ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РУДИКА ОЛЬГА ВІКТОРІВНА

УДК 658.589

РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА У ТРАНСФОРМАЦІйній ЕКОНОМІці

Спеціальність 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківському національному економічному університеті

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор
Задорожний Григорій Васильович,
Харківський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України,
професор кафедри економіки підприємства та менеджменту.

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, доцент
Гриньов Андрій Валентинович,

Харківський національний автомобільно-дорожній університет Міністерства освіти і науки України,
зав. кафедри міжнародної економіки.

кандидат економічних наук, доцент

Лепа Роман Миколайович,

зав. відділом проектування систем підготовки і прийняття управлінських рішень Науково-дослідного центру інформаційних технологій інституту економіки промисловості НАН України

Провідна установа: Східноукраїнський національний університет
ім. Володимира Даля, кафедра менеджменту, Міністерство освіти і науки України, м. Луганськ

Захист відбудеться 06 липня 2006 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.055.01, у Харківському національному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків,
пр. Леніна, 9-а.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Харківського національного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пров. Інженерний, 1-а.

Автореферат розісланий 05 червня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О. М. Ястремська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах сьогодення в світову економіку активно впроваджуються інновації. Промисловість все активніше застосовує до нових товарів нові технології. Інновації формують магістральний шлях, який забезпечує стійке зростання підприємств та організацій. У галузях промисловості , в яких інновації стали звичайним ділом, підприємства змагаються у швидкості їх впровадження. Перемогти в конкурентній боротьбі зараз можливо тільки тоді, якщо підприємство буде пропонувати продукцію самої високої якості, виготовлену на новітньому обладнанні за останніми технологіями.

Треба зазначити, що на сьогодні, згідно оцінки експертів Світового Економічного Форуму (СЕФ), Україна за конкурентоспроможністю посідає дуже низькі місця серед інших країн світу. Так, згідно індекса зростання конкурентоспроможності (GCI) країна посіла 86-е місце серед 104-х країн світу, а за індексом мікроекономічної конкурентоспроможності (BCI) – 69-е місце серед 101-ї країни світу. За інноваційною компонентою індексу конкурентоспроможності (GCI) Україна займає 86-е місце.

Відставання підприємств України за інноваційною діяльністю від фірм інших країн світу не дозволяє їм забезпечити високу конкуренто-спроможність, а значить і стійке економічне зростання.

Ці обставини зумовлені як проблемами, що склалися у реальній економіці України, так і необхідністю уточнення нових положень теоретичних і науково-методичних розробок у галузі інноваційного розвитку.

Питаннями інноваційної діяльності на різних рівнях ієрархії економіки займалися такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як: Бубенко П., Гальчинський А., Геєць В., Гриньов А., Гриньова В., Задорожний Г. В., Ілляшенко С., Кристенсен К. М., Кузик Б., Лепа Р., Лепейко Т., Рейном М. Е., Семиноженко В., Яковець Ю. та інші. Проте потребують подальшого вирішення і уточнення такі питання як: поняття “інновація” та визначення поняття “інноваційний потенціал підприємства”, методики оцінки інноваційного потенціалу (ІП) підприємства, визначення стратегічної позиції підприємства та інші.

У зв’язку з цим тема дисертаційної роботи, у якій вирішуються зазначені вище проблеми, є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота узгоджується з основними напрямами наукових результатів, теоретичних положень та висновків наукових досліджень, проведених за безпосередньою участю автора на кафедрі економіки підприємства та менеджменту Харківського національного економічного університету за темою “Розробка методики планування інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств” (номер державної реєстрації 0103U008936).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення і розвиток теоретичних і методичних підходів до оцінки ІП підприємств, а також розроблення практичних рекомендацій з формування стратегії їх економічного зростання на основі розвитку ІП.

Для досягнення поставленої мети було поставлено і вирішено такі завдання:

проаналізувати тенденції інноваційного розвитку трансформаційної економіки країни;

дослідити особливості інноваційних процесів у галузях економіки країни;

визначити проблеми інноваційної діяльності на рівні підприємств;

узагальнити теоретичні підходи щодо визначення понять "інновація" та "інноваційний потенціал" та уточнити їх з урахуванням тенденцій розвитку суспільства;

проаналізувати існуючі методи оцінки інноваційного потенціалу підприємств;

удосконалити методики експрес-оцінки ІП підприємства з урахуванням галузевих особливостей;

визначити теоретичні та практичні основи оцінки інноваційного потенціалу та економічного зростання підприємств на основі інтегральних показників і системи окремих показників;

здійснити оцінку інноваційного потенціалу та економічного зростання підприємств коксохімічної промисловості;

розвинути методичні підходи до стратегічного позиціонування підприємств і обґрунтувати на цій основі стратегію економічного зростання з урахуванням розвитку ІП, її місце в системі стратегій підприємства;

обґрунтувати заходи державної підтримки інноваційної діяльності підприємств.

