КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА
Федорович Олег Васильович
УДК 373.3:37.037:371.5
ФОРМУВАННЯ СВІДОМОЇ ДИСЦИПЛІНИ УЧНІВ 4-6-Х КЛАСІВ В ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
13.00.07 — теорія і методика виховання
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Тернопіль — 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Міжнародному університеті “РЕГІ” імені академіка Степана Дем’янчука Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент
БЕЗНОСЮК Олександр Олексійович,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Військовий інститут, начальник кафедри математичного та програмного забезпечення автоматизованих систем управління.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН
України Євтух Микола Борисович, академік-секретар
відділення педагогіки і психології вищої школи АПН України;
кандидат педагогічних наук, професор Цьось Анатолій Васильович,
Луцький інститут розвитку людини університету “Україна”,
проректор з науково-методичної роботи,
завідувач кафедри здоров’я і фізичної культури.
Провідна установа: Чернігівський державний педагогічний університет
імені Т.Г. Шевченка, Міністерство освіти і науки України,
кафедра педагогіки, психології і методики викладання математики,
м. Чернігів.
Захист відбудеться 27 травня 2005 року о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.053.01 у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2.
Автореферат розіслано 26 квітня 2005 року
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Чайка В.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Відповідно до Конституції Україна є правовою, демократичною державою, в якій на першому місці людина з її правами та обов’язками. Провідне місце у вихованні всебічно розвиненої особистості відіграє освіта. Державна національна програма “Освіта (Україна XXI століття), Національна програма “Діти України”, Закон України “Про охорону дитинства” визначають пріоритетним завданням повноцінний фізичний розвиток дітей і молоді, що є необхідною складовою формування особистості людини.
Сутність будь-якого явища в суспільному житті неможливо зрозуміти, не усвідомивши зовнішніх і внутрішніх умов, які його спричинили. Ця закономірність повністю стосується й передумов становлення і розвитку системи фізичного виховання дітей і молоді в Україні. Її треба розглядати в широкому фізичному контексті, враховуючи всі фактори, які впливали на зародження, протікання і розвиток цього процесу.
Практичний досвід доводить, що фізичне виховання, фізичний розвиток особистості на сучасному етапі утвердження демократичного суспільства потребують особливої уваги з боку всіх соціальних інституцій - сім’ї, школи, громадських організацій тощо. Це зумовлюється цілим комплексом об’єктивних і суб’єктивних причин: надзвичайно несприятливою екологічною ситуацією в Україні, що позначилася на погіршенні здоров’я нації; зниженням життєвого рівня значної частини населення держави внаслідок економічних негараздів; неповним використанням навчальними закладами шляхів та засобів зміцнення здоров’я школярів; незацікавленістю проблемами фізичного виховання дітей у сім’ї; відсутністю стереотипів, котрі б репрезентували здоровий спосіб життя української молоді.
Усе це змістило акценти у виховній галузі, в результаті чого проблеми фізичного виховання віддалилися на останній план, послаблено вплив на формування свідомої дисципліни школярів, особливо у IV-VI класах.
Це пояснюється ще й тим, що учні цих класів за своїми фізіологічними і психологічними особливостями перебувають на етапі переходу від дитинства до юності і є надто збудливі, енергійні, сповнені бажань проявити себе і дуже часто саме негативно, що призводить до порушень дисципліни як на уроках, так і в громадських місцях. Тому проблема виховання свідомої дисципліни учнів 4–6-х класів є актуальною і потребує нових наукових досліджень.
Розв’язання цієї проблеми в Україні відбувається через впровадження державної Цільової комплексної програми “Фізичне виховання - здоров’я нації”, посилення уваги держави до сім’ї й виховання дітей, удосконалення підготовки фахівців у цій галузі для загальноосвітніх шкіл.
Проблема виховання свідомої дисципліни учнів завжди була в центрі уваги вчених, педагогів, психологів, широкої педагогічної громадськості. Теоретичні й педагогічні аспекти фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл досліджували М.Зубалій, М.Козленко, В.Новосельский, Е.Вільчковський, С.Цвек, а історико-педагогічні — В.Столбов, Б.Тофим’як, Б.Шиян, Е.Чернова, А.Цьось та ін.
У педагогічній науці дослідженню виховання, його ролі у розвитку психофізичних громадських якостей дітей та молоді значну увагу приділяли П.Блонський, І.Боберський, О.Бутовський, І.Ващенко, А.Крешельницький, П.Лесгафт, І.Огієнко, С.Русова, К.Ушинський, Петро і Тарас Франко, С.Шацький та ін.
Значну історико-педагогічну цінність становлять здобутки фізичного виховання у загальноосвітніх школах України 20 – 30-х рр. XX ст.
Досліджували цей період Л.Березівська, Я.Бондар, С.Букреєва, О.Вацеба, М.Гриценко, М.Грищенко, Н.Дичек, Н.Калениченко, В.Кравець, М.Крук, М.Левківський, В.Луговий, І.Пуха, Т.Самоплавська, О.Сухомлинська, С.Філоненко, М.Ярмаченко. Активні пошуки створення нової теорії виховання дисциплінованості в школі здійснювали А.Макаренко, В.Сухомлинський, С.Русова, Г.Ващенко та ін.
