ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РАБОТЫ
ПІВДЕННИЙ ФІЛІАЛ
“КРИМСЬКИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”
НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ЄПІШКІНА ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 338.43:339.564
ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ ЕКСПОРТНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРОПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(економіка сільського господарства і АПК)
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Сімферополь – 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Південному філіалі “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України.
Науковий керівник: | кандидат економічних наук, доцент
ЄРИМИЗІНА Марина Іванівна,
Південний філіал “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету,
доцент кафедри фінансів і кредиту
Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор
ЗІНОВ’ЄВ Фелікс Володимирович,
Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”,
завідувач кафедри менеджменту ЗЕД
кандидат економічних наук, доцент
ДОДОНОВ Сергій Володимирович,
Південний філіал “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету,
декан обліково-фінансового факультету
Захист відбудеться 20 грудня 2007 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.805.01 у Південному філіалі “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету за адресою: 95492, м. Сімферополь, смт. Аграрне, корп. 1, ауд. 501.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південного філіалу “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету за адресою: 95492, м. Сімферополь, смт. Аграрне, корп. 1.
Автореферат розісланий 19 листопада 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук, доцент С.Я. Дементьєва
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Розвиток ринкових процесів зумовлює необхідність ви-явлення найбільш ефективних форм реалізації потенціалу агропромислових форму-вань. Висока родючість ґрунтів, інноваційні досягнення у сфері сільсь-кого госпо-дарства та нереалізований ресурсний потенціал свідчать про значні перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних агропроми-слових підпри-ємств. Розробка і реалізація програм ЗЕД агропродовольчого комплексу повинні базуватися на комплексному аналізі природно-кліматичних, виробничо-ресурсних, соціально-економічних та політико-правових умов. Необхідне комплексне й системне дослідження теоретичних, методичних і практичних аспектів формування ефек-тивних економічних механізмів експортної орієнтації використання ресурсного потенціалу агропромислових під-приємств.
Проблеми створення ефективних механізмів зовнішньоекономічної діяльно-сті розглянуті в роботах вітчизняних вчених Амбросова В.Я., Губенка В.І., Зінов'єва Ф.В., Жука М.В., Мошенеця О.С., Школьного О.О. та зарубіжних – Малофеєва Т.Є., Нестеренка Г.І., Зоркової Н.А., Petkau W.C., Hartmann M., Frohberg K. Вагомий внесок у дослідження категорії “потенціал”, його формування, оцінки й управління на рівні підприємств зробили Гудзинсь-кий О.Д., Савченко В.Д., Маслова Л.П., Сєрова Л.Л., Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олек-сик О.І., Попов В.І., на рівні галузі – Саблук П.Т., Новіков Ю.М., Додонов С.В., Курінець Л.Є., Лукінов І.І., Оніщенко А.М., Пасхавер Б.І., Мосіюк І.П., Столяров В.В., на рівні регіону –Руденко В.П., Курінець Л.Є., Мисько І.М., Цьомик Ю.В., Попов А.І.
Проте в Україні відсутній комплексний підхід щодо вирішення проблем використання експортоорієнтованого ресурсного потенціалу підприємств. Рішення цих питань має бути системним та враховувати не лише економічні інтереси території та суб’єктів господарювання (орієнтовані на підвищення ефективності експорту та максимізацію валютних надходжень), але й повинне сприяти подоланню кризи соціального та екологічного характеру (забезпечення продовольчої безпеки й екологічної збалансованості регіону).
Дослідження економічних механізмів експортоорієнтованого потенціалу агропромислових підприємств ускладнено відсутністю єдиного інформацій-ного поля щодо обсягів реалізації агропромислової продукції нерезидентам в Укра-їні, нерозви-неністю й обмеженістю показників для співставлення рівнів ефективно-сті діяльності агропромислових підприємств, орієнтованих на експорт, та тих, що ді-ють лише на внутрішньому ринку. Тому існує необхідність розвитку теоретичних і прикладних аспектів дослідження проблем удосконалення економіч-них механізмів реалізації ресурсного потенціалу підприємств в умовах експортної орієнтації, що й зумовило вибір і актуальність теми, структурну побу-дову дисерта-ційної роботи та наукове і практичне значення проведеного дослі-дження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась відповідно до плану науково-дослідної роботи Південного філіалу “Кримський агротехнологічний університет” Національного агарного університету за темою “Наукове забезпечення переходу галузей агропромислового комплексу Криму на ринкові відносини” (номер державної реєстрації 0107U001317), в якій авторові належить оцінка рівня реалізації експортоорієнтованого ресурсного потенціалу, обґрунтування шляхів його підвищення.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення економічних механізмів експортної орієнтації використання ресурсного потенціалу агропромислових підприємств.
Відповідно до поставленої мети визначені наступні завдання для дослідження:
- розкрити економічну природу, сутність категорії “експортоорієнтований потенціал”, визначити основні передумови експортної орієнтації підприємств АПК;
- уточнити механізми експортної орієнтації агропромислових підприємств;
- систематизувати теоретико-методичні підходи щодо аналізу використання експортоорієнтованого потенціалу, визначити систему показників та послідовність дослідження впливу механізмів ЗЕД на ефективність реалізації ресурсного потенціалу підприємств;
- оцінити склад, структуру та стан експортоорієнтованого ресурсного потенціалу агропромислових підприємств;
- виявити вплив економічних механізмів на інтенсивність та результативність зовнішньої торгівлі підприємств АПК;
- визначити приоритетні екзогенні та ендогенні чинники, що впливають на експортний потенціал агропромислових підприємств, оцінити ефективність його реалізації;
- розробити економіко-математичну модель оптимізації ресурсної бази агроформувань в умовах експортної орієнтації виробничої діяльності, виявити потенційні можливості збільшення експорту;
- розробити модель комплексної оцінки конкурентоспроможних властивостей агропромислової продукції на світовому ринку;
- розробити та обґрунтувати прогноз фінансових результатів експортної діяльності агропромислових формувань.
