Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

МАКОГОН Віталій Вікторович

УДК 631.15:658.27

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВІДТВОРЕННЯ

В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Спеціальність 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис

Дисертаційну роботу виконано в Харківському національному аграрному університеті імені В.В. Докучаєва Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент

ОЛІЙНИК Олександр Васильович,

Харківський національний аграрний

університет ім. В.В. Докучаєва,

доцент кафедри фінансів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

МИХАЙЛОВА Любов Іванівна

Сумський національний аграрний

університет, завідувач кафедри

менеджменту зовнішньоекономічної

діяльності

кандидат економічних наук, доцент

ШИЯН Дмитро Вікторович

Харківський національний аграрний

університет ім. В.В. Докучаєва,

доцент кафедри статистики

і економічного аналізу

Провідна установа: Дніпропетровський державний

аграрний університет

Міністерства аграрної політики України

Захист відбудеться 18.10.2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.1 Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харків, п/в "Комуніст-1", учбове містечко ХНАУ, корп.1, к.213

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харків, п/в "Комуніст-1", ХНАУ, корп.1

Автореферат розісланий 15.09.2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. МАКЕДОНСЬКИЙ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зміна відносин власності зумовила радикальні перетворення всієї системи економічних відносин як на загальнодержавному так і на рівні окремих суб’єктів господарювання. Але докорінних позитивних зрушень у сільському господарстві за роки його реформування так і не досягнуто, тому головним стратегічним напрямом розвитку аграрного сектору повинні стати послідовна стабілізація та зростання обсягів виробництва продукції. Разом з тим особливої уваги заслуговує одвічна економічна проблема – поетапне розроблення теоретичних основ розвитку відтворювального процесу в суспільному виробництві в умовах переходу до ринкової економіки.

Відтворювальний підхід є класичним методом наукового аналізу, витоки якого пов’язані з науковими працями Дж.М. Кейнса, Ф. Кене, М.Д. Кондратьєва, В.В. Леонтьєва, К. Маркса, А. Маршалла, Д. Рікардо, Ж. Сея, А. Сміта, М.І. Туган-Барановського та інших дослідників. Подальшого розвитку теорія відтворення дістала у радянській економічній науці, зокрема у наукових працях
А.І. Анчишкіна, В.В. Новожилова, А.І. Ноткіна, В.С. Немчинова, С.Г. Струмиліна, Т.С. Хачатурова та ін. Значний вклад у дослідження проблеми формування, використання та розширеного відтворення ресурсного потенціалу аграрних підприємств зробили вітчизняні вчені В.Г. Андрійчук, В.Я. Амбросов,
І.І. Лукінов, В.П. Мартьянов, Л.І. Михайлова, Г.М. Підлесецький, П.Т. Cаблук, М.Ф. Соловйов, В.М. Трегобчук, В.Й. Шиян, Д.В. Шиян, О.М. Шпичак та ін. Але в теорії відтворення в сільському господарстві залишається ще ціла низка невирішених проблем, зокрема дискусійною є проблема сутності та співвідношення категорій "розширене відтворення", "економічне зростання".

Глибокі структурні зміни в економічному механізмі господарювання призвели до появи великої низки проблем, які пов’язані з відтворенням у сільському господарстві: зниження родючості ґрунтів, руйнування матеріально-технічної бази, зменшення обсягів інвестицій, погіршення умов життя сільського населення, посилення демографічних проблем. Потребують удосконалення форми та методи державної підтримки аграрного сектора. Усе це обумовило вибір теми дисертаційного дослідження і визначило його актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Наукові результати, теоретичні положення та висновки дослідження було одержано в межах розробки наукової теми кафедри фінансів Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва "Удосконалення фінансово-кредитного механізму в ринкових умовах" (державний реєстраційний номер 0105U004240).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних, методичних і практичних засад підвищення економічної ефективності відтворення в сільському господарстві.

Відповідно до мети дослідження слід було виконати відповідні завдання:

- обґрунтувати необхідність поділу ефективності відтворення в сільському господарстві на народногосподарську та госпрозрахункову;

- розробити методику оцінки ефективності відтворення в сільському господарстві;

- провести оцінку прибутковості виробництва у сільському господарстві з урахуванням екологічних втрат;

- розробити економіко-математичну модель для оцінки впливу зовнішнього середовища на відтворення в сільськогосподарському підприємстві;

- обґрунтувати зміни в методиці оцінки ефективності відтворення трудових ресурсів;

- дослідити співвідношення категорій "економічне зростання" та "розширене відтворення";

- обґрунтувати методику оцінки тенденцій у відтворенні з урахуванням впливу системи утворення цін на сільськогосподарську та промислову продукцію і податкової системи;

- оцінити вплив змін у системі оподаткування на прибутковість сільськогосподарського виробництва.

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних, методологічних і практичних питань удосконалення відтворювального процесу в аграрному секторі в умовах розбудови ринкової економіки. Об’єктом дослідження є відтворювальні процеси в аграрному секторі економіки України.

Методологія та методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є основні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань відтворення в аграрному секторі, а також діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення досліджуваних явищ.

