АВТОРЕФЕРАТ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ економічний УНІВЕРСИТЕТ
ДОРОЖКІНА ГАННА МИКОЛАЇВНа
УДК 658.5.621
ОРГАНІЗАЦІЙНІ аСПЕКТИ СТВОРЕННЯ НОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
Спеціальність 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Харків – 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському національному економічному університеті
Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник – |
доктор економічних наук, професор
Іванов Юрій Борисович,
Харківський національний економічний університет,
завідуючий кафедрою оподаткування
Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор
Яковлєв Анатолій Іванович,
Національний технічний університет
“Харківський політехнічний інститут”,
завідуючий кафедрою економіки та маркетингу
кандидат економічних наук,
Третьяк Олена Петрівна,
Харківський національний економічний університет,
викладач кафедри менеджменту
Провідна установа – | Сумський державний університет,
кафедра економіки
Міністерства освіти і науки України,
м. Суми.
Захист відбудеться “28” квітня 2005 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.055.01, у Харківському національному економічному університеті за адресою 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пров. Інженерний, 1-а.
Автореферат розісланий “24” березня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради М. С. Дороніна
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Пріоритетний напрямок розвитку економіки України – активізація інноваційної діяльності на базі науковомістких галузей. Початок процесу формування конкурентного успіху підприємства при його орієнтації на інноваційний шлях розвитку лежить на перетині безлічі маркетингових, науково-технічних і виробничих рішень. Особливе значення, з точки зору забезпечення стратегічних планів розвитку підприємства з використанням інновацій як головного інструменту досягнення високого рівня конкурентоспроможності, має розробка ефективної організації створення нової продукції, наукова обґрунтованість якої є однією з основних передумов успішної діяльності підприємства.
Актуальність теми. Проблеми організації створення нової продукції розглядаються на теоретичному та методологічному рівнях такими вітчизняними і закордонними вченими, як Ю.П. Аніскін, Г. Бірман, І.А. Бланк, В.Ф. Власов, В.М. Гриньова, Г.Я. Гольдштейн, Дж. Джонс, Т.А. Єгорова, С.М. Ілляшенко, М.Г. Карпунін, В.А. Летенко, А.В. Проскуряков, В.Г. Самойлович, С.А. Соколіцин, М.Твіс, Р.А. Фатхутдінов, А.І. Яковлєв та ін. У роботах цих авторів аналізуються загальні принципи, методи і прийоми організаційної підготовки створення й освоєння нової продукції, що застосовуються в ринкових умовах господарювання. Однак низка завдань методичного забезпечення організації створення нової продукції вищих інноваційних рівнів в умовах конкурентного середовища розроблені не досить повно, вимагають уточнення та розвитку в сучасних умовах господарювання. До таких завдань, зокрема, належать: удосконалення організаційної структури системи підготовки виробництва, оптимізація структури виробництва відповідно до наявних ніш ринків, забезпечення раціональної організації праці конструкторів і необхідних умов для здійснення всього комплексу робіт з підготовки виробництва до випуску нової продукції.
Актуальність даних завдань і обумовила вибір теми дисертаційного дослідження, визначила його мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень Кременчуцького державного політехнічного університету. В основу дисертації покладені теоретико-методичні й практичні розробки, що є частиною досліджень науково-дослідної роботи “Удосконалення управління матеріалопотоками на промислових підприємствах Кременчуцького регіону з використанням логістичного підходу” (номер державної реєстрації 0103U005001). При виконанні цих досліджень особисто дисертантом була розроблена методика моделювання системи підготовки виробництва за раціонального поєднання трудових, матеріальних, фінансових та інших ресурсів при випуску нової продукції транспортного машинобудування.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення та розвиток теоретичних і методичних основ, а також розроблення практичних рекомендацій щодо організації створення нової продукції вищих інноваційних рівнів в умовах загострення конкуренції та підвищення вимог до якості продукції промислових підприємств.
Для досягнення поставленої мети в роботі були вирішені такі завдання:
аналіз складових системи комплексної підготовки створення нової продукції щодо перетворення інженерних ідей в технічну документацію з матеріалізацією в нові вироби;
розробка методичних рекомендацій щодо складання персоніфікованих організаційних карт взаємовідносин повноважень в проектно-конструкторських підрозділах підприємства з позицій системного підходу;
пошук оптимального параметричного ряду нових машин в умовах загострення конкуренції на ринку машинотехнічної продукції;
розробка методичних основ визначення оптимального періоду попередження прогнозу техніко-економічного рівня машин;
обґрунтування підходів поєднання в комплексні системи моделей прогнозування створення і освоєння нової продукції;
узагальнення підходів до оцінки якості праці співробітників конструкторського і технологічного відділів промислових підприємств з розробки та впровадження нової продукції.
Об’єкт дослідження – процеси створення нової продукції на промислових підприємствах.
Предмет дослідження – теоретичні, методичні та практичні аспекти організації створення нової продукції.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення загальної економічної теорії, дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених з питань підвищення ефективності створення нової техніки.
