ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ АРХІВІВ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ АРХІВНОЇ СПРАВИ ТА ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА

Кисельова Алла Анатоліївна

УДК 930.25:004.738.5(477)(043.3)

Архівні ресурси України в глобальній інформаційній мережі: види, доступ, перспективи

Спеціальність 07.00.10 - документознавство, архівознавство

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук.

Київ 2005

Дисертацією є рукопис.

Рукопис виконано в Українському науково-дослідному інституті архівної справи та документознавства Державного комітету архівів України.

Науковий керівник: доктор історичних наук, профессор

Боряк Геннадій Володимирович

Державний комітет архівів України,

Голова

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Дубровіна Любов Андріївна,

Інститут рукопису Національної бібліотеки України

імені В.І. Вернадського, директор

кандидат історичних наук, с.н.с.

Чепуренко Янна Олексіївна

Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв,

Професор кафедри документальних комунікацій

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра архівознавства та спеціальних галузей історичної науки.

Захист відбудеться 6 липня 2005р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.864.01 в Українському науково-дослідному інституті архівної справи та документознавства: Київ - 03110, вул. Солом’янська, 24.

Із дисертацією можна ознайомитись у Науково-довідковій бібліотеці центральних державних архівів України: Київ, 03110, вул. Солом’янська,24.

Автореферат розіслано 6 червня 2005р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.А. Зворський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження зумовлена інтенсивним впровад-женням інноваційних технологій та поширенням телекомунікаційних засобів передачі інформації в Україні, яке сприяє продуктивному ознайомленню українського суспільства зі змістом глобального інфор-маційного середовища. Сучасні умови для створення веб-ресурсів в архівній справі спричинили до постійного збільшення кількості архівних веб-сайтів різних країн в Інтернеті, однак користування ними, як свідчить практика, не завжди є раціональним та ефективним.

Веб-сайт архівної установи можна умовно назвати новим видом архівного довідника – комплексним електронним довідником опера-тивного характеру. Можливості такого довідника досить широкі: він може включати описову (повідомлення, хроніка, огляд тощо), бібліо-графічну та археографічну (каталоги, покажчики, списки, переліки), едиційно-текстову (публікація джерел та наукових ресурсів), зображувальну (в тому числі й кінофоторесурси) інформацію, бази даних (далі – БД) тощо. Разом з тим, розв’язання питань організації раціональної структури зазначеного довідника, окреслення оптималь-ного складу джерел його формування та засобів керування ресурсами довідника перебувають на стадії розбудови. Нагальним є також визначення таких архівознавчих аспектів, як види і зміст ресурсів, пошук інформації, система послуг для прискорення пошуку та, головне, методи управління інформацією, зокрема побудова сайту і його ресурсів. Існування такого сайту є неодмінною умовою подальшого розвитку засобів надання оперативної архівної інформації споживачам, науково-довідкового апарату (далі – НДА) архівних установ, теорії і практики архівної справи в умовах інформаційного суспільства в цілому. При цьому питання архівної інформатизації, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в архівну діяльність набувають особливої актуальності для теорії та методології архівознавства. Вищевикладене зумовлює актуальність теми дисертації.

Стан наукової розробленості теми. Багатоплановість і багатоаспектність проблеми дослідження та побудови зазначених ресурсів у глобальній інформаційній мережі зумовили появу значної кількості публікацій, що мають безпосереднє або опосередковане відношення до тематики дисертації. Питання класифікації та загаль-ного аналізу стану архівних Інтернет-ресурсів розглядалися у працях таких архівістів як, Г. Боряк, Ф. Валаччі, С. Фліз. У низці робіт зосе-реджено увагу на особливостях формування архівних веб-сайтів, порушено питання формування архівних інформаційних ресурсів, зокрема створення оцифрованих ресурсів та організації пошуку в них інформації, а також деякі аспекти інформаційної технології репрезентації архівних ресурсів у мережі Інтернет. Певний досвід в цьому напрямі інформаційної діяльності нагромаджено в бібліотечній сфері, де, зокрема, функціонують потужні портали Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі – НБУВ), Національної парламентської бібліотеки України. Разом з тим, сайти архівних служб та портал “Архіви України” ще не стали об’єктом спеціального узагальню-ючого дослідження у вітчизняному архівознавстві та документознавстві.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає плановій тематиці наукових досліджень Українського науково-дослідного інституту архівної справи і документознавства (далі – УНДІАСД) (підрозділ 1.2.6 “Автоматизація архівної справи”) і основному напряму діяльності Держкомархіву України (далі – ДКАУ) у сфері інформатизації архівної справи.

Мета роботи полягає у з’ясуванні сучасного стану і перспектив формування архівних ресурсів України у 90-х роках XX – початкових роках ХХІ ст. у мережі Інтернет, побудові архівознавчої інформацій-ної моделі веб-порталу “Архіви України”.

