ЗМІСТ
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
Корнієнко Тетяна Валеріївна
УДК 336.717:336.722.8(043)
КОМПЛЕКСНЕ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ
І ПАСИВАМИ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ
Спеціальність 08.04.01 фінанси, грошовий обіг і кредит
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Суми – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Українській академії банківської справи.
Науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент
Коваленко Вікторія Володимирівна,
Українська академія банківської справи,
завідуюча кафедрою банківської справи
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Сало Іван Васильович,
заслужений економіст України, професор
кафедри аналізу господарської діяльності,
статистики та маркетингу Сумського
національного аграрного університету;
кандидат економічних наук, доцент
Лукін Дмитро Анатолійович,
керуючий Сумською філією
ВАТ “БІГ-Енергія”
Провідна установа – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, кафедра фінансів і кредиту
Захист дисертації відбудеться „25” грудня 2004 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.081.01 в Українській академії банківської справи за адресою: 40030, м. Суми, вул. Петропав-лівська, , зала засідань вченої ради.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Української академії банківської справи за адресою: 40030, м.Суми, вул. Петропавлівська, 57.
Автореферат розісланий “22” листопада 2004 р.
В.о. вченого секретаря
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук, доцент Н.Г. Слав’янськаЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. За роки незалежності банківська система України розвивалася швидкими темпами, докорінні зміни торкнулися не лише кількості, структури банківських установ, а і якості, різноманітності банківських послуг. Об’єктивна необхідність інтеграції у світові економічні процеси поряд із труднощами перехідного процесу для подальшого стабільного розвитку банківської системи потребують розв’язання таких проблем: нарощування капітальної бази для виконання вимог світових стандартів до банківського капіталу, збільшення частки довгострокового кредитування, запровадження систем управління ризиками, підвищення рівня кваліфікації банківських спеціалістів.
Керівний склад банків усвідомлює, що подальше успішне функціонування залежить від вибору раціональної стратегії розвитку, формування портфеля активів із врахуванням їхнього ризику, поміркованого управління витратами, орієнтації не стільки на високоприбуткові операції, скільки на ті, що приносять стабільний дохід. У цих умовах банківський менеджмент перетворюється у все більш складний технологічний процес.
В останні роки спостерігається тенденція зростання уваги до ризиків, притаманних банківській діяльності. Якщо оцінка кожного виду ризику дозволяє визначити ймовірні збитки, які понесе банк за несприятливих подій, то загальна оцінка профілю ризику банку не є простою сумою всіх наявних ризиків і пов’язана з можливими варіантами управління активами і пасивами банку.
Складність і багатогранність процесу управління банком потребує комплексного підходу, що передбачає нерозривну єдність активів і пасивів, доходів і витрат, які є взаємозалежні та взаємообумовлені. Запровадження такого підходу потребує розробки методології та інструментарію комплексного управління активами і пасивами (УАП). Інтегрований підхід до оцінки бізнес-процесів сприяє удосконаленню інформаційно-аналітичної системи банку, створенню цілісної внутрішньої нормативної бази, логічній завершеності організаційної структури банківської установи.
Таким чином, актуальність теми дисертаційного дослідження визначається необхідністю удосконалення процесу управління комерційним банком для підвищення надійності, ефективності його діяльності, зміцнення конкурентоспроможності.
У теперішній час тема управління комерційним банком інтенсивно досліджується науковцями з точки зору як сутності банківського бізнесу, так і реалізації управлінського процесу. Проблеми управління активами і пасивами розглядаються в працях П. Роуза, Дж. Сінкі, А. Мороза, Л. Примостки, О. Кириченка, С. Козьменка, І. Сала, В. Коваленко, О. Васюренка, О. Лаврушина та ін.
Однак, констатуючи необхідність інтегрованого підходу до управління активами і пасивами банку, думки авторів різняться щодо змісту цього процесу, методів та інструментарію його реалізації. Мінливість зовнішнього середовища в умовах ринкової трансформації економіки підвищує вимоги до ефективного банківського менеджменту.
Актуальність та практична значущість поставлених проблем обумовили вибір теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення і висновки дослідження були використані при виконанні науково-дослідної теми: “Стан та перспективи розвитку банківської системи України” (номер державної реєстрації 0190044204). До звіту за цією темою включено обґрунтування необхідності комплексного управління активами і пасивами банку та пропозиції автора щодо методичних підходів до побудови інформаційно-аналітичної системи банку.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування та розробка науково-методичних основ комплексного управління активами і пасивами комерційного банку в умовах ринкової трансформації економіки, розкриття змісту управління фінансовими потоками для реалізації комплексного управління активами і пасивами з урахуванням необхідних передумов для його впровадження.
