Зміст
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
СКИДАН Олег Васильович
УДК 338.439:330.16:351.773
ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ
Спеціальність 08.07.02 – економіка
сільського господарства і АПК
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Житомир – 2004
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Державному агроекологічному університеті
(м.Житомир).
Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент
заслужений економіст України,
Микитюк Валерій Мар’янович
Державний агроекологічний університет,
проректор з навчальної роботи,
завідувач кафедри аналізу і статистики
Офіційні опоненти: доктор економічних наук,
професор, академік УААН
Саблук Петро Трохимович
Національний науковий центр
„Інститут аграрної економіки”,
директор
кандидат економічних наук, доцент
Кочетков Олексій Васильович
Луганський національний аграрний
університет, завідувач кафедри
статистики і економічного аналізу
Провідна установа: Національний аграрний університет
Кабінету Міністрів України,
кафедра аграрної економіки
Захист дисертації відбудеться „ 19 ” жовтня 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 в Державному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м.Житомир, Старий Бульвар 7, ауд.55.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м.Житомир, Старий Бульвар 7.
Автореферат розісланий „ 16 ” вересня 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук, доцент В.П.Якобчук
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Питання продовольчої безпеки займають важливе місце в концепціях національної безпеки усіх розвинутих країн. В умовах прагнення України інтегруватися у європейське співтовариство проблема продовольчої безпеки набуває особливого значення. Як засвідчує світова практика, лише та держава, яка може гарантувати забезпечення населення продуктами харчування в будь-яких умовах, здатна проводити незалежну політику.
Продовольча безпека повинна розглядатися у рамках країни в цілому та в регіональному аспекті, що обумовлюється різноманістістю природно-кліматичних умов, соціально-економічним становищем окремих територій, демографічною ситуацією. Задоволення потреб у продовольстві повинно здійснюватися відносно кожної конкретної людини у місцях її проживання. Причому основний тягар у формуванні продовольчої безпеки покладається саме на суб’єкти держави, які несуть безпосередню відповідальність перед населенням за його достатнє забезпечення якісним продовольством.
Низький рівень продовольчої безпеки у даний час вимагає удосконалення підходів щодо формування загальнодержавної та регіональної аграрної політики. Отже, забезпечення продовольчої безпеки в контексті формування регіональної аграрної політики є актуальним завданням, що й обумовило вибір теми дисертаційної роботи.
Стан вивчення проблеми. Питання формування продовольчої безпеки держави привернули увагу ряду вітчизняних вчених. Основні аспекти вказаної проблеми, в тому числі її розгляд в контексті ринкової трансформації економіки АПК та реалізації аграрної політики, значною мірою вивчені в наукових працях В.Г. Андрійчука, Ю.Д. Білика, П.П. Борщевського, Л.В. Дейнеко, С.М. Кваші, О.В. Кочеткова, І.І. Лукінова, О.М. Нижник, О.М. Онищенка, Б.Й. Пасхавера, П.П. Руснака, П.Т. Саблука, В.Г. Ткаченко, В.М. Трегобчука, О.М. Царенка, В.П. Щербаня, В.В. Юрчишина та інших.
Проте її дослідження зазначеними вченими носять переважно загальнодержавний характер. Комплексний підхід щодо формування сучасної аграрної політики і вибору її пріоритетів, в т.ч. на рівні регіонів у контексті забезпечення їх продовольчої безпеки, який би враховував регіональні соціально-економічні та екологічні особливості, виявився поки ще недостатньо розробленим. Не склалася науково обґрунтована система прийняття рішень щодо аграрної політики на рівні регіону.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно плану науково-дослідних робіт Державного агроекологічного університету (м.Житомир) за темою: “Розробити і обгрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектору північно-західного регіону України” (номер державної реєстрації 0104U008697).
Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є теоретико-методологічне обгрунтування та опрацювання основних напрямів забезпечення регіональної продовольчої безпеки у контексті формування і реалізації науково обгрунтованої регіональної аграрної політики. Досягнення поставленої мети визначило необхідність вирішення наступних завдань:
- здійснити теоретичний аналіз понятійного апарату, який застосовується при дослідженні проблеми продовольчої безпеки і провести його уточнення;
- на основі вивчення та узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду розробити систему показників продовольчої безпеки регіону, адекватну регіональним соціально-економічним та екологічним особливостям;
- проаналізувати сучасний стан продовольчої безпеки Житомирської області та вивчити вплив основних факторів і регіональних особливостей на процес її формування;
- ідентифікувати сучасні проблеми регіональної продовольчої безпеки та виявити чинники, що стримують процес її формування на рівні регіону;
- визначити основні напрями та шляхи формування науково обгрунтованої регіональної аграрної політики продовольчої безпеки;
- визначити роль та місце АПК регіону в процесі формування регіональної продовольчої безпеки, розробити пропозиції щодо підвищення ефективності його функціонування.
Об’єктом дослідження є процеси виробництва, розподілу, споживання, забезпечення якості і безпеки продовольства в регіоні, зокрема на радіаційно забруднених територіях Житомирської області.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні, методологічні і організаційні аспекти формування регіональної аграрної політики продовольчої безпеки.
Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення процесів, що відбуваються у сфері формування загальнодержавної та регіональної продовольчої безпеки.
За допомогою монографічного методу разом з методом індукції при узагальненні вітчизняного та зарубіжного досвіду у визначенні поняття продовольчої безпеки та показників, які характеризують її стан, уточнено поняття „продовольча безпека”, розроблено систему показників продовольчої безпеки регіону. При аналізі сучасного стану продовольчої безпеки Житомирської області застосований статистико-економічний метод, зокрема такі його прийоми як групування, порівняння, графічний, а також метод соціометричних обстежень, аналізу і синтезу.
При вивченні залежності споживання основних продовольчих товарів від обсягів виробництва відповідної сільськогосподарської продукції, рівня наявних доходів населення, частки виробництва сільськогосподарської продукції господарствами населення в регіонах України застосований кореляційно-регресійний аналіз. Останній використано також при досліджен-ні залежності виходу валової продукції сільського господарства від рівня родючості сільськогосподарських угідь у районах Житомирської області.
За допомогою розрахунків індексів Джинні встановлено рівень диференціації у споживанні основних видів продовольчих товарів між окремими групами населення в регіоні. При розробці та обгрунтуванні пріоритетів регіональної аграрної політики продовольчої безпеки застосовано метод побудови „дерева цілей”, проведено SWOT-аналіз сучасного стану продовольчої безпеки регіону. З використанням нормативного методу та методу екстраполяції рядів динаміки здійснено прогнозні розрахунки споживання основних продовольчих товарів населенням Житомирської області на 2004-2006 рр.
Інформаційною базою дослідження були офіційні статистичні матеріали, нормативно-довідкова література, матеріали головних управлінь економіки, сільського господарства та продовольства Житомирської облдерж-адміністрації, управління земельних ресурсів у Житомирській області, Житомирського обласного управління у справах захисту прав споживачів, вітчизняні та зарубіжні наукові публікації, матеріали Продовольчої та сільськогос-подарської організації ООН (FAO), Всесвітної організації охорони здоров’я (WHO), інформація із всесвітньої комп’ютерної мережі „Internet”, первинні матеріали власних досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
Вперше обґрунтовано пріоритетність проблеми продовольчої безпеки в регіональній аграрній політиці та визначено комплексну систему заходів її здійснення, що включає удосконалення механізмів адресної продовольчої допомоги і моніторингу реалізації продовольчих програм, створення системи контролю продовольчої безпеки, інституціоналізація процесу формування регіональної аграрної політики продовольчої безпеки та ін.
Одержали подальший розвиток:
- холістичний підхід до процесу забезпечення продовольчої безпеки, який передбачає формування її як комплексного явища у тісному взаємо-зв’язку між сільськогосподарською, агропромисловою, зовнішньоекономічною, продовольчою політикою, діяльністю у сферах якості і безпеки продовольства та харчування населення;
- пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування АПК Житомирської області шляхом створення регіонального продовольчого кластеру як інструменту активізації економіки регіону і виведення її з депресивного стану;
- обґрунтування напрямів удосконалення державної та регіональної аграрної політики на основі системного підходу до забезпечення якості та безпеки харчової продукції і здорового харчування як необхідної умови досягнення належного рівня продовольчої безпеки;
- дослідження тенденцій та чинників, що негативно впливають на процес формування продовольчої безпеки регіону, з метою наукового обґрунтування напрямів регіональної аграрної політики щодо їх локалізації та нейтралізації.
Уточнено:
- понятійний апарат проблеми продовольчої безпеки, який на відміну від існуючих визначень повніше враховує її ключові аспекти, а саме: доступність і якість продовольства, забезпечення раціонального харчування, ефективність використання природно-ресурсного потенціалу, рівень розвитку галузей АПК, стійкість та незалежність продовольчого постачання при збереженні сприятливого стану навколишнього середовища;
- показники продовольчої безпеки, їх систематизацію та взаємозв’язок між окремими гру-пами показників з урахуванням чиннику радіаційної забрудненості окремих територій регіону.
Практичне значення одержаних результатів. Науково-практичні розробки автора використані при підготовці Стратегії економічного і соціального розвитку Житомирської області на 2004-2015 рр., Програм соціально-економічного розвитку регіону на 2002-2004 рр. (довідка Житомирської облдержадміністрації № 5-14/5614 від 06.07.04 р.); формуванні та реалізації заходів щодо подолання дестабілізації ситуації на продовольчому ринку в 2003 р., розробці проекту програми розвитку АПК регіону (довідка головного управління сільського господарства та продо-вольства Житомирської облдержадміністрації від 05.07.04 р. № 2234/7); підготовці заходів з ней-тралізації проблем у продовольчій сфері Андрушівського району, розробці Програм соціально-економічного розвитку району на 2003-2004 рр. (довідка Андрушівської райдержадміністрації від 02.07.04 р. № 01.01-13/1596). Результати дослідження викорис-тані у навчальному процесі при викла-данні дисциплін „Державне регулювання і управління”, „Макроекономічний аналіз” студентам еко-номічних спеціальностей (довідка Державного агроекологічного університету від 09.07.04 р. № 615).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою автора. Представлені у дисертаційній роботі результати наукових досліджень отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідали-ся на Міжнародній науково-практичній конференції „Ринкова трансформація економіки АПК” (м. Харків, 2002 р.); Третій міжнародній науково-практичній конференції „Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції” (м. Суми, 2003 р.); Другій Міжнародній науково-практичній конференції „Ринкові відносини в АПК: здобутки, проблеми, перспективи” (м. Одеса, 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Глобальні та національні проблеми в аграрній економіці України” (м. Луганськ, 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Науково-практичні ас-пекти кормовиробництва та ефективного використання кормів” (м.Львів, 2003 р); всеукраїнській науковій конференції студентів, магістрів та аспірантів „Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2003 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 14 наукових працях, з яких 11 статей у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій – 3,9 д.а. (з них особисто автора – 3,7 д.а., в т.ч. у наукових фахових виданнях – 3,5 д.а).
Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (194 найменування) і 17 додатків. Робота викладена на 180 сторінках комп’ютерного тексту, містить 39 таблиць і 23 рисунки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі розкрито актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, основні завдання, предмет та об’єкт дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих наукових результатів.
У першому розділі „Теоретичні основи формування продовольчої безпеки” узагальнено основні підходи до визначення категорії продовольчої безпеки у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі, уточнено й доповнено визначення її суті та складу.
Встановлено, що під продовольчою безпекою слід розуміти такий еколого-економічний стан держави (регіону), при якому всі її громадяни забезпечені продовольством у необхідній кількості, асортименті та відповідної якості, що підтримує найвищий рівень їх фізичного і психічного здоров’я. При цьому існують відповідні ресурси, потенціал та механізми постійного збереження такого стану (переважно власними силами держави (регіону) для всіх верств населення незалежно від зовнішніх і внутрішніх факторів та за умови збереження сприятливого стану навколишнього середовища. На основі наведеного визначення розроблено систему груп показників, на основі якої може визначатися стан продовольчої безпеки як окремого регіону, так і держави загалом (рис. 1).
Рис. 1. Класифікація груп показників стану продовольчої безпеки держави (регіону)
Розвиток інтеграційних процесів висуває проблему продовольчої безпеки у ряд першочергових. У той же час прогнозування наслідків впливу від вступу України до Світової організації торгівлі на рівень регіональної продовольчої безпеки свідчить, що в умовах депре-сійного характеру економіки регіону, пов’язаного зокрема з низькою ефективністю функціо-нування сільського господарства, це призведе до скорочення обсягів місцевого виробництва.
Зростання безробіття у цей період викликатиме зниження рівня доходів населення та погіршуватиме стан економічної доступності продуктів харчування. У цих умовах питання підвищення конкурентоспроможності місцевої продукції, як основи стійкості та незалежності регіонального продовольчого ринку, отримує особливе значення.
Окремим аспектом проблеми продовольчої безпеки є нерозривність процесу її забезпечення з принципами сталого розвитку, які повинні враховуватись при розробленні відповідних нормативно-правових актів та програм соціально-економічного розвитку регіону, забезпеченні скоорди-нованої діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування з розв’язання зазначеної проблеми.
У другому розділі „Сучасний стан продовольчої безпеки Житомирської області та вплив основних факторів на її формування” на основі розроблених показників досліджено особливості регіону, що впливають на стан його продовольчої безпеки.
За оцінками експертів ООН тривалість життя в Україні у 2000-2005 рр. складатиме 70 років. У Західній Європі вона очікується на рівні 79 років, Японії – 82 роки. Однією з причин меншої тривалості життя в Україні є незадовільний стан продовольчої безпеки держави загалом та її регіонів. Рівень споживання основних продовольчих товарів в регіоні залишається значно нижчим діючої раціональної норми. Щодо м’яса та м’ясопродуктів він складав у 2003 р. 39,2 % від встановленої межі, риби та рибопродуктів – 66 %, плодів, ягід – 29,9 %, овочів – 72,5 %.
Для оцінки факторів регіональних відмінностей в продовольчому споживанні проведений кореляційно-регресійний аналіз, який виявив залежність рівня споживання основних продовольчих товарів від обсягів виробництва відповідної сільськогосподарської продукції, наявних доходів населення, частки виробництва окремих видів продукції господарствами населення. Встановлено, що за основними продуктами спостерігається тісна залежність між обсягами їх виробництва та рівнем споживання (табл. 1).
Споживання молока та м’яса значною мірою визначається також обсягами їх виробництва господарствами населення. У той же час результати дослідження свідчать, що залежність між наявними доходами та рівнем споживання продуктів є мінімальною. В регіонах, у яких доходи на душу населення вищі, споживання продуктів харчування є нижчим. Така ситуація обумовлена тим, що в цих регіонах значно менша питома вага сільського населення, яке в даний час функціонує в умовах самозабезпечення і споживає на душу населення більше продукції, насамперед тваринницької.
Таблиця 1
Кореляційно-регресійна залежність рівня споживання основних продовольчих товарів
від окремих факторів у регіонах України у 2001-2003 рр.