Головні завдання дослідження зумовлено його метою і полягають у:–

з’ясуванні ступеня науково-теоретичного опрацювання теми та її практичної реалізації, окресленні джерельної бази, аналізі веб-сайтів архівних установ як архівних довідників;–

здійсненні огляду зарубіжних інформаційних ресурсів архівних веб-сайтів (далі – ІРАВС), класифікації веб-сайтів, порталів та представлених у них інформаційних ресурсів, дослідженні особливостей їх репрезентації, складу і змісту;–

аналізі наявних українських архівних інформаційних ресурсів у мережі Інтернет, їх структури й наповнення;–

дослідженні основних тенденцій та напрямів розвитку, перспектив подальшої розробки та наповнення архівних сайтів;–

виявленні основних здобутків та перешкод на шляху формування електронних архівних інформаційних ресурсів і розробці науково обґрунтованих пропозицій щодо їхнього подальшого розвитку;–

визначенні перспективних напрямів розвитку архівних інформаційних ресурсів та управління архівними веб-сайтами України як одними з ключових центрів інфосфери держави.

Об’єктом дослідження є архівні веб-сайти в цілому та веб-сайт “Архіви України” зокрема, їх інформаційні ресурси та засоби інтелектуального доступу до наявної в них інформації.

Предметом дослідження є функціонування архівних веб-сайтів, особливості формування і технічного супроводу інформаційних ресурсів, організація доступу до них, перспективи розвитку цих ресурсів в умовах інформатизації суспільства з урахуванням сучасного історичного етапу розвитку України.

Методологічною основою дисертації є загальнонаукові підходи до наукового пізнання (системний, функціональний, структурний, моделювання, порівняльний, типологічний) з використанням історіо-графічного та хронологічного методів. Використано методи ін форма-ційного та архівознавчого аналізу, що дало можливість дослідити спе-цифіку та розвиток архівних веб-сайтів, окреслити комплекс актуаль-них науково-технологічних питань формування сайту та використання його ресурсів. Для вирішення питання щодо оптимізації доступу до ресурсів застосовано моніторинг інтенсивності використання он-лайнових інформаційних ресурсів архівного порталу.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період 90-х років XX ст. – початкових років XXI ст. – від перших заходів щодо розбудови націо-нальної архівної інформаційної інфраструктури України до якісних змін у державному устрої і в розвитку системи документальних комунікацій.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше в українському архівознавстві та документознавстві:–

проаналізовано історіографію питання щодо оцінки ролі та концептуального бачення історії розвитку архівних інформаційних ресурсів у контексті суспільних процесів, виокремлено та критично розглянуто різні погляди на розвиток веб-ресурсів, окреслено й проаналізовано джерельну базу дослідження проблеми;–

простежено історію створення і розвитку архівних веб-сайтів у провідних державах світу, а також в Україні в аспектах, визначених метою та завданнями дисертації, узагальнено їхній досвід;–

досліджено функціонування архівних веб-сайтів – як українських, так і зарубіжних, види інформаційних ресурсів архівної сфери, структуру архівних веб-сайтів та перспективи їх розвитку, здійснено їх класифікацію та архівознавчий аналіз, проаналізовано сучасні методи репрезентації, вироблено стратегію організації доступу;–

визначено низку аспектів розвитку архівних веб-сайтів України, спрямованих на трансформацію останніх у комплексні документально-інформаційні центри, що забезпечуватимуть розши-рення традиційних функцій архівів – від сховищ архівних документів з електронним носієм до депозитаріїв знань – на базі поглиблення їх безпосередньої інформаційної взаємодії з користувачами, формування архівних інформаційних ресурсів з урахуванням потреб розвитку інфосфери держави.

Теоретична значущість дослідження полягає у науковому опрацюванні, аналізі й узагальненні основних тенденцій та досвіду формування архівних ресурсів і веб-сайтів в Україні та інших державах світу, розробці комплексу взаємопов'язаних науково-методичних та науково-організаційних засад розвитку архівних ресурсів у глобальній мережі Інтернет.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки та рекомендації використано під час розроблення нині діючого веб-порталу “Архіви України”, веб-сайтів архівних установ, оптимізації доступу до інформаційних архівних ресурсів. Запропоновано й запроваджено нові елементи дизайну зазначеного архівного порталу. Авторка бере участь у підго-товці, публікації та науково-технічному супроводі архівного порталу ДКАУ. Матеріали й результати дослідження застосовуються при автоматизації процесів обробки вітчизняних та зарубіжних архівних ресурсів, для більш повного їх представлення в електронному вигляді із збільшенням інструментів для пошуку. У процесі дослідження було підготовлено Додаток „Архівні служби та архіви країн світу у мережі Інтернет” до підручника „Архівознавство” для студентів історичних факультетів вищих навчальних закладів України (К., 2002).

Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки дисертації оприлюднювалися на наукових форумах різного рівня: міжнародних конференціях „Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ” (Київ, 2004) і „Сучасний стан та перспективи розвитку документознавства” (Київ, 2004), науково-практичній конференції „Гуманітарна освіта у профільних вищих навчальних закладах: проблеми і перспективи” (Київ, 2005), обговорювалися на нарадах керівників інформаційних служб архівних установ у 2002–2004 рр.

Публікації. Результати дослідження викладено дисертанткою у шести одноосібних статтях у виданнях, затверджених переліками ВАК України для апробації результатів кандидатських та докторських дисертацій.

