ТаврійськИЙ національнИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

КОЛОМОЄЦЬ ОЛЕНА ВЯЧЕСЛАВІВНА

УДК 577.12.-152.-161: 591.3:636

ЗАКОНОМІРНОСТІ ПЕРЕБІГУ

ПРОЦЕСІВ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕННЯ ЛІПІДІВ

І СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ

ОРГАНІЗМУ КУРЕЙ

03.00.04 – біохімія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

професор

Сімферополь-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Таврійській державній агротехнічній академії Міністерства аграрної політики України (м. Мелітополь)

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор Калитка

Валентина Василівна, Таврійська державна агротехнічна

академія, завідувач кафедри загального землеробства

Офіційні опоненти: –

доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України

Донченко Георгій Вікторович, інститут біохімії ім. О.В.Палладіна

НАН України, завідувач відділу біохімії коферментів –

доктор медичних наук, професор Ажицький Генадій Юрійович,

Сімферопольський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського,

завідувач кафедри загальної та біоорганічної хімії

Провідна установа

Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, кафедра біохімії

Захист відбудеться 14 січня 2004 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.04 в Таврійському національному університеті ім. В.І.Вернадського за адресою: 95007, м. Сімферополь, проспект Вернадського, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за адресою:

95007, м. Сімферополь, проспект Вернадського, 4.

Автореферат розісланий 12 грудня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради К 52.051.04 В.С.Мартинюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Оскільки виведення курчат може розглядатися як критичний фізіологічний етап в процесі їх розвитку, пов’язаний з впливом підвищеної концентрації атмосферного кисню, та істотним підвищенням метаболічної активності тканин, формування ефективної системи АОЗ у тканинах птахів є життєво важливим процесом не тільки в період ембріогенезу, а і в подальшому постнатальному онтогенезі (Воскресенский О.Н., 1982; Калитка В.В., Донченко Г.В., 1995; Поберезкина Н.Б., Осинская Л.Ф., 1989; Цехмістренко С.І., 1999; Яремко Р.М., 1999).

Аналіз літературних даних показав, що в онтогенезі курей коливання ПОЛ має тенденцію до загасання, при цьому норма рівня продуктів ліпопероксидациї не є сталою величиною і змінюється з віком і фізіологічними станами життя. Проте, періоди інтенсифікації і механізми стабілізації ПОЛ вивчені недостатньо. А наявні в літературі дані щодо особливостей функціонування неферментативної і, особливо, ферментативної системи АОЗ в організмі яйценосних порід курей мають суперечливий характер. Тому визначення етапів напруги антиоксидантної системи організму курєй, в які необхідне введення біологічно активних речовин, зокрема, АО, набуває особливої актуальності і необхідне для екзогенної індукції АОЗ організму за умов ПНО птиці. Незважаючи на те, що частина дослідників розглядає ПОЛ як загальний адаптаційний синдром, цей фактор практично не враховується в інтенсивній селекції птахів. А тому високопродуктивні гібриди яйценосних курей часто мають знижені адаптаційні можливості порівняно з птахами базових порід. Тому з’ясування особливостей протікання процесів ліпопероксидації і АОЗ в організмі курей різних порід і кросів є актуальним як у теоретичному, так і у практичному аспектах, і потребує подальшого дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася на кафедрі хімії та біотехнології згідно з планом науково-дослідних робіт Таврійської державної агротехнічної академії за темою: “З’ясування фізіолого-біохімічних механізмів підтримки антиоксидантного гомеостазу у сільськогосподарської птиці з метою управління її продуктивністю” (державний реєстраційний № 0101U000693), згідно з державною науково-технічною програмою “Забезпечення продовольчої безпеки України”.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження було з’ясування закономірностей перебігу процесів ПОЛ і функціонування системи антиоксидантного захисту організму яйценосних курей різних порід і кросів в постнатальному онтогенезі та за дії антиоксидантів.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:

- дослідити вміст ліпідів та стан процесів їх пероксидації в тканинах печінки і крові курей кросу “Бєларусь-9” та породи Леггорн, особливості функціонування ферментативної та неферментативної ланок АОС організму птахів за постнатального онтогенезу;

- встановити вікові періоди прояву ознак оксидаційного стресу і з’ясувати механізми відновлення проантиоксидантної рівноваги в організмі курей породи Леггорн і кросу “Бєларусь-9”;

- вивчити вплив біогенних антиоксидантних препаратів стибіл та стибіл сумісно з ДМСО на ріст курей, інтенсивність процесів ПОЛ, вміст ліпідів в тканинах печінки курей кросу “Бєларусь-9”, а також яєчну продуктивність та якість яєць, в залежності від дози введення їх до раціону;

- вивчити вплив препаратів стибіл та стибіл сумісно з ДМСО на рівень продуктів ПОЛ, стан системи АОЗ організму, ріст і розвиток ремонтного молодняка курей-несучок кросу “Бєларусь-9” в залежності від термінів введення;

- дослідити в порівняльному аспекті дію стибілу сумісно з ДМСО і дистинолу на інтенсивність процесів ПОЛ і систему АОЗ організму курей кросу “Бєларусь-9” та породи Леггорн в залежності від терміну введення їх до раціону птахів;

- визначити економічну ефективність введення АО до раціону яєчних курей.

