ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РЯБИКІНА Наталія Іванівна

УДК 338.45:622.7.002 (043.3)

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ ТА ОПТИМІЗАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

(НА ПРИКЛАДІ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ)

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському державному економічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

ОСИПОВ Василь Іванович,

Одеський державний економічний університет,

завідувач кафедри економіки підприємства

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

БУТНІК-СІВЕРСЬКИЙ Олександр Борисович,

інститут післядипломної освіти Українського національного університету харчових технологій, завідувач кафедри ринкової економіки, обліку та фінансів;

РЄПІНА Інна Миколаївна: кандидат економічних наук, доцент

Київський національний економічний університет, доцент кафедри економіки підприємств

Провідна установа: Національний гірничий університет, кафедра економіки підприємства Міністерства освіти і науки України, м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться “24” вересня 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д41.055.01 в Одеському державному економічному університеті за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8, ауд. 217.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.

Автореферат розісланий “16” вересня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ковальов А.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процеси трансформації вітчизняної економіки, необхідність адаптації її суб`єктів до роботи в умовах ринку породжують широке коло проблем, які повинні бути вирішені економічною наукою та практикою господарювання якісно та у стислі терміни. Особливе місце тут належить проблемам оцінки потенціалу підприємства та пошуку шляхів його ефективного використання. Необхідність вирішення саме цих проблем обумовлена, з одного боку, об`єктивною потребою забезпечення раціонального використання тих ресурсів, що знаходяться в розпорядженні підприємств, в умовах жорсткого обмеження можливостей інвестування, їхньої заміни чи модернізації, а з іншого, тим, що зазначені проблеми як у теоретичному, так і в практичному аспектах, на жаль, не знайшли повного й чіткого вирішення в економічній науці. Насамперед, це стосується питань визначення сутності та структури категорії “потенціал підприємства”, а також шляхів збільшення його віддачі.

Особливо важливою є зазначена проблема для гірничо-збагачувальних підприємств, оскільки вони покликані задовольнити попит у залізорудній сировині підприємств чорної металургії, які багато в чому визначають ефективність функціонування економіки України тому що, по-перше, вони виробляють біля третини валового національного продукту та забезпечують більше 30 відсотків валютних надходжень. По-друге, від результатів їхньої діяльності значною мірою залежать можливості та ефективність роботи всіх інших галузей важкої індустрії країни.

Методологічні, методичні та прикладні проблеми й питання оцінки величини та ефективності використання потенціалу досліджували у своїх роботах провідні вітчизняні та закордонні вчені Л.І. Абалкін, А.І. Анчишкін, В.М. Архипов, М.І. Іванов, І.І. Лукінов, Ф.М. Русинов, Е.Б. Фігурнов, Д.А. Черніков. Різні аспекти сутності та ефективності використання окремих елементів та комплексу потенціалу підприємства й економіки країни в цілому досліджувалися в роботах В.М. Авдєєнка, С.А. Бєлової, О.Б. Бутнік-Сіверського, О.С. Галушко, Ю.Ю. Донця, Н.В. Іванової, В.О. Котлова, В.І. Кузьменка, Є.В. Лапіна, О.І. Олексюка, В.І. Осипова, Є.В. Попова, І.М. Рєпіної, О.Я.Степанова, О.С. Федоніна, М.А. Шиптенка та багатьох інших українських та російських вчених.

Разом з тим, як уже було зазначено раніше, в економічній теорії та практиці у недостатній мірі вирішено питання оцінювання та оптимізації потенціалу саме на рівні підприємства, розглянуто специфічні особливості формування та використання потенціалу підприємства в умовах переходу економіки до ринкових відносин. Недоліком методик, які були запропоновані раніше, є, на наш погляд, відсутність комплексного підходу до оцінки та оптимізації використання потенціалу, невизначеність щодо складу та структури його елементів, відсутність цілісної концепції відносно класифікації потенціалів як на макро-, так і на мікрорівні. Все це викликає необхідність розробки наукових підходів щодо визначення потенціалу промислового підприємства, зокрема гірничо-збагачувального, а саме: розробки методологічних підходів до розрахунку зазначеного потенціалу, які враховували б увесь комплекс факторів, що впливають на його формування; визначення критеріїв та шляхів оптимізації використання потенціалу гірничо-збагачувального підприємства в ринкових умовах.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота розроблена згідно з Концепцією розвитку гірничо-металургійного комплексу України до 2010 року, схваленою Верховною Радою України 17.10.1995 року, в межах Національної програми розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу України, затвердженої наказом Державного комітету промислової політики України від 14.02.2001 року № 62 на виконання доручень Президента України від 22.01.2001 року № 1-14/68 та Кабінету Міністрів України від 26.01.2001 року № 924/2, і галузевих програм “Розробка методів і засобів оперативного контролю та управління якістю чорних, кольорових та нерудних корисних копалин на гірничодобувних та гірничо-переробних підприємствах України” та “Створення і випробування ефективних технологій та обладнання для отримання високоякісних залізорудних концентратів, обкотишів та агломератів, що забезпечують енергозбереження та підвищення конкурентоспроможності залізорудної сировини на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України”, затверджених Державним комітетом промислової політики України відповідно 25.07.1995 року та 07.07.2000 року.

