ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ТАЛАЛАЄНКО ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 618.3-008.6-06+618.2]-008.8-073.178

ДИНАМІЧНА МІЖФАЗНА ТЕНЗІОМЕТРІЯ БІОЛОГІЧНИХ РІДИН ПРИ НОРМАЛЬНІЙ ВАГІТНОСТІ ТА ГЕСТОЗІ

14.01.01- Акушерство і гінекологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім.М.Горького МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

ЧАЙКА ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ

Донецкий державній медичний

Університет ім.М.Горького

завідуючий кафедрою акушерства, гінекології та

перитальної ФПО

Офіційни опоненти: доктор медичних наук

ТУМАНОВА ЛАРИСА ЕВГЕНІЇВНА

Інститут педіатрії, акушерства і гінекології

АМН України

завідуча відділенням профілактики і лікування

гнійно-запальних захворювань в акушерстві

доктор медичних наук, професор

ВОРОНІН КОРНЕЛІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ

Дніпропетровска медична академія

завідуючий кафедрою акушерства і

гінекології № 1

Провідна установа: Київска медична академія післядипломної освіти ім П.Л. Шупіка МОЗ України, кафедра акушерства і гінекології № 1

Захист дисертації відбудеться “15” грудня 1998 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство і гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (252050, м. Київ, вул. Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (252050, м. Київ,вул. Мануїльського,8).

Автореферат розісланий “10” листопада 1998 року.

Вчений секретар спеціалізованої

Вченої ради Л.В.Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. На зниження материнської та перинатальної захворюваності й смертності в значній мірі впливає якість нагляду за вагітними та раціональне ведення пологів (Г.К. Степанковская, Б.М. Венцковский, 1994; В.В. Абрамченко,1996; В.М.Запорожан и соавт.1996). Пошук нових критеріїв перебігу нормальної вагітності, пологів, стану плода й новонародженого з’являється актуальним в сучасному акушерстві (Г.П. Максимов,1989;Э.К. Айламазян, 1995; В.И. Кулаков и соавт., 1996).

Особливе місце серед акушерської патології посідає гестоз, оскільки це ускладнення вагітності становить високий ризик для матері й плода ( Г.М. Савельева, 1987; Ф.А.Ариас, 1989; Е.М.Вихляева и соавт., 1990). Діагностування гестозу, оцінка його тяжкості іноді поки що викликає утруднення, тому розробка нових маркерів, які здатні з великою вірогідністю оцінювати тяжкість даної патології є актуальною і дозволить контролювати перебіг гестозу.

В процесі розвитку вагітності в крові та навколоплодових водах відбуваються значні зрушення в складі білків, ліпідів та інших речовин, які наділені поверхнево-активними (сурфактантними) властивостями й можуть впливати на стан поверхневого натягу (ПН) біологічних рідин (БР) (Э. Говорка, 1970; В.Н. Казаков и соавт., 1997; O.V.Sinyachenko
et al., 1996).

Однак, в літературі містяться лише поодинокі дані про вплив деяких ліпідів на ПН навколоплодових вод (Y. Tanaka et al., 1983). Проведені дослідження стосуються порівняння показників ПН амніотичної рідини (зауважимо, тільки статичного) і визначення дипалметоїлфосфатиділхоліну та інших ліпідних екстрактів у навколоплодових водах з метою оцінки ступеня зрілості легень плода (B.J. Ruiz et al., 1989;
G. Heytmanek et al., 1990; A.H. Moawad et al., 1991). E.A.Joura (1995) рекомендує визначати ПН амніотичної рідини методом Вільгельмі в якості так званого “кололіжкового” швидкого тесту. Залишається невивченим питання про вплив різних речовин з сурфактантними властивостями (білків, ліпідів, гормонів) на ПН БР за вагітності та різних її ускладнень та використанні методу динамічної міжфазної тензіометрії в клінічній практиці.

Визначення динамічного ПН розчинів поверхнево-активних речовин дає цінну інформацію про склад, структуру та еволюцію поверхневих шарів, а також про процеси, що відбуваються в об’ємі рідкої фази (В.Н.Казаков и соавт., 1996, В.Н. Казаков и соавт., 1997). Зміни в ПН навколоплодових вод, крові та сечі вагітних є інтегральними показниками, що відображають складні процеси, які виникають в організмі вагітних жінок. Необхідно зазначити, що міжфазна тензіометрія в акушерській практиці до цього часу не використовувалась. Це пояснюється відсутністю стандартних приладів, здатних аналізувати мікрооб’єми БР, і складністю інтерпретування результатів внаслідок динамічного характеру ПН (V.B. Fainerman et al., 1994). Все вищевикладене потребує розробки критеріїв динамічної міжфазної тензіометрії крові, сечі та навколоплодових вод, які будуть сприятимуть поліпшенню нагляду за перебігом вагітності, пологів, станом плода й новонародженого, діагностиці гестозу та його тяжкості, а також контролювати ефективність лікувальних заходів при цьому ускладненні вагітності.

