НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Вощенко Ігор Борисович

УДК 619:618:636.2

ДІАГНОСТИКА І ПРОФІЛАКТИКА НЕПЛІДНОСТІ ОСНОВНИХ СВИНОМАТОК

16.00.07 - ветеринарне акушерство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник доктор ветеринарних наук, професор

Харенко Микола Іванович,

Сумський національний аграрний університет,

завідувач кафедри акушерства і хірургії

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Хомин Степан Петрович,

Львівська національна академія ветеринарної

медицини ім. С.З.Гжицького, завідувач

кафедри акушерства і штучного осіменіння

кандидат ветеринарних наук,

старший науковий співробітник

Бєліков Анатолій Андрійович,

Інститут тваринництва УААН, провідний науковець лабораторії технології

виробництва свинини

Провідна установа – Білоцерківський державний аграрний

університет Міністерства аграрної політики

України, кафедра акушерства і

штучного осіменіння сільськогосподарських

тварин, м. Біла. Церква

Захист відбудеться „7 травня” 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.13. у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041 м. Київ-41, вул. Героїв оборони 13, навчальний корпус № 4, к.41

Автореферат розісланий „6 квітня “2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Лакатош В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальними і до кінця не вирішеними залишаються питання діагностики та профілактики аліментарної, симптоматичної та імунної форм неплідності основних свиноматок.

Для інтенсифікації та відновлення відтворної здатності свиноматок, у практиці ветеринарного акушерства, гінекології та біотехнології розмноження з успіхом використовують найрізноманітніші методи і засоби (І.Г.Мороз, 1970; В.П.Рибалко, Б.В.Баньковський, В.Ф.Коваленко, 1991; М.І.Харенко, 1998).

Встановлено, що причини, які викликають аліментарну, імунну та симптоматичну форми неплідності є досить різними і, перш за все, пов`язані з годівлею та утриманням тварин, порушенням правил організації та проведення осіменіння. Вони також пов’язані з патологією органів статевої системи, як запального, так і не запального характеру. Всі ці причини призводять до клініко-патолого-морфологічних змін в органах статевої системи, суттєвих функціональних розладів та стійкого порушення відтворної функції тварин.

Виявити та диференціювати симптоматичну, імунну та аліментарну форми неплідності можливо за допомогою впровадження нових та удосконалення ряду існуючих діагностичних методів та тестів.

У зв`язку з цим, виникла необхідність поєднання та вдосконалення методів діагностики, застосування нових схем відновлення відтворної здатності свиноматок за допомогою вітамінних, нейролептичних, тканинних та гормональних препаратів при вищевказаних формах неплідності (А.О. Манасян, 1953; В.Діков, К.Братанов, 1967).

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри акушерства та хірургії Сумського НАУ за темою: „Система комплексних заходів по профілактиці і ліквідації неплідності і яловості корів і свиней”.

Мета і задачі дослідження. Основна мета проведених досліджень - встановити розповсюдженість окремих форм неплідності, характер їх прояву, вивчити ефективність застосування біологічно активних препаратів при аліментарній, симптоматичній та імунній неплідності основних свиноматок в умовах спецгоспів з виробництва свинини.

Для досягнення мети нами були поставлені такі задачі:

- встановити параметри розповсюдження різних форм неплідності свиноматок у господарствах Сумської області залежно від пори року;

- вивчити характер клініко-функціональних змін в організмі та патолого-анатомічні зміни в органах статевої системи основних свиноматок при аліментарній, симптоматичній та імунній формах неплідності;

- вивчити стан відтворення поголів`я основних свиноматок, динаміку біохімічних, морфологічних, гормональних показників крові, кольпоцитологічного складу мазків-відбитків і титру спермоантитіл до і після застосування препаратів при аліментарній, симптоматичній та імунній формах неплідності;

- визначити терапевтичну та економічну ефективність застосування препаратів при різних формах неплідності основних свиноматок;

- удосконалити, обґрунтувати та рекомендувати для виробництва методи діагностики і профілактики аліментарної, симптоматичної та імунної форм неплідності основних свиноматок.

Об`єкт дослідження – аліментарна, симптоматична та імунна форми неплідності основних свиноматок.

Предмет дослідження – цільна кров та сироватка крові, вагінальний слиз від основних свиноматок при аліментарній, симптоматичній та імунній формах неплідності.

Методи дослідження – клінічні, біохімічні, гематологічні, імунологічні та цитологічні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вдосконалено та експериментально обґрунтовано методи визначення титру спермоантитіл у сироватці крові, оцінки клітинного складу вагінальних мазків-відбитків, ректального дослідження свиноматок. Визначено біохімічні, гормональні та гематологічні показники крові основних свиноматок, до, і після застосування препаратів при аліментарній, симптоматичній та імунній формах неплідності. Вивчено терапевтичну та економічну ефективність застосування вітамінних, нейролептичних, тканинних та гормональних препаратів при аліментарній, симптоматичній та імунній формах неплідності основних свиноматок.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано та запропоновано схеми профілактики та ліквідації аліментарної, симптоматичної та імунної форм неплідності.

Удосконалені методи визначення титру спермоантитіл, ректального дослідження та оцінки клітинного складу вагінальних мазків-відбитків, які допоможуть лікарям ветеринарної медицини швидко з`ясувати причини різних форм неплідності основних свиноматок та своєчасно їх діагностувати і застосовувати ефективні заходи профілактики та усунення (дод. А, В, Г).

