МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КРАМЧАНІНОВА МАЙЯ ДЖЕМАЛІВНА

УДК 658.114.012.32:669.013

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ СТРАТЕГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація

і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Маріуполь – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному університеті економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Азарян Олена Михайлівна,

Донецький державний університет економіки

і торгівлі ім. М. Туган-Барановського,

завідувач кафедри маркетингу і комерційної справи.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Аптекар Савелій Семенович,

Донецький державний університет економіки

і торгівлі ім. М. Туган-Барановського,

завідувач кафедри інвестиційного менеджменту;

кандидат економічних наук

Толпежніков Роман Олексійович,

Приазовський державний технічний університет, (м.Маріуполь), доцент кафедри економіки підприємств.

Провідна установа - Дніпропетровський національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра міжнародного менеджменту

Захист дисертації відбудеться “14” грудня 2005 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 12.052.02 у Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул. Університетська, 7.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Приазовського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул. Університетська, 7.

Автореферат розісланий “14” листопада 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Колосок

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід України до ринкової економіки викликав необхідність зміни методів і підходів до господарської діяльності підприємств. У рамках цього жорсткість конкуренції сприяла активізації процесів консолідації в різних галузях промисловості. Зростання динамічності розвитку суспільства, глобалізація і посилення турбулентності зовнішнього середовища викликають потребу у трансформації систем управління промисловими підприємствами.

Виникнення альянсів і партнерства ініційовано посиленням процесу глобалізації та швидкого просування транснаціональних корпорацій на національні ринки. Створення альянсів є заходом, що покликаний сповільнити процес виходу на ринки транснаціональних корпорацій повною мірою, а також сприяє створенню конкурентних переваг компаній.

При цьому в основному цією проблемою займаються зарубіжні вчені-економісти, такі як: Акимова Т., Бейкер М., Вінслав Ю., Владимирова І., Гаррет Б., Дємєнтьєв В., Дюссож П., Кіллінг Дж., Обурай П., Броварників С., Томпсон А., Стрікленд А., проте останнім часом значна увага формуванню теорії стратегічних альянсів і партнерства приділяється в Україні. Серед учених-економістів, що працюють у сфері промислового маркетингу, в Україні можна виділити: Аптекаря С., Богачьова С., Дерментлі Ф., Кучерук Т., Махмудова А., Мельникову М., Онищенко В., Прокопенка М., Савельєва Є., Старостіну А., Тараш Л., Чернегу О., Чухрай Н.

Однак, зважаючи на те, що практика створення і функціонування стратегічного партнерства в Україні не має достатньої наукової та методичної бази, особливо в тих питаннях, що стосуються системи управ-ління цими підприємствами, методів і оцінки ефективності їх діяльності, а також абстрагування від національних особливостей формування ринку в цілому й особливості галузі зокрема, то це й визначило актуальність теми дисертаційної роботи, її мету і задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до комплексного плану науково-дослідних робіт Донбаського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України „Дослідження розвитку ринку і ринкових відносин в Україні” (м. Алчевськ), за госпдоговірною темою „Маркетингові дослідження ринку металопродуктів” (номер державної реєстрації 0105U006513) і науково-дослідницької роботи Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України.

У межах тем здобувачем як співвиконавцем було розроблено: модель стратегічного альянсу для промислових підприємств; система інструментів управління металургійним підприємством; показники оцінки ефективності функціонування системи управління промислового підприємства; процесно-орієнтований підхід щодо управління металургійним підприємством.

Мета і задачі дослідження. Головна ідея дисертації полягає в обґрунтуванні та розробці на основі теоретичних положень вітчизняних і зарубіжних учених системи управління промисловими підприємствами в умовах стратегічного партнерства, з урахуванням досвіду розвинутих держав і вітчизняних підприємств, особливостей металургійної галузі й економічних умов в Україні, таких методичних підходів до формування системи управління, реалізація яких здатна забезпечити ефективність діяльності підприємств.

Метою дисертаційного дослідження є формування системи управління підприємством у рамках стратегічного партнерства підприємств галузі.

Для досягнення цієї мети у дисертаційній роботі сформульовано і вирішено такі задачі:

досліджено підходи до сутності та специфіки систем управління промисловими підприємствами;

визначено роль стратегічних альянсів і партнерства як основи стійкого розвитку підприємств і виявлено передумови активізації процесів створення стратегічних альянсів;

установлено характер і глибину впливу макро- і мікросередовища на металургійну галузь України;

виявлено адекватність системи управління сучасним вимогам розвитку світового ринку;

сформовано підхід до створення системи управління промисловим підприємством;

визначено методику створення інформаційного забезпечення функціонування системи управління;

розроблено систему показників для оцінки ефективності управління промислового підприємства у рамках стратегічного партнерства.