Вид продукції | Рівняння регресії | Коефіцієнт детермінації, R2
Молоко та молокопродукти
М’ясо та м’ясопродукти
Яйця
Хліб та хлібопродукти
Картопля
Овочі
Фрукти і ягоди | y (x)=46,9+0,29Х1+0,009Х2+0,86Х3
y (x)=-2,1+0,24Х1+0,01Х2+0,1Х3
y (x)=177,6+0,35Х1-0,02Х2-0,13Х3
y (x)=136,4+0,008Х1-0,005Х2
y (x)=147,3+0,11Х1-0,02Х2
y (x)=-12,3+0,36Х1+0,03Х2
y (x)=21,3+0,29Х1+0,001Х2 | 0,80
0,68
0,60
0,13
0,82
0,74
0,43
Примітка: Х1 – обсяг виробництва відповідної сільськогосподарської продукції господарствами усіх категорій у розрахунку на душу населення в середньому за 2001- 2003 рр., кг; Х2 – наявний дохід на одну особу в середньому за 2001-2003 рр., грн.; Х3 – частка виробництва відповідної сільськогосподарської продукції в господарства населення в середньому за 2001-2003 рр., %.
Таким чином, основним фактором, який визначає рівень продовольчого споживання населення, залишаються обсяги виробництва відповідної сільськогосподарської продукції, зокрема господарствами населення, які відіграють буферну роль у продовольчому забезпеченні. Враховуючи, що рівень заробітної плати в Житомирській області є значно нижчим загальнодержавного (у 2003 р. середня зарплата в регіоні була на 27,8 % меншою, ніж загалом в державі) та з огляду на високий рівень зайнятості населення регіону в сільському господарстві (20 % від середньооблікової кількості працівників за всіма видами економічної діяльності) при низькій оплаті праці у вказаній сфері (у 2003 р. вона склала 146,8 грн.) можна стверджувати, що господарства населення в найближчій перспективі продовжуватимуть відігравати важливу роль у продовольчому забезпеченні.
Протягом 2000-2002 рр. в регіоні енергетична цінність харчового раціону зросла до рівня 3787 ккал на добу, що перевищує раціональну норму на 29,3 %. Споживання жирів було вищим раціональної межі на 39,3 %, що є негативним фактором, оскільки такий рівень їх споживання забезпечує 37 % загальної енергетичної насиченості харчового раціону, в той час як згід-но раціональних норм зазначений показник не повинен перевищувати 30 %.
Спостерігаються значні диспропорції рівня споживання окремих продовольчих товарів. Так, диференціація споживання окремих децильних груп у 2002 р. сягала: м’яса та м’ясопродуктів 7,3 рази, молока та молокопродуктів 3,2 рази, яєць 3,1 рази, овочів та баштанних – 3,3 рази, риби та рибопродуктів – 5 разів, фруктів та ягід – 8,2 рази.
Економічною наукою доведено, що перевищення частки витрат на купівлю продовольчих товарів 50%-ї межі свідчить про низький життєвий рівень населення і є одним з показників бідності. В Житомирській області у 1999-2003 рр. на придбання продовольчих товарів населення витрачало в середньому 65,2% сукупних витрат. Для порівняння, у США цей показник становить 10%, країнах ЄС – 15%, у Польщі – 30%.
Відслідковуються тенденції до поступового скорочення рівня насиченості торговельної мережі товарами місцевого виробництва, що призводить до просування на регіональний ринок виробників інших областей та, як наслідок, викликає залежність від поставок продукції з цих регіонів, стримує місцеве виробництво. Кількість забракованої та знятої з реалізації продукції за окремими видами товарів сягає 50-87,5 %. В регіоні міжнародні системи якості у сфері виробництва продовольчої продукції впроваджено лише окремими під-приємствами молочної промисловості - ВАТ „Житомирський маслозавод”, ВАТ „Молочник”, ВАТ „Овруцький МКК”.
Негативними тенденціями характеризується стан продовольчої безпеки на радіаційно забруднених територіях регіону. Недостатні обсяги постачання екологічно чистих продуктів, збільшення обсягів виробництва та споживання окремих видів продовольства в господарствах населення при відсутності налагодженої системи радіологічного контролю; звикання до умов проживання на забрудненій території та ігнорування захисних заходів; припинення агрохімічної дезактивації грунтів створюють серйозну загрозу здоров’ю населення.
У третьому розділі „Основні напрями формування регіональної аграрної політики продовольчої безпеки” визначено напрями формування продовольчої безпеки у контексті реалізації регіональної аграрної політики.
Сільське господарство розглядається лише як частина об’єктів управління аграрної політики, що стосується формування пропозиції на продовольство. Одночасно необхідним є формуванням попиту на цю продукцію. Тому пропонується системний підхід, який передбачає розробку пріоритетів по кожному з напрямів аграрної політики з наступним їх розглядом у взаємозв’язку. Заходи, які приймаються стосовно сільсько-господарських та переробних підприємств, повинні бути доповнені заходами щодо підприємств торгівлі та населення. Кожен структурний елемент аграрної політики має одну основну мету – забезпечення продовольчої безпеки, яка конкретизується по кожному з напрямів.