Об’єктом дослідження обрано процеси розвитку інноваційного потенціалу підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні положення та організаційно-методичне забезпечення оцінки ІП підприємств і стратегії їх розвитку.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертації склали фундаментальні положення економічної теорії, менеджменту, наукові праці зарубіжних та вітчизняних учених з проблем постіндустріального суспільства та інноваційного розвитку. Інформаційною базою дослідження стали нормативно-правові акти України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України й органів статистики Харківської області, фінансової та бухгалтерської звітності підприємств та організацій НВА “Укркокс”.

У процесі дисертаційного дослідження було використано такі наукові методи: системного підходу – для обґрунтування теоретичних засад розвитку інноваційного потенціалу підприємства; аналізу та синтезу, індукції та дедукції – для деталізації і уточнення предмету дослідження; експертних оцінок – для визначення інноваційного потенціалу підприємств; таксономічного і кластерного аналізу – для оцінки інноваційного потенціалу та економічного зростання підприємств; графічний – для ілюстрації висновків дослідження, матричного підходу – для стратегічного позиціонування підприємств; прийоми порівняння та узагальнення – для визначення показників оцінки інноваційного потенціалу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці й обґрунтуванні теоретичних положень і методичних підходів щодо оцінки розвитку інноваційного потенціалу підприємств та міститься в такому:

удосконалено:

- визначення поняття “інновація” на основі структурно-логічної моделі системи отримання інноваційного продукту з урахуванням нових рис та ознак, характерних для економіки знань, що дозволяє розкрити специфіку інновацій у трансформаційній економіці;

- визначення поняття “інноваційний потенціал підприємства” на основі ресурсного підходу, що дозволяє структурувати його за окремими складовими;

- методику оцінки ІП підприємств з застосуванням експертних методів на основі таких чотирьох блоків: управлінський, ресурсний, організаційний та функціональний;

одержали подальший розвитку:

- методика кількісної оцінки ІП та рівня економічного зростання коксохімічних підприємств, яка базується на інтегральних і окремих показниках з використанням таксономічного і кластерного аналізу, з урахуванням таких його елементів: науково-технічного та інтелектуального, інвестиційного, техніко-технологічного;

- методичний підхід до стратегічного позиціонування підприємств із застосуванням запропонованої матриці, в основу якої покладені результати інтегральної оцінки інноваційного потенціалу та економічного зростання, що дозволяє визначити стратегічну позицію підприємств за обраними критеріями та обґрунтувати стратегію розвитку відповідно до отриманої оцінки.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні і методичні положення та висновки поглиблюють теорію економічної науки з проблем розвитку інноваційного потенціалу, а практичні рекомендації, викладені в роботі, дозволяють здійснити обґрунтовану оцінку інноваційного потенціалу та впровадити конкретні заходи з його формування та розвитку на підприємствах України.

Методичні рекомендації з оцінки інноваційного потенціалу підприємства впроваджені в практику роботи Державного інституту з проектування коксохімічних підприємств “Дніпрококс” (акт № 05-П від 27.10.2004) та металургійного промислового підприємства ВАТ “Алчевськкокс” (акт № 05-П від 27.10.2004).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною, завершеною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до змісту та обґрунтування розвитку інноваційного потенціалу на підприємстві.

Конкретна особиста участь здобувача у роботі 6 (за списком, наведеним у авторефераті), полягає в наступному: розглянуто інноваційний потенціал підприємства як відображення медіаційної природи господарського розвитку, запропонована схема співпраці медіатора знань зі споживачем інновацій, розроблено комплекс показників оцінки інноваційного потенціалу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати виконаного дослідження, що містять наукову новизну, оприлюднені на ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону” (м. Дніпропетровськ, 2002р.) , ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні наукові дослідження - 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006р.).

Публікації. Основні результати та висновки дисертаційного дослідження опубліковані у 10 наукових працях (8 статей у наукових виданнях, що визнані ВАК України фаховими з економіки, 2 тези доповідей на науково-практичних конференціях) загальним обсягом 5,32 ум.-друк. арк., з яких особисто автору належить 4,99 ум.-друк. арк.

Структура та обсяг дисертації Дисертація має вступ, три розділи, висновок, список використаних джерел, що включає 168 найменування і 5 додатків. У дисертації є 28 таблиць, 65 рисунків. Загальний обсяг дисертації 252 стор. машинописного тексту, основний зміст роботи викладений на 181 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Розвиток та проблеми інноваційної діяльності підприємств в економіці України” проаналізовано тенденції інноваційного розвитку трансформаційної економіки України. Досліджено особливості інноваційних процесів у галузях економіки країни. Визначено проблеми інноваційної діяльності на рівні підприємств. В дисертації визначено, що у промисловості України за період 2000 – 2004 роки зменшилася кількість підприємств, які займалися інноваційною діяльністю, з 18,0% до загальної кількості обстежених до 13,7%.

