Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Марущак Оксана Василівна

УДК 377.1

Інтеграція знань з матеріалознавства

у професійній підготовці майбутніх фахівців

швейного виробництва

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Вінниця – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Гуревич Роман Семенович,

Інститут перспективних технологій, економіки і

фундаментальних наук Вінницького державного

педагогічного університету імені Михайла

Коцюбинського, директор, м. Вінниця.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член

АПН України Гончаренко Семен Устимович,

Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН

України, відділ дидактики професійної освіти, головний

науковий співробітник, м. Київ;

кандидат технічних наук, доцент

Красильникова Ганна Володимирівна,

Хмельницький національний університет,

навчально-методичне управління, начальник,

м. Хмельницький.

Провідна установа: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра професійного навчання, Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль.

Захист відбудеться 15 листопада 2005 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32.

Автореферат розісланий 14 жовтня 2005 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Коломієць А.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Докорінні зміни економічної структури виробництва в умовах ринку призвели до створення підприємств різноманітних типів з різною формою власності. Останнім часом з’явилася значна кількість приватних дрібних підприємств. Швейні вироби за індивідуальними замовленнями також виготовляють підприємства побутового обслуговування.

Така різноманітність галузевих підприємств із характерними формами організації праці передбачає високий рівень професійної компетентності та мобільності майбутніх фахівців, що відповідають потребам і вимогам ринку праці та формують готовність до професійної творчості й здатності до саморозвитку. У зв’язку з цим постає важлива проблема оновлення змісту освіти та пошуку ефективних шляхів удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців. Перспективні напрями її розв’язання визначено Законами України “Про освіту” (1995 р.), “Про професійно-технічну освіту” (1998 р.), Національною доктриною розвитку освіти в Україні (2002 р.), Концепцією розвитку професійно-технічної (професійної) освіти (2004 р.).

Одним із можливих шляхів задоволення високих вимог, що висуває сучасне швейне виробництво до особистісних і професійно значущих якостей майбутніх робітників, є формування цілісної системи професійних знань на основі фундаментальних. Останні забезпечують своєрідну стабільність тієї основи знань, на яку не впливає будь-яка зміна сфер економічного життя, мобільність та адаптивність в умовах жорсткої конкуренції на ринку праці.

Оскільки основним предметом праці в процесі виготовлення швейних виробів є різноманітні тканини й матеріали, для сучасного фахівця, зайнятого в тій або іншій галузі виробництва одягу, важливо мати базові знання про нього, які формує в учнів професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) швейного профілю одна зі спеціальних дисциплін – “Матеріалознавство швейного виробництва” (МШВ).

Одним із важливих компонентів цієї предметної галузі є спеціальні знання властивостей швейних тканин і матеріалів (геометричних, механічних, фізичних, технологічних), загальнонаукові поняття про які представлені в природничо-наукових дисциплінах, а також уміння практично використовувати їх у технологічних процесах швейного виробництва. Закономірним відображенням такого аспекту повинна стати фундаментальна підготовка майбутнього фахівця з матеріалознавства швейного виробництва. Актуальність формування знань про властивості швейних тканин і матеріалів на основі природничо-наукових знань зростатиме одночасно з розвитком новітніх технологій у галузі виробництва натуральних, хімічних волокон і ниток, необхідних для виготовлення тканин.

Вагомі результати з проблеми взаємозв’язку загальноосвітньої, загальнотехнічної та професійної підготовки в ПТНЗ висвітлені у працях російських науковців С.Я. Батишева, М.М. Берулави, А.П. Бєляєвої, В.М. Варковецької, Г.С. Гуторова, М.І. Думченка, І.Д. Клочкова, К.Ю. Колесіної, М.І. Махмутова, А.А. Пінського, Ю.С. Тюннікова, В.Т. Фоменко, А.З. Шакірзянова та інших.

Проблема впровадження у навчально-виховний процес професійно-технічної школи дидактичної інтеграції є предметом наукового розгляду українських учених у галузі професійної педагогіки С.У. Гончаренка, Р.С. Гуревича, О.І. Джулик, О.С. Дубинчук, Б.Т. Камінського, Я.М. Кміта, І.М. Козловської, Б.І. Костіва, В.К. Сидоренка, Л.В. Сліпчишин, Р.М. Собка, Я.М. Собка, О.О. Стечкевича, Н.О. Талалуєвої, Т.Д. Якимович та інших.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю подолання низки суперечностей, що виникають у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців швейного виробництва:

- між вимогами сучасного швейного виробництва до професійної діяльності фахівців у цій галузі та реальною практикою їхньої професійної підготовки;

- між рівнем зростання обсягу інформації щодо невпинного поповнення асортименту швейних тканин і матеріалів у результаті розвитку новітніх технологій в хімічній та текстильній промисловості й реальними можливостями засвоєння цих знань у навчально-виховному процесі ПТНЗ;

- між тенденцією до інтеграційних процесів у науці й виробництві та рівнем наявних взаємозв’язків фундаментальних і спеціальних знань у професійній підготовці майбутніх фахівців у галузі виготовлення швейних виробів;

- між вимогами цілісності знань з навчального предмета “Матеріалознавство швейного виробництва”, що формує в учнів знання про основний предмет праці, і природничо-наукових знань та змістовою відокремленістю загальної й професійної підготовки в ПТНЗ швейного профілю;

- між об’єктивною необхідністю здійснення інтеграції знань з матеріалознавства й природничо-наукових знань, що випливає з інтеграційної природи власне матеріалознавства, та реальним станом розв’язання цієї проблеми.