А.Макаренко розглядав дисципліну як наслідок, мету і засіб навчально-виховного процесу. Розвиток ідеї А.Макаренка про виховання свідомої дисципліни учнів знайшов своє відображення в працях В.Сухомлинського, який надавав перевагу гуманістичній, демократичній інтерпретації цього процесу. Виховання дітей і підлітків В.Сухомлинський називав “школою сердечності”. Педагогам і батькам він радив учити дітей добра, любові, милосердя. Для цього треба, на його думку, щоб діти постійно бачили приклади гуманістичного змісту вчинків і поведінки тих, хто їх оточує. У своїх працях педагог переконував, що в процесі творення добра в підлітків виховуються людяність, сердечність.
На початку XX ст. ідею гуманістичних ідеалів у вихованні розвивала С.Русова. На її думку, вчитель і батьки повинні використовувати кожен випадок боротьби між злом і добром, щоб виробити в дітей власні судження, створити можливість у різних обставинах життя виявляти мужність, добре серце і правдиве поводження.
На думку М.Чобітька, найбільші можливості для виховання свідомої дисципліни мають учителі фізичної культури на уроках фізичного виховання, у позакласній і позашкільній спортивно-масовій роботі. Автор вважає, що результативності у вихованні дисциплінованості школярів можна досягти, якщо вчителі фізичної культури правильно визначатимуть педагогічні умови застосування різних методів і прийомів виховання свідомої дисципліни. При цьому вчителю потрібно правильно сформувати актив колективу, який може повести за собою інших членів, у кожному випадку порушення дисципліни слід з’ясовувати його причину та вивчати індивідуальні особливості учня, бути прикладом для наслідування.
Аналіз зарубіжної літератури, що стосується проблеми виховання учнів, в тому числі підліткового віку (Я.Коменський, Ж.-Ж. Руссо, Й.Песталоцці, А.Дістервег), російських та українських педагогів, зокрема В.Корельського, К.Ушинського, А.Макаренка, В.Сухомлинського, П.Лесгафта, посібників з виховання молоді в процесі занять фізичними вправами (В.Бєлоусова, Л.Божович) дав можливість переконатись, що в педагогічній літературі немає спеціальних досліджень, присвячених вихованню свідомої дисципліни учнів 4-6-х класів засобами фізичної культури.
Багаторічна робота автора на посаді вчителя фізичної культури загальноосвітніх шкіл (15 років), вивчення досвіду кращих педагогів засвідчує, що чимало із названих тверджень широко використовуються в школі. Однак мало уваги приділено ролі фізичної культури і спорту у формуванні свідомої дисципліни. Немає чіткої класифікації причин, які породжують недисциплінованість учнів 4–6-х класів. Не розроблено змісту формування свідомої дисципліни учнів як на уроках фізичної культури, так і в процесі позакласної роботи. Недостатньо при цьому враховуються сімейно-народні традиції, коригування психічного розвитку.
Актуальність цієї проблеми, її недостатнє висвітлення в педагогічній теорії, вимоги шкільної практики щодо пошуків змісту ефективного виховного впливу на учнів підліткового віку зумовили вибір теми нашого дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження входить до плану і наукової комплексної програми Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука —“Психолого-педагогічні та економічні основи гуманізації виховання і навчання в школах і вищих навчальних закладах”. Тему дослідження затверджено на засіданні вченої ради Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука (протокол № 6 від 19 лютого 1998 р.) Тема дисертації погоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 1 від 27 січня 2004 р.)
Об’єкт дослідження – фізичне виховання учнів 4-6-х класів.
Предмет дослідження – педагогічні умови формування свідомої дисципліни учнів 4-6-х класів у процесі фізичного виховання.
Мета дослідження – визначити й обґрунтувати педагогічні умови виховання свідомої дисципліни учнів 4-6-х класів на уроках фізичної культури і в процесі фізкультурно-масової роботи.
Завдання дослідження:
1) з’ясувати причини порушення дисципліни підлітками у школі;
2) розробити структуру формування свідомої дисципліни учнів 4-6-х класів;
3) визначити й експериментально перевірити педагогічні умови виховання дисциплінованості учнів 4-6-х класів на уроках фізичної культури і в процесі фізкультурно-масової роботи.
У досягненні поставленої мети ми виходили з такої гіпотези: формування свідомої дисциплінованості підлітків покращиться, якщо у процесі фізичного виховання реалізувати комплекс таких педагогічних умов: забезпечення структурної цілісності формування свідомої дисципліни; творче використання національних традицій фізичного виховання, урахування інтересів, потреб і мотивів школярів, урахування індивідуальних і типологічних особливостей учнів, забезпечення активної участі учнів у процесі фізкультурно-масової і спортивної роботи.
Методологічною і теоретичною основою дослідження є Державна національна програма “Освіта” (“Україна” XXI століття”) концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти, Національна програма правової освіти населення, положення Конституції України, а також положення філософської, правової, психологічної і педагогічної науки про особистість, формування свідомої дисципліни, сімейні і народні традиції, загальнолюдські національні моральні цінності.