Основними напрямами проведення інновацій промисловими підприємствами України у 2004 році були наступні: придбання засобів виробництва – 44,3% до кількості підприємств, що здійснювали інновації; технологічна підготовка виробництва – 30,6%; маркетинг та реклам – 27,3% і дослідження та розробки – 26,9%.

Проведене дослідження показало, що незважаючи на збільшення загального обсягу фінансування промисловими підприємствами України інноваційної діяльності у 2000 – 2004 роках у 2,6 рази, за цей же період на 40% зменшилася віддача від цих вкладень.

Найбільший обсяг фінансових ресурсів промислові підприємства України у 2004 році спрямовували на наступні напрямки інноваційної діяльності: придбання машин та обладнання – 59,9% (від загального обсягу фінансування); виробниче проектування та підготовка виробництва – 17,8%; дослідження та розробки – 9,8%.

У 2004 році фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств України за джерелами розподілилося наступним чином: власні кошти – 77,3% (від загального обсягу); кредити – 17,8%; іноземні інвестори – 2,5%; бюджети всіх рівнів та позабюджетні фонди – 1,4% та інші.

За аналізований період дослідженням було установлено зменшення не тільки кількості промислових підприємств, що займалися інноваційною діяльністю, але й зменшення кількості промислових підприємств, що впроваджували інновації з 14,8% від загальної їх кількості у 2000 році до 10,0% у 2004 році.

Основними напрямками впровадження інновацій на промислових підприємствах України у 2004 році були наступні: освоєння виробництва інноваційних видів продукції – 7,8% (до загальної кількості підприємств); впровадження нових технологічних процесів – 49,0% та проведення промислової механізації та автоматизації виробництва – 3,7%. Аналіз засвідчив збільшення у 2000 – 2004 роках абсолютного обсягу відвантаженої промисловими підприємствами України інноваційної продукції у 1,5 рази, але в той же час зменшення питомої ваги відвантаженої інноваційної продукції у загальному її обсязі з 9,4% у 2000 році до 5,8% у 2004 році.

У загальному обсязі відвантаженої інноваційної продукції у 2004 році найбільшу питому вагу займали: продукція, що зазнала суттєвих змін – 50,8%; удосконалена продукція – 33,7% та інша інноваційна продукція – 15,5%. Дослідження показало, що інноваційні процеси не з однаковою швидкістю протікають в різних галузях економіки України. Так, найбільш активно інноваційною діяльністю займалися підприємства наступних галузей економіки України: виробництво коксу та продуктів нафто перероблення – 39,2% (до загальної кількості підприємств); машинобудування – 24,4%; хімічної та нафтохімічної промисловості – 24,3% та інші.

Найбільша питома вага у фінансуванні інноваційної діяльності підприємств приходилася на наступні види економічної діяльності: машинобудування – 30,5% (від загального обсягу) і хімічну та нафтохімічну промисловість – 16,5%; металургію та оброблення металу – 16,4%; харчову промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів – 15,3%.

Як і за інноваційною активністю, так і за впровадженням інновацій лідерами у промисловості України є такі види економічної діяльності: виробництво коксу та продуктів нафто перероблення – 28,0% (до загальної кількості); машинобудування – 18,6%; хімічна та нафтохімічна промисловість – 16,3%; металургія та оброблення металу – 11,5%.

Найбільший обсяг реалізованої інноваційної продукції було промисловими підприємствами наступних видів економічної діяльності: машинобудування – 44,6% (до загального обсягу реалізованої продукції); хімічної та нафтохімічної промисловості – 15,6%; харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів – 14,7%; металургії та оброблення металу – 7,8%.

У процесі дослідження інноваційної діяльності безпосередньо самих промислових підприємств було установлено, що як і види економічної активності вони відрізняються як інноваційною активністю так і швидкістю впровадження інновацій у виробництво. Це зумовлено як рівнем менеджменту на них, так і невирішеністю деяких теоретичних питань, які не дозволяють вести цілеспрямовану і ефективну роботу по розробці та впровадженню інновацій у виробництво. Серед таких не до кінця вирішених теоретичних питань є недосконалість методики оцінки інноваційного потенціалу підприємств та вибір стратегії їх позиціонування та розвитку.

У другому розділі “Теоретичні основи оцінки інноваційного потенціалу підприємств” досліджуються питання сутності і змісту інновацій та інноваційного потенціалу, аналізу структури останнього та оцінки його складових. Проведено аналіз інноваційного потенціалу на прикладі діяльності підприємств НВА “Укркокс”.

Аналіз та узагальнення відомих в літературі підходів до визначення інновації та інноваційного потенціалу дозволив запропонувати нові, удосконалені визначення цих понять та розглянути необхідні умови створення інновацій, під якими в дисертації розуміється – впровадження знань людей, результат трансформації ідей, досліджень, розробок, що застосовується на практиці. При певному спрощені наявність умов для інноваційної діяльності і отримання інноваційного продукту можна представити у вигляді схеми (рис.1).

