Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Шпаргало

Галина Євгенівна

УДК 336.76+330.342.1

ГРОШОВО-КРЕДИТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В ПЕРЕХІДНИХ ЕКОНОМІКАХ

Спеціальність 08.02.03 –

організація управління, планування і регулювання економікою

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії Львівської комерційної академії Укоопспілки.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Башнянин Григорій Іванович,

Львівська комерційна академія,

завідувач кафедри економічної теорії.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Бойко Євген Іванович,

Інститут регіональних досліджень НАН України,

завідувач відділу прогнозування і моделювання

розвитку регіону;

кандидат економічних наук, доцент

Лещук Віктор Пилипович,

Луцький державний технічний університет,

завідувач кафедри фінансів.

Провідна установа: Ужгородський національний університет

Міністерства освіти і науки України,

кафедра економіки, менеджменту та маркетингу.

Захист дисертації відбудеться 24 березня 2005 р. о 13.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79008, м.Львів, пр. Свободи, 18, ауд. 115.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка, м.Львів, вул.Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий 18 лютого 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Панчишин С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Грошово-кредитне регулювання є невід’ємною складовою теорії та практики становлення нової економічної системи в країнах Центральної та Східної Європи, макроекономічної політики загалом. Ускладнення економічних процесів, зміцнення взаємозв’язку товарних і грошових ринків активізує увагу до формування теоретичних засад і розробки конкретних важелів впливу на грошово-кредитні відносини, що враховують як досвід, накопичений практикою грошово-кредитного регулювання розвинених країн, так і унікальність і складність трансформаційних процесів у перехідній економіці.

Особливо актуальними ці проблеми є для українських економістів – теоретиків і практиків. Вибір важелів впливу на базові показники грошового ринку, а також напрямів і способів їх використання зумовлений теоретичними концепціями, на які спирається регулювання, і конкретними завданнями соціально-економічної політики, необхідністю спрямування економіки в бажаному напрямі.

Грошові концепції сьогодення, які використовуються в грошово-кредитній політиці України, ґрунтуються на наукових працях М.І.Тугана-Барановського, Дж.М.Кейнса, М.Фрідмена, І.Фішера, Д.Сакса, Е.Дж.Долана, К.Макконнелла, Дж.Хікса, Ф.Хайєка, С.Харриса та інших.

Внаслідок цього закономірною є поява низки теоретичних праць, присвячених проблемам грошово-кредитної політики за умов перехідної економіки. Над цими питаннями активно працюють Г.Башнянин, Є.Бойко, А.Гальчинський, Н.Гребеник, О.Дзюблюк, А.Єпіфанов, Т.Кричевська, М.Крупка, О.Кузнецов, В.Лагутін, В.Лещук, В.Лисицький, І.Лютий, В.Мікловда, В.Міщенко, І.Михасюк, А.Мороз, М.Павлишенко, С.Панчишин, С.Реверчук, М.Савлук та інші. Водночас значна частина досліджень з питань грошово-кредитного регулювання за умов перехідної економіки присвячена певним конкретним аспектам цієї проблеми і представлена у вигляді журнальних публікацій. При цьому спостерігаються суттєві розбіжності у поглядах економістів на питання використання монетаристських і кейнсіанських концепцій як теоретичної бази для практики регулювання перехідної економіки, цілей монетарної політики, її спрямованості та механізмів впливу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи безпосередньо пов’язана з тематикою наукових досліджень, що здійснюються в Львівській комерційній академії в рамках реалізації тем: “Проблеми функціонування та розвитку економічних систем”, “Перехідні економічні системи” та “Системи економічного вимірювання”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка та теоретичне обґрунтування рекомендацій щодо вдосконалення грошово-кредитного регулювання в сучасних економічних умовах з використанням зарубіжного досвіду.

Для досягнення цієї мети в роботі окреслено наступні завдання:

?

?

?

?

?

?

?

Об’єктом дослідження є інструменти грошово-кредитного регулювання, механізми їх прямого та опосередкованого впливу на параметри економічної системи та її динаміку.

