МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Коломієць Юлія В’ячеславівна

УДК: 339.924

МЕХАНІЗМ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ І ЄДИНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ

Спеціальність 08.05.01 – світове господарство

і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник – доктор географічних наук, професор

Голіков Артур Павлович,

Харківський національний університет

імені В.Н. Каразіна, України

завідувач кафедри міжнародних економічних відносин

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Гончаров Валентин Миколайович, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля МОН України, начальник департаменту міжнародних зв’язків;

кандидат економічних наук, доцент Воронова Олена Вікторівна, Одеський державний економічний університет МОН України, доцент кафедри міжнародних економічних відносин.

Провідна установа – Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка МОН України, кафедра світового господарства і міжнародних економічних відносин.

Захист відбудеться 10 січня 2007 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд. 409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83005, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий 7 грудня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.е.н. доцент С.П.Калініна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Посилення процесів економічної інтеграції в світі є важливим фактором міжнародних економічних відносин. Після здобуття Україною незалежності інтеграція до світогосподарської системи і налагодження багатосторонньої міжнародної кооперації стали головними пріоритетами зовнішньоекономічної політики держави.

Питання розбудови міжнародних економічних відносин у світі завжди стояло дуже гостро, його актуальність посилюється як на рівні груп країн, так і на рівні внутрішніх територій у зв’язку з тим, що домінуючою тенденцією світового розвитку стала регіональна економічна інтеграція. Міжнародні інтеграційні процеси виступають фактором прискорення економічного розвитку країн, що входять до інтеграційних угруповань, а також практичним засобом входження держав до світового господарства.

Функціонування міжнародних інституцій є умовою і невід’ємною складовою розвитку світової економіки. Серед основних внутрішніх обмежень держав щодо включення до світогосподарських процесів є недосконалість інституціонального забезпечення міжнародної економічної взаємодії.

Дослідженню питань міжнародних інтеграційних процесів у світовій економіці присвячено праці відомих вітчизняних і зарубіжних вчених: В.Андрійчука, В.Будкіна, І.Бураковського, В.Крамаренко, А.Кредісова, В.Новицького, А.Поручника, Є.Савельєва, Ю.Макогона, А.Філіпенка, Т.Циганкової, О.Шниркова, П.Кругмана. Основні положення сучасної теорії міжнародної торгівлі та методи аналізу міжнародних торговельних відносин викладені у наукових працях Б.Беласси, В.Кордена, В.Леонтьєва, П.Ліндерта, М.Портера, П.Самуельсона, Л.Скотта та ін.

Незважаючи на численні наукові дослідження щодо різних аспектів включення держав в процеси міжнародної економічної взаємодії, питання розбудови механізму різновекторної інтеграції залишаються недостатньо дослідженими, що й обумовлює актуальність теми роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямків науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України: тем “Інноваційна модель стійкого розвитку науково-технічного та виробничого потенціалу України” (номер держреєстрації 0104U000676), в рамках якої розроблено концептуальні засади підвищення конкурентоспроможності національної економіки. “Державне регулювання об’єктивно обумовлених процесів відкритої економіки України в умовах глобалізації” (номер держреєстрації 0106U005827), в рамках якої обґрунтовано напрямки і перспективи включення України до світогосподарської системи.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретико-методологічних основ та розробка науково-практичних рекомендацій щодо формування механізму інтеграції України до ЄС та ЄЕП в контексті розвитку різновекторного включення в світогосподарські процеси на регіональному рівні як основи забезпечення сталого розвитку держави.

Відповідно до поставленої мети в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі задачі:

дослідити теоретико-методологічні та організаційні основи розвитку міжнародної економічної інтеграції;

визначити стратегії і напрями трансформування регіональних економічних відносин;

надати характеристику зовнішньоекономічної діяльності України;

дослідити трансформування економічних відносин України з ЄС;

ідентифікувати передумови і наслідки включення України до ЄЕП;

обґрунтувати напрямки і перспективи включення України до світогосподарської системи;

розробити механізм включення України до ЄС та ЄЕП;

розробити концептуальні засади підвищення конкурентоспроможності національної економіки як основи рівноправного включення держави до світогосподарських процесів.

Об'єктом дослідження є процеси розвитку міжнародної економічної інтеграції за участю України у напрямку ЄС та ЄЕП в умовах поглиблення регіонального економічного співробітництва.

Предметом дослідження є організаційно-економічні засади формування і розвитку механізму включення України до регіональних інтеграційних угруповань, методичні і практичні аспекти забезпечення інтеграції України до ЄС і ЄЕП.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною базою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, роботи вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів в області міжнародних економічних відносин.

