ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ЗАВГОРОДНІЙ Ігор Володимирович

УДК 613.6:675.1:547.97/.98

ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ПРОФЕСІЙНИХ ЧИННИКІВ ТА ПРОФІЛАКТИКА ЇХ ШКІДЛИВОГО ВПЛИВУ

НА ЗДОРОВЯ РОБІТНИКІВ ШКІРЯНОГО ВИРОБНИЦТВА

14.02.01 – Гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в державному підприємстві “Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань” Міністерства охорони здоров’я України

Науковий консультант: | доктор біологічних наук, професор ІВАНЮК Євген Григорович, ДП “Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань”, директор.

Офіційні опоненти: | доктор медичних наук, професор Нагорна Антоніна Максимівна, Інститут медицини праці АМН України, завідувач відділу епідеміологічних досліджень;

доктор медичних наук, професор Шевченко Андрій Мусійович, Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця, професор кафедри гігієни праці та профзахворювань;

доктор медичних наук, професор Волощенко Олег Гнатович, Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, завідувач лабораторії гігієни нових хімічних матеріалів, препаратів та біомоніторингу.

Провідна установа: | Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя МОЗ України, відділ пестицидів та агрохімікатів, м.Київ.

Захист відбудеться 20.05. 2003 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 при Інституті медицини праці АМН України: 01033, м.Київ, вул.Саксаганського, 75.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту медицини праці АМН України: 01033, м.Київ, вул.Саксаганського, 75.

Автореферат розісланий 08.04. 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В.Степаненко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасне виробництво натуральної шкіри (хромової, підошовної, юхтової), яке розташоване на більш ніж десяти підприємствах у різних регіонах України, має важливе соціально-економічне значення з точки зору одержання товарної шкіри як сировини для забезпечення потреб населення країни в одязі, шкіргалантереї та інших видах продукції, а також, частково, експортування. Виробництво натуральних шкір вважається традиційною для України галуззю легкої промисловості, яка постійно модернізується й удосконалюється за рахунок упровадження нових технологій оброблення натуральної шкіряної сировини, використання сучасних вітчизняних та імпортних засобів хімічного оброблення сировини і напівфабрикату (барвників, дубителів, апретур й інших матеріалів), що обумовлює певну зміну як умов праці, так і стану здоров’я робітників сучасного виробництва натуральних шкір.

Наукові дослідження, присвячені оцінці умов праці робітників шкіряного виробництва, проводилися в 70-80 роки в Росії, Білорусії й Узбекистані (У.О.Облакулов, В.А.Александрова, С.Т.Курбанова, Н.Д.Осипова., 1980; Е.И.Макшанова,1976; Е.Л.Синицина, 1977; Т.А.Шакиров, А.Т.Гончаров,1978; Т.А.Шакиров,1974,1977,1986) і стосувалися лише окремих стадій процесу обробки натуральної шкіряної сировини без урахування видів шкіряної продукції, що випускалися (хромові шкіри, шкіри для споду взуття та інші). Разом з тим, всебічне розроблення питань медицини праці в сучасному шкіряному виробництві, яке включає вивчення умов праці, встановлення гігієнічної структури виробничого процесу, поглиблену оцінку стану здоров’я робітників та обґрунтування безпечних рівнів впливу потенційно-токсичних хімічних речовин, дотепер не проводилося.

Однією із задач медицини праці як галузі гігієнічної науки, яка інтегрує гігієну праці та клініку професійних захворювань (И.М.Трахтенберг, М.Н.Коршун, 2001), є розробка заходів первинної профілактики виникнення виробничо-обумовлених зрушень у стані здоров’я робітників на підставі даних про характер виробничих шкідливостей. Вирішення питань гігієнічної донозологічної діагностики впливу професійних факторів, концептуально сформульованих у даний час (Г.И.Сидоренко, М.П.Захарченко, Е.Н.Беляев, Е.И.Гончарук, 1992), та визначення реального навантаження на організм за критерієм розвитку передпатологічних станів (А.М.Сердюк, В.І.Сватков, 1995) не можливе без оцінки якісних і кількісних характеристик шкідливих виробничих чинників.

У зв’язку з вищевикладеним, проблема комплексного вивчення стану умов праці та встановлення закономірностей формування комплексу шкідливих факторів, оцінки стану здоров’я робітників за результатами поглибленого медичного огляду та за показниками захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, одержання даних про токсичні властивості нових хімічних засобів оброблення шкір та їх гігієнічна регламентація потребує наукового вивчення та узагальнення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація має безпосередній зв’язок з основними напрямками діяльності ДП “Харківський

науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань” щодо проведення в 1992-1997 роках комплексних гігієнічних і клініко-епідеміологічних досліджень на двох типових підприємствах з випуску натуральних шкір як товарного продукту - Вознесенському (Миколаївської області) відкритому акціонерному товаристві “ВОЗКО” (АТ “ВОЗКО”) та Харківському виробничому шкіряному об’єднанні “Більшовик” (ХВШО “Більшовик”), а також токсикологічних досліджень (барвник та дубитель для шкіри).

Робота проводилася відповідно до таких державних програм: “Профілактика захворювань і формування здорового стану життя населення України на період до 2000 року” (1996-2000 рр.), Державної науково-технічної програми “Розробити науково обґрунтовані підходи до оцінки впливу пилового фактору на виникнення професійно обумовлених хвороб органів дихання як основу профілактики захворюваності працюючих” (1996-2000 рр.), Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 1996-2000 роки (п.25. “Розробити науково обґрунтовані критерії ризику заподіяння шкоди здоров’ю працівників та методологію оцінки стану охорони праці”, в тому числі п.25.1. “Визначити допустимі показники впливу хімічних, фізичних, біологічних та радіаційних факторів виробничого середовища при їх ізольованій та комбінованій дії”; п.25.2. “Розробити науково обґрунтовані критерії ризику запобігання шкоди здоров’ю працівників внаслідок дії несприятливих факторів виробничого середовища та трудового процесу для удосконалення нормативів у сфері охорони праці в галузях промисловості з важкими і шкідливими умовами”).