Об’єктом дослідження є процес впливу економічних механізмів внутрішнього та зовнішнього середовища на ефективне використання ресурсних можливостей агропромислових формувань АРК в експортному векторі.
Предметом дослідження виступають теоретичні основи і практичні можливості дії економічних механізмів ефективного використання експортоорієнтованого потенціалу підприємств.
Методи дослідження. У ході дослідження застосовувалися методи економічних досліджень, які в умовах глобалізації дають змогу знайти якісно нові підходи щодо дослідження теоретичних і практичних аспектів вдосконалення економічних механізмів використання експортоорієнтованого ресурсного потенціалу агропромислових підприємств, а саме: метод парного порівняння на основі багатовимірного шкалування (при визначенні приоритетного ряду факторів експортного потенціалу агропромислових підприємств і критеріїв конкурентоспроможності продукції АПК на світовому ринку), симплекс-метод (для обґрунтування оптимальної структури ресурсної бази агропромислових формувань в умовах експортної орієнтації), метод набору конкурентоспроможних елементів (для визначення рівня конкурентоспроможності основних видів продукції АПК), метод кореляційно-регресійного аналізу та екстраполяції (для розробки прогнозу фінансових результатів експорту агропромислової продукції).
Інформаційною базою дослідження є: спеціальна література з проблем теорії і практики вдосконалення економічних механізмів експортоорієнтованого потенціалу, дані оперативних і річних звітів агропромислових підприємств АР Крим, Головного управління статистики в АР Крим, Державного комітету статистики України, аналітичні дані досліджень, проведених при Адміністрації Президента України, Київським міжнародним інститутом соціології (на замовлення BIZPRO), а також аналітичні розрахунки автора.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в наступному:
вперше:
- розроблено інтегральну модель оцінки рівня реалізації експортного потен-ціалу агропромислових формувань на основі економічних індикаторів ефективності використання виробничого, фінансово-економічного та ринкового потенціалу, меха-нізмів державного регулювання, а також чинників загального характеру;
- запропоновано концептуальний підхід щодо визначення обсягів експорту за рахунок додання умовного експорту, що виникає при реалізації агропромислової продукції рекреантам-нерезидентам;
удосконалено:
- система виробничих і ринкових критеріїв для рейтингової оцінки конкурентоспроможності агропромислової продукції;
- модель експортоорієнтованого виробництва агропромислової продукції з урахуванням продовольчої безпеки та рекреаційної спрямованості регіону;
набуло подальшого розвитку:
- визначення сутності економічної категорії “експортоорієнтований потенціал”;
- система економічних механізмів експортної орієнтації виробничої та комерційної діяльності підприємств.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні рекомендацій щодо посилення експортного вектору використання ресурсного потенціалу підприємств АПК. Теоретичні узагальнення, висновки та пропозиції, що містяться у дисертації, можуть бути використані органами виконавчої влади для розробки державних програм розвитку експортної діяльності агропромислових формувань, а окремі положення роботи можуть застосовуватися підприємствами АПК при формуванні стратегії ЗЕД з урахуванням їх ресурсного потенціалу.
Прогноз фінансових результатів експорту агропромислових підприємств на період до 2009 р. та методика комплексної оцінки конкурентоспроможності основних видів агропромислової продукції Кримського регіону на світовому ринку передано Постійній комісії з аграрних і земельних питань, екології й раціонального природокористування при Верховній Раді АРК (довідка № 04-21/195 від 13.07.2007 р.).
Міністерству аграрної політики АР Крим запропоновано систему індикаторів ринкового та виробничого характеру для комплексної рейтингової оцінки конкурентоспроможності основних видів продукції АПК на світовому ринку, а також показники оцінки умовного експорту, що виникає при реалізації агропромислової продукції регіону рекреантам-нерезидентам (довідка № /601 від 13.11.2007 р.).
Рекомендації з оптимального співвідношення галузей АПК Криму в умовах експортної орієнтації та забезпечення продовольчої безпеки регіону й інтегральна модель оцінки рівня реалізації виробничо-ресурсного потенціалу агроформувань були прийняті до використання Красногвардійською районною державною адміністрацією в АРК (довідка № 893/01.14 від 06.07.2007 р.).
Система економічних індикаторів для комплексної оцінки ефективності реалі-зації ресурсного потенціалу агропромислових формувань та методика комплексної оцінки конкурентоспроможності основних видів продукції АПК на світовому ринку використані у діяльності ЗАТ “Крим-Аромат” (довідка № 1028/07 від 15.11.2007 р.).
Моделі оцінки рівня алокативної ефективності використання експортоорієнто-ваного потенціалу агропромислових підприємств та комплексної рейтингової оцін-ки конкурентоспроможності агропромислової продукції на світовому ринку прий-няті до реалізації НВАО “Масандра” (довідка № 407/15-11/07 від 16.11.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладений авторський підхід щодо дослідження теорії та практики вдосконалення економічних механізмів використання ресурсного потенціалу агропромислових підприємств в умовах експортної орієнтації. Наукові положення, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, отримані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації пройшли апробацію на наукових і науково-практичних конференціях: “Наука і освіта ‘2005” (Дніпропетровськ, 2005 р.), “Актуальные проблемы социально-экономического развития регионов” (Сімферополь, 2005 р.), “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (Харків, 2005 р.), “Основные направления развития АПК Крыма на период до 2010 года” (Сімферополь, 2005 р.), “Проблемы развития финансовой системы Украины” (Сімферополь, 2006 р.), “Стратегические вопросы мировой науки - 2007” (Дніпропетровськ, 2007 р.), “Проблемы развития финансовой системы Украины” (Сімферополь, 2007 р.), “Towards Knowledge-Based Economy” & “Enterprise Management: Diagnostics, Strategy, Effectiveness” (Рига, 2007 р.), “Научное обеспечение агропромышленного комплекса Крыма” (Сімферополь, 2007 р.), “Научное обеспечение процессов реформирования экономических отношений в условиях гло-бализации” (Сімферополь, 2007 р.), “Проблемы экономики, управления, финансов и учета в период становления рынка земли” (Сімферополь, 2007 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 15 науко-вих працях загальним обсягом 3,5 друк. арк., 7 з яких - у наукових фахових виданнях.