У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання та загальнонаукові методи пізнання: методи теоретичного узагальнення, аналізу, синтезу (для обґрунтування закономірностей формування інтеграційних об'єднань); групування та класифікації (для дослідження механізмів розвитку процесів міжнародної економічної інтеграції та їх впливу на сучасний стан зовнішньоекономічної діяльності держави); метод статистичного аналізу, індексний метод (для аналізу тенденцій та особливостей розвитку зовнішньоекономічної діяльності України); метод порівняння (для визначення конкурентних переваг національної економіки); метод системного аналізу (для обґрунтування напрямків і перспектив включення України до ЄС і ЄЕП); прогнозування (для удосконалення методики прогнозування вітчизняних галузевих ринків).

Інформаційною основою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України з питань регулювання зовнішньоекономічної діяльності, дані Державного комітету статистики України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, аналітичні звіти міжнародних економічних організацій, інформаційні матеріали Світової організації торгівлі, результати досліджень вітчизняних і зарубіжних учених, результати власних досліджень та спостережень автора.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в поглибленні теоретико-методологічних основ і розробці науково-практичних рекомендацій щодо напрямків різновекторної інтеграційної взаємодії національних економік.

Конкретні наукові результати, що характеризують новизну проведеного дослідження, полягають у такому:

вперше:

розроблено механізм інтеграції України до ЄС і ЄЕП, що має однакові вихідні на макро- і мікрорівні, але відрізняється за напрямками і змістом (нова конфігурація ЄС і нова якість ЄЕП), використання якого забезпечить реалізацію різновекторної інтеграційної політики України;

розроблено класифікацію факторів міжнародної конкурентоспроможності підприємства, що включає такі класифікаційні ознаки: фактори, пов’язані з технологією, фактори, пов’язані з виробництвом, фактори, пов’язані з розподілом, фактори, пов’язані з маркетингом, фактори, пов’язані з кваліфікацією, фактори, пов’язані з організаційними можливостями підприємства, інші фактори міжнародної конкурентоспроможності підприємства;

удосконалено:

концептуальні підходи щодо забезпечення інтеграції України до Європейського Союзу: обґрунтовано, що поряд зі “Стратегією інтеграції України до Європейського Союзу” та “Програмою інтеграції України до Європейського Союзу” необхідною є розробка Концепції інтеграції України в ЄС, що має враховувати провідну роль транскордонного співробітництва у процесі європейської інтеграції; розробка і реалізація Концепції інтеграції України в ЄС сприятиме розбудові співробітництва Уряду України і Європейської Комісії з метою забезпечення доступу держави до програм і ініціатив ЄС;

теоретико-методичні підходи до розробки напрямків підвищення міжнародної конкурентоспроможності суб’єктів господарювання, а саме запропоновано використання показника міжнародного конкурентного статусу підприємства з метою визначення його потенційних можливостей у розбудові інтеграційного співробітництва на мікрорівні;

отримали подальшого розвитку:

теоретико-методологічні підходи щодо забезпечення міжнародної конкурентоспроможності країни, а саме обґрунтовано необхідність і розроблено алгоритм формування активної стратегії забезпечення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників як засобу їх підготовки до конкурентної боротьби в масштабі світової економіки, що буде сприяти формуванню економіки відкритого типу, пристосуванню національної економіки до системи світогосподарських відносин і рівноправному включенню держави до світогосподарських процесів;

підходи щодо використання транскордонного співробітництва і формування єврорегіонів як особливого механізму розвитку інтеграційної взаємодії України з країнами Євросоюзу: доведено необхідність розробки цілісної концепції державної політики регіонального розвитку України з метою найбільш повного використання можливостей транскордонного співробітництва.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що теоретичні узагальнення, висновки і пропозиції, що містяться у дисертації, можуть бути використані при розробці зовнішньоекономічної політики України, заходів з підвищення національної конкурентоспроможності, напрямів зовнішньоторговельної політики з метою активізації включення України до ЄС і ЄЕП.

Рекомендації та пропозиції, викладені в дисертації, впроваджено в практичній діяльності Головного управління зовнішньоекономічних зв’язків та європейської інтеграції Харківської обласної державної адміністрації (довідка №123/019-07 від 16.08.2006р.) – результати аналізу зовнішньоекономічної діяльності України, Донецької торгово-промислової палати (довідка №556/09-10 від 01.09.2006р.) – результати оцінки конкурентоспроможності країни в рамках ЄЕП; ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” (довідка №0403/09-183 від 04.09.2006 р.) – алгоритм формування активної стратегії забезпечення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників;
ЗАТ “Макіівкоксохім” (акт № 01-10/164 від 17.05.2006 р.) – при визначенні конкурентного статусу підприємства, ЗАТ “Артемівський машинобудівний завод “Вістек” (довідка № 195/1566 від 11.08.2006 р.).