Основні фактичні матеріали дисертації одержані при виконанні науково-дослідної роботи “Встановити закономірності формування комплексу професійно-виробничих факторів та розробити методичні підходи до їх оцінки на прикладі сучасних підприємств шкіряної промисловості України” (шифр ЦФ.510, № ДР 0194U044069, термін виконання 05.1994-12.1997 рр.), яка проводилася за підсумками галузевого конкурсу на пріоритетне фінансування за рахунок коштів держбюджету. Крім того, базовими науково-дослідними роботами були: “Изучить санитарно-гигиенические условия труда и состояние здоровья работающих в основных цехах Харьковского производственного кожевенного обьединения “Большевик” (Шифр ХД.14.02.25У.92, № ДР 01930035664, термін виконання 11.1992-12.1993 рр.), “Токсикологическая экспертиза стоков кожевенного цеха дубления Харьковского производственного объединения “Большевик” (Шифр ХД.14.02.08У.92, № ДР UA 01000656Р, термін виконання 04.1992-09.1992). У вищезгаданих темах автор був відповідальним виконавцем.

Мета й задачі роботи. Метою роботи було наукове обґрунтування та роз-робка системи профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров’я робітників у виробництві натуральних шкір, на основі результатів комплексних гігієнічних, клінічних та експериментально-токсикологічних досліджень.

Досягнення поставленої мети передбачало вирішення наступних задач:

1. Вивчити санітарно-гігієнічні умови праці у сучасному виробництві натуральної шкіри з урахуванням їх особливостей залежно від виду шкіри, що ви-

пускається, а також етапів технологічного процесу.

2. Визначити гігієнічну структуру сучасного виробництва натуральної шкіри з урахуванням особливостей технологічного процесу і дати характеристику механізмів становлення виробничо-обумовлених змін у стані здоров’я робітників.

3. Оцінити стан здоров’я робітників у шкіряному виробництві за даними поглиблених медичних оглядів з використанням загальноклінічних, імунологічних та біохімічних методів оцінки.

4. Оцінити стан здоров’я робітників у шкіряному виробництві за показниками захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

5. Вивчити токсичні властивості окремих марок барвників і дубителів, які використовуються у виробництві натуральної шкіри, з урахуванням їхнього можливого впливу на репродуктивну функцію.

6. Визначити наявність причинно-наслідкових зв’язків між показниками стану здоров’я робітників і комплексом несприятливих виробничих чинників.

7. На підставі даних про умови праці та гігієнічну структуру сучасного виробництва натуральної шкіри розробити в рамках системи профілактичних заходів гігієнічні, клініко-діагностичні та токсикологічні підходи щодо поліпшення умов праці та збереження здоров’я робітників у шкіряному виробництві.

Об’єкт дослідження. Сучасне виробництво натуральної шкіри на Вознесенському (Миколаївської області) відкритому акціонерному товаристві “ВОЗКО” та Харківському виробничому шкіряному об’єднанні “Більшовик”, робітники шкіряного виробництва, засоби оброблення шкіри (барвник Прямий Чорний 2С та дубитель Хромовий).

Предмет дослідження.Фактори виробничого середовища та трудового процесу отримання натуральної шкіри (хромової, підошовної, спілка), у тому числі метеорологічні умови, важкість та напруженість праці, шум, вібрація, хімічні чинники, вентиляція; кількісна та якісна характеристика комплексу шкідливих чинників, закономірності його формування; стан здоров’я робітників за даними поглибленого медичного огляду та показниками захворюваності з тимчасовою втратою працездатності; параметри токсичності та особливості токсикодинаміки барвника Прямого Чорного 2С та дубителя Хромового.

Методи дослідження. Гігієнічні, ергономічні, клінічні, імунологічні, біохімічні, експериментально-токсикологічні, санітарно-статистичні, у тому числі варіаційної статистики, багатофакторного кореляційного, регресійного та кластерного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- дано комплексну санітарно-гігієнічну оцінку сучасного виробництва натуральних шкір з урахуванням особливостей процесу одержання різних видів шкіряної продукції та стадій технологічного процесу;

- виявлено взаємозв’язок між станом здоров’я різних професійних груп робітників за критеріями результатів медичного огляду і показників захворюваності з тимчасовою втратою працездатності з умовами праці при обробленні нату-

ральної шкіри;

- за новим, оригінальним методичним підходом щодо гігієнічної систематизації умов праці встановлено головні несприятливі виробничі чинники та розраховано інтегральний критерій умов праці;

- визначено гігієнічну структуру сучасного виробничого процесу одержання натуральної шкіри як готового продукту та її роль у розвитку виробничо-обумовлених змін у стані здоров’я робітників;

- у токсикологічному експерименті визначено токсичні властивості барвника та дубителя для шкіри з обґрунтуванням безпечних рівнів впливу;

- основні положення результатів дослідження захищені патентами “Спосіб визначення заходів профілактики шкідливого впливу виробничих чинників” (№ 42960 А), “Спосіб оцінки стану адаптації організму людини до несприятливих факторів виробничого середовища” (№ 36019 А), “Спосіб діагностики порушень імунітету по показниках імуноглобулінів сироватки крові” (№ 33036 А), “Спосіб діагностики імунологічного статусу” (№ 17409 А).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі результатів оцінки параметрів виробничого середовища, характеристики структури комплексу несприятливих виробничих чинників, результатів поглибленого медичного огляду з використанням імунологічних та біохімічних методів, визначення рівнів та структури захворюваності з тимчасовою втратою працездатності робітників, оцінки барвника Прямого Чорного 2С (ПЧ-2С) та дубителя Хромового (ДХ) як потенційно-токсичних хімічних сполук розроблено комплекс технічних, технологічних, санітарно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів щодо збереження здоров’я робітників сучасного шкіряного виробництва.