Структура и объем диссертации. Робота складається із вступу, трьох розділів, що включають 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел, 12 додатків. Обсяг дисертації становить 172 сторінки тексту. Робота містить 35 таблиць, 33 рисунки. Список використаних джерел включає 203 найменування.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі представлена загальна характеристика дисертації, акту-альність і рівень наукової розробленості теми, її зв'язок із науковими програмами, визначені мета, задачі, предмет і об'єкт дослідження, відбиті наукова новизна, прак-тична цінність отриманих результатів, приведені дані щодо їх апробації і публікації.
У першому розділі дисертації “Теоретико-методичні основи експортної спрямованості використання ресурсного потенціалу агропромислових підприємств” розкрита економічна природа, сутність і складові експортоорієнтова-ного потенціалу агропромислових формувань, виявлені основні переваги експортної орієнтації як моделі економічного росту, визначено систему економічних механізмів експортної орієнтації підприємств. У розділі розглянуто теоретико-ме-тодичну базу до-сліджень механізмів ефективного використання ресурсного по-тен-ціалу агропромис-лових формувань у напрямку експортної орієнтації, ви-зна-чено кри-терії і показники оцін-ки, а також послідовність аналізу ефективності експортоорі-єнтованого потенціалу підприємств.
Експортна орієнтація виробничої діяльності вітчизняних формувань є важливим чинником розвитку національної економіки, оскільки агропромислові підпри-ємства регіону мають високий ресурсний потенціал і значні нереалізовані можливості. Реалізація невикористаних потенційних можливостей має спричи-нити додатковий приріст експортних надходжень підприємства і, як наслідок, зро-стання валового регіонального продукту. При задоволенні внутрішнього по-питу на агропромислову продукцію подальший розвиток АПК доцільно здійсню-вати за моделлю, що поєднує в комплексі імпортозаміщення й експортну орієнтацію. Пер-спек-тиви розвитку і рівень конкурентоспроможності агропромислових форму-вань на сві-товому ринку залежать від їх потенційних можливостей реалізації всіх наявних ресурсів.
Точне визначення економічної категорії “потенціал” впливає на коректне формування принципів і підходів до методики його оцінки й аналізу, а значить і вірогідність отриманих результатів для розробки ефективних напрямків його використання. Автор вважає, що експортоорієнтований потенціал - це складна динамічна економічна система наявних і потенційних сукупних можливостей окремих формувань (виробничих, інфраструктури, державних органів), яка може бути реалізованою завдяки спрямованій дії економічних механізмів зовнішнього та внутрішнього середовища по формуванню ефективної експортоорієнтованої діяльності учасників таких відносин.
Економічні механізми експортної орієнтації виконують стимулюючу функцію та діють на двох рівнях: між суб’єктами ЗЕД та у внутрішньогосподарському напрямку. Комерційна діяльність експортерів та імпортерів регулюється положеннями контракту, проте фактично на ефективність його реалізації одночасно впливає дія механізмів державного регулювання країн контрагентів. У зв’язку з цим для аналізу функціонування економічних механізмів експортної орієнтації підприємств доцільно виділяти систему внутрішньогосподарських відносин та зовнішнє середовище діяльності суб’єктів ЗЕД, що обумовлено дією механізмів державного регулювання. В умовах глобалізації виникає потреба в уточненні системи важелів, що сприяють розвитку експортоорієнтованої виробничої та комерційної діяльності суб’єктів господарювання (рис. 1).
|
РЕГУЛЮВАННЯ
ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ | РЕГУЛЮВАННЯ
КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ЗОВНІШНІ МЕХАНІЗМИ | q дотації, субсидії і субвенції в експортоорієнтовані галузі
q пільгове оподатковування операцій, пов'язаних з виробничою діяльністю
q регулювання цін на сировину
q державне фінансування інноваційної діяльності
q банківське регулювання
q регулювання страхового ринку
q підтримка розвитку соціальної сфери
q підготовка фахівців галузі
q консультаційно-інформаційна підтримка
q створення сприятливого інвестиційного клімату з метою зниження підприємницького ризику
q система розрахунків | q квотування й ліцензування
q пільгові системи оподатковування експортних операцій
q валютне регулювання
q спрощення процедур стандартизації та сертифікації продукції
q розвиток міжнародного співробітництва
q банківське регулювання
q регулювання страхового ринку
q підготовка фахівців ЗЕД
ВНУТРІШНІ МЕХАНІЗМИ | q мотивація праці й інновацій
q формування прогресивних систем господарювання
q ресурсне забезпечення та їх оптимальний розподіл
q оцінка й диверсифікованість ризиків, пов'язаних з виробництвом
q ефективна система менеджменту
q створення сприятливого інвестиційного клімату
q екологічно збалансоване виробництво
q виробництво продукції відповідно до споживчих переваг і стандартів якості ІSO | q бізнес-планування
q реструктуризація
q ціноутворення
q оптимізація оподатковування
q оптимізація фінансових ресурсів
q оцінка й диверсифікованість ризиків, пов'язаних з експортом
q формування й використання експортного потенціалу
q система міжнародних розрахунків
q ринкова інфраструктура
q маркетинг
q міжнародне співробітництво
Рис. 1. Економічні механізми експортної орієнтації підприємств
З урахуванням специфічних особливостей агропромислового комплексу у склад ресурсного потенціалу входять: природно-кліматичний, матеріально-виробни-чий, фінансово-економічний, інформаційний потенціал та людський капітал. Специ-фіка зовнішньоекономічної діяльності агропромислових підприємств обумовлює осо-бливості дослідження, яке охоплює не лише загальні питання умов і ефективності зовнішньоекономічних зв'язків, товарної і географічної диверсифікації, державного регулювання, але й проблеми прогнозування, вдосконалення подальшого розвитку ЗЕД агропромислових підприємств, перспективних напрямків державного регулю-вання. Тому дослідження впливу механізмів ЗЕД на ефективність реалізації ресурсно-го потенціалу підприємств має бути системним, комплексним та послідовним.