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (292 позиції), 5-х додатків. Обсяг основного тексту дисертації – 161 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі „Історіографія та джерельна база дослідження” проаналізовано історіографічну базу дисертації, яку складають опубліковані праці з питань інформатизації, зокрема – створення архівних інформаційних ресурсів, та спеціальні роботи, присвячені побудові та функціонуванню архівних веб-сайтів в Україні та поза її межами. Значну роль у вирішенні цих питань відіграли спеціальні міжнародні конференції та наради, на яких було розглянуто досвід побудови архівних сайтів різних країн, виокремлено позитивні тенденції та негативні явища, що потребують усунення. Значну частину матеріалів – проекти, програми, виступи, рішення конферен-цій, семінарів, підсумкові документи нарад – представлено не лише у паперовому, але й в електронному варіантах на сайтах ДКАУ, НБУВ та в міжнародних пошукових системах.

Теоретичні питання класифікації архівних ресурсів та веб-сайтів розглянуто у працях Г. Боряка, Ф. Валаччі, С. Фліза, однак переважна більшість фахівців концентрує увагу на окремих аспектах питання створення сайтів архівної інформації. Досвід практичної роботи архівів із створення та супроводу сайтів розкрито у статтях архівістів Н. Метальникової, Н. Платонової, Г. Волосюка, Т. Захарченко, Р. Пи-рога, В. Резникової, Ю. Дудки, Н. Войцехівської, Л. Джурджи, С. Ло-зової, Г. Духновської, Ю. Кучерявого, Я. Лозниці, О. Качковського та ін. Питання побудови бібліотечних сайтів та он-лайнових ресурсів біб-ліотек висвітлено в деяких статтях дослідників, пов’язаних із створен-ням веб-сайту НБУВ та його ресурсів, зокрема – у роботах М. Сороки, О. Жабіна, Л. Костенка, І. Ляшенко, В. Пономаренко, О. Баркової, І. Павлуші та ін. Формування веб-ресурсів документної інформації органів влади розглянуто в статтях Я. Чепуренко та М. Ожевана. Проблеми інтеграції ресурсів бібліотек, архівів, музеїв досліджено у статтях О. Онищенка, А. Бернанда та ін. Проаналізовано також праці зарубіжних архівістів, зокрема таких, як Д. Наленч, О. Мацек та М. Ванер, В. Проданович, А. Бернат, І. Кисельов, Е. Єгорова, Г. Медведєва, Л. Корменди, В. Жумер, С. Іовович, І. Ляльков, Н. Омельчук, В. Носевич, Р. Беррі та ін. У публікаціях зазначених авторів описано й узагальнено досвід побудови інформаційних ресурсів, технології їх створення, пошуку та захисту інформації тощо.

Розглянуто ключові факти з історії впровадження інформацій-них технологій в архівній справі в Україні: початок розроблення та реалізації державних програм; науковий доробок та особистий внесок фахівців галузі в цю справу; формування перших БД архівістами, що сприяло підвищенню рівня подання колосальної за обсягом науково-довідкової інформації Національного архівного фонду (далі – НАФ); участь у міжнародних проектах; розробку єдиних науково-методичних засад архівно-археографічного представлення інформації в мережі Інтернет тощо. Аналіз опублікованих праць свідчить, що сайти архівних служб та веб-портал “Архіви України” не стали об’єктом спеціального розгляду вітчизняними архівознавцями та документознавцями. Разом з тим, накопичений практичний досвід створення архівного порталу в Україні потребує наукового узагальнення з урахуванням позитивних надбань міжнародної архівної спільноти та спеціальних інституцій у цьому напрямі. Отже, можна зробити висновок, що, незважаючи на певну кількість праць, присвячених різноплановим аспектам інформатизації архівних установ України, дана тема вимагає більш поглибленого вивчення.

Джерельна база дослідження складається з комплексу різноманітних за походженням, характером, формою та змістом джерел. Ці матеріали можна поділити на такі групи: нормативно-законодавча база (закони України, укази Президента України, постанови Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, відомчі нормативно-правові акти, насамперед, організаційно-розпорядчі документи ДКАУ, міжнародні, державні, міждержавні та галузеві стандарти); неопубліковані документи, у тому числі – документи поточного архіву ДКАУ (рішення колегії, звіти, плани, результати анкетного опитування працівників тощо); нормативні документи з архівної справи, діловодства та інформатики; словники, в яких розкривається терміносистема процесів інформатизації архівної галузі; документи міжнародних установ гуманітарного спрямування – ЮНЕСКО (зокрема, Records and Archives Management Programme), Міжнародної ради архівів (МРА); веб-сайти: ДКАУ, НБУВ, Інституту археології НАН України, державних архівів Донецької, Одеської та Чернігівської областей, Державного архіву м. Севастополя тощо; електронні документи, пов’язані з питаннями інформатизації галузі, представлені на сайтах ДКАУ, НБУВ; архівні БД.

У другому розділі “Основні зарубіжні архівні веб-ресурси в Інтернеті. Стан та порівняльний аналіз” висвітлюються різні аспекти функціонування ІРАВС. Однією з найважливіших проблем сучасних ІРАВС є те, що вони перебувають у безперервному розвитку, значною мірою стихійному. Тому майже у всіх країнах, де створюються електронні архівні ресурси, виникає необхідність формування концепції побудови цих ресурсів та організації їх функціонування. Пошуковий апарат ІРАВС також є новим видом НДА в архівній системі; він розвивається одночасно із зазначеними власне ресурсами. На сьогодні його організація є найважливішим архівознавчим питанням роботи з ІРАВС.