Рис. . Схема складових системи отримання інноваційного продукту

Інноваційний потенціал підприємства розглядається як здатність підприємства займатися інноваційною діяльністю, сукупність ресурсів, необхідних для впровадження інноваційної діяльності та виробництва інноваційних продуктів. Таке визначення ІП підприємства враховує два моменти: з одного боку ІП – це категорія, яка характеризує потенційні можливості до здійснення інноваційної діяльності, з іншого – це наявність ресурсів.

Оцінка ІП в даний час не піддавалася таким поглибленим дослідженням, як стратегічний потенціал підприємства. Проте, методи, вживані для визначення рівня розвитку стратегічного потенціалу, можуть бути адаптовані для оцінки ІП підприємства. При цьому повинні бути враховані всі ресурсні складові ІП, що виділяються його дослідниками.

На підставі аналізу існуючих методів оцінки розвитку потенціалу підприємств досліджуваного кластеру автор пропонує використання двох методів:

- ґрунтованого на застосуванні експертних оцінок окремих ресурсних блоків ІП підприємства для одержання підсумкової оцінки;

- інтегральної оцінки рівня розвитку ІП підприємств за допомогою таксономічного аналізу і методу k-середніх.

На засаді експертних оцінок у роботі проведено експрес-оцінку інноваційного потенціалу підприємств НВА “Укркокс” за обґрунтованими блоками: управлінський (А1), ресурсний (А2), організаційний (А3) та функціональний (А4). Окремий блок складається з кількох складових (Bi), а кожна складова може бути розподілена на декілька елементів (Dj).

Експертні оцінки були скореговані на вагомі коефіцієнти та на підставі їх розраховано загальну експрес-оцінку ІП. Зведені результати розрахунків представлено у табл. 1.

Таблиця 1

Зведені результати експрес-оцінки ІП підприємств, бали

Назва

підприємства | Блок | Оцінка інновацій-ного потенціалу

Управлін-ський | Ресурсний | Організаційний | Функціональ-ний

Екс-перт-на оцін-ка | Скоре-гована оцінка | Екс-перт-на оцін-ка | Скоре-гована оцінка | Екс-перт-на оцін-ка | Скоре-гована оцінка | Екс-перт-на оцін-ка | Скоре-гована оцінка

ВАТ “Авдіївсь-кий КХЗ” | 2,70 | 0,54 | 2,98 | 0,89 | 3,17 | 1,27 | 3,02 | 0,30 | 3,00

ВАТ “Маркохім” | 3,02 | 0,91 | 2,91 | 0,58 | 2,93 | 1,17 | 2,83 | 0,28 | 2,94

ВАТ“Ясинівський КХЗ” | 2,72 | 1,09 | 2,72 | 0,82 | 2,70 | 0,27 | 2,52 | 0,50 | 2,68

ВАТ “Алчевськкокс” | 2,52 | 1,01 | 2,78 | 0,83 | 2,75 | 0,55 | 2,71 | 0,27 | 2,66

ВАТ “Баглейкокс” | 2,31 | 0,46 | 2,35 | 0,24 | 2,24 | 0,89 | 2,16 | 0,65 | 2,24

ВАТ “Запоріжкокс” | 3,05 | 0,92 | 2,75 | 0,55 | 2,93 | 1,17 | 2,72 | 0,27 | 2,91

АТЗТ“Харківський КХЗ” | 2,05 | 0,41 | 1,94 | 0,78 | 2,11 | 0,21 | 1,94 | 0,58 | 1,98

ВАТ “Дніпрококс” | 3,08 | 1,23 | 3,23 | 0,97 | 3,25 | 0,65 | 3,43 | 0,34 | 3,19

Для оцінки рівня розвитку ІП підприємств перед експертними оцінками необхідно використовувати підходи, які базуються на офіційних статистичних даних. Розроблена методика кількісної і якісної оцінки ІП підприємства на основі інтегрального та окремих показників.

Кількісний інтегральний показник ІП підприємств формується з складових, які характеризують наступні ресурси: науково-технічний і інтелектуальний, інвестиційний та техніко-технологічний.

До окремих показників, що характеризують науково-технічну і інтелектуальний складову ІП, віднесено: частку винахідників і раціоналізаторів в загальній чисельності працюючих; кількість поданих заявок на видачу охоронних документів (на винаходи, корисні моделі, промислові зразки); кількість отриманих охоронних документів (на винаходи, корисні моделі, промислові зразки); кількість використаних об'єктів промислової власності і раціоналізаторських пропозицій; величину прибутку (доходу), отриманого від використовування винаходів і раціоналізаторських пропозицій, тис. грн; обсяг витрат підприємства на НДДКР, тис. грн.

Для аналізу інвестиційної складової ІП запропоновано використовувати такі показники: відношення об'єму інвестицій відповідно: в основний капітал, на технічне переоснащення і реконструкцію виробництва, в діючі об'єкти до вартості основних фондів, тис.грн/млн.грн;

До показників, що характеризують техніко-технологічну складову ІП, було віднесено: обсяг витрат підприємства відповідно: на придбання прав на патенти, ліцензії і на об'єкти промислової власності; на підготовку виробництва для випуску нової продукції; на придбання нового устаткування; на придбання нових технологій, тис.грн;

Запропонована сукупність окремих показників була застосована для оцінки складових ІП підприємств НВА “Укркокс”. Результати оцінки складових ІП є підґрунтям для визначення інтегральної оцінки ІП за період 2001 – 2005 рр. (рис. 2).