Рекомендації автора щодо використання конкурентних переваг вітчизняних підприємств на міжнародних ринках використано при підготовці рекомендацій XIІ міжнародного науково-практичного семінару “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (акт №43-01/7.9.7-134 від 27.02.2006 р.), міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми і перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва і ГУАМ” (акт №257-09/7.9.7-134 від 27.09.2006 р.), які було направлено Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, а також обласним державним адміністраціям з метою включення до програм науково-технічного розвитку регіонів.

Результати досліджень, що містяться в дисертації, також використані в навчальному процесі кафедри “Міжнародна економіка” Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна при створенні науково-методичних комплексів та викладанні дисциплін “Стратегія регіонального розвитку: європейський аспект”, “Евроінтеграція”, “Україна в системі світогосподарських зв’язків” (довідка № 010/14002 від 05.07.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результат ти, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і отримали схвалення на 2 міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах, присвячених проблемам розвитку України та її регіонів: “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Донецьк – Святогірськ, 2006 р.) (акт
№43-01/7.9.7-134 від 27.02.2006 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи співробітництва між державами Південно-Східної Європи у рамках Чорноморського економічного співробітництва і ГУУАМ” (м. Албена, Болгарія, 2006 р.) (акт №257-09/7.9.7-134 від 27.09.2006 р.).

Публікації результатів дослідження. Результати проведеного дослідження відображено у 6 опублікованих роботах загальним обсягом 2,5 д.а., з яких особисто автору належить 2,3 д.а., з них у наукових фахових виданнях – 6 робіт загальним обсягом 2,5 д.а., з яких особисто автору належить 2,3 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури зі 167 найменувань, додатків. Зміст дисертації викладено на 176 сторінках друкованого тексту, включаючи 16 таблиць на 7 сторінках, 25 рисунків на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і задачі дослідження, його об’єкт і предмет, наукову новизну і практичне значення роботи.

У першому розділі “Теоретичні основи міжнародної економічної інтеграції” досліджено теоретико-методологічні та організаційні основи розвитку міжнародної економічної інтеграції; визначено стратегії і напрями трансформування регіональних економічних відносин; досліджено роль конкурентних переваг у забезпеченні міжнародної інтеграційної взаємодії.

На сучасному етапі міжнародного економічного розвитку для розвитку національного виробництва стає необхідною взаємодія з іншими країнами, участь у міжнародному розподілі праці та міжнародному обміні. Посилюється інтернаціоналізація виробництва, системи господарських відносин, формуються способи взаємодії між країнами на основі економічної інтеграції.

Міжнародна економічна інтеграція є вищою формою інтернаціоналізації господарського життя, що передбачає зближення і взаємопристосування всіх структур національних економічних систем. Проведене дослідження теоретико-методологічних основ розвитку міжнародної економічної інтеграції дозволило виділити ознаки відмінності економічної інтеграції і економічного співробітництва країн, а саме: на етапі міжнародної економічної інтеграції формується міжнародний господарський комплекс зі своєю структурою та органами управління: зростає можливість об’єднання різноманітних ресурсів для спільного вирішення соціально-економічних проблем; основою інтеграційної взаємодії є взаємодія в галузі виробництва, науки, а не зовнішньоторговельного обміну, на пільгових порівняно з іншими країнами, що не входять до інтеграційного угруповання, умовах; інтеграційна взаємодія має довготривалий комплексний характер.

У своєму розвитку міжнародна економічна інтеграція проходить ряд етапів: зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз, повна інтеграція. Кожен наступний етап передбачає ширшу інтеграцію і має свої особливості. На відміну від інших форм міжнародного економічного регулювання, інтеграція в своїх найбільш розвинутих формах передбачає відмову держави від національного суверенітету в деяких сферах економічного регулювання на користь наднаціональних органів. Для розвитку інтеграційних процесів необхідною є наявність об’єктивних та суб’єктивних передумов, головними з яких є такі: науково-технічний прогрес, який обумовлює формування міждержавного господарського простору з оптимальним поєднанням можливостей і потреб національних економік; соціально-економічна однорідність національних господарств, що інтегруються; близькі рівні економічного розвитку країн, що інтегруються; тривалий досвід взаємного економічного співробітництва групи країн; цілеспрямована діяльність органів державного управління країн щодо розвитку інтеграційних процесів. Важливою умовою є також наявність спільних кордонів.