Для точної та комплексної оцінки потенціалу агропромислових підприємств та визначення додаткових напрямів його використання пропонується окремо відслідковувати обсяги реалізації та споживання агропромислової продукції рекреантами-нерезидентами та його розмір трактувати як умовний експорт. З цієї причини виникає необхідність введення додаткових показників: для аналізу обсягів та структури зовнішньої торгівлі - абсолютне значення умовного експорту (у кількісному та вартісному вираженні), його товарна та географічна структура, питома вага умовного експорту у сукупному експорті; для аналізу інтенсивності зовнішньої торгівлі - цепні та базисні індекси динаміки умовного експорту (індивідуальні й агрегатні) та величина умовного експорту на душу рекреанта-нерезидента; для аналізу результативності зовнішньої торгівлі – співвідношення індексів цін умовного та традиційного експорту.
У другому розділі “Економічні умови та механізми використання ресурсного потенціалу експортоорієнтованих агропромислових підприємств АРК” зроблена оцінка складу та структури ресурсного потенціалу агропромислових підприємств Криму, визначений вплив економічних механізмів на ефективність зовнішньої торгівлі, виявлені приоритетні ендогенні та екзогенні чинники, що впливають на використання експортоорієнтованого потенціалу агро-промислових підприємств.
Аналіз стану та динаміки ресурсних можливостей агроформувань АР Крим дозволив визначити основні позитивні та негативні чинники, що впливають на рівень реалізації потенціалу. Серед основних сприятливих факторів необхідно визначити значний природний потенціал, зручне територіально-географічне розташування, високий рівень розвитку аграрної науки та забезпеченість трудовими ресурсами. В умовах підвищеного попиту і низького рівня цін на вітчизняну продукцію, а також високих темпів розвитку світового продовольчого ринку експортоорієнтовані підприємства АПК мають усі передумови ефективної реалізації своїх потенційних можливостей.
Проте, рівень використання ресурсного потенціалу агроформувань АР Крим можна охарактеризувати як середній. Питома вага посівів у площі ріллі займає лише 61,1%. Середній бал бонітету ґрунтів Криму складає 37, найбільш родючі ґрунти належать господарствам Красногвардійського (55 балів), Нижньогірського (44 бали) та Совєтського (44 бали) районів. Частка сільгоспугідь цих регіонів у загальній їх площі АРК становить більш 22%, що свідчить про значний потенціал земельних ресурсів.
Склад працівників основного виробництва, інфраструктури й управлінського персоналу свідчать про достатню забезпеченість трудовими ресурсами, що в комплексі з їх високим інноваційним потенціалом зумовлює високий рівень людського капіталу. Проте трудовий потенціал агроформувань використовується не повністю, що обумовлено слабою мотивацією праці (середньомісячна заробітна платня сільгоспробітника становить 69,2% від середньорегіонального рівня), низьким рівнем соціально-економічного захисту сільських працівників.
Успішний розвиток та ефективна реалізація потенційних можливостей агроформувань стримується низьким рівнем матеріально-технічного оснащення: парк зернозбиральних комбайнів та тракторів за 1995-2005 рр. скоротився більш ніж у два рази; енергетичні потужності знизилися на 40,1%; зношеність устаткування перевищує 50%. При цьому фінансування підприємств АПК здійснюється переважно за рахунок власних коштів (частка бюджетного фінансування - 0,1 %).
Існує тісний вплив методів тарифного регулювання на виробництво та експорт агропромислової продукції в Україні: скасування безмитного статусу експорту насіння соняшнику на давальницьких умовах спричинило зріст виробництва сонячної олії на 90%, майонезу – у два рази, маргарину – у чотири рази, зменшення імпорту сонячної олії – у 15 разів, збільшення її експорту – у 9 разів, зріст рентабельності виробництва соняшника на 42,3 відсоткових пункти. Проте для агропромислових формувань Криму цей вплив простежується не так чітко, що зумовлює необхідність формування особливих економічних механізмів мезорівню з урахуванням територіальних особливостей виробничих формувань та суб’єктів ЗЕД регіону. Показники динаміки зовнішньоекономічної діяльності формувань АПК Криму (табл. 1) свідчать про зменшення її активності.
Таблиця 1
Динаміка зовнішньої торгівлі суб’єктів ЗЕД агропродовольчого комплексу Криму за 2000-2005 рр.
Показники | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р.