Об'єктом дослідження є процес формування системи управління металургійними підприємствами у системі стратегічного партнерства.

Предметом дослідження є механізм формування системи управління підприємствами в рамках стратегічного партнерства й оцінка ефективності системи управління підприємствами металургійної промисловості.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці вчених-економістів зарубіжних країн, держав СНД і України із проблем формування теорії стратегічних альянсів і партнерства, а також нормативні та законодавчі акти України, статистична і бухгалтерська звітність підприємств, дані Державного комітету статистики України, матеріали періодичних видань. У процесі написання дисертації були використані дані опитувань керівників і фахівців ряду металургійних підприємств України, опитування споживачів.

Вирішення поставлених у дисертаційній роботі задач здійснено з використанням таких методів: загальнонаукові методи: аналіз і синтез (для обґрунтування теоретичних положень і практичних рекомендацій); системний і комплексний аналіз (при дослідженні факторів макромаркетингового середовища); діалектичний метод, що дозволяє розглянути досліджувані проблеми у взаємозв'язку і розвитку (дослідження тенденцій консолідації на світовому ринку й в Україні); аналітичні методи (метод порівняння використаний при дослідженні впливу макро- і мікросередовища); моделювання (використаний при формуванні системи управління і підсистеми інформаційного забезпечення), метод угрупування (при дослідженні внутрішньогалузевих середовищ); метод експертних оцінок (при оцінці сили впливу факторів на діяльність підприємств на ринку). Обробка даних здійснювалася з використанням комп'ютерних технологій і програмного забезпечення.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні та методологічному вирішенні задачі формування системи управління підприємством у рамках стратегічного партнерства через створення стратегічних альянсів у металургійній промисловості. Вирішення сформованих задач забезпечило одержання результатів, що мають наукову новизну,

уперше:

сформовано життєвий цикл інтеграції у рамках стратегічного альянсу і визначено його зміст у рамках таких етапів: підготовка процесу інтеграції; укладення угоди про утворення альянсу і визначення ступеня інтеграції; початок інтеграційного процесу; посилення або зменшення процесу інтеграції; реорганізація бізнес-процесів з урахуванням інтеграції; згортання інтеграції;

запропоновано процесно-орієнтований підхід для використання у системі управління металургійними підприємствами, що дає можливість підсилити взаємодію підрозділів і консолідувати їх зусилля в рамках запропонованої моделі системи управління промисловим підприємством;

удосконалено:

поняття “управління” з погляду системності, що являє собою процеси взаємодії елементів усередині системи, і процес взаємодії їх із зовнішнім середовищем з метою досягнення необхідної ефективності; поняття “система управління”, що являє собою центрований або децентрований комплекс елементів (об'єктів і суб'єктів), взаємодіючих між собою в рамках визначених процесів і функціонування, що підпадають під вплив середовища, підприємства;

модель стратегічного альянсу на основі введення в систему 3 “І” такого елемента, як інтеграція з утворенням “ромба” стратегічного альянсу, що обумовлено іманентною інтегрованістю підприємств, які входять у стратегічний альянс, чим забезпечується збільшення вартості бізнесу;

систему збалансованих показників ефективності функціонування системи управління промислового підприємства в умовах партнерства, що доповнено двома блоками показників: “Технологічні процеси” і “Міжпартнерські бізнес-процеси”;

дістали подальшого розвитку:

етапи розвитку альянсів (життєвий цикл альянсу), котрі доповнені етапом ліквідації або розпаду, для якого визначена варіативність у виді розпаду, поглинання або реорганізації, і характеризуються низкою показових характеристик;

система інструментів управління металургійним підприємством, що містить таке: розробка єдиного стандарту опису кожного технологічного або бізнес-процесу; використання методики функціонально-вартісного аналізу; аудит інформаційного забезпечення; формування графічної бізнес-структури; упровадження функціонально-маршрутної карти підрозділів і відділів.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в розробці рекомендацій з удосконалення системи управління промисловим підприємством у рамках стратегічного партнерства. Практичне значення мають такі результати: життєвий цикл інтеграції стратегічних альянсів, методика процесно-орієнтованого підходу до системи управління, модель стратегічного альянсу, методика формування і застосування інструментів управління підприємством, модель системи управління промисловим підприємством, запропонована система збалансованих показників по оцінці ефективності управління промисловим підприємством у рамках стратегічного партнерства.

Висновки і рекомендації, запропоновані в дисертаційній роботі, схвалені і впроваджені у практику діяльності підприємств, що підтверджується відповідними актами: ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” (акт впровадження № 0108/9-247 від 02.09.2005 р.), ВАТ „Алчевсккокс” (акт впровадження № 003-611 від 02.09.2005 р.), ПП „Науково-виробнича фірма „Хімреактиви” (акт впровадження № 59 від 30.08.2005 р.).