Матеріали дисертаційної роботи використовуються при вивченні курсу „Акушерство, гінекологія та біотехнологія розмноження сільськогосподарських тварин” на факультеті ветеринарної медицини та зооінженерному факультеті Сумського національного аграрного університету (дод. Б).

Особистий внесок здобувача. Всі дослідження проведені особисто здобувачем. Експериментальні дослідження проведено дисертантом на базі ТОВ „Ряснянське” Краснопільського району Сумської області. Імуноферментні та біохімічні дослідження проведені спільно зі співробітниками лабораторії обласної клінічної лікарні м. Сум.

Особисто здобувачем проведено огляд та аналіз джерел наукової літератури за темою дисертації, клінічні, гематологічні та цитологічні дослідження, статистичну обробку даних проводили на персональному комп`ютері за допомогою програми „Gesta”.

Біохімічні та імунологічні дослідження за темою дисертації виконані при безпосередній участі здобувача.

Викладення результатів дослідження, їх наукова інтерпретація і узагальнення у висновках та пропозиціях, підготовку їх до друку, написання дисертації та автореферату здійснено здобувачем самостійно при консультації наукового керівника.

Апробація роботи. Матеріали дисертації пройшли апробацію на: науково-практичній конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (2 – 18 квітня 2002 р.); науково-практичній конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (2 – 18 квітня 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини” м. Полтава (19 – 20 вересня 2002 р.); II міжвузівській науково-практичній міжнародній конференції молодих вчених та аспірантів “Молодые ученые – будущее отечественной ветеринарной медицины” м. Суми (24 – 27 вересня 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” м. Львів (26 – 27 червня 2003 року); IV науково-практичній конференції „Проблеми неінфекційної патології тварин” м. Біла Церква (4 – 5 червня 2003 р.); 59 Международной научно-практической конференции „Повышение конкурентоспособности животноводства и задачи кадрового обеспечения” Быково, Московской области ( 5 7 сентября 2003г.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, з них 4 одноосібно і 7 у співавторстві. Видано у фахових виданнях 8 праць.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 230 сторінках, складається із вступу, 4-х розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку літератури, який включає 236 джерел, з них – 23 іноземних; містить 32 таблиці і 9 рисунків, додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Вивчення основних показників відтворення свиней проводили у господарствах ТОВ “Ряснянське”, ТОВ АФ „Низівське”, ТОВ “Україна” Сумської області на 4568 основних та 3062 перевірюваних свиноматках.

Причини та форми неплідності свиноматок визначали за результатами загальних та спеціальних клінічних досліджень та показниками вибраковування маточного поголів’я.

Вивчення ефективності застосування біологічно активних препаратів при аліментарній, імунній та симптоматичній неплідності проводилися в умовах господарства ТОВ “Ряснянське” Краснопільського району Сумської області на 275 основних свиноматках великої білої породи протягом чотирьох сезонів року (таблиця 1).

Відбір основних свиноматок проводили за результатами клінічного дослідження, віком, породою, масою тіла та з урахуванням клініко-функціональних змін в організмі тварин і результатів ректального дослідження. Для проведення ректального дослідження була взята методика розроблена І.Г.Морозом (1971). При цьому визначали величину, форму та консистенцію яєчників, наявність у них жовтих тіл, а також патологічні зміни яйцепроводів, бахромки, матки та її шийки. Результати ректального дослідження порівнювали з даними діагностичного забою тварин.

Для визначення ознак проявлення статевого циклу в основних свиноматок проводили рефлексологічну пробу кнурем-пробником та клінічним дослідженням, дворазово що доби.

Поросність свиноматок визначали рефлексологічним методом, шляхом виявлення статевої охоти кнурами-пробниками, починаючи з 7 – 10 дня після їх осіменіння та ректальним їх дослідженням у другій половині вагітності.

Для проведення гематологічних і біохімічних досліджень крові, визначення титру спермоантитіл та вмісту гормонів (прогестерон та естрадіол) кров відбирали з краніальної порожнистої вени кровопускною голкою 12100 з 7-ї до 9-ї години ранку до годівлі двічі за 1 годину до першого введення та 24 години після другого введення препаратів. Вміст загального білка визначали за біуретовою реакцією, загальний холестерол у сироватці крові визначали методом Ілька. Вміст аспартатамінотрансферази (АсАТ) та аланінамінотрансферази (АлАТ) в сироватці крові визначали за методом Райтмана-Френкеля. Загальний кальцій та неорганічний фосфор у сироватці крові визначали загальноприйнятим фотометричним методом. Вміст в-ліпопротеїдів визначали турбодиметричним методом, а креатинін-фотометричним методом з використанням діагностичних наборів фірми ЧНПП “Філіст діагностика” м. Львів (Україна).

Кількість еритроцитів і лейкоцитів визначали за допомогою мікроскопа в камері Горяєва, гемоглобіну – гемометром типу Салі (ГС-3) (метод Вінтруба).

Вміст гормонів визначали після попереднього заморожування проб у полістиролових пробірках за допомогою морозильних камер з температурним режимом нижче –18?С в лабораторії Сумської обласної клінічної лікарні. Застосовували набори реактивів естрадіол ІФА та прогестерон ІФА виробництва фірми ALKOR BIO м. Санкт-Перетрбург (Росія) та використовували лічильники Multikan MS фірми “Labsystem” (Фінляндія).