Це й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: “Інтеграція знань з матеріалознавства у професійній підготовці майбутніх фахівців швейного виробництва”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану реалізації основних положень Національної доктрини розвитку освіти в Україні, тематичного плану науково-дослідної роботи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за темою “Теоретико-методичні основи педагогічної підготовки майбутніх учителів” (№ 0101U007274).

Тему дисертаційної роботи затверджено вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № від 26 грудня 2001 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 2 від 26 лютого 2002 р.).

Об’єкт дослідження – професійна підготовка кваліфікованих робітників у закладах професійно-технічної освіти швейного профілю.

Предмет дослідження – інтеграція знань з матеріалознавства в професійній підготовці кваліфікованих робітничих кадрів для швейної промисловості в професійно-технічних навчальних закладах.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати концептуальні засади інтеграції знань з матеріалознавства, розробити та експериментально перевірити модель її реалізації, експериментально перевірити вплив методики реалізації інтеграції знань на рівень професійної підготовки фахівців у галузі виготовлення швейних виробів.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що формування цілісної системи знань про основний предмет праці у майбутніх фахівців швейного виробництва буде забезпечено за умов:

- розгляду швейних матеріалів як цілісного об’єкта реального світу, знання про який містяться в змісті матеріалознавства та фундаментальних дисциплін;

- упровадження в навчально-виховний процес професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю інтеграції знань з матеріалознавства;

- застосування інтеграційних методів, форм і засобів навчання в процесі формування в учнів знань про властивості швейних матеріалів на основі природничо-наукових дисциплін;

- розробки дидактичного забезпечення інтеграції знань з матеріалознавства швейного виробництва в ПТНЗ.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан проблеми інтеграції знань у педагогічній теорії та практиці. Теоретично обґрунтувати концептуальні засади інтеграції знань з матеріалознавства, розробити модель інтеграції знань з матеріалознавства у професійній підготовці майбутніх фахівців швейного виробництва.

2. Уточнити рівні та визначити критерії інтеграції знань з матеріалознавства та навчальних предметів природничо-наукового циклу.

3. Опрацювати методику реалізації інтеграції знань з матеріалознавства у ПТНЗ швейного профілю та експериментально перевірити її вплив на рівень професійної підготовки фахівців у галузі виготовлення швейних виробів.

4. Розробити дидактичне забезпечення, методичні рекомендації для інженерно-педагогічних працівників ПТНЗ щодо реалізації інтеграції знань з матеріалознавства швейного виробництва в навчальному процесі.

Методологічною основою дослідження є філософські положення про процеси матеріальної єдності світу; загальні принципи та закони розвитку й руху природи, суспільства, мислення й пізнання; положення наукової теорії пізнання; основні положення системного та діяльнісного підходів у професійній підготовці майбутніх робітників.

Важливе методологічне значення для розв’язання досліджуваної проблеми мають положення Конституції України, Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту” та “Про професійно-технічну освіту”, Національної доктрини розвитку освіти в Україні, Концепції професійно-технічної (професійної) освіти, інших нормативних документів.

Теоретичну базу дисертаційного дослідження становлять висновки і положення з:

- філософії неперервної освіти (В.П. Андрущенко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.С. Лутай, В.С. Пазенок);

- теорії педагогічних систем (В.П. Безпалько, Дж. Брунер, Н.В. Кузьміна, А.С. Макаренко, В.О. Сластьонін, В.О. Сухомлинський);

- неперервної професійної освіти (С.Я. Батишев, Р.С. Гуревич, А.О. Лігоцький, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва);

- дидактики професійної освіти (А.М. Алексюк, С.І. Архангельський, Ю.К. Бабанський, С.У. Гончаренко, І.Я. Лернер, А.М. Матюшкін, П.І. Підкасистий);

- концепції інтегративного підходу до вивчення загальноосвітніх, загальнотехнічних і спеціальних дисциплін у професійно-технічній школі (М.М. Берулава, А.П. Бєляєва, Р.С. Гуревич, Я.М. Кміт, І.М. Козловська, В.К. Сидоренко, Я.М. Собко, Т.Д. Якимович та ін.);

- асоціативно-рефлекторної теорії учіння (П.К. Анохін, В.В. Заботін, О.І. Кульчицька, В.О. Моляко, І.П. Павлов, А.І. Раєв, Ю.О. Самарін, І.М. Сєченов, Т.С. Яценко та ін.);

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань, перевірки гіпотези, досягнення мети дослідження використовувався комплекс методів дослідження, зокрема такі:

- теоретичні методи: вивчення філософської, психологічної, педагогічної, методичної та спеціальної літератури, а також дисертаційних робіт з метою визначення наукових основ інтеграції знань з матеріалознавства швейного виробництва та обґрунтування моделі інтеграції цих знань у професійній підготовці майбутніх фахівців швейного виробництва; аналіз, синтез, абстрагування, систематизація теоретичних даних, порівняльний аналіз;