Досягнення поставленої мети зумовлює вирішення наступних задач:
·
визначити економічний зміст комплексного управління активами і пасивами банку;
·
з’ясувати значення та сутність стратегічної складової комплексного управління активами і пасивами;
·
охарактеризувати ризики, що виникають у процесі УАП та методи управління ними;
·
розкрити зміст етапів управлінського процесу при комплексному управлінні активами і пасивами банку;
·
визначити систему показників аналізу фінансового стану при інтегрованому підході до управління банком;
·
розробити науково-методичну базу комплексного управління активами і пасивами банку;
·
обґрунтувати методичні підходи до побудови інформаційно-аналітичної системи та організаційної структури банку для реалізації УАП.
Об’єктом дослідження є процес управління активами і пасивами комерційного банку.
Предметом дослідження є організація процесу комплексного управління активами і пасивами комерційного банку в умовах ринкової трансформації економіки.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є системний підхід до процесу управління активами і пасивами комерційного банку, використаний при визначенні змісту, побудові методики УАП, визначенні профілю ризику банку, розробці рекомендацій щодо удосконалення інформаційно-аналітичної системи й організаційної структури банку. Для виконання завдань дослідження та досягнення поставленої мети були використані методи спостережень (відстеження динаміки агрегатів балансового звіту, доходів, витрат); групування (при групуванні активів, пасивів, доходів, витрат); порівняння (при аналізі динаміки показників банку); SWOT-аналіз (при оцінці можливостей і загроз для діяльності банку); описувальна статистика (при розрахунку вибіркових характеристик натуральних логарифмів змін процентних зобов’язань); статистична перевірка гіпотез (при перевірці відповідності розподілу натуральних логарифмів змін процентних зобов’язань нормальному закону розподілу випадкових величин, при побудові довірчих інтервалів прогнозу); прогнозна екстраполяція (при прогнозуванні динаміки процентних зобов’язань).
Наукова новизна одержаних результатів визначається внеском автора в розв`язання актуального наукового завдання розробки теоретико-мето-дичних основ комплексного управління активами і пасивами банку й полягає у наступному:
·
суттєво поглиблено економічну суть і зміст категорії “комплексне управління активами і пасивами”;
·
вперше розкрито зміст етапів управлінського процесу щодо управління грошовими потоками, показниками прибутковості, достатністю капіталу та ризиками при комплексному управлінні активами і пасивами;
·
обґрунтовано відносність відповідності видів планування (стратегічного, тактичного, оперативного) до часових горизонтів, які охоплює конкретний вид планування в умовах економіки трансформаційного періоду;
·
визначено завдання менеджменту щодо управління ліквідністю, достатністю капіталу, процентним, валютним ризиками при комплексному управлінні активами і пасивами для реалізації стратегії банку та отримання конкурентних переваг;
·
набула подальшого розвитку система фінансових показників аналізу діяльності з точки зору реалізації стратегії УАП на основі узагальнення різних підходів до оцінки діяльності банку;
·
розроблено фінансову модель планування обсягів банківських операцій, фінансових результатів, яка дає змогу будувати прогнозні баланси і звіти про прибутки та збитки на підставі сценаріїв майбутнього розвитку банківської установи;
·
запропоновано методологічний підхід до планування обсягів процентних доходів і витрат на основі методу грошових потоків з використанням умов договорів та заборгованості на звітну дату;
·
обґрунтовано доцільність комплексного управління активами і пасивами на основі модифікованого звіту про структуру активів і пасивів за строками;
·
розроблено методичні підходи до побудови інформаційно-аналітичної системи банку, що забезпечують впровадження інтегрованого підходу до управління активами та пасивами для моніторингу, аналізу, планування показників банківської діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні та розробці пропозицій щодо вдосконалення системи управління активами і пасивами комерційного банку в умовах економіки трансформаційного періоду, що сприятиме підвищенню фінансової стабільності, ефективності діяльності банківськоi установи, зорієнтує її на досягнення стратегічних цілей.
Сформована в роботі система показників для оцінки фінансового стану банку може використовуватись аналітичною службою комерційного банку як у процесі планування, так і для аналізу отриманих результатів.
Розглянуті в роботі характеристики основних видів ризиків є ключовими з точки зору сучасного ризик-менеджменту і повинні враховуватись при побудові систем управління ризиками, що є актуальним завданням вітчизняних банків. Запропонована методика УАП дозволяє здійснювати поточні операції, а також планувати їх з урахуванням стану ліквідності, процентного та валютного ризиків.
Прогнозування та планування фінансового стану банку може здійснюватись з використанням фінансової моделі, яка дозволяє прораховувати альтернативні сценарії щодо залучення та розміщення коштів, можливих змін процентних ставок. Планування обсягів процентних доходів і витрат може проводитись на основі методу грошових потоків з використанням умов договорів та на основі заборгованості на звітну дату. Прогнозування агрегатів балансу банку, що знаходяться під впливом випадкових факторів, може здійснюватись з використанням мультиплікативної стохастичної моделі динаміки ресурсу.