Титр спермоантитіл у сироватці крові визначали спермоаглютинаційною пробою за В.Діковим і К.Братановим (1967), методом серійних розведень та визначення реакції аглютинації. Реакцію вважають позитивною коли титр спермоантитіл у сироватці крові самок становить 1:128 та більше.

При наявності аглютинації головок сперміїв у розрідженні 1:64 реакцію вважають сумнівною, при наявності аглютинації в розведенні 1:32 та нижче реакцію вважають негативною.

Таблиця 1 – Схема дослідів з визначення показників відтворення та застосування біологічно активних препаратів основним свиноматкам з аліментарною симптоматичною та імунною формами неплідності

Всього обстежено свиноматок, гол.Виявлено зміни при формах неплідності | Патолого-анатомічні в органах статевої системи | Клініко-функціональні | Методика обробки | Кількість свиноматок гол., в яких вивчали | номер групи | к-ть. тварин у групі, гол. | назва препаратів | доза, місце

введення | кратність введення | показники крові | вагін.

мазки відбт. | патологічні зміни в органах статевої системи | гемато-логічні | біохі-мічні | гормо-нальні | титр спермо-антитіл | діаг. забій | ректаль

дослід. | 4568 | Аліментарна | 75 | 180 | Кон. | 19 | Не вводили | - | двічі з інтервалом 72 години | 5 | 5 | 5 | 19 | 10 | 10 | 10 | 1 | 22 | ПДЕ | 10мл, п/ш | 11 | 8 | 5 | 22 | 10 | 9 | 10 | 2 | 22 | Тетравіт | 5мл, в/м | 11 | 8 | 5 | 20 | 10 | 8 | 10

3 | 22 | ПДЕ Тетравіт | 10мл, п/ш

5мл, в/м | 11 | 10 | 5 | 19 | 10 | 8 | 10 | Симптоматична | 191 | 300 | Кон. | 20 | Не вводили | - | 7 | 7 | 5 | 20 | 10 | 22 | 30 | 1 | 19 | ПДЕ | 10мл, п/ш | 12 | 8 | 5 | 19 | 10 | 20 | 27 | 2 | 19 | Хорулон | 500 М.О. в/м | 7 | 8 | 5 | 19 | 10 | 20 | 26 | 3 | 20 | ПДЕ Хорулон | 10мл, п/ш

500 М.О.,

в/м | 7 | 9 | 5 | 20 | 10 | 20 | 26

Імунна | 96 | 170 | Кон. | 28 | Не вводили | - | 7 | 8 | 5 | 15 | 10 | 15 | 16 | 1 | 30 | Аміназин | 3мл (0,5% р-ну), в/м | 9 | 9 | 5 | 21 | 10 | 10 | 10

2 | 28 | ПДЕ | 10мл, п/ш | 9 | 9 | 5 | 15 | 10 | 10 | 15 | 3 | 27 | Аміназин ПДЕ | 3мл (0,5% р-ну), в/м

10мл, п/ш | 6 | 7 | 5 | 20 | 10 | 10 | 10 | Всього: | 276 | 102 | 96 | 60 | 209 | 120 | 162 | 170 | Примітка: ПДЕ плацента денатурована емульгована.Для оцінки клітинного складу вагінальних мазків-відбитків за годину до першого введення і через 24 години після другого застосування біологічно активних препаратів від тварин з аліментарною, симптоматичною та імунною формами неплідності відбирали вагінальний слиз за допомогою шпателя або кюретки. Після чого мазок висушували та фарбували за Романовським-Гімзою. Кількість клітин плоского епітелію піхви підраховували за вдосконаленою нами методикою А.О.Манасяна (1953). Кількість лейкоцитів у мазку оцінювали в хрестах за схемою: + – у полі зору поодинокі лейкоцити; ++ – у полі зору від 10 до 20 лейкоцитів; +++ – у полі зору від 20 до 40 лейкоцитіів; ++++ – майже все поле зору заповнене лейкоцитами.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили методом варіаційної статистики на комп`ютері Pentium2, за програмою „Gesta” з використанням таблиці Стьюдента.

Економічну ефективність різних методів застосування препаратів визначали по кожній групі (Нікітін І.Н.1999).

Параметри розповсюдження різних форм неплідності свиноматок у господарствах Сумської області

Протягом 2001 – 2002 рр. у господарствах Сумської області (ТОВ „Ряснянське”, ТОВ „Низівське” і ТОВ „Україна”) реєстрували значне поширення неплідності серед основних і перевірюваних свиноматок – відповідно 36,9% і 41,0% .

Серед неплідних основних свиноматок найбільш розповсюдженою була симптоматична неплідність – 35,2%, дещо менш розповсюдженими були штучно набута та аліментарна неплідність – по 20,2%, а на імунну неплідність припадало – 10,9%. Серед перевірюваних свиноматок найчастіше діагностували аліментарну неплідність – 31,3%, симптоматичну відмічали у 24,9%, а імунну – у 10,1%.

Клініко-функціональні зміни в організмі

та патолого-анатомічні зміни в органах статевої

системи неплідних основних свиноматок

Встановлено, що з 180 свиноматок з аліментарною формою неплідності у 80% (144 голови) визначено анафродизію і у 20% (36 тварин) – неповноцінні статеві цикли, а саме: ановуляторний (33,3%), алібідно-ареактивний (22,2%), ареактивний (19,5%), анестральний (13,9%) та алібідний (11,1%). Основними клінічними ознаками у таких свиноматок були ожиріння (19,4%) та схуднення (60,6%).