На основі дослідження теорій міжнародної економічної інтеграції (Б.Баласса, Е.Бенуа, М.Дюватріон, Л.Кеохане, Р.Купер, К.Мейер, Ж.Моне, А.Паніч, Дж.Мід, П.Робсон, Ж.Рюєф, Я.Тінберген, Р.Шуман, А.Філіп та ін.) зроблено висновок, що інтеграція охоплює широкий комплекс відносин між країнами, при цьому не лише міжнародних, а й внутрішньоекономічних.

Дослідження стратегій і напрямів трансформування регіональних економічних відносин дозволяє стверджувати, що поряд з тим, що регіональна інтеграція охоплює як групи розвинутих країн, так і групи країн, що розвиваються, в останні роки з’являються угрупування, до яких входять і ті, і інші (АТЕС, Панамериканська зона вільної торгівлі). Сучасний регіоналізм розвивається в умовах загальної лібералізації світової торгівлі, тому нові інтеграційні угоди не вимагають різкого переходу до режиму вільної торгівлі країн-учасниць. Регіональна інтеграція, що певною мірою сприяє уособленню економік країн-учасниць, виступає в той же час фактором їх підготовки до конкурентної боротьби в масштабі всієї світової економіки. На основі проведеного дослідження запропоновано класифікацію факторів міжнародної конкурентоспроможності підприємства як базисного рівня інтеграційної взаємодії (рис.1). Об’єктивно регіональна інтеграція сприяє подальшій глобалізації економіки.

У другому розділі “Аналіз інтеграції України до Європейського Союзу і Єдиного економічного простору” надано характеристику зовнішньоекономічної діяльності України, досліджено трансформування економічних відносин України з ЄС, ідентифіковано передумови і наслідки включення України до ЄЕП.

Трансформація економіки України супроводжується визначенням її місця у світовій системі господарювання й міжнародних інтеграційних об’єднаннях. За показником співвідношення обсягів зовнішньоторговельного обороту і ВВП Україна посідає одне з перших місць у світі: обсяг зовнішньоторговельного обороту майже дорівнює обсягу ВВП.

У 2005р. обсяг зовнішньоторговельного обороту товарів і послуг держави становив 70427,8 млн. дол. США (експорт – 34286,7, імпорт – 36141,1 млн. дол. США). Зовнішньоторговельні операції здійснювались з 201 країною світу. У порівнянні з 1996р. обсяг зовнішньоторговельного обороту України збільшився майже у 2 рази – на 186% (рис.2).

Аналіз географічної структури експорту та імпорту товарів та послуг України свідчить про наявність чітких векторів зовнішньоекономічної діяльності держави у напрямку країн ЄЕП , Європейського Союзу.

Рис.1

Рис.2. Динаміка обсягу зовнішньоекономічної

діяльності України у 1996-2005рр.

На даному етапі розвитку зовнішньоекономічної діяльності Україна, починаючи з 1994 р., активно будує свої стосунки з ЄС. Для України ринок Європейського Союзу є другим за обсягами зовнішньої торгівлі товарами та послугами після країн СНД. Її основними торговельними партнерами є Німеччина, Італія, Великобританія, на які припадає більше 60% зовнішньоторговельного обороту України. Разом з тим, питома вага України в обсязі зовнішньої торгівлі ЄС складає всього 0,5% (рис. 3).

Рис.3. Питома вага експорту країн ЄС в Україну і експорту України до країн ЄС у їх загальних обсягах у 2000-2005 рр., %%

Як свідчить проведене дослідження, розширення ЄС для України буде мати як позитивні, так і негативні наслідки. До позитивних наслідків можна віднести такі: збільшення частки ЄС в структурі експорту України; збільшення значення України для ЄС у сфері зовнішньоекономічної діяльності і у забезпеченні регіональної стабільності; зниження експортних мит на ринках ЄС; інтеграція у транспортну, енергетичну, телекомунікаційну мережі і європейський дослідницький простір; розвиток зовнішньої торгівлі послугами; прискорення інтеграції в глобальну торговельну систему; використання переваг прикордонного співробітництва.

До негативних наслідків належать: скорочення експорту в країни Балтії на 15-20%; дія імпортних мит відповідно тарифів ЄС; погіршення конкурентних позицій на ринках середньотехнологічної продукції (продукції чорної металургії, електроустаткування, енергоустаткування, меблів, одягу); втрати вітчизняного сільського господарства можуть становити до 250 млрд. дол. США; поширення антидемпінгових заходів проти України на нових країн – членів ЄС (з 2002 р. проти України з боку ЄС було ініційовано більше 20 антидемпінгових розслідувань. Станом на березень 2005 р. ЄС встановила 8 антидемпінгових мит на ввезення товарів українського походження); зменшення обсягів пасажироперевезень через введення візового режиму з новими членами ЄС; усунення окремих українських перевізників з ринку ЄС; зменшення обсягів експортних і транзитних вантажів з країн СНД та ін. через неконкурентоспроможність їх товарів на ринку ЄС; обмеження доступу робочої сили з України на ринки праці країн СНД.