Предметом дисертаційного дослідження є соціально-економічні закономірності формування та розвитку методів грошово-кредитного регулювання, особливості їх застосування з метою стимулювання економічного зростання в перехідній економіці.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертації є основні положення економічної теорії, роботи вітчизняних і зарубіжних науковців з питань грошово-кредитного регулювання економіки.

У роботі застосовано методи порівняльного, логічного, факторного та історичного аналізу. Дослідження ґрунтується на використанні великого масиву історичного матеріалу, що характеризує динаміку економічних процесів і грошового ринку зокрема в розвинених країнах і країнах з перехідною економікою, в тому числі в Україні. Висвітлення предмета дисертаційної роботи зумовило використання широкого кола джерел дослідження.

Інформаційною основою дослідження є законодавчі та нормативні акти України, Польщі, Чехії, Росії та інших країн з перехідною економікою, а також розвинених країн; матеріали Державного комітету статистики України, статистичних органів Польщі, Чехії, Росії, країн Балтії, країн СНД; матеріали Національного банку України та центральних органів управління; монографії, періодичні видання; фактичні матеріали, опубліковані в науковій та періодичній літературі та власні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведене дослідження дало змогу сформувати, доповнити і систематизувати теоретичні уявлення про сутність грошово-кредитного регулювання в перехідних економіках, виявити причини його недоліків, обґрунтувати окремі пропозиції щодо їх усунення.

Зокрема вперше:

?

?

Крім того, набули подальшого розвитку:

?

?

?

?

Теоретичне та практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що запропоновані висновки та рекомендації щодо впровадження і вдосконалення грошово-кредитної політики в перехідних економіках можуть бути використані як у практичній діяльності центрального і комерційних банків, так і в навчальному процесі при підготовці фахівців відповідного профілю.

Результати теоретичних досліджень з питань грошово-кредитного регулювання в економіках, що розвиваються, можуть бути використані при розробці наукової концепції розвитку грошового регулювання в українській економіці, а також при підготовці навчальних посібників та розробленні спецкурсів з економічних дисциплін.

Основні положення дисертації використані в практичній діяльності ТВБВ №621 ЛОФ АКБ “Укрсоцбанк” (довідка №621/11 від 12.03.2004 р.), а також у навчальному процесі Львівської комерційної академії, зокрема при розробці навчальних посібників і методичного забезпечення з дисциплін “Політична економія” і “Макроекономічна теорія” (довідка №374/01-1.08 від 07.05.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Теоретичні положення, висновки та наукові результати дослідження, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися й були схвалені на міжнародних конференціях: “Економетричні методи і моделі в економіці: теорія і практика” (Львів, 2001), “Ринкова інфраструктура: суть, функції та побудова” (Львів, 2001), а також на четвертій міжвузівській конференції “Перехідні економічні системи” (Львів, 2001).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 2,5 д.а., з них 5 статей загальним обсягом 1,6 д.а. – у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст роботи викладено на 199 сторінках комп’ютерного набору. Робота містить 16 таблиць, 40 ілюстрацій та 10 додатків. Список використаних джерел налічує 166 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено предмет та об’єкт дослідження, його мету і завдання, розкрито наукову новизну, підкреслено теоретичне та практичне значення роботи, зазначено ступінь апробації одержаних результатів.

У першому розділі дисертації “Теоретико-методологічні основи дослідження грошово-кредитного регулювання в національних економіках” розглядаються теоретичні аспекти регулювання грошової системи з позицій кейнсіанського, монетаристського та неокласичного підходів. Аналізуються загальні принципи та проблеми ефективності грошово-кредитного регулювання.

Вагомість теоретичних положень, висунутих кейнсіанством, монетаризмом і теорією раціональних очікувань для обґрунтування грошово-кредитної політики, визначається особливостями розвитку економіки. В зв’язку з цим у першому розділі розглядаються відмінності між кейнсіанською та монетаристською концепціями, їх слабкі та сильні сторони, здійснюється аналіз критичних поглядів сучасних теоретиків на можливості їх ефективного використання в практиці грошово-кредитного регулювання.