Ректальним дослідженням свиноматок із аліментарною формою неплідності у 92,5% тварин виявляли гіпотрофію яєчників, а у 7,5% тварин зміни в органах статевої системи були відсутні. Після діагностичного забою 35 свиноматок з цією формою неплідності встановлено, що у 71,4% тварин спостерігали гіпотрофію яєчників та по 8,6% кістозне переродження бахромки і різні ушкодження вульви, а у 11,4% тварин не було виявлено морфологічних змін.

З 300 основних свиноматок з симптоматичною формою неплідності у 34% (102 голови) відмічали анафродизію, у 15% (45 голів) – німфоманію та неповноцінні статеві цикли – 26% (78 голів), а саме: ановуляторний – 64,1%, алібідно-ареактивний – 12,8%, алібідний – 10,3%, ареактивний – 7,7% та анестральний – 5,1%.

Основними патолого-анатомічними змінами, які спостерігалися у свиноматок з симптоматичною неплідністю були: патологічні зміни в яєчниках – 49%, патологічні зміни у статевих шляхах – 40%, травми статевих органів – 8% та травми загального походження – 11%. При ректальному дослідженні цих тварин найбільш часто відмічали персистентні жовті тіла – 29,3%, ендометрити – 23,8%, кісти яєчників – 16,6% та кісти бахромки – 11,1%. Запалення яєчників відмічали у 5,5% тварин, яйцепроводів – 4,6% бахромки – 2,8%, кістозне переродження слизової оболонки матки – 1,8% та по 0,9% – кістозне переродження серозної оболонки та запалення шийки матки, і лише у 2,7% тварин ректальним дослідженням не діагностували змін в органах статевої системи.

Діагностичний забій підтвердив дані ректального дослідження, при якому 2,4% тварин не мали патологічних змін в органах статевої системи, у 26,9% тварин реєстрували персистентні жовті тіла, у 18,3% – ендометрит, у 12,3% – кісти яєчників та у 9,8% – кісти бахромки. У значно меншій кількості тварин виявили: пошкодження вульви – 6,1% свиноматок, запалення яєчників та яйцепроводів – по 4,9%, запалення бахромки, кістозне переродження слизової і серозної оболонки матки та піхви по – 2,4%, а також запалення шийки матки – 1,2%.

Із 170 свиноматок з імунною формою неплідності у 6,5% тварин (11 тварин) відмічали неповноцінний ановуляторний цикл, який проявлявся німфоманією, у 100% тварин з цією патологією реєстрували багаторазові безрезультатні осіменіння. Основними морфологічними змінами були патологічні зміни в яєчниках – 6,5%, а також у статевих шляхах – 8,8% тварин.

Ректальним дослідженням свиноматок з імунною формою неплідності у 84,3% тварин не було виявлено патологічних змін і лише у 9,8% відмічали кісти яєчників та у 5,9% кісти бахромки.

Діагностичний забій свиноматок з імунною формою неплідності засвідчив відсутність патологічних змін в органах статевої системи у 60% тварин. Фолікулярні кісти яєчників, кісти бахромки, ендометрит, кістозне переродження слизової оболонки матки та різні ушкодження вульви відмічали по 6,7% тварин. На запальні процеси яєчників, шийки матки та яйцепроводів припадало по 2,2% випадків.

Ефективність застосування біологічно активних препаратів неплідним основним свиноматкам

Таблиця 2 – Характеристика показників відтворення основних свиноматок при аліментарній формі неплідності після введення препаратів

№
г
р
у
п
иПрепаратК-сть
тварин у групі, гол.Проявило статевий цикл за 10 днів після 1–го введення препаратуПроявило статевий цикл після 1–го введення препаратуСередній строк прояву статевого циклу після 1–го введення препарату

(дні).Проявили статевий цикл повторно після 1-го осіменіння

(перегул) | Заплідни-
лось від 1-го осіменіння | гол.%гол% | гол | % | гол.%контроль | - | 19 | 5 | 26,3±8,1 | 15 | 78,8±7,1 | 13,6±1,25 | 6 | 39,2±3,4 | 9 | 60,8±3,4 | 1ПДЕ | 22 | 20 | 92,3±3,9

**** | 20 | 92,3±3,9 | 4,95±0,27

**** | 1 | 5±4,3

** | 19 | 95±4,3

* | 2Тетравіт | 22 | 14 | 65,5±6,1

** | 17 | 77,3±2,3 | 7,94±0,95

** | 2 | 13,3±7

* | 15 | 86,7±7,1

* | 3ПДЕ, тетравіт | 22 | 15 | 66,9±8,4

* | 20 | 91,5±4,4 | 7,9±0,86

**** | 1 | 4,15±3,6

** | 19 | 95±4,3

* | Примітка: Р< *– 0,05; **–0,02; ***–0,01; ****–0,002; ПДЕ – плацента денатурована емульгована.

Враховуючи значне поширення аліментарної, симптоматичної та імунної форм неплідності у спецгоспах Сумської області, на основі даних дослідження клініко-функціональних змін в організмі та патолого-анатомічних змін в органах статевої системи неплідних свиноматок нами були розроблені і апробовані методики застосування препаратів при вище перерахованих формах неплідності.

При аліментарній формі неплідності найкращі результат, в порівнянні з іншими групами, були отримані в групі, де застосовували тканинний препарат ПДЕ (табл. 2). При цьому показник прояву статевого циклу після першого введення препарату становив 92,3±3,9%, середнього строку прояву статевого циклу після 1-го введення препарату – 4,95±0,27 днів, прояву статевого циклу повторно після першого осіменіння – 5±4,3% та заплідненості від 1-го осіменіння – 95±4,3%.