Розроблені практичні рекомендації щодо створення аналітичної системи банку можуть бути корисні при побудові систем підтримки прийняття рішень. Реалізація пропозицій щодо удосконалення організаційної структури банку сприятиме інформаційній і структурній цілісності процесу управління банком.
Внесені автором пропозиції щодо оцінки фінансового стану позичальника – юридичної особи з урахуванням співвідношення надходжень на рахунки позичальника та суми кредиту використані при підготовці Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.
Результати дисертаційного дослідження впроваджені в ТОВ КБ “Володимирський” (м. Суми) (довідка № /409 від 23.05.2004р.) та ЗАТ “ПроКредитБанк” (м. Київ) (довідка від 29.10.2004). В ТОВ КБ “Володимирський” планування фінансового стану банку здійснюється за допомогою фінансової моделі; обсяги процентних доходів і витрат визначаються на основі методу грошових потоків з використанням умов договорів та на основі заборгованості на звітну дату; аналіз діяльності базується на системі показників, що дозволяють реалізувати цілеспрямоване управління активами і пасивами; інформаційно-аналітична система банку забезпечує реалізацію комплексного підходу на всіх етапах управлінського процесу. В ЗАТ “ПроКредитБанк” фінансова модель використовується для моніторингу відповідності фактичних показників діяльності плановим та побудови сценаріїв майбутнього розвитку банку.
Одержані автором результати використовуються у практичній роботі банківських установ та при викладанні навчальних дисциплін “Аналіз банківської діяльності”, “Банківські операції”, “Фінансовий менеджмент в банку” Української академії банківської справи.
Наукові результати, що виносяться на захист, одержані дисертантом особисто і знайшли відображення в опублікованих працях.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати виконаного наукового дослідження були представлені на конференціях і семінарах. Серед них: Четверта всеукраїнська науково-практична конференція “Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, 2001); П’ята всеукраїнська науково-практична конференція “Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, 2002); Перша всеукраїнська науково-практична конференція “Розвиток фінансово-кредитної системи України в умовах трансформації” (м. Вінниця, 2003), Третя банківська конференція “Управління дохідністю в банку” (м. Київ, 2004).
Наукові публікації. Результати дослідження опубліковані у 12 наукових працях, в т.ч. 10 – у фахових виданнях, загальним обсягом 2,6 д.а.
Структура і зміст дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації – 193 сторінки, в т.ч. на 51 сторінці розміщені 5 таблиць, 24 додатки і список використаних джерел зі 164 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі дисертації “Науково-методичні засади комплексного управління активами і пасивами” розглянуто еволюцію підходів до управління фінансами банку, коли ключова сфера прийняття рішень – управління активами – відповідно до зростання конкуренції та ускладнення банківських технологій була доповнена управлінням пасивами.
Стратегія УАП сьогодні переважає в банківській діяльності, але одностайної точки зору щодо визначення поняття комплексного управління активами і пасивами ще не вироблено. У результаті детального дослідження змісту та сутності інтегрованого підходу до управління банком автор пропонує визначити УАП як цілеспрямований, динамічний процес скоординованого управління активами і пасивами банку з позицій ризику та дохідності. Автором розкрито зміст етапів управлінського процесу при комплексному управлінні активами і пасивами (табл. ).
Акцентується увага на тому, що розгляд окремих методів управління є першим етапом, який дозволяє реалізувати стратегію ефективного управління фінансовими потоками банку на основі аналізу інтегрованих показників банківського балансу. Автор наголошує на тому, що залучення депозитів і надання кредитів не належить до сфери УАП до того часу, поки не будуть позначені характеристики, що свідчать про їхній спільний розгляд і аналіз в термінах дохідності й ризику.