Впровадження на державному та галузевому рівнях. Результати викона-ної роботи стали основою для розробки “Державних санітарних правил обладна-ння та утримання підприємств шкіряного виробництва”, які затверджені Голов-ним Державним санітарним лікарем України (Постанова № 66 від 20.12.2000 р.). За підсумками токсикологічних досліджень рекомендована величина ГДК аерозолю аніонного азобарвника для шкіри Прямого Чорного 2С на рівні 0,5 мг/м3 з віднесенням його до 2 класу небезпечності з позначкою “потребує спеціального захисту шкіри та очей”, яка затверджена Наказом МОЗ України від 23.02.2000 р. № 30 та наведена у Списку № 4 “Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони”.

Результати оцінки умов праці у виробництві натуральної хромової та підошовної шкіри та комплекс заходів щодо поліпшення умов праці у відповідних виробництвах використано при атестації робочих місць та впроваджено з позитивними результатами на Вознесенському АТ “ВОЗКО” (48 робочих місць) та ХВШО “Більшовик” (112 робочих місць), що підтверджують одержані акти впровадження.

Результати досліджень та практичні рекомендації використовують в лекційних курсах і на практичних заняттях при викладанні відповідних розділів на кафедрі гігієни та професійних захворювань Харківської академії післядиплом-

ної освіти, що підтверджується актом про впровадження.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою роботою

автора. У роботі узагальнено результати досліджень, в яких автором особисто визначено актуальність проблеми, мету і методи досліджень, проведено гігієнічні (визначення та оцінка мікрокліматичих умов, шуму, вібрації) та ергономічні (визначення та оцінка показників важкості та напруженості праці) дослідження у виробництві натуральної шкіри (хромової, підошовної, спілка), проведено розроблення первинних матеріалів, зроблено розрахунок і аналіз показників захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, визначено деякі біохімічні показники сироватки крові. Автором особисто розроблено методологію встановлення закономірностей формування комплексу несприятливих виробничих чинників на підставі результатів гігієнічної систематизації умов праці в сучасному шкіряному виробництві. Обґрунтовано підходи до визначення причинно-наслідкових зв’язків між показниками здоровя робітників і дією несприятливих виробничих факторів. Автором особисто обґрунтовано та розроблено методику статистичного оброблення результатів гігієнічних досліджень, а саме: сформовано компютерну базу даних для розрахунку відносних відхилень параметрів від гігієнічних нормативів, їх нормування, розрахунку величини інтегрального показника умов праці з наступним обробленням бази даних за допомогою регресійного та кластерного аналізу. Самостійно проведено оброблення фактичних даних біохімічних, імунологічних, токсикологічних досліджень за допомогою методів параметричної статистики.

Виробничі дослідження з виміру вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони проведено за участю к.б.н., с.н.с. В.В.Василенко (лабораторія хімічних досліджень виробничого та оточуючого середовища, завідувач д.б.н., професор Є.Г.Іванюк). Поглиблений медичний огляд робітників проведено за участю терапевта Л.П.Кузьминок, невропатолога О.В.Кривошей, отоларинголога В.О.Трикози, дерматолога-алерголога Н.В.Кугаєвської та офтальмолога Т.Г.Шалдуга під керівництвом зав.відділу профпатології к.мед.н., с.н.с. Н.І.Прилипської. Імунологічні дослідження виконані за участю к.м.н., с.н.с. О.М.Чернишевої (лабораторія імунологічних досліджень, завідувач к.м.н., с.н.с. А.І.Лисенко). Дослідження впливу барвника ПЧ-2С на репродуктивну функцію проведено за участю співробітників лабораторії промислової токсикології к.мед.н. Г.Л.Нікуліної та Д.М.Девейкіс.

Наукова гіпотеза, теоретичне оброблення результатів, визначення наукової новизни, формулювання наукових положень, висновків, практичних рекомендацій і вповадження в практику належить особисто автору.

Автор вшановує память професора, доктора медичних наук Н.М.Василенко за підтримки, допомоги та цінних порад якої було виконано цю роботу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднено на XIII з’їзді гігієністів України (Харків, 1995 р.), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Актуальные проблемы медицины труда и экологии Донбасса” (Донецьк, 2000 р.); конференції “Актуальні проблеми гігієни

праці і профпатології в машинобудуванні та хімічній промисловості” (Харків, 1998 р.); VII Українському біохімічному з’їзді (Київ, 1997 р.); науково-практич-ній конференції “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Київ, 2002), симпозіумі з міжнародною участю “Бесплодие. Вспомогательные репродуктивные технологии” (Київ, 1997 р.); міжнародній науковій конференції, присвяченій 150-річчю з дня народження І.І.Мечникова “Идеи И.И.Мечникова и развитие современного естествознания” (Харків, 1995 р.); засіданні Харківського наукового гігієнічного товариства (Харків, 1993 р.); міжнародному симпозіумі “Біоетика на порозі III тисячоліття” (Харків, 2000 р.); конференції, присвяченій 190-річчю заснування Харківського державного медичного університету “Актуальні проблеми сучасної медицини” (Харків, 1995 р.); науковій сесії Харківського державного медичного університету, присвяченій 197-річчю його заснування, та конференції молодих учених “Медицина третього тисячоліття” (Харків, 2002 р.); ювілейній конференції молодих учених, присвяченій 70-річчю Харківського інституту удосконалення лікарів (Харків, 1993 р.); науково-практичній конференції “Региональные проблемы охраны здоровья населения центрального Черноземья” (Белгород, 2000 р.); науково-технічній конференції “Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов” (м. Щелкіно АР Крим, 2000 р., 2001 р., 2002 р.); підсумковій обласній науково-практичній конференції “Актуальные вопросы эпидемиологии, гигиены и организации санитарного дела” (Харків, 1993 р.); міській науково-практичній конференції “Актуальные вопросы экологии, гигиены и организации санитарного дела” (Харків, 1993 р.); підсумковій регіональній науково-практичній конференції “Эпидемиология, экология и гигиена” (Харків, 1999 р.).