Етапи та база дослідження. Дослідження здійснювалося впродовж 1998-2004 років і охоплювало кілька етапів науково-педагогічного пошуку. На першому етапі був проведений аналіз теоретичних джерел, вивчено стан розробленості проблеми в науково-педагогічній літературі. На другому — проведено емпіричне дослідження. На третьому етапі дослідження була здійснена експериментальна робота, пов’язана з перевіркою основних теоретичних положень і вирішенням завдань формуючого експерименту. Дослідження проводилося на базі загальноосвітніх шкіл м. Рівного, Шпанівської загальноосвітньої школи Рівненської області та Липенської загальноосвітньої школи Волинської області. Загалом у дослідженні взяли участь 695 учнів.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано та ЕК експериментально перевірено педагогічні умови формування свідомої дисципліни (забезпечення структурної цілісності формування свідомої дисципліни, творче використання національних традицій фізичного виховання, врахування інтересів, потреб і мотивів школярів, урахування індивідуальних і типологічних особливостей учня, забезпечення активної участі учнів у процесі фізкультурно-масової і спортивної роботи); з’ясовано причини недисциплінованості учнів 4-6-х класів: особистісні, соціальні, побутові; набула подальшого вдосконалення структура процесу формування дисциплінованості учнів у процесі фізичного виховання до якої входять: мета, завдання, принципи, форми, методи та засоби діяльності.
Практичне значення дослідження полягає в розробці та апробації змісту виховання свідомої дисципліни учнів 4-6-х класів у процесі фізичного виховання і позакласної роботи. Матеріали дослідження можуть бути використані вчителями фізичної культури для цілеспрямованого впливу на виховання свідомої дисципліни підлітків і в процесі викладання педагогіки, психології, теорії і методики фізичного виховання у вищих навчальних закладах.
Вірогідність результатів дослідження впроваджено в практику діяльності загальноосвітніх шкіл Рівного № 25 (довідка № 36 від 17.02.2004 р.), школи № 19 (довідка № 18 від 23.03. 2004 р.), Луцького інституту розвитку людини Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” (довідка № 375 від 23.11. 2004 р.), Волинського державного університету імені Лесі Українки (довідка № 265 від 7.11.2004 р.)
Апробація результатів здійснювалась на Міжнародній науково-практичній конференції „Навчально-виховний процес у вузі і школі та шляхи його розвитку і удосконалення” (м. Рівне, 14-17 травня 1999 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні” (Збірник наукових праць Рівненського економіко-гуманітарного інституту, Рівне, 1999 р.); науково-методичній конференції “Проблеми педагогічних технологій” (Луцьк, 2000 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та внз” (Рівне, 2002 р.); науково-практичній конференції (Острог, 2000 р.)
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у семи наукових працях, у матеріалах міжнародних і всеукраїнських наукових конференцій. Загальна кількість одноосібних друкованих праць – 7 (з них 4 - у фахових виданнях).
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 180 сторінок комп’ютерного набору, з яких 158 основного тексту. Робота містить 6 таблиць, 8 рисунків. У списку використано джерел 199 найменувань.
Основний зміст дисертації
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено об’єкт, предмет і гіпотезу роботи, сформульовано мету, завдання та методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення роботи.
У першому розділі “Формування свідомої дисципліни учнів як педагогічна проблема” уточнено зміст понять “дисципліна”, “свідома дисципліна”, “шкільна дисципліна”. В історичній послідовності здійснено аналіз психолого-педагогічної та науково-методичної літератури з проблем виховання свідомої дисципліни школярів.
Аналізуючи різні підходи до проблеми подолання недисциплінованості учнів, Я.Коменський, К.Ушинський, П.Лесгафт вважають, що основним у вихованні підлітка є шкільне виховання в процесі навчання. На думку Й.Песталоцці, А.Дістервега, А.Макаренка, найефективніше виховання здійснюється в процесі праці. Як вважав В.Сухомлинський, великий вплив на виховання повноцінної особистості мають народні традиції. В.Глухов, М.Чобітько зазначають, що найсприятливіші умови для виховання свідомої дисципліни мають вчителі фізичної культури. Водночас, окремі вчені стверджують, що можна виховати дисциплінованість учнів шляхом суворого порядку (режиму) в школі. Проте, обґрунтовуючи свої положення, педагоги не заперечують інших, раніше відомих у педагогіці. Багато з них вважають, що дисциплінованості учнів можна досягти за допомогою добре продуманої організації роботи вчителя на уроці, шляхом взаємозв’язку школи і сім’ї, організації позакласної роботи, в тому числі фізичної культури і спорту.
Важким і надзвичайно відповідальним для виховання дисциплінованості є підлітковий вік. Підлітковий період перехідний від дитинства до юнацтва. Поряд з активною перебудовою організму змінюється і внутрішній світ – світ понять, уявлень, духовних цінностей і характер, його взаємовідносини із довкіллям. У процесі виховання свідомої дисципліни цієї категорії школярів потрібно враховувати та реалізовувати: анатомо-фізіологічні та психологічні особливості підлітків; можливості і бажання підлітка займатися тими чи іншими видами спорту; взаємозв’язок фізичного і розумового розвитку; використовувати активні форми і методи роботи; рівень розуміння підлітками необхідності дотримання певних норм і правил поведінки. До психолого-фізіологічних чинників, що впливають на формування особистості підлітка, належать інтенсивний фізичний розвиток, діяльність залоз внутрішньої секреції, розвиток центральної нервової системи, статеве дозрівання, прагнення до самовизначення, суперечності між бажаннями і можливостями. Їх урахування входить в обов’язок школи і сім’ї при виборі засобів виховання дисциплінованої особистості, в тому числі за допомогою фізкультурно-масової роботи.