Таблиця 1
Зміст етапів управлінського процесу при комплексному управлінні
активами і пасивами комерційного банку |
Планування | Облік | Контроль | Аналіз | Регулювання
Структура балансу | встановлення
цільових параметрів
відповідно до стратегічних цілей | згідно
з правилами
бухгалтерського обліку | додержання вимог правил
бухгалтерського обліку, планової структури | розгляд
динаміки,
порівняння з банками
своєї групи | здійснення активно-пасивних операцій, що приводять структуру у відповідність планам
Показники прибутковості | встановлення
цільових параметрів
відповідно до стратегічних цілей | відповідно до внутрішньої
методики банку | організація
системи
моніторингу | розгляд динаміки, порівняння з банками своєї групи | вироблення, реалізація тактичних і оперативних дій
Достатність
капіталу | визначення необхідного розміру згідно з нормативними вимогами, планами збільшення активів,
профілем ризику банку | згідно з правилами бухгалтерського обліку, вимогами нормативних документів | відповідність вимогам
нормативних документів | розгляд динаміки, порівняння з банками своєї групи | вироблення, реалізація тактичних і оперативних дій
Ризики | визначення стратегії,
методів управління ризиками | відповідно до внутрішньої методики банку, вимог нормативних документів | організація
системи
моніторингу | ідентифікація,
вимірювання,
відповідність
вибраній
стратегії | реалізація прийнятої стратегії
через вибір методів управління
Оскільки банк одночасно здійснює активні і пасивні операції, це означає наявність додаткових чинників, які створюють поле ризиків, що зміни в одній частині балансу впливають на іншу та інтегровані характеристики діяльності банку. Зазначається, що ризик-менеджмент є невід’ємною складовою комплексного управління активами і пасивами і безпосередньо стосується тих видів ризиків, які розглядаються як результат взаємодії активів і пасивів. Зазвичай при висвітленні ризиків, притаманних діяльності банків, робиться спроба відштовхуватись від виду ризику для співвіднесення його з певними видами активів і пасивів (операціями, інструментами), яким він притаманний. При розгляді окремих видів ризику втрачається єдність у викладенні всього поля ризиків банку, яке є наслідком різноманітних, взаємопов’язаних операцій комерційного банку. У рамках концепції УАП автор розглядає ризик як похідне поняття від кола операцій, які здійснює банк. Такий підхід дозволяє не лише відстежувати вплив конкретних банківських операцій на рівень ризику, а й робити свідомий вибір у межах прийнятої стратегії. Автор підсумовує, що при комплексному управлінні активами і пасивами необхідно зосередити увагу на управлінні ризиками ліквідності, процентної ставки, валютному, достатності капіталу.
Проведений аналіз стратегій управління банками загалом свідчить про небезпеку стратегій, які пов’язані з:
·
агресивним розширенням обсягів діяльності, коли при прорахунках щодо можливостей розвитку може виникнути зворотній ефект, що негативно позначиться на життєздатності банківської установи;
·
марнотратною поведінкою менеджменту, яка не проголошується керівництвом явно і виявляється наглядовими органами шляхом моніторингу та перевірок;
·
розвинутістю інсайдерських стосунків, коли банки почасти виконують функцію фінансової ланки у ланцюгу споріднених структур і відповідно зорієнтована їхня стратегія. Небезпека таких банків полягає у практичній неможливості реальної оцінки їхньої діяльності через відсутність достовірної інформації про ступінь прийнятого ризику за операціями.
Дослідивши проблему визначення часових горизонтів, які повинні охоплюватись плануванням в умовах економіки трансформаційного періоду, зазначаємо складність її остаточного вирішення. На думку автора, основним при плануванні не є навіть беззастережне співвідношення часових горизонтів з видами планування (стратегічним, тактичним, оперативним), яке може змінюватись. Ключовим моментом є те, що розуміння стратегії банку та орієнтація на стратегічні інтереси повинні пронизувати всю діяльність банку: від структурної побудови банку до конкретних оперативних рішень. Стратегічні цілі повинні орієнтувати як вищий менеджмент, так і працівників нижчих рівнів. Стратегічний менеджмент надає відповідні методологію та інструментарій для вирішення проблем щодо оптимальної адаптації банківської установи до зовнішнього середовища, хоча часові інтервали, які охоплює планування в країнах, де відбуваються ринкові трансформаціi, є коротшими.
Протилежними стратегіями у ході вирішення дилеми “ризик-дохід” є: отримання максимального прибутку, коли діяльність супроводжується підвищеним ризиком, або стабілізація прибутків шляхом зниження до мінімуму ризиків. Автор зазначає, що конкретні прийоми управління, які використовують банки, найчастіше є комбінацією різних методів управління активами і пасивами і залежать від передбачень керівництва щодо економічних тенденцій, руху процентних ставок на ринках, валютних курсів, тобто стратегія формулюється як отримання максимального прибутку при підвищеному ризику одних операцій і його обмеженні з інших видів діяльності.
В умовах ринкової трансформації економіки при управлінні ризиками застосовуються здебільшого методи, пов’язані з управлінням грошовими потоками (диверсифікація, встановлення лімітів на операції). Методи управління, пов’язані з проведенням позабалансових операцій, дають задовільний результат в умовах розвинутих фінансових ринків.
Автором вперше визначені завдання, які стоять перед менеджментом банку, щодо управління основними видами ризиків при комплексному управлінні активами і пасивами для реалізації стратегії банку та отримання конкурентних переваг.
У процесі управління ліквідністю необхідно вирішувати такі завдання:
·
забезпечувати своєчасне проведення розрахунків за зобов’язаннями;
·
задовольняти попит на кредити стратегічних клієнтів-партнерів;
·
підтримувати оптимальну з точки зору ліквідності та прибутковості структуру активів і пасивів;
·
дотримуватися вимог щодо обов’язкових резервів, нормативів ліквідності.
При управлінні ризиком процентних ставок менеджмент банку має вирішити такі завдання:
·
досягти бажаного рівня чистої процентної маржі;
·
встановлювати процентні ставки з урахуванням ринкових тенденцій;
·
визначати перспективні зміни структури активів і пасивів на підставі геп-аналізу та дюрації.
