ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ

ПЕТРОВА ЛЮДМИЛА ГРИГОРІВНА

УДК 021(477)

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ

БІБЛІОТЕК УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

07. 00. 08 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті культури і мистецтв,

Міністерство культури і туризму України.

Науковий консультант доктор педагогічних наук, професор

Чачко Ада Семенівна,

Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри

гуманітарних наук

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Філіпова Людмила Яківна,

Харківська державна академія культури,

декан факультету документознавства та

інформаційної діяльності, професор кафедри

документно-інформаційних систем

доктор педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Дерлеменко Віталій Володимирович,

Державна наукова сільськогосподарська бібліотека Української академії аграрних наук,

заступник директора з наукової роботи

доктор філософських наук, професор

Семашко Олександр Миколайович,

Академія керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури і туризму України,

завідувач кафедри соціології

Провідна установа Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського НАН України,

Інститут бібліотекознавства, м. Київ

Захист відбудеться „18” квітня 2006 р. о 15-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .807.02 в Харківській державній академії культури, 61003, м. Харків-3, Бурсацький спуск, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної академії культури за адресою: 61003, м. Харків-3, Бурсацький спуск, 4.

Автореферат розісланий „17” березня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Асєєв Г.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Демократичні та соціально-економічні зрушення, що відбулися в Україні за роки незалежності, зумовили кардинальні зміни в діяльності бібліотечних установ. Перехід до функціонування в умовах ринкової економіки визначив об’єктивну необхідність пошуку оптимальних шляхів забезпечення конструктивних соціально-економічних перетворень; розробки стратегічних концепцій, адекватних суспільним вимогам створення нової моделі розвитку; налагодження економічних механізмів взаємовідносин; опанування новітніх інформаційних технологій; упровадження ефективних форм обслуговування користувачів.

Актуальність дослідження проблеми розвитку бібліотеки як суб’єкта соціально-економічних трансформацій зумовлена протиріччям, що виникло між реальною необхідністю її оновлення й адаптації до ринкових умов та наявними ресурсними можливостями, недостатнім трансформаційним потенціалом для створення сучасної бібліотечної установи, здатної задовольняти нові суспільні потреби в бібліотечно-інформаційних продуктах і послугах. У контексті зазначеного виникає невідповідність між необхідністю переорієнтації бібліотечної практики та відсутністю наукових узагальнень і обґрунтувань нових пріоритетів розвитку бібліотеки.

Нестабільність державного фінансування, лібералізація правових засад щодо розширення господарської практики з одночасною зміною інформаційних потреб користувачів поставили перед бібліотеками принципово нові завдання пошуку власного варіанта подолання соціально-економічних протиріч бюджетної і позабюджетної діяльності, визначення пріоритетних напрямів розвитку і стратегічної переорієнтації, зрештою – переходу до нової моделі функціонування. Серед дослідницьких проблем найскладнішим виявилося становлення бібліотеки як інформаційної інтелектуально-виробничої системи, що забезпечує збереження і передачу набутого культурного досвіду цивілізації через традиційні форми бібліотечного обслуговування та активно реалізує потенційні можливості соціально-економічної діяльності.

Державна політика щодо впровадження економічних важелів у бібліотечну сферу прискорила модернізацію діяльності бібліотек, сприяла переходу до наступного етапу розвитку, а саме: функціональної автономності та свободи вибору власної стратегії. Наприкінці 1980-х років бібліотеки набули можливості використання, разом із державним фінансуванням, інших джерел позабюджетної підтримки (грантів, додаткових коштів від реклами та оренди, реалізації партнерсько-договірних відносин, спонсорства і меценатства, платних бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг тощо). Зазначене зумовило зростання відповідальності керівництва та персоналу бібліотеки за обрану стратегію і тактику її подальшого розвитку.

Індивідуалізація та динамізм інформаційних, споживчих орієнтацій визначили проблему пошуку і прийняття нових форм взаємодії з користувачами, розширення можливостей обслуговування за допомогою різноманітних видів бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг. Кардинальні зміни в організацію діяльності бібліотек внесла інформатизація, особливо на рівні комп’ютерно-телекомунікаційних технологій. Поширення інформатизації на бібліотечну сферу зумовило необхідність активного формування відповідного середовища, зокрема, створення баз інформаційних ресурсів, нових продуктів і послуг на електронних носіях.

Бібліотеки, стикаючись з новою економічною реальністю, об’єктивно постають перед комплексом проблем, пов’язаних із пошуком оптимальних варіантів організації власного функціонування, створенням необхідного трансформаційного потенціалу для самоврядування й ефективної взаємодії з іншими суб’єктами ринкового середовища. Реальні прояви перетворень утілюються в змінах функцій, структури, складу, меж і характеру відносин між внутрішніми відділами, орієнтацій і засобів взаємодії із зовнішнім оточенням.

Здобуття нових практичних знань, поглиблення економічного змісту діяльності бібліотечних установ потребують теоретичного осмислення й узагальнення, застосування науково обґрунтованих концепцій і стратегій, ефективних технологій і методик, конкретних рекомендацій.

Особливості соціально-економічних перетворень діяльності бібліотек України в умовах переходу до ринкової економіки, незважаючи на актуальність проблеми в теоретичному і методологічному аспектах, досі не були предметом окремого узагальнюючого дослідження. Свідченням цього є відсутність фундаментальних теоретико-методологічних праць цієї тематики.

Необхідність здійснення теоретичного аналізу і синтезу змін, які відбулися в бібліотечній діяльності в процесі адаптації до ринкової економіки, та вирішення наукової проблеми концептуалізації соціально-економічних засад розвитку бібліотеки як суб’єкта господарювання набувають великого значення та потребують комплексного дослідження. Визначення науково обґрунтованої концепції соціально-економічного розвитку бібліотеки і перехід до нової моделі функціонування є головним чинником забезпечення її подальшого прогресу як важливої складової інформаційного суспільства.