Результати дослідження, які містяться у дисертаційній роботі, використовуються в навчальному процесі Донбаського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України (м. Алчевськ) при вивченні дисциплін: “Мікроекономіка”, “Економічна теорія”, “Основи маркетингу” (довідка № 2179-15 від 27.10.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Особистий внесок автора дисертації в наукові праці, опубліковані у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на 4 науково-практичних конференціях різного рівня: 6-та міжнародна конференція студентів і молодих вчених “Економіка і маркетинг у XXI сторіччі” (м.Донецьк); міжнародна науково-практична конференція „М.І. Туган-Барановський видатний учений-економіст. Спадщина та новації” (м.Донецьк); VIII Всеукраїнська науково-практична конференція „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (м.Київ); Всеукраїнська наукова конференція студентів і молодих вчених „Проблеми забезпечення економічного розвитку підприємства” (м.Донецьк).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 8 робіт загальним обсягом 2,5 ум.-друк.арк., з яких особисто автору належить 2,2 ум.-друк.арк. З них у наукових фахових виданнях – 4 роботи загальним обсягом 2,1 ум.-друк.арк., з яких особисто автору належить 1,85 ум.-друк.арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 170 сторінках, списку використаних джерел із 133 найменувань на 12 сторінках. Дисертація містить включаючи 23 таблиці на 22 сторінках і 21 рисунка на 12 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертаційній роботі розвинуто теоретичні положення, розроблено методичні підходи і практичні рекомендації щодо підвищення ефективності системи управління підприємствами чорної металургії в умовах стратегічного партнерства.

У першому розділі дисертаційної роботи “Система управління промисловими підприємствами: теоретико-методологічні аспекти” проаналізовано теоретичні аспекти формування системи управління, теорію і модель стратегічних альянсів, визначені їх сутність і особливості, проведено моніторинг створення стратегічних альянсів у світовій металургійній промисловості.

На основі вивчення існуючих понять “система”, “управління” і “система управління” з погляду підприємства як соціально-економічного утворення, призначеного для здійснення спеціалізованої системи різних видів діяльності, установлено, що управління являє собою процеси взаємодії елементів усередині системи, процес взаємодії системи із зовнішнім середовищем, з метою досягнення необхідної ефективності системи.

Ґрунтуючись на етимологічному, поняттєво-категоріальному і процесному аналізі понять “система”, “управління” і “система управління” визначено, що система управління являє собою центрований або децентрований комплекс елементів (об'єктів і суб'єктів), що взаємодіють між собою у рамках визначених процесів, які підпадають під вплив середовища функціонування підприємства.

При дослідженні теоретичних аспектів створення стратегічних альянсів установлено, що існуючі етапи відбивають розвиток альянсів, однак згодом функціонування альянсу або стає недоцільним (при досягненні поставлених цілей), або призводить до поглинання більш сильною компанією більш слабкої, що дало можливість удосконалити життєвий цикл альянсу, запропонувавши заключний етап – етап ліквідації (табл. 1).

Таблиця 1

Життєвий цикл альянсів

Визначено, що етап ліквідації є варіативним: розпад альянсу (добровільний – при досягненні поставлених цілей або змушений – унаслідок виниклих протиріч і проблем); поглинання одного з підприємств (добровільне або змушене); реорганізація (як наслідок трансформації цілей альянсу).

Дослідження природи, сутності та мотивів створення альянсів дозволило установити, що модель Дж. Бейкера доцільно доповнити ще одним елементом – інтеграцією, що привело до виникнення “ромба” елементів стратегічного альянсу.

Необхідність даного доповнення пов'язана з тим, що так чи інакше компанії, що входять у стратегічний альянс, інтегруються у процесі своєї діяльності.

Ґрунтуючись на сутності та проблемах інтеграції в рамках альянсів, сформований життєвий цикл інтеграції, розділений на етапи: підготовка процесу інтеграції в рамках альянсу; укладення угоди про утворення альянсу і визначення ступеня інтеграції; початок інтеграційного процесу; посилення або зменшення процесу інтеграції залежно від виникаючої ситуації; реорганізація бізнес-процесів з урахуванням інтеграції; згортання інтеграції або через наростання нерозв'язних проблем, або через досягненню цілей альянсу.

Моніторинг світової металургійної промисловості дозволив установити, що об'єднання, злиття і поглинання небезпідставно є одним зі способів збільшення стійкості підприємства на ринку і напрямом розвитку нового виду бізнесу або завоювання нових ринків. Саме ця обставина і послужила базовою передумовою для активізації розвитку стратегічних альянсів як принципово нового виду партнерських відносин. Фактором, що значною мірою сприяє формуванню альянсів, стала глобалізація ділового середовища, загальне поширення і взаємопроникнення технологій, що уже не дозволяє чітко провести межі між галузями.