У дисертаційній роботі використані результати, які були одержані автором у процесі наукових досліджень, що виконувалися відповідно до плану науково-дослідних робіт Криворізького технічного університету (тема: “Розробка задач управління гірничими підприємствами ІІ-І черги комбінату “Ерденет”, № ДР 80038575 та №ДР 01840048979; тема: “Розробка та впровадження підсистеми техніко-економічного планування в АСУ Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд”, № ДР 01870087915; тема “Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва”, № ДР 0102U000730). У межах цієї тематики автором досліджено проблеми вдосконалення оцінки та використання потенціалу промислового підприємства з позицій урахування стохастичного характеру виробничих процесів та динамічних змін ситуації на ринку.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад, методичного інструментарію та прикладних питань визначення та оптимізації використання потенціалу гірничо-збагачувального підприємства для підвищення ефективності його діяльності на ринку залізорудної сировини.

Відповідно до зазначеної мети в роботі поставлені та розв`язані такі задачі:

- уточнено та узагальнено трактування поняття “потенціал підприємства”, обґрунтовано та запропоновано для використання видову класифікацію потенціалу в економіці;

- узагальнено теоретичні аспекти оцінки потенціалу промислових підприємств у ринкових умовах;

- вичленено специфічні риси оцінки потенціалу гірничо-збагачувальних підприємств;

- оцінено існуючі методики розрахунку величини потенціалу підприємства;

- обґрунтовано критерії оптимізації використання потенціалу підприємства в сучасних умовах;

- розроблено та запропоновано методологічні підходи та модель оцінки величини потенціалу гірничо-збагачувального підприємства;

- запропоновано методологічні підходи та модель оптимізації використання потенціалу гірничо-збагачувального підприємства;

- визначено ефективність упровадження запропонованих методологічних підходів та моделей.

Об`єктом дослідження є потенціал підприємства та пов`язані з ним проблеми розвитку та підвищення ефективності діяльності гірничо-збагачувального підприємства.

Предмет дослідження – комплекс теоретичних, методологічних і практичних аспектів діяльності гірничо-збагачувальних підприємств щодо визначення та оптимального використання їхніх потенціалів.

Методи дослідження. Вірогідність одержаних результатів ґрунтується на тому, що теоретико-методологічну основу дисертаційної роботи складає система загальнонаукових і спеціальних методів, які дозволяють вирішувати назрілі проблемні наукові задачі. У процесі теоретичного обґрунтування питань визначення величини та оптимізації використання потенціалу підприємства широко використовувалися методи абстрагування, порівняння, аналізу, синтезу, формалізації, економіко-математичного моделювання та ін., що забезпечують системний підхід до вирішення поставлених задач. Дисертаційні розробки теоретичного характеру базуються на використанні загальновизнаних сучасних засад економічної теорії та методів теоретичного економічного аналізу, на новітніх дослідженнях теорії систем, невизначеності та ризику. Отримані прикладні результати ґрунтуються на використанні таких методів дослідження:

- екстраполяції та інтерполяції даних, що дозволили визначити динаміку та основні тенденції розвитку гірничо-збагачувального виробництва;

- балансовий та матричний методи, що лягли в основу побудови моделей взаємозв`язків між виробничими підрозділами і показниками та формування механізму взаємовпливу між складовими потенціалу підприємства;

- методи теорії ймовірностей, що використані автором для визначення прогнозованої величини попиту на окремі види залізорудної сировини та коефіцієнтів співвідношень між обсягами робіт виробничих підрозділів з урахуванням стохастичного характеру виробничих процесів розкриття та видобування залізної руди;

- методи економіко-математичного моделювання з автоматичним опрацюванням та оптимізацією показників оцінки та ефективності використання потенціалу підприємства для відчуття вигідності цієї пропозиції на прикладі економіко-математичних моделей.

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш вагомих результатів дослідження, які мають науково-практичну новизну та виносяться на захист, належать такі:

- поглиблено трактування економічної сутності категорії “потенціал підприємства” та його визначення;

- запропоновано для використання та обґрунтовано нову класифікацію видів потенціалу в економіці, сформовану на основі чотирьох ознак: масштабу можливостей потенціалу, матеріального складу ресурсів - носіїв потенціалу, їхнього призначення (специфічних властивостей) та цільової функції реалізації можливостей потенціалу;

- надано новітню структуризацію елементів економічного потенціалу підприємства на основі урахування його компонентної структури;

- визначено та здійснено аналіз ряду провідних зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на величину та використання потенціалу підприємства, оцінено ступінь та запропоновано метод оцінки такого впливу на економічний потенціал гірничо-збагачувального підприємства;

- розроблено теоретико-методологічні засади комплексної оцінки економічного потенціалу гірничо-збагачувальних підприємств на основі оптимізації окремих його складових та застосуванні механізму взаємовпливу між ними;

- запропоновано критерії оцінки оптимального розміру економічного потенціалу гірничо-збагачувального підприємства в умовах нелінійних динамічних змін ситуації на ринку та обґрунтовано теоретико-методологічні засади оптимізації використання економічного потенціалу гірничо-збагачувальних підприємств, які дозволять підвищити ефективність їхньої діяльності на ринку залізорудної сировини.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані для вдосконалення прогнозування оптимальної величини потенціалу підприємства, встановлення оптимальної величини витрат ресурсів на виконання виробничих програм, підвищення ефективності оперативного управління процесом виробництва з широким використанням можливостей персональних ЕОМ.