Публікації. Основні положення дисертаціі викладено в 52 наукових роботах, у тому числі в 31 статті (24 з них - у фахових виданнях, затверджених ВАК України), 4 патентах на винахід, 17 матеріалах і тезах з’їздів, симпозіумів, наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 452 сторінках друкованого тексту (300 сторінок основного тексту) і складається зі вступу, аналітичного огляду літератури, опису загальної методики та основних методів досліджень, 7 розділів власних досліджень, аналізу та обговорення результатів дослідження, висновків та практичних рекомендацій, списку використаних джерел і 4 додатків (обсяг 113 сторінок). Робота ілюстрована 130 таблицями, з них 112 у додатках, і 35 рисунками. Список використаних джерел включає 284 найменування, з них 219 - українською та російською мовами, 65 - іншими мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна методика й основні методи досліджень. Вирішення поставлених задач здійснювалося шляхом проведення комплексних досліджень, що включали натурні гігієнічні, санітарно-хімічні, медико-статистичні, клінічні, клініко-лабораторні, у тому числі імунологічні, біохімічні та експериментально-токсикологічні, дослідження.

Натурні гігієнічні дослідження виконані на двох сучасних підприємствах з

виробництва натуральної шкіри: ХВШО “Більшовик” і Вознесенському АТ “Возко” по ходу всього виробничого циклу від приймання сировини до комплектування та пакування готової продукції. Вибір означених підприємств був зумовлений їхньою провідною роллю серед вітчизняних виробників натуральної шкіри з позицій новизни технологічної схеми, що застосовується, тоннажності та спектру видів натуральної шкіри, що випускаються, кількості зайнятих у виробничому циклі робітників. Разом з тим, слід зазначити наявність певних особливостей архітектурно-планувальних рішень виробничих приміщень, прийнятої схеми розташування технологічних ліній, ступеня модернізації за рахунок використання сучасного технологічного обладнання, а також соціально-побутових умов життя робітників, що обумовлювало проведення роздільного аналізу по вказаних підприємствах.

Проведенню натурних гігієнічних досліджень передувало детальне вивчення та оцінка з гігієнічних позицій технології одержання головних видів натуральної шкіри (хромової, підошовної, спілка) з урахуванням її особливостей на зазначених підприємствах.

Крім того, у зв’язку з частковою модернізацією дубильних та фарбувальних операцій на ХВШО “Більшовик” у напрямку заміни технологічного обладнання механізованого режиму виконання цих операцій на таке, що забезпечує напівавтоматизований та автоматизований режими, проведено оцінку умов праці на модернізованих ділянках підприємства.

Програма гігієнічних досліджень у виробництві натуральної шкіри включала вивчення параметрів мікроклімату (на Харківському виробничому об’єднанні “Більшовик” у теплий та холодний період року, Вознесенському АТ “Возко” - у теплий період року), визначення показників важкості та напруженості праці, вимір параметрів шуму та вібрації на робочих місцях, оцінку хімічного складу повітря робочої зони, а також оцінку роботи вентиляційних систем.

Багатостадійність виробничого процесу та різноманітність технологічного забезпечення обумовлювали багатофакторний характер та наявність особливостей умов праці на окремих етапах процесу, що диктувало необхідність аналітичної систематизації даних про умови праці.

Для цього було розроблено та апробовано оригінальну методичну схему узагальнення результатів вивчення гігієнічних умов праці та визначення гігієнічної структури сучасного виробництва натуральної шкіри, принципові положення якої були захищені авторським правом та викладені в деклараційному патенті на винахід “Спосіб визначення заходів профілактики шкідливого впливу виробничих чинників” № 42960 А.

Токсикологічним розділом роботи передбачено вивчення осо-бливостей токсикодинаміки азобарвника Прямого Чорного 2С (ПЧ-2С) для шкіри, а також Дубителя хромового (ДХ).

Барвник ПЧ-2С належить до тетраазобарвників (хімічну формулу наведено на рис.1). Молекулярна маса барвника - 1172,07. Це дрібнодисперсний порошок з величиною частинок близько 2 мікронів, чорного кольору, без запаху, з темпера-

турою плавління більше 100С, добре розчинний у воді і слабких розчинах лугу, не розчинний в органічних розчинниках. Барвник ПЧ-2С широко застосовують (виходячи з тоннажності та асортименту продукції) у шкіряному виробництві для фарбування мокрих шкір. Це обумовлюється характерною потребою сучасного ринку продукції в шкірі сірого та чорного кольору (до 80%). Крім того, використання барвника саме чорного кольору дозволяє технологічно приховувати дефекти шкіряної сировини, які виникли прижиттєво (від укусів комах, травм, хвороб тощо).

Рис. 1. Хімічна формула Барвника Прямого Чорного 2С

ДХ або хром основний сірчанокислий використовується в шкіряному та хутряному виробництві для дублення шкір та хутра. Це порошок або гранули зеленого кольору. Масова доля хрому в перерахунку на Cr2О3 від 25 до 27 %. Розчинний у воді при температурі 20-25O від 95 до 97 % . Формула Cr(SO4)n(OH)6-2n.