Інформаційні ресурси архівів за масштабами (рівнями) кумуляції інформації можна класифікувати за типологічною ознакою на такі: міжнародні, національні, державні, регіональні (обласні), муніци-пальні (міські), ресурси інших архівних установ, громадських органі-зацій тощо; за змістом – універсальні та тематичні; за характером інформації – первинні, вторинні, змішані.

Усі зарубіжні архівні ресурси, що представлені на веб-сайтах у мережі Інтернет, як правило, структуровані так: пошукові засоби; нормативно-правова база (архівне законодавство); виставки он-лайн; міжнародне співробітництво; конференції та зустрічі; загальна контактна інформація; публікації; довідкова інформація; послуги, що надаються установами; генеалогічні дослідження; БД та каталоги; зворотний зв’язок із користувачем; питання – відповіді; мовні версії.

Наприклад, на сайті МРА можна не тільки докладно ознайом-митися з діяльністю цієї організації, але й взяти участь у розробці проектів з різних напрямів архівної справи. Отже, одні веб-сайти надають лише контактну інформацію, інші – крім контактної та довід-кової інформації містять нормативно-правову, довідкову інформацію та відомості про міжнародне співробітництво. Деякі веб-сайти додатково надають інформацію про послуги, що пропонуються тією чи іншою установою, зокрема щодо генеалогічних розшуків. Майже всі веб-сайти мають окремі веб-сторінки під назвою „Карта сайту”, що суттєво полегшує орієнтування користувача в масивах інформації.

Деякі веб-сайти (Archivia Net, Repositories of Primary Sources, національних архівів Канади, Великобританії, Швеції, Чеської Республіки, Національної архівної служби США, Державної архівної служби Новосибірської області РФ, Системи Державних архівів Латвії, Генеральної дирекції державних архівів Польщі, „Архіви Росії”, „Архіви Білорусі”, Державного архіву Російської Федерації, „Архівна справа”, Архіву Відкритого Суспільства, Центрального Державного архіву Праги) оприлюднюють у мережі Інтернет БД та фондові каталоги.

Одним із найбільш рейтингових за багатьма показниками може вважатися сайт Національного архіву Австралії. Унікальність австра-лійської системи полягає в тому, що в ній представлено колосальний обсяг документної інформації на рівні подокументної одиниці опису (item level): каталог містить описи 2,6 млн. од. зб., що складає 10% архівного фонду Австралії. Завершення повного подокументного представлення в Інтернеті національної архівної спадщини цієї країни потребуватиме, за обрахунками спеціалістів, 80 років. І це – без урахування нових надходжень. Цифрові копії цих документів можна замовити в режимі on-line (як правило, строк виконання – до трьох місяців). Каталог Національного архіву Австралії містить описи 80 тис. колекцій (series), а також інформацію про 9 тис. фондоутворю-вачів і власників зібрань.

Користувачу надається пошук з візуальними можливостями, що дозволяє шукати і замовляти фотодокументи. Є можливість прокон-сультуватися зі спеціалістами архіву, написавши їм електронного листа. На сайті є окрема сторінка „Про сайт”, де висвітлено повну інформацію щодо технічних аспектів даного веб-ресурсу, а саме: друк сторінок, формати файлів, авторське право, питання захисту інформації, передусім персонального характеру, реєстрація відвідувань сайту, а також відомості про збір приватної інформації, що надходить електронною поштою. Окрема сторінка – крамниця Націо-нального архіву (National Archives Shop), присвячена путівникам (Research Guides), до яких надається бібліографічний опис, анотація, вартість кожного видання, його повний зміст у форматі PDF (із вказанням розміру файлу) або он-лайновий перегляд. Тут представлені книжкові видання, відео та публікації на компакт-дисках, геральдичні та картографічні матеріали, а також надано можливість замовити їх через Інтернет. Професійні публікації з діловодства (Recordkeeping Publication) доступні он-лайн.

Як правило, ІРАВС представлені двома-трьома мовами, переважно – мовою країни, що створила сайт, а також англійською або французькою. Загалом найбільш потужними є архівні інформаційні ресурси таких країн, як США, Канада, Велика Британія, Австралія. Цікавим і корисним для України є досвід Польщі, Швеції, Росії, Латвії.

Рівень організації сайтів – різний у різних країнах; він залежить від основного призначення довідкової системи, від інформаційного потенціалу держави та підтримки нею архівної галузі, концепцій розвитку сайтів, наявності висококваліфікованих фахівців у цій галузі тощо. У багатьох російських архівних веб-сайтах представлена тільки адміністративно-управлінська інформація та номенклатура послуг. Виставляються науково-інформаційні ресурси законодавчого харак-теру, сторінки про профільні видання та архівну періодику, ін форма-ція про наради, конференції, хроніка поточних подій. Нерозробленою залишається така важлива складова, як змістовні відомості про фонди і документи архівів.

У третьому розділі „Інтернет-ресурси порталу „Архіви Украї-ни”: формування, структура, наповнення” наведено архівознавчий аналіз інформаційних архівних ресурсів зазначеного порталу.