Запропоновані автором методологічні підходи та моделі оцінки й оптимізації використання економічного потенціалу підприємства використовуються фахівцями з економіки та управління ДАК “Укррудпром” при розробленні рекомендацій для структурних підрозділів (довідка ДАК “Укррудпром” №УР-16/505 від 17.04.2003 року) та самими структурними підрозділами компанії у процесі формування ними виробничих програм на плановий період і оперативного управління виробничими процесами (довідка ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (Південний ГЗК) від 22.04.2003 року).

Загальні науково-методичні положення та прикладні результати дисертаційного дослідження знайшли використання у навчальному процесі Криворізького технічного університету при викладанні лекційних курсів з економіки та планування діяльності підприємства, статистики, управління потенціалом підприємства (довідка Криворізького технічного університету №01/11-362 від 30.04.2003 року).

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження апробовані автором на науково-технічній конференції “Основні напрямки розвитку гірничо-металургійного комплексу України у ХХІ сторіччі” (Кривий Ріг, 2001 р.); на V Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта – 2002” (Дніпропетровськ – Житомир – Донецьк, 2002 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ – Донецьк – Харків, 2002 р.); на Третьому Міжнародному симпозіумі “Якість - 2002” (Кривий Ріг, 2002 р.); на науковій конференції “Проблеми розвитку Криворізького залізорудного басейну” (Кривий Ріг, 2002 р.); на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика перебудови економіки” (Черкаси, 2002 р.).

Публікації. Основні положення, найважливіші результати та висновки дисертаційного дослідження опубліковано в 14 наукових працях (загальний обсяг 2,89 автор. арк., особисто авторові належить 2,79 автор. арк.), із них - 6 статей у наукових фахових виданнях (загальний обсяг 1,59 автор. арк.), 1 з яких – у співавторстві, 4 тези доповідей на наукових конференціях та симпозіумах, 4 статті в інших наукових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 147 найменувань на 12 сторінках, 13 додатків на 42 сторінках і включає 46 таблиць на 44 сторінках та 10 рисунків на 12 сторінках. Загальний обсяг дисертації складає 193 сторінки тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи в умовах трансформації економіки України, стан розробки питань, що розглядаються, висвітлено зв’язок роботи з напрямками та темами наукових досліджень і власний внесок автора дисертації. Сформульовано мету та задачі дослідження, розкрито новизну й практичне значення одержаних наукових результатів. Представлено інформацію з апробації результатів дисертаційного дослідження та публікації за темою дисертації.

У першому розділі “Сучасні проблеми розробки теоретичного підґрунтя загальної характеристики категорії потенціалу промислового підприємства” проведено критичний аналіз теоретичних розробок стосовно сутності потенціалу підприємства як економічної категорії, його складу і структури та критеріїв оцінки його використання.

При цьому, в першу чергу, увага була акцентована на обґрунтуванні необхідності та важливості дослідження названих проблем в умовах трансформації управління економікою від системи жорсткого централізованого планування виробництва і розподілу до системи, яка базується на пізнанні та використанні законів ринкової економіки.

У теоретичному плані існує необхідність концептуально визначитись не лише відносно місця та ролі потенціалу підприємства в сучасній системі ієрархії управління, але й у формуванні такої класифікації елементів структури та видів даної економічної категорії, яка відповідала б вимогам сучасного стану розвитку економіки країни. Дослідження потенціалу підприємства в умовах трансформації вітчизняної економіки, поза всяким сумнівом, має також суттєве прикладне значення.

Дискусійність цих проблем віддзеркалюється вже в розмаїтті поглядів щодо конкретизації меж поняття потенціалу підприємства як об’єкта економічної науки. На наш погляд, термін “потенціал підприємства” недостатньо конкретизує сутність даної економічної категорії з точки зору пристосування її до потреб організації, планування та управління діяльністю підприємства. Він є занадто абстрактним, таким, що не дає змоги досить точно та обґрунтовано проводити оцінку його величини. У такому випадку поняття потенціалу підприємства майже повністю співпадає з поняттям потенціалу взагалі, в той час як потенціал – це можливості здійснювати якусь цілеспрямовану діяльність, направлену на досягнення цілей соціально-економічного розвитку суспільства, носіями яких є певні економічні ресурси, сили та запаси.

Термін “виробничий потенціал підприємства”, на нашу думку, неприпустимо звужує сутність поняття потенціалу підприємства, яке включає не тільки елементи виробничого характеру, а й позавиробничі ресурси, запаси, потужності.

Поняття “ринковий потенціал підприємства” та “підприємницький потенціал підприємства” страждають тими ж недоліками.

Таким чином, адекватним поняттю потенціалу підприємства, на нашу думку, є термін (показник) “економічний потенціал”. Це більш узагальнююча характеристика, ніж термін “виробничий потенціал”. Виробничий потенціал є складовою частиною, головним елементом економічного потенціалу. До структури виробничого потенціалу не включаються економічні зв’язки, що характеризують виробничі відносини. Величина економічного потенціалу визначається розмірами та структурною комбінацією виробничих та позавиробничих ресурсів.