У контексті зазначеного поняття „регіональна аграрна політика” визначається як цілеспрямована діяльність, спрямована на вирішення проблеми продовольчої безпеки регіону і розв’язання соціальних питань на селі з урахуванням необхідності збереження сприятливого стану навколишнього середовища на відповідній території. Отже, разом з виробниками, науковцями, населенням та при участі органів державної влади потрібно створити таку систему.
В основу розробки моделі регіональної продовольчої безпеки покладається холістичний підхід, який передбачає, що остання має формуватися як комплексне явище, у тісному взаємозв’язку між усіма її структурними елементами (рис. 2).
Рис. 2. Холістичний підхід до формування регіональної продовольчої безпеки
Виходячи з цього, на рівні регіону виникає необхідність розробки комплексної науково обґрунтованої Стратегії продовольчої безпеки, яка була б практичним втіленням регіональної аграрної політики. Вона виконуватиме координуючу роль щодо діючих програм і буде базовою при опрацюванні інших, направлених на усунення існуючих проблем продовольчої безпеки. За основу розробки моделі продовольчої безпеки регіону пропонується взяти схему життєвого циклу реалізації етапів розробки (рис. 3). Остання дає змогу ефективно відслідковувати стан продовольчої безпеки, оскільки у процесі постійної циркуляції елементів моделі відбуватиметься виявлення нових проблем та загроз продовольчій безпеці, які ймовірно виникатимуть у перспективі.
Рис. 3. Схема життєвого циклу етапів розробки моделі продовольчої безпеки регіону
Формування надійної системи продовольчої безпеки передбачає необхідність створення системи ідентифікації фактичного її стану, прогнозування та завчасного попередження негативних змін, що реалізується шляхом формування відповідної бази даних та забезпечення проведення на її основі інформаційно-аналітичної роботи щодо виявлення існуючих та потенційних загроз продовольчій безпеці та розробки заходів щодо їх локалізацій і нейтралізації. Систему контролю продовольчої безпеки пропонується організувати навколо наступних основних напрямів: моніторинг агропромислового виробництва; моніторинг споживчого ринку, який в основному має контролювати торгів-лю; соціальний моніторинг уразливих груп населення; спостереження за споживанням продовольства та харчуванням населення; моніторинг якості та безпеки продовольства.
Формування та реалізація регіональної аграрної політики, направленої на забезпечення продовольчої безпеки регіону, вимагає інституціоналізації цього процесу, який може бути реалізований шляхом реорганізації існуючих управлінських структур. Основним органом у цій системі має стати Головне управління сільського господарства та продовольства облдержадміністрації. Управління буде основним координатором діяльнос-ті усіх зацікавлених учасників процесу формування регіональної продовольчої безпеки.
Забезпечення якості та безпеки продовольства потребує запровадження інтегрованого міждисциплінарного підходу з розглядом усього харчового ланцюга, оскільки багато проблем, пов’язаних з безпекою продуктів харчування, виникають у початковому виробництві. Створення ефективного механізму управління безпекою та якістю продукції на регіональному рівні має забезпечити комплексна Програма забезпечення якості та безпеки продовольчої продукції. Важливим принципом регіональної політики у цій сфері повинна стати її відкритість. Результати контролю відносно продовольства повинні бути доступними для суспільства, зокрема шляхом повідомлень про перевірки та їх результати, що сприятиме намаганню виробників і торгівлі забезпечувати дотримання діючих норм і правил.
Актуальним залишається питання приведення раціону збалансованого харчування у відповідність з сучасними розробками світової науки про харчування. Економічна модель, яка приводиться у роботі, базується на розробках міжнародних організацій WHO та FAO (табл. 2). Її необхідно розглядати як основу для більш конкретних розрахунків, необхідних для уніфікації інформаційної бази в раціональних нормах споживання продуктів харчування. Модель є інструментом виявлення для наступної нейтралізації існуючих проблем продовольчої безпеки в територіальному розрізі (табл. 3).
Таблиця 2
Модель збалансованого харчування населення (в середньому на душу населення)
Види продуктів | Енерге-тична цінність, Ккал на добу | Білки, Ккал на добу | Жири, Ккал на добу | Холес-терин, мг на добу | Всього
На добу, г | Споживання в рік, кг (з урахуванням відходів)
Хліб і хлібопродукти | 1122,0 | 132,0 | 98,0 | - | 330,0 | 122,9
Бобові, горіхи | 150,0 | 30,0 | 89,0 | - | 30,0 | 12,2
М’ясо та м’ясопродукти | 337,5 | 102,6 | 182,0 | 94,5 | 135,0 | 75,8
Молоко та молокопродукти | 475,0 | 117,5 | 264,0 | 80,5 | 805,0 | 293,8
Яйця | 20,5 | 6,6 | 13,5 | 74,1 | 13,0 | 5,5 (116 шт)
Жири рослинні | 135,0 | 0,0 | 130,0 | - | 15,0 | 5,5
Жири тваринні | 89,8 | 0,3 | 89,0 | 8,4 | 12,0 | 4,4
Риба і рибопродукти | 29,0 | 19,5 | 9,2 | 8,4 | 28,0 | 18,6
Цукор | 206,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 55,0 | 20,1
Овочі і фрукти | 185,0 | 19,8 | 12,2 | 0,0 | 450,0 | 219,0
Картопля | 150,2 | 14,5 | 1,6 | 0,0 | 180,0 | 91,8
Всього | 2900,0 | 442,8 | 888,5 | 266,0 | 2053 | 869,6
Таблиця 3
Матриця оперативної оцінки рівня продовольчої безпеки в територіальному розрізі
(узагальнена по Житомирській області за 2003 р., в середньому за місяць)
Види продуктів | Норма споживання, кг на душу населення в місяць | Фактичне споживання, кг на душу населення в місяць | Рівень забезпече-ності, % (гр.3/гр.2) | Споживча ціна, грн./кг | Загальна
вартість,
грн./міс.