Ми виражаємо глибоку вдячність доктору медичних наук, професору Синяченко Олегу Володимировичу, завідувачу каф.пропедевтики внутрішніх хвороб Донецького державного медичного університету за його великий вклад в розробку метода динамічної міжфазної тензіометрії та його впровадження в акушерську практику.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з основним планом НДР Донецького державного медичного університету і є фрагментом конкурсної комплексної теми МОЗ України “Вивчити стан динамічного поверхневого натягу біологічних рідин у здорових людей та хворих на різні захворювання“ (№ держреєстрації 0197V002098), комплексної теми кафедри акушерства та гінекології НДІ МПС “Безпечне материнство - від запліднення до народження” (№ держреєстрації 0197V002121), а також наукової програми в межах Європейської Спільності “Оsscillating Bubble Tensiometer”
(№ІC 15-СТ 96-0809), яка виконується спільно з Українським цетром технічної екології, Київським НДІ колоїдів та хімії води, Санкт-Петербузьким університетом (Росія), Фірензським університетом (Італія), Макс-Планківським Берлінським інститутом колоїдів і поверхонь (Німеччина), Берлінським Університетом ім.В.Гумбольдта (Німеччина).

Мета дослідження. Розробити науково обгрунтовані інформативні критерії перебігу нормальної вагітності, пологів, стану новонародженого та діагностики гестозів за даними динамічних міжфазних тензіограм.

Задачі дослідження.

1. Вивчити стан динамічного ПН сироватки крові та сечі у здорових невагітних жінок, та його залежність від віку.

2. Визначити параметри міжфазних тензіограм крові та навколо-плодових вод за різного терміну нормальної вагітності.

3. Дослідити взаємозв’язок між рівнем білків, ліпідів і гормонів в крові та навколоплодових водах, та їх вплив на перебіг пологів і стан новонародженого.

4. Вивчити зв’язок між показниками ПН БР та характером перебігу термінових пологів і станом новонародженого.

5. Виявити зміни ПН сироватки крові та сечі у вагітних з гестозом, виділити параметри міжфазних тензіограм, що дозволяють оцінювати тяжкість патологічного процесу.

6. Встановити коло сурфактантів та поверхнево-інактивних речовин, що впливають на стан динамічного ПН БР за нормального перебігу вагітності та гестозі.

Наукова новизна роботи. Вперше вивчено стан динамічного ПН сироватки крові й сечі у здорових невагітних жінок, та його залежність від віку, проведено кореляційні зіставлення між окремими показниками.

Вперше визначено параметри міжфазних тензіограм крові та навколоплодових вод за різного терміну нормальної вагітності, досліджено взаємозв’язок між рівнем білків, ліпідів і гормонів в крові та навколоплодових водах, та їх вплив на перебіг пологів і стан новонародженого.

Вперше вивчено зв’язок між показниками ПН БР та характером перебігу пологів і станом новонародженого.

Вперше досліджено ПН крові та сечі у жінок з вагітністю, що ускладнена гестозом.

Вперше зіставлено показники міжфазних тензіограм БР з рівнем у них загального білку, його фракцій, холестерину (ХС), тригліцерідів (ТГ), ліпопротеїдів високої (ЛПВЩ), низької (ЛПНЩ) і дуже низької щільності (ЛПДНЩ), естрадіолу (Е), прогестерону (П), тестостерону (Т), хоріонічного гонадотропіну (ХГ) та плацентарного лактогену (ПЛ).

Практичне значення роботи. За даними динамічної міжфазної тензіометрії розроблено критерії оцінки перебігу термінових пологів (загальної їх тривалості та тривалості окремих періодів, рівня крововтрати, кількості навколоплодових вод) і стану новонародженого. Визначено параметри ПН сироватки крові та сечі, які дозволяють діагностувати гестоз і оцінювати його тяжкість.

Основні результати одержаних досліджень впроваджено в практику в 4 лікувальних установах, двох НДІ і в педагогічний процес Донецького державного медичного університету.

За темою дисертації одержан патент на корисну модель “Аспіра-
ційний шприц для відбору рідини з порожнини организму”.

Особистий внесок здобувача. Власний внесок автора в одержані результати дослідження є основним і полягає в підборі, обстеженні та лікуванні жінок з нормальною вагітністю та гестозом, проведенні трансвагінального амніоцентезу в термін 20-22 тижні, веденні пологів, вивченні динамічного ПН сироватки крові, сечі та навколоплодових вод, виконанні кореляційних зіставлень параметрів міжфазних тензіограм з показниками білкового й ліпідного обмінів, а також гормонального статусу, розробці критеріїв характеру перебігу вагітності, пологів, стану новонародженого, діагностування тяжкості гестозу. Автор самостійно аналізувала одержані дані й статистично їх обробляла. Дисертантка не скористалася результатами та ідеями авторів, які викладено в існуючих публикаціях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисерта-ційної роботи викладено на Х з’їзді акушерів-гінекологів України (Одеса, 1996 р.), науковій конференції “Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні” (Полтава, 1996 р.); науковій конференції “Актуальні проблеми медицини Донбасу” (Донецьк, 1996р.); ХV Всесвітньому конгресі акушерів-гінекологів (Данія, Копенгаген, 1997р.); засіданні Донецького наукового областного товариства терапевтів ім.В.П.Образцова (Донецьк, 1997 р.); XV з’їзді Українського фізіологічного товариства (Донецьк, 1998 р.), об’єднаном засіданні вченої ради НДІ медичних проблем сім’ї та кафедри акушерства, гінекології і перинатології ФПО Донецького державного медичного університету.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових праць, в тому числі в журналах “Архив клинической и экспериментальной медицины” (1), “Практична медицина “(1), “Медико-социальные проблемы семьи”(2), “School of Fundamental Medicine journal”(1 коротке повідомлення), у збірках наукових праць (3), у матеріалах і тезах наукових форумів (4).