Існуюча невідповідність між потребами практики та рівнем осмислення набутого досвіду і відсутністю наукових обґрунтувань нових перспективних напрямів розвитку бібліотеки в умовах ринкової економіки зумовила актуальність розробки соціально-економічних аспектів організації бібліотечної діяльності та вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами і темами. Дисертаційне дослідження проведено в руслі виконання:

– законів України “Про бібліотеки і бібліотечну справу”, “Про Національну програму інформатизації”, Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України”, “Стратегічного плану інформатизації бібліотек України до 2005 р.”, “Державної програми розвитку культури на період до 2007 року”, “Національної доктрини розвитку освіти”;

– цільової комплексної програми науково-дослідної роботи Київського національного університету культури і мистецтв;

– комплексної наукової теми кафедри бібліотекознавства Інституту культури Київського національного університету культури і мистецтв “Трансформація бібліотечної науки, освіти і професії в демократичній Україні”.

Мета дисертаційного дослідження – теоретичне обґрунтування закономірностей соціально-економічних трансформацій бібліотек України в умовах ринкової економіки та розробка концепції соціально-економічного розвитку сучасної бібліотеки.

Завдання дослідження зумовлені його метою і передбачають:

– дослідити еволюцію науково-теоретичних підходів до соціально-економічних аспектів розвитку бібліотеки;

– упорядкувати та уточнити понятійний апарат термінологічної системи, пов’язаної з соціально-економічними аспектами розвитку сучасної бібліотеки;

– проаналізувати сучасний стан теоретико-методологічної бази та обґрунтувати методологічні засади дослідження соціально-економічної складової діяльності бібліотек України;

– дослідити закономірності змін бібліотеки в процесі її становлення як інформаційної інтелектуально-виробничої системи на сучасному етапі суспільного розвитку;

– проаналізувати динаміку формування правових засад і фінансового забезпечення вітчизняних бібліотек у порівнянні із зарубіжним досвідом;

– визначити історичну періодизацію розвитку бібліотек як суб’єктів соціально-економічних трансформацій;

– дослідити сутність соціально-економічних аспектів розвитку бібліотеки як суб’єкта господарювання в умовах ринкової економіки;

– виявити особливості змін у системах управління бібліотеками; довести залежність ефективності їх стратегічного розвитку від цілеспрямованих, науково обґрунтованих дій системи управління;

– розробити концепцію соціально-економічного розвитку сучасної бібліотеки та основні підходи до її поетапного впровадження;

– обґрунтувати загальнотеоретичні й організаційно-методичні засади створення комплексної системи вдосконалення професійно-творчої підготовки бібліотечно-інформаційних менеджерів, перепідготовки і підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів, здатних забезпечити реалізацію концепції соціально-економічного розвитку бібліотеки.

Об’єкт дослідження – розвиток бібліотек України в сучасних умовах.

Предмет дослідження – соціально-економічні аспекти розвитку бібліотек України в сучасних умовах.

Гіпотеза дослідження – полягає в припущенні, що розробка концепції соціально-економічного розвитку бібліотеки сприятиме її перетворенню на потужну інформаційну інтелектуально-виробничу систему, здатну адаптуватися до мінливих умов ринкової економіки й ефективно забезпечувати сучасні потреби користувачів у бібліотечно-інформаційних продуктах і послугах.

Методологія і методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є діалектика як загальна методологія пізнання, зокрема її принципи об’єктивності, універсального взаємозв’язку, взаємозумовленості, іманентної суперечності розвитку і руху.

Важливе значення для теоретико-методологічного обґрунтування перспектив розвитку сучасної бібліотеки мають класичні положення світової та вітчизняної філософської, педагогічної, соціологічної, культурологічної, економічної думки про об’єктивний процес становлення й утвердження нового, зокрема, теорій розвитку соціальних систем та їх трансформаційних змін, концепцій прогнозування глобальних проблем майбутнього (Т. Заславська, Г. Калитич, Ю. Канигін, К. Колін, В. Матвієнко, А. Панарін, О. Семашко, А. Тоффлер, А. Урсул, П. Штомпка, В. Ядов, Ю. Яковець), моделювання розвитку суспільства і гармонійної глобальної економіки (М. Альберт, Р. Арон, Д. Белл, К. Кларк, І. Лукінов, Ф. Махлуп, Я. Тінберген, В. Матвієнко, Д. Форрестер, А. Чухно, Ю. Яковець).

Теоретичним підґрунтям застосування наукових підходів до організації управління розвитком бібліотек у ринкових умовах є теорії управління (І. Ансофф, Е. Берн, А. Маслоу, Е. Мейо, Ф. Тейлор, А. Файоль, М. Фолліт) та результати досліджень прикладних аспектів менеджменту другої половини ХХ століття (М. Альберт, Б. Альстренд, К. Баден-Фуллер, К. Боумен, В. Бурега, О. Віханський, В. Гуленко, П. Друкер, Ф. Котлер, Дж. Лемпел, І. Маркіна, М. Мескон, Г. Мінцберг, М. Портер, Дж. Стопфорд, Ф. Хедоурі, Л. Якобсон); концепції менеджменту і маркетингу в галузі культури (О. Гриценко, М. Поплавський, В. Солодовник, І. Столяров, Л. Якобсон) та бібліотекознавства (О. Башун, А. Ванєєв, Л. Голенок, І. Джерелієвська, В. Ільганаєва, Н. Карташов, В. Клюєв, Л. Кожевнікова, С. Колегаєва, Н. Кушнаренко, Н. Могілевер, М. Слободяник, І. Суслова, Л. Філіпова, І. Фрумін, А. Чачко, Ж. Шадріна, О. Ястребова).