Об’єкт дослідження. Процеси пероксидації та система АОЗ організму курей в постнатальному онтогенезі та за дії антиоксидантів.

Предмет дослідження. Особливості змін вмісту малонового діальдегіду, загальних ліпідів, СОД, КАТ, ГПО активностей, вмісту вітамінів А, Е, каротиноїдів в тканинах печінки і СОД активності в крові курей та вмісту вітаміну А, каротиноїдів і холестерину в яєчному жовтку.

Методи дослідження. Біохімічні (спектрофотометричні, колориметричні, гравіметричні) – для визначення кількісного вмісту та активності показників системи АОЗ організму курей та яєць, морфометричні – для контролю за ростовими процесами у птахів та якістю яєць, фізіологічні – для визначення росту, життєздатності та продуктивності птахів, біометричні (статистичні) – для визначення вірогідності та кореляційних залежностей даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Одержані результати поглиблюють сучасні уявлення про особливості перебігу процесів ПОЛ та функціонування системи АОЗ в організмі курей в постнатальному онтогенезі.

З’ясовано біохімічні механізми підтримки проантиоксидантного гомеостазу курей-несучок у ПНО, що сприятиме подальшому розширенню загальних уявлень про функціонування системи АОЗ організму птахів, стан якої є одним з критеріїв адаптації організму до умов онтогенезу.

Вперше встановлена більш висока варіабельність показників ліпопероксидації і АОЗ в організмі курей кросу “Бєларусь-9” у порівнянні з породою Леггорн, що може бути свідченням більших адаптаційних можливостей останніх. Показано, що високий рівень продуктів ПОЛ в ранній період постнатального онтогенезу курчат обумовлений недостатньою функціональною активністю ферментативної системи АОЗ організму і швидким вичерпанням пулу основних тканинних антиоксидантів (вітамінів А та Е).

Вперше показано інтенсифікацію процесів ПОЛ в період статевого дозрівання несучок, що обумовлює зниження вітамінної забезпеченості і гальмування активності антиоксидантних ферментів в тканинах курей.

Вперше виявлено дозозалежний характер дії препарату стибіл на антиоксидантний стан організму курей яйценосного напрямку та встановлено його оптимальну дозу.

Вперше встановлено, що для стимуляції неферментативної і ферментативної систем АОЗ організму курей, підвищення яєчної продуктивності і якості яєць доцільно вводити АО препарати: стибіл, стибіл сумісно з ДМСО та дистинол – в два періоди вирощування птахів (з 7 до 35 доби та з 98 до 126 доби).

Практичне значення одержаних результатів. Визначено періоди послаблення функціональної активності АОС організму курей-несучок і обґрунтовано необхідність застосування екзогенних АО препаратів саме у ці періоди. Рекомендується вводити АО препарати стибіл, стибіл сумісно з ДМСО та дистинол, які гальмують процеси ПОЛ і стимулюють систему АОЗ.

Птахівничим господарствам внесено пропозиції щодо режимів використання АО у годівлі курей яєчного напрямку. Встановлено, що оптимальною дозою препарату стибіл є 1% від маси корму.

Обґрунтовано найбільш доцільні терміни введення АО препаратів до раціону курей. Рекомендується для підвищення яєчної продуктивності і покращення дієтичної якості яєць вводити препарат стибіл до раціону яйценосних курей у кількості 1% від маси корму в два періоди: з 7 до 35 та з 98 до 126 доби онтогенезу.

Результати досліджень можуть бути використані при вивченні фізіології, біохімії та годівлі сільськогосподарської птиці, а також у практиці сільського господарства.

Впровадження результатів дослідження в СВК ім. Т.Г.Шевченка Мелітопольського району Запорізької області забезпечило економічний ефект в розмірі 2243 грн. на 1000 голів курей-несучок, що підтверджено відповідним актом.

Особистий внесок здобувача полягає у формулюванні мети та завдань дослідження, проведенні всього обсягу експериментальної частини роботи, статистичній обробці матеріалів, аналізі та узагальненні отриманих даних, апробації та підготовці до друку результатів дослідження, підборі та аналізі даних літератури, написанні та оформленні дисертації. Методологія та схема дослідження були відпрацьовані разом з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень і основні положення дисертаційної роботи було представлено і обговорено на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Таврійської агротехнічної академії (м. Мелітополь, 1997-2003 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції Сучасний стан, досягнення та перспективи розвитку зоогігієнічної науки і практики“ (м. Київ, 1998 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Екологічні аспекти застосування природних розчинів та мінералів“ (м. Полтава, 1999 р.), Міжнародній науковій конференції “С.З.Гжицький і сучасна аграрна наука“ (м. Львів, 2000 р.), Міжнародному науковому конгресі молодих вчених та студентів “Здоров’я села – здоров’я держави” (м. Львів, 2000 р.), VIII Українському біохімічному з’їзді (м. Чернівці, 2002 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 9 робіт, з них 5 статей у фахових виданнях та 2 тезисів доповідей. 2 роботи без співавторів.