При управлінні валютним ризиком вирішуються завдання:
·
стабілізації прибутку від валютних операцій;
·
планування дохідності та витратності операцій у валюті з урахуванням прогнозів валютного курсу;
·
структуризації балансу з урахуванням валютного ризику;
·
дотримання економічних нормативів валютного ризику.
При управлінні капіталом перед керівництвом стоять такі завдання:
·
дотримання вимог щодо капіталізації згідно з установленими нормативами;
·
контроль за відповідністю розміру наявного капіталу необхідному, що визначається обсягами проведення операцій, спектром послуг, що надаються, прийнятим рівнем ризику і планами майбутнього розвитку;
·
використання можливостей нарощування капітальної бази як за рахунок зовнішніх джерел (залучення акціонерного капіталу, субординованого боргу), так і за рахунок прибутку;
·
підтримання оптимального співвідношення між інвестиціями прибутку на розвиток банку та виплатами дивідендів акціонерам.
У другому розділі “Реалізація комплексного управління активами і пасивами комерційного банку” запропоновано конкретні процедури та інструментарій удосконалення аналізу, планування та регулювання діяльності банку.
Враховуючи, що проблема формування методологічних засад аналізу банківських активів і пасивів з позицій прийняття управлінських рішень на сьогоднішній день не вирішена, автором дисертації підкреслюється важливість того, щоб керівництво та особи, котрі приймають рішення, визначились щодо найсуттєвіших, базових показників оцінки фінансового стану і прибутковості, які необхідно постійно відстежувати та контролювати.
Початковим етапом оцінки стану банку при комплексному управлінні активами і пасивами є проведення структурного аналізу, коли зосереджуються на відносній важливості окремих видів активів і пасивів та відповідних їм доходах і витратах. Структурний аналіз проводиться для виявлення достатності рівня диверсифікації банківських операцій, визначення ступеня залежності від розвитку зовнішньої ситуації на різних сегментах ринку банківських послуг, від загальноекономічних і регіональних тенденцій тощо і дозволяє зробити попередні висновки щодо рівня ризику за операціями.
На думку автора, при проведенні коефіцієнтного аналізу складність полягає в тому, що з одного боку, необхідно окреслити систему показників, яка надаватиме всеохоплюючі і багатовимірні дані про діяльність банку, а з іншого кількість показників не повинна бути надмірною, що ускладнить узагальнення інформації і генерацію висновків. З точки зору УАП, найважливішими показниками, що повинні використовуватись як при аналізі ретроспективних даних, так і при встановленні цільових значень у межах вибраної стратегії, належать рентабельність активів, рентабельність капіталу, мінімальна маржа, достатня маржа, чистий процентний дохід, чиста процентна маржа, середньозважені ставки дохідності та витратності, чистий спред.
Процес планування та бюджетування базується на проектах планів та бюджетів, які складаються фінансовими підрозділами у взаємодії з іншими підрозділами банку. Узагальнені плани і бюджети показують прогнозний результат банку в цілому, що порівнюється з розміром необхідного і достатнього планового прибутку, які визначаються з урахуванням бачень майбутнього розвитку банку акціонерами. Розмір різниці є показником реальності досягнення планового результату. Якщо менеджмент банку вважає, що розрив може бути покритий шляхом запровадження системи заходів щодо збільшення доходів чи скорочення витрат, то в процесі детального планування та бюджетування вносяться відповідні зміни до початкових планових звітів, які доводяться до підрозділів.
Оскільки недостатня капіталізація завжди була однією з найгостріших проблем для українських банків, то, відчуваючи тиск щодо нарощування обсягів капіталу, банки усвідомлюють необхідність довгострокового планування потреб у капіталі, які залежать від стратегічних цілей і завдань, поставлених керівництвом. Визначення розміру капіталу проводиться з урахуванням прогнозів щодо розвитку банку, запровадження нових послуг, прийнятого рівня ризику за активними і пасивними операціями, регулювання банківської діяльності. Плани щодо збільшення капіталу банку повинні представляти альтернативні варіанти для вибору оптимального, оскільки довгостроковий капітал є одним із найдорожчих джерел коштів.
Автором запропонована фінансова модель, що є інструментом планування діяльності банку, яка дозволяє будувати можливі сценарії, задаючи як змінні ті чи інші укрупнені агрегати активів, пасивів, доходів і витрат (табл. ). Модель ґрунтується на основному бухгалтерському рівнянні, балансування моделі здійснюється через суму високоліквідних активів ():
=+--,
де – зобов’язання;
– капітал; –
процентні активи; –
інші активи.
Таблиця 2
Фінансова модель планування діяльності банку (тис. грн.)
Вид активу | І кв. | ІІ кв. | ІІІ кв. | ІV кв. | Вид пасиву | І кв. | ІІ кв. | ІІІ кв. | ІV кв.