(гр.5*гр.2) | Рівень середньо-місячної зарплати (пенсії), грн. нетто | Рівень забезпече-ності, %. (гр.7/гр.6)
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8
Хліб і хлібопродукти | 10,2 | 11,9 | 116,7 | 2,2 | 22,4 | Х | Х
Бобові, горіхи | 1,0 | - | - | 7,8 | 7,8 | Х | Х
М’ясо та м’ясопродукти | 6,3 | 2,1 | 33,3 | 11,8 | 74,3 | Х | Х
Молоко та молокопродукти | 24,5 | 17,8 | 72,7 | 1,9 | 46,6 | Х | Х
Яйця, шт | 10 | 17 | 1,7 р. | 0,3 | 3,0 | Х | Х
Жири рослинні | 0,5 | 2,1 | 4,2 р. | 4,9 | 2,5 | Х | Х
Жири тваринні | 0,4 | 1,2 | 3,0 р. | 8,1 | 3,2 | Х | Х
Риба і рибопродукти | 1,6 | 1,5 | 93,8 | 7,0 | 11,2 | Х | Х
Цукор | 1,7 | 3,4 | 2,0 р. | 2,9 | 4,9 | Х | Х
Овочі і фрукти | 18,3 | 10,2 | 55,7 | 2,7 | 49,4 | Х | Х
Картопля | 7,7 | 13,1 | 1,7 р. | 0,8 | 6,2 | Х | Х
Всього | 82,2 | 80,3 | х | х | 231,5 | 136,9 | 59,1
Примітка: до розрахунку прийнято 50% рівня середньомісячної заробітної плати у 2003 р.
Проблема продовольчої безпеки є не тільки аграрною. Вона носить комплексний характер і пов’язана з макроекономічним розвитком країни в цілому та регіонів зокрема. Водночас в окремих регіонах, у яких АПК відіграє значну роль у розвитку регіональної економіки, саме проблема ефективності його функціонування є однією з визначальних у плані забезпечення продовольчої безпеки на відповідній території. Зростання виробництва та підвищення ефективності функціонування АПК забезпечує покращення макроекономічної динаміки, підвищення доходів населення та, відповідно, поліпшення якості харчування останнього.
До зазначених регіонів відноситься Житомирська область, в якій сільське господа-рство та харчова промисловість є одними з основних напрямів економічної діяльності. Від ефективності функціонування вказаних галузей значною мірою залежить загальна макро-економічна ситуація в області, вони можуть стати ключовою передумовою для більш широкого розвитку економіки всього регіону і формування його продовольчої безпеки.
Світовий економічний досвід свідчить про високу ефективність діяльності кластерів, які є територіальним об’єднанням взаємопов’язаних підприємств. Кластерне об’єднання слід вважати потужним інструментом для стимулювання регіонального розвитку, який матиме прояв через збільшення зайнятості, відрахувань у бюджети різних рівнів, підвищення рівня оплати праці, стійкості та конкурентоспроможності регіональної економіки. Орієнтовна організаційна структура регіонального продовольчого кластера наведена на рис. 4.
Рис. 4. Організаційна структура регіонального продовольчого кластера
Одним з основних принципів при його формуванні повинна бути ресурсна самодостатність. З огляду на це найбільш перспективними для входження до кластеру є м’ясна та молочна галузі, виробництво яєць. У контексті наявних конкурентних переваг та з огляду на визначені пріоритети у формуванні регіональної аграрної політики до кластеру також мають бути включені галузі виробництва овочів та фруктів, ягід, картоплі та цукру.
Однією з найважливіших проблем формування агропродовольчої політики в Житомирській області є розширення збуту продукції сектора в межах регіону. З метою її вирішення на базі підприємств харчового кластеру можливе створення регіональної торгової марки, яка б відповідала еталону високої якості. Гарантії та підтримка місцевих органів влади при просуванні вказаної торгової марки на ринок можуть забезпечити значне розширення обсягів збуту продовольчої продукції, насамперед у межах регіону.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми продовольчої безпеки регіону, що виявляється в холістичному підході до її формування у контексті реалізації регіональної аграрної політики. За результатами дослідження сформульовано наступні висновки і пропозиції:
1. Формування загальнодержавної та регіональної аграрної політики продовольчої безпеки з урахуванням соціальних та еколого-економічних особливостей регіонів є ключовим завданням ринкової трансформації аграрного сектору національної економіки. Продовольчу безпеку слід вважати комплексною проблемою, яка визначається фізичною, економічною доступністю продовольства, його якістю та безпекою, рівнем та структурою споживання продуктів харчування населенням, стійкістю та ступенем незалежності продовольчого ринку, рівнем розвитку галузей АПК та ефективністю використання природно-ресурсного потенціалу.