Офіційний веб-сайт ДКАУ створено 24 грудня 2000 р. відповідно до Указу Президента України від 31 липня 2000 р. № /2000 „Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні”, а також Розпорядження Президента України від 2 вересня 2000 р. № 273/2000-рп „Про невідкладні заходи щодо розвитку архівної справи” як основний державний інформацій-ний ресурс глобальної комп’ютерної мережі Інтернет в архівній галузі та архівній інформатизації. Уся інформація порталу подається користувачам безоплатно. Інформацію, представлену на архівному порталі, зосереджено в 20 розділах, навігація між якими можлива з будь-якої веб-сторінки порталу. Основою архівного порталу є запро-понований користувачам рубрикатор, де можна ознайомитися не лише з інформацією адміністративно-управлінського характеру, а й з норма-тивною базою, галузевими програмами, відомостями про міжнародні контакти, доступ до документів та НДА, запити громадян, БД, зару-біжну україніку, архівну освіту в Україні, діяльність Спілки архівістів України тощо. Інформація в рубриці „Архіви в світі. Корисні посилан-ня” є структурованою.

На головній сторінці архівного порталу розміщено актуальну інформацію, а саме: щоденні новини та анонси, статистичні дані, посилання на архівний портал ЮНЕСКО, Інтернет-архів WaybackMachine; спільні міжнародні проекти; web-бібліографію України, окремі едиційні проекти (зокрема „Літопис УПА” в мережі Інтернет; „Смолоскип”: Музей-архів самвидаву; Архіви КДБ в Інтернеті; Українська еліта: реконструкція фамільних архівів тощо); генеалогічні ресурси; методичні документи (наприклад, Схема класифікації документної інформації в систематичних каталогах державних архівів України, проект Закону України „Про діловодство” (варіант 12-й); розділ щодо загроз і ризиків інформаційній безпеці України (Катастрофа 10 квітня 2003 р.: Кам’янець-Подільський), інформаційні ресурси з актуальної проблематики, зокрема про голодомори 1921–1923, 1932–-рр., „Влада очима історії” тощо.

Ядром порталу є розділ „Архіви України”. Вхідна сторінка містить перелік архівів та архівних установ, а саме: ДКАУ, УНДІАСД, 8 центральних державних, 28 місцевих, 8 галузевих державних архівних установ, відомчих архівних установ (Національної академії наук України, Міністерства культури і туризму України та Міністерства освіти і науки України). Надається можливість переходу без посередньо до сторінок кожної установи, де подано відомості про історію архіву, його фонди, НДА, мiжфондовi та фондові покажчики, перелік оглядів, інформацію щодо науково-довідкової бібліотеки та бібліографію.

Важливою є рубрика „Нормативна база”, яка містить понад 560 повнотекстових нормативно-правових документів, у тому числі укази, розпорядження та доручення Президента України; закони України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України; постанови Верховної Ради України, 225 наказів ДКАУ, 85 положень зі сфери архівної справи та діловодства, 19 стандартів і рекомендацій у сфері архівної справи, 15 регіональних програм розвитку архівної справи, 9 переліків документів, 8 методичних рекомендацій, по чотири нормативних документи – інструкції, правила роботи та „Правила видання документів і пам'яток (1990–2000)”, по одному – „Примірні норми часу (виробітку) на основні види робіт в архівних підрозділах органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій” та „Угода між ДКАУ та ЦК профспілки працівників державних установ України”.

Рубрика „Публікації на сайті” репрезентує своїм користувачам відомчі періодичні видання („Архіви України”, „Вісник Державного комітету архівів України”, „Бюлетень Галузевої служби науково-технічної інформації”), усі путівники та інші довідники, що побачили світ у серії „Архівні зібрання України” (понад 10 тис. екранних сторінок в онлайновому режимі), покажчики, словники та підручники, а також статті фахівців та науковців. Підрубрика “Бібліографія: довідники, огляди фондів, колекцій, зібрань” включає понад 2,3 тис. бібліографічних позицій, у тому числі 119 повнотекстових публікацій.

На початок 2005 р. в рубриці „Документальні виставки on-line” представлено інформацію про 14 документальних виставок, на яких експонуються загалом понад 2,3 тис. документів з вітчизняних та іноземних архівів.

Рубрика “Галузеві програми” надає користувачам інформацію щодо регіональних програм розвитку архівної справи (повні тексти програм у форматі RTF); загалом в цій рубриці представлено 15 регіонів України.

Щомісячно на сервері архівного порталу реєструється 5–6 тис. користувачів (що, без сумніву, підтверджує затребуваність архівного порталу) з більш ніж 50 країн світу: Україна – 28%, мережа – 25%, невідомі – 17%, комерційні – 16%, Польща – 4%, Російська Федерація – 3%, Білорусія – 1%, Канада – 1%, Данія – 1%, інші – 1%. Портал має англомовну частину: новини та анонси архівної галузі, контактна інформація, архівне законодавство, перелік архівів та архівних установ, зарубіжна архівна україніка, архівні путівники, інформація щодо генеалогічних розшуків, он-лайн ресурси, корисні посилання тощо.