Теоретико-методологічну базу дослідження склали сучасні концепції та загальнопізнавальні підходи до якісного оновлення і розвитку бібліотеки в новому суспільному устрої (В. Ільганаєва, Н. Кушнаренко, М. Слободяник., Л. Філіпова, А. Чачко), оптимізації її діяльності в ринкових умовах та впровадження платних продуктів і послуг (О. Башун, І. Давидова, В. Клюєв, С. Колегаєва, Н. Кушнаренко, Г. Саприкін, В. Ярощук), інформатизації і розширення соціальних комунікацій (В. Ільганаєва, В. Дерлеменко, Л. Костенко, Т. Павлуша, М. Сенченко, М. Слободяник, Л. Філіпова, В. Шейко).

У дослідженні використано педагогічні теорії, концепції, ідеї, що містяться в працях Г. Атанова, Д. Богоявленської, Б. Гершунського, Е. Григоренко, І. Зязюна, Е. Лузик, Н. Ничкало, О. Пєхоти, С. Рубінштейна, П. Сікорського, О. Чалого, та наукові підходи до проблем удосконалення бібліотечно-інформаційної освіти, викладені в працях Ю. Акулич, М. Баніної, І. Джерелієвської, В. Загуменної, В. Ільганаєвої, А. Каптєрєва, Т. Кисельової, В. Клюєва, Н. Кушнаренко, О. Матвієнко, В. Скнар, М. Слободяника, Н. Сляднєвої, А. Соколова, А. Соляник, Ю. Столярова, І. Суслової, Л. Філіпової, А. Чачко, І. Шевченко, В. Шейка та ін.

Для досягнення мети дисертаційного дослідження і вирішення поставлених завдань використано комплекс взаємодоповнюючих наукових підходів і методів, зокрема:

- системний підхід – для комплексного дослідження трансформаційного потенціалу бібліотечної установи та нереалізованих можливостей удосконалення її функціонування, ґрунтовного вивчення як суб’єкта соціально-економічних трансформацій у єдності її структурних компонентів та системоутворюючих чинників зовнішнього і внутрішнього середовища; виявлення специфічних ознак оновлення і набуття нових властивостей бібліотеки; осмислення сутності, змісту та перспектив її розвитку в контексті ринкової економіки;

- макроекономічний підхід — дозволяє розглядати бібліотеку як необхідну суспільству інформаційну інтелектуально-виробничу систему, що прогресивно еволюціонує з ним, набуває нового якісного змісту та потребує дієвої правової і фінансової підтримки держави;

- мікроекономічний підхід — надає змогу ґрунтовно дослідити конкретну бібліотеку як економічну одиницю, суб’єкт господарювання, котрий набув певної фінансово-господарської самостійності; можливість обирати та реалізовувати власну організаційно-економічну модель функціонування в ринкових умовах;

- історико-генетичний метод – для дослідження еволюції поглядів на проблему формування соціально-економічних засад у бібліотечній діяльності;

- термінологічний метод – для вивчення наявного стану термінологічної системи, удосконалення і розвитку нового поняттєво-категоріального апарату;

- порівняльний аналіз – для визначення загальних і специфічних особливостей розвитку соціально-економічних аспектів діяльності вітчизняних та зарубіжних бібліотек;

- метод моделювання – як найбільш адекватний сучасній реальності, що має здатність до логіко-методологічного відображення системної сутності об’єкта і предмета вивчення, надає можливість обґрунтувати теоретико-методологічні аспекти соціально-економічного розвитку бібліотеки, запропонувати концепцію соціально-економічного розвитку та розробити модель сучасної бібліотеки;

- емпіричні, діагностичні і прогностичні методи – для виявлення рівня готовності бібліотеки та її структурних підрозділів до змін, зумовлених ринковою економікою;

- кількісний та якісний аналіз емпіричних даних, зокрема бібліотечної документації (планів і звітів), – для графічного і табличного відображення результатів дослідження;

- наукове спостереження – для визначення загального і специфічного в процесі соціально-економічних перетворень бібліотеки;

- експеримент – для виявлення ефективності впровадження змін у бібліотечну практику та апробації педагогічних методик проблемного навчання в процесі підготовки бібліотечно-інформаційного менеджера до управлінської діяльності.

Базою дослідження є великі бібліотеки загальнодержавного і регіонального рівнів: Національна парламентська бібліотека України, Національна бібліотека України імені В. Вернадського НАН України, Одеська державна наукова бібліотека імені М. Горького, Харківська державна наукова бібліотека імені В. Короленка, Державна наукова медична бібліотека України, Державна наукова технічна бібліотека України, обласні універсальні наукові бібліотеки, а також Київський національний університет культури і мистецтв.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше в українському бібліотекознавстві здійснено комплексне теоретичне узагальнення соціально-економічних аспектів функціонування бібліотечної установи як суспільно важливої інформаційної інтелектуально-виробничої системи та запропоновано концепцію соціально-економічного розвитку бібліотеки в умовах ринкової економіки.

Наукова новизна виявляється в тому, що в дисертації вперше:

· обґрунтовано закономірність накопичення протиріч і виникнення проблемних ситуацій через відсутність теоретичного осмислення й узагальнення наукових підходів до соціально-економічних аспектів розвитку бібліотеки;

· удосконалено термінологічну систему дослідження, введено до наукового обігу нові поняття, що забезпечують концептуальний зміст соціально-економічних перетворень сучасної бібліотеки: “соціально-економічний розвиток бібліотеки”, “бібліотека як інформаційна інтелектуально-виробнича система”, “соціально-економічна трансформація бібліотеки”, “трансформаційний потенціал бібліотеки”, “активна і пасивна адаптація” та ін.;

· визначено закономірність утвердження бібліотеки як інформаційної інтелектуально-виробничої системи в умовах ринкової економіки, що відповідає загальноприйнятому розумінню переходу від однієї моделі функціонування до наступної, зумовлено глобальними інформаційними, демократичними, соціально-економічними змінами, зростанням інтелектуального потенціалу суспільного розвитку та необхідністю пристосування до умов ринкової економіки;