У другому розділі дисертації “Методологія формування системи управління підприємствам чорної металургії в умовах стратегічного партнерства” проведено дослідження впливу світового ринку на металургійні підприємства України, аналіз систем управління металургійних підприємств і їх адекватності тенденціям світового ринку, механізму формування і діяльності альянсів у металургійній промисловості України.

Установлено, що незважаючи на те, що багато вітчизняних ФПГ консолідували активи, для дійсного об'єднання ще мається ряд проблем. Більшість ФПГ зараз діють як фінансові холдинги, контролюючи тільки фінансові потоки. Однак, незважаючи на істотне зростання прибутковості металургійних заводів, зниження витрат і вихід компаній на світові фінансові ринки залишається, як і раніше, не вирішеною проблемою.

У процесі дослідження виділено і доповнено шість етапів у розвитку металургії України:

1. Стійка виробнича і фінансово-економічна діяльність підприємств ГМК в умовах планової економіки (1986-1990 рр.).

2. Спад унаслідок руйнування єдиного ринкового простору і реорганізація системи управління галуззю (1990-1995 рр.).

3. Стабілізація виробництва і падіння фінансово-економічних показників підприємств (1996 – липень 1999 рр.).

4. Експеримент у ГМК по подоланню кризи (1999-2001 рр.).

5. Зростання виробництва і стабілізація фінансово-економічних показників діяльності підприємств ГМК як наслідок посилення конкуренції (2002-2004 рр.).

6. Інтеграція у світовий сектор металургії, що виявляється в посиленні процесів формування альянсів як вертикальних, так і горизонтальних (кінець 2004 р. – по даний час).

Виділено ряд факторів, які справляють ключовий вплив на розвиток даного ринку та ініціюють прискорення процесів формування стратегічних альянсів у металургійному секторі України: фактор стабілізації та розвитку економіки України в цілому; політико-законодавчий фактор; інноваційно-технологічний фактор; фактор впливу глобалізації на інтеграційні процеси в галузі; екологічний фактор.

Установлено, що передбачається зростання внутрішнього споживання металопродукції за рахунок відновлення і розвитку сектора машинобудування, що визначає тенденцію до збалансованості експорту і внутрішнього споживання, а динаміка ємності внутрішнього ринку металопродукції буде обумовлена змінами основних макропоказників розвитку економіки України: валового внутрішнього продукту і його складових – машинобудування і металообробки, а також обсягів капітальних вкладень.

Виявлено, що усі металургійні підприємства України є прибутковими й активно працюють як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках (табл. 2). Крім цього вони характеризуються стабільним фінансовим становищем, що оцінювалося за допомогою показників платоспроможності, довгострокової фінансової стійкості й ефективності використання капіталу.

Таблиця 2

Коефіцієнти, що характеризують довгострокову платоспроможність

Для аналізу стану підприємств досліджувалася динаміка конкурентоспроможності (табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка рівня конкурентноздатності металургійних підприємств України

При цьому рівень конкурентоспроможності кожного металургійного підприємства у визначеному періоді розраховувався за формулою:

,

де f – кількість компонентів; r – номер компонента; цr – дисперсія r-го компонента; n – кількість аналізованих показників; krj – вагомість j-го показника, установлена на основі факторного аналізу в r-му основному компоненті; Zijt – стандартизоване значення j-го показника i-го підприємства у t-му періоді; гr – вагомість r-го компонента.

За результатами оцінки конкурентоспроможності підприємства були згруповані у чотири кластери:

1. “High” – рівень конкурентоспроможності більше 2,0: “Азовсталь”, “Запоріжсталь”, “Криворіжсталь”, “ММК ім.Ілліча”, Алчевський МК.

2. “Medium” – рівень конкурентоспроможності 1,8-1,99: “Дніпроспецсталь”, Єнакіївський МК, Донецький МЗ, “ДМЗ ім. Петровського”.

3. “Light” – рівень конкурентоспроможності 1,5-1,79: “ДМЗ ім. Дзер-жинського”.

4. “Super light” – рівень конкурентоспроможності менше 1,49: Макіївський МК, Краматорський МЗ.

Визначено, що виявлені раніше тенденції консолідації світової металургійної промисловості вимагають комплексної реструктуризації системи управління промисловими підприємствами в Україні. Ігнорування цих тенденцій і відсутність адекватного реагування на процеси, що відбуваються, може поставити під загрозу не тільки конкурентоспроможність вітчизняних металургійних підприємств, але і саме їх існування.