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що для України негативні наслідки розширення ЄС будуть переважати позитивні. Цей висновок підтверджує те, що після розширення ЄС сальдо торгівлі товарами України з ЄС в 2005 р. становило – 1,8 млрд. дол. США (рис.4). Слід також зазначити, що наслідки подальшого розширення ЄС будуть різними для українських підприємств в залежності від рівня їх міжнародної конкурентоспроможності.

Рис.4. Динаміка сальдо торгівлі товарами України з країнами ЄС у

2002-2005 рр., млрд. дол. США

Таким чином, проведене дослідження свідчить про необхідність проведення різновекторної інтеграційної політики України.

У 2003 р. було укладено Угоду про формування Єдиного економічного простору (ЄЕП), яку підписали Білорусь, Казахстан, Російська Федерація та Україна. Угода регламентує основні напрямки діяльності утвореного економічного простору, найважливішими серед яких проголошено такі: створення умов для вільного переміщення товарів, послуг, робочої сили і капіталу; гармонізація законодавства держав-учасниць; формування єдиних принципів регулювання діяльності природних монополій; гармонізація макроекономічної політики.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності України в рамках ЄЕП свідчить про високий рівень конкурентоспроможності держави на ринках країн-учасниць: на ЄЕП припадає більше 40% вітчизняного експорту механічного обладнання, машин та механізмів, транспортних засобів та приладів, в той час як на інші країни світу – 12% загального експорту; експорт продукції чорних металів з вищим ступенем переробки складає 41%, тоді як 90% експорту до інших країн складає необроблений метал.

Участь країни у ЄЕП відкриває певні можливості для української економіки: збереження традиційних ринків збуту вітчизняної продукції; збільшення обсягів торгівлі з пострадянськими країнами; підвищення рівня кооперації в таких галузях як літакобудування, машинобудування, транзит енергоресурсів; інтеграція у науково-технічній, інформаційній, гуманітарній сферах.

Разом з тим, як показує аналіз, участь України в ЄЕП не вирішує зовнішньоекономічних проблем країни (економіки держав-учасниць мають значні структурні відмінності, створення митного союзу може призвести до суттєвого збільшення експорту і зменшення імпорту Росії, відмови від переваг держави з транзитним статусом), а також може утруднити вступ України до СОТ.

Особливим механізмом розвитку інтеграційної взаємодії України з країнами ЄС є транскордонне співробітництво і формування єврорегіонів. Досвід функціонування 20 єврорегіонів Європи свідчить, що підвищення результативності вирішення проблем міжнародного економічного співробітництва прикордонних територій значно зростає. Роль єврорегіонів у розбудові інтеграційного співробітництва України посилюється з урахуванням того, що західні області держави мають спільні кордони з країнами Євросоюзу.

В Україні створено Карпатський єврорегіон, єврорегіони “Буг”, “Верхній Прут”, “Нижній Дунай”, “Дніпро”, “Слобожанщина”, проводиться робота щодо створення єврорегіону “Дністер”, є пропозиції щодо створення єврорегіонів “Полісся”, “Донбас”, “Сян”, “Земплін”. Разом з тим, відсутність цілісної концепції державної політики регіонального розвитку України суттєво обмежує використання можливостей транскордонного співробітництва країни.

У третьому розділі “Удосконалення механізму різновекторної інтеграції України” обґрунтовано напрямки і перспективи включення України до світогосподарської системи; розроблено механізм включення України до ЄС та ЄЕП; розроблено концептуальні засади підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників як основи конкурентоспроможності національної економіки і рівноправного включення держави до світогосподарських процесів.

Всебічна інтеграція України до організаційних структур світового господарства, зокрема до ЄС, є стратегічною метою зовнішньоекономічної політики держави.

На основі проведеного дослідження можна стверджувати, що поряд із прийняти-ми “Стратегією інтеграції України до Європейського Союзу” та “Програмою інтеграції України до Європейського Союзу” необхідною є розробка Концепції інтеграції України в ЄС. При цьому має бути врахована провідна роль транскордон-ного співробітництва у процесі європейської інтеграції. Реалізація концепції інтеграції України в ЄС сприятиме співробітництву Уряду України і Європейської Комісії, що дозволить забезпечити доступ України до програм і ініціатив ЄС.