Структура архівознавчої моделі архівного порталу складається з різних рівнів ресурсів та системи управління цими ресурсами. У ресурсах можна виокремити чотири типові складові архівно-інформаційної моделі організації інформаційних ресурсів сайту, на яких базуються основні елементи (рубрики або сторінки) сайту:

І. Адміністративна інформація та організація діяльності системи. Блок ресурсів адміністративної інформації: 1. Про нас (ДКАУ); 2. Архіви та архівні установи в Україні та обласні державні адмініст-рації; 3. Організація роботи державних архівів і питання формування НАФ (комплектування, описування, облік, НДА, забезпечення збере-женості тощо); 4. Галузеві програми; 5. Міжнародні контакти; 6. Вакансії; 7. Актуальні проблеми архівної галузі; 8. Хроніка (архівні новини, анонси).

ІІ. Законодавча та нормативно-правова інформація: 1. Нормативна база діяльності архівів; 2. Запити громадян соціально-правового характеру; 3. Архіви і порушення прав людини; 4. Правила роботи з документами НАФ в читальних залах архівів, умови доступу; 5. Хроніка.

ІІІ. Блок супутньої інформації: 1. Архівна освіта – інформація про навчальні заклади; 2. Архівні громадські об’єднання – Спілка архі-вістів України; 3. Nota Bene; Діяльність споріднених установ в інших країнах.

ІV. Наукова та науково-інформаційна діяльність архівних установ і питання використання архівної інформації: 1. Науково-довідкові ресурси НАФ та науково-інформаційна діяльність архівів: Науково-інформаційна діяльність архівів; Доступ до НДА; БД (довідкові, архівні) в Україні: Архівна україніка; Документальні виставки; Ресурси НДА архівів: описи, каталоги, путівники, реєстри, переліки, списки тощо; Бібліографічні ресурси на допомогу діяльності архівів, формування та використання НАФ; Хроніка. 2. Ресурси НАФ в електронному форматі: БД повнотекстової інформації, публікації документів, публікації на сайті документальних виставок он-лайн (у тому числі фотовиставок) тощо. 3. Науково-дослідна робота на базі ресурсів: монографії, електронні документальні публікації; галузеві часописи: бюлетені, інша професійна періодика, виставлені як у вигляді СD, так і в PDF-форматі тощо.

Побудова сайту та організація ресурсів веб-сайтів та веб-порталу мають враховувати логічну структуру функцій архівної системи. Необхідно враховувати критерії сталості і оперативності архівної інформації: статичні матеріали; динамічні матеріали; поточні матеріали, а також типи і види сторінок, обов’язковість розділів тощо.

Основні підходи до інструментальних засобів автоматизованого створення та підтримки архівного порталу зумовлені тим, що вони мають забезпечувати можливість управління змістом, здійснювати інтерактивне створення інформаційної структури порталу з відобра-женням зв’язків між його сторінками, створення та редагування веб-сторінок, можливість оновлення їх інформації; виконувати контроль актуальності посилань, використання та перегляду графічних зображень; організовувати інтерактивний інтерфейс для отримання інформації від відвідувачів архівного порталу; забезпечувати можливості пошуку документів, що зберігаються на веб-порталі.

Форми представлення даних поділяються на дані для формування статичних веб-сторінок форматів HTML, TXT, PHP, RTF, PDF, що збережені на сервері до наступної заміни або до втрати актуальності; дані для запису в БД, що є підставою для формування динамічних веб-сторінок під час виклику користувачем сайту; дані найбільш популярних форматів зовнішніх систем для розміщення на веб-сервері з метою копіювання відвідувачем; дані графічних форматів JPEG та GIF, що є частиною даних для включення до статичної веб-сторінки.

Перспективи розвитку ресурсів архівного порталу пов’язані із створенням належних умов для розвитку архівної справи в державі та формування інформаційного суспільства в Україні. Найбільш актуаль-ними завданнями на найближчу перспективу є забезпечення своєчас-ної актуалізації інформаційної складової архівного порталу, розширен-ня функціональних можливостей, удосконалення його інформаційного наповнення, збільшення переліку послуг, що пропонуються в порталі, розширення переліку наданих ним послуг, популяризація архівного порталу в Україні та за її межами.

Подальша робота з сайтом має розвиватися у декількох напрямах: передусім слід створити інструмент повноцінного пошуку у межах архівного порталу, що є першою передумовою оптимізації режиму користування його ресурсами; удосконалити англомовну версію порталу й забезпечити її постійний, а не ситуативний супровід; запровадити якісно новий інформаційний ресурс (і незрівнянно більш потужний, ніж усі наявні на сьогодні) – у вигляді БД пофондового рівня – електронної версії Центрального фондового каталогу України; удосконалити діалог з користувачами, зокрема, створити окремі сторінки з назвами „Найбільш типові запитання”, “Сторінка користувача”, в яких розробити зворотний зв’язок із користувачами; необхідно також передбачити опитувальник дослідників з різних питань, що дозволить оперативно реагувати на актуальні потреби користувачів і вимоги часу; в окремому розділі представити повний перелік безоплатних і платних послуг, що їх надають архівні установи, а також прейскурант цін на платні послуги; організувати на архівному порталі електронну архівну крамницю, позначати ключові позиції значком „New”; зробити розділ “Публікації”, а також сторінку “Форум” інтерактивними для обговорення актуальних питань, удосконалити карту порталу.