З цією метою досліджено існуючі системи управління на металургійних підприємствах. Аналіз схем організаційної структури підприємств дав можливість констатувати, що вони побудовані на принципах функціональної орієнтації. Установлено, що більшість металургійних підприємств (ВАТ “ММК ім. Ілліча”, ВАТ “Запоріжсталь”, ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”, ВАТ “ЕМЗ” і інші) протягом тривалого часу застосовують функціонально-орієнтований підхід до управління, який заснований на використанні ієрархічної організаційної структури підприємства. Так само визначено, що, крім функціонально-орієнтованого підходу, в останні роки ряд металургійних підприємств намагається впровадити маркетинг-орієнтований підхід, що також не може цілком вирішити проблему підвищення ефективності системи управління. Цьому перешкоджають темпи й умови розвитку сучасних підприємств, що вимагають нових, неординарних рішень поставлених задач.

На засадах дослідження практики створення альянсів Україні встановлено, що найбільш велике створення стратегічного альянсу ініційовано на базі ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”: близько 50 підприємств із Луганської, Донецької та Дніпропетровської областей беруть участь у будівництві й монтажі нових виробничих об'єктів на “АМК”. Так само “Індустріальний союз Донбасу” і Duferco (Швейцарія) реалізують спільний проект по модернізації ВАТ “АМК” вартістю 40 млн.євро. У цій партнерській угоді бере участь компанія “Voest-Alpine Industrieanlagenbau” (Австрія).

У третьому розділі дисертації “Удосконалення системи управління підприємствами чорної металургії в умовах стратегічного партнерства” запропоновано методика управління металургійними підприємствами в рамках формування стратегічних альянсів і партнерства, а також проведеної модернізації виробництва і впровадження нових виробничих потужностей на основі використання процесно-орієнтованого підходу.

У процесі роботи з оптимізації системи управління ВАТ “АМК” на основі процесно-орієнтованого підходу визначено ряд ключових етапів:

1. Формування і впровадження базових і обслуговуючих внутрішніх і міжпартнерських бізнес-процесів.

2. Проектування і впровадження нової організаційної структури самого підприємства і партнерської структури.

3. Підвищення ефективності ланцюжка процесів окремої бізнес-одиниці.

4. Формування системи збалансованих показників для оцінки ефективності системи управління.

Дослідження існуючої системи управління на ряді металургійних підприємств, заснованої на функціонально-орієнтованому підході та пропозиція зміни даного підходу на процесно-орієнтований, дозволило запропонувати комплекс інструментів для забезпечення спільної діяльності підприємств у рамках партнерства й окремих підрозділів підприємства, що переслідують інтереси підприємства в цілому, а не окремих груп, і періодично вступають один з одним у протиріччя. Як такі інструменти управління металургійними підприємствами запропоновано: наявність єдиного стандарту опису кожного технологічного процесу або бізнес-процесу відповідно до методології ІSО 9000; використання методики функціонально-вартісного аналізу, що виконується на основі нормування праці в рамках кожного процесу; аудит інформаційного забезпечення підрозділів і відділів; формування графічної бізнес-структури підприємства; упровадження функціонально-маршрутної карти підрозділів і відділів.

Ґрунтуючись на запропонованому впровадженні процесно-орієнтованого підходу до формування системи управління підприємством розроблена модель системи управління в рамках стратегічного партнерства, яка забезпечує ефективність роботи підприємства на основі використання процесно-орієнтованого підходу (рис.1).

Рис. 1. Модель системи управління підприємством
у рамках стратегічного партнерства

У рамках цієї моделі сформовано чотири підсистеми, що містять ряд елементів:

1. Цільова підсистема: підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, що випускається, за рахунок модернізації виробництва; система заходів щодо ресурсозбереження; розширення ринку збуту продукції; організаційно-технічний розвиток виробництва; забезпечення соціальних програм у рамках підприємства; система екологічного менеджменту.

2. Забезпечуюча підсистема: методичне забезпечення системи управління; ресурсне забезпечення системи управління; інформаційне забезпечення системи управління; правове забезпечення.

3. Керована підсистема: стратегічний маркетинг; науково-дослідні і конструкторські роботи у сфері створення інновацій; організаційно-технологічна підготовка виробництва; виробничий процес; тактичний маркетинг; маркетинг взаємин із клієнтами (сервіс).

4. Керуюча підсистема: управління персоналом спільного підприєм-ства; розробка спільних управлінських рішень; оперативне управління реалізацією рішень.

Встановлено, що у рамках системи управління промисловим підприємством підсистема інформаційного забезпечення повинна включати три організаційних моменти: організацію масиву інформації, організацію потоків інформації, організацію переробки інформації (рис. 2). Ці організаційні питання повинні бути реалізовані на всіх рівнях системи управління в рамках партнерства.