У процесі дослідження використано такі загальнонаукові та спеціальні методи: логічного аналізу – для уточнення понятійного апарату організаційної підготовки виробництва до випуску нової продукції; статистичного аналізу – для вивчення та групування емпіричних даних і виявлення прогресивних методів організації підготовки виробництва в умовах трансформаційної економіки; системний підхід – для планування, організації й складання бюджету створення нової продукції; прогнозування на основі аналізу авторегресивних моделей – для обґрунтування системи прогностичних моделей організації випуску нової продукції малотоннажного нафтохімічного виробництва; сітьового планування і управління для мінімізації витрат при підготовці створення виробів. Як спеціальний метод дослідження використано матричний аналіз для удосконалення управління процесом конструювання та прогнозування витрат часу на ліквідацію відмов у виробі.
Інформаційну базу дослідження склали офіційні матеріали Державного комітету статистики України й органів статистики Полтавської області, дані внутрішньовиробничого обліку підприємств Кременчуцького промислового району, матеріали наукових конференцій, вітчизняні та закордонні публікації, результати аналітичних розрахунків.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробленні комплексу теоретичних і методичних положень з організації створення нової продукції на основі використання системного підходу.
Вперше:
розроблено методичні рекомендації щодо моделювання організації випуску нових видів продукції на основі узгодження моделей прогнозування вхідних показників та параметрів внутрішніх умов розвитку системи за допомогою аналізаторів.
Набули подальшого розвитку:
класифікація видів робіт організаційної підготовки виробництва за функціональною ознакою, яку доповнено новими групами робіт з моделювання процесу переходу на випуск нової продукції та удосконалення структур і функцій підрозділів управління комплексною підготовкою виробництва;
методичний підхід до визначення оптимального параметричного ряду проектованих конструкцій, який, на відміну від існуючого, враховує потенційні витрати на експлуатацію їх нових модифікацій у споживачів;
система прогнозування оптимального техніко-економічного рівня машин, що базується на визначенні оптимального періоду попередження прогнозу та дозволяє скоригувати період виробництва й строк служби моделі нової машини.
Удосконалено:
методичні рекомендації щодо складання персоніфікованих організаційних карт взаємовідносин повноважень у проектно-конструкторських підрозділах підприємства, які розглядаються як засіб узгодження входів і виходів системи проектування;
методичний підхід до оцінки якості праці конструкторських і технологічних відділів за допомогою запропонованих коефіцієнтів якості роботи виконавців і підрозділів з використанням шкали зниження оцінок за переліком суттєвих факторів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання запропонованих науково-практичних розробок щодо організації створення нової продукції дозволяє здійснювати паралельно виконання конструкторської, технологічної й організаційної підготовки в циклі “дослідження – розробка – виробництво”. Практичне впровадження результатів дослідження одночасно спрямоване на зміцнення ринкової позиції підприємства, підвищення його конкурентоспроможності.
Розроблені методичні рекомендації комплексної підготовки виробництва із застосуванням: сітьових методів управління взаємопов’язаними операціями з перетворення інженерних ідей в технічну документацію; балансових методів управління тривалістю виконання робіт, витрачання ресурсів, досягнення техніко-економічних параметрів нової техніки; методів узагальнення та порівняння матеріального і морального заохочення працівників конструкторсько-технологічних служб використовуються у ВАТ “Техтрансмаш” при розробці технологій і виготовлення устаткування для транспортного машинобудування (акт про впровадження № 2-н від 27.01.2004 р.). Опрацьована інтегральна система раціонального співвідношення функціональних повноважень підготовки виробництва нової продукції щодо складання та персоніфікації удосконалених організаційних карт взаємовідносин повноважень в проектних підрозділах використана при виконані конструкторських робіт асфальтозмішувальної установки ДС-168 у ВАТ “Кредмаш” (акт про впровадження № 8/2 від 02.02.2005 р.). Методичні положення, розроблені при прогнозуванні випуску мастильних олив і пакетів присадок з урахуванням аналізатора “відставання від міжнародного рівня” та загальних показників стану світового й вітчизняного ринків використання олив, пластичних мастил та мастильно-охолоджуючих рідин, застосовуються в науково-виробничому підприємстві “Присадки” при організації виробництва нових видів високоякісної продукції (лист № 74 від 14.02.2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі теоретичні й практичні результати отримані автором особисто. Конкретна особиста участь здобувача у роботі [10], виконаної в співавторстві, полягає в обґрунтуванні напрямків удосконалення методики складання організаційних карт взаємовідносин повноважень в конструкторському відділі ВАТ “Кредмаш”.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки, викладені в дисертації, доповідалися і одержали схвалення на 4-х науково-практичних конференціях, зокрема, на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи їх вирішення” (Дніпропетровськ, 2003р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Україна наукова 2003” (Дніпропетровськ – Запоріжжя, 2003р.), II Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень 2003” (Дніпропетровськ – Київ – Кривий Ріг, 2003р.), IV Международной научно-практической конференции “Оптимум – 2003” (Харьков, 2003г.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових праць, в тому числі 10 наукових статей у фахових наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій складає 6,25 ум.-друк. арк., з яких особисто автору належить 5,98 ум.-друк. арк.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків і додатків. Загальний обсяг дисертації – 167 сторінок машинописного тексту. Робота містить 25 таблиць – на 15 сторінках, 25 рисунків – на 19 сторінках, список використаних літературних джерел з 111 найменувань – на 10 сторінках і 10 додатків – на 11 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, об’єкт і предмет дослідження, сформульовано завдання дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі – “Системність в організації підготовки виробництва нової продукції” – проаналізовано особливості нових і удосконалення існуючих форм і методів організації комплексної підготовки виробництва, узагальнено теоретичні підходи до визначення економічної категорії “організаційна підготовка виробництва”; обґрунтовано співвідношення функціональних повноважень в підсистемі управління конструюванням з позицій системного підходу окремих операцій відповідного конструкторсько-технологічного завдання.