Інформаційною базою дослідження були законодавчі акти, укази Президента України, постанови Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, дані Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики, Харківського обласного управління статистики, Чугуївського районного відділу статистики, дані річних звітів сільськогосподарських підприємств Харківської та Донецької областей, довідкові дані.

У процесі дослідження застосовувалися такі методи: аналізу та синтезу – при вивченні підходів до сутності економічних категорій "розширене відтворення", "сталий розвиток", "ефективність відтворення"; монографічний – при вивченні процесу відтворення в модельних сільськогосподарських підприємствах; системного аналізу – при оцінці стану ефективності виробництва та його відтворення в аграрному секторі; індукції та дедукції – при узагальненні результатів дисертаційного дослідження; економіко-математичного моделювання – при розробці моделі відтворювального процесу у сільськогосподарському підприємстві; спеціальні методи дослідження (кореляційно-регресійного аналізу, групувань, порівнянь) – для опрацювання статистичного матеріалу зібраного під час досліджень. Розрахунки проводилися з широким використанням ПЕОМ і сучасних пакетів прикладних програм.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних і методичних підходів до оцінки економічної ефективності відтворення в сільському господарстві та до визначення шляхів її підвищення.

Уперше:

- обґрунтовано необхідність оцінки народногосподарської ефективності відтворення в сільському господарстві, що визначається цілями забезпечення продовольчої безпеки держави, характеризується сталим зростанням обсягів виробництва та продажу сільськогосподарської продукції, та госпрозрахункової ефективності, яка відображає ефективність відтворення з позицій власників, характеризується сталим зростанням прибутків і капіталу;

- розроблено методику оцінки ефективності відтворення як співвідношення середньорічного темпу приросту показників народногосподарської та госпрозрахункової ефективності з коефіцієнтом їх варіації, обчисленим за середньоквадратичними відхиленнями від лінії тренда;

- встановлено тенденції зміни прибутковості сільськогосподарського виробництва з урахуванням можливих витрат на підтримання родючості використовуваних грунтів на регіональному рівні.

Удосконалено:

- економіко-математичну модель для дослідження впливу факторів зовнішнього економічного середовища на ефективність відтворення на рівні окремого сільськогосподарського підприємства;

- методику оцінки ефективності відтворення трудових ресурсів з використанням індексу ефективності відтворення трудових ресурсів як добутку індексів середньорічної чисельності працюючих у галузі та продуктивності їх праці.

Дістали подальший розвиток:

- зміст категорій "економічне зростання" та "розширене відтворення" та визначення їх меж (з’ясовано, що перша вужче другої, оскільки включає в себе лише кількісну характеристику зміни масштабів відтворення суспільного продукту та ті його якісні риси, які безпосередньо реалізуються в темпах економічного зростання);

- методика оцінки тенденцій розвитку відтворювального процесу в сільськогосподарських підприємствах східного регіону України, при існуючих тенденціях у динаміці цін на сільськогосподарську та промислову продукцію, при змінах у системі оподаткування сільськогосподарських товаровиробників;

- на основі моделі відтворення, з урахуванням впливу передбачених у законодавстві змін у системі оподаткування аграрного сектору в 2005-2010 рр., прогнозується можливість зменшення кількості прибуткових сільськогосподарських підприємств по районах Харківської області з 48 до 19%.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що їх упровадження сприятиме підвищенню економічної ефективності відтворення в аграрному секторі та переходу до його розширеної форми. Важливу роль для практики відіграватиме застосування розробленої нами економіко-математичної моделі відтворювального процесу на рівні окремого господарства.

Результати дослідження одержали позитивну оцінку та впроваджені в господарську діяльність СФГ "Корал" та ВАТ "Торець" Слов’янського району Донецької області (довідки № 54 від 16.05.06 р. та № 22 від 22.05.06), ДП "Агроресурс" Чугуївського району Харківської області (довідка № 76 від
12.05.06 р.). Окремі результати дослідження використовуються в діяльності сільськогосподарських підприємств Слов’янського району (довідка № 01-7/140 від 22.05.06 р., видана Управлінням агропромислового розвитку Слов’янської районної державної адміністрації Донецької області). Теоретичні розробки, викладені в дисертаційному дослідженні використані при підготовці лекції з теми "Фінансово-економічні важелі ефективного відтворення в сільському господарстві", для студентів Харківського національного аграрного університету ім. В.В Докучаєва (довідка № 257 від 31.08.06 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки та пропозиції, що виносяться на захист, є результатом особистих досліджень. У дисертаційній роботі викладено власний підхід до розв’язання важливого наукового завдання – підвищення економічної ефективності відтворення в сільському господарстві України.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: "Сталий розвиток аграрного сектора економіки" (м. Харків, ХНАУ, 10-11 червня 2004 р.), "Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора" (м. Харків, ХНАУ, 5-6 жовтня 2004 р.), "Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн" (м. Харків, ХНТУСГ ім. П. Василенка, 19-20 травня 2005 р.), "Екологічні проблеми сталого розвитку агросфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель" (м. Харків, ХНАУ, 4-7 жовтня 2005 р.), "Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва" (м. Харків, ХНАУ, 11-12 квітня 2006 р.). "Концептуальні напрямки стратегічного розвиту нової аграрної політики України" (м. Луганськ, ЛНАУ, 11-12 травня 2006 р.), "Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения" (м. Бєлгород, БДСА, 15-19 травня 2006 р.), "Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні" (м. Харків, ХНАУ, 7-9 червня 2006 р.), а також на щорічних звітних конференціях професорсько-викладацького складу ХНАУ.