Перспективним видається і такий напрям удосконалення порталу, як створення мережі з кількох міні-сайтів, структурованої за певною тематикою, з виведенням посилань на них на головну сторінку. У такий спосіб головна сторінка порталу виконуватиме свою пряму функцію – зв’язуючої ланки між міні-сайтами.

Водночас у сфері державного управління цей ресурс діятиме у разі включення його до єдиної електронної архівної мережі державних органів, побудова якої передбачена Державною програмою інформатизації України на 2003–2005 рр., а на перспективу до 2010 р. – програмою “Електронна Україна”. Таким чином, є всі підстави вважати офіційний портал “Архіви України” не просто потужним сегментом електронних інформаційних ресурсів держави, а й реальним кроком на шляху формування в Україні інформаційного суспільства.

ВИСНОВКИ

1. Представлення архівних інформаційних ресурсів у мережі Інтернет, попри безперечну актуальність цього питання, зумовлену нагальною необхідністю модернізації архівознавства у зв’язку з інфор-матизацією суспільства, у вітчизняному архівознавстві спеціально не досліджувалося.

2. Важливе значення має вивчення досвіду розроблення, структурування та функціонування сайтів зарубіжних архівних уста-нов (ресурси, структура гіпертекстової побудови, повнота розкриття меню, концептуальні засади використання інформації тощо), зокрема, МРА, архівів США, Великої Британії, Канади, Латвії, Швеції, Чехії, Росії та інших держав. На основі аналізу цього досвіду оцінено перева-ги та недоліки різних архівних сайтів та порталів, визначено такі ос-новні вимоги до побудови українського архівного порталу: організація інтегрованих адміністративних ресурсів, потужних ресурсів документ-тної архівної та бібліографічної інформації (в тому числі довідкових БД та ресурсів повнотекстової інформації), створення пошукових засо-бів на порталі, наявність розгалуженої карти порталу, інформаційних розділів про управління, ресурси різних видів, хроніку подій, доку-ментальні виставки тощо.

3. Функції генерального архівного електронного довідника в Україні виконує офіційний архівний портал ДКАУ, уперше репрезентований користувачам 24 грудня 2000 р. У ньому представлено ресурси, що складаються з таких розділів: структура архівної галузі держави, історія її розвитку, проблематика наукових досліджень та їх результати, нормативна база сфери архівної справи та діловодства, методичні матеріали, бібліографія з питань архівної справи, повнотекстові електронні версії часописів "Архіви України" та "Вісник Держкомархіву", онлайнові електронні довідники різних жанрів, публікації документів, інформація, хроніка, актуальні питання архівної галузі тощо. БД центральних, обласних та галузевих архівів представлені на сайті лише у вигляді їх переліку. Статистика користування порталом свідчить про невпинне зростання інтересу користувачів до архівної інформації.

У зв'язку з недостатнім фінансуванням архівної галузі України, більшість архівів не має змоги використовувати потенціал Інтернет-мережі для репрезентування своїх інформаційних продуктів. Все це гальмує розвиток ретроспективних інформаційних ресурсів в Інтернеті та створення тематичних повнотекстових БД.

4. Для раціональної побудови архівних інформаційних ресурсів слід організувати їх використання, карти архівного порталу, яка буде надавати користувачам вичерпну інформацію про зміст та структуру порталу. Нами пропонується використати логічну архівознавчу модель сайту. Модель передбачає такі складові, поєднані функціональними зв’язками: а) архівні ресурси, б) система управління цими ресурсами. У ресурсах можна виокремити чотири типові складові архівно-інформаційної моделі організації інформаційних ресурсів сайту, на яких базуються основні елементи (рубрики або сторінки) сайту: І блок – інформація адміністративного характеру та з організації діяльності системи архівних установ; ІІ блок – законодавча та нормативно-правова інформація; ІІІ блок – супутня інформація; ІV блок – наукова та науково-інформаційна діяльність архівів і питання використання архівної інформації.

Система управління архівними інтернет-ресурсами передбачає реалізацію таких функцій: а) формування видів ресурсів та б) надання можливості користування ними. Вона спирається на класифікацію ресурсів та відповідну організацію веб-сторінок при опрацюванні інструментів користування, де у центрі уваги є потреби користувачів та прогнозування цих потреб з урахуванням відповідних програмних засобів та пристосування до потреб (аспекти дизайну).

5. Основними перспективними напрямами розвитку інфор-маційних ресурсів архівів та організації їх використання є: створення окремими архівами власних веб-ресурсів та веб-сторінок окремих архівів, пов’язаних з порталом ДКАУ; структурування інформації на засадах архівознавчої класифікації, підвищення ролі порталу як джерела науково-довідкової інформації та засобу пошуку архівної інформації, формування власної технології щодо користування архівними ресурсами, оцифрування документальних ресурсів з метою надання користувачам безпосереднього доступу до інформації джерел, організація системи посилань, діалогового режиму спілкування, сигнальної інформації (система позначення новинок), організація Інтернет-крамниць тощо.