Основою системи виховання підлітка мають бути сімейно-народні традиції, що поєднують цілеспрямовану педагогічну діяльність батьків з об’єктивним повсякденним побутом. Особливу роль у вихованні дітей відіграє авторитет батька, який здобувається конкретними повсякденними діями: спільна праця з дітьми, відпочинок з використанням фізичного виховання. Справжнє виховання успішно може здійснюватися у взаємозв’язку школи і сім’ї, коли педагогізація батьків здійснюється на науковій основі, виходячи з потреб держави і кожної людини.
У зв’язку з деформацією у свідомості людей багатьох духовних цінностей постає потреба пошуку і вироблення нової комплексної системи виховання дисциплінованості, основою якої мають стати досягнення світової науки не лише педагогіки, але й фізіології, психології, теорії фізичного виховання. Потрібно враховувати, що середній шкільний вік є найсприятливішим періодом сприймання педагогічного впливу. При цьому фізична культура і спорт можуть бути використані не лише з метою фізичного розвитку, але й ефективного засобу корекції поведінки учнів.
Результати констатуючого етапу дослідження засвідчили, що інтерес школярів до фізичного виховання і спорту досить високий. Водночас з віком рівень інтересу до виконання фізичних вправ учнів поступово знижується. Такий стан, на нашу думку, пояснюється слабким організаційно-методичним та матеріально-технічним забезпеченням навчального процесу, недоліками в організації фізичного виховання у школі, недооцінкою вчителями важливості цього напряму роботи.
Результати дослідження свідчать, що учні на перше місце ставлять мотив підвищення фізичної підготовленості (39,7% – 4 клас; 41,5% – 5 клас; 39,4% – 6 клас). На другому місці знаходиться бажання поліпшити стан здоров’я. Це цілком закономірно і пояснюється зниженням рівня здоров’я і наявності різноманітних захворювань. Значення таких мотивів, як прагнення отримати добрі оцінки та уникнути неприємностей через пропуски занять, незначне і становить менше 10%. Занепокоєння викликає низький рівень сформованості мотиву – інтерес до особи вчителя. Можна припустити, що такий стан зумовлений двома причинами. По-перше, учні не усвідомлюють значення фізичного виховання для їхнього життя і праці, його ролі в збереженні і зміцненні здоров’я. По-друге, частина вчителів фізичної культури не має спеціальної підготовки і байдуже ставиться до організації фізичного виховання в школі.
Важливо було також проаналізувати, чим займаються школярі у вільний час. Результати анкетування свідчать, що найчастіше школярі у вільний час дивляться телепередачі, грають у комп’ютерні ігри, слухають музику, відпочивають з друзями (табл.1), (допускалось кілька варіантів відповідей).
Таблиця 1
Характеристика видів дозвілля підлітків, %
Показник | Клас навчання в школі
четвертий | п’ятий | шостий
Допомога вдома | 14,7 | 16,9 | 18,4
Громадська робота | 6,2 | 6,6 | 6,1
Читаю художню літературу | 17,7 | 15,4 | 14,9
Відпочиваю у сім’ї | 27,6 | 25,4 | 27,2
Відпочиваю з друзями | 39,8 | 37,3 | 40,5
Слухаю музику | 31,4 | 33,1 | 39,8
Граю на музичних інструментах | 6,1 | 6,5 | 5,2
Беру учась у художній самодіяльності | 2,3 | 3,1 | 3,2
Цікавлюсь мистецтвом | 2,5 | 3,7 | 3,1
Відвідую театри | 3,4 | 3,9 | 4,7
Відвідую спорт. видовища | 10,7 | 11,4 | 18,7
Працюю на присадибній ділянці | 3,5 | 10,6 | 10,5
Займаюся спортом і туризмом | 25,3 | 27,7 | 28,4
Відвідую дискотеки– | 1,8 | 3,6
Граю в комп’ютерні ігри | 38,2 | 41,4 | 40,7
Цікавлюсь технікою | 5,1 | 6,7 | 4,6
Колекціоную марки, монети | 4,3 | 9,8 | 10,5
Дивлюсь телевізор, відео | 51,7 | 55,5 | 48,4
Слухаю радіо | 6,4 | 7,2 | 7,9
Читаю газети, журнали | 20,2 | 15,5 | 18,5
Відвідую родичів | 15,3 | 11,7 | 9,5
Відвідую музеї, виставки | 2,6 | 2,2 | 1,4
Незначна частина учнів (25,3-28,4%) займається спортом або туризмом. Виявлена своєрідна ситуація: з одного боку підлітків цікавить фізична культура, а з іншого – у вільний час вони надають перевагу пасивному відпочинку. Дуже мало школярів цікавляться мистецтвом, відвідують театри, музеї, концерти. Таким чином, переважна більшість учнів 4-6-х класів не задіяна фізкультурно-масовими, спортивними та культурно-мистецькими заходами, що не сприяє формуванню свідомої дисципліни.