Публікації. Результати досліджень викладено у дев’яти одноосібних статтях, надрукованих у фахових виданнях та у трьох інших публікаціях загальним обсягом 2,65 облік.-вид. арк., а також у лекції (у співавторстві), в якій авторові належить збирання, аналіз та узагальнення статистичної інформації, обсягом 2 облік.-вид. арк.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, десяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел з 203 найменувань, 6 додатків. Викладена на 207 сторінках комп’ютерного тексту, містить 54 таблиці, 25 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначаються його мета та завдання, наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі "Теоретико-методологічні аспекти економічної ефективності відтворення в сільському господарстві" характеризується сутність і взаємозв’язок категорій "розширене відтворення" та "економічне зростання", розглядаються теоретичні та методологічні підходи до визначення ефективності відтворення, доводиться необхідність розмежування в ринкових умовах господарювання народногосподарської та госпрозрахункової ефективності відтворення, обґрунтовується методика її оцінки, доводиться об’єктивна необхідність розширеного відтворення в аграрному секторі України.

Україна переживає період глибоких реформ, які передбачають розробку більш дійового економічного механізму господарювання, який би враховував інтереси держави в узгодженні з інтересами окремих суб’єктів господарювання. Сталий економічний розвиток повинен забезпечувати потреби нинішнього покоління та створювати можливості їх задоволення для майбутніх поколінь. Теорію економічного зростання слід трактувати як концентрований вираз теорії відтворення з урахуванням історичних географічних особливостей країн, їх економічного потенціалу, рівня розвитку виробничих сил, економічних функцій, виконуваних державою, глобального розвитку міжнародних економічних відносин.

Народногосподарська ефективність відтворення в ринкових умовах визначається цілями забезпечення продовольчої безпеки держави. Показниками народногосподарської ефективності є стале зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та створення умов для прибуткового виробництва в усіх галузях аграрного сектора.

Госпрозрахункова ефективність відтворення передбачає пошук шляхів найбільш ефективного функціонування та розвитку окремого господарства. Показниками госпрозрахункової ефективності є стале зростання капіталу та прибутків. Розвиток окремих галузей на цьому рівні обумовлюється їх прибутковістю та темпами відшкодування виробничих витрат.

Дослідження сталості виробництва та його відтворення вимагає аналізу й оцінки пропорційності їх розвитку за тривалий період. Ступінь коливань показників обсягу й ефективності виробництва не можна обчислювати за відхиленням від постійного середнього рівня, якщо ряд динаміки має тенденцію зміни у певних напрямах, тому що вимірювання ступеня коливань від постійної середньої величини в такому ряді призводить до змішування коливань та загальної тенденції, до перебільшення сили коливань, яке тим сильніше, чим довше динамічний ряд. У методиці оцінки ефективності відтворення слід ураховувати не лише рівня коливань досліджуваних показників, а й тенденцію їх зміни. Оцінку сталості сільськогосподарського виробництва можна здійснити за трьома показниками – досягнутим рівнем виробництва, його середньорічним приростом і коефіцієнтом варіації. Нами запропоновано обчислювати коефіцієнт ефективності відтворення як співвідношення середньорічного темпу приросту та коефіцієнта варіації, обчисленого за середньоквадратичними відхиленнями від лінії тренда: |

(1)

(Кстал – коефіцієнт ефективності відтворення; Кср – середній темп приросту показника народногосподарської або госпрозрахункової ефективності в досліджуваному періоді; – коефіцієнт варіації показника ефективності, відносно лінії тренда; а1 – абсолютний середній темп приросту (+) або зниження (-) показника ефективності; узал – середньоквадратичне відхилення від лінії тренда динамічного ряду показника ефективності, обчисленої за рівнянням прямої; - середнє значення показника ефективності у динамічному ряді).

Ураховуючи, що дослідження сталості відтворення в сільському господарстві потребує оцінки відносних показників ефективності відтворення (чистий прибуток (збиток), рентабельність, норма прибутку тощо), які можуть мати як позитивне так і від’ємне значення, у запропонованій формулі середні значення досліджуваних показників ураховуються за модулем.

Тенденції процесу відтворення в сільському господарстві визначають різні значення запропонованого коефіцієнта. Ідеальним варіантом є необмежене збільшення його значення, що свідчить про стале зростання обсягів капіталу, прибутків, валової та товарної продукції. У разі уповільнення темпів зростання та підвищення коливань відбуватиметься зниження значення запропонованого коефіцієнта й ефективності відтворення. У випадку, коли коефіцієнт приймає від'ємне значення змінюється форма відтворення – з розширеної на звужену.