На наш погляд, сутності поняття “економічний потенціал підприємства” найбільше відповідає таке формулювання: економічний потенціал підприємства – це сукупність можливостей, наявних ресурсів, сил, виробничих запасів та засобів, які можуть бути використані для досягнення цілей задоволення попиту суспільства в товарах та послугах за умов повністю сприятливої ринкової ситуації та оптимального використання ресурсів.

У сформульованому нами визначенні відображено три основні ознаки, що характеризують потенціал як економічну категорію: можливість досягти якихось цілей; ресурси, що забезпечують цю можливість; та сама зазначена ціль. Ці ознаки ототожнюють сутність, склад та функції потенціалу суб’єкта господарювання.

Окрім розробки визначення, другою найважливішою складовою теоретичного тлумачення сутності економічного потенціалу підприємства є структурування його складу. Ця проблема тісно пов’язана з класифікацією видів потенціалу в економіці, оскільки виступає її складовою.

Головною особливістю запропонованої у дисертації класифікації видів потенціалу в економіці є зворотний (“нелінійний”) характер її ієрархічної побудови. На відміну від незворотного (“лінійного”) характеру ієрархії видів, що виділяються під час класифікації, коли види, які створюються за однією ознакою, ніяк не перетинаються з видами, що створюються за іншими ознаками, у розробленій нами класифікації деякі види потенціалу за різними ознаками знаходяться у взаємному сплетінні, тобто одні й ті ж види виступають то видами, то підвидами першого чи другого порядку, а підвиди, що виділяються за однією ознакою, можуть фігурувати як види, що виділяються за іншою ознакою.

Другою особливістю запропонованої класифікації є кількість та склад класифікаційних ознак. На наш погляд, може бути побудована вичерпна сукупність видів і підвидів потенціалу в економіці за такими чотирма ознаками: за масштабом можливостей потенціалу, за матеріальним складом ресурсів - носіїв потенціалу, за їхнім призначенням, за цільовою функцією реалізації можливостей потенціалу.

За першою ознакою пропонується виділяти такі види потенціалу: загальнодержавний, регіональний, галузевий, ринку, підприємства, структурного підрозділу підприємства, особи. У складі потенціалу підприємства виділяються такі підвиди потенціалу, як економічний, виробничий, оборонний, науковий, експортний. Вони є підвидами потенціалу першого порядку. Деякі з них включають до свого складу різні сукупності часткових підвидів. Так, економічний потенціал підприємства об’єднує в собі підвиди потенціалу, що пов’язані з виробничою та позавиробничою сферами, а виробничий – тільки ті підвиди, що пов’язані зі сферою виробництва. Ці часткові підвиди виступають підвидами потенціалу другого порядку. Оборонний, науковий, експортний потенціали підприємства оцінюються окремо з огляду на роль підприємства у сферах науки, оборони та зовнішніх зв’язків країни.

За матеріальним складом носіїв потенціалу виділяються природний потенціал, потенціал капіталу, праці (людський), підприємницької здатності, які структуруються на підвиди першого порядку, а деякі з них – і на підвиди другого порядку у структурі підвидів першого.

За призначенням (специфічними властивостями) ресурсів класифікація містить економічний, виробничий, оборонний, науковий та експортний види потенціалу першого порядку , з яких у економічного та виробничого виділено види потенціалу другого порядку. Види потенціалу першого порядку структурно складаються з підвидів потенціалу першого порядку, а саме: країни, регіону, галузі, підприємства, підрозділу підприємства.

За цільовою функцією потенціалу в класифікації пропонується виділяти, як види виробничий, економічний та оборонний потенціали. Виробничий потенціал структурно включає в себе підвиди першого та другого порядку, а економічний та оборонний – тільки підвиди першого порядку.

На наш погляд, наведена класифікація відображає саме ті принципові підходи, які необхідно використовувати при формуванні класифікації видів потенціалу в економіці.

Спираючись на застосовану нами та прийняту як основоположну при класифікації видів потенціалу тріаду – можливість, ресурси, цілі, в роботі аргументовано необхідність та доцільність виділення у складі економічного потенціалу гірничо-збагачувального підприємства дев’яти елементів – природного, технологічного, технічного, інфраструктурного, інформаційного, інноваційного, кадрового, матеріального, фінансового потенціалів, нерівнозначних за своїм значенням і величиною, але таких, які тим чи іншим чином визначають загальну величину даного показника.

Важливою рисою економічного потенціалу підприємства в умовах соціально-економічної трансформації суспільства є необхідність оптимізації його величини та структури для підвищення ефективності використання з метою виживання підприємства в умовах динамічних змін на ринку, і тим самим - зміцнення його конкурентних позицій.

Виходячи з викладеного вище, задачі оцінки відповідності величини потенціалу місії підприємства та його стратегічним цілям, оптимізація зазначеної величини та ефективності його використання стають у сучасних умовах одними з найважливіших завдань удосконалення управління економікою вітчизняних підприємств. Це свідчить про необхідність розробки зручних у користуванні та інформаційно забезпечених методів оптимізації величини та використання економічного потенціалу підприємства.

Здійснений у роботі критичний аналіз існуючих методів оцінки й оптимізації величини потенціалу підприємства та його використання виявив необхідність подальшого їхнього удосконалення.