2001р. 2005р.

Рис. 2. Оцінка ІП підприємств НВА “Укркокс”

Як свідчать результати інтегральної оцінки ІП підприємств за 2001 – 2005 рр., в досліджуваній сукупності (11 підприємств) підвищили ІП три підприємства, а вісім підприємств дещо його знизили.

Розроблена методика дозволила в динаміці проаналізувати розвиток ІП кожного з підприємств досліджуваної сукупності.

Кількісна інтегральна оцінка дозволяє визначити тенденції розвитку ІП підприємств, але не досягнутий його рівень, для чого необхідно використовувати кластерний аналіз.

Згідно розрахунків, які здійснено з використанням пакету “STATISTICA 6.0” коксохімічні підприємства НВА “Укркокс” за 2005 рік в залежності від значень складових ІП було розподілено на три кластери: високий, середній та низький рівні (табл. 2).

Таблиця 2

Розподіл підприємств НВА “Укркокс” по кластерах залежно
від значення компонент ІП

I кластер
(високий рівень ІП) | II кластер
(середній рівень ІП) | III кластер
(низький рівень ІП)

ВАТ “Авдіївсь-кий КХЗ” | ВАТ “Маркохім” | ЗАТ Єнакіївський коксохімпром

ВАТ “Алчевськкокс” | ВАТ “Дніпрококс” | ВАТ“Ясинівський КХЗ”

Ват “Донецьккокс” | ВАТ “Баглейкокс”

ВАТ “Запоріжкокс” | Макіївський КХЗ

Дніпродзержинський КХЗ

З аналогічною методикою було визначено кількісний інтегральний показник економічного зростання підприємств, та здійснена якісна оцінка досягнутого його рівня. Запропонована методика оцінки ІП та економічного зростання підприємств є підґрунтям для визначення конкурентних позицій і вибору стратегії інновацій його розвитку.

У третьому розділі “Стратегічні аспекти розвитку інноваційного потенціалу підприємств” визначено місце інноваційної стратегії в системі стратегій промислового підприємства, обґрунтовано методичний підхід та інструментарій стратегічного позиціювання підприємств з урахуванням оцінки їх ІП та сформульовано вимоги до механізмів державної підтримки суб’єктів інноваційної діяльності.

Основною метою інноваційної стратегії підприємства є створення та розвиток ІП, реалізація якого забезпечуватиме стійкі конкурентні переваги суб’єкта господарювання, які ґрунтуються на впровадженні інновацій.

Обов’язковими умовами при обґрунтуванні стратегічних заходів в сфері інноваційної діяльності та розвитку ІП є їх відповідність обраним підприємством загальній та конкурентній стратегіям. Інноваційна складова є необхідною умовою стратегії розвитку підприємства незалежно від її виду (вертикальна чи горизонтальна інтеграція). Найбільшу увагу стратегії розвитку інноваційного потенціалу слід приділяти у випадку реалізації конкурентних стратегій диференціації та сфокусованої диференціації. Разом з тим, реалізація конкурентної стратегії лідерства у витратах має бути базуватися на відповідній інноваційній стратегії, основним напрямком якої є впровадження інновації, спрямованих на раціональне використання ресурсів.

З метою стратегічного позиціювання підприємств, що мають різний ІП, запропоновано використовувати двовимірну дев’ятиквадрантову стратегічну матрицю у площині “інноваційний потенціал – економічне зростання” (рис. ) за відповідними кількісними інтегральними показниками (ІІП і ІІР). |

ІІР | Економічне зростання

ІІП | Низький | Середній | Високий

Інноваційний потенціал | Високий“ | Зона невикористовуваних можливостей”“ | Зона

перспектив”“ | Зона успіху”

Середній“ | Зона втрачених можливостей”“ | Зона

рівноваги”“ | Зона нестійкої рівноваги”

Низький“ | Зона кризи”“ | Передкризова зона”“ | Зона екстенсивних факторів зростання”

Рис. 3. Матриця “інноваційний потенціал – економічне зростання”

Результати стратегічного позиціонування підприємств НВА “Укркокс” за допомогою розробленої матриці на основі результатів таксономічного та кластерного аналізу наведені на рис. 4.

Високий | ВАТ “Авдіївський КХЗ”

ВАТ “Алчевськкокс”

ВАТ “Донецьккокс | ВАТ

“Запоріжкокс”

Середній | ВАТ “Дніпрококс” | ВАТ

“Маркохім”

Низький |

ВАТ “Ясинівський КХЗ”

ВАТ “Баглейкокс”

ВАТ “Дніпродзержинський КХЗ” |

Макіївський

КХЗ | ЗАТ “Єнакієвський коксохімпром”

Низький | Середній | Високий

Рис. 4. Позиціонування підприємств в матриці “інноваційний потенціал – економічне зростання”

Запропонована матриця дозволяє позиціонувати підприємства, що конкурують між собою, в єдиному стратегічному просторі.