1. Зовнішньоторговельний оборот на душу населення, дол. США | 26,12 | 27,98 | 20,22 | 28,92 | 16,76 | 23,48
2. Експорт на душу населення, дол. США | 24,38 | 24,03 | 15,92 | 16,53 | 11,50 | 16,59
3. Імпорт на душу населення, дол. США | 1,74 | 3,95 | 4,29 | 12,38 | 5,25 | 6,89
4. Експортна квота, % | 15,75 | 15,07 | 10,51 | 9,46 | 5,09 | 5,23
5. Імпортна квота, % | 1,13 | 2,48 | 2,83 | 7,09 | 2,32 | 2,17
6. Квота зовнішньоторговельного
обороту, % | 16,87 | 17,55 | 13,35 | 16,55 | 7,41 | 7,40
7. Інтенсивність внутрішньогалузевого обміну, % | 15,40 | 39,39 | 73,79 | 597,04 | 168,10 | 142,16
8. Сальдо зовнішньоторговельного балансу, млн. дол. США | 47,1 | 40,8 | 23,6 | 8,4 | 12,5 | 19,3
9. Коефіцієнт імпортної залежності | 0,0132 | 0,0284 | 0,0307 | 0,0726 | 0,0239 | 0,0224
10. Індекс чистої торгівлі | 0,8666 | 0,7174 | 0,5754 | 0,1435 | 0,3730 | 0,4130
Аналіз зовнішньоторговельного балансу продовольчого комплексу АР Крим дозволив визначити основні групи товарів, які переважно імпортуються і, таким чином, ставлять під загрозу продовольчу безпеку регіону. В окремі роки спостерігається негативне сальдо зовнішньої торгівлі продукції АПК: по І групі товарів “Живі тварини та продукція тваринництва” у 2004 р. сума імпорту була вище суми експорту більш ніж у два рази, а по ІІ групі “Продукти рослинного походження” - у 2003 р. імпорт на 10,4 % випереджав обсяги експорту, що викликано дефіцитом окремих видів продовольчої продукції. Зниження активності зовнішньоторговельної діяльності суб’єктів ЗЕД агропромислового комплексу Криму в 2000-2005 рр. підтверджується наявністю негативної тенденції показників торгового балансу: зовнішньоторговельний оборот зменшився на 13,8%, у тому числі експорт - на 34,7% , імпорт – у 3,8 рази.
За 1997-2005 рр. товарна структура експорту продукції агропромислових підприємств Криму зазнала значних змін. Визначальним фактором стала зношеність виробничих потужностей галузі, а також зміна зовнішньоінтеграційного курсу України та вплив пов’язаних з цим методів державного регулювання. Скорочення валютних надходжень обумовлене зниженням фізичного обсягу експорту у середньо-му на 43%, що підтверджує тезу про уповільнення виробничих процесів в агропромислових формуваннях та низький рівень використання ресурсних можливостей.
Проте подальша інтеграція підприємств АРК у світовий ринок продовольчих товарів повинна бути орієнтована на лідируючі країни-імпортери, що і становлять потенційні географічні можливості розвитку експорту. На підставі даних FAOSTAT була складена матриця основних держав-потенціальних імпортерів вітчизняної агропромислової продукції, а саме, для пшениці перспективними є ринок Італії, Японії, Китаю, Алжиру та Іспанії; для вина виноградного – Німеччини, Великобританії, США, Росії та Франції; для соняшникової олії – Нідерландів, Німеччини, Бельгії, Росії та Франції. Проте експансія кримської продукції на світовому ринку ускладнена високим рівнем транспортних витрат, проблемами стандартизації та сертифікації продукції, національними споживчими перевагами країн-імпортерів, тарифними бар'єрами та відсутністю сталих довгострокових торговельних зв'язків. Перспективним у даному контексті є експорт до Східноєвропейських країн (Угорщини, країн Балтії, Росії), інших країн СНД та Туреччини, оскільки між цими державами існує ряд угод, що сприяють розвитку торгівлі й спрощенню митних процедур. Щодо азіатського вектору зовнішньої торгівлі, то серед цих країн стабільний попит формує Японія через високу щільність населення і малу та обмежену земельну площу. Проте агропромислова продукція українських виробників повинна відповідати вимогам Японської зовнішньоторговельної організації. Країни Північної і Південної Америки, а також Австралія є мало перспективним ринком через територіальну віддаленість та розвиненість власного агропромислового виробництва.
Реалізація експортного потенціалу агропромислових формувань базується на ефективності реалізації її складових: виробничого, фінансово-економічного та ринкового потенціалу, механізмів державного регулювання, а також чинників загального характеру. Проведена оцінка алокативної ефективності використання експортоорієнтованого потенціалу дозволила виявити приоритетні екзогенні та ендогенні чинники , що впливають на рівень його реалізації (рис. 2).
Ефективність експортного потенці-алу оцінюється в 55,8%, у тому числі: ре-сурсного 59,0 %, ринкового - 43,8 %, механізму державного регулювання - 42,7% та чинників загального характеру - 38,3%, причому такі результати на 55,8% по-в’язані з впливом зовнішніх і на 44,2 % - внутрішніх чинників. Частка впливу ме-ханізмів державного регулювання дорів-нює 18,5 %.
У третьому розділі “Перспективи вдосконалення ЗЕД агропромислових підприємств Криму” розроблена, обґрунтована та практично реалізована модель оптимізації ресурсної бази виробничої діяльності агроформувань АР Крим, здійснена рейтингова оцінка конкурентоспроможності продукції АПК на світовому ринку та спрогнозовані фінансові результати експорту.
Модель оптимізації структури виробництва агропромислової продукції вирішує наступні задачі:
- визначити кількісний склад і асортимент експорту агропромислової продукції;
- визначити кількісний склад і асортимент імпорту агропромислової продукції; що не виробляється підприємствами регіону або виробляється в обсягах, недостатніх для задоволення внутрішніх потреб;
- забезпечити продовольчу безпеку регіону, враховуючи норми споживання продуктів харчування та норми витрат аграрної сировини переробними підприємствами;
- досягти збалансованості виробництва продукції рослинництва та тваринництва, узгодити розвиток тваринництва з можливостями кормової бази;
- встановити оптимальну структуру та обсяги необхідних виробничих ресурсів (земельних, природно-біологічних, трудових, матеріально-технічних).