У другому розділі “Педагогічні умови формування свідомої дисципліни учнів 4-6-х класів на уроках і в процесі позакласної роботи з фізичного виховання” охарактеризовано причини недисциплінованості школярів, визначено педагогічні умови формування свідомої дисципліни учнів 4-5-х класів на уроках і в процесі позакласної роботи з фізичного виховання, методику перевиховання педагогічно занедбаних підлітків у процесі фізичного виховання.
Будь-яке явище, в тому числі недисциплінованість учнів, пов’язане із суб’єктивними та об’єктивними причинами. Сучасна психологічна наука стверджує, що недоліки в поведінці – це наслідки не спадковості, а неправильного виховання або відсутності його на певному етапі життя дитини. Проведене дослідження дає змогу констатувати досить велику кількість різних причин, що впливають на недисциплінованість школярів. Усебічний аналіз результатів дослідження дав можливість згрупувати причини недисциплінованості підлітків на окремі групи (рис.1).
Рис. 1. Причини недисциплінованості учнів 4-6 класів
До соціальних треба віднести причини, породжені об’єктивною дійсністю, яка склалась на тому чи іншому етапі розвитку суспільства. У нашій державі - на етапі переходу від тоталітарної системи до ринкових відносин. Як і в кожних суспільних формаціях, на переломному етапі відбуваються пошуки нових духовних цінностей - ламання старих, створення нових ідеалів, перерозподіл матеріальних цінностей держави, що часто призводить до збагачення одних і зубожіння інших. Це негативно відбивається на формуванні характеру підлітків.
До побутових причин відносимо матеріальні нестатки у сім’ї через низьку заробітну плату або взагалі безробіття. Це призводить до того, що частина дітей позбавлена сімейного виховання. Багато батьків, матерів виїхали за кордон у пошуках праці, а діти були залишені на виховання родичам. З іншого боку, в багатьох сім’ях панує вседозволеність, що переноситься у стіни школи. Частина з них, за прикладом своїх батьків, вважає, що матеріальні цінності можна здобути швидко, нечесним і незаконним шляхом. Порушується психологічна рівновага дитини, яка різними шляхами спричинює негативні наслідки і, зокрема, порушення дисципліни.
До особистісних причин відносимо ті, які, поряд із соціальними і побутовими, пов’язані із психікою дитини, її спадковими даними, здатністю до адаптації, фізіологічними особливостями.
Серед причин, які суттєво впливають на формування особистості підлітка, є негативна інформація телебачення та інших засобів масової інформації. У зимову пору під час навчального року біля телевізорів, комп’ютерних ігор діти просиджують в середньому по 4-5 годин, а під час зимових, осінніх і весняних канікул значно більше. Ця інформація дуже добре сприймається учнями, а її вплив не викликає сумніву. Тому дуже важливо, щоб радіо-, телеінформація була відповідно запрограмована і допомагала, а не завдавала шкоди школі і сім’ї у вихованні дитини. Зазначені причини пов’язані між собою, взаємодіють, перебувають у постійному русі, розвиваються у відповідних умовах в напрямі збільшення сили дії або зменшення їх аж до зникнення.
Формування свідомої дисципліни школярів ґрунтується на чітко визначеній структурі, до якої входять мета, завдання, принципи, форми, методи та засоби діяльності (рис. 2). Відповідно до нашого дослідження, мета розроблених заходів у школі полягає у формуванні свідомої дисципліни підлітків. Мета виховання тісно пов’язана із завданнями, які її конкретизують і випливають з причин недисциплінованості школярів. Завдання виховних заходів полягають у залученні учнів до систематичних занять фізичними вправами і профілактиці порушень дисципліни школярів у процесі фізичного виховання.
Процес формування в школярів свідомої дисципліни успішно здійснюється, якщо враховано такі принципи виховання: гуманістичний характер змісту і методів виховання, свідомості й активності, поєднання виховання і навчання в єдиний навчально–виховний процес, урахування вікових та індивідуальних особливостей кожного учня, створення сприятливого морально-психологічного клімату в колективі, поступове перетворення учня з об’єкта пасивного сприймання на суб’єкт активного самовиховання, індивідуалізації, міждисциплінарного підходу.
Загалом структура виховання свідомої дисципліни підлітків ґрунтувалася на єдності змістової і динамічної сторін особистості. Вихідними даними для осмислення проблеми формування свідомої дисципліни були розробки у вітчизняній психології з таких методологічних питань, як детермінація психіки в освітньому плані розвитку і функціонування, системний підхід. Крім того, було враховано підсумки конкретних теоретичних й експериментальних досліджень дисциплінованості школярів.
Рис. 2. Структура формування свідомої дисципліни підлітків
Досягнення позитивного ефекту в процесі формування свідомої дисципліни підлітків проводилося в таких формах фізичного виховання: уроки фізичної культури, фізкультурно-спортивні свята, спортивні змагання, групи загальної фізичної підготовки і спортивні секції, дні здоров’я, туристичні походи. У процесі урочної і позакласної роботи доцільно аналізувати спортивні змагання з наступним обговоренням, залучати до участі в роботі шкільних гуртків і позашкільних спортивних установ, виконання домашніх завдань.