Рис. 2. Схема інформаційного забезпечення системи управління партнерського підприємства

Визначено, що з усіх підходів у сучасний період розвитку економіки найбільш доцільним і адекватним є підхід до оцінки ефективності системи управління на основі системи збалансованих показників. З огляду на те що ця система застосовна до стандартизованих об'єктів, тобто відособлених підприємств, тоді як досліджується партнерство і стратегічні альянси в металургійній галузі, встановлена необхідність ще двох додаткових блоків – “Міжпартнерські бізнеси-процеси”, що дозволяє оцінити ступінь досягнення спільних цілей, і “Технологічні процеси”.

Блок “Технологічні процеси” містить систему показників, що відбиває характеристики технологічного процесу (табл. ).

Таблиця 4

Показники блоку “Технологічні процеси” системи збалансованих показників
і методика їх розрахунку й інтерпретації

Блок “Міжпартнерські бізнес – процеси” містить показники, що відбивають цілі створення альянсу (табл. 5).

Таблиця 5

Показники блоку “Міжпартнерські бізнес-процеси” системи збалансованих показників і методика їх розрахунку й інтерпретації

Розраховані показники доцільніше всього відбивати за допомогою радіальної діаграми, що дозволяє оцінити ступінь досягнення фактичних показників (рис. 3).

Рис. 3. Зіставлення фактичних і планових показників

по ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”

Співставлення фактичних і планових значень системи збалансованих показників надає можливості провести детальний аналіз та виявити, з одного боку, потенціал підприємства (стосовно тих показників, де фактичне значення перевищує планове), а з другого боку - з’ясувати проблемні сфери у функціонуванні системи управління промислового підприємства.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене нове вирішення наукової задачі щодо формування системи управління промисловим підприємством в умовах стратегічного партнерства. Це дозволяє зробити такі висновки:

1. На основі досліджень сутності управління у сучасний період установлено, що управління, з погляду системи, буде являти собою процеси взаємодії елементів усередині системи, процес взаємодії системи із зовнішнім середовищем, з метою досягнення необхідної ефективності системи.

2. Ґрунтуючись на етимологічному, поняттєво-категоріальному і процесному аналізі понять “система”, “управління” і “система управління” удосконалено поняття “система управління”, що дає можливість розглядати систему управління як центрований або децентрований комплекс елементів (об'єктів і суб'єктів), що взаємодіють між собою в рамках визначених процесів, які підпадають під вплив середовища функціонування підприємства.

3. Визначено, що досліджені сценарії, етапи і напрями розвитку альянсів мають потребу в деяких логічних доповненнях. Тому при аналізі розвитку і функціонування стратегічних альянсів доцільно використовувати методику McKinsey, яка доповнена ще одним логічно правильним етапом – етапом ліквідації.

4. У процесі дослідження логічним шляхом установлено, що для життєвого циклу альянсів буде також характерний заключний етап – етап ліквідації, що дало можливість удосконалити життєвий цикл. Так само встановлено, що етап ліквідації є варіативним, і запропоновано ряд варіантів: розпад альянсу (добровільний – при досягненні поставлених цілей або змушений – унаслідок виниклих протиріч і проблем); поглинання одного з підприємств (добровільне або змушене); реорганізація (як наслідок трансформації цілей альянсу).

5. Розглядаючи природу, сутність і мотиви (цілі) створення стратегічних альянсів і модель 3 “І” установлено, що її доцільно доповнити ще одним елементом – інтеграцією. Таким чином, виникає не “трикутник”, а “ромб” елементів стратегічного альянсу. Необхідність даного доповнення пов'язана з тим, що так чи інакше компанії, що входять у стратегічний альянс, інтегруються у процесі своєї діяльності.

6. Сформульовано життєвий цикл інтеграції, що підрозділяється на шість етапів: підготовка процесу інтеграції в рамках альянсу; укладення угоди про утворення альянсу і визначення ступеня інтеграції; початок інтеграційного процесу; посилення або зменшення процесу інтеграції залежно від виникаючої ситуації; реорганізація бізнес-процесів з урахуванням інтеграції; згортання інтеграції в міру або наростання нерозв'язних проблем, або після досягнення цілей альянсу.

7. Результати моніторингу діяльності світових стратегічних альянсів показали наявність таких тенденцій: багато об'єднаних компаній відстають у своєму розвитку від інших суб'єктів даного ринку і знову розділяються на самостійні корпоративні одиниці; мало об'єднаних компаній досягають бажаних фінансових або стратегічних цілей; половина найбільших альянсів призводять до зниження акціонерної вартості компанії; як правило, альянси рідко створюють додаткову вартість для власників однієї зі сторін; диверсифікаційні альянси часто показують кращі фінансові результати в порівнянні з родинними, хоча останні часто мають більший потенціал для створення додаткової вартості для власників.

8. Установлено, що за обсягами виробництва чорна металургія займає перше місце серед промислових галузей економіки країни. Обсяг виробленої нею продукції досягає 30% від загального виробництва, дає більш 40% валютних надходжень, у галузі зайнято близько 10% працюючих, тому чорна металургія має для України як найважливіше економічне, так і соціально-політичне значення.