Високоліквідні
активи | 11937 | 12834 | 12954 | 9571 | Міжбанківські
депозити/ кредити отримані | середній залишок | 2500 | 3000 | 3167 | 3500
Міжбанківські
депозити/ кредити
надані | середній залишок | 2500 | 3000 | 3167 | 3500 | % річних | 18 | 17 | 17 | 18
% річних | 10 | 10 | 10 | 10 | витрати | 111 | 128 | 135 | 155
доходи | 61 | 74 | 78 | 86 | Кошти на рахунках СГД | середній залишок | 40500 | 42000 | 43500 | 45000
Кредитний портфель СГД | середній залишок | 75000 | 81167 | 88667 | 99000 | % річних | 3 | 3 | 3 | 3
% річних | 17 | 17 | 17 | 18 | витрати | 249 | 258 | 267 | 277
доходи | 3095 | 3373 | 3751 | 4261 | Депозити фізичних осіб | середній залишок | 43833 | 52500 | 61500 | 70500
Кредитний портфель фізичних осіб | середній залишок | 21000 | 24000 | 27000 | 30167 | % річних | 16 | 16 | 16 | 16
% річних | 21 | 22 | 22 | 22 | витрати | 1689 | 2040 | 2435 | 2844
доходи | 1112 | 1275 | 1454 | 1647 | Усього процентних зобов’язань | 86833 | 97500 | 108167 | 119000
Усього процентних активів | 98500 | 108167 | 118833 | 132667 | Усього процентних витрат | 683 | 809 | 946 | 1092
Усього процентних доходів | 4268 | 4722 | 5283 | 5994 | Інші зобов’язання | 2000 | 2500 | 3000 | 3500
Портфель цінних
паперів | 9000 | 9667 | 10000 | 11000 | Усього чисті
зобов’язання | 88833 | 100000 | 111167 | 122500
Основні засоби
і нематеріальні активи | 3850 | 4000 | 4150 | 4300 | Усього балансовий капітал | 28213 | 28787 | 29210 | 29778
Інші активи | 2200 | 2800 | 3400 | 4000 | Усього чисті пасиви | 117047 | 128787 | 140377 | 152278
Резерви за операціями | -8440 | -8680 | -8960 | -9260 | Комісійні витрати | 330 | 420 | 510 | 600
Усього чисті активи | 117047 | 128787 | 140377 | 152278 | Загальні адміністративні витрати | 2430 | 3330 | 3930 | 4380
Комісійні доходи | 1650 | 2100 | 2550 | 3000 | Відрахування
у резерви | 240 | 240 | 300 | 300
Результат від торговельних операцій | 110 | 195 | 285 | 375 | Податок на прибуток | 194 | 118 | 104 | 160
Усього доходів | 6028 | 7017 | 8118 | 9369 | Усього витрат | 5242 | 6535 | 7682 | 8715
Фінансовий
результат | 786 | 482 | 436 | 654
При плануванні вкладень ресурсів основними критеріями їхньої придатності виступають строк, можливості залучення і вартість. Важливо зазначити, що критерій строку при розгляді процесу управління активами і пасивами банку в динаміці трансформується в необхідність оцінки стабільності джерел коштів, що дозволяє аналізувати їх прийнятність для фінансування вкладень, підтримання ліквідності, а також з точки зору того, наскільки піддаються процентному і валютному ризикам.
Якщо ранжувати активи банку за ступенем зниження їхньої ліквідності, а пасиви – за ступенем зростання стабільності, то можна отримати реалізацію моделі, яка дозволяє узгодити активи і пасиви не тільки з точки зору вимог забезпечення поточної і перспективної ліквідності, а й з точки зору вимог до обмежень процентного, валютного ризиків. Цей підхід можна розглядати як інструмент для побудови схеми фінансового аналізу діяльності банка і прийняття поточних рішень, спрямованих на дотримання основних критеріїв стабільності (табл. ).
