порівнянні із загальноприйнятою нормою, сприяло підвищенню функціональної активності печінки (що морфологічно виявлялось у збільшенні двоядерних гепатоцитів та збільшенні ядерно-цитоплазматичного співвідношення), розвитку селезінки (про що свідчить збільшена площа білої пульпи та окремих лімфоїдних утворень), розвитку яєчників (за формуванням третинних фолікулів), та нирок (збільшення розмірів ниркових тілець, за рахунок більшого об’єму порожнини капсул, об’єму судинного клубочка та збільшеного діаметра ниркових канальців). Виявлені відмінності в гістобудові внутрішніх органів піддослідних свиноматок не мали патологічного характеру і були в межах фізіологічної норми.

Аналіз показників природної резистентності поросних свиноматок показав, що вони знаходились у межах фізіологічної норми, як на початку поросності, так і в її заключний етап. Методом парного кореляційного аналізу однофакторного комплексу виявлено високий зв’язок між рядом показників природної резистентності (коефіцієнт А/Г, фагоцитарна активність, кількість лейкоцитів, доля в них еозинофілів, лімфоцитів та інші показники) у легкопоросних свиноматок і їх майбутньою продуктивністю (багатоплідність, великоплідність, маса гнізда поросят при народженні).

Представлені в підрозділі дані свідчать, що підвищена концентрація марганцю в раціонах до 80-120 мг/кг СР сприяє підвищенню живої маси, виходу та розмірів туші, накопиченню підшкірної жирової тканини в області спини, поперека та крижів та підвищенню вмісту жиру і білка в найдовшому м’язі спини. Вплив 80мг марганцю/кг СР раціонів поросних свиноматок виявився найбільш сприятливим для функції печінки, селезінки, яєчників і нирок. Досліджувані концентрації марганцю негативно не вплинули на стан їх здоров’я.

Вплив різної концентрації марганцю в раціонах

поросних свиноматок на їх продуктивність та якість приплоду.

Підвищені концентрації марганцю в раціонах поросних свиноматок не змінили тривалості їх поросності та позитивно вплинули на багатоплідність і суттєво зменшили кількість мертвонароджених поросят (таблиця 5).

У кожному із трьох дослідів найбільш ефективний вплив на багатоплідність свиноматок встановлено при згодовувані раціонів із концентрацією 80 мг марганцю/кг СР. У середньому за три досліди від свиноматок цієї групи одержано на 13,8% більше (р0,001) живих поросят, ніж від тварин контрольної групи і на 8,9% більше (р0,05) поросят, ніж від свиноматок, які в період поросності споживали по 120 мг марганцю/кг СР раціонів. Сила впливу концентрації марганцю в раціоні поросних свиноматок на їх багатоплідність за даними дисперсійного аналізу коливалось від 0,07 до 0,16 (р 0,05).

Жива маса поросят при народженні, одержаних від свиноматок, що споживали по 80 мг Mn/кг СР в І, ІІ та ІІІ дослідах була вищою, відповідно на 5,8 (р0,01), 7,2р0,01) та 4,7% (р0,01), що в середньому більше на 5,6% (р0,05), ніж у контролі. Достовірної різниці в живою масою поросят, одержаних від тварин ІІ та ІІІ групи, не спостерігалось, проте поросята від свиноматок ІІІ групи перевершували за живою масою при народженні контрольних на 4,8% (таблиця 6).

Слід зазначити, що від свиноматок, які споживали по 80 мг Mn/кг СР, одержано 93,3% поросят із живою масою при народженні більше як 1,1 кг, а від свиноматок, які споживали по 120 мг цього мікроелемента на 1 кг СР – 93,1%, тоді як в контролі таких поросят було 77,4%.

Сила впливу концентрації марганцю в раціоні поросних свиноматок на великоплідність коливалась від 0,62 – в третьому досліді, до 0,26-0,29 в І та ІІ дослідах (відповідно, р0,01-0,001).

Більші багато- та великоплідність свиноматок ІІ групи зумовили вищу масу гнізда у тварин цієї групи. Маса гнізда у свиноматок контрольної групи була нижча на 20,5% (р0,001), а у тварин ІІІ групи менша на 9,1%, ніж у свиноматок, які споживали раціони з вмістом 80 мг Mn/кг СР.

Забій трьох поросят з кожної групи показав, що у молодняку, одержаного від свиноматок, які в період поросності утримувались на раціонах з підвищеним рівнем марганцю, як абсолютна, так і відносна (у % до передзабійної) маса внутрішніх органів була більша, ніж у контрольних. Вміст підвищених доз марганцю в раціонах свиноматок стимулював також розвиток скелету поросят та міцність їх трубчастих кісток. Так, міцність стегнової кістки поросят дослідних груп, за критичним навантаженням, була у 2,2 раза вищою, ніж аналогічної кістки поросят, одержаних від контрольних тварин.