Рішення цієї задачі необхідно провести за критерієм максимізації валютних надходжень від зовнішньої торгівлі на агропродовольчому ринку, що розраховуються як різниця між отриманими коштами від експорту та витратами на імпорт з врахуванням внутрішніх витрат в іноземній валюті (вартісні показники виражені в дол. США – головній валюті міжнародних розрахунків):
,
де М1 - множина індексів змінних, що позначають розміри виробництва сільськогосподарської продукції (площу культур і поголів’я тварин);
c1j - матеріальні витрати на здійснення одиниці діяльності (вирощування 1 га сільгоспкультур, обслуговування 1 голови тварин);
М2 - множина індексів змінних, що позначають кількість продукції для регіонального споживання;
c2j - матеріальні витрати, необхідні для виробництва одиниці продукції для регіонального споживання;
М3 - множина індексів змінних, що позначають обсяги експорту;
c3j - експортна ціна одиниці продукції;
М4 - множина індексів змінних, що позначають обсяги імпорту;
c4j – імпортна ціна одиниці продукції;
J - множина культур, тварин, продукції переробної промисловості АПК;
j - індекс виробничої одиниці сфери АПК (сільськогосподарські культури, тварини, продукція переробної промисловості);
xj - шукана змінна, виробнича одиниця сфери АПК (площа сільськогосподарських угідь, поголів'я тварин, продукція переробної промисловості).
Оптимальна структура ресурсної бази агропромислових формувань (табл.2) дозволяє збільшити
умовний обсяг валютних надходжень більш ніж у два рази. Проектний розподіл виробничих ресурсів підприємств АПК Криму дозволяє відмовитися від імпорту сільськогосподарської продукції і продукції харчової промисловості, сприяє організації раціональної структури експорту. Зростання загального експорту відбувається за рахунок сої (збільшення в 1,5 рази), тютюну (в 10 разів), живої птиці (в 1,1 разу), борошна пшеничного (в 1,5 рази), крупи (в 1,6 разу), вина виноградного (в 1,5 рази), хлібобулочних виробів (у 2 рази), ефірної олії (у 6 разів).
Проектна структура підтверджена комплексним аналізом конкурентоспроможних властивостей продукції АПК. Конкурентоспроможність вітчизняної продукції ґрунтується на прийнятному сполученні “ціна-якість”. Рівень цін продукції вітчизняних виробників є нижчим за світовий рівень на 10-75 %. Проте оцінка конкурентоспроможних властивостей продукції має проводитися по цілому комплексу критеріїв (рис. 3).
Рис. 3. Система критеріїв оцінки конкурентоспроможності продукції АПК
на світовому ринку
Формування конкурентоспроможних властивостей продукції в більшій ступені обумовлено дією чинників виробничого характеру (на 78,8 %), у тому числі вагомість такого показника як рівень рентабельності становить 36,7 %, відносних торгових переваг - 23,8 %, відповідності продукції стандартам якості ІSO - 15,4 %, співвідношення темпів зростання вітчизняного та світового виробництва - 3,0 %. Вплив критеріїв споживчих переваг позначається на конкурентоспроможності лише на рівні 21,2 %, серед них співвідношення експортної ціни на вітчизняну продукцію із середньосвітовим рівнем - 10,2 %; динаміка зростання експорту - 6,9 % та рівень екологічної безпеки виробленої продукції 4,1 %. Ранжирування продукції АПК було проведено за критерієм убування конкурентоспроможних переваг (рис. 4).
Виявлено, що продукція-абсолютний лідер на світовому ринку - виноградне вино (коефіцієнт конкурентоспроможності - 1). Ефірна олія знаходиться в колі лідерів (коефіцієнт - 0,974). У зоні очікуваного росту конкурентоспроможності позиціонується пшениця, ячмінь та сир (значення коефіцієнтів 0,730; 0,624 і 0,600 відповідно). Зона невикористаних можливостей представлена насінням соняшника, молоком та кукурудзою (коефіцієнти 0,474; 0,430 і 0,348 відповідно). У колі аутсайдерів - свинина й яловичина.
Рис. 4. Позиціонування окремих видів агропромислової продукції АРК
у конкурентному середовищі світового продовольчого ринку
Згідно з даними кореляційно-регресійного аналізу було виявлено, що між показниками прибутку від експорту продукції агропромислових підприємств та факторними чинниками (фондовіддачею, продуктивністю праці, рівнем інвестування в основний капітал, виходом продукції з 1 га сільгоспугідь, рівнем бюджетного фінансування та коефіцієнтом зносу основних засобів) існує досить тісний. З урахуванням існуючих тенденцій розвитку факторних ознак за 1996-2005 р. прогнозне значення прибутку від експортних операцій у 2009 р. склало 9 ,8 тис. дол. США (при 95%-ном довірчому інтервалі прогнозні значення варіюються з 8 788,2 тис. дол. США до 9 ,4 тис. дол. США).
ВИСНОВКИ
1. Експортоорієнтований потенціал - це складна динамічна економічна система наявних і потенційних сукупних можливостей окремих формувань (виробничих, інфраструктури, державних органів), яка може бути реалізованою завдяки спрямованій дії економічних механізмів зовнішнього та внутрішнього середовища по формуванню ефективної експортоорієнтованої діяльності учасників таких відносин. Необхідність експортної орієнтації виробничої діяльності вітчизняних агропромислових формувань обумовлена проблемою пошуку ефективних механізмів соціально-економічного розвитку.