На думку автора, визначення ефективних способів впливу на монетарні процеси ґрунтуються на аналізі закономірностей формування та функціонування грошових систем, які є суто національним явищем і мають складну динамічну внутрішню структуру.

Кожна з підсистем при цьому має свій особливий об’єкт регулятивного впливу, що обмежується певною формою чи сферою грошового обігу. Важливою умовою ефективного функціонування грошової системи є забезпечення її захисту від негативних зовнішніх впливів, що загрожують інтересам національної економіки.

У другому розділі “Оцінка методів грошово-кредитного регулювання макроекономічними процесами” аналізується арсенал методів прямого та опосередкованого впливу на грошовий ринок.

Висвітлюється еволюція методів грошово-кредитного регулювання в провідних європейських країнах (Великобританії, Німеччині, Швейцарії), Японії та США в 70-90-х роках ХХ ст. Аналіз показує, що організація грошово-кредитної політики спиралась як на кейнсіанські, так і на монетаристські ідеї, залежно від макроекономічної ситуації та конкретних завдань грошово-кредитного регулювання.

Так, кейнсіанські методи грошово-кредитного регулювання активно застосовувались аж до 70-х років. Це насамперед стосується прямого кількісного контролю за обсягами кредитів і за рівнем відсоткової ставки. Поширення прямого державного регулювання зумовлювалося значною мірою рівнем одержавлення в кредитному секторі.

З 80-х років відбувається переорієнтація на методи непрямого впливу на грошовий ринок. Зміни в грошово-кредитній політиці були спрямовані на забезпечення дієвого впливу держави щодо розмірів “необхідної” грошової маси при вільному встановленні ціни грошей за допомогою грошового ринку. Це знайшло своє вираження у розширенні практики операцій з цінними паперами, що поєднувалось із зниженням норм обов’язкового резервування.

Особлива увага в роботі приділяється досвіду регулювання грошової маси, поширеного в європейських країнах та США в 70-х – на початку 80-х років. Воно спрямовувалося на підтримку стабільності грошового обороту з метою стримування інфляційних процесів. Своєю чергою, небезпека посилення інфляції зумовлювалась відмовою від жорсткого грошово-кредитного регулювання та безпосереднього впливу держави на валютні курси. Таргетування грошової маси при цьому спиралось на монетаристську модель макроекономічного регулювання та боротьби з інфляцією.

У другій половині 70-х років багато країн застосовували регулювання обсягів грошової маси на основі визначення “коридору” або точкових орієнтирів для грошового агрегату.

Пожвавлення стихійних процесів на міжнародному ринку капіталу, виникнення спекулятивних грошових потоків, спотворюючи пропорції грошового ринку, утруднювало контроль за “широкими грішми”. Це зумовило в багатьох країнах переорієнтацію на показник “вузьких” грошей – М1.

Практика підтвердила, що зв’язок між попитом на гроші та швидкістю грошового обороту є значно стабільнішим відносно “широких” грошей. Водночас використання М2 для монетарного регулювання ускладнюється не передбачуваністю його динаміки. Причина цього в неоднорідності структури “широких” грошей, що зумовлює можливість різноспрямованого впливу зміни обсягів окремих різнорідних частин грошової маси, в неоднозначному їх впливі на поведінку цін, неоднаковій швидкості реакції економіки на зростання складових грошової маси.

Важливою проблемою регулювання грошової маси є часове відставання в реакції економічної системи на зміни в грошово-кредитній політиці.

Спостереження за реакцією економічних змінних на дії держави підтвердили існування суттєвого часового лагу між темпами зростання грошової маси та темпами підвищення реального обсягу національного виробництва (від трьох місяців до року) та відповідно пристосування цін (2-3 роки).

Не менш важливо враховувати потужний вплив психологічних факторів, що визначають двосторонній зв’язок між економічною дійсністю та її сприйняттям учасниками економічного процесу, і відповідно зворотний вплив очікувань людей, їхнього розуміння економічних подій на перебіг і розвиток суспільно-політичних процесів.