2. Нормативно-правове закріплення показників продовольчого забез-печення населення на регіональному рівні з урахуванням соціально-економічних та екологічних особливостей регіонів дозволить проводити реальну оцінку стану продовольчої безпеки та формувати об'єктивну аграрну політику як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні. Адекватна система показників надасть змогу підвищити якість оцінки державної політики у сфері забезпечення продовольчої безпеки.
3. Основними факторами, що стримують процес формування регіональної продовольчої безпеки на сучасному етапі є недостатній рівень споживання основних продовольчих товарів, незбалансованість харчового раціону, значна диференціація споживання продовольчих товарів між окремими групами населення, низький рівень якості та безпеки продовольства. Вказані фактори викликані незадовільною економічною доступністю продуктів харчування, недосконалою системою забезпечення їх якості та безпеки, нераціональним використанням природно-ресурсного потенціалу та неефективним управлінням у сфері АПК; відсутністю у населення належних знань щодо побудови раціону збалансованого харчування, а у виробників – стимулів щодо виробництва здорового продовольства та ін. В сучасних умовах потенційною загрозою продовольчої безпеки для депресійного та високодотаційного регіону, яким є Житомирська область, є вступ до СОТ, який може мати негативний прояв у вигляді зростання безробіття, зменшення доходів населення, зниження рівня стійкості та незалежності продовольчого ринку.
4. Регіональна аграрна політика продовольчої безпеки має базуватися на холістичному підході, при якому вона формується як комплексне явище у тісному взаємозв’язку між сільськогосподарською, агропромисловою, зовнішньоекономічною, продовольчою політикою, діяльністю у сферах якості і безпеки продовольства та харчування населення. Кожен із зазначених структурних елементів характеризується цільовою спрямованістю на досягнення основної мети – забезпечення продовольчої безпеки. Інструментом втілення регіональної аграрної політики має стати науково обґрунтована Стратегія продовольчої безпеки.
5. Сільське господарство розглядається лише як частина об’єктів управління регіональної аграрної політики, що стосується формування пропозицій на продовольство. Стимулювання попиту на нього може здійснюватися шляхом реалізації заходів щодо переробних, торговельних підприємств та населення у вигляді соціальних програм, направлених на забезпечення необхідного харчування всіх категорій населення, підвищення рівня зайнятості, здійснення політики обмеження рентабельності та торговельних надбавок на основні продовольчі товари до економічно обгрунтованого рівня.
6. Формування та реалізація регіональної аграрної політики продовольчої безпеки вимагає інституціоналізації цього процесу. Це може бути здійснено на базі існуючих організаційних структур шляхом встановлення тісного співробітництва між усіма органами і установами, що відповідають за питання продовольчої безпеки. Погодженість політики і стратегії у всіх сферах, пов’язаних з продовольчою безпекою, запобігатиме нанесенню шкоди здоров'ю, навколишньому середовищу і економіці.
7. При визначенні пріоритетів аграрної політики проблеми кількості і якості продукції поєднуються в одне ціле та вирішуються синхронно, оскільки низькоякісне продовольство не сприяє підвищенню рівня здоров’я населення. Покращання якості та безпеки продовольства можливе шляхом удосконалення системи державного контролю за вказаною сферою, охоплення споживачів системою інформування і просвіти щодо безпеки продуктів харчування; гарантування відшкодування збитків, завданих здоров’ю споживачів неякісними товарами.
8. Дослідження основних факторів, які впливають на формування продовольчої безпеки, приводять до висновку щодо необхідності врахування в регіональній аграрній політиці міжнародних рекомендацій про споживання харчових речовин і рекомендованих принципів здорового харчування, оскільки діючі в державі нормативи у вказаній сфері є недосконалими та не враховують регіональних особливостей, насамперед екологічних.
9. Перспективним напрямом підвищення ефективності функціонування АПК, як основи продовольчої безпеки регіону, є подальший його розвиток на кластерній основі, що відповідає світовим тенденціям розвитку агробізнесу та має стати активним інструментом стимулювання регіонального розвитку, що матиме прояв через збільшення зайнятості, відрахувань у бюджети різних рівнів, підвищення рівня оплати праці, стійкості та конкурентоспроможності економіки регіону, виведення її з депресивного стану.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ
У наукових фахових виданнях:
1. Скидан О.В. Продовольча безпека як пріоритет регіональної аграрної політики // Економіка України. – 2004. – № 3. – С. 53-60.
2. Скидан О.В. Формування аграрної політики для забезпечення продовольчої безпеки країни // Економіка АПК. – 2004. - № 4. – С. 19-25.
3. Скидан О.В. Про екологічні аспекти проблеми продовольчої безпеки на забруднених територіях Житомирської області // Агроінком. – 2003. – № 5-8. – С. 59-63.
4. Скидан О.В. Валова додана вартість як індикатор регіональної економічної безпеки // Фінанси України. – 2004. – № 8. – С. 79-83.