Вирішуючи проблему забезпечення продовольчої безпеки держави завдяки розширеному відтворенню виробництва у власному АПК або збільшенню імпорту продуктів з-за кордону, необхідно враховувати соціальний аспект цієї проблеми. Процес виробництва та його результати для працівників села є джерелом коштів для забезпечення власних потреб. Звужене відтворення в сільському господарстві призводитиме до накопичення соціально-економічних проблем на селі. Для забезпечення розширеного відтворення необхідно створити сприятливі економічні умови - усунути диспаритет цін на сільськогосподарську та промислову продукцію, підвищити реальну заробітну плату понад прожитковий мінімум і до середнього рівня по народному господарству, а з часом – до європейського рівня.

У другому розділі "Економічна ефективність відтворення в сільському господарстві в сучасних умовах" досліджуються тенденції відтворення виробництва валової та товарної продукції в аграрному секторі України та Харківської області; тенденції зміни прибутковості сільськогосподарського виробництва на регіональному рівні з урахуванням можливих витрат на підтримання родючості використовуваних грунтів; тенденції відтворення матеріально-технічної бази аграрного сектора; вплив сукупного ресурсного потенціалу на ефективність відтворення; пропонуються шляхи удосконалення методики оцінки ефективності відтворення трудових ресурсів.

В аграрному секторі України та Харківської області протягом 1990-2005 рр. відбулося зменшенням обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, особливо тваринницької, внаслідок зниження прибутковості виробництва. Обсяги виробництва зерна зменшилися в 1,7 раза, цукрових буряків – майже у два рази, яловичини - у два рази, м’яса птиці - у чотири рази, яєць – більш ніж у два рази, валового надою молока - у 5,5 раза. Це обумовило зменшення обсягів виробництва валової продукції у 2,7 раза, в тому числі тваринницької – у 4,4 раза. Досліджуваний період було поділено на два відрізки з різним характером відтворення: у 1990-1999 рр. в усіх галузях сільського господарства спостерігалося звужене відтворення, у 2000-2005 рр. відбулося зростання виробництва в окремих галузях, з’явилися ознаки розширеного відтворення.

Зменшення обсягів виробництва та їх значні коливання протягом 1990-2005 рр. істотно вплинули на ефективність відтворення в сільському господарстві. У наслідок цього коефіцієнт ефективності відтворення виробництва валової продукції в сільськогосподарських підприємствах Харківської області дорівнював (-0,20), що свідчить про його звужене відтворення. В окремих галузях коефіцієнти ефективності відтворення виробництва були такі: зернові - (-0,14); соняшник – 0,06; цукрові буряки – (-0,30); молоко – (-0,59); вирощування худоби та птиці –
(-0,29). Отже, розширеним та ефективним відтворення було лише в олійній галузі, а в інших воно було звуженим, про що свідчить від'ємне значення коефіцієнта ефективності (рис. 1).

Рис. 1 Тенденції зміни показників госпрозрахункової ефективності відтворення виробництва основних видів продукції в сільськогосподарських підприємствах Харківської області в 1990-2005 рр. (1990 р. = 1)

Відтворення валової та товарної продукції вирішальним чином залежить від тенденцій відтворення основних елементів аграрного ресурсного потенціалу: земельних угідь та їх родючості, трудових ресурсів і матеріально-технічної бази. Дослідження динаміки балансу гумусу та балансу поживних речовин у ґрунтах по сільськогосподарських підприємствах Харківської області у 1998-2005 рр. показало, що землеробство в області ведеться при різко від’ємному балансі гумусу, азоту, фосфору та калію у ґрунті. Сумарний дефіцит поживних речовин (NPK) постійно зростав і склав у 2005 р. 172,7 кг/га, а дефіцит гумусу коливався від 0,5 т у 2002 р. до 0,7 т/га у 2003 р. (табл. 1)

Таблиця 1

Стан та ефективність відтворення родючості грунтів у сільськогосподарських підприємствах Харківської області

в 1998-2005 рр.

Показник | 1998 р. | 1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р.

Винесення поживних речовин з урожаєм с.-г. культур, кг д.р. | 126,8 | 117,3 | 142,6 | 179,9 | 192,3 | 145,0 | 174,8 | 205,0

Надходження елементів живлення з добривами, кг д.р.: 

- органічними | 31,1 | 28,4 | 18,9 | 17,6 | 17,6 | 16,2 | 10,8 | 10,8

- мінеральними | 6,6 | 5,8 | 5,5 | 10,2 | 11,1 | 14,5 | 17,8 | 21,5

Усього надійшло, кг д р. | 37,6 | 34,2 | 24,4 | 27,8 | 28,7 | 30,7 | 28,6 | 32,3

Баланс елементів живлення,

+/- кг д р. | -89,2 | -83,1 | -118,2 | -152,1 | -163,6 | -114,4 | -146,2 | -172,7

Процент повернення | 31,6 | 31,3 | 18,5 | 16,0 | 15,5 | 23,2 | 17,5 | 17,0

Баланс гумусу, т | -0,54 | -0,63 | -0,58 | -0,53 | -0,48 | -0,70 | -0,54 | -0,49

Щоб здійснити економічну оцінку заходів, необхідних для підтримання бездефіцитного балансу гумусу та балансу поживних речовин, ми визначили необхідні обсяги внесення органічних і мінеральних добрив. За фактичними цінами на добрива у грошовому виразі було оцінено необхідні витрати на внесення органічних і мінеральних добрив і на цю суму збільшено витрати виробництва. Це автоматично зменшило фактичну суму прибутків або ще більше збільшило суму збитків. Так утворився новий динамічний ряд "скоригованого" чистого прибутку (збитку).