Експериментальні дослідження виконані на 3-х видах лабораторних тварин (білих щурах, мишах і кроликах). У роботі використовувалися статевозрілі білі щури-самці (441) і щури-самки (151), білі миші (42) і кролики (8). У ході дослідження моделювався гострий, підгострий і хронічний вплив при різних шляхах введення барвника ПЧ-2С и ДХ в організм піддослідних тварин (перорально, у порожнину очеревини, інгаляційно, у вигляді нашкірних аплікацій, шляхом внесення в кон’юнктивальний мішок ока).

Для барвника ПЧ-2С визначалися параметри гострої токсичності (ЛД50) на білих щурах і мишах при пероральному та парентеральному (у черевну порожнину) шляхах введення, для ДХ – відповідно при пероральному шляху введення. Розрахунок величини ЛД50 проводився методом пробіт-аналізу за В.Б. Прозоровським (1962).

Кумулятивні властивості досліджувалися тільки у випадку ДХ, для якого встановлено параметри гострої токсичності (ЛД50) на щурах при введенні в шлунок. Виразність кумулятивного ефекту оцінювали за величиною Ккум, установленою за методом K.S.Lim, K.G.Rin (1961) у тесті “субхронічної токсичності” з урахуванням ефекту загибелі тварин відповідно до шкали Л.И.Медведя (1968).

Встановлення місцево-подразнюючої та шкіряно-резорбтивної дії барвника ПЧ-2С і ДХ здійснювалося відповідно до методичних прийомів, викладених у Методических рекомендациях по оценке воздействия вредных химических соединений на кожные покровы и обоснованию ПДУ загрязнения кожи” (1980).

Місцево-подразнююча дія барвника ПЧ-2С і ДХ на слизову оболонку ока оцінювалася відповідно до “Методических указаний к постановке исследований по изучению раздражающих свойств и обоснованию ПДК избирательно действующих веществ в воздухе рабочей зоны” (1980).

Вивчення характеру токсикодинаміки досліджуваних речовин проведено при підгострому (внутрішньошлунковому, 30-ти кратному, 5 разів на тиждень) введенні барвника ПЧ-2С у дозі 1 г/кг маси тіла та ДХ у дозі 1/10 ЛД50 (абсолютне значення 0,82 г/кг маси тіла).

З метою гігієнічного нормування барвника ПЧ-2С проводилися дослідження з встановлення порога хронічної дії (Limch) з випробуванням двох заданих режимів концентрацій: 25 мг/м3 і 5 мг/м3 в умовах хронічного інгаляційного (протягом 2,5 місяців, 5 разів на тиждень) впливу протягом 2,5 місяців. Фактичні концентрації аерозолю барвника в камерах складали 24,6 мг/м3 (I серія) і 4,8 мг/м3 (II серія). Інгаляційна затравка щурів проводилася з використанням пилових камер конструкції И.Ф.Боярчука (1963) при динамічному режимі затравлення за допомогою розпилювача Ю.Г.Широкова (1961).

Особливості токсикодинаміки досліджуваних речовин вивчалися з використанням комплексу методів, що дозволяють характеризувати картину периферичної крові, включаючи елементи коагулограми, функціональний стан печінки, нирок, ЦНС, а також ряд інтегральних показників загальнообмінних процесів та стану цілісного організму.

При вивченні гемотоксичної дії поряд із загальним аналізом крові досліджувався ряд специфічних показників: рівень Hbзаг. і Hb02, вміст патологічних дериватів гемоглобіну - MetHb і SfHb, вільних SH-груп за методом (Kolthoff J., Harris N. описаний у В.В.Соколовского, 1962), відновленого глутатіону крові (W.W.Kay, K.C.Murfitt, 1960), наявність продуктів деструкції гемоглобіну у вигляді тілець Гейнца в еритроцитах, число ретикулоцитів за М.С.Кушаковським (1968), час згортання крові (А.Н.Филатов, М.К. Котовщикова, 1963).

Для оцінки функціонального стану печінки використовувався комплекс білкових проб, який включав визначення загального білка сироватки рефрактометричним методом і білкових фракцій методом електрофорезу на папері (С.Я.Капланский, 1962, З.А.Бондарь, 1970), тимолового помутніння сироватки (K.Wosniak, 1978). Про синтез печінкою факторів гемокоагуляції судили за величиною протромбінового часу (В.Н.Туголуков, 1963) та вмістом фібриногену в плазмі за методом (Р.А.Рутберга, 1961 у модифікації Н.О.Воскобойникової, 1970). Ферментосинтетична функція печінки оцінювалася за активністю церулоплазміну плазми (M.Ravin, 1961; С.В.Бестужева, 1976), а також аланінової та аспарагінової трансаміназ (М.И.Прохорова, 1982).

Функціональний стан нирок оцінювався за вмістом білка у сечі (O.Lowry et al., 1951), рівнем залишкового азоту крові, сечовини сечі та крові (В.Г.Колб, В.С.Камышников, 1982), креатиніну сироватки (H.Popper et al, описаний у И.Д.Лемперта, 1968), креатиніну сечі та відносною щільністю сечі (C.L.Crocker, 1967), хлоридів сечі та сироватки (O.Shales, S.Shales,1941, описаний у И.Тодорова, 1961), а також за величиною відносної щільності сечі (В.Г.Колб,

В.С.Камышников, 1982).

Інтегральними показниками, що характеризують стан цілісного організму,

були динаміка приросту маси тіла тварин (И.В.Саноцкий, 1970), відносна маса внутрішніх органів (С.А.Зяббарова, М.Н.Куклина, 1974), сумаційно-пороговий показник (С.В.Сперанский, 1974) і SH-групи сироватки крові (метод Kolthoff J., Harris N. описаний у В.В.Соколовского, 1962), елементи орієнтовно-дослідницької діяльності щурів (“Методические рекомендации по использованию поведенческих реакций животных в токсикологических исследованиях для целей гигиенического нормирования” (1980); С.Ю.Буслович, И.А.Котеленец, 1987).