Таблиця 3
Модифікований звіт про структуру активів і пасивів за строками (тис. грн.) |
до 31 дня | 31-365 днів | > 365 днів | Усього
Усього | у тому числі | Усього | у тому числі | Усього | у тому числі
НВ | ВКВ | НКВ | НВ | ВКВ | НКВ | НВ | ВКВ | НКВ
Ліквідні активи | 6732 | 6269 | 382 | 81 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 6732
Грошові кошти та залишки на коррахунку в НБУ | 5736 | 5575 | 136 | 25 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 5736
Кошти в інших банках до запитання | 996 | 694 | 246 | 56 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 996
Строкові активи | 19311 | 19183 | 128 | 0 | 82458 | 70228 | 12230 | 0 | 8906 | 8906 | 0 | 0 | 110675
Кредити та депозити в інших банках | 1418 | 1418 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1418
Кредити СГД, органам загальнодержавного управління | 17061 | 17061 | 0 | 0 | 53662 | 46230 | 7432 | 0 | 8906 | 8906 | 0 | 0 | 79629
Кредити фізичним
особам | 717 | 589 | 128 | 0 | 18430 | 13632 | 4798 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 19147
Цінні папери у портфелі банку на інвестиції | 0 | 0 | 0 | 0 | 8932 | 8932 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 8932
Дебіторська
заборгованість | 115 | 115 | 0 | 0 | 1434 | 1434 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1549
УСЬОГО ЗА АКТИВНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ | 26043 | 25452 | 510 | 81 | 82458 | 70228 | 12230 | 0 | 8906 | 8906 | 0 | 0 | 117407
Нестабільні
зобов’язання | 11794 | 9429 | 2221 | 144 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 11794
Нестабільна частина залишків на рахунках до запитання | 11794 | 9429 | 2221 | 144 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 11794
Продовження табл. |
до 31 дня | 31-365 днів | > 365 днів | Усього
Усього | у тому числі | Усього | у тому числі | Усього | у тому числі
НВ | ВКВ | НКВ | НВ | ВКВ | НКВ | НВ | ВКВ | НКВ
Стабільні
зобов’язання | 10796 | 8034 | 2762 | 0 | 46449 | 37710 | 8739 | 0 | 16942 | 16871 | 71 | 0 | 74188
Кредити та депозити інших банків | 1980 | 1980 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1980
Стабільна частина
залишків коштів на рахунках до запитання | 0 | 0 | 0 | 0 | 13500 | 13500 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 13500
Строкові кошти СГД, бюджетних установ, фізичних осіб | 7609 | 4847 | 2762 | 0 | 32236 | 23497 | 8739 | 0 | 720 | 649 | 71 | 0 | 40566
Субординований борг | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 14689 | 14689 | 0 | 0 | 14689
Кредиторська заборгованість | 119 | 119 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 119
Зобов'язання за всiма видами гарантій та з кредитування | 1088 | 1088 | 0 | 0 | 713 | 713 | 0 | 0 | 1533 | 1533 | 0 | 0 | 3334
УСЬОГО
ЗОБОВ'ЯЗАНЬ | 22590 | 17463 | 4983 | 144 | 46449 | 37710 | 8739 | 0 | 16942 | 16871 | 71 | 0 | 85982
НЕВІДПОВІДНІСТЬ | 3453 | 7989 | -4473 | -63 | 36009 | 32518 | 3491 | 0 | -8036 | -7965 | -71 | 0 | 31425
На думку автора, в основі класифікації активів і пасивів за ступенем ліквідності і стабільності, відповідно, повинен бути “Звіт про структуру активів і пасивів за строками”, який являє собою розбивку активів і пасивів за часовими інтервалами залежно від строку, що залишився до погашення, тобто враховує формальні дати закінчення угод. Для використання звіту як інструмента управління ліквідністю необхідно його скоригувати шляхом:
·
виділення стабільної частини в коштах до запитання;
·
віднесення активів і пасивів до часових інтервалів згідно з реальними строками їх повернення/сплати;
·
доповнення прогнозами щодо припливу і відтоку коштів за часовими інтервалами.
Автор робить висновок про те, що такі коригування дозволять:
·
усунути протиріччя між формальною процедурою рознесення сум у звіті згідно з обліком на балансових рахунках і реальними особливостями структури активів і пасивів конкретного банку;
·
перетворять звіт в інструмент прогнозування та планування ліквідності.
Ставлення керівництва до ризику передбачає розробку стратегії, яка визначає загальну лінію поведінки на ринку, характеризує політику банку, а також конкретизацію тактичних дій (вибір інструментів управління). На протилежних полюсах можливих стратегій банку щодо управління ризиками знаходяться агресивна та компромісна стратегії. Автором розкритий зміст заходів щодо реалізації тієї чи іншої стратегії, а також охарактеризовані засоби її проведення при управлінні процентним, валютним ризиками, ліквідністю.
У третьому розділі “Практичні аспекти впровадження системи комплексного управління активами і пасивами” детально розкриваються інформаційно-аналітичний та організаційний аспекти впровадження УАП.
Автор констатує, що складнощі реалізації інтегрованого підходу до управління активно-пасивними операціями пов’язані зі створенням відповідної бази даних банку та розвинутих засобів доступу до неї. Вирішити це завдання можна при використанні єдиної методики, на основі якої буде побудована інформаційно-аналітична система банку. Хоча контрольна та облікова функції досить повно представлені в автоматизованих банківських системах, але окремі аналітичні програми, що пропонуються на сьогодні, не можуть вирішити завдання планування, аналізу та регулювання, тобто забезпечити підтримання процесу прийняття рішень.