До ефективних методів і прийомів виховання дисциплінованості належать: нагадування, запитання, зауваження, уточнення, переконання, оцінка, бесіди. Під час проведення профілактичної роботи виникла необхідність у підсиленні загальних методів виховної роботи групою методів з перевиховання. Використовувалися чотири групи методів: руйнування негативного типу характеру (метод “вибуху”, “реконструкції” характеру); перебудови мотиваційної сфери і самосвідомості (осмислення своїх позитивних якостей та вад, переорієнтація самосвідомості, переконання, прогнозування наслідків протиправної поведінки); збагачення життєвого досвіду (переключення, регламентація способу життя); попередження негативного та стимуляція правомірної поведінки (заохочення, покарання, перспектива, змагання).
Серед засобів виховання свідомої дисципліни на уроці фізичної культури та в процесі позакласної роботи необхідно застосовувати фізичні вправи, рухливі та народні ігри, використання художніх та фольклорних матеріалів на фізкультурно-спортивну тематику, оформлення наочності.
Фізкультурно-спортивна діяльність за своєю специфікою відкриває широкі можливості для формування всебічно розвиненої особистості. У процесі систематичних, організованих і педагогічно спрямованих занять фізичними вправами в учнів формуються такі позитивні якості, як патріотизм, дисциплінованість, сміливість, активність, воля до перемоги, колективізм, кмітливість. Спираючись на дослідження Б.Шияна, було розроблено технологію залучення школярів до систематичних занять фізичними вправами, яка передбачала ієрархічну послідовність і взаємозв’язок основних етапів:
1. Виховання позитивного ставлення та інтересу підлітків до занять фізичними вправами.
2. Формування системи науково-практичних і спеціальних знань, необхідних для занять фізичними вправами.
3. Формування відповідних умінь і навичок.
4. Залучення учнів до систематичних занять фізичними вправами.
Однією із форм формування особистості підлітка є сімейне виховання, яке поєднує цілеспрямовану педагогічну діяльність батьків з об’єктивним впливом сімейного побуту. Характерною рисою української системи виховання є єдність родинного та шкільного впливу на особистість з наданням переваги народним, родинним виховним цінностям. У підвищенні педагогічної культури батьків чільне місце посідає втілення і поширення передових ідей української родинної етнопедагогіки як органічного компонента національного виховання.
Узагальнюючи результати дослідження, було визначено педагогічні умови (структурна довершеність процесу формування свідомої дисципліни, творче використання національних традицій фізичного виховання, урахування інтересів, потреб і мотивів школярів, урахування індивідуальних типологічних особливостей учнів, активна участь у процесі фізкультурно-масової і спортивної роботи), які сприяють вихованню свідомої дисципліни учнів середнього шкільного віку в процесі фізкультурно-масової роботи.
Для реалізації програми формування свідомої дисципліни проводились різні заходи виховного впливу: по-перше, для задіяння зовнішніх причин інтенсивного формування позитивних та гальмування негативних якостей; по-друге, для попередження вад у розвитку учня, корекція поведінки, діяльності та стосунків з тими, хто їх оточує.
Результати формуючого експерименту підтвердили ефективність розроблених змісту і педагогічних умов формування свідомої дисципліни учнів 4-6-х класів у процесі фізичного виховання. Більшість підлітків експериментальної групи має високий, вищий від середнього і середній рівень інтересу до фізичного виховання. Серед школярів контрольної групи значна кількість має низький і нижчий від середнього інтерес до фізичної культури. В експериментальній групі кількість учнів, які 5-6 разів на тиждень виконують фізичні вправи, становить 18,2 %, у контрольній групі таких дітей значно менше – 4,8 %. Переважна більшість школярів контрольної групи обмежує свою рухову активність двома заняттями на тиждень. До педагогічного експерименту самостійно фізичними вправами займалися 23,4 % учнів, після експерименту цей показник зріс до 65,7 %. Після експериментальної роботи кількість підлітків, залучених до занять у спортивних секціях, збільшилась на третину.
Результати тестування підлітків 6-го класу за методикою Кеттелла свідчать, що в експериментальній групі поліпшилися особистісні характеристики підлітків. Учні цієї групи стали більш відвертими та щирими, емоційно стійкими, впевненими в собі, краще контролюють свої емоції і поведінку. Кількість порушень дисципліни в учнів експериментальної групи значно менша. Зокрема, якщо за 2003-2004 навчальний рік у контрольній групі було офіційно зареєстровано 218 порушень, то в експериментальній – лише 53.
Отже, аналіз сукупності чинників, пов’язаних з дисциплінованістю підлітків, виявив перевагу експериментальної методики над традиційною, що є підставою для її широкого впровадження у загальноосвітні заклади.
Висновки
1. Результати аналізу літературних джерел свідчать, що проблема виховання свідомої дисципліни завжди хвилювала вчених-педагогів, психологів, широку педагогічну громадськість. На етапі переходу України до ринкової економіки формування дисциплінованості набуло особливого значення, стало предметом дослідження багатьох вітчизняних учених. Наукові дослідження засвідчують, що протягом століть склались різні прийоми виховання дисциплінованості: фізичне покарання, погрози і заборони, вільне виховання, постійна зайнятість, у процесі праці, приклад сім’ї, народні традиції, заохочення і покарання, почуття честі і обов’язку, фізична культура і спорт.