Розвиток ІП суб’єктів господарювання є сферою інтересів держави. Дослідження світового досвіду державної підтримки інновацій свідчить про високу ефективність методів податкового регулювання. Ефективність податкового стимулювання інноваційної діяльності визначається тим, що за його допомогою у суб’єктів господарювання створюється реальна зацікавленість шляхом збільшення власних коштів на тих етапах реалізації інноваційних проектів, які найбільшою мірою пов’язані зі здійсненням витрат інноваційного характеру.

Надання податкових пільг не слід ототожнювати з безоплатною фінансовою допомогою, оскільки впровадження інновацій сприяє підвищенню конкурентоспроможності національних товаровиробників і, як наслідок, збільшенню бази оподаткування та суми податкових надходжень в майбутніх податкових періодах. Тобто відмову держави від частини податкових надходжень, за умови цільового їх використання, слід розглядати як своєрідне кредитування суб’єктів інноваційної діяльності. В дисертації доведено, що використання механізму податкового кредиту в українській системі оподаткування є одним з найперспективніших засобів податкової підтримки інновацій. Так, застосування прирістного податкового кредиту доцільно для підприємств, основною діяльністю яких є інновації (науково-дослідні інститути, організації). Його застосування сприятиме випереджальному інноваційному розвитку суб’єктів господарювання. Для підприємств, основна діяльність яких не пов'язана з розробкою інновацій, більш обґрунтованим є застосування об'ємного податкового кредиту.

Обов’язковою умовою для застосування інноваційного податкового кредиту є законодавче врегулювання складу витрат інноваційного характеру, які є базою для розрахунку його величини. Застосування спеціальної податкової пільги у вигляді податкового кредиту дозволить зменшити податкове навантаження на суб’єктів інноваційної діяльності та збільшити обсяги власних джерел фінансування інноваційних витрат промислових підприємств.

ВИСНОВКИ

Дослідження питань, пов’язаних з узагальненням і розвитком теоретичних основ, а також розробкою методичних рекомендацій щодо розвитку інноваційного потенціалу на підприємстві, проведені в дисертаційній роботі, дозволили зробити наступні висновки:

1. Проаналізовано стан інноваційного розвитку трансформаційної економіки країни. Визначено, за цією складовою конкурентоспроможності Україна значно поступається не тільки провідним країнам світу, але й багатьом із тих, що розвиваються. Ця обставина зумовлена як невисокою інноваційною активністю вітчизняних підприємств, низьким рівнем впроваджуваності інновацій, так і зниженням ефективності їх фінансування.

2. Інноваційні процеси не з однаковою швидкістю протікають в різних галузях економіки України. Для кожної з них характерна своя активність підприємств щодо розробки і впровадження інновацій у виробництво. Незважаючи на те, що підприємства деяких видів економічної діяльності є лідерами по інноваційній активності і впровадженню інновацій у виробництво, однак і по них спостерігаються коливання цих процесів.

3. Дослідження засвідчило, що одним із суттєвих факторів, який перешкоджає інноваційній діяльності є відсутність на підприємствах теоретичних розробок і практичних рекомендацій по плануванню і впровадженню стратегій інноваційного розвитку.

4. За результатами аналізу літературних джерел щодо уточнення поняття “інновація” визначено, що воно поступово доповнюється новими рисами та ознаками щодо розвитку економіки. Враховуючи особистості економіки знань автор подає своє розуміння поняття “інновація” як втілення знань людей, результат трансформації ідей, досліджень, розробок, що застосовується на практиці. У роботі під інноваційним потенціалом підприємства мається на увазі здатність підприємства до інноваційної діяльності, сукупність ресурсів, необхідних для здійснення інноваційної діяльності та виробництва інноваційних продуктів. З переходом до економіки знань під пріоритетними ресурсами, що необхідні для впровадження інноваційної діяльності, розуміються людські, які виражаються у знаннях та ідеях, нематеріальні (інтелектуальний капітал та інтелектуальна власність), інформаційні, матеріально-технічні та фінансові.

5. У роботі запропоновано експрес-оцінку інноваційного потенціалу підприємства на підставі експертних методів. Ця методика дозволяє оцінити інноваційний потенціал підприємства за такими чотирма блоками: управлінський, ресурсний, організаційний та функціональний;

6. Визначено теоретичні та практичні основи побудови методики кількісної і якісної оцінок ІП та економічного зростання підприємств, яка базується на інтегральних та системі часткових показників з використанням таксономічного та кластерного аналізу, з урахуванням наступних складових: науково-технічного та інтелектуального, інвестиційного, техніко-технологічного.