Вплив на пропорції грошового ринку з боку держави спирається на можливості банківської системи щодо прискореної зміни грошової маси порівняно з грошовою базою. Оскільки ефект має двосторонню дію, то використовується як у ході грошово-кредитної експансії, так і при реалізації рестрикційної політики.

У роботі аналізується вплив обсягів резервування комерційних банків на ціну кредитних ресурсів і грошову пропозицію, прослідковується залежність змін у грошовій масі від норми обов’язкового резервування та частки готівки в грошовому обороті. Обґрунтовується положення про те, що зі зміцненням банківських систем високорозвинених країн обов’язкове резервування все більше набуває ознак непрямого інструмента довгострокового впливу на обсяги грошової пропозиції.

У 90-х роках рівень обов’язкового резервування в переважній більшості країн мав тенденцію до зниження. На думку автора, це свідчить не лише про стабілізацію та вдосконалення банківських систем, а й про певне зниження ролі цього важеля монетарного впливу на користь більш гнучких інструментів грошово-кредитного регулювання. Зокрема, більш гнучкого впливу на резерви комерційних банків, рівень відсоткової ставки та обсяг попиту на гроші вдається досягнути через купівлю – продаж цінних паперів. Активно використовується дисконтна політика та валютне регулювання.

Розглядається розвиток способів впливу на грошову пропозицію за допомогою стратегії монетарного режиму, зорієнтованих на таргетування грошової маси, інфляції та валютного курсу.

Аналізуються переваги та обмеження кожного з методів грошово-кредитного регулювання (див. таблицю).

Сучасні важелі грошово-кредитного регулювання

Важіль монетарного регулювання | Механізм впливу на грошовий ринок | Ефект | Обмеження

Регулювання рівня обов’язкового резервування:– | можливість двостороннього впливу на грошову масу;–

висока швидкість дії;–

рівномірність впливу на всіх суб’єктів грошового ринку;–

потужність дії завдяки ефекту мультиплікації– | неможливість точного прогнозування змін у грошовій масі; –

недоцільність використання для поточної корекції грошової маси;–

зниження конкурентоспроможноcті, дохідності та прибутковості банків із зростанням резервів

а) зниження норми обов’язкових резервів; | q Rк

Кm

DкM

б) підвищення норми обов’язкових резервів. | qRк

Кm

DкМ

Операції з цінними паперами:– | висока швидкість дії;–

двосторонність впливу;–

можливість досить точного прогнозу змін у пропозиції грошей;–

можливість корегування результатів впливу у разі помилки– | необхідність функціонування розвиненого ринку цінних паперів;–

наявність високої ліквідності державних цінних паперів

а) купівля цінних паперів у комерційних банків; | Rк M

б) продаж цінних паперів комерційним банкам. | Rк M

Рефінансування комерційних банків:

а) регулювання облікової ставки;

б) маніпулювання умовами надання кредиту. | i Dк

RкM

i Dк

RкM

Rк M

Rк M– | можливість двостороннього впливу на грошову масу;–

чіткість впливу на обсяги банківських ресурсів;–

можливість досягнення визначених змін у грошовій масі– | потреба у розвиненому ринку цінних паперів;–

підвищені вимоги до структури банківських запасів цінних паперів

Валютне регулювання:

а) збільшення пропозиції валюти;

б) зменшення пропозиції валюти. |

Rк M

Rк M– | можливість чітко визначити зміни в пропозиції грошей;–

швидкість впливу на пропозицію грошей; –

потужність дії– | потреба у достатньому золотому запасі та валютних резервах;–

необхідність взаємокорегування пропозиції на грошовому та товарному ринках

Примітка: Dк – попит на кредитні ресурси; Rк – ресурси комерційних банків; М – грошова маса; і – облікова ставка центрального банку; q – ставка обов’язкового резервування; Кm – грошовий мультиплікатор.

У третьому розділі “Напрями вдосконалення грошово-кредитного регулювання в перехідних економіках” аналізується формування та розвиток грошових систем у постсоціалістичних країнах, досліджується досвід використання традиційних і сучасних методів грошово-кредитного регулювання та проблеми підвищення його ефективності.