В умовах ринку тільки наявність споживчих запитів, конкретних сегментів чи ніш ринку, інтелектуальних і технологічних можливостей використання досягнень науки і техніки, технічних і економічних можливостей організувати виробництво і збут конкурентоспроможної продукції створює фундамент для ефективної інноваційної діяльності підприємства.
Спеціалісти у сфері теорії й практики виробництва до складу комплексної підготовки відносять наукову, проектно-конструктоську, технологічну, організаційну підготовки та освоєння виробництва нової продукції. На рис. 1 розглядається комплексна підготовка виробництва нової продукції з позиції системного підходу. Розробка стратегії маркетингу здійснюється на основі аналізу існуючих та прогнозування майбутніх стратегічних потреб у новій продукції, стратегічної сегментації ринку, прогнозування життєвих циклів нових товарів, конкурентоспроможності своїх товарів та товарів конкурентів тощо. На наступному етапі здійснюється оцінка можливості й економічної доцільності досягнення показників, визначених у маркетинговій стратегії. На підставі проведеного дослідження здійснення комплексної підготовки виробництва пропонується зосередити зусилля на системному вирішені завдань забезпечення науково-технічної й виробничої інтеграції робіт при створенні нової продукції; виборі прогресивної організаційної структури управління проектом; запровадженні методів планування і управління роботами; функціонуванні стандарту підприємства “Організація комплексної підготовки виробництва”.
Серед методів планування і управління роботами доцільно використовувати сітьові методи планування робіт і управління комплексом взаємопов’язаних операцій з підготовки виробництва; балансові методи взаємопов’язаного планування і управління тривалістю виконання робіт, витрачання ресурсів, досягнення технологічних параметрів нової техніки; методи узагальнення та порівняння матеріального та морального заохочення працівників, що зайняті створенням нової продукції, з урахуванням їх участі в скороченні строків і витрат, в покращенні техніко-економічних параметрів продукції.
Організаційна підготовка виробництва – це комплекс процесів, спрямованих на удосконалення проектування, розробку проекту організації у часі й просторі виробничого процесу створення нового виробу, системи організації та оплати праці, системи матеріально-технічного забезпечення, системи планування випуску нової продукції. Зміст і обсяг організаційної підготовки залежить від типу виробництва, конструкторсько-технологічної складності нового виробу, строків освоєння і якості виконання взаємопов’язаних видів комплексної підготовки. Недооцінка організаційної підготовки виробництва призводить до затримки нарощування обсягу конкурентоспроможної продукції, порушення рівномірності в роботі основного виробництва, до погіршення якості, економічних показників освоєння нових моделей машин.
У сучасних дослідженнях виділяються чотири основних групи організаційної підготовки виробництва: розробка проекту організації основного виробництва, допоміжного виробництва, праці й заробітної плати, створення нормативної бази. На підставі аналізу теоретичних підходів до обґрунтування змісту видів робіт організаційної підготовки автором запропоновано доповнити класифікацію групами робіт з моделювання процесу переходу на випуск нової продукції та з удосконалення структур і функцій підрозділів управління комплексною підготовкою виробництва. Вимогам управління витратами відповідає класифікація робіт за функціональним підпорядкуванням з розподілом за відповідними етапами і підетапами життєвого циклу виробу та видами конструкторської, технологічної і організаційної підготовки виробництва. Запропонована матрична схема класифікації робіт з включенням організаційної підготовки є важливим інструментом раціоналізації комплексної підготовки до випуску нової продукції та скорочення часу на її освоєння. Застосування матричної схеми класифікації робіт дозволяє організувати паралельне виконання всіх видів підготовки та поєднати етапи циклу “дослідження – розробка – виробництво”.
Для підвищення конкурентоспроможності підприємства вимагають доопрацювання методи складання та персоніфікації організаційних карт взаємовідносин повноважень в проектних підрозділах, які повинні враховувати координуючу та інтегруючу діяльність керівника проекту, обов’язки і комунікації між функціями, матеріальними факторами й особовим складом, які визначені власниками для досягнення цілей компанії щодо створення нової продукції. Посади спеціалістів з підсистеми управління проектування пропонується приймати за входи, конструкторсько-технологічні завдання – за виходи, а символи матриці за таких умов характеризують зв’язки між завданнями і посадами. В доопрацьованій схемі фіксуються не індивідуальні обов’язки і повноваження, а відношення стосовно виду цільової діяльності; відображається робота керівництва стосовно конструкторської підготовки виробництва як інтегрована система, а не як сукупність окремих посад.