- емпіричні методи: вивчення досвіду роботи викладачів, майстрів виробничого навчання в ПТНЗ швейного профілю з проблем інтеграції знань з матеріалознавства у професійній підготовці майбутніх фахівців; опитування педагогів, спостереження, анкетування, тестування проводилися для виявлення вад і проблем у професійній підготовці майбутніх робітників у галузі виготовлення швейних виробів і визначення сутності й рівнів реалізації інтеграції знань з МШВ у навчально-виховному процесі; вивчення результатів навчання учнів з огляду на досліджувану проблему; педагогічний експеримент здійснювався для обґрунтування ефективності роботи з інтеграції знань з матеріалознавства; обробка результатів дослідження з використанням методів математичної статистики.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася у Вінницькому професійному ліцеї сфери побуту № 15, Вінницькому професійному ліцеї № 19, ВПУ № 7 (м. Вінниця), ПТНЗ № 12 (м. Гнівань). Усього до експериментальної роботи було залучено 957 осіб (918 учнів і 39 викладачів матеріалознавства, хімії, фізики та майстрів виробничого навчання).

Організація дослідження. Розв’язання поставлених завдань і перевірка висунутої гіпотези здійснювалися поетапно протягом 1999-2004 років.

На першому етапі (1999-2000 рр.) здійснено аналіз стану проблеми на основі вивчення наукової, педагогічної, психологічної, методичної літератури, програмно-методичної документації професійно-технічних закладів освіти, досвіду практичної роботи. Розроблено програму дослідно-експериментальної роботи (визначено об’єкт, предмет, теоретико-методологічні передумови, методику дослідження, сформульовано мету дослідження, робочу гіпотезу та завдання). Вивчено особливості підготовки кваліфікованих робітників для швейної промисловості: проведено аналіз професіограм і професіокарт професій “Кравець” і “Закрійник”, кваліфікаційних характеристик випускників ПТНЗ швейного профілю, їхньої професійної діяльності, навчальних планів і програм.

На другому етапі (2000-2002 рр.) розроблено концептуальні засади інтеграції знань у навчальному процесі, теоретично обґрунтовано модель інтеграції знань з матеріалознавства у професійній підготовці майбутніх фахівців швейного виробництва, розроблено методику здійснення інтеграції природничо-наукових знань і знань з матеріалознавства, розроблено дидактичне забезпечення, експериментальні матеріали. Проведено констатуючий експеримент і підготовлено матеріали для проведення формуючого експерименту.

На третьому етапі (2002-2004 рр.) здійснено експериментальну перевірку гіпотези дослідження, перевірку розроблених дидактичних матеріалів для інтеграції знань з матеріалознавства швейного виробництва, комплексний аналіз та обробку матеріалів експериментального дослідження, сформульовано загальні висновки, розроблено методичні рекомендації для інженерно-педагогічних працівників і учнів ПТНЗ швейного профілю, оформлено кандидатську дисертацію.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що:

- вперше обґрунтовано та розроблено концептуальні засади інтеграції знань з матеріалознавства у професійній підготовці майбутніх фахівців швейного виробництва на основі врахування сучасних тенденцій в науці, освіті й виробництві; дидактичну модель навчального предмета “Матеріалознавство швейного виробництва”, що визначає структуру та компонентний склад навчального матеріалу з дисципліни; модель інтеграції знань з матеріалознавства з урахуванням професійних вимог до фахівців сучасного швейного виробництва, структури навчального процесу;

- уточнено рівні реалізації дидактичної інтеграції матеріалознавства та навчальних предметів природничо-наукового циклу, що характеризують ступінь зміни інтеграційного змісту та обумовлюються інтеграцією змістового й процесуального компонентів навчання;

- подальшого розвитку дістали методи та форми організації навчання учнів ПТНЗ швейного профілю на інтеграційній основі.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у тому, що:

1. Розроблено методику реалізації інтеграції знань з матеріалознавства у ПТНЗ швейного профілю, що передбачає єдність та взаємозумовленість інтеграції змістового (зміст природничо-наукових дисциплін і МШВ) та процесуального (форми, методи та засоби) компонентів навчання.

2. Розроблено дидактичне забезпечення інтеграції знань з матеріалознавства, яке можна використовувати у професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю з метою вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців, а також у вищих навчальних закладах під час підготовки педагогічних кадрів для ПТНЗ.

3. Створено методичні рекомендації з питань упровадження в навчально-виховний процес ПТНЗ швейного профілю інтеграції знань з матеріалознавства для інженерно-педагогічних працівників.

Вірогідність одержаних результатів і висновків дисертаційного дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням його вихідних положень; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів, що адекватні меті та завданням дослідження; аналізом значної кількості наукових, психолого-педагогічних і навчально-методичних джерел з теми дослідження; репрезентативністю вибірки об’єктів педагогічного експерименту; кількісним та якісним аналізом емпіричних результатів; методами статистичної обробки експериментальних даних; тривалістю дослідно-експериментальної роботи; позитивними результатами інтеграції знань з матеріалознавства; обговоренням результатів дослідження на науково-практичних конференціях.