У другому розділі “Теоретичні та прикладні аспекти оцінки потенціалу гірничо-збагачувальних підприємств” здійснено дослідження теоретичних засад оцінки економічного потенціалу гірничо-збагачувальних підприємств у сучасних умовах і практичного їхнього застосування при оцінці зазначеного потенціалу на прикладі ВАТ “Південний ГЗК”.

Розробка теоретико-методологічних засад оцінки економічного потенціалу гірничо-збагачувальних підприємств базується на вироблених у першому розділі визначеннях поняття економічного потенціалу підприємства та його складових. При цьому дослідження підкоряється таким вимогам (принципам):

- зручність у користуванні та інформаційна забезпеченість методів оцінки та оптимізації використання економічного потенціалу підприємства;

- урахування всього комплексу взаємодії та взаємовпливу складових економічного потенціалу підприємства;

- забезпечення універсальності методів оцінки та оптимізації використання економічного потенціалу підприємства як щодо розмірів господарських суб’єктів, потенціал яких оцінюється, так і щодо асортименту та обсягу продукції, що виробляється ними.

Відправною точкою оцінки економічного потенціалу гірничо-збагачувального підприємства приймається попит на кінцеву продукцію, що виробляється підприємством. При цьому величина зазначеного попиту залежно від тих завдань, для вирішення яких необхідно оцінити величину потенціалу, може бути визначена трьома способами: як похідна від прогнозованої величини попиту на чавун; як результат прогнозу, що базується на екстраполяції тенденції попиту на зазначену продукцію; як величина, що може прийматися рівною тій, яка сформувалася у звітному періоді.

Далі, з урахуванням використовуваної технології виробництва, існуючих співвідношень різних типів технологічного обладнання, норм і нормативів їхнього використання, визначається ступінь забезпеченості підприємства зазначеним обладнанням, виконання прогнозованих обсягів виробництва, які повинні задовольнити прогнозований попит. При цьому необхідно враховувати не лише величину прогнозованого попиту, але й необхідність створення відповідного запасу незавершеного виробництва та можливого резерву для задоволення додаткового попиту у випадку його виникнення.

Спираючись на результати розрахунку потреби в технологічному обладнанні та існуючі співвідношення між різними видами основних фондів, що складають технічну складову потенціалу підприємства, за допомогою інтерполяційно-факторно-матричного методу прогнозування визначається величина технічної складової потенціалу.

Використовуючи прогнозовану величину технічного потенціалу підприємства та існуючі співвідношення між складовими його економічного потенціалу, за допомогою зазначеного вище методу прогнозування визначається величина усіх цих складових. Розроблений у даному дисертаційному дослідженні алгоритм вирішення задачі оцінки економічного потенціалу гірничо-збагачувального підприємства схематично представлений на рис. . У дисертаційній роботі він доповнюється алгоритмом розрахунку оптимальної величини економічного потенціалу промислового підприємства.

Як базові матриці, що застосовуються в запропонованому методі комплексної оцінки економічного потенціалу гірничо-збагачувального підприємства, використовуються дані про структуру технічного та економічного потенціалів підприємства за звітний рік.

На базі запропонованого методу розрахунок оптимальної величини економічного потенціалу гірничо-збагачувального підприємства зводиться до уведення в базові матриці технічного чи економічного потенціалів підприємства даних, що характеризують зміну тих чи інших їхніх параметрів унаслідок реалізації певних заходів, направлених на оптимізацію їхньої величини.

У третьому розділі дисертації “Розробка теоретико-методологічних засад оптимізації використання економічного потенціалу гірничо-збагачувальних підприємств” розроблено теоретико-методологічні засади забезпечення оптимізації використання потенціалу гірничо-збагачувальних підприємств, а також проведено дослідження практичних аспектів їхнього застосування (на прикладі ВАТ “Південний ГЗК”).

Основною метою оптимізації використання потенціалу підприємства є, як уже зазначалося раніше, зміцнення конкурентних позицій підприємства на ринку та підвищення ефективності його господарської діяльності.

У роботі як показник, що характеризує ефективність використання потенціалу підприємства, запропоновано використовувати показник потенціаловіддачі, який виражається відношенням кінцевих результатів діяльності підприємства до величини його економічного потенціалу. Виходячи з основного цільового призначення потенціалу підприємства – задоволення попиту суспільства на продукцію, яку воно виробляє, як кінцеві результати діяльності підприємства доцільно брати обсяг реалізованої ним продукції у грошових вимірниках.

Таким чином зрозуміло, що підвищення ефективності використання потенціалу може досягатися різними шляхами: або зростанням його кінцевих результатів при зменшенні величини потенціалу, при незмінній його величині чи при зростанні величини потенціалу темпами, нижчими, ніж темпи зростання кінцевих результатів; або зменшенням величини самого потенціалу при незмінній величині кінцевих результатів чи при скороченні кінцевих результатів, але нижчими темпами, ніж темпи зменшення величини самого потенціалу. Оскільки остання величина є стабільнішою та в ідеалі дорівнює оптимальній для існуючих умов господарювання величині економічного потенціалу підприємства, то ефективніше його використання повинне бути наслідком реалізації заходів, направлених на підвищення результатів використання потенціалу. Останнє зовсім не означає, що на підприємстві не повинні здійснюватися заходи, спрямовані на подальше скорочення динамічнішої фінансової складової потенціалу, тобто на скорочення собівартості виробництва.