· досліджено процес становлення законодавчо-нормативної бази економічних засад у бібліотечній сфері та фінансового забезпечення діяльності вітчизняних і зарубіжних бібліотек;

· обґрунтовано періодизацію розвитку української бібліотеки як суб’єкта соціально-економічних трансформацій з початку зародження економічних відносин у бібліотечній практиці (1965-2005 рр.);

· доведено, що сучасна українська бібліотека — це суб’єкт господарювання, що активно входить у ринкові взаємодії та забезпечує не тільки збереження і передачу набутого культурного досвіду через традиційні форми бібліотечного обслуговування, але й має потенційні можливості реалізації соціально-економічного потенціалу своєї діяльності;

· визначено, що успішне функціонування бібліотеки в сучасних умовах залежить від розробки концепції соціально-економічного розвитку та науково обґрунтованого управління стратегічними змінами; доведено доцільність мотивації персоналу на сприйняття нововведень як свідомої і керованої дії відповідно до суспільних потреб;

· обґрунтовано теоретичні засади концепції соціально-економічного розвитку бібліотеки як поетапного оновлення її діяльності з набуттям нових економічних властивостей, разом зі збереженням найвагоміших соціальних, та переходом у нову якість як суб’єкта господарювання в умовах ринкової економіки;

· запропоновано модель сучасної бібліотеки, що базується на теоретичному аналізі взаємозалежності і взаємозумовленості впливів макросередовища на розвиток бібліотечної установи як інформаційної інтелектуально-виробничої системи та її мікросередовища, що спричиняє реальне перетворення бібліотеки в суб’єкт господарювання;

· доведено, що впровадження концепції соціально-економічного розвитку є закономірним явищем у процесі розвитку сучасної бібліотеки та результатом цілеспрямованого керованого процесу, динаміка якого забезпечується розробкою нової моделі бібліотеки, комплексом дієвих планів, програм, заходів, спрямованих на розширення взаємовідносин із соціальними структурами та суб’єктами господарювання;

· розроблено і впроваджено в навчальний процес педагогічні методики проблемного навчання для підготовки кадрів, здатних на високому професійно-творчому рівні забезпечити ефективне управління соціально-економічним розвитком бібліотеки в умовах ринкової економіки.

Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає в тому, що запропонована концепція соціально-економічного розвитку бібліотеки є теоретико-методологічною базою для розробки власного варіанта нової моделі ефективного функціонування в умовах ринкової економіки. Її реалізація забезпечує підвищення статусу сучасних бібліотек як важливих інформаційних інтелектуально-виробничих систем, здатних відігравати визначальну роль у процесі становлення ринкової економіки й утвердження інформаційного суспільства в Україні. Результати дослідження окреслюють перспективу діяльності бібліотек як суб’єктів господарювання.

Теоретична розробка проблеми соціально-економічної сутності бібліотеки дозволяє реально розширити можливості вдосконалення різних напрямів бібліотечної практики та їх наближення до ринкових взаємодій. Результати дослідження можуть бути реалізовані в конкретній бібліотеці та сприятимуть обґрунтованому підходу до впровадження соціально-економічних аспектів діяльності за умови забезпечення її системної цілісності.

Отримані результати створюють базу для модернізації фахової освіти, удосконалення та апробації нових підходів до підготовки бібліотечно-інформаційних менеджерів, розвитку їх професійно-творчого потенціалу, толерантності, конкурентоспроможності в умовах ринкової економіки, зумовлюють необхідність перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників і фахівців бібліотек, стимулюють використання менеджменту і маркетингу, оновлення системи управління та створення позитивної мотивації до змін.

Результати дослідження можуть бути використані в розробці навчальної літератури, науково-методичних матеріалів, нових освітніх технологій, що сприятиме формуванню професійно-творчого, якісного рівня кадрової політики в бібліотечній сфері.

Основні наукові положення, висновки і рекомендації дисертаційного дослідження реалізовано в розробці та практичному впровадженні Стратегічного плану розвитку на 1998-2003 рр. у Національній парламентській бібліотеці України, підготовці комплекту документів для надання бібліотеці статусу науково-дослідної установи, створенні її нової організаційної структури, реалізації проекту Канадського інформаційного центру на базі бібліотеки, упровадженні додаткових платних бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг, переорієнтації діяльності на розширення форм взаємовигідної співпраці і партнерсько-договірних відносин, залучення спонсорів і меценатів для фінансової підтримки бібліотеки; рекомендаціях щодо прийняття соціально-економічних стратегій розвитку обласних універсальних наукових бібліотек в умовах ринкової економіки. Зазначене підтверджується актом про впровадження.

У процесі викладання в Київському національному університеті культури і мистецтв підготовлено та впроваджено такі курси: “Державна політика в бібліотечній сфері”, “Інформаційний бізнес”, “Інформаційний менеджмент”, а також спецкурси “Сучасна бібліотека в процесі трансформацій” та “Платні продукти і послуги в бібліотеках”, про що свідчить акт про впровадження.

Особистий внесок здобувача. Дослідження виконано самостійно, найважливіші наукові результати одержані дисертантом особисто. Переважна більшість публікацій автора за темою дисертації є одноосібними.