Упровадження результатів дослідження здійснювалось у навчальний процес професійно-технічних навчальних закладів Вінниці та Вінницької області (довідка № /01 від 30.03.2005 р.); Інституту перспективних технологій, економіки та фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/11 від 24.03.2005 р.); кафедри теорії і методики трудового та професійного навчання Хмельницького національного університету (довідка № 4 від 5.04.2005 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались і пройшли обговорення на V і VІ міжнародних науково-практичних конференціях “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (м. Вінниця, відповідно 2002 р., 2004 р.); Всеукраїнській студентській та аспірантській науково-практичній конференції “Соціально-педагогічні проблеми сучасної середньої та вищої освіти в Україні” (м. Житомир, 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (м. Київ, 2003 р.); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Теоретичні і методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграції” (м. Київ, 2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Психолого-педагогічні проблеми підвищення якості підготовки педагогічних кадрів у ВНЗ: стан, проблеми, перспективи” (м. Чернівці, 2003 р.); ІV Всеукраїнській конференції молодих науковців “Інформаційні технології в освіті, науці і техніці” (ІТОНТ-2004) (м. Черкаси, 2004 р.); Всеукраїнській науково-методичній конференції “Трудова підготовка у ІІІ тисячолітті: зміст і технології” (м. Тернопіль, 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Професійна освіта і сучасний ринок праці: методологія, теорія, практика” (м. Львів, 2004 р.).

Хід і результати дисертаційного дослідження обговорювалися на щорічних науково-практичних конференціях кафедр Інституту перспективних технологій, економіки та фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського “Актуальні проблеми трудової і професійної підготовки молоді” (м. Вінниця, 2002-2004 рр.), на засіданнях кафедр теорії і методики трудового та професійного навчання, машинознавства і основ виробництва.

Публікації. Основні положення дослідження знайшли відображення в 23 одноосібних друкованих працях, з яких 2 брошури з методичними рекомендаціями, 15 статей у провідних наукових фахових виданнях з переліку ВАК України. Загальний обсяг особистого внеску – 11,9 авт. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (264 найменування, з них 10 іноземними мовами) та 7 додатків на 30 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 254 сторінки комп’ютерного набору, з яких 202 сторінки основного тексту. У роботі 11 таблиць на 8 сторінках, 8 рисунків на 7 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір проблеми та її актуальність, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методологічні та теоретичні основи, методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичну й практичну значущість роботи; подано відомості про організацію й проведення дослідження та апробацію його результатів.

У першому розділі – “Інтеграція знань з матеріалознавства в професійній підготовці фахівців для швейної промисловості” – проведено аналіз психолого-педагогічної, методичної та спеціальної літератури, а також дисертаційних досліджень, що висвітлюють окремі аспекти дидактичної інтеграції у ПТНЗ; визначено об’єктивні передумови впровадження інтеграції в навчально-виховний процес; розглянуто різноманітні підходи до визначення поняття “інтеграція”; розкрито сучасний стан проблеми у ПТНЗ; науково обґрунтовано необхідність упровадження інтеграції фундаментальних і професійно-технічних знань у навчальний процес ПТНЗ швейного профілю як вимогу сучасного швейного виробництва щодо підготовки майбутніх фахівців.

Наведений у дисертаційній роботі аналіз літературних джерел засвідчує, що одним із ефективних засобів підвищення рівня професійної підготовки майбутніх фахівців є інтеграція знань. Визначені об’єктивні передумови, що свідчать про ефективність упровадження інтеграції в навчально-виховний процес. Це насамперед методологічні, історичні, дидактичні та психологічні передумови.

Зміст поняття “інтеграція” зазнає постійного розвитку і трансформації. Теоретичне вивчення різноманітних підходів до визначення поняття “інтеграція” дало підстави виділити його ключові моменти, істотні ознаки, на основі яких визначено суть інтеграції, необхідні умови її здійснення, функції, наслідки.

Оскільки система змісту освіти в ПТНЗ має ієрархічну будову, то й проектування інтеграційної взаємодії її структурних елементів також має здійснюватися відповідно до рівнів її організації: І рівень – загального теоретичного уявлення; ІІ рівень – навчальних предметів; ІІІ рівень – навчального матеріалу; ІV рівень – процесу навчання; V рівень – структури особистості.

У межах перших трьох рівнів зміст освіти та відповідно інтеграція його структурних елементів існують як задана норма у вигляді проекту, що ще не реалізований в дійсності. Матеріалізується він у процесі навчання на наступних рівнях. Тут відбувається безпосередня реалізація інтеграційних взаємозв’язків між структурними елементами змісту загальної та професійної освіти в педагогічній дійсності.

Аналіз професійної діяльності – одного з важливих елементів визначення змісту освіти в ПТНЗ – кваліфікованих робітників швейного виробництва (кравця та закрійника) дає нам змогу зробити висновок, що для сучасного фахівця, зайнятого в тій або іншій галузі виробництва одягу, важливо знати будову, хімічний склад, властивості, асортимент і призначення основних матеріалів, що використовуються для пошиття одягу; класифікацію та властивості текстильних волокон, з яких виготовлені ці матеріали; допоміжні та прикладні матеріали. Невпинний розвиток новітніх технологій у галузі виробництва натуральних, хімічних волокон і ниток, з яких виготовляють швейні матеріали, кожен з яких має комплекс своїх властивостей, зумовлює необхідність формування в майбутніх фахівців цілісної системи знань про основний предмет праці на основі фундаментальних.

У навчально-виховному процесі інтеграція виконує низку важливих функцій: освітню, виховну, розвивальну, психологічну, методологічну, організаційну. Вона сприяє забезпеченню самореалізації майбутнього фахівця в будь-яких сферах професійної й суміжної з нею діяльності; створенню умов для формування цілісної картини сфери праці; встановленню більш тісних зв’язків між навчанням і практичною діяльністю, виробництвом і наукою тощо.