Однак, незалежно від того, які заходи будуть використані для підвищення потенціаловіддачі, завдяки запропонованим у дисертаційній роботі методологічним підходам до оптимізації використання економічного потенціалу підприємства, воно одержить можливість оперативно відстежувати результати зазначених заходів, оцінити їхні альтернативні варіанти, прийняти оперативні управлінські рішення, спрямовані на ліквідацію негативних наслідків у зміні кон`юнктури ринку.

На рис. відтворено розроблений у дисертаційному дослідженні алгоритм вирішення задачі оптимізації використання економічного потенціалу підприємства.

Здійснений у роботі аналіз сучасного стану використання потенціалу ВАТ “Південний ГЗК” свідчить, що використання його економічного потенціалу в період 1997-2001 рр. було далеко не оптимальним. Так, зокрема, використання часу робочих машин, зайнятих на бурових роботах, склало 0,459, на розкритті та видобуванні - 0,340. Це вказує на те, що комбінат має можливість суттєво скоротити парк названих машин.

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано можливість скорочення кількості робочих машин, зайнятих у технологічних процесах розкриття та видобування залізорудної сировини на ВАТ “Південний ГЗК” за рахунок приведення показників їхнього використання до нормативних. У результаті реалізації зазначених заходів величина технічного потенціалу може бути зменшена на 44079,68 тис. грн., економічного – на 44238,20 тис. грн. Оптимізація величини економічного потенціалу підприємства за рахунок запропонованих заходів приведе до зростання потенціаловіддачі з 0,3019 грн./ грн. до 0,3073 грн./грн.

Таким чином можна констатувати, що запропоновані в даній роботі методологічні підходи до оптимізації величини та використання економічного потенціалу гірничо-збагачувального підприємства та моделі їхньої реалізації з використанням персональних ЕОМ дозволяють здійснювати оперативне прогнозування оптимальної величини зазначеного потенціалу, оцінювати будь-які стратегічні, тактичні та оперативні дії, спрямовані на вдосконалення його використання, та приймати управлінські рішення щодо доцільності їхнього використання та встановлення пріоритетності реалізації цих рішень. Зазначені методологічні підходи та моделі, розроблені для гірничо-збагачувальних комбінатів, можуть бути легко модифіковані для використання на підприємствах будь-якої галузі виробництва.

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження теоретико-методологічних питань оцінки та оптимізації використання потенціалу промислового підприємства (на прикладі гірничо-збагачувальних підприємств) дозволило зробити такі висновки:

1. Одним із важливих напрямків подолання проблем, що виникли в економіці вітчизняних підприємств, є вдосконалення системи оцінки величини та ефективності використання їхнього економічного потенціалу.

2. Ефективне використання економічного потенціалу підприємства в умовах ринку неможливе без глибокого теоретичного розуміння його місця та ролі в економіці підприємства, дослідження сучасного стану його величини, структури та ефективності використання.

3. Спираючись на ґрунтовне дослідження та осмислення наукових розробок стосовно проблем потенціалу, здійснено спробу уточнення поняття “потенціал підприємства” та класифікації видів потенціалу в економіці.

4. Ґрунтуючись на запропонованій класифікації та виходячи з тієї ролі, яку відіграє промислове підприємство в період суспільно-економічної трансформації, зроблено висновок про доцільність дослідження потенціалу підприємства з уточнюючим словом “економічний” та визначено перелік складових економічного потенціалу гірничо-збагачувального підприємства.

5. У роботі обґрунтовано положення про те, що оцінка потенціалу гірничо-збагачувальних підприємств має специфічні риси, пов`язані з необхідністю включення до його складу природного потенціалу, виділеного в їхнє розпорядження державою, та наведено методи оцінки величини та ефективності використання зазначеного потенціалу.

6. Проведені дослідження економічного потенціалу гірничо-збагачувального підприємства свідчать, що в даний час він використовується не досить ефективно. Але та роль, яку відіграють сировинні галузі і, зокрема, залізорудна в економіці України, вимагає значного поліпшення показників такого використання. У зв`язку з цим у роботі обґрунтовано необхідність та можливість оптимізації використання потенціалу підприємств галузі.

7. Виходячи з усього сказаного вище, в дисертаційній роботі запропоновано критерії оцінки оптимальних розмірів економічного потенціалу гірничо-збагачувального підприємства в умовах нелінійних динамічних змін ситуації на ринку та розроблено теоретико-методологічні засади комплексної оцінки та оптимізації використання зазначеного потенціалу. Вони дозволяють враховувати взаємозв`язок та взаємовплив між усіма складовими економічного потенціалу гірничо-збагачувального підприємства, вплив на його величину та ефективність використання широкого спектру внутрішніх та зовнішніх чинників, надають можливість оперативного внесення змін до визначених оптимальних величин економічного потенціалу підприємства та його складових і прийняття дієвих управлінських рішень, направлених на вдосконалення господарської діяльності, пов`язаної з використанням зазначеного потенціалу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Рябикіна Н.І. Теоретичні аспекти оцінки потенціалу промислових підприємств в умовах ринку // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2002. – С. 195-202 (0.36 автор. арк.).

2. Рябикіна Н.І. Теоретичні та прикладні аспекти оцінки економічного потенціалу гірничо-збагачувального підприємства та рівня його використання в умовах трансформації економіки // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2003. – С.176-184 (0,3 автор. арк.).