6. Подальше удосконалення пошукових можливостей порталу „Архіви України” має передбачати розвиток англомовної версії архівного порталу, деталізованого (гіпертекстового) доступу в Інтер-неті БД, передусім – Центрального фондового каталогу України; запровадження широкого діалогового режиму спілкування з корис-тувачами, оприлюднення повного переліку послуг, що їх надають архівні установи, а також прейскуранту цін на платні послуги, побудо-ву на архівному порталі електронної архівної “крамниці”, за допомо-гою якої користувачі можуть замовляти архівні видання через мережу Інтернет, а також сторінки користувача. У розділі “Публікації на сайті” необхідно передбачити електронну пошту, створити опитуваль-ник користувачів порталу на прикладі російського досвіду (веб-сайт архівів Росії), “пам’ятку для авторів”, запровадити позначку „New” для найновіших позицій, посилити інтерактивність зв’язку між інформаційними ресурсами розділу, що у перспективі, зокрема, сприя-тиме також оптимізації виконання архівістами запитів громадян соціально-правового та генеалогічного характеру.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Кисельова А. Оформлення веб-сторінки офіційного сайту Державного комітету архівів України // Архіви України. – 2003. – № –3. – С. 93–99.

2. Кисельова А. Веб-сайт Державного комітету архівів України: історія, реалії, перспективи // Архіви України. – 2003. – № 4–6. – С. –129.

3. Кисельова А. Відкриті інформаційні ресурси архівного порталу України: структура, наповнення, моніторинг // Студії з архівної справи та документознавства. – К., 2004. – Т. 11. – С. 58–70.

4. Кисельова А. Використання архівних електронних ресурсів: статистика відвідувань архівного порталу України // Архіви України. – 2004. – № 1–2. – С. 158–167.

5. Кисельова А. Українські архівні ресурси в Інтернеті // Рукописна спадщина України: Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів. – Вип. 9. – К., 2004.– С. _.

6. Кисельова А. Електронна версія архівних фондів України в Інтернеті // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: Міжвідомч. зб. наук. пр. – Вип. . – К., 2005. – С. 7–28.

7. Кисельова А. Проблеми втрачених та переміщених архівів, бібліотек, музеїв. – К., 2002. –

(у співав-торстві з Г. Боряком, Л. Одинокою, Р. Романовським, А. Слобод-ніченко)

АНОТАЦІЯ

Кисельова А.А. „Архівні ресурси України в глобальній інформаційній мережі: види, доступ, перспективи”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.10 – документознавство, архівознавство. – Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства. – Київ, 2005.

Дисертаційне дослідження присвячене аналізу та характеристиці архівних ресурсів у глобальній інформаційній мережі Інтернет кінця XX – початкових років XXI ст. На підставі комплексного аналізу історичних джерел та наукової літератури у дисертації досліджено види архівних ресурсів, визначено критерії класифікації та характер інформаційних ресурсів архівних установ. Розглянуто історіографію проблеми доступу до інформаційних ресурсів, позитивні та негативні явища у сфері репрезентації архівних ресурсів у мережі Інтернет. Розроблено концептуальну модель побудови архівного веб-сайту, структуру якого визначено за видами потреб споживачів в архівній інформації. Виявлено основні здобутки та перешкоди на шляху формування електронних архівних інформаційних ресурсів. Обґрунтовано пропозиції щодо подальшого розвитку інформаційних ресурсів архівних установ України. Визначено перспективні напрями розвитку веб-сайтів цих установ як складових інфосфери держави.

Основні результати дослідження впроваджено під час удосконалення структури та формування інформаційних ресурсів архівного порталу „Архіви України”.

Ключові слова: інформаційні архівні ресурси, архівний портал, архіви, доступ до архівної інформації, пошуковий апарат, бази даних, Інтернет.

ANNOTATION

Kyseliоva A.A. “The Archives Resources of Ukraine in the Global Information Network: Forms, Access, Perspective”. – Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of History in the speciality 07.00.10 – Records Studies, Archives Studies. – The Ukrainian Research Institute for Archives and Records Studies. – Kyiv, 2005.

The thesis is devoted to the analysis and characteristics of the Ukrainian archives resources in the global information network at the end of the XXth – beginning of the XXIth centuries. Different forms of resources, their classification criteria and information resources character of the archives services are analysed. It was examined a historiography of the information resources accessibility problem, positive and negative aspects of the representation the archives resources in the Internet. Also, it was elaborated a conceptual model of archives web-site structure, which is based on the interest of the Internet users. It was found out main achievements and obstacles on the way of formation the electronic archives information resources. This dissertation motivates proposals concerning further development of the archives services information resources and specifies perspective ways of development of the archives of Ukraine web sites as key centers of the information sphere of the State.

The main results of the work found their practical introduction in the improvement of structure and information resources of the archives portal “Archives of Ukraine”.

Key words: information archives resources, archives portal, archives, an access to the archives information, searching tools, databases, Internet.

АННОТАЦИЯ

Киселёва А.А. “Архивные ресурсы Украины в глобальной информационной сети: виды, доступ, перспективы”. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.10 – документоведение, архивоведение. – Украинский научно-исследовательский институт архивного дела и документоведения. – Киев, 2005.

Диссертационное исследование посвящено анализу и характеристике архивных ресурсов в глобальной информационной сети конца– первых лет XXI в. На основании комплексного анализа исторических источников и научной литературы в диссертации исследованы виды ресурсов, определены критерии классификации и характер информационных ресурсов архивных учреждений. Рассмотрена историография проблемы доступа к информационным ресурсам, позитивные и негативные явления