Узагальнення матеріалів щодо впровадження інтеграції знань з матеріалознавства в навчально-виховний процес ПТНЗ швейного профілю дало змогу сформулювати такі висновки:

- ідея інтеграції знань з матеріалознавства в професійно-технічній школі швейного профілю виникає як об’єктивна закономірність розвитку економічних структур країни;

- формування в учнів ПТНЗ знань про матеріали швейного виробництва на інтеграційних засадах є одним із перспективних шляхів удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі виготовлення швейних виробів;

- головною проблемою є пошук нових організаційно-педагогічних і науково-методичних підходів до реалізації інтеграції знань з МШВ у навчально-виховному процесі ПТНЗ швейного профілю.

У другому розділі – “Сутність та реалізація дидактичної інтеграції знань з матеріалознавства в професійній підготовці фахівців для швейної промисловості” – визначено та обґрунтовано концептуальні засади інтеграції знань з МШВ, обґрунтовано та розроблено дидактичну модель навчального предмета “Матеріалознавство швейного виробництва”, модель інтеграції знань з МШВ у професійній підготовці майбутніх фахівців швейного виробництва, виявлено рівні реалізації інтеграції знань з МШВ, викладено методику формування знань про основний предмет праці в системі швейного виробництва на інтеграційній основі.

З огляду на особливості професійної підготовки та діяльності фахівців швейного виробництва в сучасних умовах ми сформулювали концептуальні положення інтеграції загальноосвітніх і спеціальних знань в ПТНЗ. Зокрема, інтеграція природничо-наукових знань і знань з МШВ: забезпечує відповідність рівня професійної підготовки майбутніх фахівців потребам і вимогам ринку праці; задовольняє вимогу розширення професійних функцій фахівців в умовах дрібносерійного та індивідуального виготовлення одягу; базується на методологічних засадах розвитку матеріалознавства; зумовлена розвитком хімічної та текстильної промисловості, вдосконаленням техніки, технології виробництва та засобів праці; випливає зі структури та інтеграційної природи власне МШВ; зумовлена компонентним складом знань про текстильні матеріали; забезпечує фундаменталізацію професійних знань; становить основу для формування професійних складних умінь; забезпечує необхідний рівень якісних і кількісних характеристик професійних знань майбутніх фахівців.

Ефективна реалізація інтеграції знань з МШВ у професійній підготовці майбутніх фахівців швейного виробництва, на нашу думку, тісно пов’язана з розробкою її моделі. У нашому дослідженні модель інтеграції знань учнів ПТНЗ про властивості швейних матеріалів розроблялася як педагогічна система, що відображає зміст, форми, методи, засоби навчання (рис. ). Основу, або вихідний компонент, цієї моделі становлять знання про предмет праці у виготовленні швейних виробів. Модель спрямовує увагу на інтеграційний взаємозв’язок між елементами фундаментальних наук і матеріального виробництва. Цей зв’язок здійснюється з метою формування системних знань, тобто знань, які характеризуються наявністю структурних зв’язків між їхніми складовими компонентами.

Рис. . Модель інтеграції знань з матеріалознавства у професійній підготовці майбутніх фахівців швейного виробництва

Цільовою настановою розв’язуваної нами проблеми виявилася побудова такої моделі, інформаційний вихід якої дозволив би визначити педагогічні умови, необхідні для реалізації в навчальному процесі ПТНЗ швейного профілю інтеграції знань з матеріалознавства. Насамперед, потрібно відповідним чином перебудуватись самим викладачам, щоб забезпечити координацію педагогічних зусиль щодо реалізації інтеграції, що передбачає, як ми вважаємо, наступні взаємодіючі та взаємозалежні компоненти: 1)  розуміння сутності інтеграції знань загалом та інтеграції знань з МШВ зокрема; 2) усвідомлення можливості практичного здійснення інтеграції знань з МШВ на тому або іншому рівні; 3) усвідомлення поліфункціонального характеру інтеграції різнопредметних знань; 4) урахування специфіки реалізації інтеграції знань у ПТНЗ, що спричиняється наявністю трьох предметних циклів; 5) дотримання дидактичних принципів, що сприяють реалізації інтеграції знань і безпосередньо базуються на інтеграційних зв’язках; 6) визначення умов ефективного впровадження інтеграції знань з МШВ.

Перебудова розглядуваного компонента спонукає до конкретних змін і наступних компонентів моделі. Оскільки проектування інтеграції знань з МШВ відбувається

поетапно, починаючи з першого рівня формування змісту освіти, ці зміни передбачають:

а) розробку навчально-програмної документації на засадах інтеграції знань з МШВ та природничо-наукових дисциплін, що забезпечують його певну цілісність;

б) розробку методики реалізації інтеграції знань з матеріалознавства в навчально-виховному процесі, що передбачає розробку відповідного дидактичного забезпечення та добір інтеграційних методів, форм організації та дидактичних засобів навчання.

Урахування педагогічних умов, що впливають на реалізацію інтеграції знань з МШВ у навчально-виховному процесі ПТНЗ, призводить до результату, передбаченого моделлю: формування якісно нових характеристик знань з навчального предмета, реалізації його цілей, свідомого засвоєння професійних знань та формування вмінь і навичок, тобто до підвищення якості професійної підготовки майбутнього фахівця.