Аналіз даних, які характеризують стан відтворювального процесу в Харківській області за динамікою чистого прибутку (збитку) у розрахунку на 1 га посівної площі, свідчить про поступове зменшення збитків і збільшення розміру чистого прибутку – з 178,7 грн збитку у 1998 р. до 167,7 грн прибутку у 2005 р. (рис. 2). Динаміка чистого прибутку в сільськогосподарських підприємствах Харківської області вказує на позитивну тенденцію в сільськогосподарському виробництві. Новий динамічний ряд "скоригованого" чистого прибутку на 1 га посівної площі свідчить про поступове збільшення збитків - з 364,4 грн у 1998 р. до 459,0 грн у 2005 р. Тобто за тенденцією збільшення прибутків приховується процес "проїдання" природного ресурсного потенціалу. Якщо існуюча тенденція зменшення вмісту гу-мусу та поживних речовин у ґрунтах зберігатиметься і надалі, то в недалекому майбутньому господарства області опиняться на порозі гумусового голоду.

Рис. 2. Динаміка чистого прибутку (збитку) та прибутку (збитку) на 1 га посівної площі, скоригованого на суму витрат на підтримання бездефіцитного балансу поживних речовин у ґрунті, в Харківській області у 1998 – 2005 рр.

Не менш важливим елементом продуктивних сил у сільському господарстві, відтворення яких є передумовою ефективного розвитку аграрного сектора, є трудові ресурси. Для комплексної оцінки ефективності відтворення трудових ресурсів нами було запропоновано обчислювати індекс ефективності відтворення трудових ресурсів як добуток трудового індексу продуктивності праці та індексу середньорічної чисельності працюючих у галузі: |

Іеф відт. ТР= Ічисл. прац. х Ітр. ПП | (2)

(Іеф відт. ТР – індекс ефективності відтворення трудового потенціала, %; І числ. прац. – індекс середньорічної чисельності працюючих, %; Ітр. ПП – трудовий індекс продуктивності праці, %).

У теоретичному плані значення цього показника менше від одиниці буде свідчити про звужене відтворення трудових ресурсів, більше одиниці – про розширене відтворення. Загальносвітовою тенденцією є скорочення чисельності працюючих у сільському господарстві, яке компенсується випереджаючими темпами зростання продуктивності праці. Як наслідок перша складова запропонованого показника у більшості випадків буде менше одиниці, а умовою розширеного відтворення трудових ресурсів є більш швидке зростання продуктивності праці в порівнянні з темпами зменшення чисельності працюючих. Для забезпечення розширеного відтворення в сільському господарстві необхідно, щоб значення запропонованого індексу було вище одиниці. У Харківській області значення індексу в 2005 р. становило 16% від рівня 1990 р., на що вплинуло істотне скорочення чисельності працюючих і зниження продуктивності їх праці (рис. 3).

Підвищення ефективності використання трудових ресурсів в аграрному секторі набуває особливої гостроти з урахуванням потреби збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, принаймні до рівня 1990 р.

Ефективне відтворення матеріально-технічної бази сільського господарства передбачає поступове збільшення кількості та поліпшення якості використовуваних основних засобів. Залежність ефективності відтворення виробництва валової продукції в сільськогосподарських підприємствах по районах Харківської області у 1998-2005 р. в залежності від наявності основних та оборотних фондів характеризується функцією: |

У= 96,87+0,15Х | (3)

(У – виробництво валової продукції в розрахунку на 100 га, тис. грн; Х – вартість основних та оборотних фондів у розрахунку на 100 га, тис. грн)

Коефіцієнт детермінації для цієї функції R2= 0,5783 свідчить про середній зв’язок між включеними у модель факторами та результативною ознакою. Рівняння свідчить про позитивний вплив зростання фондооснащеності виробництва на його результативність. Так, підвищення рівня фондозабезпеченості на 1 тис. грн супроводжувалося збільшенням обсягів виробництва валової продукції в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь на 150 грн.

У третьому розділі "Моделювання тенденцій і факторів ефективності відтворювального процесу в сільському господарстві" наводиться удосконалена нами економіко-математична модель для дослідження впливу факторів зовнішнього економічного середовища на ефективність відтворення в окремому сільськогосподарському підприємстві; обґрунтовується методика оцінки ефективності відтворення в сільськогосподарських підприємствах, з урахуванням існуючих тенденцій у динаміці цін на сільськогосподарську та промислову продукцію; досліджується вплив змін у системі оподаткування сільськогосподарських підприємств на прибутковість виробництва; обґрунтовується необхідність внесення змін у закон України про фіксований сільськогосподарський податок з метою зниження податкового навантаження.