Структура і об’єм роботи. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів (огляд літератури, матеріали та методики досліджень, результати дослідження, аналіз та узагальнення результатів дослідження), висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел, який містить 280 найменувань, та додатку. Обсяг дисертації 160 сторінок. У дисертації міститься 18 таблиць та 10 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. Цей розділ складається з трьох підрозділів, в яких розглядаються сучасні уявлення про механізми функціонування антиоксидантного гомеостазу у тварин, його вікові особливості та можливість корекції екзогенними антиоксидантами.

Матеріали та методики досліджень. Експериментальні дослідження проводились у 1997-2000 рр. на базі Таврійської державної агротехнічної академії (м. Мелітополь) та птаховідділення сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Т.Г. Шевченка (Мелітопольський район Запорізької області).

Дослідження проводили на курях кросу “Бєларусь-9” та породи Леггорн, яких утримували у клітках з вільним доступом до води та корму. Курям згодовували комбікорми за рекомендованими раціонами без застосування додаткових фармакологічних препаратів.

Проведено 6 науково-господарських дослідів, в яких використано 1120 голів птиці, та виробниче дослідження на поголів’ї в 2000 курей. Схема дослідів наведена у таблиці 1.

Виробничу перевірку проводили на двох групах курей породи Леггорн по 1000 голів у кожній. Одна група була контрольною, курям другої з 7- до 35- та з 98- до 126-добового віку згодовували препарат стибіл у кількості 1% від маси корму. В ході досліду контролювали яйценосність на середню несучку, вихід інкубаційних яєць, кількість товарних яєць, збереженість поголів'я. Розрахунок економічної ефективності технології вирощування курей при використанні досліджуваних антиоксидантів проводили за методикою Всесоюзного науково-дослідного і технологічного інституту птахівництва (Москва, 1984).

Препарат стибіл готували за методикою (Калитка В.В., 1992) і він відповідає ТУУ 24.4.00493698.001-2003. Препарат дистинол отримували за методикою, запронованою Калиткою В.В. (1993), відповідно до ТУУ 24.4.00493698.002-2003.

Матеріалом для досліджень були тканини печінки та еритроцити крові курей, які відбирали у певні вікові періоди.

Інтенсивність ПОЛ оцінювали за вмістом МДА (Ohkawa H. et al., 1979). Вміст загальних ліпідів тканин печінки визначали гравіметрично після екстрагування хлороформом та випарювання розчинника. Супероксиддисмутазну активність (КФ 1.15.1.1) оцінювали за ступенем інгібування нітросинього тетразолію у присутності НАДН та феназинметасульфату (Дубініна Є.Є. і співавт., 1983), каталазну активність (КФ 1.11.1.6) – за ступенем розкладу каталазою перекису водню, залишок якого визначали за реакцією з молібдатом амонію (Королюк М.А. і співавт., 1988), глутатіонпероксидазну активність (КФ 1.11.1.9) – за реакцією окислення відновленого глутатіону гідропероксидом трет-бутилу в присутності глутатіонпероксидази еритроцитів крові або тканин печінки. Вміст неокисленого глутатіону визначали за реакцією з нітропрусидом натрію у лужному середовищі

Таблиця 1

Схема науково-господарських дослідів

№ дос-ліду | Крос,

порода

Строк експерименту та відбору проб, доба | Добавка та період введення, доба | Група, умовне позначен-ня |

Варіант досліду | Кіль-кість

голів | Строк

введення

добавки,

доба | 1 | "Бєларусь-9" | 1-364

1,7,14,21,28,35,49,70,98,

126,196,252,308,364 | Основнийраціон (ОР) | 140 | - | 2 | Леггорн | 1-126

1,7,14,21,28,35,49, 98, 126 | ОР | 140 | - | 3 | "Бєларусь-9" | 1-126

1,28,133,161 |

1

К | ОР –

контроль | 40 | - | 2

I С 0,5% | ОР* +

0,5% стибілу | 40 | 1-28 | 3

I С 1,0% | ОР* +

1,0% стибілу | 40 | 1-28 | 4

I С 2,0% | ОР* +

2,0% стибілу | 40 | 1-28 | 5

II С 1,0% | ОР* +

1,0% стибілу | 40 | 1-28,

133-161 | 6

II С + | ОР* +

1,0% стибілу + 0,01% ДМСО | 40 | 1-28,

133-161 | 4 | "Бєларусь-9" | 1-126

1,7,35,98,126 | 1

К | ОР –

контроль | 40 | - | 2

I С | ОР* +

1,0% стибілу | 40 | 7-35 | 3

II С | ОР* +

1,0% стибілу | 40 | 7-35,

98-126 | 4

I С + | ОР* +

1,0% стибілу +

0,01% ДМСО | 40 | 7-35 | 5

II С + | ОР* +

1,0% стибілу + 0,01% ДМСО | 40 | 7-35,

98-126 | 5, 6 | "Бєларусь-9", Леггорн | 1-126

1,7,35,98,126 | 1

К | ОР –

контроль | 40 | - | 2

I С + | ОР* +

1,0% стибілу + 0,01% ДМСО | 40 | 7-35 | 3

II С + | ОР* +

1,0% стибілу +

0,01% ДМСО | 40 | 7-35,

98-126 | 4

I Д | ОР* +

дистинол | 40 | 7-35 | 5

II Д | ОР* +

дистинол | 40 | 7-35,

98-126 | * Раціони дослідних груп вирівняні відносно контролю за обмінною енергією та протеїном.