За темою дисертації отриман патент на корисну модель ”Аспіра-ційний шприц для відбору рідини з порожнини організму”.

Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено на 184 сторінках друкованого тексту. Вона складається зі вступу, 6 розділів (в тому числі огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, 4 розділів власних досліджень), аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел. Текстова частина викладена на 98 сторінках. Роботу проілюстровано 52 таблицями та 13 рисунками, які займають 68 сторінок. Список використаних джерелзаймає 18 сторінок та містіть 154 найменування, з них66-вітчізняних і 88-іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Під наглядом перебували 123 жінки віком від 16 до 37 років, серед яких було 30 здорових невагітних жінок обстежених в період фолікулінової фази менструального ціклу (І група), 52 з нормальною (фізіологічною) вагітностю (ІІ група) та 41 жінка з вагітністю, ускладненою пізнім гестозом (ІІІ група). Вагітні ІІ групи були поділені на дві підгрупи: ІІА склали 23 жінки, яким було перервано вагітність у пізній термін (20-22 тижні) по соціальним показанням; ІІБ склали 29 осіб з доношеною вагітністю ( термін 38-40 тижнів).

Характеризуючі вагітніх жінок ІІ групи констатовано, що вони були практично здоровими, не мали хронічної соматичної та гінекологічної патології, порушень менструального циклу, самовільних абортів та передчасних пологів. Вагітність у цих жінок перебігала без ускладнень.

Забір амніотичних вод відбувався в момент їх відходження або ж під час амніотомії при термінових пологах та шляхом трансвагінального амніоцентезу трансцервікальним доступом за терміну вагітності 20-22 тижні.

Пологи у жінок ІІБ підгрупи відбувались фізіологічно, перебіг післяпологового періоду був без ускладнень.

Характеризуючи пологи обстежених жінок ІІБ підгрупи, враховувались показники загальної тривалості пологів, тривалості І,ІІ і ІІІ періодів пологів, об’єм крововтрати, навколоплодових вод, маса й довжина новонародженого, його оцінка за шкалою Апгар.

Групи здорових невагітних жінок та вагітних з пізнім гестозом практично не відрізнялись за віком, кількостю попередніх вагітностей та пологів від груп жінок з неускладненою вагітністю.

ІІІ група вагітних була поділена на дві підгрупи: ІІІА, яку склали 27 жінок з пізнім гестозом І та ІІ ст. тяжкості, та ІІІБ, куди війшли 14 жінок з гестозом ІІІ ст. тяжкості.

Жінки з пізнім гестозом знаходились у відділеннях патології вагітності та інтенсивної терапії Донецького державного регіонального центру охорони материнства і дитинства. Термін вагітності у жінок ІІІ групи також був 38-40 тижнів.

Комплекс обстеження вагітних жінок був побудований на клінічному, лабароторному, ультразвуковому, кардіотокографічному методах.

Вивчення динамічного ПН сироватки крові, сечі та навколоплодових вод виконано за допомогою методу максимального тиску в бульбашці, реалізованому в комп’ютерних тензіометрах МРТ -1 та МРТ-2 (Lauda, Німеччина). Розподіл інтервалу між бульбашками на так званий мертвий час і час життя поверхні будується на існуванні критичної точки залежності тиску від використання повітря. В цій точці відбувається перехід від бульбашкового режиму виділення газу до струменевого. Діапазон підлеглих аналізу часових інтервалів складає 0,001-50с. Абсолютна погрішність вимірів ПН не перевищує 0,5 мН/м. Результати дослідження подаються у вигляді тензіограм - кривих залежності ПН від часу (t), на яких визначаються точки, що відповідають t=0,01с (ПН1), і t=1с (ПН 2), а також рівновагомому ПН (ПНЗ), що відповідає t ® Ґ. Окрім того, обчислюється кут нахилу кривої (КНК) в координатах ПН(t -1/2). Значення ПН1 характеризують властивості розчинника та адсорбцію в області коротких часів, а ПН2 - в області середніх часів життя поверхні. Ці процеси зумовлені, в основному, наявністю в БР низько- та середньомолекулярних поверхнево-активних речовин, тоді як для високомолекулярних фракцій білків та інших сполук визначальними є ПН3.