3. Рябикіна Н.І. Методологічні основи оцінки виробничого потенціалу підприємств у процесі аналізу стратегічних альтернатив // Стратегія економічного розвитку України. – К.: КНЕУ. – 2002. – С. 117-121 (0,22 автор. арк.).

4. Рябикіна Н.І. Характеристика позицій Південного ГЗК на ринку залізорудної сировини // Вісник соціально-економічних досліджень. – Одеса: ОДЕУ. – 2002. – С.327-331 (0,26 автор. арк.).

5. Рябикіна Н.І. Оптимальне управління та розробка загальної концепції методики системного аналізу і оцінки ресурсно-виробничого потенціалу на прикладі гірничо-збагачувальних підприємств Кривбасу // Держава та регіони. – 2001. - №3. – С. 148-151 (0,25 автор. арк.).

6. Афанасьєв Є.В., Рябикіна Н.І. Системний аналіз і оцінка ресурсно-виробничого потенціалу промислового підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2001. – С. 26-30 (0,2 автор. арк.). Особистий внесок автора: розробка загальної концепції оцінки ресурсно-виробничого потенціалу підприємства (0,15 автор. арк.).

У збірниках матеріалів наукових конференцій:

7. Рябикіна Н.І. Шляхи визначення потенційних можливостей промислового підприємства в умовах соціально-економічної трансформації // Праці ІІІ Міжнар. конф. “Теорія і практика перебудови економіки”. – Черкаси: ЧДТУ. – 2002. – С.36-37 (0,124 друк. арк.).

8. Рябикіна Н.І. Економічна оцінка ресурсно-виробничого потенціалу гірничо-збагачувальних підприємств та обґрунтування ефективності його використання // Праці У Міжнар. конф. “Наука і освіта-2002”. – Том 15. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2002. – С. 10-11 (0,1 автор. арк.).

9. Рябикіна Н.І. Специфічні особливості формування та використання складових економічного потенціалу Південного гірничо-збагачувального комбінату // Праці Міжнар. конф. “Динаміка наукових досліджень”. – Том 24. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2002. – С. 39-41 (0,13 автор. арк.).

10. Рябикіна Н.І. Аналіз сучасного стану економічного потенціалу Південного гірничо-збагачувального комбінату // Праці наук.-техн. конф. “Проблемы развития Криворожского железорудного бассейна”. – Кривий Ріг: КТУ. – 2002. - С.188 (0,05 автор. арк.).

В інших наукових виданнях:

11. Рябыкина Н.И. Методологические подходы к экономическому анализу и оценке ресурсно-производственного потенциала промышленного предприятия // Разраб. рудн. месторожд. – Кривой Рог: КТУ. – 2001. – С. 3-7 (0,2 автор. арк.).

12. Рябыкина Н.И., Чернов А.П. Экономическое содержание различных категорий запасов руды по степени подготовленности к выемке // Качество минерального сырья. – Кривой Рог: КТУ. – 2002. – С. 287-290 (0,19 автор. арк.). Особистий внесок автора: розробка та наукове обґрунтування раціональних співвідношень між категоріями запасів (0,15 автор. арк.).

13. Рябикіна Н.І. Теоретичні аспекти побудови економіко-математичної моделі та розробка концепції методики економічного аналізу й оцінки ресурсно-виробничого потенціалу промислового підприємства // Науковий вісник. – Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ. – 2002. - С. 325-331 (0,26 автор. арк.).

14. Рябыкина Н.И. К вопросу об отыскании оптимальных размеров ресурсов и эффективном управлении ими // Разраб. рудн. месторожд. – Кривой Рог: КТУ. – 2002. – С. 22-26 (0,25 автор. арк.).

АНОТАЦІЯ

Рябикіна Н.І. Теоретико-методологічні засади оцінки та оптимізації використання потенціалу промислового підприємства (на прикладі гірничо-збагачувальних підприємств). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. – Одеський державний економічний університет, Одеса, 2003.

Дисертація присвячена розробленню теоретико-методологічних підходів, методичних і практичних засад оцінки та оптимізації використання економічного потенціалу промислового підприємства. У роботі узагальнено результати наукових досліджень категорії “економічний потенціал підприємства”, створено та запропоновано для використання нову класифікацію видів потенціалу в економіці. Здійснено аналіз ряду провідних зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на величину та використання потенціалу підприємства, оцінено ступінь та запропоновано метод оцінки такого впливу на потенціал гірничо-збагачувального підприємства. Запропоновано критерії, методологічні підходи та моделі оцінки оптимального розміру потенціалу гірничо-збагачувального підприємства та його використання в умовах нелінійних динамічних змін ситуації на ринку й стохастичного характеру виробничих процесів. Основні положення та прикладні розробки дисертації знайшли впровадження у практиці діяльності підприємств гірничодобувної підгалузі в процесі прогнозування оптимальної величини потенціалу підприємства, встановлення оптимальної величини витрат у процесі формування ними виробничих програм, оперативного управління процесом виробництва та були використані у навчальному процесі підготовки спеціалістів з економіки та управління.

Ключові слова: економічний потенціал підприємства, оцінка, оптимізація використання, прогнозування, ситуація на ринку, стохастичний характер виробничих процесів, моделювання.