Складність відтворення в сільському господарстві обумовлює певні особливості побудови його моделі, формалізації та математичного запису зв’язків між окремими елементами і фазами. Як база моделі використана модель оптимізації галузевої структури, але сама галузева структура у господарстві є фіксованою на певний момент часу з урахуванням існуючих тенденцій у її формуванні за попередні п’ять років. Незмінними є показники урожайності та продуктивності тварин, витрати праці на одиницю площі або на голову худоби, матеріальні витрати у фізичному обсягу. Моделювання має за мету оцінити вплив змін у ціновому та фінансово-кредитному механізмі, тенденції зростання витрат на оплату праці, тобто вплив зовнішніх умов відтворення на формування ресурсної бази і тенденцій відтворення валової та товарної продукції, прибутків, капіталу в сільськогосподарських підприємствах.

Дослідження на основі економіко-математичної моделі відтворення динаміки показників ефективності виробництва в базових сільськогосподарських підприємствах у 2006-2008 рр. показало існування тенденції до їх погіршення. Хоч вартість товарної продукції в розрахунку на 100 га с.-г. угідь у СФГ "Корал" Слов’янського району Донецької області зросте на 47,5 тис. грн, у ВАТ "Торець" Слов’янського району Донецької області – на 13,8 тис. грн, у ДП "Агроресурс" Чугуївського району Харківської області - на 15,3 тис. грн, але розмір чистого прибутку в розрахунку на 100 га с.-г. угідь у СФГ "Корал" знизиться на 26 тис. грн, у ВАТ "Торець" – на 8,7 тис. грн., у ДП "Агроресурс" збиток у розрахунку га 100 га сільськогосподарських угідь зросте з -21,6 тис. до -30,2 тис. грн. Рівень рентабельності виробництва у 2008 р. у СФГ "Корал" становитиме 23,3%, що на 11,4% менше, ніж у 2005 р., а у ВАТ "Торець" він знизиться з 6,2 до –0,9%. У ДП "Агроресурс" збитковість виробництва становитиме у 2008 р. (-24,9%) проти (-22,9%) в 2005 р. Норма прибутку у СФГ "Корал" знизиться на 0,3%, у ВАТ "Торець" - на 1,3%, а у ДП "Агроресурс" зросте на 2,9%. Унаслідок зниження прибутковості та рентабельності виробництва знизяться темпи зростання вартості власного капіталу господарств.

Значне покращання паритету цін на користь сільськогосподарського виробництва на перший погляд, може призвести до значного зростання рівня рентабельності галузі, але в реальній дійсності його покращання та збільшення грошових доходів сільськогосподарських товаровиробників лише забезпечить умови для розширеного відтворення основних елементів аграрного ресурсного потенціалу, що буде супроводжуватися значним зростанням виробничих витрат. Моделювання відтворювального процесу в досліджуваних господарствах за умови дворазового покращання паритету цін, згідно з пропозиціями відомих учених, і збільшення витрат на підтримку бездефіцитного балансу поживних речовин показало, що рентабельність виробництва зерна озимої пшениці зросте у СФГ "Корал" з (-7,6%) до 50,0%, у ВАТ "Торець" – з 36,4 до 90,3%, у ДП "Агроресурс" – з 9,2 до 69,1%, збитковість виробництва 1 ц цукрових буряків у ВАТ "Торець" знизиться з (-52,5%) до (-12,1%).

Зміни в законодавстві з питань оподаткування сільськогосподарських товаровиробників призведуть до поступового збільшення податкового навантаження в сільському господарстві. У 2004 р. у сільськогосподарських підприємствах Харківської області воно становило 1,5% від собівартості реалізованої продукції, а протягом 2007-2010 рр. зросте до 4,8%, унаслідок чого рівень збитковості виробництва в 2008 р. становитиме (-1,7%), а частка районів, де виробництво є прибутковим, зменшиться з 48% до 19% (табл. 2).

Таблиця 2

Вплив на ефективність відтворення зміни податкового навантаження на сільськогосподарські підприємства по районах Харківської області

у 2004-2010 рр.

Групи районів Харківської області за рівнем рентабельності (збитковості) | Кількість районів у групі | У середньому по групі

рівень рентабельності (збитковості), % | податкове навантаження, %

за загальною системою оподаткування | за спрощеною системою оподаткування

За фактичними даними 2004 р.

Прибуткові | 13 | 5,4 | 9,9 | 1,5

Збиткові | 14 | -4,7 | 6,9 | 1,7

У середньому по області | 27 | 1,6 | 8,8 | 1,5

З урахуванням змін у податковому законодавстві (за умов оподаткування у 2010 р.)

Прибуткові | 5 | 11,5 | 13,7 | 5,6

Збиткові | 22 | -4,3 | 7,8 | 4,7

У середньому по області | 27 | -1,7 | 8,8 | 4,8

Негативний вплив змін в оподаткуванні аграрного сектора буде відчутний як на рівні держави, так і на рівні області та окремих господарств. На протязі 2005-2008 рр. у СФГ "Корал" податкове навантаження зросте у три рази проти 2005 р., у ВАТ "Торець" - удвічі, у ДП "Агроресурс" – більш ніж у чотири рази.