Обґрунтовується, що в теоретичному плані ефективність грошово-кредитного регулювання в перехідній економіці стримується догматичним перенесенням на практику положень, які забезпечують дієвий вплив лише за умов розвиненої стабільної економіки. Зокрема, монетаристська концепція регулювання розрахована на умови стійкого попиту на гроші, що відсутні в більшості країн з перехідною економікою.

У роботі аналізується вплив “тіньового” обороту, перерозподільчих процесів на ринку капіталу, низького рівня доходів і деформацій у структурі грошової маси на різкі коливання попиту на гроші. Суттєвими факторами, що зумовлюють нестабільність попиту на гроші в Україні, є нестійкість інфляційних очікувань населення та нестабільність швидкості обертання грошей. Показано, що стабілізація грошових ринків у постсоціалістичних країнах зумовлює поступове зниження швидкості обертання грошей.

Як важливий чинник впливу на швидкість грошового обороту розглядається рівень монетизації національного продукту. Аналізуються причини низького рівня монетизації та шляхи його підвищення (рис.1).

Рис. 1. Динаміка ступеня монетизації офіційного сектору економіки України (за обсягами М3)

На основі дослідження сформульовано висновок, що зростання рівня монетизації стримується повільними темпами реформування фіскальної сфери та диспропорціями в структурі грошової маси. Передусім йдеться про високу частку готівки в обсязі грошової маси, особливо тієї її частини, що знаходиться в тіньовому обороті, і таким чином перебуває поза сферою впливу держави (рис.2).

Рис.2. Частка грошової маси поза банками України в масі М3

Аналіз, здійснений на підставі даних про співвідношення фактичного приросту грошової маси до розрахункової у країнах з розвиненою ринковою економікою та деяких країнах з перехідною економікою, дав змогу виявити низку закономірностей.

Насамперед, результати дослідження показують, що в країнах з перехідною економікою спостерігається суттєво більше відхилення обсягу грошової маси від оптимальної. Це, на наш погляд, є свідченням нестабільності грошового ринку і, водночас, недостатньої ефективності грошово-кредитного регулювання. Найвищий ступінь відхилення характерний для Росії та України. Однак, зменшення цього показника для України показує, що монетарна політика стала більш обґрунтованою, триває процес її поступового наближення до механізму грошово-кредитного регулювання в країнах Східної Європи.

На основі фактичного матеріалу виявляються закономірності розвитку практики грошово-кредитного регулювання в країнах Центральної та Східної Європи в процесі реформ.

Обов’язкове резервування характеризується як активний важіль короткострокового впливу на грошову пропозицію для упередження інфляційного тиску на економіку. Аналізуються можливості посилення стимулятивного впливу диференціації резервних норм на переорієнтацію кредитних ресурсів у реальний сектор економіки, підтримку малого та середнього бізнесу. Підтримується позиція щодо доцільності встановлення різних норм обов’язкових резервів залежно не лише від строків, а й від розмірів депозитів, а також відносно видів і розмірів кредитних установ, напрямів їхньої діяльності.

Досліджується механізм впливу відсоткових ставок на грошову пропозицію в перехідній економіці. Висвітлено підвищення ролі дисконтної політики та поступове наближення її до європейських стандартів.

Аналізується досвід Польщі, Словенії, країн Балтії та Росії щодо валютного регулювання. Розглядаються здобутки та недоліки валютної політики в Україні.

Підвищення ефективності грошово-кредитного регулювання в перехідній економіці значною мірою спирається на вдосконалення методів впливу на грошовий ринок. В цьому плані особливої уваги заслуговує застосування державою стратегії таргетування інфляції. На сьогодні воно використовується в Чехії, Словаччині, Польщі, Угорщині.

В Україні застосовується стратегія розгорнутого таргетування інфляції. При цьому цільові орієнтири інфляції використовуються в комплексі з обмеженням обмінного курсу гривні, показником зміни монетарної бази та грошової маси. Такий підхід до грошово-кредитного регулювання зумовлений необхідністю всебічного впливу на стабільність гривні.