Провідним елементом такої концепції має стати вимога адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, що має охоплювати такі напрямки: адаптація вітчизняних законодавчих норм до норм і вимог СОТ; адаптація законодавства України у сфері зовнішньоторговельних відносин з країнами ЄС з метою створення зони вільної торгівлі; адаптація права України до права ЄС. Адаптація законодавства України до норм Європейського Союзу буде сприяти підвищенню конкурентоспроможності держави за рахунок залучення і використання іноземних інвестицій, розвитку міжнародної торігівлі між Україною та країнами ЄС як напрямку реалізації Угоди про партнерство і співробітництво з ЄС.

При розбудові напрямків інтеграційної взаємодії України необхідно враховувати участь у Єдиному економічному просторі як другий найбільш важливий напрямок міжнародного економічного співробітництва держави.

Механізм інтеграції України до ЄС і ЄЕП, що має однакові вихідні на макро- і мікрорівні, але відрізняється за напрямками і змістом, представлено на рис. 5.

Головною передумовою рівноправного включення держави у процеси міжнародної економічної інтеграції є конкурентоспроможність національної економіки, центральним елементом якої має стати використання конкурентних переваг України: кадрового, науково-технічного та технологічного потенціалу держави. Підвищення конкурентоспроможності національної економіки має відбуватись на основі: розробки системи заходів щодо підвищення ефективності роботи суб’єктів господарювання; відкритості національної економіки з метою забезпечення доступу на ринок України іноземних суб’єктів господарювання як засобу стимулювання вітчизняних товаровиробників. Підхід до розуміння конкурентоспроможності як здатності країни (суб’єкта господарювання) протистояти конкуренції на внутрішньому і зовнішньому ринках дозволив обґрунтувати необхідність використання активної стратегії забезпечення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників (рис.6) як засобу подолання майже повної відсутності конкуренції на внутрішньому ринку. Розробка активної стратегії міжнародної конкурентоспроможності має починатись із зовнішнього аналізу, аналізу факторів макро- і мікросередовища, які знаходяться поза сферою контролю і впливу підприємства і можуть вплинути на результати його діяльності на міжнародних ринках.

рис.5

Рис. . Алгоритм формування активної стратегії забезпечення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників

Розробка активної стратегії міжнародної конкурентоспроможності має супроводжуватись ідентифікацією стратегії конкурентів з метою зосередження уваги на потенційних можливостях підприємства і визначенні конкурентного статусу підприємства у міжнародному економічному середовищі. Міжнародний конкурентний статус підприємства (КСПм) може бути визначений наступним чином:

(1)

де Аі – оцінка і-го фактору міжнародної конкурентоспроможності в групі;

бі – ваговий коефіцієнт, що характеризує відносну важливість і-го фактора для галузі і підприємства;

k – кількість факторів в групі;

ві – ваговий коефіцієнт, що характеризує відносну важливість j-ї групи для галузі і підприємства;

l – кількість груп факторів;

і – поточний номер фактора серед групи факторів;

j – поточний номер групи факторів.

Діяльність українських підприємств на зовнішніх ринках буде сприяти формуванню економіки відкритого типу, пристосуванню економіки до системи світогосподарських відносин і рівноправному включенню держави до світогосподарських процесів.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі вирішено важливу наукову задачу удосконалення теоретико-методологічних основ та розробки науково-практичних рекомендацій щодо розбудови різновекторної інтеграційної стратегії України – інтеграції до ЄС і ЄЕП.

В результаті проведеного дослідження отримано такі висновки.

1. Виділено ознаки відмінності економічної інтеграції і економічного співробітництва країн: на етапі міжнародної економічної інтеграції формується міжнародний господарський комплекс зі своєю структурою та органами управління: зростає можливість об’єднання різноманітних ресурсів для спільного вирішення соціально-економічних проблем; основою інтеграційної взаємодії є взаємодія в галузі виробництва, науки, а не зовнішньоторговельного обміну, на пільгових порівняно з іншими країнами, що не входять до інтеграційного угруповання, умовах; інтеграційна взаємодія має довготривалий комплексний характер.

2. Інтеграція охоплює широкий комплекс відносин між країнами, при цьому не лише міжнародних, а й внутрішньоекономічних. Для розвитку інтеграційних процесів необхідною є наявність об’єктивних та суб’єктивних передумов, головними з яких є такі: науково-технічний прогрес, який обумовлює формування міждержавного господарського простору з оптимальним поєднанням можливостей і потреб національних економік; соціально-економічна однорідність національних господарств, що інтегруються; близькі рівні економічного розвитку країн, що інтегруються; тривалий досвід взаємного економічного співробітництва групи країн; цілеспрямована діяльність органів державного управління країн щодо розвитку інтеграційних процесів. Важливою умовою є також наявність спільних кордонів.