У другому розділі – “Напрями підвищення ефективності підготовки виробництва нової продукції” – одержали подальший розвиток методика вибору оптимального ряду модифікацій нових машин та система прогнозування оптимальної технічної підготовки виробництва; розроблено методичні рекомендації з моделювання організації випуску нових видів продукції із застосуванням аналізаторів.
Найважливішим параметром конструкторської уніфікації виступає скорочення номенклатури нових машин, що мають однакове або схоже експлуатаційне призначення. Реалізація уніфікації в першу чергу здійснюється визначенням оптимальних чисел параметричних рядів (гами) виробів. Внутрішньосімейна уніфікація в межах параметричного ряду дає можливість на основі принципів агрегування створювати необхідну кількість моделей за рахунок невеликої кількості типорозмірів складових одиниць. Формулюється функція вартості розробки, випробувань і постановки на виробництво нової модифікації складного виробу, вартості виробництва однієї модифікації від цього аргументу і вартості експлуатації за одиницю часу. Розв’язання задачі полягає в наступному: визначаємо число модифікацій, вибираємо оптимальні значення аргументу для даного випадку і підраховуємо витрати. Процедура повторюється для різного числа модифікацій. На завершальному етапі обґрунтовується оптимальне число модифікацій. У результаті проведених досліджень в методичному підході враховані потенційні витрати на експлуатацію модифікацій нових машин у споживачів як суттєвого фактора конкурентної переваги інноваційного виробу.
Для аналізу і розроблення прогнозу розвитку машин обґрунтовано темпи і тенденції кількісних і якісних змін не окремих їх параметрів, а всієї сукупності – системи. Узагальненою характеристикою, яка повністю ідентифікує сукупність суттєвих параметрів виробу, його кількісні та якісні зміни, є динамічний показник техніко-економічного рівня (Dpt), який розраховується за формулою (1):
, (1)
де It , Io – відповідно інтегральні показники якості на початок t-го року прогнозу і на початок року розробки прогнозу; Qt , Qo – відповідно продуктивність машини на початок t-го року прогнозу і на початок року розробки прогнозу, од. продуктивності/рік; Вt , Вo – відповідно річні приведені витрати на початок t-го року прогнозу і на рік розробки прогнозу, грн./рік; t – індекс зростання продуктивності машини на початок t-го року прогнозу; t – індекс зростання річних приведених витрат на початок t-го року прогнозу.
Нормативне значення техніко-економічного рівня машин Dнpt на початок розрахункового року (tp) запропоновано визначати за формулою (2):
, (2)
де Dpt – динамічний показник техніко-економічного рівня моделі на початок розрахункового року (tp) прогнозу; Тb – період виробництва і-ої моделі, роки; Тсл – строк служби і-ої моделі, роки; нtp – нормативний індекс зростання продуктивності машини на початок розрахункового року (tp) прогнозу; нtp – нормативний індекс зростання річних приведених витрат на початок розрахункового року (tp) прогнозу.
Період попередження прогнозу оптимального техніко-економічного рівня (Туп) визначається за формулою (3):
Туп =Тпв +Тн , (3)
де Тпв – тривалість періоду технічної підготовки виробництва нової машини, роки; Тн – нормативний строк окупності капітальних вкладень, роки.
При розрахунку періоду попередження прогнозу слід врахувати, що значення техніко-економічних параметрів на кінцевий момент закладаються в технічне завдання на проектування. Визначення оптимального періоду попередження прогнозу (Туп), періоду виробництва (Тb), строку служби (Тсл), індексу зростання продуктивності машин (t), індексу зростання річних приведених витрат (t) – це складові єдиної техніко-економічної задачі, що знаходяться в тісному взаємозв’язку при проектуванні виробу. Послідовність вирішення задачі визначення оптимального періоду попередження прогнозу техніко - економічного рівня машин наведено на
рис. 2.
Орієнтація виробництва на споживача, на швидкі зміни умов ринкового попиту вимагає використання гнучких форм організації виробництва, оперативного адаптування її до умов зовнішнього середовища і внутрішніх можливостей підпри-ємства. Прогноз внутрішніх умов виробництва нових видів продукції має привести розвиток підприємницької організації у відповідність до стратегічних напрямків діяльності за умови узгодження моделей прогнозування вхідних показників та параметрів внутрішніх умов розвитку системи з використанням аналізаторів.
Виробничі потужності і витрати виробництва виступають провідними умовами удосконалення планування і організації роботи підприємства при створенні нових видів продукції. Методичні рекомендації моделювання з застосуванням аналізаторів розроблено та апробовано на прикладі прогнозування організації виробництва нових видів продукції на науково-виробничому підприємстві “Присадки”. Комплекс, що використовується для прогнозування збільшення випуску нових марок мастильних олив та пакетів присадок з урахуванням аналізатора “відставання від міжнародного рівня”, становить систему моделей, що порушують різні рівні процесу виробництва і використання продуктів нафтохімії (рис. 3).