При симптоматичній неплідності окреме застосування Хорулону і ПДЕ дало гарні результати (табл. 3). При введенні ПДЕ проявило статевий

Таблиця 3 – Характеристика показників відтворення основних свиноматок при симптоматичній формі неплідності після введення препаратів

№
г
р
у
п
иПрепаратК-сть
тварин у групі, гол.Проявило статевий цикл за 10 днів після 1–го введення препаратуПроявило статевий цикл після 1–го введення препаратуСередній строк прояву статевого циклу після 1–го введення препарату

(дні) | роявили статевий цикл повторно після 1-го осіменін-ня

(перегул) | Заплідни-
лось від 1-го осіменін-ня | гол.%гол.% | гол. | % | гол.%контроль | - 20 | 2 | 37,7±11,9 | 6 | 28,6,1212,2±1,03 |

3 | 38,9±

16,3 | 3 | 60,1±

16,3 | 1ПДЕ 19 | 11 | 81,1±9,4

* | 14 | 73,8,98

****6,78±1,02

**** | 1 | 5,56±4,5 | 13 | 94,4±

4,5 | 2Хорулон 19 | 16 | 100±0

*** | 16 | 86,9,9

****5,19±0,42

**** | 2 | 11,1±4,5 | 14 | 88,8±

4,5 | 3ПДЕ, Хорулон 20 | 12 | 71,8±6,3 | 17 | 84,4,8

****8,12±0,91

*** | 2 | 13,1±5,9 | 15 | 86,9±

5,3 | Примітка: Р< *- 0,05; **-0,02; ***-0,01; ****-0,002

цикл за 10 днів після першого введення препарату 81,1±9,4% тварин при середньому строку прояву статевого циклу після першого введення препарату 6,78±1,02 доби і заплідненості від першого осіменіння 94,4±4,5%. При введенні Хорулона проявило статевий цикл за 10 діб після першого введення препарату 100% тварин з середнім строком прояву статевого циклу після першого введення препарату 5,19±0,42% та заплідненістю від 1-го осіменіння 88,8±4,5%.

Задовільними були показники від комплексного застосування ПДЕ і Хорулона. Після їх введення 71,8±6,3% свиноматок проявило статевий цикл за 10 днів після першого введення препарату при середньому строку його прояву 8,12±0,91 діб та заплідненості від 1-го осіменіння – 86,9±5,3%.

При імунній формі неплідності найефективнішими були окреме введення аміназину та поєднане застосування аміназину разом з ПДЕ (таблиця 4). При цьому запліднилось від 1-го осіменіння відповідно 74,5±3,5% та 73,1±4,3% свиноматок. Ефективність окремого застосування ПДЕ поступалась показникам 1-ї та 3-ї дослідних груп (заплідненість

Таблиця 4 – Характеристика показників відтворення основних свиноматок при імунній формі неплідності після введення препаратів

№
г
р
у
п
иПрепаратК-сть
тварин у групі, гол.Проявили статевий цикл повторно після 1-го осіменін-ня

(перегул) | Середній строк прояву повторного статевого циклу після 1-го осіменіння (перегулу)Заплідни-
лось від 1-го осіменіння | гол.%дн. | гол.%контроль | - | 28 | 24 | 86,7±4,1 | 27,8±1,75 | 4 | 13,3±4,1 | 1 | Аміназин | 30 | 8 | 26,2±3,6

**** | 26,3±3,1 | 22 | 74,5±3,5

**** | 2ПДЕ | 28 | 19 | 46,8±6,1

*** | 24,8±1,78 | 15 | 53,2±6,1

*** | 3Аміназин, ПДЕ | 27 | 7 | 26,9±4,3

**** | 24,5±1,36 | 20 | 73,1±4,3

**** | Примітка: Р< *- 0,05; **-0,02; ***-0,001; ****-0,002.

свиноматок становила 53,2±6,1%), проте значно переважала показники контрольної групи (13,3±4,1%).

Цитологічна картина вагінальних мазків-відбитків неплідних свиноматок

Нашими дослідженнями була встановлена характерна кольпоцитологічна картина мазків-відбитків тварин з аліментарною, симптоматичною та імунною формами неплідності.

При аліментарній неплідності відмічали перевагу у вагінальних мазках-відбитках середніх – 45,0±0,93%, малих ядерних клітин – 30,0±0,87% та великих ядерних клітин плоского епітелію – 18±0,73%. У 10% випадків у полі зору мікроскопа при 400 кратному збільшенні відмічали від 20 до 40 лейкоцитів.

У тварин із симптоматичною формою неплідності в мазках-відбитках відмічали переважання середніх ядерних клітин плоского епітелію – 60,0±0,79%, тоді як малих ядерних клітин було 19±0,6%, а без’ядерних та великих ядерних – 9,8±0,26% та 10,2±0,4% відповідно. У 15% випадків в полі зору мікроскопа при 400 кратному збільшенні відмічали від 20 до 40 лейкоцитів.

При імунній формі неплідності в мазках-відбитках переважали середні (50,5±0,86%) та малі ядерні клітини плоского епітелію (40,1±1,3%). У 45% випадків в полі зору мікроскопа при 400 кратному збільшенні об’єктиву відмічали від 10 до 20 лейкоцитів.