За допомогою апаратів “Коne Progress -Plus” (Фінляндія) та “Helena-Process-24” (Франція) вивчено рівень загального білку та його фракцій, ХС, ТГ, ЛПВЩ, ЛПНЩ та ЛПДНЩ у сироватці крові і навколоплодових водах. Паралельно радіоімунним методом (лічильник “Гамма-12”, Україна) за допомогою стандартних наборів (Білорусь) визначали вміст Е, П, Т та ПЛ, а методом імуноферментного аналізу (“DІА - plus”, Швейцарія-Росія) - концентрацію ХГ в БР.

При діагностиці гестозу ми орієнтувалися на параметри систолічного, діастолічного та середнього артеріального тиску, показники протеїнурії, ступінь вираженості периферичних набряків, головній біль, порушення зору, болі в епігастральній ділянці, олігурію, зниження адаптаційних та компенсаторних здібностей плода, зарегестроване методом кардіотокографії.

Середній артеріальний тиск (САТ) ми оцінювали за формулою:

АТs+2АТd

САТ = —————— , де

3

АТs - систолічний АТ

АТd - діастолічний АТ.

Вагітних даної групи було обстежено терапевтом, невропатологом, анестезіологом-реаніматологом, окулістом. Електрокардіографію виконано - 12, а кардіотокографію - всім вагітним.

Статистичну обробку одержаних даних виконано на персональному комп’ютері, із застосуванням стандартних пакетів та прикладних програм Microsoft · Excel.

Вірогідність досліджень обчислювалась по граничним значенням
” t ” - критерію в розподілі Ст’юдента та коефіцієнта кутового перетворення Фішера, при рівні значущісті р-0,05.

Результати дослідження та їх обговорення.

З віком у невагітних жінок поступово збільшується ПН крові та зменшується ПН сечі, причому найбільш значна динаміка міжфазних тензіограм спостерігається в зоні надто короткіх часів (ПН1). Причини наростання ПН1 сироватки вбачаються в поступовому зниженні інсулінової забезпеченності організму, пригніченні вмісту статевих стероїдів і тіреоїдних гормонів, тобто як раз тих гуморальних регуляторів, властивістю яких є сильний вплив на біосинтез білку та метаболізм ліпідів, а значить здатних змінювати рівень сурфактантів в БР.

Якщо КНК тензіограм сечі збільшується з віком, то такий же показник сироватки крові з віком постійно зменшується. КНК цілком відображає динаміку стану ПН1. Виявлено тісний прямий кореляційний зв’язок (до r=+0,87) між окремими показниками динамічного ПН сироватки крові і сечі. Насамперед це стосується близьких часів життя поверхні (ПН1-ПН2, ПН2-ПН3).

Результати вивчення міжфазної тензіометрії БР здорових невагітних жінок подано в табл.1.

При вивченні стану білково-ліпідного і гормонального статусу вагітних жінок ІІ групи було відзначено, що 38-40 тижнів в крові має місце зменшення рівня a- і g-глобулінів та зростання концентрацій ХС, ТГ, ЛПВЩ, ЛПНЩ, ЛПДНЩ, Э, Т, П,ХГ в порівнянні з аналогічними показниками в 20-22 тижнів. В амніотичній рідині при доношеній вагітності також знижується вміст загального білку, b- та g-глобулінів, та підвищується рівень ХС та ТГ.

Таблиця 1 - Показники ПН крові та сечі у здорових невагітніх жінок

Біологічна рідина | Показники | Мm

ПН1 | 69,90,73

Кров | ПН2 | 67,40,68

ПН3 | 60,10,55

КНК | 9,40,79

| ПН1 | 71,50,21

Сеча | ПН2 | 69,30,32

ПН3 | 61,10,36

КНК | 15,20,54

Проведений нами аналіз показав, що тривалість І-го періоду пологів та розміри плода прямо залежать від концентрації в крові ХС (r=+0,46), ТГ(r=+0,83) та атерогенних ЛПНЩ (r=+0,56) і ЛПДНЩ (r=+0,41). Високі значення антиатерогенних ЛПВЩ корелюють зі станом плода (r=+0,5), а разом з ЛПДНЩ відображають кількість навколоплодових вод (r>0,5). Білковий спектр крові, як виявилося, пов’язаний з тривалістю І і ІІ періодів пологів (r>0,5), та об’ємом амніотичної рідини, а показники b-глобулінемії прямо корелюють зі ступенем наступної крововтрати (r=+0,53).

Була визначена залежність між показниками, що характеризують перебіг пологів та концентрацією в навколоплодових водах білків і ліпідів. Рівень загального білку в навколоплодових водах у жінок ІІБ підгрупи має кореляційний зв’язок з тривалістю ІІ і ІІІ періодів пологів, величиной крововтрати і станом плода. Це саме в повній мірі стосується і параметрів альбумінів, b- та g-глобулінів. Так, чим вищі ці показники, тим тривалішими стає ІІІ період пологів і ступень крововтрати, тим менша оцінка новонародженого за шкалою Апгар. Концентрація a1 - глобулінів у навколоплодових водах прямо корелює з тривалістю ІІ періоду пологів (r = +0,53 ) і зворотно пов’язана з масою плода (r=-0,54). Від рівня ліпідів у навколоплодових водах подібного роду параметри залежать меншою мірою.