2. Економічні механізми експортної орієнтації агропромислових формувань мають виконувати стимулюючу функцію та діяти у напрямках розвинення виробничої та комерційної діяльності суб’єктів господарювання. Доцільним є визначення двох рівнів функціонування економічних механізмів: між суб’єктами ЗЕД та у внутрішньогосподарському напрямку. В умовах посилення процесів глобалізації система економічних механізмів потребує вдосконалення у напрямку посилення дії ринкових механізмів ЗЕД: забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції з урахуванням екологічної безпеки та споживчих переваг, відповідності стандартам якості ISO, формування ефективної системи менеджменту та маркетингу.
3. Дослідження експортоорієнтованого потенціалу підприємств АПК доцільно здійснювати за таким алгоритмом: аналіз стану ресурсної бази агроформувань, оцінка дії економічних механізмів на посилення експортної орієнтації, визначення ефективності використання потенціалу, моделювання структури агропромислового виробництва з метою збільшення експорту. Модель оптимізації виробничо-ресурсної бази агропромислових формувань повинна враховувати ресурсний потенціал та можливості експортної орієнтації його використання, показники рейтингу конкурентоспроможності продукції АПК на світовому ринку та перспективи збільшення прибутковості експорту. Обсяги експорту повинні формуватися з додаванням показника умовного експорту, що виникає при реалізації агропромислової продукції рекреантам-нерезидентам. Запропонована система додаткових показників його оцінки й аналізу: абсолютне значення умовного експорту, його товарна та географічна структура, питома вага умовного експорту у сукупному експорті, цепні та базисні індекси динаміки умовного експорту, величина умовного експорту на душу рекреанта-нерезидента, співвідношення індексів цін умовного та традиційного експорту.
4. Ресурсний потенціал агропромислових формувань має такі структурні складові: природно-кліматичний, матеріально-виробничий, фінансово-еконо-міч-ний, інформаційний потенціал та людський капітал. Рівень ресурсного потенціалу агроформувань АРК можна охарактеризувати як середній: бал бонітету кримських ґрунтів дорівнює 37 (зі 100 можливих) при питомій вазі посівів у площі ріллі - 61,1; парк тракторів та зернозбиральних комбайнів, що становлять основу матеріально-технічної бази сільського господарства, скоротився за 1995-2005 рр. в 2 рази при рівні зношеності 50%; мотивація труда є недостатньою (середньомісячна зарплатня в сільському господарстві сягає лише 69,2% середньорегіонального рівня); фінансування сфери АПК здійснюється переважно за рахунок власних коштів підприємств.
5. Ослаблення матеріально-технічної бази, низька інвестиційна привабливість агровиробництва обумовили зниження результативності зовнішньої торгівлі: за 2000-2003 рр. сальдо зовніш-ньоторговельного балансу підприємств АПК скоротилося вдвічі при зростанні імпортної залеж-ності регіону в 5,5 разів та зменшенні чистої торгівлі у 6 разів. Вплив механізму географічної диверсифікації експорту, ефективний розвиток зовнішньоторговельних зв’язків з країнами ближнього зарубіжжя позначився на поліпшенні цих показників у 2004-2005 рр.: сальдо зовнішньоторговельного балансу зросло більш ніж у два рази; рівень імпортної залежності знизився до 0,0224 пункти; індекс чистої торгівлі піднявся на 0,2695 пункти. Скасування безмитного статусу експорту насіння соняшнику на давальницьких умовах спричинило зріст виробництва сонячної олії на 90 %, зменшення імпорту сонячної олії – у 15 разів, нарощення її експорту – у 9 разів, зріст рентабельності виробництва соняшника на 42,3 відсоткових пункти.
6. Ефективність реалізації експортного потенціалу агропромислових підприємств АР Крим становить 55,8%. Розрахунок ступеня впливу екзогенних факторів на його рівень показав, що найбільш вагомими є: обсяг потенційного попиту основних регіонів-споживачів експортованого товару (5,48%), ризик форс-мажорних обставин у країнах-партнерах ЗЕД (4,83%), рівень відповідності національних систем стандартизації і сертифікації вимогам світового ринку (4,55%), оцінка законодавчої бази ЗЕД та її відповідність міжнародним програмам (3,99%). Серед ендогенних факторів головними є: вихід валової продукції рослинництва з 1 га сільгоспугідь/продукції тваринництва на 1 умовну гол. (6,57%), частка продукції, якість якої відповідає ІSO (4,92%), рівень проміжного споживання продукції (2,86%), рівень привабливості упакування і її відповідність вимогам ІSO (2,55%).
7. Розроблена економіко-математична модель оптимізації ресурсної бази агропромислових формувань Криму дозволяє збільшити валютні надходження від експорту продукції АПК в 2 рази з урахуванням вимог продовольчої безпеки та рекреаційної спрямованості регіону. Зростання показника відбувається за рахунок організації раціональної структури виробництва та розподілу продукції. Загальні обсяги експорту можуть бути збільшені за рахунок реалізації сої (зріст у 1,5 разу), тютюну (в 20 разів), живої птиці (в 1,1 разу), борошна пшеничного (в 1,5 разу), крупи (в 1,6 разу), вина виноградного (в 1,5 разу), хлібобулочних виробів (у 2 рази), ефірної олії (у 6 разів).
8. Комплексна рейтингова оцінка конкурентоспроможних властивостей агропромислової продукції ґрунтується на аналізі чинників виробничого та ринкового характеру. Формування конкурентоспроможних переваг продуктів АПК в більшій ступені зумовлено виробничими факторами (ступінь впливу становить 78,8 %). Вплив ринкових критеріїв позначається на конкурентоспроможності лише на 21,2Рейтингова оцінка конкурентоспроможних властивостей продукції агропромислових підприємств Криму на світовому ринку свідчить, що виноградне вино є продукцією-абсолютним лідером на світовому ринку, в колі лідерів знаходиться ефірна олія (коефіцієнт конкурентоспроможності становить 0,974). Зона конкурентоспроможності включає пшеницю, ячмінь та сир (значення коефіцієнтів - 0,730; 0,624 і 0,600 відповідно). У зоні невикористаних можливостей позиціонують насіння соняшника, молоко та кукурудза (коефіцієнти конкурентноздатності 0,474; 0,430 і 0,348 відповідно). Свинина й яловичина знаходяться у колі аутсайдерів.