Після введення біологічно активних препаратів свиноматкам з аліментарною формою неплідності в мазках-відбитках відмічали зменшення кількості без’ядерних та великих ядерних клітин при збільшенні середніх та малих ядерних клітин плоского епітелію.

Застосування біологічно активних препаратів тваринам із симптоматичною формою неплідності сприяло зменшенню кількості без’ядерних, великих і середніх ядерних клітин при збільшенні малих ядерних клітин плоского епітелію.

Введення ПДЕ, аміназину та їх комплексу тваринам з імунною формою неплідності не впливало на зміни цитологічної картини вагінальних мазків-відбитків відносно контролю.

Динаміка титру спермоантитіл при застосуванні біологічно активних препаратів основним свиноматкам з аліментарною, симптоматичною та імунною формами неплідності

При імунній формі неплідності титр спермоантитіл значно перевищував межі фізіологічної норми і коливався від 1:128 до 1:512. В той час як при аліментарній і симптоматичній формах неплідності він коливався від 1:0 до 1:64.

Після застосування препаратів показники титру спермоантитіл при симптоматичній та аліментарній неплідності практично не змінювалися і коливалися в групах від 1:0 до 1:64. З застосованих, основним свиноматкам з імунною неплідністю, лікувальних засобів найбільш ефективним у відношенні зниження титру спермоантитіл виявився аміназин та його поєднане застосування з ПДЕ. Титр спермоантитіл від застосування аміназину вірогідно знижувався до меж фізіологічної норми (1:16). В той час як в контролі він зростав до 1:1024.

Динаміка гормональних, біохімічних та морфологічних показників крові неплідних основних свиноматок

Вміст естрадіолу і прогестерону та їх співвідношення в сироватці крові піддослідних свиноматок становив: при аліментарній неплідності відповідно 23,15±3,28 pg/мл, 1,16±0,33 pg/мл та 15,39±1,19:1; при симптоматичній – 36,0±2,46 pg/мл, 18,6±1,16 pg/мл та 2,74±0,6:1; при імунній – 52,95±1,97 pg/мл, 0,63±0,05 pg/мл та 92,4±7,4:1.

При аліментарній формі неплідності використання ПДЕ окремо та у поєднанні з тетравітом призводило до підвищення вмісту в сироватці крові естрадіолу (37,45±5,85 pg/мл та 54,65±7,81pg/мл), зниження рівня прогестерону (1,37±0,48 pg/мл та 0,89±0,34 pg/мл) та значному збільшенню показника Е:П співвідношення (47,8±14,2:1та 121,9±37,03:1) в порівнянні з попередніми показниками.

При симптоматичній неплідності у всіх дослідних групах підвищується Е:П співвідношення: в 22,46 рази після застосування ПДЕ, в 16,0 рази – Хорулону та в 6,48 рази Хорулону з ПДЕ.

При імунній неплідності застосування препаратів у порівнянні з контролем майже не спричиняло змін у Е:П співвідношенні. Після застосування ПДЕ показник Е:П співвідношення становив 2,4±0,26:1 за рахунок найбільшого зниження естрадіолу до 19,35±1,61 pg/мл та зростання прогестерону до 8,72±1,2 pg/мл відносно попередніх показників. При аналізі біологічних показників сироватки крові піддослідних свиноматок відмічали такі зміни. При аліментарній неплідності нижчими від фізіологічної норми були показники загального білка та кальцію, у верхній межі норми був показник неорганічного фосфору та в межах норми показники холестеролу, АсАТ і АлАТ. При симптоматичній неплідності в межах фізіологічної норми знаходяться показники загального білка, фосфору, холестеролу, в-ліпопротеїдів і креатиніну, дещо вищій рівень мали показники АсАТ і АлАТ, на низькому рівні був показник загального кальцію. При імунній неплідності – в межах фізіологічної норми знаходилися показники загального білка, фосфору, холестеролу, в-ліпопротеїдів, креатиніну та активності АсАТ і АлАТ, при дещо низькому рівні загального кальцію.

Вірогідні зміни біохімічних показників у свиноматок з аліментарною формою неплідності відмічали після окремого застосування ПДЕ та у поєднанні з тетравітом: зниження рівня креатиніну (Р<0,01), активності АсАТ і АлАТ (Р<0,05).

При симптоматичній неплідності окреме застосування ПДЕ та у поєднанні з Хорулоном призводило до вірогідного підвищення загального білка, холестеролу (Р<0,05-0,01), в-ліпопротеїдів (Р<0,05-0,001) при вірогідному зниженні креатиніну (Р<0,02-0,01), активності АсАТ і АлАТ (Р<0,05-0,001).

При імунній формі неплідності окреме застосування ПДЕ викликало вірогідне підвищення загального білка (Р<0,05), холестеролу (Р<0,02), в-ліпопротеїдів (Р<0,02), вірогідне зниження рівня креатиніну (Р<0,001) та активності АсАТ (Р<0,001) і АлАТ (Р<0,02).

При аліментарній неплідності після комплексного застосування ПДЕ з тетравітом відмічали невірогідне підвищення кількості еритроцитів на 8,8% (5,91±0,2 Т/л) та гемоглобіну на 8,6% (84,45±2,21 Г/л) при одночасному вірогідному підвищенні кількості лейкоцитів на 28,2% (Р<0,01) до рівня 18,5±1,01 Г/л.