Дослідження впливу барвника ПЧ-2С на репродуктивну функцію проведено з урахуванням гонадо-, ембріотоксичного та мутагенного (на статеві клітини самців методом домінантних летальних мутацій) ефектів відповідно до методичних рекомендацій “Методы экспериментального исследования по установлению порогов действия промышленных ядов на генеративную функцию с целью гигиенического нормирования” (1978).

Морфостатус внутрішніх органів (печінки, нирок, серця, легенів, селезінки) тварин, що піддавалися хронічному впливу барвника Прямого Чорного 2С, досліджувався з використанням загальноприйнятих методів світлової мікроскопії. Гістологічні препарати були пофарбовані гематоксилін-еозином, за ван-Гізоном, суданом III і за Перлсом на берлінську лазур.

Бригадою лікарів-клініцистів і наукових співробітників відділу профпатології ДП “Харківський НДІ гігієни праці та профзахворювань” в умовах поліклініки проведено дворазовий (у 1994р. і 1996 р.) поглиблений медичний огляд робітників Харківського шкіряного об’єднання “Більшовик” (277 робітників у 1994 р. і 152 робітників у 1996 р.) і однократний (у 1995 р.) медичний огляд 605 робітників АТ “Возко”.

Поглиблений медичний огляд передбачав проведення загального терапевтичного огляду, вивчення стану нервової системи, ЛОР-органів, дерматологічний та офтальмологічний огляди. Структуру виявленої патології було вивчено з урахуванням вікових і стажових характеристик, статі, а також приналежності робітників до професійних підгруп. Крім того, стосовно робітників Харківського виробничого шкiряного об’єднання “Бiльшовик” було здійснено повторну (через два роки) оцінку стану здоров’я шляхом проведення терапевтичного та дерматологічного огляду.

Стан алергостатусу робітників оцінювався шляхом проведення компресних шкірних проб з виробничими алергенами, а саме: 10% водяним розчином формаліну і 0,5% водяним розчином біхромату калію (Б.А.Сомов, А.П.Долгов, 1976).

Програма медико-статистичних досліджень з оцінки стану захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (ЗТВП) передбачала збирання, аналіз та оброблення листків непрацездатності робітників ХВШО “Більшовик”. Вивчення ЗТВП проводилося за період часу з 1990 по 1995 роки на масиві цілорічних осіб відповідно до методичних підходів (Н.В.Догле, А.Я.Юркевич, 1984; Н.А.Куче-

рин, 1991; А.Е.Шахгельдянц, 1978). Стандартизація показників ЗТВП проводилася за прямим методом (Н.В.Догле, А.Я.Юркевич, 1984). Розрахунки показників ЗТВП (за 6 років) проводилися на масиві цілорічних осіб основної ви-

робничої групи (усього 5216 осіб) та контрольної групи (усього 1156 осіб) відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я (1998). З урахуванням особливостей умов праці (за критерієм дії головного чинника) контингент основної групи було розподілено на підгрупи, у тому числі: I-вплив хімічних чинників; II-робота в умовах напруженої праці; III-вплив шкіряного пилу; IV-робота в умовах важкої фізичної праці; V-інженерно-технічні робітники, що знаходяться в умовах впливу шкідливих чинників (майстер, інженер, начальник цеху, механік і ін.). До контрольної групи були віднесені особи, виробнича діяльність яких не пов’язана з впливом несприятливих чинників шкіряного виробництва (економісти, інженери, програмісти і ін.).

Стан здоров’я, крім показників ЗТВП, оцінювався також за показниками імунного та гормонального статусу, а також за біохімічним показниками сироватки крові.

Стан імунного статусу досліджено в 233 робітників, з них у 67 осіб Харківського ВО “Більшовик” і 91 особи Вознесенського АТ “Возко”, групу порівняння склали 75 осіб, що не знаходилися в умовах дії шкідливих виробничих факторів.

Методи дослідження імунного статусу включали визначення в периферійній крові таких показників: абсолютне число лейкоцитів (В.В.Меньшиков, Л.Н.Делекторская, Р.П.Золотницкая, 1987); абсолютне число лімфоцитів за формулою: % лімфоцитів х абсолютне число лейкоцитів/100; відсоток і абсолютне число основних популяцій лімфоцитів у тесті “спонтанного” подвійного розеткоутворення за N.F.Mendes (1974) в модифікації Т.І.Грішиної, С.Мюллер (1978) з еритроцитами барана (Т-лімфоцити) і часток зимозану, асоційованих з комплементом (С3-рецептор В-лімфоцитів), проміжних форм, що мають рецептори як до еритроцитів барана, так і комплементу, розцінювані (Р.В.Петров, М.А.Стенина, К.А.Лебедев, 1976) як активовані Т-лімфоцити (D-лімфоцити), а також лімфоцитів, що не утворюють розеток -“О”- нульові; відсоток і абсолютне число основних субпопуляцій Т-лімфоцитів, а саме: “ранні” активні чи високоафінні Т-лімфоцити, які розцінювали як хелпери або індуктори, “відновлені” Т-лімфоцити, які розцінювали як супресори або кілери, “стабільні” Т-лімфоцити, які розцінювали як незрілі форми Т-лімфоцитів (В.С.Кожевников,1981; В.С.Кожевников, В.С.Туаев, 1981); розрахунок імунорегуляторного індексу хелпери/супресори (“ранні”/“відновлені”) як показника ступеня активності клітинного імунітету (В.С.Кожевников, 1981; В.С.Кожевников, В.С.Туаев,1981); реакція гальмування міграції лейкоцитів (РГМЛ) за W.G.Morison, 1974; імуноглобуліни А, М, G як показники функціонального стану В-лімфоцитів за методом імуноферментного аналізу за допомогою моновалентних антисироваток, виготовлених інститутом ендокринології і хімії гормонів (м. Харків); загальний імуноглобулін Е за методом імуноферментного аналізу за допомогою моноклональних антитіл проти IgЕ людини (комерційні набори, ЗАТ “Вектор-Бест” м. Новоси-

бірськ); визначення циркулюючих імунних комплексів за методом Haskova et аl. в модифікації Ю.А.Гриневича та А.Н.Алферова (1981) та функціональної активності комплементу за Л.М.Вавіловою (1984).