Проведене дослідження свідчить, що вирішальним фактором труднощів із реалізацією інтегрованого підходу до управління активами і пасивами є відсутність комплексності у використанні моделей кредитної, інвестиційної, депозитної діяльності, моделей інших активних і пасивних операцій, що призначені для деталізованого планування окремих функцій підрозділів. Результати прогнозу різних моделей не пов’язані між собою, що призводить до розбалансування прогнозного балансу і неможливості подальшого аналізу отриманих результатів. Розробка комплексної моделі банку, що складається з моделей окремих фінансових інструментів і спеціальної моделі управління активами і пасивами, вирішить проблему узгодження та зведення балансу банку на основі результатів прогнозування стану окремих фінансових операцій. Передумовою створення такої моделі, як доводить дисертаційне дослідження, є розробка концептуальних та методологічних засад інтегрованого підходу до управління грошовими потоками, де проведення активних і пасивних операцій розглядалося б у нерозривній єдності.
На думку автора, комплексна модель оперує обмеженим числом найбільш істотних показників роботи банку і слугує для оцінки стану банку в цілому й відпрацьовування основних варіантів його стратегії.
Автор доводить, що умови перманентної економічної та політичної нестабільності, невизначеність макроекономічних показників диктують перевагу отримання варіантів потенційних ситуацій, а не “оптимальних” рішень, тому перспективними є розробки імітаційних моделей.
Оскільки пасивні операції є первинними відповідно до активних, вони визначають обсяги і масштаби дохідних операцій, тому нарощування ресурсного потенціалу і забезпечення його стабільності шляхом ефективного управління пасивами набуває особливої гостроти й актуальності. У дослідженні реалізовано підхід на основі мультиплікативної стохастичної моделі динаміки фінансового ресурсу для прогнозування величини процентних зобов’язань (рис. ).
Рис. . Прогнозування процентних зобов`язань з використанням
мультиплікативної стохастичної моделі динаміки ресурсу
З методологічним аспектом проблеми прийняття управлінських рішень тісно пов’язані питання побудови організаційної структури банку та належного забезпечення менеджменту фінансовою інформацією. Автором наголошується, що існуюча організаційна структура визначає контури проходження інформації як від низових рівнів банку до керівних органів, так і в зворотньому напрямку, що може мати вирішальне значення для ефективного функціонування системи в цілому.
Удосконалення організаційної структури сприятиме поліпшенню управління банком, кращій координації дій підрозділів, загальному підвищенню ефективності роботи. Автор зазначає, що цього можна досягти двома прямо протилежними способами:
·
збільшенням витрат на створення нових підрозділів для виконання додаткових функцій та обсягів роботи (що доцільно насамперед для банків, які розвиваються);
·
пошуком резервів скорочення витрат — для надмірних систем, у яких труднощі з подальшою діяльністю існуючих організаційних структур.
Автор зазначає, що ключовим моментом у процесі комплексного управління активами і пасивами є не перелік функцій, безпосередньо закріплений за Казначейством, природно, що це питання може по-різному вирішуватись залежно від особливостей структури конкретного банку, головним є повнота виконання необхідних функцій підрозділами банку для організації ефективного процесу УАП.
Призначення Комітету з управління активами та пасивами (КУАП) полягає у впровадженні інтегрованого підходу до управління активами і пасивами для забезпечення ефективного управління грошовими потоками, достатньої прибутковості, прийнятного рівня ризиків. КУАП вирішує комплексні проблеми, що виходять за межі компетенції окремих підрозділів, має доступ до необхідної інформації і, таким чином, забезпечує узгодженість рішень.
Таким чином, найважливішою передумовою УАП є побудова адекватної організаційної структури, яка б забезпечувала б постійну участь вищого керівництва банку в процесі прийняття рішень щодо управління активами і пасивами, а також передбачала механізми контролю за виконанням рішень, що приймаються.
ВИСНОВКИ
У дисертації подано теоретичне узагальнення і запропоновано нове розв’язання наукової задачі, що полягає у розробці теоретичних і методичних засад комплексного управління активами і пасивами комерційного банку для підвищення ефективності його діяльності в умовах економіки трансформаційного періоду.
Основні висновки дисертаційного дослідження:
1.
Встановлено, що пошук ефективних засобів та інструментів управління комерційним банком обумовлений необхідністю вирішення проблем, які є актуальними на сучасному етапі розвитку банківської системи, серед яких: загострення конкурентної боротьби, зниження прибутковості операцій, необхідність нарощування капітальної бази, розвинутість інсайдерських стосунків, адаптація систем управління банком до існування в конкурентному середовищі.
2.
Подано нове визначення та обґрунтування теоретичних засад комплексного управління активами і пасивами як цілеспрямованого динамічного процесу скоординованого управління активними і пасивними операціями банку з позицій ризику та дохідності.
3.
Встановлено, що поряд зі структурою балансу, показниками прибутковості, достатністю капіталу предметом УАП є ризики процентної ставки, валютний, ліквідності, які потребують спільного розгляду активів