У третьому розділі – “Обґрунтування дидактичної ефективності інтеграції знань з матеріалознавства під час професійної підготовки фахівців для швейної промисловості” – описано організацію, методику дослідження та результати педагогічного експерименту.

В умовах упровадження в навчально-виховний процес ПТНЗ швейного профілю інтеграції знань з матеріалознавства важливими аспектами є розуміння учнями належного місця МШВ у своїй професійній підготовці. У результаті оцінки учнями цього навчального предмета зазначено найбільш істотні висновки:

1. Професійна значущість предметів, що становлять зміст навчання, безпосередньо залежить від профілю навчання. З діаграми (рис. 2) видно, що в системі суб’єктивних ставлень учнів найбільш значущими в структурі професійної підготовки є спеціальна технологія, конструювання та моделювання одягу, виробниче навчання. Навчальні предмети, що розкривають принципи, які лежать в основі виробничих процесів швейної промисловості, теоретичні основи будови й роботи спеціального обладнання, властивостей швейних тканин і матеріалів (матеріалознавство та обладнання швейного виробництва), набувають вторинного значення.

Рис. . Діаграма динаміки значущості матеріалознавства в професійній підготовці майбутніх фахівців для швейного виробництва

2. Між оцінкою складності матеріалознавства як навчального предмета та активністю учнів загалом виявлена обернена залежність. Учні оцінюють цей предмет (за п’ятибальною системою) як один із найскладніших (середній бал МШВ за критерієм складності становив 4,5, тобто близько до максимально можливого). Одночасно рівень активності, що готові проявити учні під час вивчення відповідного навчального матеріалу предмета для подолання труднощів, значно нижчий – 2,6 бали.

3. Оцінка ступеня взаємозв’язку знань з матеріалознавства та фундаментальних знань істотно залежить від розуміння учнями окремих природничо-наукових навчальних дисциплін і МШВ як структурних одиниць зовнішньої та внутрішньої структури професійної підготовки, як особливої системи майбутньої професійної діяльності. Чим глибше таке розуміння, тим вищий рівень знань учнів з матеріалознавства.

У процесі формуючого експерименту виявлялась ефективність впливу інтеграційних форм і методів навчання на якість засвоєння учнями системи взаємозв’язку знань з матеріалознавства, фізики та хімії, що становить загальний критерій. Природно, що головний критерій є широким і поділяється на окремі складники з метою вимірювання ефективності процесу, що вивчається. Це, зокрема, – кількісні критерії, до яких належать повнота знань з кожної дисципліни, глибина, оперативність, гнучкість, згорнутість, розгорнутість, усвідомленість, міцність, узагальненість, системність, мобільність.

Якісний критерій становлять рівні засвоєння навчального матеріалу. Відповідно до чотирирівневої класифікації В.П. Безпалька ми розробили дещо іншу класифікацію рівнів засвоєння не лише предметних знань і вмінь, а й відповідних елементів навчальної інформації інтегрованого характеру відповідно до розглядуваних дисциплін. Так, ми виділили такі рівні засвоєння знань і відповідно до них категорії відповідей учнів:

І рівень – учні засвоїли фактичний матеріал з природничо-наукових дисциплін (фізики та хімії) і МШВ. Категорії відповідей відповідно ІА, ІВ, ІС.

ІІ рівень – засвоєння учнями взаємопов’язаних знань з розглядуваних предметів (фізика-МШВ, хімія-МШВ) внаслідок запам’ятовування ними цих зв’язків з розповідей викладачів або з тексту підручників та їхнє розуміння. Категорії відповідей відповідно ІІАС, ІІВС.

ІІІ рівень – уміння учнів встановлювати причинно-наслідкові зв’язки під час вивчення теоретичного матеріалу, використовувати взаємопов’язані знання з цих навчальних предметів на практиці для розв’язання пізнавальних завдань теоретичного або практичного характеру. Категорії відповідей – ІІІАС, ІІІВС.

ІV рівень – інтеграція, синтезування знань з МШВ і природничо-наукових дисциплін з умінням переносити, трансформувати знання з однієї предметної галузі в іншу. Категорії відповідей – ІVАВС.

Для визначення рівня засвоєння знань і вмінь з МШВ на інтеграційній основі як результативної форми пізнавальної діяльності учнів у кожній навчальній темі виділяли сукупність елементів знань, що включали фактичні знання окремих теоретичних положень, практичні вміння оперувати ними під час виконання вправ, розв’язування завдань практичного характеру. Кількість таких елементів визначалася згідно з вимогами навчальних програм; відповідно у різних темах МШВ перевірці підлягала різна кількість елементів знань. Використовуючи число елементів засвоєних знань як показник ефективності навчання, одержували однорідну інформацію про знання з кожної теми всіх учнів, які брали участь в експерименті. Для одержання найбільш об’єктивної оцінки знань учнів перевірка результатів навчання здійснювалася за допомогою методу компонентного аналізу.