Досвід стабілізації трансформаційної економіки в постсоціалістичних країнах свідчить, що грошово-кредитна політика стає більш ефективною. Перехід до економічного зростання значною мірою зумовлений достатньо успішною державною політикою, спрямованою на стабілізацію рівня цін, розширення арсеналу важелів грошово-кредитного регулювання, створення умов для переходу до більш гнучкого опосередкованого регулювання.

Водночас, існує ціла низка важливих проблем, що гальмують оптимальне використання грошово-кредитної політики для досягнення її стратегічної мети. Аналіз кожної з проблем, що стосуються як теорії, так і способів реалізації грошово-кредитної політики, є умовою визначення шляхів підвищення ефективності грошово-кредитного регулювання.

Усе це вимагає узгодження позицій і розробки цілісної стратегії грошово-кредитного регулювання, що враховує нестабільність попиту на гроші та особливості його взаємодії з грошовою пропозицією.

Стратегія грошово-кредитного регулювання повинна бути підпорядкована як досягненню стабільності національних грошей, так і стійкому зростанню економіки загалом. При цьому стабільність має розглядатись як динамічна характеристика всіх складових, які визначають виважений курс національної валюти, що стимулює зростання виробництва та добробут населення.

Важливого значення набуває створення дієвого механізму трансмісії, який здатний забезпечити ефективне сприйняття економікою грошово-кредитної політики та адекватну реакцію економічних агентів на рішення держави. Це передбачає вдосконалення інструментарію грошово-кредитного регулювання та оптимальне використання найбільш сучасних та ефективних важелів впливу.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми – грошово-кредитного регулювання в перехідній економіці України, що виявляється у розробленні теоретичних засад дослідження методів грошово-кредитного регулювання національних економічних систем за умов ринкової трансформації задля підвищення добробуту населення, а саме збільшення обсягів виробництва, забезпечення високої зайнятості та стабілізації цін.

Дисертаційне дослідження дає змогу сформулювати такі висновки та пропозиції:

1. Аналіз грошово-кредитного регулювання в європейських країнах та США свідчить про існування низки загальних закономірностей у формуванні напрямів і важелів впливу на економіку з боку держави. До них слід віднести широке використання грошово-кредитного регулювання для стабілізації ділового циклу та стимулювання стійкого економічного зростання. При цьому використовуються як кейнсіанські, так і монетаристські концепції впливу на грошово-кредитну сферу залежно від стану економіки та особливостей її розвитку.

Загальною тенденцією останніх десятиліть є зростання ролі непрямих методів грошово-кредитного регулювання, що забезпечують його більшу гнучкість і відповідність високій динамічності процесів в економіці.

Сучасна практика грошово-кредитного регулювання передбачає застосування традиційних методів, що набувають нового звучання і вирішують актуальні проблеми економіки, в комплексі з новими підходами для ефективного впливу на тривалі та короткострокові тенденції на грошовому ринку та в реальному секторі економіки.

Важлива роль відводиться вирішенню проблем часової неузгодженості та посиленню впливу монетарної політики внаслідок підвищення ступеня її прозорості і послідовності, а тому набувають поширення змішані стратегії грошово-кредитного регулювання, що здійснюються на основі правила.

2. Досвід використання різноманітних монетарних стратегій висвітлює переваги кожної з них і обмеження, що знижують їх ефективність за конкретних економічних умов. Так, націлювання на показники грошової маси доцільне за умов стійкого попиту на гроші, стабільної швидкості грошового обігу та щільного зв’язку між реальним і грошовим секторами, розвиненим фінансовим ринком і стійкою валютою. У разі відсутності деяких з цих умов монетарне таргетування втрачає свою ефективність. Це слід враховувати при формуванні грошово-кредитної стратегії в країнах з перехідною економікою.

3. Активне поширення стратегії таргетування інфляції як у країнах з розвиненою економікою, так і в трансформаційних економіках зумовлене її чіткістю, ясністю та стабільністю, що суттєво сприятливо впливає на стабілізацію очікувань економічних суб’єктів, активізацію товарно-грошового обігу, зумовлює підвищення довіри до держави в поєднанні з можливістю громадського контролю за дотриманням проголошеної монетарної політики.