9. Досліджуючи сучасний стан і розвиток металургійної галузі в рамках загальносвітових тенденцій у секторі металургії, визначено, що історія розвитку ГМК України може бути доповнена ще одним етапом, початок якому покладений у 2004 р. З цього періоду сектор металургії України вступив на етап інтеграції у світовий сектор металургії, що виявляється в посиленні процесів формування альянсів, як вертикальних, так і горизонтальних. Даний етап розвитку обумовлений посиленням конкуренції на світовому ринку виробників і, безумовно, процесами глобалізації, що підтверджують наступні результати моніторингу.

10. У результаті дослідження системи управління на металургійних підприємствах визначено, що більшість металургійних підприємств (ВАТ “ММК ім.Ілліча”, ВАТ “Запоріжсталь”, ВАТ “АМК”, ВАТ “ЕМЗ” та інші) протягом тривалого часу застосовують функціонально-орієнтований підхід до управління. Даний підхід заснований на використанні ієрархічної організаційної структури підприємства. Організація і управління діяльністю металургійних підприємств здійснюється в рамках структурних підрозділів (відділи, цехи, ділянки). Така організація системи управління базується на принципі послідовного виконання трудових операцій, тобто процес виробництва поділяється на окремі операції (завдання, етапи), і кожен співробітник спеціалізується на виконанні однієї з них.

11. Визначено, що як новий метод управління металургійними під-приємствами в рамках формування стратегічних альянсів і партнерства, а також проведеної модернізації виробництва і впровадження нових виробничих потужностей доцільно прийняти до використання процесно-орієнтований підхід. При процесно-орієнтованому підході велика увага приділяється питанням взаємодії підрозділів, тобто консолідація їх окремих і розрізнених зусиль, спрямованих на виконання конкретних функцій, у єдиний технологічний процес загальних зусиль підприємства.

12. При виборі процесів для оптимізації системи управління запропоновано такі критерії: стратегічна важливість процесу для підприємства; періодичність його виконання; фінансова значимість для підприємства; величина доданої вартості процесу; значимість у рамках системи управління підприємством; тривалість чекання зовнішніх і внутрішніх споживачів відповідної продукції.

13. Установлено, що в рамках системи управління промисловим підприємством підсистема інформаційного забезпечення повинна включати три організаційних моменти: організацію масиву інформації, організацію потоків інформації, організацію переробки інформації. Ці організаційні питання мають бути реалізовані на всіх рівнях системи управління в рамках партнерства.

14. Удосконалено систему збалансованих показників шляхом розробки й обґрунтування етапів її впровадження і доповнення двома блоками – “Міжпартнерські бізнес-процеси”, що дозволяє оцінити ступінь досягнення спільних цілей, крім цілей кожного підприємства окремо і “Технологічні процеси”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових спеціалізованих виданнях:

1.

Особистий внесок: Обґрунтовано етапи розвитку стратегічних альянсів, виявлені фактори, що сприяють появі стратегічних альянсів на промисловому ринку.

2.

3.

4.

Опубліковано за матеріалами конференцій:

5. Крамчанинова М.Д., Азарян Е.М. Отбор предприятий для участия в технологических цепочках стратегического альянса // Матеріали 6 міжнар. конф. студентів і молодих вчених „Економіка і маркетинг у XXI сторіччі”. – Ч. 1. Донецьк: ДонНТУ. – 2005. – С. 196-198 (0,1 д.а.).

Особистий внесок: встановлено критерії відбору підприємств для участі у технологічних ланцюжках стратегічного альянсу.

6. Крамчанінова М.Д. Дослідження системи маркетингових комунікацій на ВАТ "АМК"// Матер. наук.-практ. конф. „М.І. Туган-Барановський видатний учений-економіст. Спадщина та новації”. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. – С. 158-160 (0,1 д.а.).

7. Крамчанінова М.Д. Типологія стратегічних альянсів: теоретичні дослідження та практичні перспективи // 3б. матер. VIII Всеукр. наук.-практ. конф. „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість”. – Київ: Вид-во Європ. ун-ту. – 2005. – Т. 2. – С. 98-100. (0,1 д.а.).

8. Крамчанінова М.Д. Стратегічні альянси і партнерства-напрямки розвитку промислового підприємства в сучасних умовах // Матер. Всеукр. наук. конф. студентів і молодих вчених „Проблеми забезпечення економічного розвитку підприємства”. – Донецьк: ДонДУЕТ. – 2005. – С. 182-184 (0,1 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Крамчанінова М.Д. Формування системи управління промисловим підприємством в умовах стратегічного партнерства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами. – Приазовський державний технічний університет Міністерства науки й освіти України, Маріуполь, 2005.