Показники білково-ліпідного спектру крові корелюють з концентрацією гормонів у сироватці. Рівень Т пов’язаний зі вмістом ХС (r=+0,43), ЛПВЩ (r=+0,41), ЛПНЩ (r=+0,40); Е- з ТГ (r=-0,42), a1-глобулінів (r=+0,43) та a2-глобулінів (r=+0,51); П - зі вмістом альбумінів, a1-глобулінів, ХС, ТГ та ЛПВЩ (r>0,4); ХГ - з a1 - глобулінами (r=-0,41) і ТГ (r=+0,42).

По мірі зростання терміну вагітності знижуються параметри ПН сироватки крові за усіх показників часу життя поверхні, тоді як КНК тензіограми зростає (табл.2). Слід зазначити, що ПН1 та ПН2 сироватки крові за терміну вагітності 20-22 тижнів не змінюються в порівнянні з параметрами у невагітних жінок. Таким чином, ступінь пригнічення ПН відображає термін вагітності. В свою чергу таким же критерієм може служити і КНК.

Нами було встановлено, що стан ПН навколоплодових вод при доношеній вагітності статистично вірогідно нижчий, ниж при строках ва-гітності 20-22 тижнів. На рис. представлено тензіограми сироватки крові та навколоплодових вод у вагітних жінок різного терміну вагітності.

Існують тісні кореляційні зв’язки між окремими показниками ПН сироватки крові та навколоплодових вод. Такі кореляції найбільшою

Таблиця 2 - Показники ПН крові і навколоплодових вод

у обстежених жінок І і ІІ груп, Мm

Біологічна | Групи | Показники ПН

рідина | обстеже-них | ПН1 (мНм) | ПН2 (мН/м) | ПН3(мН/м) | КНК

(мНм-1с1/2)

І група | 69,90,73 | 67,40,68 | 60,10,55 | 9,40,79

Кров | ІІА група | 68,40,61 | 66,00,47 | (56,60,46)** | (14,10,95)**

ІІБгрупа | ((65,60,62)*)** | ((62,00,56)*)** | ((49,50,92)*)** | ((19,80,91)*)**

Навколопло- | ІІА група | 70,80,53 | 67,00,46 | 57,40,86 | 16,20,93

дові води | ІІБ група | (67,20,69)* | (62,00,65)* | (49,11,42)* | (19,41,45)*

Примітки:

1.* розбіжності між аналогічними показниками у вагітних жінок ІІ А і ІІ Б підгруп статистично вірогідні (р<0,05).

2.** розбіжності між аналогічними показниками у вагітних та невагітних жінок статистично вірогідні (р<0,05).

мірою властиві жінкам ІІ Б підгрупи (r>+0,6), тоді як за терміну 20-22 тижнів наявна лише залежність ПН1 навколоплодових вод з ПН1 (r=+0,60) та ПН2 (r=+0,51) сироватки крові. На нашу думку тісні взаємозв’язки показників міжфазних тензіограм обох БР за більш пізнього терміну вагітності відображають існуючі кореляції білкових і ліпідних сурафактантів.

Нами встановлено кореляційні зв’язки між ПН1 сироватки крові і тривалістю І періода пологів (r=-0,70), величиною крововтрати (r=-0,53) і оцінкою новонародженого за шкалою Апгар (r>+0,6); ПН2 і тривалістю ІІ періода пологів (r=-0,41); ПН3 - з загальною тривалістю пологів (r=+0,53); КНК - з наступною крововтратою (r=-0,45). Таким чином на сприятливий перебіг пологів і стан новонародженого можуть вказувати високі значення ПН крові в зоні малих часів життя поверхні. Ми вважаємо, що позитивними критеріями є ПН1 крові 63,7-67,5 мН/м. Цей показник одержано шляхом підрахунку М±3m ПН1 сироватки крові жінок з доношеною вагітністю.

Кореляційні зв’язки між показниками ПН навколоплодових вод менш істотні. Однак, високий ПН1 прямо корелює з масою і довжиною новонародженого (r>+0,4), а ПН2 і ПН3 - зворотним чином пов’язані з тривалістю періоду згнання (r<-0,5), ПН3 корелює з оцінкою новонародженого за шкалою Апгар (r=+0,4).

Тензіограми сироватки крові і навколоплодових вод у

вагітних жінок ІІ А та ІІ Б підгрупи.

Сироватка крові.

Навколоплодові води

Темні криви-вагітність20 тижнів, світли криви - вагітність 40 тижнів

Рисунок.

Отже показники ПН навколоплодових вод поряд з міжфазною тензіометрією крові можуть служити додатковими критеріями перебігу пологів і стану новонародженого. В першу чергу це стосується рівновагомого ПН. Позитивними показниками ПН3 є значення 44,8-53,5 мН/м.

Існують кореляційні зв’язки між показниками ПН сироватки крові і навколоплодових вод. Слід зазначити, що ці зв’язки більш істотні у вагітних ІІ Б групи (ПН2 та ПН2 (r=+0,85), ПН2 та ПН3 (r=+0,63), ПН3 та ПН2 (r=+0,67), ПН3 та ПН3 (r=+0,43)).