Для оцінки гормонального статусу щитовидної залози визначався рівень загального трийодтироніну (Т3) і тироксину (Т4) за методом імуноферментного аналізу (комерційні набори МДУ ім. Ломоносова); рівень антитіл до тиреоглобуліну і мікросомального антигену щитовидної залози за методом імуноферментного аналізу (набори, виготовлені інститутом ендокринології і хімії гормонів, м.Харків).

Оцінку стану процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і антиокисної системи проведено на 220 робітниках, з них у 57 осіб ХВШО “Більшовик” і 70 осіб Вознесенського АТ “Возко”. Група порівняння склала 72 і 21 особу відповідно. Результати дослідження оцінені з урахуванням статі, стажу, віку та професійної приналежності. У сироватці крові обстежених робітників проводилося визначення дієнових кон’югатів (А.Б.Косухин, Б.С.Ахметова, 1987) та малонового діальдегіду (Л.И.Андреева, Л.А.Кожемякин, А.А.Кишкун, 1988). Визначали інтенсивність спонтанної хемілюмінесценції (А.И. Журавлев, 1983), рівень індукованої іонами двовалентного заліза (А.И.Журавлев, А.И. Журавлева, 1975) та перекисом водню (Г.А.Бабенко, А.И.Гонский, 1983) хемілюмінесценції. Спектрофотометричні дослідження проводилися на спектрофотометрі СФ–26 та “Specol-211”, хемілюмінесцентні – на медичному біохемілюмінометрі типу ХЛМЦ – 01.

Оцінка біохімічного спектру сироватки робітників ХВШО “Більшовик” (45 робітників основних цехів та 6 робітників контрольної групи) проводилася шляхом визначення рівня біогенних моноамінів (адреналіну, норадреналіну, дофаміну, діоксифенілаланіну) за методом A.Colin, M.Tor (1978), а також активності холінестерази, рівня дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду, ряду амінокислот (глутамінової, аспарагінової, тирозину, триптофану), серотоніну, гамааміномасляної кислоти, оксиіндолоцтової кислоти (Carmono Furidice, Gomes Cecilia, Trolin Justap, 1980). Спектрофлуорометричне визначення їхніх рівнів проводилося на спектрофотометрі MPF-4 фірми “Хитачи” (Японія) після колонкової хроматографїї за калібрувальними кривими.

Робітники основної групи були розділені на 3 підгрупи залежно від особливостей умов праці, а саме: вплив хімічних факторів (15 осіб), напружена праця (8 осіб), важка фізична праця (22 особи). До групи порівняння віднесені інженерно-технічні робітники (6 осіб).

Застосовано загальноприйняті методи санітарної статистики (середня, помилка середньої, критерій вірогідності Фішера-Стьюдента). При оцінці гігієнічних даних використано методи регресійного та кластерного аналізів (И.Д.Мандель, 1988). Характер і силу взаємозв’язків між біохімічними показниками встановлено шляхом розрахунку парних коефіцієнтів кореляції з використанням методу багатофакторного кореляційного аналізу. Визначені гігієнічні та біохімічні показники класифіковано методом кластеризації (И.Д.Мандель, 1988). Статистичне оброблення даних проводилося з використанням пакету прикладних програм “Statistica 5.0” (Ю.А.Иванов,

О.Н.Погорелюк, 1990).

Оцінка вірогідності відмінностей при аналізі стану здоровя за результатами поглибленого медичного огляду проводилася за допомогою таблиць В.С.Генеса (1967).

Результати досліджень. Особливості санітарно-гігієнічних умов праці в сучасному виробництві натуральної шкіри.

Мікрокліматичні умови. При виконанні багатьох технологічних операцій, як у теплий, так і в холодний період року, показники мікроклімату можуть виходити за межі допустимих значень. Так, у холодний період року має місце зниження температури повітря на тлі підвищених рівнів відносної вологості та швидкості руху повітря (виробництво хромової та підошовної шкіри на ХВШО “Більшовик”). Окремі випадки підвищеної швидкості руху повітря та підвищеної температури повітря мали місце у виробництві спілка на ХВШО “Більшовик”.

У теплий період року реєструвалося підвищення температури та відносної вологості повітря (виробництво хромової шкіри на ХВШО “Більшовик”), підвищення рівня швидкості руху повітря та відносної вологості на тлі підвищення температури повітря (виробництво підошовної шкіри на ХВШО “Більшовик”). У виробництві спілка на ХВШО “Більшовик” швидкість руху повітря була значно нижче нижньої межі допустимого діапазону. У виробництві натуральної шкіри на Вознесенському АТ “ВОЗКО” метеорологічні умови характеризуються підви-

щеними швидкістю руху повітря, вологістю повітря за умови, що температура повітря не перевищувала припустимих значень.

Важкість та напруженість праці. Аналіз гігієнічних показників важкості свідчив про те, що цей показник праці з гігієнічної точки зору є досить вагомим несприятливим чинником, беручи до уваги широку розповсюдженість елементів важкої фізичної праці за ходом технологічного процесу (питома вага робочих місць, де виконується важка праця, складає 80 % від загальної кількості робочих місць). При цьому головними показниками важкості трудового процесу є перебування в нахиленому стані (незручній фіксованій позі) та кількість нахилів корпуса, меншою мірою - маса вантажу та статичне навантаження.