Дослідження змін читацьких потреб і стану їх задоволення в перші роки незалежності України здійснено спільно з працівниками Соціологічної служби з вивчення читання Національної парламентської бібліотеки України. Їх результати опубліковано в співавторстві з О. Александровою, В. Студенковою, Ю. Зборовським, Г. Семенцем. Авторові дослідження належить ідея вивчення споживчих потреб користувачів, зокрема в додаткових платних бібліотечно-інформаційних продуктах і послугах, співавторам – створення системи соціологічних розвідок з метою виявлення динаміки читацьких запитів, інтересів, переваг та подальшого опрацювання отриманих результатів за допомогою комп’ютерної техніки.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, висновки і результати дослідження оприлюднено в доповідях на наукових конференціях, семінарах, нарадах міжнародного, державного і регіонального рівнів, зокрема: “Бібліотека в демократичному суспільстві” (Київ, 1995), на ювілейній науково-практичній конференції до 130-річчя Національної парламентської бібліотеки України “Бібліотека і час” (Київ, 1996), нараді директорів державних обласних універсальних наукових та центральних міських бібліотек України “Регіональна бібліотечна політика на сучасному етапі” (Київ, 1999), на міжнародній науковій конференції “Бібліотеки – центри науково-інформаційних ресурсів XXI століття” (Київ, 2000), на міжнародній науковій конференції “Бібліотечно-інформаційний сервіс” (Київ, 2001), на міжнародній науково-практичній конференції “Бібліотеки в інформаційному суспільстві: ресурси та нові технології” (Київ, 2001), на науково-практичній конференції Української бібліотечної асоціації “Професійний бібліотечний рух: назустріч змінам бібліотечно-інформаційного середовища” (Київ, 2001), на науково-практичній конференції “Бібліотеки для юнацтва в сучасній Україні: реалії та перспективи” (Київ, 2002), на міжнародній науковій конференції “Професійний імідж бібліотекаря інформаційного суспільства” (Київ, 2002), на культурологічних читаннях пам’яті Володимира Подкопаєва (Київ, 2002), на міжнародній науковій конференції “Інноваційна діяльність – стратегічний напрям розвитку наукових бібліотек” (Київ, 2003), на науково-практичній конференції “Стан культурно-мистецької освіти в Україні та новітні парадигми її розвитку” (Київ, 2003), на міжнародній науковій конференції “Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ” (Київ, 2004), на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Київського національного університету культури і мистецтв.

Текст дисертації, її основні положення, висновки і рекомендації обговорено на засіданні міжкафедрального науково-методологічного семінару Київського національного університету культури і мистецтв.

Публікації. Основні теоретичні положення, висновки і результати дисертаційного дослідження відображені в 57 публікаціях. Серед них: 1 монографія (одноосібна), 15 науково-методичних видань, 39 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць (із них – 21 стаття в наукових фахових виданнях України з педагогічних наук); 2 тези доповідей на міжнародній та всеукраїнській наукових конференціях.

Кандидатська дисертація на тему “Проблема вдосконалення організаційної структури державної (національної) бібліотеки (на прикладі України)” була захищена в 1991 р., її матеріали в тексті докторської дисертації не використовувалися.

Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження, логікою подання матеріалів та висновків. Вона складається із вступу, п’яти розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації 475 сторінок: основний текст – 397 сторінок, список використаних джерел – 654 найменування (на 60 сторінках) та 5 додатків (на 17 сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність і зв’язок з науковими програмами і планами, визначено мету і завдання, об’єкт і предмет, методологію і методи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, висвітлено їх апробацію та впровадження, публікації автора.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади дослідження соціально-економічних аспектів розвитку бібліотеки”, який складається з трьох підрозділів, здійснено аналіз еволюції науково-теоретичних підходів до проблем економіки бібліотечної діяльності; розроблено понятійно-термінологічний апарат дослідження; узагальнено набутий досвід підходів до вивчення процесів перетворення бібліотеки відповідно до суспільних змін та обгрунтовано теоретико-методологічну базу дослідження.

Доведено, що засади формування уявлень про потенційні економічні можливості бібліотеки були закладені у 20-ті роки ХХ ст., проте лише в другій половині 60-х – початку 70-х років розпочалося наукове осмислення соціально-економічної сутності бібліотеки, що зумовило дослідження специфіки проявів економічних законів у бібліотечній сфері, упровадження наукової організації праці, визначення понять економіки бібліотечної справи і економіки бібліотеки, здійснення пошуку обгрунтованих критеріїв для її фінансування. В результаті досліджень відомих бібліотекознавців І. Фруміна, С. Новикова, Л. Кожевнікової, Ж. Шадріної економіка бібліотечної діяльності визначена як окремий напрям бібліотекознавства та його прикладна наукова дисципліна.

З’ясовано, що економічна реформа перебудови народного господарства в другій половині 1980-х років зумовлює нові економічні орієнтири, стає чинником унормування додаткових платних послуг у бібліотечній сфері та стимулює проведення досліджень, спрямованих на пошук нетрадиційних підходів до організації діяльності в новій економічній ситуації. Практичний досвід більшості бібліотек свідчить про необхідність упровадження ефективних форм діяльності, а результати досліджень підтверджують, що без урахування економічного контексту їх функціонування втрачає перспективу.

Глобальні процеси інформатизації суспільства сприяють застосуванню нових інформаційних технологій, модернізації основних напрямів бібліотечної діяльності, стимулюють упровадження додаткових платних продуктів і послуг. Проблема адаптації бібліотеки до нових умов визначає необхідність прийняття нової моделі життєдіяльності та пошуку шляхів її досягнення. Найбільшу наукову цінність мають дослідження актуальних теоретичних проблем розвитку бібліотеки в працях В.Ільганаєвої, Н.Кушнаренко, М.Слободяника, Л.Філіпової, А.Чачко. Серед досліджень окремих економічних аспектів діяльності бібліотеки є праці О.Башун, І.Давидової, І.Джерелієвської, В.Клюєва, С.Колегаєвої, Н.Могілевер, Г.Саприкіна, І.Суслової.