Нами було виявлено, що на відміну від вагітності, яка має нормальний перебіг, та супроводжується зменшенням ПН крові, за вагітності, ускладненої гестозом, напроти, параметри міжфазної тензіометрії цієї БР різко зростають (табл.3). Слід зазначити, що за неускладненої вагітності показники ПН сечі практично не відрізняються від таких у невагітних здорових жінок.

Тяжкий гестоз характеризується ще більшим зростанням ПН крові, що має практичне значення в оцінці стану вагітних з даною патологією. Для гестоза І і ІІ ст. тяжкості характерні такі значення ПН крові: ПН1=67-74мН/м, ПН2=66-70 мН/м, ПН3=58-65 мН/м.

Показники ПН крові при тяжкому гестозі ІІІ ст дорівнюють таких значень: ПН1=71-78 мН/м, ПН2=70-75 мН/м, ПН3=61-70 мН/м.

Зміни ПН1 та КНК сечі, які властиві гестозу, у жінок з тяжким його перебігом ще більше ускладнюються. Гестоз І і ІІ ст. перебігає з ПН1 сечі, що дорінює 71-75 мН/м, а ІІІ ст. - з ПН1=72-77 мН/м. В свою чергу КНК відповдно дорівнює 7-16 мН·м-1с1/2 і 1-13 мН·м-1с1/2.

Таблиця 3 - Показники ПН сироватки крові та сечі у обстежених

жінок Мm

Біологічна | Показники | Групи

жінок

рідина | ПН | І | ІІ Б | ІІІ

ПН1(мН/м) | 69,90,73 | (65,60,62)* | ((72,70,46)*)**

Сироват- | ПН2(мН/м) | 67,40,68 | (62,00,56)* | ((70,50,30)*)**

ка крові | ПН3 (мН/м) | 60,10,55 | (49,50,92) * | ((63,70,51)*)**

КНК(мНм-1с1/2) | 9,40,79 | (19,80,91)* | ((12,50,88)*)**

ПН1(мН/м) | 71,50,21 | 71,90,25 | ((73,80,27)*)**

Сеча | ПН2(мН/м) | 69,30,32 | 70,10,38 | 69,10,49

ПН3 (мН/м) | 61,10,36 | 61,50,44 | 61,80,65

КНК (мНм-1с1/2) | 15,20,54 | 14,80,57 | ((8,30,64)*)**

Примітки:

1. *розбіжності між аналогічними показниками у вагітних та невагітних жінок

статистично вірогідні (р<0,05).

2. ** розбіжності між аналогічними показниками у жінок з нормальною вагітністю та вагітністю, що ускладнена гестозом, статистично вірогідні. (р<0,05).

Нами було виявлено, що білок в сечі має сурфактантні властивості лише у відношенні ПН2 і ПН3 сечі Це значить, що зміни в міжфазних тензіограмах в ділянці короткого часу життя поверхні визначають інші речовини у вагітних з тяжким гестозом (скажимо, електроліти, які наділені поверхнево-активними властивостями).

Проведений нами аналіз показав, що існує кореляційна залежність між показниками ПН БР та вмістом в них білків, ліпідів та гормонів.
Щодо ПН крові у вагітних ІІ А підгрупи то є лише залежність між ПН3 та концентрацією ТГ в цієї БР (r=-0,60). На динамічні міжфазні тензіограми за терміном вагітності 20-22 тижнів навколоплодових вод впливає вміст білкових фракцій в них. Так, параметри ПН1 залежать від концентрації альбумінів (r=-0,43), ПН2 - a2-глобулінів (r=+0,50), КНК - g-глобулінів (r=+0,48). За терміном вагітності 38-40 тижнів визначаються більш істотні кореляційні зв’язки (табл.4).

Таблиця 4 - Кореляційні зв’язки показників ПН крові з вмістом у ній

білків,жирів та гормонів у вагітних жінок ІІБ підгрупи.

Біохімічні | Показники ПН

показники | ПН1 | ПН2 | ПН3 | КНК

Загальний білок

А

1-г

2-г

-г

-г

ХС

ТГ

ЛПВЩ

ЛПНЩ

ЛПДНЩ

Т

Е

П

ХГ

ПЛ

Примітка: - позитивний кореляційний зв’зок, - негативний кореляційний зв’язок, один знак r 0,5, два знака - r=0,5-0,7, три знака r0,7.

Щодо ПН навколоплодових вод за доношеної вагітності, то нами знайдена висока кореляційна залежність ПН1 від вмісту в цієї БР практично усіх білкових фракцій (r<-0,7), ХС (r=-0,37) та ТГ (r=-0,51), а КНК від загального білку (r=+0,40), альбумінів (r=+0,44), a2-глобулінів (r=+0,34), g-глобулінів (r=+0,40) та ТГ(r=+0,72).

Таким чином, більш чітка залежність ПН від білково-ліпідних поверхнево-активних речовин проявляється на момент пологів. Практично саме рівень окремих протеїнів і ліпідів визначає параметри динамічної міжфазної тензіометрії БР. З практичної точки зору параметри міжфазної тензіометрії можуть мати велике значення для оцінки вмісту сурфактантів в БР.