АННОТАЦИЯ

Рябыкина Н.И. Теоретико-методологические основы оценки и оптимизации использования потенциала промышленного предприятия (на примере горно-обогатительных предприятий). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление предприятиями. – Одесский государственный экономический университет, Одесса, 2003.

Диссертация посвящена разработке теоретико-методологических аспектов, методического инструментария и прикладных вопросов оценки и оптимизации использования потенциала горно-обогатительного предприятия для повышения эффективности его деятельности на рынке железорудного сырья. Проблемы оценки размера, структуры и уровня использования потенциала предприятия исследуются давно, но не носят более цельного представления ни в отношении определения потенциала как экономической категории, ни в отношении его классификации, величины, состава и структуры. Недостаточно исследована специфика формирования и использования потенциала предприятия в условиях рынка, не уделяется должного внимания комплексному характеру указанной оценки. В работе обоснована необходимость учета при определении сущности категории потенциала того, какие возможности он должен реализовать, за счет каких ресурсов и для каких целей он предназначен. Руководствуясь этими тремя подходами, предложена новая классификация видов потенциала в экономике, которая представляет собой иерархическую структуру видов и подвидов потенциала, выделенных по определенным признакам и находящихся в сложном взаимном сплетении. Осуществлена более углубленная трактовка экономического содержания категории потенциала предприятия и обоснована необходимость учета при оценке его величины и определении оптимальных параметров его использования в условиях рынка не только эффективности его отдачи для предприятия, но и того, насколько произведенная им продукция и связанные с её производством затраты соответствуют реальным нуждам общества. Дан анализ величины, структуры и использования потенциала ОАО “Южный горно-обогатительный комбинат”, который свидетельствует о необходимости использования специфических подходов к вопросам оценки и оптимизации использования потенциала горно-обогатительных предприятий, производственные процессы которых носят стохастический характер. Это связано с тем, что в состав потенциала входит как один из элементов природный потенциал. Его использование требует специфических технологий, значительного количества специфических по составу и условиям эксплуатации машин и энергоемкого производства. В составе экономического потенциала горно-обогатительного предприятия выделены девять элементов, каждый из которых имеет специфические особенности формирования, использования и обновления. Разработана схема взаимосвязей между элементами. Потенциал предприятия формируется под влиянием требований рынка к качеству и количеству изготавливаемой предприятием продукции, предоставляемых услуг, сопутствующего сервисного обслуживания процесса их реализации. Оптимальные размеры экономического потенциала предприятия определяются спросом на продукцию, который зависит от ситуации на рынке. В работе определено, что экономический потенциал предприятия, по существу, состоит из среднегодовой стоимости его основных фондов и полной себестоимости продукции, произведенной и реализованной за оцениваемый период. Первая величина представляет собой технический потенциал, а вторая – финансовый. Составляющие экономического потенциала предприятия сформированы за счет указанных потенциалов. Это порождает сложность в оценке его величины и взаимовлияния между составляющими и вызывает необходимость использования повторного учета частей технического и финансового потенциалов. Предложены методологические подходы к оценке взаимовлияний между составляющими экономического потенциала предприятия, которые являются очень важным инструментом при определении его величины. Их основным принципом является оптимизация отдельных составляющих экономического потенциала предприятия, которая через механизм взаимовлияний между ними вызывает определенные изменения других составляющих и формирует новую матрицу их взаимовлияний. Эта матрица может в дальнейшем усовершенствоваться при использовании новых путей оптимизации. Обоснована необходимость проведения комплексной оценки использования экономического потенциала предприятия, обеспечения общих положительных результатов деятельности предприятия, использования обобщающего показателя оценки эффективности использования потенциала – потенциалоотдачи, который и характеризует комплексный подход в оценке отдачи потенциала. В работе предложены методологические подходы к оптимизации использования экономического потенциала предприятия, которые являются логическим продолжением методологических подходов определения его оптимальной величины. Они позволяют просчитать и через систему взаимовлияний указанных элементов одного на другой и на экономический потенциал предприятия в целом оценить их влияние на изменение потенциалоотдачи, принять управленческие решения относительно целесообразности их использования и установления приоритета в реализации этих решений. Предложенные методологические подходы и модели позволяют учесть взаимосвязь и взаимовлияние между всеми составляющими экономического потенциала предприятия, влияние внешних и внутренних факторов на величину и эффективность его использования. Они дают возможность оперативного внесения изменений в определение оптимальных величин потенциала и его составляющих и принятие управленческих решений, связанных с использованием потенциала, для усовершенствования хозяйственной деятельности.

Ключевые слова: экономический потенциал предприятия, ситуация на рынке, стохастический характер производственных процессов, оценка, оптимизация использования, прогнозирование, моделирование.

SUMMARY

N.I.Theoretical – methodizes principles appraisal and optimization of application industrial enterprise’s potential concentrating works – Manuscript.

Dissertation on the competition of scientific master’s degree of economic sciences on the specialty 08.06.01 - Economics, organization and management – Odessa State Economic University, Odessa, 2003.

The dissertation is devoted to the elaboration of theoretical – methodic approaches, methodic and practical principles appraisal and optimization of industrial enterprise’s potential. The scientific research results of the category “potential” have been united in the dissertation, new classification of potential’s types has been made and proposed for the application in society. Analysis of the leading group foreign and internal factors has been determined and carried out that influence on the quantity and the