Динаміка клінічних показників крові свиноматок при симптоматичній формі неплідності характеризувалася після окремого застосування ПДЕ та в комплексі з Хорулоном вірогідним підвищенням кількості еритроцитів на 7,03% (Р<0,05) до рівня 6,21±0,61 Т/л і 6,24±0,14 Т/л та лейкоцитів на 13,2% до рівня 16,93±0,54 Г/л і 16,08±0,4 Г/л, у той час, як підвищення гемоглобіну на 3,4% не було вірогідним.

При імунній неплідності у дослідних групах відмічалося вірогідне підвищення лейкоцитів після введення аміназину – до 14,02±0,39 Г/л (Р<0,001), ПДЕ – до 15,1±0,79 Г/л (Р<0,001), аміназину і ПДЕ – до 14,95±0,86 Г/л.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вивченні ранньої діагностики існуючих форм неплідності основних свиноматок в умовах свинарських господарств, яка дозволяє своєчасно і ефективно проводити профілактичні заходи з метою підвищення інтенсивності використання маточного поголів`я та зростання його продуктивності. Головними причинами неплідності основних свиноматок у спецгоспах Сумської області є: аліментарна (20,2%), симптоматична (35,2%), імунна (10,1%), штучно набута (21,1%) та природжена (1,8%).

2. Клініко-функціональні зміни в організмі основних свиноматок проявляються: при аліментарній неплідності – анафродизією (80%) та неповноцінними статевими циклами (20%), а клінічні ознаки – ожирінням (19,4%) та схудненням (60,6%); при симптоматичній неплідності – анафродизією (34%), німфоманією (15%) та неповноцінними статевими циклами (26%), а також – травмами (19%) та патологічними змінами в органах статевої системи (89%); при імунній неплідності – німфоманією (6,5%), патологічними змінами в органах статевої системи (15,3%) та багаторазовими і безрезультатними осіменіннями (100%).

3. Патолого-анатомічні зміни в органах статевої системи основних свиноматок проявлялися: при аліментарній неплідності – атрофією яєчників (92,5%) ; при симптоматичній неплідності – патологічними змінами в різних ділянках статевої системи (97,3%); при імунній неплідності – кістою яєчників та патологічними змінами бахромки (15,7%). Результати ректального дослідження основних свиноматок при вищезгаданих формах неплідності у 80% випадків збігаються з даними, отриманими після діагностичного забою тварин.

4. При аліментарній неплідності основних свиноматок застосовування препарату ПДЕ дворазово, підшкірно у дозі 10 мл, обумовлює у 92,3±3% тварин проявлення стадії збудження статевого циклу протягом 10 діб, при заплідненості від 1-го осіменіння 95±4,3%.

5. При симптоматичній неплідності основних свиноматок що клінічно проявлялася ознаками анафродизії, застосовування препарату ПДЕ дворазово, підшкірно у дозі 10 мл. та „Хорулону” дворазово, внутрішньом’язово у дозі 500 М.О. прояв стадії збудження статевого циклу протягом 10 діб, середній строк прояву охоти та заплідненості від 1-го осіменіння складали відповідно: 81,1±9,4%, 6,78±1,02 доби і 94,4±4,5% та 100%, 5,19±0,42 доби і 88,8±4,5%.

6. При імунній неплідності основних свиноматок застосовування нейролептичного препарату аміназину дворазово, внутрішньом’язово у дозі 3 мл (0,5%), окремо або в комплексі з препаратом ПДЕ дворазово, підшкірно у дозі 10 мл обумовлює середній строк прояву стадії збудження статевого циклу та заплідненість від 1-го осіменіння відповідно: 26,3±3,1 доби і 74,5±3,5% та 24,5±1,36 доби та 73,1±4,3% тварин.

7. Цитологічна картина вагінальних мазків-відбитків залежить від форм неплідності: характерним для аліментарної неплідності є переважання середніх та малих ядерних клітин плоского епітелію; для симптоматичної неплідності переважання середніх ядерних клітин з однаковою кількістю без’ядерних та великих ядерних клітин плоского епітелію; для імунної неплідності – переважання середніх та малих ядерних клітин при відсутності без’ядерних плоского епітелію.

При всіх 3-х формах неплідності у вагінальних мазках-відбитках присутні лейкоцити, а кількість їх не перевищує доступних показників.

8. Застосування препарату ПДЕ окремо та у поєднанні з тетравітом сприяє підвищенню вмісту в сироватці крові основних свиноматок при аліментарній неплідності естрадіолу та зниженню рівня прогестерону при значному зростанні відсотка співвідношення Е:П на середньому тлі по групах до введення препаратів 23,15±3,28 pg/мл (естрадіолу), 1,35±0,18 pg/мл (прогестерону) та 17,6:1±1,1 відповідно.

При симптоматичній неплідності застосування ПДЕ і Хорулону, окремо та у поєднанні, сприяє зростанню співвідношення Е:П порівняно з тваринами контрольних груп в 22,46, 16,0 та 6,48 разів на середньому тлі по групах до застосування препаратів: естрадіолу 36±2,46 pg/мл, прогестерону 18,6±1,6 pg/мл та співвідношення Е:П 2,74±0,6:1відповідно.

У тварин з імунною формою неплідності при застосуванні ПДЕ співвідношення Е:П становило 2,4:1±0,26 і визначалося за рахунок найбільшого зниження естрадіолу до 19,35±1,61 pg/мл та незначного зростання прогестерону 8,72±1,2 pg/мл відповідно показників до введення препаратів (52,95±1,97 pg/мл; 0,63±0,05 pg/мл та 92,4±7,4:1) і показників контрольної групи.