(Гаврилова О.Г., 1986). Вміст білка в тканинах печінки, гемолізаті еритроцитів визначали за методом Лоурі та співавт. (Lowry H.O., 1951). Кількість вітамінів А, Е и каротиноїдів в тканинах печінки визначали з однієї наважки тканини за методикою (Двинская Л.М. и соавт. 1979). Зразок тканин печінки попередньо піддавали лужному гідролізу в присутності 60% розчину КОН в етиловому спирті (96%). Визначення вмісту вітаміну А проводили спектрофотометрично за кольоровою реакцією Карра-Прайса з хлоридом сурьми (ІІІ). Метод базується на утворенні забарвленого комплексу синього кольору, який визначали при =590 нм. Каротиноїди визначали спектрофотометрично при =450 нм. Визначення вмісту вітаміну Е проводили спектрофотометричним методом, який базується на спроможності токоферолів окислюватись. Застосовувалась одна з модифікацій методу Еммері-Енгля з використанням залізодипіридилового реактиву. Забарвлення реєструвалося при = 540 нм.

Аналіз якості товарних яєць проводили за такими показниками: маса і густина яєць, індекс форми та товщина шкаралупи, якi визначали за (Царенко П.П., 1988). Кількість каротиноїдів та вітаміну А у жовтку контролювали за методикою ВНДТІП (1982). Визначення вмісту холестерину у жовтку проводилось за уніфікованим методом Ілька, що базується на кольоровій реакції Лібермана-Бурхарда між загальним холестерином та сумішшю оцтового ангідриду, оцтової та сірчаної кислот (з використанням набору фірми “Felisit”). Інтенсивність росту розраховували за Броді (Мымрин И.А., 1989). Економічний ефект розраховували за методикою ВАСГНДЛ (1984). Статистична обробка отриманих результатів проведена методами параметричної статистики з використанням t-крітерію вірогідності Ст’юдента (Лакін Г.Ф., 1990).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

1. Дослідження процесів ПОЛ, динаміки вмісту ліпідів, вітамінів А і Е та ферментів АОЗ в тканинах курей кросу “Бєларусь-9” в онтогенезі. Щойно виведені курчата не пристосовані до зовнішнього середовища. А в умовах існуючих технологій утримання птиці їх адаптація ускладнюється. Це викликає порушення проантиоксидантної рівноваги та призводить до дестабілізації метаболічних процесів (Квіткін Ю.П., 1997; Мейєрсон Ф.З., 1986). Аналіз отриманих нами даних свідчить, що порушення проантиоксидантного статусу організму курчат негативно впливає на ростові процеси та життєздатність птиці.

Аналізуючи інтенсивність накопичення МДА (рис. 1) у тканинах печінки, можна зробити висновок, що перші три тижні життя та період статевого дозрівання у курей кросу “Бєларусь-9” характеризуються, як періоди напруги метаболічних процесів з підвищеною інтенсивністю окислення ліпідів. Останній період виявився критичним в плані забезпечення організму курей вітаміном А. Все це, ймовірно, пов’язане зі статевим дозріванням, яке супроводжується активацією метаболізму ліпідів у курей (Архипов А.В., 1977).

Враховуючи зміни інтенсивності накопичення МДА в тканинах печінки курчат кросу “Бєларусь-9” та вмісту жиророзчинних вітамінів, важливо з’ясувати, як змінюється ферментативна система АОЗ в цьому органі. Зниження у 4,5 рази

Рис. 1. Вміст МДА в тканинах печінки курей кросу “Бєларусь-9”

та породи Леггорн за постнатального онтогенезу (n=5).

(Р<0,01) рівня МДА в тканинах печінки курчат протягом перших двох тижнів ПНО пояснюється, перш за все, компенсаторним зростанням активності ферментативної системи АОЗ. Так, КАТ активність за даний період збільшується в 3,2 рази, а ГПО активність – в 2,1 рази (Р<0,01) (рис. 2).

Рис. 2. Каталазна та глутатіонпероксидазна активність тканин печінки курей

кросу “Бєларусь-9” та породи Леггорн за постнатального онтогенезу (n=5).

Таке зростання активності АО ферментів можна вважати адаптивною відповіддю організму на підвищений рівень МДА у добових курчат, тому що у цьому віці ферментативна система АОЗ організму функціонує на недостатньому рівні, і утилізація продуктів ПОЛ відбувається за рахунок неферментативної системи, особливо, ?-токоферолу (рис. 3).

На 98 добу онтогенезу, що співпадає з початком статевого дозрівання, спостерігається низький рівень КАТ активності при значно підвищеній інтенсивності утворення МДА у тканинах печінки курей і відносно низькій забезпеченості вітамінами А та Е.