3. Поряд з тим, що регіональна інтеграція охоплює як групи розвинутих країн, так і групи країн, що розвиваються, в останні роки з’являються угрупування, до яких входять і ті, і інші (АТЕС, Панамериканська зона вільної торгівлі). Сучасний регіоналізм розвивається в умовах загальної лібералізації світової торгівлі, тому нові інтеграційні угоди не вимагають різкого переходу до режиму вільної торгівлі країн-учасниць.

4. Регіональна інтеграція, що певною мірою сприяє уособленню економік країн-учасниць, виступає в той же час фактором їх підготовки до конкурентної боротьби в масштабі всієї світової економіки. На основі проведеного дослідження запропоновано класифікацію факторів міжнародної конкурентоспроможності підприємства як базисного рівня міжнародної інтеграційної взаємодії.

5. Аналіз географічної структури експорту та імпорту товарів та послуг України свідчить про наявність чітких векторів зовнішньоекономічної діяльності держави у напрямку країн ЄЕП, Європейського Союзу.

6. Проведене дослідження дозволило зробити висновок, що розширення ЄС для України буде мати як позитивні, так і негативні наслідки. До позитивних наслідків можна віднести такі: збільшення частки ЄС в структурі експорту України; збільшення значення України для ЄС у сфері зовнішньоекономічної діяльності і у забезпеченні регіональної стабільності; зниження експортних мит на ринках ЄС; посилення інтеграції у транспортну, енергетичну, телекомунікаційну мережі і європейський дослідницький простір; розвиток зовнішньої торгівлі послугами; прискорення інтеграції в глобальну торговельну систему; використання переваг прикордонного співробітництва. До негативних наслідків належать: скорочення експорту в країни Балтії; дія імпортних мит відповідно тарифів ЄС; погіршення конкурентних позицій на ринках середньотехнологічної продукції; втрати вітчизняного сільського господарства можуть становити до 250 млрд. дол. США; поширення антидемпінгових заходів проти України на нових країн – членів ЄС розслідувань. На основі проведеного аналізу зроблено висновок, що для України негативні наслідки розширення ЕС будуть переважати позитивні, що посилює актуальність різновекторної інтеграційної стратегії держави.

7. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності України в рамках ЄЕП свідчить про високий рівень конкурентоспроможності держави на ринках країн-учасниць. Участь країни у ЄЕП відкриває певні можливості для української економіки: збереження традиційних ринків збуту вітчизняної продукції; збільшення обсягів торгівлі з пострадянськими країнами; підвищення рівня кооперації в таких галузях як літакобудування, машинобудування, транзит енергоресурсів; інтеграція у науково-технічній, інформаційній, гуманітарній сферах. Разом з тим, як показує аналіз, участь України в ЄЕП не вирішує зовнішньоекономічних проблем країни (економіки держав-учасниць мають значні структурні відмінності, створення митного союзу може призвести до суттєвого збільшення експорту і зменшення імпорту Росії, відмова від переваг держави з транзитним статусом), а також може утруднити вступ України до СОТ.

8. Особливим механізмом розвитку інтеграційної взаємодії України з країнами Євросоюзу є транскордонне співробітництво і формування єврорегіонів. Роль єврорегіонів у розбудові інтеграційного співробітництва України посилюється з урахуванням того, що західні області держави мають спільні кордони з країнами Євросоюзу.

9. Поряд із прийнятими “Стратегією інтеграції України до Європейського Союзу” та “Програмою інтеграції України до Європейського Союзу” необхідною є розробка Концепції інтеграції України в ЄС. При цьому має бути врахована провідна роль транскордонного співробітництва у процесі європейської інтеграції. Провідним елементом такої концепції має стати вимога адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

10. Розроблено механізм інтеграції України до ЄС і ЄЕП, що має однакові вихідні на макро- і мікрорівні, але відрізняється за напрямками і змістом. Значення розробки і використання даного механізму обумовлюється різновекторністю інтеграційних зусиль України, необхідність яких встановлено в роботі.

11. Встановлено, що наслідки подальшого розширення ЄС будуть різними для українських підприємств в залежності від рівня їх міжнародної конкурентоспроможності. Підхід до розуміння конкурентоспроможності як здатності країни (суб’єкта господарювання) протистояти конкуренції на внутрішньому і зовнішньому ринках дозволив обґрунтувати необхідність використання активної стратегії забезпечення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників і розробити алгоритм формування зазначеної стратегії, що має супроводжуватись розрахунком запропонованого показника міжнародного конкурентного статусу підприємства.