Дисертаційна робота присвячена актуальним проблемам формування системи управління промисловим підприємством в умовах стратегічного партнерства. У дослідженні узагальнено основні підходи до розуміння системи управління, виявлено проблеми та фактори впливу світового та національного ринків на створення стратегічних альянсів, логічно доповнено модель стратегічних альянсів та удосконалено життєвий цикл інтеграції в межах стратегічних альянсів.

У дисертаційній роботі проведено моніторинг передумов активізації створення стратегічних альянсів, визначено необхідність застосування процесно-орієнтованого підходу, проаналізовано практику формування систем управління металургійними підприємствами, розроблено модель системи управління та запропоновано її інформаційне забезпечення. Визначено методику застосування процесно-орієнтованого підходу до системи управління. Розроблено систему збалансованих показників оцінки ефективності системи управління в умовах стратегічного партнерства на підставі удосконаленої моделі стратегічних альянсів.

Ключові слова: система управління, партнерство, стратегічні альянси, життєвий цикл інтеграції, процесно-орієнтований підхід, модель системи управління промисловим підприємством, оцінка ефективності системи управління.

АННОТАЦИЯ

Крамчанинова М.Д. Формирование системы управления промышленным предприятием в условиях стратегического партнерства. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями. – Приазовский государственный технический университет, Мариуполь, 2005.

Диссертационная работы посвящена актуальным проблемам формирования системы управления промышленным предприятием в условиях стратегического партнерства. В работе обобщены основные подходы к пониманию системы управления, выявлены проблемы и факторы влияния мирового и национального рынков на создание стратегических альянсов, логически дополнена модель стратегических альянсов и усовершенствован жизненный цикл интеграции в рамках стратегического альянса.

Проведен этимологичный, понятийно-категориальный и процессный анализ понятий “система”, “управление” и “система управления”, в результате которых определено, что система управления представляет собой центрированный и децентрованный комплекс элементов.

Исследованы теоретические аспекты создания стратегических альянсов в результате чего дополнены этапы их развития, а также усовершенствована модель создания стратегического альянса при помощи включения дополнительного элемента – интеграции.

Исследованы тенденция и практика создания стратегических альянсов в мировой металлургии, в рамках чего установлены факторы, влияющие на металлургическую промышленность Украины. Осуществлен системный ситуационный анализ металлургической промышленности Украины, который позволил выявить как проблемы развития рынка в целом, так и проблемы в системе управления предприятиями данной отрасли. Исследованы существующие системы управления на металлургических предприятиях, что дало возможность выявить проблемы и направления трансформации системы управления.

В работе проведен мониторинг предпосылок активизации создания стратегических альянсов, установлена необходимость использования процессно-ориентированного подхода, в рамках чего разработаны инструменты его внедрения. Проанализирована практика формирования систем управления металлургических предприятий. Определены этапы развития металлургической отрасли в Украине. Предложены инструменты управления металлургическими предприятиями. Разработана модель системы управления в рамках стратегического партнерства, которая обеспечивает эффективность работы предприятий на основе использования процессно-ориентированного подхода. Предложена информационная система, обеспечивающая функционирование модели. Определена методика применения процессно-ориентированного подхода к системе управления. Разработана система сбалансированных показателей оценки эффективности системы управления в условиях стратегического партнерства на основе усовершенствованной модели стратегических альянсов.

Ключевые слова: система управления, партнерство, стратегические альянсы, жизненный цикл интеграции, процессно-ориентированный подход, модель системы управления промышленным предприятием, оценка эффективности системы управления.

Summary

Kramchaninova M.D. Formation of system for management of industrial enterprise under conditions of strategic partnership. Manuscript.

Thesis f or a Candidate's degree in economic sciences in speciality 08.06.01 – Economics, Organization and Enterprise Management. – Priazovsk State Technical University under Ministry of Science and Education of Ukraine, Mariupol, 2005.

The thesis is devoted to urgent problems concerning formation of the system for management of enterprise under conditions of strategic partnership. The research contains the generalization of basic approaches to understanding of the management system, identification of problems and factors of the world and national markets influence on creation of strategic alliances, a logical completion of the model of strategic alliances and improvement of life cycle of integration within strategic alliances.

The thesis presents the monitoring of preconditions for active creation of strategic alliances, determines the necessity of a process-oriented approach, analyzes the practice of formation of management system for metallurgical works, as well as offers the model of management system and its information support as developed by the author. The methodics for using the process-oriented approach to the management system is defined. The system of balanced indicators is developed to estimate the efficiency of the management system under conditions of strategic partnership on the basis of improved model of strategic alliances.

Key words: management system, partnership, strategic alliances, life cycle of integration, a process-oriented approach, model of system for management of industrial enterprise, estimation of management system efficiency.