Рис. 3. Вміст вітамінів А та Е в тканинах печінки курей кросу “Бєларусь-9”

та породи Леггорн за постнатального онтогенезу (n=5).

Виходячи з отриманих даних, найбільш напруженими періодами постнатального онтогенезу у курчат кросу “Бєларусь-9” слід вважати перші три тижні, 98 та 126 добу, що тісно пов’язане з певними перебудовами фізіологічного та функціонального стану організму курей. На нашу думку, саме ці періоди ПНО характеризуються найбільшими змінами метаболізму в тканинах печінки і супроводжуються коливаннями рівня процесів ліпопероксидації, ферментативних активностей АОЗ організму та вмісту тканинних АО, необхідних для забезпечення нормального розвитку фізіологічних процесів на стадіях раннього онтогенезу, зміни пера та досягнення продуктивної зрілості. Саме вони потребують розробки заходів корекції ПОЛ, підвищення життєздатності та продуктивності курей кросу “Бєларусь-9”.

2. Вивчення процесів ПОЛ, вмісту ліпідів, вітамінів А і Е, каротиноїдів та ферментів АОЗ організму курей породи Леггорн в онтогенезі. Для встановлення закономірностей перебігу процесів ПОЛ в тканинах печінки і особливостей функціонування системи АОЗ організму курчат породи у порівнянні з високопродуктивним кросом були проведені аналогічні дослідження на курях породи Леггорн.

Як показали дослідження, в першу добу після виведення вміст МДА в тканинах печінки курчат породи Леггорн найбільш високий, але він різко знижується до 7 доби. Після певних коливань, на 35 добу онтогенезу рівень кінцевих продуктів ПОЛ зростає на 77,5% відносно 28-добового віку (Р<0,01). Далі цей процес знову уповільнюється до 98 доби, після чого відбувається інтенсифікація процесів ліпопероксидації на 126 добу ПНО (Р<0,01) (рис. 1).

Таким чином, періоди з 1 до 7 доби, з 28 до 35 доби та з 98 до 126 доби постнатального онтогенезу характеризуються підвищеною інтенсивністю утворення МДА в тканинах печінки, що співпадає в часі з процесами постембріональної адаптації, зміни пера та статевого дозрівання курей. Отже, ПОЛ в тканинах печінки курчат породи Леггорн, як і кросу “Бєларусь-9”, змінюється в залежності від фізіологічного стану та етапів розвитку птахів.

У добових курчат ГПО та КАТ активності тканин печінки були максимальними, але вірогідно знижувались протягом першого тижня життя (Р<0,05). Стабілізація активності цих ферментів починалась з 49 доби після певних коливань у ранньому ПНО. На відміну від цього, СОД активність тканин печінки добових курчат була мінімальною. Починаючи з 14-добового віку вона зростала (Р<0,01) і на 49 добу сягала максимального значення, після чого поступово знижувалась. Корелятивного зв’язку між СОД-КАТ-ГПО активностями не встановлено, що може бути пов’язано з недостатньою сформованістю ферментативної ланки АОЗ, а, можливо, і з іншою функціональною значимістю цих ферментів (рис. 2).

Динаміка вмісту вітамінів А та Е в тканинах печінки курчат дещо інша. Протягом перших двох тижнів ПНО вміст обох вітамінів знижувався (рис. 3). Після чого різко зростав до максимального рівня у 21-добовому віці (Р<0,01). На 35 добу онтогенезу спостерігається зниження вмісту цих вітамінів з подальшою їх стабілізацією. Встановлено наявність корелятивного зв’язку між даними показниками з r=+0,85. Зміни вмісту каротиноїдів в ранньому ПНО мали спрямованість, протилежну вітамінній забезпеченості. На 7 добу зафіксовано максимальний вміст каротиноїдів, який знижується до 35-добового віку, після чого залишається майже сталим.

Отже, на етапі зміни пера відбувається підвищення рівня МДА, яке супроводжується підвищенням КАТ, ГПО і СОД активностей, з одного боку, та зниженням рівня каротиноїдів, вітамінів А та Е, з іншого боку. Такі зміни свідчать про участь цих біологічно активних речовин і ферментних систем в процесах, пов’язаних з підготовкою організму та його фізіологічною перебудовою в період формування пера (Селянский В.М., 1968).

В період статевого дозрівання у курей інтенсифікуються біосинтетичні процеси (Аносов И.П., Золотова Т.Е., 2002), пов’язані із синтезом білка, що супроводжується активацією ПОЛ. Саме це обумовлює низький рівень вітамінів А та Е. Підвищення КАТ та ГПО активностей, імовірно, відбувається за рахунок механізму субстратної активації. Зниження в цей період СОД активності в тканинах печінки свідчить про перевагу процесів ПОЛ, а не ВРО інших субстратів, що важливо для розробки необхідних заходів нормалізації виявлених порушень.