Дослідження структури імпорту мастильних олив і присадок до них із розвинутих країн свідчить про тенденцію невеликого зниження обсягів при значному збільшені середньої ціни за тонну високоефективної нової продукції. Організація виробництва нових типів мастильних олив в Україні ускладнюється існуванням значного дефіциту в присадках до них. Рівень забезпеченості виробництва олив присадками власного виробництва складає тільки 17,0%. У таких умовах більша частина потреб у присадках задовольняється за рахунок імпорту з країн співдружності (11 тис. т) та промислово розвинутих країн (5 тис. т).
Для прогнозування умов збільшення асортименту нових видів пакетів присадок з урахуванням внутрішніх умов розвитку виробництва побудована багатофакторна авторегресивна модель (4):
, (4)
де ППt – обсяг виробництва нових пакетів присадок на t рік прогнозу, тис.т; НДРt-3– витрати на науково-дослідні роботи з розробки проекту виробництва нових видів пакетів присадок у момент t-3, тис.грн.; КВt-2 – обсяг капітальних вкладень на забезпечення проекту виробництва нових видів пакетів присадок у момент t-2, тис.грн; ОЗt-1 – витрати на основні засоби, призначені для виробництва нових видів пакетів присадок у момент t-1, тис.грн.
Варіація похибки прогнозу у визначенні ППt складає 5,1%, що підтверджує високу надійність побудованої моделі. При 95% довірної імовірності фактичне значення обсягу виробництва нових пакетів присадок для періоду t = 2005 (за критерієм Ст’юдента належить до інтервалу 5,25 тис.т < ППt=2005 < 5,75 тис.т. Модель дозволяє на основі даних про витрати на науково-дослідні роботи, обсяги капіталовкладень та витрати на основні засоби прогнозувати середній обсяг виробництва нових пакетів присадок з оцінкою часткового впливу кожного із факторів. У 2005 році нові пакети присадок складуть 20% від загального обсягу випуску присадок, а в 2006-2007 роках їх питома частка збільшиться до 25%.
У третьому розділі – “Удосконалення організації створення нової продукції”– запропонована модель управління складовими безвідмовності в процесі конструювання для підвищення надійності шляхом прогнозування витрат часу для ліквідації відмов в майбутньому виробі, розроблена методика оцінки якості праці при впроваджені нової продукції в конструкторсько-технологічних підрозділах, сформульовані рекомендації щодо реалізації взаємозв’язків між органами програмно-цільової структури, виробничими і управлінськими ланками підприємства.
Підвищення технічного рівня виробів при прийняті рішень в системі управління проектами вимагає постійного покращення такого важливого показника надійності, як безвідмовність. Найбільша економічна ефективність забезпечення розрахункової надійності досягається на стадіях наукових досліджень та виконання конструкторських робіт. Економічність експлуатації машин повинна закладатися в процесі їх проектування на основі визначення нормативних строків роботи виробу без відмов. Для підвищення надійності конструкцій удосконалено механізм управління процесом конструювання із застосуванням прогнозування затрат часу на усунення відмов у новому виробі. На підставі проведених досліджень у концерні “Крюківський вагонзавод” можна зробити наступний висновок: максимальне скорочення термінів створення нових виробів досягається застосуванням досліджень і випробувань, об’єднаних алгоритмом послідовності випробувань в системі комплексних досліджень і випробувань надійності, що включає підсистеми: аналітичні дослідження і розрахунки робочих процесів; визначення режимів навантаження; прискорення випробування машин, їх складових частин, деталей, зразків; експлуатаційні випробування і оцінка надійності. Застосування системи комплексних досліджень і випробувань надійності дозволяє зменшити загальні обсяги та прискорити проведення випробувань, забезпечити необхідну достовірність, істотно скоротити довідні випробування після початку серійного виробництва, знизити витрати у споживачів внаслідок ненадійності техніки.
Прискорення темпів науково-технічного прогресу, складність нових виробів, розробка комплексних планів капітального будівництва з реалізацією в декілька років, впровадження автоматики – важливі причини посилення централізації управлінських функцій. Для ефективної реалізації конкретного проекту вищий управлінський персонал системно обґрунтовує використання однієї з трьох добре відомих у світовій практиці організаційних структур: відокремлений, матричний або функціональний проект. Доцільність використання організаційної структури відокремленого проекту зумовлена єдиноначальністю реалізації нововведення, звітністю виконавців перед одним керівником, досконалою практикою обміну баченням розвитку прогресивної інновації між членами групи.
Застосування організаційної структури функціонального проекту дозволяє членам проектної групи одночасно працювати над декількома проектами розробки нової продукції. Науковий, конструкторський, технічний досвід зберігаються в межах конкретної функціональної зони, що важливо при проектуванні нових виробів за вітчизняними та міжнародними стандартами. Учасники проектної групи постійно працюють у вибраній функціональній зоні. Внаслідок залучення провідних фахівців науково-дослідних інститутів підвищується ефективність вирішення різноманітних технічних проблем, пов’язаних з проектуванням нових виробів.