У зв’язку з деформацією в свідомості людей багатьох духовних цінностей постає потреба пошуку і вироблення нової комплексної системи виховання дисциплінованості, основою якої мають стати досягнення світової науки не лише в педагогіці, але й у фізіології, психології, теорії фізичного виховання.
2. Проведене дослідження дає підстави констатувати досить велику кількість різних порушень, що спричиняють недисциплінованість школярів. Усебічний аналіз результатів дослідження дає можливість згрупувати причини порушення дисципліни підлітків на три групи: соціальні, побутові, особистісні.
До соціальних слід віднести причини, породжені об’єктивною дійсністю, яка склалась на сучасному етапі розвитку суспільства, на етапі переходу від тоталітарної системи до ринкових відносин. На цьому етапі відбувся пошук нових духовних цінностей - ламання старих, створення нових ідеалів, перерозподіл матеріальних цінностей держави.
До побутових причин належать матеріальні нестатки у сім’ї через низьку заробітну плату або взагалі безробіття. Це зумовило те, що частина дітей позбавлена сімейного виховання. З іншого боку, в багатьох сім’ях панує вседозволеність, що переноситься у школу. Порушується психологічна рівновага дитини, яка різними шляхами веде до негативних наслідків і, зокрема, до порушення дисципліни.
До особистісних причин належать ті, які, поряд із соціальними і побутовими, пов’язані із психікою дитини, її спадковістю, здатністю до адаптації, фізіологічними особливостями.
3. У структурі процесу формування свідомої дисципліни підлітків виділено:
а) мету – формування гармонійно розвиненої особистості;
б) завдання - залучення учнів до систематичних занять фізичними вправами, профілактика порушень дисципліни школярів у процесі фізичного виховання, перевиховання педагогічно занедбаних учнів;
в) принципи - гуманістичний характер змісту і методів виховання, свідомості й активності, поєднання виховання і навчання в єдиний навчально–виховний процес, урахування вікових та індивідуальних особливостей кожного учня, створення сприятливого морально–психологічного клімату в колективі, поступове перетворення учня з об’єкта пасивного сприймання виховання на суб’єкт активного самовиховання, індивідуалізації, міждисциплінарного підходу;
г) форми - уроки фізичної культури, фізкультурно-спортивні свята, спортивні змагання, групи загальної фізичної підготовки і спортивні секції, дні здоров’я, туристичні походи, виконання домашніх завдань;
д) методи і прийоми - методи попередження негативної поведінки (запитання, уточнення, нагадування, бесіда, заохочення, зауваження, покарання, перспектива, змагання); методи руйнування негативного типу характеру (метод “вибуху”, “реконструкції” характеру); методи перебудови мотиваційної сфери і самосвідомості (метод осмислення своїх позитивних якостей та недоліків, переорієнтація самосвідомості, переконання, прогнозування наслідків протиправної поведінки, оцінка); методи перебудови життєвого досвіду (перевиховання, переключення, регламентація способу життя);
е) засоби - фізичні вправи, рухливі та народні ігри, використання художніх та фольклорних матеріалів на фізкультурно-спортивну тематику, оформлення наочності.
4. Важливою умовою вирішення проблеми подолання недисциплінованості підлітків є виховання потреби до систематичних занять фізкультурою і спортом. Особистий досвід, вивчення системи роботи кращих учителів фізичного виховання показали, що виправдовують себе такі нетрадиційні форми роботи, як спортивні змагання, у яких беруть участь учні, схильні до правопорушень, спостереження за спортивними змаганнями, які відбуваються на рівні міста, району, області, з наступним обговоренням, участь у роботі гуртків і позашкільних спортивних установ, виконання вправ, заданих на домашнє завдання, оформлення стендів про спортивні досягнення з коментуванням. Технологія залучення школярів, які порушують дисципліну, до систематичних занять фізичними вправами, передбачала ієрархічну послідовність і взаємозв’язок основних етапів і похідних до них:
- виховання позитивного ставлення та інтересу підлітків до занять фізичними вправами;
- формування системи науково-практичних і спеціальних знань, необхідних для занять фізичними вправами;
- формування відповідних умінь і навичок;
- залучення учнів до систематичних занять фізичними вправами.
5. Серед чинників, які впливають на формування особистості підлітків, важливе місце займають сімейно-народні традиції (відзначення релігійних і державних свят, відвідування старших членів родини та посильна допомога їм). Сімейне виховання – одна з форм виховання підростаючого покоління в суспільстві, яка поєднує цілеспрямовану педагогічну діяльність батьків з об’єктивним повсякденним впливом сімейного побуту. Особливу роль відіграє авторитет батька та матері, який створюється не стільки словесними настановами, скільки конкретними повсякденними діями. На думку вчителів фізичної культури, найбільші виховні можливості мають спільні спортивні заходи батьків і дітей. Особлива роль у вихованні належить батькові, його позитивні приклади у сімейних стосунках, культура мовлення, спілкування з людьми.