На основі аналізу бібліотекознавчої думки та науково-пізнавальних підходів до проблеми економічних аспектів бібліотечної діяльності підсумовано, що стан теоретико-методологічного обґрунтування проблеми розвитку бібліотеки як суб’єкта господарювання в процесі розбудови національної економіки досі залишається актуальною науковою проблемою. Вивчення трансформаційних процесів у діяльності українських бібліотек із застосуванням різних наукових підходів та логічної інтерпретації накопиченого емпіричного матеріалу, що репрезентовано в працях дослідників, хоча й створюють наукову базу для узагальнення напрацювань, проте визначають нагальну необхідність здійснення комплексного дослідження розвитку бібліотеки в нових умовах на рівні теоретичного осмислення сутності соціально-економічних змін. Поглиблений аналіз теоретико-методологічної бази соціально-економічних аспектів перетворення бібліотеки свідчить про наявність проблемної наукової ситуації, вирішення якої полягає в необхідності створення концепції соціально-економічного розвитку бібліотеки для забезпечення ефективного функціонування в нетрадиційному для неї середовищі – ринковій економіці.

Аналіз понятійно-термінологічного апарату дослідження засвідчив про значне відставання бібліотечної термінології від сучасних потреб, які безпосередньо пов’язані з процесом соціально-економічного розвитку бібліотеки. Доведено, що концептуальне значення для формування сучасної бібліотечної термінології мають уточнення наявних та вироблення нових економічних понять. Під соціально-економічним розвитком бібліотеки запропоновано розуміти специфічний процес її зміни й оновлення, який характеризується набуттям нових соціально-економічних властивостей, перетворенням і удосконаленням діяльності в умовах ринкової економіки та зумовлює її утвердження як інформаційної інтелектуально-виробничої системи.

Новий суспільний устрій України зумовлює необхідність перегляду сутності сучасної бібліотеки, роль якої значно зростає в інформаційному суспільстві. В контексті зазначеного пропонується розглядати сучасну бібліотеку як інформаційну інтелектуально-виробничу систему, яка є базовою складовою суспільного розвитку України, сукупністю взаємопов’язаних структур і процесів соціально-економічного механізму накопичення, зберігання, створення і розповсюдження бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг для забезпечення інформаційно-інтелектуальних та споживчих потреб користувачів. Соціально-економічна трансформація бібліотеки визначається як окрема стадія її розвитку, складний процес перетворення та переходу до наступної стадії – завершення перебудови і становлення як суб’єкта господарювання з набуттям нових економічних властивостей. Відповідно до цього, трансформаційний потенціал бібліотеки тлумачиться як особливо значима в період змін системна якість – здатність до ефективного накопичення, поповнення і використання бібліотечно-інформаційних ресурсів, готовність до саморозвитку, спрямування на радикальне оновлення діяльності в контексті соціально-економічного розвитку України.

Обгрунтовано, що адаптація бібліотеки до ринкових умов має два основні прояви: активний і пасивний. Активна адаптація – це здійснення цілеспрямованого, дієвого, активного впливу на макросередовище з метою досягнення ефективних законодавчо-нормативних умов та лібералізації державної політики, пошуку додаткових джерел позабюджетного фінансування і взаємовигідних партнерів для співпраці, створення та реалізація продуктів і послуг, необхідних для забезпечення сучасних інформаційних потреб користувачів. Пасивна адаптація – здійснення поступових змін у мікросередовищі бібліотеки завдяки використанню наявних механізмів управління для забезпечення внутрішніх організаційних, структурно-функціональних, техніко-технологічних удосконалень бібліотечної діяльності.

Аналіз теоретичних узагальнень бібліотечної проблематики на попередніх етапах свідчить про утвердження інтеграційних засад бібліотечної діяльності, які виявляються в трьох основних наукових напрямах: інформаційно-когнітивному, гуманістичному, соціально-економічному. Перший напрям визначає інтеграцію бібліотечної діяльності з інформаційною сферою та базується на когнітивній парадигмі розуміння сутності бібліотеки, головним призначенням якої є формування бази знань та організація доступу до неї за допомогою широкого використання інформаційних технологій у тісному взаємозв’язку з вивченням сучасних потреб користувачів. Зазначений напрям найбільше розроблений в українському бібліотекознавстві.

Другий напрям відображає інтегративні тенденції сучасної бібліотеки з гуманістичними ідеалами, які вже сформувалися в психології, педагогіці, соціології, культурології. Вони визначають превалювання соціальних аспектів розвитку бібліотеки в контексті взаємовідносин з іншими сферами діяльності та особистісно орієнтоване спрямування організації її функціонування. Бібліотека розглядається як культурно-цивілізаційний феномен, соціальна інституція, головним завдянням якої є сприяння всебічному розвиткові особистості користувача на основі вивчення його потреб та забезпечення вільного доступу до інформації за допомогою інформаційних технологій.

Третій напрям пов’язаний із входженням бібліотеки в ринкові взаємодії, налагодженням економічних механізмів її функціонування, зміною соціальних пріоритетів організації діяльності на соціально-економічні, утвердженням та ідентифікацією свого місця в інформаційному суспільстві, переходом до ринкової моделі розвитку. Він презентує дослідження окремих аспектів функціонування бібліотеки в умовах ринкової економіки, які сприяють поглибленню уявлень про економічні новації в бібліотечній практиці. Доведено, що останній із напрямів є найменш дослідженим в українському бібліотекознавстві.

Підкреслено, що радикальні перетворення сучасної бібліотеки в новому соціально-економічному середовищі є системними та забезпечуються розширенням взаємовідносин у межах систем “держава – бібліотека – користувач” і “суспільство – бібліотека – користувач”, що дозволяє створювати і реалізовувати економічно та соціально значущі модельні схеми бібліотечних процесів з огляду на загальні тенденції розвитку бібліотечної сфери та специфіку конкретної бібліотеки, регулювати зміни в системі відносин між бібліотекою і ринковим середовищем.

Складність предмета вивчення та комплексний теоретико-прикладний характер дослідження зумовили необхідність визначити його методологічною основою діалектику як загальну методологію пізнання та застосувати системний підхід для вивчення бібліотеки як цілісного об’єкта і суб’єкта соціально-економічних трансформацій; макроекономічний підхід — для обґрунтування бібліотеки як необхідної суспільству інформаційної інтелектуально-виробничої системи; мікроекономічний підхід — для дослідження бібліотеки як суб’єкта господарювання; а також пізнавальний потенціал загальнонаукових методів: джерелознавчого пошуку, термінологічного і порівняльного аналізів, методу моделювання, емпіричних, діагностичних та прогностичних методів, кількісного і якісного аналізу емпіричних даних, наукового спостереження, експерименту та ін.