Підрозділи холдингів, концернів та виробничих об’єднань з розробки складної конструкції виробу доцільно будувати у вигляді матриці гнучких, динамічних груп і бригад, що створюються спеціально для вирішення поставленого завдання. Так, до складу групи з розробки пасажирського вагону концерну “Крюківський вагонзавод” пропонується залучити спеціалістів різного профілю, які підпорядковуються за вертикаллю службам, що направили їх в бригади. На вертикалі накладається горизонтальна лінія підпорядкування керівникові проектування пасажирського вагону і керівникам бригад або груп. Використання матричної організаційної структури посилить взаємозв’язок між різними функціональними підрозділами, зведе до мінімуму дублювання ресурсів. Керівник проекту буде нести відповідальність за успішну реалізацію розробки, а діяльність з реалізації проекту буде узгоджуватися з інноваційною політикою концерну, що посилить підтримку проекту.
Творчу віддачу кожного працівника запропоновано визначити за формулою, що в комплексі враховує його вклад в конструкторську, технологічну розробку і впровадження нової продукції, винахідницьку діяльність, участь у виставках і конкурсах. Для роботи конструкторсько-технологічних відділів промислових підприємств у ринкових умовах господарювання основними складовими високої якості праці зі створення і освоєння нової продукції є: тривалість виконання завдань з широким застосуванням систем автоматизованого проектування (САПР); прийняття оптимальних інженерних і технічних рішень з розробки, перевірки і опанування технологічного процесу; реалізація резервів підвищення рівня інтенсивності й продуктивності праці при проектуванні, виготовлені й освоєнні засобів технологічного оснащення виробництва; прискорення процесу випробування дослідного зразка й організаційної підготовки серійного виробництва; мобілізація резервів системного скорочення циклу технічної підготовки і освоєння нової продукції. Якість праці в конструкторсько-технологічних відділах доцільно виразити відповідним коефіцієнтом. Величина оцінки при цьому визначається як різниця між максимальним коефіцієнтом, що визначений за відсутності будь-яких відхилень і дорівнює одиниці, та сумою коефіцієнтів зниження якості праці. Таким чином, якість праці виконавців (Квик) і підрозділів (Кпід) конструкторського, технологічного, САПР і ін. запропоновано оцінювати відповідно за формулами (5), (6):
(5)
(6)
де bi – коефіцієнт зниження якості праці за пунктами виконання індивідуального завдання за внутрішніми і-ми оцінками; Зj – коефіцієнт зниження якості праці за довідками контролюючих підрозділів підприємства за зовнішніми j-ми оцінками; Пj – коефіцієнт зниження якості праці в підрозділі; n,m – кількість коефіцієнтів зниження якості праці , що прийняті на підприємстві.
У відповідності до досвіду роботи провідних фірм на промислових підприємствах доцільно використовувати показники, що ідентифікують кількість дефектів, помилок в проектах як в абсолютному, так і у відносному значеннях. Удосконалений методичний підхід до оцінки якості праці конструкторських і технологічних відділів враховує поняття “ціна дефекту і помилка”. Показник “рівень дефектів у роботі” повинен систематично зменшуватися за рахунок ліквідації причин появи помилок, що залежать від виконавця: невисока кваліфікація спеціаліста; недостатній досвід участі в конструкторських і технологічних розробках відповідного класу завдань; відсутність зацікавленості в роботі внаслідок невеликого матеріального заохочення.
ВИСНОВКИ
Наукові і практичні результати виконаного дослідження в сукупності вирішують важливе завдання – розроблення теоретичних засад і методичного забезпечення організації створення нової продукції.
У ході дослідження одержано наступні результати:
1. Для обґрунтування вибору доцільної організаційної структури управління комплексною підготовкою виробництва залежно від реалізації конкретного проекту створення нової продукції класифікацію видів робіт організаційної підготовки виробництва за функціональною ознакою пропонується доповнити групами робіт з моделювання процесу переходу на випуск нової продукції та удосконалення структур і функцій підрозділів управління комплексною підготовкою виробництва.
2. При складані організаційних карт доцільно враховувати координуючу і інтегруючу діяльність керівника проекту, обов’язки і комунікації між функціями, матеріальними факторами і особовим складом, які визначені власниками для досягнення цілей компанії зі створення нової продукції. В доопрацьованих методичних рекомендаціях фіксуються не індивідуальні обов’язки і повноваження, а функції стосовно виду цільової діяльності; управління конструкторською підготовкою виробництва розглядається як інтегрована система, а не як сукупність окремих посад. Схематичне відображення зв’язків між співробітниками відділів головного конструктора підприємства з застосуванням блок-схем і лінійних карт розподілу відповідальності дозволяє зробити новий крок в управлінні підготовкою конкурентоспроможної продукції.
3. Подальший розвиток одержав методичний підхід визначення оптимального параметричного ряду нових машин в умовах загострення конкуренції на ринку машинотехнічної продукції з урахуванням потенційних витрат на експлуатацію модифікацій нових машин у споживачів. Сформульована функція вартості розробки, випробувань і постановки на виробництво нової модифікації, вартості виробництва однієї модифікації та експлуатації за одиницю часу. Вибір оптимального ряду скорочує витрати на розроблення, випробування і постановку на виробництво модифікації нової машини.
4. Для удосконалення узагальненої характеристики техніко-економічного рівня машин системно обґрунтовані складові кількісної оцінки якості нової продукції. Запропонована система прогнозування оптимального техніко-економічного рівня машин дозволяє визначити раціональний період попередження прогнозу та скоригувати період виробництва й строк служби моделі нової машини за встановленим техніко-економічним рівнем.