Таким чином, найбільш напруженими періодами в ПНО курей є перший тиждень життя, 35 доба та період з 98 до 126 доби онтогенезу, що пов’язане з адаптацією до нових умов існування, зміною пера та статевим дозріванням. Саме ці фізіологічні періоди супроводжуються прискоренням утворення МДА, що відображає підвищення інтенсивності обмінних процесів та активності ферментних систем АО захисту організму. Але, як свідчать отримані нами експериментальні дані, в онтогенетичному розвитку курчат кросу і породи існують певні кількісні відмінності як за біохімічними показниками, так і за періодами розвитку.

3. Вплив різних доз препаратів стибіл та стибіл сумісно з ДМСО на інтенсивність процесів ліпопероксидації, яєчну продуктивність та якість яєць курей кросу “Бєларусь-9”. Для досягнення біостимулюючого ефекту необхідне оптимальне дозування біоантиоксидантів, які б стабілізували АОС організму у фізіологічних межах. У зв’язку з цим, при вивченні АО дії препарату стибіл першою умовою було встановити оптимальну кількість добавки, достатню для попередження тих негативних змін, які виникають в організмі курчат в ПНО, що виявлені нами раніше.

Результати досліджень свідчать про те, що введення до стартового раціону курчат кросу “Бєларусь-9” препарату стибіл в кількості 1 і 2% від маси корму значно знижує рівень продуктів ПОЛ в тканинах печінки на 28 добу порівняно з контрольною групою (рис. 4). Добавка препарату у дозі 0,5% від маси корму викликає прооксидантний ефект.

Рис. 4. Вплив різних доз препаратів стибіл та стибіл сумісно з ДМСО

на вміст МДА в тканинах печінки курей кросу “Бєларусь-9” (n=5).

Примітка. Тут та у наступних рисунках різниця вірогідна порівняно

з контрольною групою * - Р<0,05; ** - Р<0,01.

Введення стибілу у ранній період онтогенезу та повторно в період статевого дозрівання знижає рівень МДА на 161 добу в 2,7 рази порівняно з групою, що отримувала добавку лише в один етап (Р<0,01).

Отже, дія стибілу є дозозалежною. Аналізуючи показник утворення МДА в тканинах печінки курчат кросу “Бєларусь-9” при використанні різних кількостей стибілу в один та два етапи введення, а саме: в періоди з 1 до 28 доби і далі зі 133 до 161 доби – можна зробити висновок, що оптимальним є двохетапне згодовування добавки стибіл в кількості 1% від маси корму. Збільшення кількості добавки до 2% від маси корму в один період за досліджуваними біохімічними та фізіологічними показниками не дає переваг. Введення добавки в кількості 0,5% від маси корму виявилось неефективним.

Введення до раціону курей в два періоди стибілу сумісно з ДМСО викликає такий же ефект, як і введення лише стибілу, проте життєздатність курей зростає.

Позитивний вплив АО препарату стибіл та, особливо, стибілу сумісно з ДМСО, виявляється і при дослідженні таких показників, як вихід молодняка, яєчна продуктивність несучок та якість яєць. Тому для стабілізації процесів ПОЛ і підвищення продуктивності птахів більш доцільно вводити до раціону курей стибіл сумісно з ДМСО.

4. Дослідження дії препаратів стибіл та стибіл сумісно з ДМСО на антиоксидантний статус організму курей-несучок кросу “Бєларусь-9” в залежності від термінів введення добавок. Останнім часом багато уваги приділяють застосуванню комплексних АО препаратів, які б складалися з декількох окремих АО, що мають різні механізми дії. З метою підсилення ефективності препарату стибіл досліджували біологічну дію його сумісно з ДМСО, який, як відомо, не тільки володіє АО активністю, але й підсилює дію інших АО, наприклад, вітаміну Е (Кузьменко И.В., Мартиненко Г.Н., Донченко Г.В., 1993).

Введення до раціону курчат кросу “Бєларусь-9” стибілу та стибілу сумісно з ДМСО з 7 до 35 доби їх розвитку не знижує вміст МДА в тканинах печінки курчат, і він дорівнює 34,9 нмоль/г та 36,1 нмоль/г відповідно на 35 добу ПНО. Але на 98 добу цей показник при додаванні стибілу виявився значно нижчим (181,6 нмоль/г), ніж у контролі (301,3 нмоль/г), що вказує на пролонгований ефект дії препарату. Додавання стибілу сумісно з ДМСО не сприяло вірогідному підвищенню ефективності добавки (Р<0,01) – вміст МДА складав 221,5 нмоль/г.

Привертає увагу, що на 35 добу ПНО, після введення до раціону курей стибілу, спостерігається підвищений вміст вітамінів А та Е в тканинах печінки курчат (19,1 мкг/г і 29,4 мкг/г), тоді як введення стибілу сумісно з ДМСО дещо знижує ці показники (18,4 мкг/г і 26,2 мкг/г) (Р<0,05). У подальшому, до 98 доби досліджень, ця залежність зберігається. А-вітаміностабілізуючий ефект при додаванні стибілу більший, ніж його вплив на рівень вітаміну Е.