Результати оцінки показників напруженості трудового процесу підтвердили досить широку розповсюдженість елементів, що її обумовлюють, та дозволили встановити провідні показники шкідливості праці. До них належать монотонність навантажень, тривалість зосередженого спостереження та змінність роботи, меншою мірою - щільність сигналів, що надходять за 1 годину роботи.

Результати порівняння виразності елементів важкості та напруженості тру-

дового процесу на прикладі виробництва хромової шкіри як одного з головних видів натуральної шкіри, яке проведено за критерієм арифметичної суми нормованих відносних відхилень показників важкості та показників напруженості трудового процесу від допустимих значень у цілому по стадіях, подано на рис.2.

Одержані результати свідчать про те, що на всіх стадіях технологічного процесу безумовно переважають елементи важкості. Разом з тим, досить вираженою в сучасному виробництві хромової шкіри є і напруженість трудового процесу.

На більшості стадій технологічного процесу на Вознесенському АТ “ВОЗКО” також переважають елементи важкості, але на етепі відмочувально-зольних процесів та механічних операцій напруженість трудового процесу перевищує його важкість, що відображає загальну тенденцію до підвищення напруженості трудового процесу в сучасному шкіряному виробництві (Рис.3).

Рис.2. Нормовані відносні відхилення абсолютних параметрів важкості та напруженості трудового процесу від допустимих рівнів у виробництві хромової шкіри на ХВШО “Більшовик” по стадіях.

Рис.3. Нормовані відносні відхилення абсолютних параметрів важкості та напруженості трудового процесу від допустимих рівнів у виробництві натуральної шкіри на Вознесенському АТ “ВОЗКО” по стадіях.

Виробничий шум та вібрація. Джерелом виробничого шуму є технологічне обладнання для механічного оброблення та виконання деяких операцій (міздрильні машини, дубильні барабани, віджимні преси, двоїльні, стругальні та розвідні

машини, сушильне устаткування, машини для тяжіння шкір, шліфувальні станки, обладнання для готування хімічних реагентів), а також транспортне устаткування (крани, пристрої для транспортування). Виробничий шум, який генерується, за характером спектру відноситься до розряду широкополосного, за часовими характеристиками він може вважатися непостійним, що коливається в часі.

На багатьох робочих місцях у виробництві хромової та підошовної шкіри на ХВШО “Більшовик” (міздрильник, апаратник дублення, машиніст двоїльної машини, жирувальник, стругальник, розвідник, тягнульник, шліфувальник, укла-

дач вапняного молока, кранівник, транспортувальник) встановлено перевищення

еквівалентного рівня звуку. Деякі технологічні операції (чищення лиця голини, розкрій голини, зволоження шкір, обрізка, вимірювання, комплектування та пакування шкір) проводяться в умовах “фонового” шуму, що диктує необхідність раціоналізування територіального розміщення технологічного обладнання, яке генерує шум, та ділянок, робота на яких не пов’язана з “первинним” виникненням шуму. У виробництві спілка несприятливими щодо можливого впливу підвищених рівнів шуму на працівників є процеси дублення, стругання, віджимання, розтягування шкір на вакуум-сушці, тонування з використанням фарборозпилювача.

На Вознесенському АТ “ВОЗКО” перевищення припустимого значення еквівалентного рівня звуку встановлено на робочих місцях міздрильників, стругальників, обрізувачів, розвідників, розтягувачів, сушильників, тягнульників, шліфувальників, укладачів зольного розчину та дубильного екстракту, оператора очищення стічної води. Деякі виробничі операції (розкрій шкір вручну, консервування, обрізка вологого напівфабрикату вручну) виконуються в умовах дії шуму, джерелом якого є розташоване в безпосередній близькості від названих робочих місць “гучне” технологічне обладнання.

Окремі технологічні операції у виробництві хромової шкіри на ХВШО “Більшовик” (міздріння, віджимання, двоїння, розведення, готування вапняного молока) та Вознесенському АТ “ВОЗКО” (тяжіння шкір на машині типу “Малиса”) супроводжуються впливом на шкіряників загальної технологічної або транспортно-технологічної (операція доставки матеріалів краном) вібрації робочого місця. Ця вібрація, переважно, низькочастотна з перевищенням у ряді випадків допустимих рівнів віброшвидкості та еквівалентного корегованого рівня (операція міздріння, доставки матеріалів краном). Виконання операції обрізки сухої шкіри пневмоножицями та шліфування шкіри на станку типу “ШМК-К” приводить до впливу на руки робітників локальної вібрації (високо- та середньочастотної відповідно), яка не перевищувала допустимі рівні.

Хімічні речовини. Результати визначення вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони дозволили встановити певну специфіку якісного складу комплексу хімічних чинників на окремих етапах технологічного процесу. Вона полягає в присутності переважно неорганічних сполук на початкових етапах оброблення шкіряної сировини (відмочувально-зольні, дубильні та післядубильні процеси та операції), при виконанні допоміжних операцій та виділенні в повітря виробничих приміщень легколетючих органічних сполук при виконанні сушильних та оздоблювальних операцій.

Серед хімічних чинників, вміст яких у повітрі робочої зони перевищує відповідні ГДК, слід відзначити пил тваринного походження (1,56-3,95 рази), аміак (1,0-2,38 рази), мурашину кислоту (3,97 рази), аерозоль барвника Прямого Чорного 2С (14,0 рази), сірчану кислоту (1,26-2,9 рази), сірчистий ангідрид (2,1 рази), сірководень (1,1-13,0 рази), хромати, біхромати в перерахунку на CrO3 (1,93-3,8 рази), метилакрилат (1,08-1,48 рази), метилметакрилат (1,53-1,82 рази), дибутилфталат (2,2-3,2 рази), бутанол (1,19-2,76 рази),