Доведено, що найбільш продуктивною є розробка концепції соціально-економічного розвитку бібліотеки, яка створює методологічне підгрунтя для побудови дієвих моделей сучасної бібліотеки з наступною їх деталізацією в програмах і планах. Розробка й упровадження концепції соціально-економічного розвитку має здійснюватися як поетапний процес, що складається із логічної системи послідовного вивчення та аналізу функціонування бібліотечної установи як інформаційної інтелектуально-виробничої системи. Запропоновано поетапну методику комплексного вивчення бібліотеки, яка забезпечує побудову її нової моделі, зумовлює перехід до соціально-економічної стратегії розвитку, визначає перспективні шляхи реалізації змін, що відповідає меті і завданням дослідження.

У другому розділі “Вплив соціально-економічних чинників на розвиток бібліотек України”, який складається з трьох підрозділів, досліджуються історичні передумови соціально-економічних трансформацій бібліотеки в контексті суспільних змін; аналізується процес утворення правових засад бібліотечної діяльності; визначається специфіка фінансування українських бібліотек у порівнянні з державною політикою та досвідом фінансової підтримки бібліотечної сфери в зарубіжних країнах; пропонується історична періодизація соціально-економічного розвитку бібліотек України.

На основі всебічного аналізу макроекономічних аспектів розвитку бібліотек та найхарактерніших змін у їх діяльності доведено, що в середині 1960-х років ХХ ст. зароджуються процеси взаємопроникнення економіки і бібліотечної справи. З середини 80-х років ХХ ст. розпочинається потужний трансформаційний процес, зумовлений історичними, демократичними та соціально-економічними перетвореннями. Зміна системи державності України та перехід до ринкової економіки визначили розвиток соціально-економічних аспектів діяльності бібліотеки. Однак невиваженість соціальних реформ у перші роки розбудови незалежності України призвела бібліотечну сферу до кризового стану. Дестабілізуючим чинником стала діалектична суперечність стосовно організації функціонування бібліотеки як традиційно бюджетної і некомерційної організації в ринковому середовищі, що позначилося як конфлікт цілей і засобів. Цей стан зумовив нагальну необхідність пошуку оптимального варіанта поєднання економічних важелів для забезпечення життєдіяльності бібліотеки з виконанням нею традиційних соціально-культурних функцій. Загальнодержавна тенденція до конвергенції суспільного і ринкового секторів ускладнила ситуацію, внаслідок якої бібліотека відчула соціально-економічні протиріччя бюджетної і позабюджетної діяльності в межах власних цільових установок.

З’ясовано, що впливи макросередовища на бібліотечну сферу визначають у ній за якісними проявами такі закономірні напрями змін: соціально-економічні, які змушують змінювати пріоритети розвитку, організаційно-управлінські форми діяльності, підхід до власного ресурсного потенціалу; нормативно-правові, котрі розширюють можливості економічної діяльності й унормовують соціально-економічний розвиток бібліотеки; інформаційно-технологічні, які стимулюють упровадження комп’ютерної техніки і нових інформаційних технологій, створення широкого спектра додаткових бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг, необхідних сучасному користувачеві; регіональні, котрі відіграють важливу роль в оновленні бібліотечної діяльності та визначають на регіональному рівні практичну реалізацію нормативно-правової орієнтації, забезпечення лібералізації податкового режиму, системи оплати праці тощо. Зазначені впливи макросередовища об’єктивно зумовлюють перетворення зовнішніх змін на внутрішньобібліотечні та визначають необхідність розробки концепції соціально-економічного розвитку.

Обгрунтовано, що сучасний стан бібліотеки — це перехід від екстенсивного до інтенсивного динамічного розвитку, основні напрями якого — входження в ринкові взаємодії, упровадження нових інформаційних технологій, утвердження як важливого чинника інтелектуалізації суспільства і становлення як інформаційної інтелектуально-виробничої системи, діяльність якої спрямовується на створення бібліотечно-інформаційних продуктів та послуг для повного й оперативного забезпечення інформаційних, інтелектуальних та споживчих потреб користувачів.

Аналіз концептуально-правових засад бібліотечної діяльності свідчить, що процес перетворень у бібліотечній сфері України на зламі 80 – 90-х років ХХ ст. характеризується відсутністю системного підходу при здійсненні реформ, які б захищали та підтримували бібліотеку. Загальна лібералізація політики держави в умовах перехідного до ринкової економіки періоду, зменшення і нестабільність фінансування визначили руйнацію бібліотечної інфраструктури та призвели до її кризового стану. З середини 90-х років активізується перехід до правової домінанти регулювання економічних відносин, приймаються законодавчі акти України, що визначають певну автономність і самостійність бібліотеки як суб’єкта господарювання, забезпечують її права як виробника бібліотечно-інформаційних продуктів та послуг, учасника ринкових взаємодій. Податкова і митна політика держави щодо бібліотеки, стимулювання у створенні й наданні платних продуктів та послуг сприяють розвиткові партнерсько-договірних стосунків, залученню спонсорів і меценатів. З 2001 року визначаються позитивна динаміка і стабілізація державного фінансування, накопичується власний досвід отримання позабюджетних коштів, утверджуються нові фінансово-економічні відносини ринкового типу, проте цілісної дієвої системи нормативно-законодавчого забезпечення та правових гарантій функціонування бібліотеки ще не створено. Підсумовано, що для стабілізації соціально-економічного розвитку бібліотеки необхідно визначити нову стратегію формування нормативно-законодавчої бази на державному рівні та вирішити проблему забезпечення додаткового нормативного регулювання її діяльності на рівні суб’єкта господарювання.