Все вищевикладене дозволило нам рекомендувати використання динамічної міжфазної тензіометрії в акушерській практиці.

ВИСНОВКИ

1. Показники динамічних міжфазних тензіограм БР у здорових невагітних жінок корелюють між собою, причому з віком пацієнтки ПН сироватки крові зростає, а сечі знижується.

2. По мірі збільшення терміну вагітності в крові та навколоплодових водах відчутно змінюється рівень білків, ліпідів та гормонів, який пов’язан з характером перебігу пологів і станом новонародженого.

3. При нормальній вагітності показники ПН сироватки крові зменшуються в порівнянні з аналогічним показниками у здорових невагітних жінок, на відміну від ПН сечі, який практично не змінюється.

4. Параметри міжфазних тензіограм БР залежать від терміну ва-гітності, а при доношеній вагітності корелюють з тривалістю окремих періодів пологів, ступенем крововтрати, масою і довжиною новонародженого, його оцінкою за шкалою Апгар.

5. При гестозі спостерігається збільшення показників міжфазних тензіограм сироватки крові і сечі в порівнянні з аналогічними параметрами при доношеній неускладненій вагітності.

6. Тяжкий гестоз характеризується високим значенням ПН крові в ділянці усіх часів життя поверхні, а також ПН сечі при t=0,01 сек.

7. Показники міжфазних тензіограм сечі в зоні середніх та великих часів у жінок з гестозом залежать від рівня протеїнурії.

8. Динамічний ПН БР у вагітних жінок залежить від рівня в крові, сечі та навколоплодових водах білків, ліпідів і гормонів, які наділені сурфактантними і поверхнево-інактивними властивостями.

9.На підставі даних динамічної міжфазної тензіометрії БР можна контролювати перебіг вагітності, пологів і стан новонародженого.

Практичні рекомендації

При ПН1 сироватки крові 63,7-67,5 мН/м та ПН3 навколоплодових вод 44,8-53,5мН/м пологи відбуваються фізіологічно з високою оцінкою новонародженого за шкалою Апгар.

Додатковими критеріями діагностики гестозу можуть бути підвищення динамічного ПН крові (ПН1>72мН/м, ПН2>69 мН/м, ПН3>62 мн/м), та ПН1 сечі >72 мН/м.

Гестоз І та ІІ ст. тяжкості характеризують такі показники динамічних міжфазних тензіограм крові (ПН1=67-74 мН/м, ПН2= 66-70 мН/м, ПН3=58-65 мН/м), та сечі (ПН1 = 71-75мН/м, КНК=7-16 мН·м-1·с1/2). В цьому випадку потрібно проведення симптоматичної терапії гестозу.

Гестоз ІІІ ст. тяжкості характеризують такі значення динамічного ПН крові (ПН1=71-78 мН/м, ПН2 = 70-75 мН/м, ПН3=61-70 мН/м), та сечі (ПН1 = 72-77 мН/м, КНК=1-13 мН·м-1·с1/2). Після призначення антигіпертензівної терапії увага надається розродженню шляхом індукції пологів або кесаревого розтина.

Список наукових робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Динамическое поверхностное натяжение сыворотки крови и околоплодных вод у рожениц // Мед.-соц. пробл. семьи. -1996.-Т.1, N1.-С.47-50. (соавт.: Казаков В.Н., Синяченко О.В., Файнерман В.Б., Миллер Р.).

2. Факторы сыворотки крови и околоплодных вод, определяющие их динамическое поверхностное натяжение у беременных женщин//Арх. клин.
эспер. мед. -1996.Том5,№2.-С.204- 205.

3. Клиническое значение липидемии у беременных женщин: связь с гормональным статусом и состоянием динамического поверхностного натяжения крови и околоплодных вод // Мед.-соц. пробл. семьи.-1997.-Т.2, N1.-С.10-14. (соавт.: Казаков В.Н., Синяченко О.В.).

4. Вивчення динамiчного поверхневого натягу кровi та навколоплодових вод у породiль за допомогою комп’ютеризованного тензiометра // Практ. мед.- 1997.- N 7-8.-С.37-39. (співавт.: Чайка В.К., Синяченко О.В.).

5. The study of dynamic syrface tension of biologic fluids by computerized tensiometer // School Fundam. Med. J. - 1996.- Vol.2, N1.-P.87. (O.V. Sinjachenko, V.N. Kazakov, V.B. Fainerman, M.V. Ermolaeva, I.A.Sidorenko, D.V.Trukhin,L.N.Antonova.)

6. Динамічний поверхневий натяг крові та сечі жінок як показник їх вікових та гормональних особливостей//Х з’їзд акушерів-гінекологів України.- Тези доповідей. - Одеса, 1996. - С.55.

7. Корреляция между отдельными показателями динамичевого поверхностного натяжения крови и мочи здоровых людей // Акт. пробл. мед. Донбасса. - Тезисы докладов научной конференции. - Донецк, 1996. - С.8-9.(соавт.: Айко А.Е., Сидоренко И.А., Ермолаева М.В., Трухин Д.В.).