Однією з умов сталого розвитку аграрного сектора економіки є його ефективне кредитування. Важливим фактором, який може сприяти зростанню обсягів кредитування в сільському господарстві, є ефект "податкового коректора", дія якого полягає у зменшенні розміру податку на прибуток у міру зростання валових витрат, до яких включаються проценти за кредит, лізингові платежі, орендна плата. За спрощеної системи оподаткування в сільському господарстві витрати на сплату процентів не впливають на розмір податку і відповідно в міру розширення обсягів фінансового кредитування економія на податках дедалі більше поглинається процентними платежами, що є наслідком відсутності ефекту "податкового коректора". Так, зниження податкового навантаження на сільськогосподарські підприємства Харківської області внаслідок запровадження спрощеної системи оподаткування у 2004 р. становило 105 млн грн, у тому числі у прибуткових районах - 72,1 млн грн. Сума ж процентів за кредит, сплачена сільськогосподарськими підприємствами Харківської області, становила 47,8 млн грн, у прибуткових районах - 30,5 млн грн. У разі сплати податків за загальною системою це дозволило б знизити податок на прибуток на 7,6 млн грн (30,5х25/100). В окремих районах області відсутність "податкового коректора" виявляється ще сильніше. Так, у найбільшому за розмірами сільськогосподарських угідь Балаклійському районі зниження податкового навантаження становило 7,5 млн грн, а можливе зниження податку на прибуток за рахунок сплачених процентів за кредит – 1,6 млн грн.

Вирішенню проблеми частково сприяло бюджетне фінансування зниження процентних ставок по кредитах, яке в цілому в 2004 р. по Харківській області склало 5,3 млн грн. Але воно надавалося на конкурсних засадах лише окремим господарствам, у той час як дія ефекту "податкового коректора" автоматично включається у механізм сплати податку на прибуток для всіх господарств при загальній системі оподаткування. Для усунення зазначеного недоліку в законі України про фіксований сільськогосподарський податок необхідно передбачити можливість зниження фіксованого сільськогосподарського податку на суму податкового коректора, визначену з урахуванням обсягів залучення кредитів і сплачених відсотків.

ВИСНОВКИ

1. Практична реалізація теоретичних розробок стосовно забезпечення нормальних умов протікання відтворювального процесу в аграрному секторі не набула у роки ринкових перетворень в Україні необхідної послідовності та цілеспрямованості у формі державної аграрної політики. Це призвело до появи великої низки проблем у ході відтворення в сільському господарстві, зокрема відбулося зниження родючості ґрунтів, руйнування матеріально-технічної бази, зменшення обсягів інвестицій, погіршення умов життя сільського населення, посилення демографічних проблем. Усе це обумовлює необхідність та актуальність подальших досліджень теоретичних основ забезпечення розширеного відтворення у аграрному секторі в ринкових умовах, визначення його ефективності та показників її оцінки на народногосподарському та госпрозрахунковому рівнях.

2. Дослідження теоретичних підходів до визначення сутності та співвідношення категорій "розширене відтворення" та "економічне зростання" вказують на те, що остання є конкретизацією теорії відтворення з урахуванням конкретноісторичної специфіки суспільної форми виробництва, рівня розвитку виробничих сил під впливом науково-технічної революції, економічної функції держави, глобального розвитку міжнародних економічних відносин і процесу інтернаціоналізації виробництва у світовому масштабі. Категорія "економічне зростання" вужче меж категорії "розширене відтворення", оскільки вона включає в себе лише кількісну характеристику зміни масштабів відтворення суспільного продукту та ті його якісні риси, які безпосередньо реалізуються в темпах економічного зростання.

3. Ефективність відтворення в ринкових умовах доцільно розглядати на двох рівнях – народногосподарському та госпрозрахунковому. Народногосподарська ефективність відтворювального процесу в сільському господарстві визначається загальнодержавними цілями забезпечення продовольчої безпеки держави. Показниками народногосподарської ефективності відтворення є стале зростання обсягів виробництва та продажу сільськогосподарської продукції. Госпрозрахункова ефективність відтворювального процесу відображає ефективність відтворення з позицій власників. Показником госпрозрахункової ефективності є стале зростання капіталу та прибутків.

4. Для оцінки ефективності відтворення доцільно використовувати обґрунтований нами коефіцієнт сталості відтворення як співвідношення середньорічного темпу приросту показників народногосподарської та госпрозрахункової ефективності з коефіцієнтом їх варіації, обчисленим за середньоквадратичними відхиленнями від лінії тренда.

5. У відтворенні ефективної родючості грунтів, використовуваних в сільськогосподарському виробництві у Харківській області, як і в цілому по Україні, простежується звужене відтворення. Так, дефіцит поживних речовин у ґрунтах зріс з 89,2 кг/га в 1998 р. до 172,7 кг/га 2005 р., а дефіцит гумусу коливався від 530 кг/га до 700 кг/га. На фоні деякого підвищення прибутковості сільськогосподарського виробництва в 1998-2005 рр. звужене відтворення ефективної родючості грунтів указує на "проїдання" природного ресурсного потенціалу. Динамічний ряд чистого прибутку на 1 га, скоригованого на витрати, необхідні для відновлення родючості грунтів, свідчить про збільшення збитків - з 364,4 грн у 1998 р. до 459,0 грн у 2005 р.