5. Микитюк В.М., Скидан О.В. Загальнодержавні та регіональні аспекти проблеми продовольчої безпеки в контексті європейської інтеграції та вступу України до СОТ // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. В.Г.Ткаченко. – Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2004. – № 34(46). – С. 64-68. (Особистий внесок автора: визначено вплив сільського господарства на формування валової доданої вартості в Житомирській області).
6. Скидан О.В. Проблема продовольчої безпеки та концептуальні шляхи її вирішення на принципах сталого розвитку // Вісник Харківського національного аграрного університету. – Харків, 2004. – № 3. – С. 203-206.
7. Скидан О.В. Про особливості розвитку цінової ситуації на споживчому ринку та її вплив на продовольчу безпеку держави // Ринкова трансформація економіки АПК: Монографія. У 4-х ч. / За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є. Мазнева. Стабілізація доходів сільських товаровиробників. – К.: ІАЕ, 2002. – Ч.4. – С. 308-311.
8. Скидан О.В. Про купівельну спроможність аграрних підприємств як фактор продовольчої безпеки регіону // Аграрний вісник Причорномор’я. – Одеса: Астропринт, 2003. – Вип.22. – С. 442-448.
9. Скидан О.В. Земельні ресурси та ефективність їх використання в процесі забезпечення регіональної продовольчої безпеки // Вісник Державного агроекологічного університету. – Житомир, 2003. – Вип.2. – С. 231-237.
10. Скидан О.В. Про екологічні аспекти процесу забезпечення продовольчої безпеки // Вісник Сумського національного аграрного університету. – Суми, 2003. – № 1-2. – С. 48-53.
11. Скидан О.В. Інвестиційна діяльність в АПК як фактор регіональної продовольчої безпеки // Вісник Державного агроекологічного університету. – Житомир, 2003. – Вип.1. – С. 314-321.
В інших виданнях:
1. Скидан О.В. Оцінка рівня продовольчої безпеки держави в аспекті розвитку процесу споживання основних продовольчих товарів // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи: Матеріали всеукр. наук. конф. студентів, магістрів та аспірантів: У 2-х т. – Т.2 – К.: ІАЕ УААН, 2003. – С. 351-353.
2. Скидан О.В. Про роль кормовиробництва в процесі забезпечення про-довольчої безпеки регіону / Науково-практичні аспекти кормовиробництва та ефективного використання кормів: Матеріали Міжнародної науково-практич-ної конференції, 16-18 вересня 2003 р. – Львів: ЛДАУ, 2003. – С. 97-101.
3. Скидан О.В. Про якість та безпеку харчових продуктів як фактор продовольчої безпеки держави // Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції” (ЕП-2003): Матеріали Третьої міжнар. наук.-практ. конф. – Суми: ВАТ „СОД”, 2003. – С. 35-37.
АНОТАЦІЯ
Скидан О.В. Формування регіональної аграрної політики продовольчої безпеки. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Державний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, Житомир, 2004.
Досліджено теоретичні і методологічні проблеми формування продовольчої безпеки, у т.ч. на регіональному рівні. На основі вивчення і узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду визначено її суть, скла-дові та показники. Окрему увагу приділено значенню проблеми продоволь-чої безпеки у контексті вступу України до Світової організації торгівлі.
Проведено аналіз сучасного стану продовольчої безпеки у Житомирській області. Виявлено для наступної локалізації і нейтралізації основні фактори, які визначають її низький рівень. Запропоновано холістичний підхід до вирішення проблеми продовольчої безпеки. Розроблено механізми її формування на регіональному рівні.
Визначено напрями удосконалення політики у сферах якості та безпеки продовольства, харчування населення. Обгрунтовано необхідність розвитку регіонального АПК на кластерній основі, що сприятиме підвищенню конку-рентоспроможності економіки регіону, виведенню її з депресивного стану.
Ключові слова: продовольча безпека, регіональна аграрна політика, якість та безпека продовольства, споживання, раціональне харчування.
АННОТАЦИЯ
Скидан О.В. Формирование региональной аграрной политики продовольственной безопасности. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Государственный агро-экологический университет Министерства аграрной политики Украины, Житомир, 2004.
Исследованы теоретические и методологические проблемы формирования продовольственной безопасности, в т.ч. на региональном уровне. На основе изучения и обобщения отечественного и зарубежного опыта определены ее суть, состав и показатели.
Установлено, что продовольственная безопасность – это такое эколого-экономическое состояние государства (региона), при котором все ее граждане обеспечены продовольствием в необходимом количестве, ассортименте и соответствующего качества, что поддерживает наивысший уровень их физического и психического здоровья. При этом существуют ресурсы, потенциал и механизмы постоянного сохранения такого состояния (преимущественно собственными силами государства (региона) для всех слоев населения независимо от внешних и внутренних факторов и при условии сохранения благоприятного состояния окружающей среды.
Отдельное внимание уделено значению проблемы продовольственной безопасности в контексте вступления Украины во Всемирную торговую организацию. Установлено, что в условиях депрессивного характера экономики региона, связанного в частности с низкой эффективностью функционирования сельского хозяйства, это приведет к сокращению объемов местного