5. Для прогнозування організації випуску нових видів продукції запропоновано узгоджувати моделі прогнозування вхідних показників та параметрів внутрішніх умов розвитку системи з використанням аналізаторів. Застосування аналізатора “відставання від міжнародного рівня” доцільно для обґрунтування та оцінки альтернатив виробництва нових видів продукції. Для прогнозування збільшення асортименту нових видів продукції з урахуванням внутрішніх умов розвитку виробництва побудована багатофакторна авторегресивна модель залежно від обсягів капіталовкладень, витрат на науково-дослідні роботи та основні засоби, призначені для виробництва нових виробів.
6. Якість праці в конструкторсько-технологічних відділах доцільно оцінювати запропонованими коефіцієнтами для виконавців і підрозділів. Коефіцієнти якості роботи підрозділів визначаються з використанням шкали зниження оцінок за переліком суттєвих факторів. Методика оцінки якості праці конструкторських і технологічних відділів враховує кількість дефектів і помилок в проектах як в абсолютному, так і у відносному значеннях. Оцінка рівня дефектності в роботі конструктора дозволяє узгодити якість його праці з матеріальним заохоченням.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях
1. Дорожкіна Г.М. Удосконалення організаційних структур управління проектами при підготовці створення виробів // Зб. наук. праць “Економіка: проблеми теорії та практики”. Вип. 176. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2003. – C. 219–228.
2. Дорожкіна Г.М. Передові методи організації підготовки виробництва нової продукції// Вісник Технологічного університету Поділля (ХДУ). Сер. “Економічні науки”. Ч.1, т.1. – Хмельницький: ХДУ. – 2004. – № 4. – C. 70–76.
3. Дорожкіна Г.М. Мінімізація витрат при підготовці створення виробів // Зб. наук. праць “Економіка: проблеми теорії та практики”. Вип. 179. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2003.– С. 337–345.
4. Дорожкіна Г.М. Організація експортної діяльності підприємства з виробництва присадок // Зб. наук. праць “Економіка: проблеми теорії та практики”. Вип. 180. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2003.– С. 241–247.
5. Дорожкіна Г.М. Системний аналіз планування, організації і складання бюджету створення нової продукції // Сб. научн. трудов “Вестник Национального технического университета “ХПИ”. Тематический выпуск “Технический прогресс и эффективность производства”. – Харьков: НТУ “ХПІ”.– 2003. – 20’2003. – C. 120–123.
6. Дорожкіна Г.М. Організаційний прогрес підвищення надійності конструкцій // Зб. наук. праць “Економіка: проблеми теорії та практики”. Вип. 182. Т.II.– Дніпропетровськ: ДНУ. – 2003.– С. 247–256.
7. Дорожкіна Г.М. Раціональна організація праці при підготовці виробництва до випуску нової продукції // Зб. наук. праць “Економіка: проблеми теорії та практики”. Вип. 183. Т. III.– Дніпропетровськ: ДНУ. – 2003.– С. 898–908.
8. Дорожкіна Г.М. Організація підготовки виробництва до випуску нової продукції // Зб. наук. праць “Економіка: проблеми теорії та практики”. Вип. 190. Т.I.– Дніпропетровськ: ДНУ. – 2004. – C. 124–131.
9. Дорожкіна Г.М. Прогностичне моделювання організації виробництва нових видів продукції // Зб. наук. праць “Економіка: проблеми теорії та практики”. Вип. 189. Т. III. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2004.– C. 799–807.
10. Іванов Ю.Б., Дорожкіна Г.М. Інтегральна система співвідношення функціональних повноважень підготовки виробництва нової продукції // Зб. наук. праць “Економіка: проблеми теорії та практики”. Вип. 192. Т.II. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2004. – C. 431–439. Особистий внесок здобувача: обґрунтування напрямків удосконалення методики складання організаційних карт взаємовідносин повноважень в конструкторському відділі ВАТ “Кредмаш”.
Статті в інших наукових виданнях та тези доповідей
11. Дорожкіна Г.М. Прогнозування оптимальної технічної підготовки виробництва // Вісник Кременчуцького державного політехнічного університету: Наукові праці КДПУ. Вип. 4(21). – Кременчук: КДПУ. – 2003.– С. 255–258.
12. Дорожкіна Г.М. Оптимізація параметричного ряду нових машин // Матеріали II Міжнар. наук.-практичн. конф. “Динаміка наукових досліджень ‘2003”. 20-27 жовтня 2003 року. Дніпропетровськ – Київ – Кривий ріг. Т. 26 “Економіка промисловості”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2003. – C. 13–15.
13. Дорожкіна Г.М. Організація виробництва присадок // Матеріали Всеукр. наук.-практичн. конф. молодих вчених “Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи їх вирішення”. 24 лютого 2003 року. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2003. – C. 31.
14. Дорожкіна Г.М. Техніко-економічна оптимізація при освоєнні олив та охолоджуючих рідин // Матеріали Міжнар. наук.-практичн. конф. “Україна наукова ’2003”. 16-20 червня 2003 року. Дніпропетровськ – Запоріжжя. Т. 16 “Економіка підприємства”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2003. – C. 24–26.