4. У процесі грошово-кредитного регулювання країни з перехідною економікою активно використовують обов’язкове резервування. На відміну від розвиненої ринкової економіки, де роль цього важеля зі зміцненням грошових систем поступово падає, в країнах постсоціалістичного простору встановлення норми обов’язкових резервів є інструментом активного оперативного впливу на пропозицію грошей, а також засобом запобігання інфляційного тиску.

Загальною тенденцією є поглиблення диференціації норми обов’язкового резервування залучених банківських ресурсів і поступове їх зниження, передусім з метою розширення кредитної бази і переорієнтації кредиту на підтримку малого бізнесу та довгострокового інвестування.

Факторами, що знижують ефективність впливу обов’язкового резервування в перехідній економіці, виступають надлишкові резерви комерційних банків, що не контролюються центральними банками і не піддаються їхньому впливу.

5. З розвитком фінансового ринку все більшого значення в країнах з перехідною економікою набуває дисконтна політика, що передбачає використання опосередкованих інструментів грошово-кредитного регулювання дисконтної ставки та ставки рефінансування.

Обмеженість кредитної бази, необхідність забезпечення позитивного значення реальної відсоткової ставки та запобігання посиленню інфляції зумовили високий рівень облікової ставки та ставки рефінансування в більшості країн з перехідною економікою.

6. Одним з найбільш перспективних методів грошово-кредитного регулювання в перехідних економіках є купівля–продаж цінних паперів. Ефективність його використання в ході економічних реформ обмежується недостатнім розвитком фондового ринку та його спекулятивною природою. Створення повноцінного ринку державного кредиту виступає передумовою вдосконалення структури фондового ринку.

7. Стратегічною метою грошово-кредитної політики в перехідній економіці є досягнення стабільності національної валюти, що передбачає динаміку валютного курсу, яка ефективно узгоджена з процесами на товарному, кредитному та грошовому ринках і забезпечує підтримку реальної вартості грошей. Водночас коло цілей грошово-кредитного регулювання розширюється за рахунок їх спрямування на забезпечення реального економічного зростання. Це вимагає переосмислення мети та визначення оптимальної структури інструментів грошово-кредитного регулювання.

8. Умовою підвищення ефективності грошово-кредитної політики є переорієнтація на якісні показники стабільності грошового ринку, зокрема структуру грошової маси, її відповідність потребам розвитку економіки, на підвищення рівня монетизації. Особливого значення набуває зменшення частки готівкової маси в грошовому обігу та зниження обсягів “тіньового” грошового обігу. Проблемою всіх країн з перехідною економікою є необхідність посилення взаємодії грошово-кредитної, фіскальної та соціальної політики, узгодження їх спрямованості.

9. Одним з основних напрямів підвищення ефективності трансмісійного механізму грошово-кредитного регулювання є посилення прозорості та послідовності дій держави. Стимулятивну роль у цьому відіграє перехід на грошово-кредитне регулювання на основі правила, передусім, таргетування інфляції.

За умов української економіки оптимальним є розгорнене таргетування інфляції, коли обмеження показника зростання рівня цін використовується в щільному зв’язку з регулюванням валютного курсу та відсоткових ставок.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

АНОТАЦІЯ

Шпаргало Г.Є. Грошово-кредитне регулювання в перехідних економіках. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою – Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню методів грошово-кредитного регулювання національних економічних систем в умовах ринкової трансформації. У роботі узагальнено досвід використання важелів прямого та опосередкованого впливу на пропорції грошового ринку. Сформульовано особливості та закономірності формування і розвитку грошово-кредитного регулювання в перехідних економіках. Запропоновано шляхи підвищення ефективності впливу обов’язкового резервування, дисконтної політики та операцій з цінними паперами на підтримку стабільності грошового ринку. Значну увагу приділено вивченню розгорненого таргетування інфляції.

Ключові слова: валютний курс, відсоткова ставка, грошовий ринок, грошово-кредитне регулювання, дисконтна політика, обов’язкове резервування, таргетування інфляції.