Підкреслено, що сучасний стан фінансового забезпечення бібліотечної сфери України – це багатоканальна система фінансування, яка здійснюється на безоплатній основі на кошти бюджетних і позабюджетних фондів, де головним її джерелом залишається державне фінансування. З 2002 року здійснюється перехід на програмно-цільовий принцип фінансування, що дозволяє конкретніше спрямовувати кошти на потреби бібліотек. Державна політика, підкріплена практикою бюджетного недофінансування, визначає нові економічні орієнтири української бібліотеки, що зумовлює зміни в кількісних і якісних параметрах її фінансово-господарських зв’язків. Бібліотека, стикаючись з новою економічною реальністю, розкриває свої потенційні економічні можливості; мобілізує наявні ресурси та накопичує нові; застосовує нетрадиційні підходи до організації функціонування; визначає перспективи і змінює напрями діяльності; створює трансформаційний потенціал для ефективної взаємодії в ринкових умовах, що в кінцевому підсумку означає розвиток бібліотеки та формування її нової моделі, в якій поєднуються соціальне спрямування й економічна доцільність.

Ретроспективний аналіз правових засад і стану фінансування бібліотечної сфери України дозволяють зробити певні прогнозні визначення. Виявлено, що основні чинники ефективності розвитку бібліотеки – це створення цілісної і дієвої правової бази, що спрямована на підтримку, лібералізацію, узгодженість і відкритість процесу прийняття нових рішень, подолання негативних проявів ринкової економіки та забезпечення фінансової стабільності бібліотеки і її економічного зростання через чітке законодавче визначення джерел основного та додаткового фінансування, ефективну пільгову політику, гарантовані бюджетні видатки, фінансову підтримку (конкретні проекти і бюджетні програми), надання адміністративно-господарської самостійності для залучення позабюджетних коштів. Дієвість зазначених чинників сприятиме суспільному розвиткові, соціальному спрямуванню ринкових змін, а бібліотека, залишаючись скарбницею людських знань, трансформується в сучасну інформаційну інтелектуально-виробничу систему.

Аналіз еволюціонування бібліотек України в процесі соціально-економічних трансформацій свідчить про різні історичні етапи на шляху її соціально-економічного розвитку й утвердження як важливої інформаційної інтелектуально-виробничої системи, здатної ефективно забезпечувати сучасні потреби користувачів у бібліотечно-інформаційних продуктах і послугах, сприяти суспільному розвиткові.

У третьому розділі “Становлення і розвиток бібліотек України як суб’єктів господарювання”, який складається з трьох підрозділів, досліджуються процеси перетворення бібліотечно-інформаційних ресурсів за умов переходу до ринкової економіки; розглядається специфіка створення і використання бібліотечно-інформаційних продуктів та послуг; аналізується розвиток нових форм співробітництва і конкуренції в бібліотечній практиці.

Доведено, що перехід України до ринкової економіки суттєво змінив пріоритети діяльності бібліотеки, визначив необхідність її становлення як суб’єкта господарювання, що адаптується, трансформується й інтегрується в нове соціально-економічне середовище. Створення якісного інформаційного потенціалу на новому техніко-технологічному й інтелектуально-виробничому рівнях через забезпечення зберігання, накопичення, поповнення та ефективного використання документних фондів має визначальне значення для успішного розвитку бібліотеки в сучасних умовах.

Серед позитивних зрушень – забезпечення широкого доступу до фондів бібліотеки; можливість використання наявних ресурсних можливостей у господарській діяльності; створення як традиційних, так і нових електронних продуктів та послуг, тематичних, фактографічних, повнотекстових баз даних; використання можливостей Інтернету; впровадження додаткових платних послуг з орієнтацією на індивідуальні потреби користувачів; розвиток корпоративної діяльності, спонсорства і меценатства. Разом з тим неспроможність державного механізму фінансово підтримувати як традиційне комплектування фондів, так і освоєння нових інформаційних ресурсів призвела до значного зменшення кількісних та якісних показників комплектування документних фондів бібліотек України.

На основі дослідження сутності соціально-економічного розвитку бібліотеки як суб’єкта господарювання доведено, що постала нагальна необхідність створення організаційно-господарського механізму, здатного забезпечити функціонування бібліотек в умовах обмеженого і нестабільного фінансування. Серед пріоритетних завдань визначено такі: удосконалення структури і форм зберігання документного фонду; радикальне прискорення процесу накопичення відповідно до сучасних потреб користувачів; змістовне його збагачення за допомогою використання нових техніко-технологічних засобів; пошук додаткових джерел фінансування й упровадження договірно-партнерських відносин; організація ефективної системи використання інформаційного потенціалу для створення необхідних користувачеві бібліотечно-інформаційних продуктів та послуг.

Обгрунтовано, що сутність соціально-економічного розвитку бібліотеки визначається тим, що в умовах ринку вона стає економічною одиницею. Її документний фонд є повноцінним об’єктом суспільно-правових і економічних (товарно-грошових) відносин, що зумовлює розвиток ринкової концепції бібліотеки. Аналіз та оцінка наявних ресурсів виступає як окремий організаційно-економічний цикл діяльності для підготовки наступного циклу – створення бібліотечно-інформаційних продуктів та послуг, які є іманентною складовою трьох етапів відтворного циклу: виробництво (створення), розподіл (надання, продаж), споживання (використання). Таким чином, бібліотечно-інформаційні продукти і послуги набувають форм і якостей товару, мають собівартість і ціну, а також певні функціональні, соціальні, ціннісні характеристики, що робить їх об’єктом вибору користувача та визначає його купівельну поведінку. Згідно з цим, визначено три рівні якості забезпечення потреб: традиційна потреба в бібліотечно-інформаційних продуктах та послугах; потреба інтелектуального і культурного