6. Відтворення трудових ресурсів сільського господарства України в цілому і Харківської області зокрема у останні роки мало чітко виражений звужений характер. Так, середньорічна чисельність працівників сільськогосподарських підприємств в Україні скоротилася на протязі 1990-2004 рр. з 4 млн до 1,2 млн чол., а у Харківської області на протязі 1990-2005 рр. з 170 тис. до 40,4 тис. чол. Ураховуючи загальносвітові тенденції відтворення трудових ресурсів сільського господарства та вивільнення працівників з галузі внаслідок розвитку науково-технічного прогресу і підвищення продуктивності праці, ефективність відтворення трудового потенціалу доцільно оцінювати з урахуванням зміни продуктивності праці. У сільськогосподарських підприємствах Харківської області вартісний індекс виробництва валової продукції в розрахунку на 1 люд.-год. прямих затрат праці в 2005 р. у порівнянні з 1990 р. дорівнював 112,4%, а трудовий – лише 67,3%, що свідчить про загальне майже дворазове зниження продуктивності праці. Більший спад продуктивності праці спостерігався в рослинництві, де трудовий індекс продуктивності праці в 2005 р. у порівнянні з 1990 р. склав 47,6%, а у тваринництві – 65,9%. Для комплексної оцінки ефективності відтворення трудових ресурсів нами було запропоновано обчислювати індекс ефективності відтворення трудових ресурсів як добуток індексів середньорічної чисельності працюючих у галузі та продуктивності їх праці. У сільськогосподарських підприємствах Харківської області запропонований індекс в 2005 р. дорівнював 16% від рівня 1990 р., що свідчить про неефективне відтворення трудового потенціалу в досліджуваному періоді.

7. Дослідження залежності тенденцій відтворення виробництва валової продукції сільськогосподарськими підприємствами Харківської області від рівня матеріально-технічного забезпечення показало, що у 1998-2005 рр. підвищення рівня фондозабезпеченості на 1 тис. грн супроводжувалося збільшенням на 150 грн. обсягів виробництва валової продукції на в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь У той же час тенденції відтворення окремих елементів матеріально-технічної бази свідчать про звужений характер відтворення. Так, за досліджуваний період, чисельність тракторів у сільськогосподарських підприємствах Харківської області зменшилась у 2,2 раза, зернозбиральних комбайнів – у 2,1 раза, обсяги внесення, а відповідно і закупівлі мінеральних добрив – у 12 разів, у тому числі в розрахунку на 1 га – в 9,3 раза. Можна стверджувати, що розширене відтворення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції у 2000-2005 рр., не підкріплене відповідним зміцненням матеріально-технічної бази сільськогосподарських товаровиробників, не може бути сталим та ефективним у найближчий перспективі.

8. Для прогнозування показників народногосподарської і госпрозрахункової ефективності відтворення сільськогосподарського виробництва на рівні сільськогосподарського підприємства при зміні умов зовнішньоекономічного середовища доцільно використовувати розроблену нами економіко-математичну модель відтворення. В її основу покладено модель оптимізації галузевої структури сільськогосподарського підприємства, в якій галузева структура зафіксована на досягнутому рівні. Факторами, які впливають на госпрозрахункову ефективність відтворення, а через неї на народногосподарську ефективність, є динаміка цін на сільськогосподарську та промислову продукцію, зміни в системі оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, зміни відсотків по банківських кредитах та рівня їх відшкодування державою тощо. Моделювання відтворювального процесу на перспективу в базових господарствах показало, що при існуючих тенденціях зміни зазначених факторів рентабельність виробництва у СФГ "Корал" Слов’янського району Донецької області на протязі 2006-2008 рр. знизиться на 11,4%, у ВАТ "Торець" Слов’янського району Донецької області – на 7,1%, у ДП "Агроресурс" Чугуївського району Харківської області – на 2,0%; норма прибутку у СФГ "Корал" знизиться на 0,3%, у ВАТ "Торець" – на 1,3% та ДП "Агроресурс" зросте на 2,9%.

9. Встановлено, що вирішальним фактором ефективного відтворення в сільському господарстві є динаміка паритету цін на сільськогосподарську та промислову продукцію. Істотне покращання паритету цін на користь сільськогосподарського виробництва, на перший погляд, призведе до значного зростання рівня рентабельності галузі. У реальній дійсності покращання паритету цін і збільшення грошових доходів сільськогосподарських товаровиробників забезпечить умови для розширеного відтворення основних елементів аграрного ресурсного потенціалу, що буде супроводжуватися значним зростанням виробничих витрат. Моделювання відтворювального процесу в досліджуваних господарствах за умови дворазового покращання паритету цін, як пропонують деякі провідні вчені, та збільшення витрат на підтримку бездефіцитного балансу поживних речовин показало, що рентабельність виробництва зерна озимої пшениці зросте у СФГ "Корал" з (-7,6%) до 50,0%, у ВАТ "Торець" – з 36,4 до 90,3%, у ДП "Агроресурс" – з 9,2 до 69,1%, збитковість виробництва 1 ц цукрових буряків у ВАТ "Торець" знизиться з (-52,5%) до (-12,1%).

10. Моделювання впливу передбачених у