Одержані від свиноматок дослідних груп поросята краще за контрольних росли і зберігались. Так, на 21 день після опоросу в одному гнізді в І, ІІ та ІІІ групах було відповідно по 8,2±0,26, 9,4±0,32 та 9,5±0,5 голів поросят. Різниця в кількості 21-денних поросят під однією свиноматкою ІІ і І групами статистично достовірна (р<0,01).

Достовірною була і різниця між контрольною та дослідними групами за живою масою одного поросяти та маси гнізда в 21-денному віці. Молочність свиноматок за цей термін складала в контролі 39,61±1,43кг, в ІІ групі 50,99±1,35кг, в ІІІ – 45,55±2,09кг (ІІ:1 р<0,001, ІІІ:І р<0,05, ІІ:ІІІ р<0,05). Сила впливу концентрації марганцю в раціоні поросних свиноматок на їх молочність становила 0,24 (р<0,01), що може бути зумовлено впливом цього мікроелемента на підготовку молочних залоз свиноматок до лактації та більшою кількістю краще розвинутих поросят у гнізді.

У двомісячному віці на одну свиноматку в І, ІІ та ІІІ групах було відповідно по 7,93±0,27, 9,13±0,27 та 8,6±0,4 поросят, жива маса одного поросяти становила 18,6±0,21, 19,7±0,2 та 18,9±0,44кг, а маса гнізда – 147,5±4,96, 179,9±5,65 та 162,5±5,3кг. За масою гнізда друга група перевершувала контроль на 21,9% (р<0,001), а третя – на 10,2% (р<0,05), при більшій живій масі однієї голови приплоду відповідно на 1,1кг (р<0,001) та на 0,3кг.

Таблиця 5

Тривалість поросності і багатоплідність піддослідних свиноматок

Група | Тривалість поросності, днів | Народилось поросят

всього | у тому числі

голів

Mm | % до контролю | мертвих | живих

голів

Mm | % до контролю | голів | % до контролю

Перший дослід

І | 114,90,38 | 10,420,42 | 100,0 | 0,50 | 100,0 | 9,920,40 | 100,0

ІІ | 114,50,31 | 11,580,36 | 111,1 | 0,33 | 66,0 | 11,250,35 | 113,4

ІІІ | 114,50,26 | 10,500,34 | 100,8 | 0,25 | 50,0 | 10,250,30 | 103,3

Другий дослід

І | 114,60,25 | 10,600,36 | 100,0 | 0,40 | 100,0 | 10,200,33 | 100,0

ІІ | 114,60,25 | 11,670,32 | 110,1 | 0,14 | 35,0 | 11,530,31 | 113,0

ІІІ | 114,70,27 | 10,470,39 | 98,8 | 0,14 | 35,0 | 10,330,40 | 101,3

Третій дослід

І | 114,90,36 | 9,000,41 | 100,0 | 0,33 | 100,0 | 8,670,33 | 100,0

ІІ | 114,40,21 | 10,200,38 | 113,3 | 0,20 | 60,6 | 10,000,34 | 115,3

ІІІ | 114,50,22 | 9,730,64 | 108,1 | 0,20 | 60,6 | 9,5930,57 | 109,9

В середньому за три досліди

І | 114,80,19 | 10,010,25 | 100,0 | 0,41 | 100,0 | 9,600,22 | 100,0

ІІ | 114,50,15 | 11,150,23 | 111,4 | 0,22 | 53,6 | 10,930,21 | 113,8

ІІІ | 114,50,14 | 10,230,28 | 102,2 | 0,20 | 46,3 | 10,040,26 | 104,6

Таблиця 6

Характеристика приплоду при народженні за живою масою

Група | Маса гнізда, кг | Жива маса одного поросяти , кг

Mm | % до контролю | Mm | % до контролю

Перший дослід

І | 11,920,56 | 100,0 | 1,200,02 | 100,0

ІІ | 14,260,42 | 119,6 | 1,270,02 | 105,8

ІІІ | 13,120,42 | 110,0 | 1,280,02 | 106,6

Другий дослід

І | 12,710,55 | 100,0 | 1,240,02 | 100,0

ІІ | 15,350,49 | 120,7 | 1,330,01 | 107,2

ІІІ | 13,650,55 | 107,4 | 1,320,01 | 106,4

Третій дослід

І | 11,080,45 | 100,0 | 1,280,03 | 100,0

ІІ | 13,400,43 | 120,9 | 1,340,02 | 104,6

ІІІ | 12,360,61 | 111,5 | 1,310,03 | 102,3

В середньому за три досліди

І | 11,900,36 | 100,0 | 1,240,02 | 100,0

ІІ | 14,340,31 | 120,5 | 1,310,01 | 105,6

ІІІ | 13,040,33 | 109,6 | 1,300,01 | 104,8

Середньодобовий приріст живої маси поросят від народження до 60-денного віку теж був більший в дослідних групах (таблиця 7).