При введенні добавок лише в стартовий період, на 126 добу ПНО рівень МДА нижчий у печінці тих курей, що отримували стибіл сумісно з ДМСО, ніж у групі, яким вводили стибіл, хоча він і наближається до контрольного (рис. 5). За біохімічними показниками, які визначалися в печінці (рівень ПОЛ, вітамін А, КАТ та ГПО активності), додавання ДМСО до стибілу не потенціює ефект останнього. Лише Е-вітаміностабілізуючий ефект при двократному введенні стибілу сумісно з ДМСО вищий на 47,5% у порівнянні з його однократним введенням (Р<0,01).

Рис. 5. Вплив препаратів стибіл та стибіл сумісно з ДМСО на вміст МДА

та вітамінів А і Е в тканинах печінки 126-добових курей

кросу “Бєларусь-9” (n=5).

Враховуючи отримані результати для оцінки загального рівня АОЗ організму курчат, визначали СОД активність в еритроцитах крові. На відміну від КАТ активності печінки курей контрольної групи, яка зростала на 7 та 35 добу експерименту, СОД активність еритроцитів крові зменшувалась на 35 та 98 добу, після чого в період з 98 до 126 доби відбувалось незначне зростання активності цього ферменту в крові. Введення обох добавок як у один, так і у два строки, збільшує активність усіх досліджуваних ферментів (рис. 6). Слід зазначити, що після двократного введення добавок активність ферментів ГПО та КАТ збільшувалась відповідно у 1,5-1,9 разів у порівнянні з однократним введенням добавок і у 3,8-2,1 – у порівнянні з контролем (Р<0,01).

Рис. 6. Вплив препаратів стибіл та стибіл сумісно з ДМСО на активність антиоксидантних ферментів в тканинах печінки 126-добових

курей кросу “Бєларусь-9” (n=5).

Зростання маси тіла на кінець експерименту виявилося найвищим у курей, які отримували стибіл сумісно з ДМСО. Курчата, які отримували комплексну добавку у два періоди вирощування, мали кращу життєздатність та інтенсивність росту за Броді.

Аналізуючи параметри системи АОЗ організму курчат кросу “Бєларусь-9” вважаємо, що стибіл сумісно з ДМСО стимулює переважно неферментативну систему захисту організму у період до 35 доби вирощування і неферментативну та ферментативну – у період з 98 до 126 доби вирощування птахів. За фізіологічними показниками курей кросу “Бєларусь-9” додавання стибілу сумісно з ДМСО має перевагу перед стибілом.

5. Порівняльна оцінка дії препаратів дистинол та стибіл сумісно з ДМСО на антиоксидантний статус організму і ріст курей-несучок кросу “Бєларусь-9”. Враховуючи гостру потребу птахівництва в біоантиоксидантах комплексної дії, нами проведено порівняльне дослідження впливу стибілу сумісно з ДМСО і синтетичного антиоксиданту дистинол на процеси ПОЛ і стан АОЗ організму курей.

Введення досліджуваних АО лише до стартового раціону курчат практично не змінювало інтенсивність перекисних процесів. Ці показники не виходили за фізіологічну норму, що підтверджується високою життєздатністю поголів’я.

Тканини печінки 98-добових курей контрольної групи характеризуються підвищеним рівнем МДА, зниженим вмістом вітаміну А та ГПО і СОД активностей. Отримані результати свідчать про доцільність повторного використання АО добавок у період з 98 до 126 доби онтогенезу.

Після повторного введення добавок рівень МДА в тканинах печінки курей знижувався в групах, які отримували стибіл сумісно з ДМСО та дистинол, відповідно на 28,5і 33,8 % у порівнянні з контролем (Р<0,01) (рис. 7). У групах, які отримували добавку лише в стартовий період, рівень МДА теж нижчий за контроль.

Рис. 7. Вплив препаратів дистинол та стибілу сумісно з ДМСО на вміст МДА

та вітамінів А і Е в тканинах печінки 126-добових курей

кросу “Бєларусь-9” (n=5).

В тканинах печінки 126-добових курей, що отримували АО препарати лише в стартовий період вирощування, вміст вітамінів А та Е вірогідно не змінюється порівняно з контолем. Після повторного введення дистинолу відбувається зростання вмісту вітаміну Е на 29,0% (Р<0,01). Проте, стибіл сумісно з ДМСО не викликає вірогідного зростання вмісту вітамінів А та Е (рис. 7).

Введення в раціон курчат стибілу сумісно з ДМСО призводить до активації КАТ та ГПО активностей в тканинах печінки лише у 98-добових курей. СОД активність залишалася майже незмінною. Препарат дистинол у цей період онтогенезу впливає на ферментативну ланку АОС менш ефективно.

Повторне введення стибілу сумісно з ДМСО збільшує СОД, КАТ та ГПО активності, а дистинол – лише СОД та ГПО активності (Р<0,05) (рис. 8). Слід зазначити, що у групах, які отримували добавки лише в ранній період ПНО, активність ферментів теж зростає, але менш виразно. Хоча відомо про синергізм дії КАТ та СОД (Середенко М.М., Кукоба Т.В., 1996; Ahnja B.S., Kiran U., 1978), ми, як і інші дослідники (Surai P. and other, 1996), не спостерігали такої залежності.