АННОТАЦИЯ

Шпаргало Г.Е. Денежно-кредитное регулирование в переходных экономиках. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – организация управления, планирования и регулирования экономикой – Львовский национальный университет имени Ивана Франко. Львов, 2005.

Диссертация посвящена исследованию методов денежно-кредитного регулирования национальных экономических систем в условиях рыночной трансформации. В работе обобщен опыт использования рычагов прямого и косвенного влияния на пропорции денежного рынка. Сформулированы особенности и закономерности формирования и развития денежно-кредитного регулирования в переходных экономиках. Предложены пути повышения эффективности влияния обязательного резервирования, дисконтной политики и операций с ценными бумагами на поддержку стабильности денежного рынка. Большое внимание уделено изучению развернутого таргетирования инфляции.

Ключевые слова: валютный курс, денежный рынок, денежно-кредитное регулирование, дисконтная политика, обязательные резервы, процентная ставка, таргетирование инфляции.

ANNOTATION

Shpargalo G. Money and credit regulation in transitional economies. – Manuscript.

Dissertation for acquiring the degree of the candidate of economy, speciality 08.02.03 – organisation of economic management, planning and regulation. – Ivan Franko National University. Lviv, 2005.

The dissertation is dedicated to investigation of the methods of money and credit regulation of national economical systems in the conditions of market transformation.

The first chapter of the dissertation, “Theoretical and methodological foundations of investigations of money and credit regulations of national economies” deals with theoretical aspects of regulation of money system from the positions of Keynesian, Monetarist and Neoclassical approach. The general principles and issues of the efficiency of the money and credit regulation are analysed.

The second chapter, “Evaluation of methods of money and credit regulation of macroeconomic process” analyses the range of methods of the direct and indirect influence on the money market, which have been proved in the countries with developed market economy.

First of all it concerns the direct quantity control of the volume of loans and of the level of the interest rate. The special attention is paid to experience of the regulation of the bulk of money, which were directed to support stability of the money debt with the purpose of holding back the inflation processes. It analyses the effect the volumes of the reserves of commercial banks on the prices of credit resources and money offer, also it traces the dependency of changes in the bulk of money on the norms of compulsory reserves and the share of cash in the money turnover.

In the third chapter “Improvement of money and credit regulation in the transitional economies” the formation and development of money systems in post-socialist countries are being analysed, and the experience of application of traditional and contemporary methods of money and credit regulation and the promotion of its efficiency are being investigated.

The analysis is given of the effect of “shady” turnover, re-distribution processes on the capital market, low level of income and deformations in the structure of the money bulk and sharp fluctuations of demand for money. As an important factor of the influence on the speed of the money turnover, the chapter considers the level of monetarisation of the national product. The reasons of the low level of monetarisation and the ways of its advancement are being analysed. The position is being supported concerning purposefulness of establishment of different norms of the compulsory reserves that would depend not only on the terms, but on the volume of the deposits, kinds and sizes of lending institutions and directions of their activities. The experience of Poland, Slovenia, Baltic countries and Russia in currency regulation is being analysed. The achievements and bottlenecks of currency politic in Ukraine are being examined. The suggestions for the ways of advancement of efficiency of the influence of the compulsory regulations, discount policies and operations with the security papers on the support of the stability of money market is given.

The considerable attention has been paid to the study of the extensive targeting of inflation, when limitation of the index of the growth of the level of prices is used in close connection with regulations of currency rate and interest rates. The perspectives of the development of monetary regulation on the basis of the rule are being explained.

The perspectives are being considered about improvement of the structure of the banking systen, its reorientation on the development of the real sector. The suggestions are given for the organisational and economical mechanism of the advancement of effectiveness of money and credit regulation in the conditions of transition to economical growth.

Key words: compulsory reserves, currency rate, discount policy, inflation targeting, interest rate, money and credit regulation, money market.

Підписано до друку 10.02.2005 . Формат 60х90/16.

Папір офсетний. Друк офсетний.

Умовн. друк. арк. 1,2. Тираж 100 прим. Зам. № 5/14

ТзОВ Видавнича спілка “Червона калина”

79016, м.Львів, вул. Шведська, 3