9. Результати середньострокового прогнозу фінансових результатів експорту підприємств АПК Криму ґрунтуються на багатофакторній залежності результативного чинника від дії факторів, пов’язаних з використанням земельних, матеріально-виробничих, трудових ресурсів та механізмів державного регулювання. Існує тісний зв'язок між рівнем використання ресурсів, дією економічних механізмів та прибутковістю експортної діяльності агропромислових формувань (виходом продукції на 1 га сільгоспугідь, фондовіддачею, коефіцієнтом зносу основних засобів, продуктивністю праці, рівнем інвестування в основний капітал підприємств АПК та рівнем бюджетного фінансування): парні коефіцієнт кореляції відповідно склали 0,76210; 0,79856; -0,69541; 0,63285; 0,73256; -0,71584. Аналіз трендів факторних ознак за 1996-2005 рр. дозволяє стверджувати, що прогнозне значення прибутку від експорту агропромислових формувань Криму у 2009 р. складатиме 9 ,8 тис. дол. США., а рівень рентабельності експорту (рентабельність продажу) – 13,9%.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях:
1. Епишкина О.В. Комплексный подход к оценке аллокативной эффективности экспортного потенциала АПК // Экономические науки: Научн. тр. - Симферополь: ЮФ “КАТУ” НАУ, 2006. - Вып. 97. - С. 185-194.
2. Епишкина О.В. Оптимизация ресурсной базы агропромышленных формирований как фактор повышения экспортной активности // Экономические науки: Научн. тр. - Симферополь: ЮФ “КАТУ” НАУ, 2007. Вып. 103. - С. 224-233.
3. Епишкина О.В. Органическое земледелие в контексте повышения национальной конкурентоспособности сельскохозяйственной продукцииЭкономические науки: Научн. тр. - Симферополь: ЮФ “КАТУ” НАУ, 2007. - Вып. 99. - С. 209-217.
4. Епишкина О.В. Оценка инвестиционной привлекательности сельскохозяй-ственных предприятий регионов Крыма // Экономические науки: Научн. тр. - Симферополь: ЮФ “КАТУ” НАУ, 2006. - Вып. 95. - С. 98-104.
5. Епишкина О.В. Проблемы и оценка конкурентоспособности региональ-ного агропромышленного комплекса на мировом рынке // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства. – Х.: ХНТУСГ,2006. - Вип. 36.- С. . – (Сер. Економ. науки).
6. Епишкина О.В. Совершенствование механизмов экспортной ориентации аграрного сектора экономики Крыма// Вісник Житомирського державного техно-логічного університету. - Житомир: ЖДТУ, 2006. - № (36). - С. 206-209. – (Сер. Економ. науки).
7. Епишкина О.В. Сущность экспортного потенциала предприятий АПК, его структура и формирующие факторы // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – Вип. 221, т. ІІІ. – С. 760-770.
Тези доповідей:
8. Епишкина О.В. Органическое земледелие в контексте повышения национальной конкурентоспособности сельскохозяйственной продукции // Научное обеспечение процессов реформирования экономических отношений в условиях глобализации: Материалы междунар. научно-практической конф. Симферополь, 20-22 апр. 2007 г.: В 2-х т. - Симферополь: Крым. ин-т бизнеса, 2007. - Т. 1. – С. 80-82.
9. Епишкина О.В. Особенности анализа интенсивности внешней торговли АПК: региональный аспект // Проблемы развития финансовой системы Украины: Сб. тр. II Междунар. научно- практической конф. асп. и студентов. Симферополь, 15-17 марта 2006 г. - Симферополь: Центр Стабилизации, 2006. - С.98-99.
10. Епишкина О.В. Оценка внешнеторговых операций предприятий АРКЗовнішньоекономічна діяльність: Матеріали VIII Міжнар. науково-практичної конф. “Наука і освіта ‘2005”. 7-21 лют. 2005 р. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - Том. 72. – С. 23-26.
11. Епишкина О.В. Оценка инвестиционной привлекательности сельскохозяйственных предприятий регионов Крыма // Актуальные проблемы социально-экономического развития регионов: Тез. докл. Всеукраин. научно-практической конф. Симферополь, 7 апр. 2005 г. – Симферополь: Крым. гос. инженерно-педагогический ун-т, 2005. – С. 41-43.
12. Епишкина О.В. Проблемы и оценка конкурентоспособности регионального агропромышленного комплекса на мировом рынке // Матеріали Міжнар. форуму молодих вчен. “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн”. Харків, 19-20 травня 2005 р.:У 2-х т. - Х.: ХНТУСГ, 2005. – Т.1. – С. 53.
13. Епишкина О.В. Совершенствование механизмов экспортной ориентации аграрного сектора экономики Крыма // Экономические науки: Материалы II Междунар. научно-прак-тической конф. “Стратегические вопросы мировой науки - 2007”. Днепропетровск, 15-28 февр. 2007 г. – Днепропетровск: Наука и образование, 2007. - Том 3. - С. 38-41.
14. Yepishkina O. Organic Farms Creation as the Direction of Competitive Increase of Ukrainian Agrifoods Complex Production in the World Market // International Scientific Dual-Conference “Towards Knowledge-Based Economy” & “Enterprise Management: Diagnostics, Strategy, Effectiveness”: Conference Proceedings/ Riga, 12-13 April 2007. - Riga: RTU Publishing House,