Таблиця 7

Середньодобовий приріст поросят, одержаних від піддослідних свиноматок

Показники | Вміст марганцю в раціоні свиноматок (мг/кг СР)

47 | 80 | 120

Жива маса, кг:

при народженні |

1,280,03 |

1,340,02 |

1,310,03

в 21 день | 4,830,11 | 5,420,12 | 5,060,09

в 60 днів | 18,600,21 | 19,70,20 | 18,900,44

Середньодобовий приріст, г: 0-21 день |

1695,12 |

1945,22 |

1793,62

21-60 днів | 3535,82 | 3665,51 | 35510,14

0-60 днів | 2893,39 | 3063,35 | 2936,92

Так, середньодобовий приріст живої маси поросят другої групи становив 306±3,3г, що на 6% (p<0,01) вище, ніж у контролі, а в третій – приріст живої маси за добу склав 293±6,9г, що на 1,4% більше за контроль. За показниками відносного приросту поросята досліджуваних груп у віці 0-60 днів практично не відрізнялись (1353, 1370, 1343% відповідно в І, ІІ та ІІІ групах).

У період вирощування до 60-денного віку в дослідних групах порівняно з контролем був більший відсоток великовагових поросят. Так, у 21-денному віці у другій дослідній групі було 79,4%, в третій – 66,7, а в контролі – 39% поросят з живою масою 5кг і більше. У двомісячному віці в дослідних ІІ і ІІІ групах було відповідно 76,6 і 72,9, а в контролі 55,5% поросят з живою масою 18кг і більше.

Бонітування поросят за живою масою у двомісячному віці показало, що тварини усіх піддослідних груп були висококласними. У другій групі поросят класу еліта було на 16,9, а в третій на 12,6% більше, ніж у контролі.

Наведені в підрозділі експериментальні дані показали, що згодовування поросним свиноматкам повноцінних за поживною цінністю раціонів з вмістом 80мг марганцю/кг СР порівняно з його концентрацією 47 мг/кг СР сприяє більш високій багато- та великоплідності, кращій підготовці молочних залоз до лактації, підвищенню маси гнізда та живої маси поросят у 21- та 60-денному віці.

Марганець у концентрації 120 мг/кг СР раціонів поросних свиноматок теж позитивно вплинув на господарсько-корисні властивості цих тварин, проте цей вплив був меш ефективним, ніж при використанні раціонів з вмістом 80 мг Mn/кг СР.

Економічна ефективність добавок

сірчанокислого марганцю до раціонів поросних свиноматок

У дослідних групах приріст усіх збережених поросят у 2-місячному віці був виший, ніж в контролі: у другій групі на 22,0%, а у третій – на 10,1%. При однаковій реалізацій ціні умовна вартість приплоду у 2-місячному віці в дослідних групах мала ті ж відмінності. При вирівнюванні кількості приплоду вартість 1000 голів поросят при концентрації марганцю 80 мг/кг СР раціонів свиноматок була більшою на 6,0%, а при вмісті 120 мг Mn/кг СР – на 1,6%, ніж в контролі.

Витрати коштів на сірчанокислий марганець в І групі за період становили 1,3 грн, в ІІ – 17,24, в ІІІ – 36,58 грн, що в розрахунку на 1 ц приросту відповідно 0,06, 0,68 та 6.1 грн.

Загальні прямі витрати на вирощування поросят до 2-місячного віку в І, ІІ та ІІІ групах становили відповідно 7998,7, 8840,2 та 8338,6 грн. Собівартість 1ц приросту поросят, одержаних від маток ІІ групи була на 9,4%, а в ІІІ групі – на 5,3% нижча, ніж в контролі. Умовна вартість поросят за цінами реалізації становила в І, ІІ та ІІІ групах відповідно 33201 грн, 40483,5 грн та 36571,5 грн, а прибуток – 25202, 31643, та 28233 грн. У ІІ групі свиноматок умовний прибуток був вищий, ніж в контролі на 25,6%, а в ІІІ – на 12% .

Підсумовуючи наведене можна констатувати: при застосуванні збільшеного вмісту марганцю в раціоні поросних свиноматок (80 та 120 мг/кг СР) одержано більше валового приросту живої маси поросят, відповідно на 22 та 10,1%, більшу умовну вартість 1000 голів (на 6 та 1,6%), та нижчу собівартість 1ц приросту (9,4 та 5,3%),вищий чистий умовний прибуток від реалізації (на 25,6 та 12%). За наведеними дослідними даними економічно ефективнішою слід вважати концентрацію марганцю, що становить 80 мг/кг СР раціонів поросних свиноматок.

ВИСНОВКИ

1.

а) підвищує багатоплідність свиноматок на 13,8% (р<0,001), масу гнізда при народженні – на 20,5% (р<0,001), великоплідність – на 5,6% (р<0,001), молочність – на 28,7% (р<0,001);

б) позитивно впливає на ріст і збереженість одержаних поросят, які перевершують контрольних ровесників в 21 та 60-денному віці за живою масою одного поросяти на 12,2 і 5,9%, за середньодобовими приростами – на 14,7 та 5,9%, за збереженням – на 14,6 і 15,1% та яких при бонітуванні було оцінено за класом “еліта” на 16,9% більше.

2.

3.

4.

5.

6.