6. Педагогічні умови формування свідомої дисципліни підлітків у школі такі: структурна довершеність процесу формування свідомої дисципліни, творче використання національних традицій фізичного виховання, врахування інтересів, потреб і мотивів школярів, врахування індивідуальних типологічних особливостей учнів, активна участь у процесі фізкультурно-масової і спортивної роботи: залучення до виконання різноманітних доручень, передбачених режимом дня; обговорення на методичних, педагогічних нарадах стану дисциплінованості учнів 4-6 класів в школі з конкретними порадами вчителів; широке використання таких засобів заохочення, як похвала, подяка, нагородження, повідомлення з використанням шкільних газет, аудіо-візуальних засобів.
7. Формуючий експеримент підтвердив ефективність розроблених педагогічних умов формування свідомої дисципліни учнів 4-6-х класів. Так, більшість підлітків експериментальної групи мають високий, вищий від середнього і середній рівень інтересу до фізичного виховання. Серед школярів контрольної групи значна кількість має низький і нижчий від середнього інтерес до фізичної культури. В експериментальній групі кількість учнів, які 5-6 разів на тиждень виконують фізичні вправи, становить 18,2 %, у контрольній групі таких дітей значно менше – 4,8 %. Переважна більшість школярів контрольної групи обмежує свою рухову активність двома заняттями на тиждень. До педагогічного експерименту самостійно фізичними вправами займалися 23,4 % учнів, після експерименту цей показник зріс до 65,7 %. Після експериментальної роботи кількість підлітків, залучених до занять в спортивних секціях, збільшилась на третину. Учні експериментальної групи стали більш відкритими та щирими, емоційно стійкими, впевненими в собі, краще контролюють свої емоції і поведінку. Кількість порушень дисципліни в учнів експериментальної групи значно менша. Зокрема, якщо за 2003-2004 навчальний рік у контрольній групі було офіційно зареєстровано 218 порушень, то в експериментальній – лише 53.
Подальші дослідження можуть бути спрямовані на визначення можливостей виховання дисциплінованості школярів різними видами рухової активності, дослідження індивідуально-психологічних особливостей недисциплінованих учнів.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Федорович О.В. Відвернути від правопорушень підлітка можуть і повинні фізкультура і спорт //Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні / Збірник наукових праць Рівненського економіко- гуманітарного інституту. – Рівне: “Ліста” РЕГІ, 1999. – С. 315–318.
2. Федорович О.В. Художньо-теоретичні проблеми виховання дисциплінованості в українській класиці //Наукові записки. Психологія і педагогіка. – Острог: НУОА, 2000. – Вип. 1. – С. 187–189.
3. Федорович О.В. Шляхи виховання дисциплінованості учнів IV-VI класів на уроках фізичного виховання // Проблеми педагогічних технологій. – Луцьк: ВДУІ ЛУВАД, 2000. – Вип.3. – С. 187–191.
4. Федорович О.В. Гуманістичний підхід в процесі виховання свідомої дисципліни засобами фізкультури // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесів в школі та вузі. - Рівне: “Ліста” РЕГІ, 2001. – С. 415–419.
5. Федорович О.В. Режим в спектрі фізичного виховання підлітка // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. – Рівне: РЕГІ, 2001. – Вип. 2. – С. 263–265.
6. Федорович О.В. Гуманістичний підхід у процесі виховання свідомої дисципліни засобами фізкультури //Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі. – Рівне: “Ліста” РЕГІ, 2001. – С. 415–418.
7. Федорович О.В. Обережно – підліток // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі. – Рівне: РЕГІ, 2002. – С. 150–151.
Анотації
Федорович О.В. Формування свідомої дисципліни учнів 4-6-х класів у процесі фізичного виховання. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. - Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2005.
Дисертація присвячена проблемі формування свідомої дисципліни в учнів загальноосвітніх шкіл. Унаслідок проведеного дослідження визначено педагогічні умови, які сприяють ефективному використанню форм і методів виховання свідомої дисципліни учнів середнього шкільного віку у процесі фізкультурно-масової роботи; розроблено структуру процесу формування дисциплінованості в учнів під час фізкультурних занять за допомогою фізичних вправ.
Матеріали дослідження можуть бути використані вчителями фізичної культури для цілеспрямованого впливу на виховання свідомої дисципліни підлітків та в процесі викладання педагогіки, психології, теорії і методики фізичного виховання у вищих навчальних закладах фізичного виховання і спорту.
Ключові слова: свідома дисципліна, фізичне виховання, формування, учитель фізичної культури, педагогічні умови.
Федорович О.В. Формирование сознательной дисциплины учеников 4-6-х классов в процессе физического воспитания. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 — теория и методика воспитания Тернопольский национальный педагогический университет имени Владимира Гнатюка, Тернополь, 2005.
Результаты исследования удостоверяют, что правонарушении стали более мобильными за временем и характером их свершения, жестокими в поступках. Быстро возрастает количество преступлений, связанных с деньгами, драгоценными вещами, приобретением или сохранением наркотиков. По статистическим данным, много подростков торгует сигаретами, импортными товарами. В последние годы взросло количество случаев грубого отношения учеников к учителям, родителей, что проявляется в поведении на уроках, дома, общественных местах.
Проведенное исследование дает основание констатировать довольно большое количество разнообразных условий, которые служат причиной недисциплинированности школьников. Разносторонний анализ результатов разрешил разделить причины недисциплинированности подростков на три группы: социальные, бытовые,