Аналіз отриманих нами даних показав, що препарат стибіл сумісно з ДМСО покращує фізіологічні показники (маса тіла, життєздатність курчат) на кінцевий період досліджень та ефективно знижує вміст МДА, підвищує вміст вітамінів А, Е у 98-добових курей. Доцільність повторного введення препаратів підтверджується

Рис. 8. Вплив препаратів дистинол та стибілу сумісно з ДМСО на активність антиоксидантних ферментів в тканинах печінки 126-добових курей

кросу “Бєларусь-9” (n=5).

зниженням рівня пероксидації, стимуляцією КАТ та ГПО активностей печінки і кращими показниками ростових процесів у курей.

6. Порівняльна оцінка ефекту препаратів стибіл сумісно з ДМСО та дистинол на антиоксидантний статус організму і ріст курей-несучок породи Леггорн. Аналіз результатів біохімічних досліджень ПОЛ і системи АОЗ, отриманих для курчат кросу “Бєларусь-9” та породи Леггорн, показав деякі відмінності, що, на наш погляд, є закономірним, оскільки відомо про видові особливості протікання процесів ПОЛ (Шевченко О.Г. и соавт., 1999). Це ще раз підтверджує необхідність індивідуальних підходів при використанні АО у птахівництві.

Досліджувані нами препарати вірогідно знижують рівень процесів ПОЛ (Р<0,05) в тканинах печінки курей породи Леггорн на 35 та 126 добу онтогенезу, в той час, як у курей кросу “Бєларусь-9” такі зміни спостерігались лише на 98 добу. На 126 добу постнатального онтогенезу зниження вмісту МДА в тканинах печінки курей кросу “Бєларусь-9” спостерігалося лише після повторного введення препаратів. В той же час, у курей породи Леггорн зниження цього показника відбувається незалежно від режиму їх застосування.

Привертає увагу той факт, що протягом усього досліджуваного періоду ПНО процеси перекисного окислення ліпідів в тканинах печінки курей породи Леггорн відбуваються на значно вищому рівні порівняно з кросом “Бєларусь-9”. Інтервал змін в інтенсивності перебігу процесів ліпопероксидації в тканинах печінки, у межах якого відбуваються коливання даного показника без пошкоджуючого впливу, у курей породи значно більший, ніж у кросу. Це може свідчити про вищу пластичність системи АОЗ організму, а отже, і про більші адаптаційні можливості породи у порівнянні з кросом (рис. 1).

Вміст основного тканинного біоантиоксиданту – вітаміну Е – в печінці курей породи Леггорн на 35 добу онтогенезу збільшують обидва препарати (Р<0,01). Але

Рис. 9. Вплив препаратів дистинол та стибілу сумісно з ДМСО на вміст МДА та вітамінів А і Е в тканинах печінки 126-добових курей породи Леггорн (n=5).

на 126 добу, у порівнянні з контрольною групою, не спостерігалося зростання цього показника на відміну від кросу “Бєларусь-9”, у якого повторне введення обох препаратів викликало вірогідне збільшення вмісту вітаміну Е. Вміст вітаміну А в тканинах печінки курей породи Леггорн збільшувався за умов двократного введення як стибілу сумісно з ДМСО, так і дистинолу (Р<0,01) (рис. 9).

Заслуговує на увагу різниця впливу досліджуваних нами препаратів на активність ферментативної ланки системи АОЗ. Нами не встановлено вірогідної зміни ГПО і КАТ активностей (Р<0,05) в тканинах печінки 126-добових курей породи Леггорн під впливом стибілу сумісно з ДМСО та дистинолу (рис. 10). Якщо двократне введення обох препаратів сприяло підвищенню ГПО активності тканин печінки курей кросу “Бєларусь-9” на 126 добу онтогенезу, а стибілу сумісно з ДМСО – також і КАТ активності (рис. 8), то в тканинах печінки породи Леггорн активації цих ферментів нами не зафіксовано (рис. 10).

Рис. 10. Вплив препаратів дистинол та стибілу сумісно з ДМСО

на активність антиоксидантних ферментів в тканинах печінки

126-добових курей породи Леггорн (n=5).

Таким чином, вплив досліджуваних нами АО на біохімічні показники системи АОЗ організму курей породи Леггорн значно нижчий, ніж для курей кросу “Бєларусь-9”. Це може бути свідченням більшої сформованості системи АОЗ у курей породи порівняно з кросом.

7. Економічна ефективність використання препарату стибіл при вирощуванні ремонтного молодняка курей-несучок породи Леггорн. У виробничому дослідженні при введенні до раціону курей породи Леггорн препарату стибіл з 7 до 35 та з 98 до 126 доби яйценосність на середню несучку зростає на 2,9%, а вихід інкубаційних яєць – на 2,5%. Собівартість 1 тис. яєць знижується на 4,77%, а рентабельність зростає на 0,14%. Прибуток від реалізації яєць, отриманих від 1000 голів курей, в новому варіанті на 2243 грн. вище у порівнянні з контрольним варіантом.

Висновки

1.

2.

3.

4.

5.