Одержані результати (табл. 1) дають підстави зробити такі висновки. Учні контрольних та експериментальних груп засвоїли приблизно однаковий обсяг фактичного матеріалу з фізики, хімії та матеріалознавства. Використання взаємозв’язку знань з МШВ і природничо-наукових знань на рівні репродукції дещо вище в контрольних групах. Якість взаємозв’язку знань учнів з названих дисциплін в експериментальних групах значно вища. Під час виконання контрольних робіт спостерігався значно вищий рівень засвоєння учнями знань інтегрованого характеру – творче використання взаємозв’язку знань і вмінь з МШВ і природничо-наукових дисциплін. Це свідчить про те, що учні експериментальних груп, на відміну від учнів контрольних груп, які переважно відтворювали лише ту інформацію, що запам’ятали з розповіді викладачів або з підручників, краще засвоїли загальнонаукові знання та використовують їх для вирішення практичних завдань. Досить високі показники засвоєння навчального матеріалу показали учні експериментальних груп і на рівні інтеграції знань з матеріалознавства та природничо-наукових знань.

Отже, результати експерименту засвідчили, що в контрольних групах переважає засвоєння учнями навчальної інформації з матеріалознавства швейного виробництва та суміжних дисциплін на І-ІІ рівнях, тоді як в експериментальних групах типовим є засвоєння інтегрованих знань з МШВ на ІІІ-ІV рівнях. Таким чином, аналіз експериментальних даних підтверджує правомірність висунутої гіпотези дослідження і доводить ефективність змісту й запропонованої методики формування в учнів ПТНЗ швейного профілю знань з матеріалознавства на інтеграційній основі.

Таблиця 1

Результати експериментального навчання

Категорія засвоєння навчальної інформації | ІА | ІВ | ІС | ІІАС | ІІВС | ІІІАС | ІІІВС | ІVАВС

Наявність відповіді | “+” | “-” | “+” | “-” | “+” | “-” | “+” | “-” | “+” | “-” | “+” | “-” | “+” | “-” | “+” | “-”

Попередній експеримент (2002-2003 рр.) | Контрольні |

119 | 47 | 133 | 33 | 141 | 25 | 53 | 113 | 40 | 126 | 41 | 125 | 41 | 125 | 34 | 132

Експеримен-тальні |

128 | 43 | 139 | 32 | 150 | 21 | 60 | 111 | 44 | 127 | 62 | 109 | 61 | 110 | 67 | 104

0,5 | 0,06 | 0,58 | 0,37 | 0,16 | 5,7 | 5,1 | 14,03

Рівень значущості

нуль-гіпотези | р 0,1 | р 0,9 | р 0,1 | р 0,5 | р 0,5 | р 0,02 | р 0,05 | р 0,001

Основний експеримент (2003-2004 рр.) | Контрольні |

121 | 49 | 136 | 34 | 144 | 26 | 54 | 116 | 43 | 127 | 55 | 115 | 56 | 114 | 42 | 128

Експеримен-

тальні |

130 | 43 | 140 | 33 | 151 | 22 | 58 | 115 | 51 | 122 | 74 | 99 | 76 | 97 | 77 | 96

0,7 | 0,04 | 0,4 | 0,14 | 0,84 | 3,86 | 4,2 | 14,4

Рівень значущості

нуль-гіпотези | р 0,1 | р 0,5 | р 0,5 | р 0,5 | р 0,1 | р 0,05 | р 0,05 | р 0,001

Результати педагогічного експерименту дають підставу вважати, що вихідна методологія є правильною, поставлені завдання розв’язані, мета досягнута.

У загальних висновках викладено основні результати теоретичної та методичної розробки проблеми інтеграції знань з матеріалознавства у професійній підготовці майбутніх фахівців швейного виробництва.

ВИСНОВКИ

1. На основі аналізу психолого-педагогічної та філософської літератури визначено об’єктивні передумови впровадження інтеграції в навчально-виховний процес (методологічні, дидактичні, психологічні, історичні); розкрито різноманітні підходи до визначення поняття “інтеграція”, зважаючи на багатоаспектність якого, ми дійшли висновку, що для кожного конкретного випадку варто використовувати не саме визначення, а описувати сукупність істотних ознак інтеграції, її властивостей та характеристик; зазначено основні функції інтеграції в навчально-виховному процесі (освітня, виховна, розвиваюча, психологічна, методологічна, організаційна).

2. У процесі дослідження виявлено причини низького рівня знань учнів ПТНЗ швейного профілю з матеріалознавства на інтеграційній основі: низька мотивація вивчення природничо-наукових дисциплін, що є основою матеріалознавства; низький рівень реалізації принципу професійної спрямованості природничо-наукових дисциплін; відсутність єдиної системи природничо-наукових знань і знань з матеріалознавства та єдиного підходу до цих знань; відсутність у викладачів чіткого уявлення про дидактичну інтеграцію; прогалини в знаннях учнів з природничо-наукових дисциплін; відсутність науково-методичних рекомендацій щодо реалізації інтеграції знань з МШВ, посібників з відповідно підібраним навчальним матеріалом.

3. Підтверджено ідею про необхідність вдосконалення професійної підготовки майбутнього фахівця швейного виробництва. Це пов’язано з невпинним розвитком новітніх технологій у галузі виробництва сировини для виготовлення тканин. Один з ефективних шляхів ми вбачаємо у формуванні в учнів знань про основний предмет праці в системі швейного виробництва на основі природничо-наукових знань.