8. Влияние белково-липидного состава сыворотки крови на показатели ее динамического поверхностного натяжения // Акт.пит. теор. клінічн. мед. на сучасному рівні.- Матеріали доповідей наукової конференції 20 травня 1996р.- Полтава, 1996.- С.162. (соавт.: Казаков В.Н., Синячен-
ко О.В., Файнерман В.Б., Ермолаева М.В., Сидоренко И.А., Антонова Л.Н.)

9. Половые и возрастные особенности динамического поверхностного натяжения крови и мочи здоровых людей // Сб. научн. трудов молодых ученых и специалистов, посвящ. 65-летию ДонДМУ.- Донецк, 1996. - С. 66-67. (соавт.: Ермолаева М.В., Айко А.Е., Трухин Д.В., Сидоренко И.А.)

10. The study of dynamic surface tension of the blood serum and amniotic fluid in parturients // Acta Obst. et Cynecol.Scand.-XV FIGO World Congress of Gynecology and Obstetric. - Copenhagen,1997.-P.54. (Kazakov V., Chayka V., Sinyachenko O., Fainerman V., Miller R.)

11. Динамическое поверхностное натяжение сыворотки крови и околоплодных вод у беременных женщин и факторы, которые его определяют // Вопросы эксперимент. и клин. мед. - Сборник статей.-Донецк, 1997. - С.110-111. (соавт.: Корниенко С.М.).

12. Клінічне значення динамічного поверхневого натягу крові та сечі при гломерулонефритах // Акт. пит педагог.,експер. та клін.мед. - Респ. збірка наук. праць.- Донецьк, 1997. - С.16-20.(співавт.: Айко А.Е., Сидоренко І.О., Єрмолаєва М.В., Трухін Д.В.)

13. Пат. 202 (на корисну модель). Україна, МКВ 6 А61М1/00. Аспіраційний шприц для відбору рідини з порожнини організму/Талалаєнко Ю.О., Кривобок О.Г., Маслій Н.Ю., Шахман М.В. (Україна).- № 96051786; Заявл. 06.05.96; Опубл. 31.08.98, Бюл. № 4.-2с.

Анотація. Ю.О. Талалаєнко. Динамічна міжфазна тензіометрія біологічних рідин при нормальній вагітності та гестозі.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 - акушерство і гінекологія. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 1998. Рукопис.

Робота присвячена застосуванню методу динамічної міжфазної тензіометрії в акушерстві. Вивчено стан динамічного поверхневого натягу сироватки крові, сечі та навколоплодових вод у здорових невагітних жінок, за різного терміну нормальної вагітності та при гестозі. Визначено білково-ліпідні та гормональні фактори, які впливають на стан динамічного поверхневого натягу вивчених біологічних рідин. Розроблені та науково обгрунтовані показники перебігу нормальної вагітності, пологів, стану новонародженого, виділені додаткові крітерії діагностики гестозу та його тяжкості за даними динамічної міжфазної тензіометрії.

Ключові слова: кров, навколоплодові води, сеча, поверхневий натяг, вагітність, гестоз, білки, ліпіди, гормони.

Аннотация. Ю.А.Талалаенко. Динамическая межфазная тензиометрия биологических жидкостей при нормальной беременности и гестозе.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01- акушерство и гинекология.
Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины. Киев, 1998. Рукопись.

Работа посвящена применению метода динамической межфазной тензиометрии в акушерстве. Изучено состояние динамического поверхностного натяжения сыворотки крови, мочи и околоплодных вод у здоровых небеременных женщин, при различных сроках нормальной беременности и при гестозе. Определены белково-липидные и гормональные факторы, которые влияют на показатели динамического поверхностного натяжения изученных биологических жидкостей. Разработаны и научно обоснованы показатели течения нормальной беременности, родов, состояния новорожденного, выделены дополнительные критерии диагностики гестоза и его тяжести по данным динамической межфазной тензиометри.

Ключевые слова: кровь, околоплодные воды, моча, поверхностное натяжение, беременность, гестоз, белки, липиды, гормоны.

Summary. Yu.А. Talalaenko. Dynamic interphase tensiometry of biological liquids in normal pregnancy and gestosis.

This is for scientific degree of the condidate of medical sciences in speciality 14.01.01 - obstetrics and gynaecology. Institute of Pediatries, Obstetrics and Gynaecology, Academy of Medical Sciences of Ukraine. Kiev, 1998. Manuscript.

This scientific work is devoted to use of the dynamic interphase tensiometry in obstetrics. There were study the state of dynamic surface tension of blood serum, urine and amniotic fluids in healthy nonpregnant women, in different terms of normal pregnency and gestosis. Peptids, lipids and hormons factors, that influense at the dynamic surface tension of biological liguids were determined. There were elaborated and scintifically attested indexes of pregnancy and dilivery course, newborns state, found the additional criterions to diagnose the gestosis and its degree by the parameters of dynamic interface tensiometry.

Key words: blood, amniotic fluid, urine, surface tension, pregnansy, gestosis, peptids, lipids, hormons.

Сдано 05.11.98 Підписано до друку 0.11.98

Папір офсетний. Друк офсетний.

Умовн. друк. арк. 1,0. Тираж 100 примірників

© Друкарня ДонДМУ, 1998