Публікації автора за темою дисертації

Публікації у наукових фахових виданнях

1.

2.

3.

4.

Особистий внесок здобувача: досліджено обсяги надходжень ПІІ з країн Євросоюзу.

5.

6.

АНОТАЦІЯ

Коломієць Ю.В. Механізм інтеграції України до Європейського Союзу і Єдиного Економічного Простору. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2006.

Дисертацію присвячено розробці теоретичних і методичних положень щодо різновекторної інтеграції України в умовах трансформування регіональних економічних відносин.

У роботі досліджено теоретико-методологічні та організаційні основи розвитку міжнародної економічної інтеграції; визначено стратегії і напрями трансформування регіональних економічних відносин.

Надано характеристику зовнішньоекономічної діяльності України, досліджено трансформування економічних відносин України з ЄС; ідентифіковано передумови включення України до ЄЕП.

Обґрунтовано напрямки і перспективи включення України до світогосподарської системи; розроблено механізм включення України до ЄС та ЄЕП; розроблено концептуальні засади підвищення конкурентоспроможності національної економіки як основи рівноправного включення держави до світогосподарських процесів.

Ключові слова: інтеграція, механізм інтеграції, Європейський Союз, Єдиний Економічний Простір, світове господарство.

АННОТАЦИЯ

Коломиец Ю.В. Механизм интеграции Украины в Европейский Союз и Единое Экономическое Пространство. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 – 08.05.01 – мировое хозяйство и международные экономические отношения. – Донецкий национальный университет Министерства образования и науки, Донецк, 2006.

Диссертация посвящена разработке теоретических и методических положений относительно разновекторной интеграции Украины в условиях трансформирования региональных экономических отношений.

В работе исследованы теоретико-методологические и организационные основы развития международной экономической интеграции, определены стратегии и направления трансформирования региональных экономических отношений, исследована роль конкурентных преимуществ в обеспечении международного интеграционного взаимодействия.

Выделены признаки отличия экономической интеграции и экономического сотрудничества стран, объективные и субъективные предпосылки развития интеграционных процессов.

На основе проведенного анализа разработана классификация факторов международной конкурентоспособности предприятия кК базисного уровня интеграционного взаимодействия.

Дана характеристика внешнеэкономической деятельности Украины, исследовано трансформирование экономических отношений Украины с ЕС, идентифицированы предпосылки включения Украины в ЕЭП. Проанализирована географическая структура экспорта и импорта товаров и услуг Украины, определены векторы внешнеэкономической деятельности государства, обоснована необходимость проведения разновекторной интеграцыионной политки Украины. Установлены позитивные и негативные следствия расширения ЭС для Украины. Исследована роль еврорегионов и трансграничного сотрудничества как особого механизма развития интеграционного взаимодействия Украины со странами Евросоюза.

Обоснованы направления и перспективы включения Украины в мирохозяйственную систему, разработан механизм включения Украины в ЭС и ЕЭП, разработаны концептуальные основы повышения конкурентоспособности национальной экономики как основы включения государства в мирохозяйственные процессы.

Разработан алгоритм формирования активной стратегии обеспечения международной конкурентоспособности отечественных товаропроизводителей как основы международного экономического сотрудничества на равноправной основе. Предложен показатель определения мездународного конкурентного статуса предприятия.

Ключевые слова: интеграция, механизм интеграции, Европейский Союз, Единое Экономическое Пространство, мировое хозяйство.

ANNOTATION

Kolomiyets Y.V. Mechanism of Integration of Ukraine Into the European Union and Uniform Economic Space. – The Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.05.01 – 08.05.01 – the world economy and the international economic relations. – Donetsk National University of the Ministry of Education and a science, Donetsk, 2006.

The dissertation is devoted to development of theoretical and methodical positions concerning diferent vectors of integration of Ukraine into conditions of transformation of regional economic relations.

In work theoretical, methodological and organizational bases of development of the international economic integration are investigated, strategy and directions of transformation of regional economic relations are determined.

The characteristic of foreign trade activities of Ukraine is given, transformation of economic relations of Ukraine from EU is investigated, preconditions of inclusion of Ukraine in UES are identified.

Directions and prospects of inclusion of Ukraine in world economic system are proved, the mechanism of inclusion of Ukraine in EU and UES is developed, conceptual bases of increase of competitiveness of national economy as bases of inclusion of the state in world economic processes are developed.

Key words: integration, the mechanism of integration, the European Union, Uniform Economic Space, the world economy.