7. Проведено апробацію методики оцінки інноваційного потенціалу на прикладі підприємств НВА “Укркокс”. Згідно розрахунків проведено розподіл підприємств на три кластери, що зумовлює необхідність розробки інноваційної стратегії, спрямованої на посилення відповідних компонентів ІП.

8. Стратегія розвитку інноваційного потенціалу промислових підприємств відноситься до функціональних та має відповідати обраним загальній та конкурентній стратегіям. Стратегічне позиціонування підприємств доцільно виконувати за допомогою запропонованої матриці в площині “інноваційний потенціал – економічне зростання”, в основу якої покладено результати інтегральних оцінок, які визначалися за допомогою економіко-математичних методів.

9. Розвиток інноваційного потенціалу підприємств потребує впровадження заходів державної підтримки, до найбільш дієвих з яких відносяться механізми податкового регулювання. В дисертації обґрунтована доцільність надання підприємствам пільги у вигляді інноваційного податкового кредиту на суму інноваційних витрат капітального характеру.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації в фахових виданнях

1. Шелестенко О. В. Понятие и сущность инновацийВісник ХНУ. Економічна серія .– 2002. – № 564. - С. –170.

2. Шелестенко О. В. Інновації – шлях до розвитку АПКРинкова трансформація економіки АПК: Монографія у 4 част.За ред. П. Т. Саблука, В. Я. Амбросова, Г. Є. Мазнєва: Ч. . Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. – К.: ІАЕ, 2002. – С. –285.

3. Рудика О. В. Інтелектуальний капітал – методи оцінкиСоциально-экономические аспекты промышленной политики. Социальная политика и человеческое развитие: Сб. науч. тр.Под ред. А.И. Амоши. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2003. – Т. 2. – С. 208–213.

4. Рудика О. В. Інноваційний потенціал та оцінка його стану на підприємстві // Економіка розвитку. - ХДЕУ. – 2004. – № 1 (29). – С. 82–88.

5. Рудика О. В. Організація розвитку інноваційного потенціалу на підприємстві // Економіка розвитку. - ХДЕУ. – 2004. – № 3 (31). – C. 63–66.

6. Задорожний Г. В., Рудика О. В. Інноваційний потенціал підприємства при переході до економіки знань: зміст і комплекс показників оцінки 
// Социальная экономика. – 2004. –№3 - С. –125.

7. Рудика О.В. Знання як фактор сучасного інноваційного виробництва.
// Управління розвитком. – ХНЕУ. – 2005. – №3 - С.97-98.

8. Рудыка О.В. Оценка интегрального уровня развития инновационного потенциала предприятий НПА “Укркокс” // Бизнес Информ. – 2006. - № 3. – С.27-34.

Публікації в інших виданнях

1. Шелестенко О. В. Людський капітал – майбутнє соціально-економічного розвитку регіону // Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 66– 68.

2. Рудика О.В. Стратегія розвитку інноваційного потенціалу підприємств
// Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні наукові дослідження – 2006”. Економічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – Т.29. – С. 46 – 50.

АНОТАЦІЯ

Рудика О.В. Розвиток інноваційного потенціалу підприємства в трансформаційній економіці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук за спецiальнicтю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Харківський національний економічний університет, Харків, 2006.

В дисертації розв'язано науково-практичну проблему розвитку інноваційного потенціалу (ІП) підприємства в економіці України. Досліджено ІП різних галузей, виявлено проблеми в інноваційній діяльності підприємств і запропоновано шляхи їх рішення.

Розглянуто сутність понять “інновація” і "інноваційний потенціал". Показано, що розвиток ІП обумовлений відповідним розвитком системи чинників і умов, необхідних для виробництва інноваційного продукту.

Виділено і адаптовано для оцінки ІП коксохімічних підприємств два методи: заснованого на використанні експертних оцінок окремих блоків ІП підприємства (управлінський, ресурсний, організаційний і функціональний) і кількісної оцінки рівня розвитку ІП і рівня економічного зростання, на базі інтегральних і частинних показників з використанням таксономiчного аналізу і методу k-середнiх, з опорою на ресурсні елементи ІП (науково-технічний і інтелектуальний, інвестиційний, технiко-технологічний).

Розроблено інноваційну стратегію підприємств, їх позиціонування за допомогою матриці “рівень розвитку стратегічного потенціалу – рівень економічного зростання”.

Для ефективної реалізації підприємствами стратегії розвитку ІП запропоновано використання засобів державної підтримки інноваційної діяльності, серед яких провідне місце займають механізми податкового стимулювання інноваційного розвитку промислових підприємств. Визначено сферу вживання цих механізмів і сформульовані вимоги до законодавчого врегулювання їх основних параметрів.

Ключові слова: інновація, інноваційний потенціал, оцінка, рівень розвитку, інтегральний показник, система приватних показників, компоненти, кластеризація, інноваційна стратегія, матричне моделювання, державна підтримка инноваційної діяльності.

АННОТАЦИЯ

Рудыка О.В. Развитие инновационного потенциала предприятия в трансформационной экономике. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями. – Харьковский национальный экономический университет, Харьков, 2006.