4. Теоретично обґрунтовано концептуальні засади інтеграції знань з матеріалознавства в ПТНЗ швейного профілю. Зокрема, інтеграція природничо-наукових знань і знань з матеріалознавства швейного виробництва:

– забезпечує відповідність рівня професійної підготовки майбутніх фахівців швейного виробництва потребам і вимогам ринку праці;

– задовольняє вимогу розширення професійних функцій фахівців швейного виробництва в умовах дрібносерійного та індивідуального виготовлення одягу;

– базується на методологічних засадах розвитку матеріалознавства;

– зумовлена розвитком хімічної та текстильної промисловості, вдосконаленням техніки, технології виробництва та засобів праці;

– випливає зі структури та інтеграційної природи власне матеріалознавства;

– зумовлена компонентним складом знань про об’єкт технології, зокрема, про текстильні матеріали;

– забезпечує фундаменталізацію професійних знань, створення універсальної, стабільної та компактної форми знання;

– становить основу для формування професійних складних (комплексних) умінь;

– забезпечує необхідний рівень якісних і кількісних характеристик професійних знань майбутніх фахівців.

5. Обґрунтовано модель інтеграції знань з матеріалознавства у професійній підготовці майбутніх фахівців, яка включає такі компоненти: знання про предмет праці в процесі виготовлення швейних виробів як вихідний компонент, теоретична та практична готовність викладачів і майстрів виробничого навчання до впровадження інтеграції в навчально-виховний процес (розуміння сутності, знання рівнів здійснення, усвідомлення поліфункціонального характеру, урахування специфіки реалізації інтеграції знань у ПТНЗ, дотримання дидактичних принципів, що сприяють реалізації інтеграції знань з матеріалознавства і природничо-наукових знань, визначення умов її ефективного впровадження), розробка навчально-програмної документації на засадах інтеграції знань, розробка методики реалізації інтеграції знань з МШВ і природничо-наукових знань у навчально-виховному процесі (шляхи здійснення, розробка дидактичного забезпечення інтеграції знань з МШВ). Урахування педагогічних умов, що впливають на реалізацію інтеграції знань з матеріалознавства в навчально-виховному процесі ПТНЗ, призводить до результату, передбаченого моделлю: формування якісно нових характеристик знань з навчального предмета, реалізації його цілей, свідомого засвоєння професійних знань і формування вмінь, навичок, тобто до підвищення якості професійної підготовки майбутнього фахівця.

6. Обґрунтовано дидактичну модель навчального спеціального предмета “Матеріалознавство швейного виробництва”, яка містить такі компоненти: провідна функція та провідні структурні компоненти навчального предмета, основний блок (опис науково-технічних знань про основний предмет праці (тканини та матеріали), технологічні процеси, техніку галузі швейного виробництва: основні знання – теоретична основа, теоретичний наслідок; основні способи діяльності – емпіричний базис), допоміжний блок (комплекс знань і вмінь, що забезпечують оптимальне засвоєння учнями змісту основного блоку навчального предмета, формування різноманітних умінь і навичок, розвиток і виховання: допоміжні знання та способи діяльності).

7. Уточнено рівні реалізації дидактичної інтеграції матеріалознавства та навчальних предметів природничо-наукового циклу, що характеризують ступінь зміни інтеграційного змісту та обумовлюються інтеграцією змістового й процесуального компонентів навчання. У результаті дослідження проблеми впровадження дидактичної інтеграції в навчально-виховний процес ПТНЗ швейного профілю ми дійшли висновку, що реалізація інтеграції знань з природничо-наукових дисциплін і матеріалознавства швейного виробництва найбільш ефективною є на рівні дидактичного синтезу, для якого характерна не лише змістова, а й процесуальна інтеграція (перш за все, інтеграція організаційних форм навчання), специфічність вирішуваних дидактичних завдань (вивчення нового матеріалу). Однак, синтез навчальних предметів частіше здійснюватиметься лише під час вивчення окремих тем програми з матеріалознавства, тому не слід забувати про паралельну інтеграцію на рівні міжпредметних зв’язків.

8. Розроблено методику реалізації інтеграції знань з матеріалознавства у ПТНЗ швейного профілю, що передбачає єдність та взаємозумовленість інтеграції змістового (зміст природничо-наукових дисциплін і МШВ) та процесуального (форми, методи та засоби) компонентів навчання. Одночасне комплексне застосування різноманітних методів і форм організації навчання, об’єктивно поєднаних з ідеєю інтеграції знань, із традиційними методами й формами дало можливість досягти сукупного навчального ефекту у формуванні в учнів ПТНЗ знань з матеріалознавства на основі природничо-наукових знань.

9. Перевірено ефективність упровадження організаційно-педагогічних умов формування в учнів ПТНЗ швейного профілю знань про основний предмет праці в системі швейного виробництва на інтеграційній основі. Основними з них є: створення можливостей для реалізації інтеграції знань з матеріалознавства та природничо-наукових знань у навчально-виховному процесі; застосування інтеграційних методів, форм і засобів навчання; розробка дидактичного забезпечення інтеграції знань з МШВ.

10. Формуючий експеримент підтвердив ефективність методики формування в учнів ПТНЗ швейного профілю знань з матеріалознавства на інтеграційній основі, розробленої відповідно до обґрунтованої моделі та педагогічних умов.

Проведене дослідження дає змогу на якісно новому рівні розв’язати питання професійної підготовки майбутнього фахівця в галузі виготовлення швейних виробів. Водночас поставлені в дослідженні завдання, певна річ, не вичерпують усіх проблем, пов’язаних з пошуком засобів