15. Дорожкіна Г.М. Організаційний прогрес підвищення технічного рівня виробів // Труды IV Междунар. научн.-практич. конф. “Исследование и оптимизация экономических процессов “Оптимум – 2003”. Ч.1. 11-12 декабря 2003 г.– Харьков: НТУ “ХПИ”. – 2003. – C. 191–192.
АНОТАЦІЯ
Дорожкіна Г.М. Організаційні аспекти створення нової продукції. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Харківський національний економічний університет, Харків, 2005.
Дисертацію присвячено теоретичним дослідженням і розробці методичних рекомендацій щодо організації створення нової продукції. Класифікація видів робіт організаційної підготовки виробництва доповнена новими групами робіт з моделювання процесу переходу на випуск нової продукції та удосконалення структур і функцій підрозділів управління комплексною підготовкою виробництва. Удосконалено методичні рекомендації складання персоніфікованих організаційних карт взаємовідносин повноважень в проектно-конструкторських підрозділах та методичний підхід до оцінки якості праці конструкторських та технологічних відділів. Набули подальшого розвитку методичний підхід до визначення параметричного ряду нових машин з урахуванням потенційних витрат на експлуатацію модифікацій нових машин у споживачів та система прогнозування техніко-економічного рівня машин. Вперше розроблено підходи узгодження моделей прогнозування створення і освоєння нової продукції за допомогою аналізаторів.
Ключові слова: нова продукція, організаційна підготовка виробництва, складний виріб, технологічний процес, системний аналіз, мінімізація витрат, надійність конструкцій, управління проектами, організація праці конструкторів.
АННОТАЦИЯ
Дорожкина А.Н. Организационные аспекты создания новой продукции. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями Харьковский Национальный экономический университет, Харьков, 2005.
Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и разработке методических рекомендаций по организации создания новой продукции высших инновационных уровней в условиях обострения конкуренции и возрастающих требований к качеству продукции.
Для обоснования выбора рациональной организационной структуры управления комплексной подготовкой производства в зависимости от реализации конкретного проекта создания новой продукции, классификацию видов работ организационной подготовки производства предложено дополнить группами работ по моделированию процесса перехода на выпуск новой продукции и усовершенствованию структур и функций подразделений управления комплексной подготовки производства.
С целью усовершенствования обобщенной характеристики технико-экономического уровня машин в диссертации системно обоснованы факторы количественной оценки качества новой продукции, разработаны методические рекомендации определения оптимального периода упреждения прогноза с использованием динамического показателя технико-экономического уровня машин. Период упреждения прогноза определяет и требуемый технико-экономический уровень модели машины и такие важные показатели, как период производства модели, срок ее службы. Усовершенствованы методические рекомендации создания персонифицированных организационных карт взаимоотношений полномочий в проектно-конструкторских подразделениях, которые рассматриваются как способ согласования входов и выходов системы проектирования. В доработанной методике фиксируются не индивидуальные обязанности и полномочия, а функции относительно вида целевой деятельности; управление конструкторской подготовкой производства рассматривается как интегрированная система, а не как совокупность отдельных должностей. Получил дальнейшее развитие методический подход к определению оптимального параметрического ряда по производительности проектируемых конструкций с учетом потенциальных затрат на эксплуатацию новых модификаций у потребителей. Впервые разработаны методические рекомендации моделирования организации выпуска новых видов продукции на основе соединения моделей прогнозирования входных показателей и параметров внутренних условий развития системы с помощью анализаторов. Для прогнозирования увеличения ассортимента новых видов продукции с учетом внутренних условий развития производства построена многофакторная авторегрессивная модель в зависимости от объемов капитальных вложений, затрат на научно-исследовательские работы и основные средства, предназначенные для производства новой продукции. Качество труда в конструкторско-технологических отделах целесообразно оценивать предложенными коэффициентами для исполнителей и подразделений. Коэффициенты качества труда подразделений определяются с использованием шкалы снижения уровня оценок согласно перечню существенных факторов. По каждой группе вышеперечисленных факторов необходимо определить коэффициент категории дефекта.
Ключевые слова: новая продукция, организационная подготовка производства, сложное изделие, технологический процесс, системный анализ, минимизация затрат, надежность конструкций, управление проектами, организация труда конструкторов.
SUMMARY
Dorochkina G.N. Organizing aspects of the creation of new product. - Manuscript.
The thesis is on competed for a scientific degree candidate of science in Economics in speciality 08.06.01 – economy, organization and management of enterprises.-Kharkiv State National economic university, Kharkiv, 2005.
The results of theoretical researches and methodical recommendations for organization of preparation of creation of new production are protected. The concept of search of an optimum parametrical number of new machines is offered. Is developed the approaches of connection in complex systems of models of forecasting of creation and development of new materials little tonnage of petrochemical manufacture. The technique of addition personal of organizational cards of mutual relation of powers in design divisions and the technique of an estimation of creative feedback of each worker of design and technological departments.. The matrix of probabilities of transition from one in other condition is applied for management of components of non-failure operation during designing for increase of reliability of the future product.
Key words: new production, organization of manufacture, complex product, technological process, system analysis, minimization of expenses, reliability of