В диссертационной работе решена научно-практическая проблема развития инновационного потенциала (ИП) предприятия в трансформационной экономике Украины. Исследованы ИП различных отраслей экономики страны, выявлены проблемы в инновационной деятельности предприятий и предложены пути их решения.

В работе рассмотрена сущность понятий “инновация” и "инновационный потенциал", дополняемые новыми чертам и признаками при переходе к экономике знаний. Обосновано, что с переходом в экономику знаний особое значение для инновационной деятельности предприятий приобретают отдельные виды ресурсов. Показано, что развитие ИП обусловлено соответствующим развитием системы факторов и условий, необходимых для производства инновационного продукта.

Исследованы и обобщены методы оценки ИП, определяемые через элементную структуру внутренней среды предприятия. Выделены и адаптированы для оценки ИП коксохимических предприятий два метода: основанного на использовании экспертных оценок отдельных блоков ИП предприятия (управленческий, ресурсный, организационный и функциональный) и количественной оценки уровня развития ИП и уровня экономического роста коксохимических предприятий, базирующегося на интегральных показателях и системе частных показателей с использованием таксономического анализа и метода k-средних, на базе ресурсных элементов ИП (научно-технического и интеллектуального, инвестиционного, технико-технологического). Разработана и обоснована система показателей оценки ИП предприятий, позволяющая учесть качественные и количественные параметры уровня ИП и разработать мероприятия для последующего его развития по ряду исследуемых компонент.

С использованием двух методов проведена оценка уровня развития ИП предприятий НПА "Укркокс", уровня их экономического роста, а также кластеризация предприятий по указанным параметрам. По результатам исследований проведена разработка инновационной стратегии предприятий, входящих в кластеры, на усиление компонент ИП.

Стратегическое позиционирование предприятий с учетом уровня развития их ИП выполнено посредством предложенной матрицы “уровень развития стратегического потенциала – уровень экономического роста”, в основу которой были положены результаты интегральной оценки при помощи методов таксономического и кластерного анализа.

Для эффективной реализации предприятиями стратегии развития ИП предложено использование средств государственной поддержки инновационной деятельности, среди которых ведущее место занимают механизмы налогового стимулирования инновационного развития промышленных предприятий. Определена сфера применения этих механизмов и сформулированы требования к законодательному урегулированию их основных параметров.

Ключевые слова: инновация, инновационный потенциал, оценка, уровень развития, интегральный показатель, система частных показателей, компоненты, кластеризация, инновационная статегия, матричное моделирование, государственная поддержка инновацинной деятельности

SUMMARY

Rudyka O.V. Development of innovative potential of enterprise in a transformation economy. – Manuscript.

Thesis for competing of graduate degree of candidate of economic sciences on specialty 08.06.01 – economy, organization and enterprise management. – the Kharkov national economic university, Kharkov, 2006.

In thesis the scientific and practical problem of development of innovative potential (IP) of enterprise in the economy of Ukraine has been solved. IP of different branches of industries are explored, problems in innovative activity of enterprises are revealed and the ways of their decision are offered.

The essence of notions “innovation” and "innovative potential" is considered. It is shown, that the IP development is stipulated by the proper development of the system of factors and terms necessary for production of innovative product.

Two methods for estimation of the IP of coke oven and by-product enterprises are selected and adapted: based on the use of expert estimations of separate blocks of the IP enterprise (administrative, resource, organizational and functional) and quantitative estimation of level of the IP development and level of the economy growth, on the base of integral and private indexes with the utilization of taxonomic analysis and method of k-average, with support on the resource elements IP (scientific and technical, intellectual, investment, technical-technological).

Innovative strategy of enterprises has been developed, their positioning by a matrix “level of development of strategic potential – level of the economic growth”.

For effective realization by the enterprises of strategy of the IP development the use of facilities of state support of innovative activity has been suggested, among which leading place is taken by the mechanisms of tax stimulation of innovative development of industrial enterprises. A purview of these mechanisms has been defined and the requirements to the legislative settlement of their basic parameters have been formulated.

Keywords: innovation, innovative potential, estimation, level of development, integral index, system of private indexes, components, clustering, innovative strategy, matrix design, state support of innovative activity.

РУДИКА ОЛЬГА ВІКТОРІВНА

РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА У ТРАНСФОРМАЦІйній ЕКОНОМІці

Спеціальність 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Відповідальний за випуск

Підписано до друку 05.2006. Формат 60Ч90/16.

Папір офсетний. Друк ризографічний.

Обсяг 0,9 ум. –друк.арк.

Тираж 100 прим. Зам. № . Безкоштовно.

Видавничий Дім "ІНЖЕК"

61001 Харків, пр. Гагаріна, 20. Тел. (057) 703-40-21, 703-40-01.

Свідоцтво про внесення до державного рєєстру України суб`єктів

видавничої діяльності ДК № 2265 від 18.08.2005р.

Надруковано у ВД "ІНЖЕК", Харків, пр. Гагаріна, 20