9. До введення препаратів основним неплідним свиноматкам з аліментарною, симптоматичною та імунною формами неплідності титр спермоантитіл коливався в різних межах: при аліментарній та симптоматичній від 1:0 до 1:64; при імунній від 1:128 до 1:512.

При застосуванні препаратів свиноматкам з імунною неплідністю титр спермоантитіл вірогідно знижувався, а найефективнішим в порівнянні із зниженням титру антитіл виявився аміназин та його поєднане використання з ПДЕ.

10. До введення біологічно активних речовин основним свиноматкам біохімічний склад сироватки крові характеризувався таким порушенням: при аліментарній неплідності – дещо нижчими від фізіологічної норми вмістом білку (74,58±1,55 проти 76–91 г/л) і загального кальцію (1,97±0,18 проти 2,5–3,5 мкмоль/л) та вищим - фосфору (1,97±0,2 проти 1,29 – 1,94 мкмоль/л); при симптоматичній неплідності - дещо вищим вмістом АсАТ (1,05±0,04 проти 0,70–0,85 мкмоль/л) і АлАТ (1,21±0,04 проти 0,75–0,90 мкмоль/л) та низьким вмістом кальцію (1,95±0,07 проти 2,5–3,5 мкмоль/л); при імунній неплідності – дещо нижчим від фізіологічної норми вмістом загального кальцію (2,04±0,08 проти 2,5–3,5 мкмоль/л).

11. Комплексне застосування ПДЕ з тетравітом при аліментарній неплідності сприяло підвищенню еритроцитів на 8,8% та гемоглобіну на 8,6% (Р>0,05), лейкоцитів на 28,2% до рівня 18,5±1,01 Г/л (Р<0,01); при симптоматичній неплідності комплексне застосування ПДЕ з Хорулоном викликало підвищення кількості еритроцитів на 7,03% (Р<0,05) та лейкоцитів на 13,2% (Р<0,001), а гемоглобіну на 3,4% (Р>0,05); при імунній неплідності комплексне застосування ПДЕ і аміназину призводило до підвищення кількості лейкоцитів на 20,6% (Р<0,05), еритроцитів та гемоглобіну на 7% та 2,1% відповідно (Р>0,05).

12.Найвища економічна ефективність виявилась при аліментарній формі неплідності після поєднаного застосування тканинного препарату ПДЕ з тетравітом і становила 371,3 грн. на одну дослідну свиноматку; при симптоматичній неплідності - препарату ПДЕ з хорулоном і становила 496,49 грн. на одну дослідну свиноматку; при імунній неплідності - препарату аміназину і становила 445,89 грн. на одну дослідну свиноматку.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для ранньої діагностики аліментарної, симптоматичної та імунної форм неплідності основних свиноматок використовувати в господарствах, які спеціалізуються на виробництві свинини, удосконалені нами методи ректального дослідження, методик визначення титру спермоантитіл у сироватці крові та кольпоцитології мазків-відбитків.

2. З метою профілактики і ліквідації неплідності основних свиноматок та інтенсифікації їх відтворної здатності рекомендуємо застосовувати:

- при аліментарній неплідності тканинний препарат ПДЕ в дозі 10 мл, дворазово підшкірно з інтервалом 72 години або одночасне комплексне його введення в тій же дозі з дворазовим внутрішньом’язовим введенням тетравіту в дозі 5 мл з інтервалом 72 години;

- при симптоматичній неплідності тканинний препарат ПДЕ в дозі 10 мл дворазово підшкірно з інтервалом 72 години або одночасне комплексне його введення в тій же дозі з дворазовим, внутрішньом’язовим введення гормонального препарату Хорулону в дозі 500 М.О. з інтервалом 72 години;

- при імунній неплідності – 0,5% розчин аміназину в дозі 3 мл, дворазово, внутрішньом’язово з інтервалом 72 години або одночасне комплексне його введення в тій же дозі з дворазовим підшкірним введенням препарату ПДЕ в дозі 10 мл з інтервалом 72 години.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Вощенко І.Б., Харенко М.І., Пономаренко В.П. Причини і форми неплідності основних і перевірюваних свиноматок у спецгоспі з виробництва свинини // Вісник Полтавської ДАА.– 2002. т. 2 (21) – С.111–114.

(Здобувачем проведено визначення параметрів розповсюдження причин і форм неплідності свиноматок у спецгоспі, оброблені та узагальнені отримані результати).

2.Вощенко І.Б. Ректальне дослідження і його значення в ранній діагностиці гінекологічної патології та симптоматичної неплідності свиноматок // Вісник Сумського НАУ. 2002. – ип. 8. . 13 – 16.

3. Вощенко І.Б. Поширеність форм неплідності свиноматок у спецгоспі з виробництва свинини // Вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. – 2002. – Т. 4. (№5.) – С. 100 105.

4.Вощенко І.Б., Пономаренко В.П., Харенко М.І. Причини, сприяючі розвитку післяродових ендометритів та їх клінічні форми в спецгоспі з виробництва свинини // Вісник Сумського НАУ – 2002. – №8. – С. 16 18.

(Здобувачем проведено встановлення причин, що сприяють розвитку післяродових ендометритів у свиноматок, оброблені та узагальнені отримані результати).

5.Харенко М.І., Пономаренко В.П., Вощенко І.Б. Характер морфологічних змін в органах статевої системи основних свиноматок при різних формах неплідності // Вісник Полтавської ДАА. – 2003. – №1 2. – С. 42 45.

(Здобувачем проведено визначення характеру морфологічних змін в