ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. КАРАЗІНА

ЖАРКОВСЬКА ІННА ВАЛЕРІЇВНА

УДК 811.111’371’42

СЕМАНТИЧНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ

АНГЛОМОВНИХ НОМІНАЦІЙ КОНФЛІКТУ

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

ФРОЛОВА Ірина Євгенівна,

доцент кафедри теорії та практики перекладу

англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

ОМЕЛЬЧЕНКО Лариса Федорівна,

професор кафедри германської філології

Київського Міжнародного університету

кандидат філологічних наук, доцент

ЄНІКЄЄВА Санія Маратівна

доцент кафедри теорії та практики

перекладу з англійської мови

Запорізького національного університету

Захист відбудеться “17” грудня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7 – 75.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий “8” листопада 2007 р.

Вчений секретар доктор філологічних наук

спеціалізованої вченої ради А.П.Мартинюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

На початку 3-го тисячоліття інтерес науковців зосереджено на вивченні мови як засобу спілкування й пізнання людиною дійсності; сучасна лінгвістика досліджує мову в діяльнісному, динамічному аспекті, в її зв’язку з людиною, без якої саме існування мови не вважається можливим (Ф.С. Бацевич, Р.О. Будагов, Б.М. Гаспаров, Г. Гійом, В.О. Гуреєв, Л.М. Дяченко-Лисенко, В.І. Карасик, Г.В. Колшанський, О.С. Кубрякова, Б.O. Серебренников, І.П. Сусов, І.С. Шевченко, V. Evans, M. Tomasello та інші). Принцип системності визнається основоположним, тому висвітлення актуальних для сучасного мовознавства проблем потребує від дослідника спроможності бачити мову об’ємно, в нерозривній єдності її різноманітних сторін (Т.Б. Назарова).

Це стосується, зокрема, і вивчення номінативних засобів мови. В межах сучасної лінгвістичної семантики застосовується комплексний інтегративний підхід до об’єкта дослідження з урахуванням останніх досягнень когнітивного й комунікативного напрямів. Важливою складовою інтегрального аналізу є також традиційна лінгвістична семантика, дані якої, на думку І.П. Сусова, О.М. Селіверстової, забезпечують наявність базових знань про значення номінативної одиниці.

Розробка принципово нових трактувань основних положень лінгвістичної семантики і теорії номінації (Л.М. Васильєв, І.М. Кобозєва, О.С. Кубрякова, Л.М. Мінкін, О.O. Селіванова, А. Сruse та інші) забезпечила потужний поштовх до практичного вивчення номінативних засобів мови у вітчизняній лінгвістиці (Л.А. Антипенко, В.В. Ганєчко, Ю.А. Зацний, О.І. Морозова, А.П. Мартинюк, І.В. Недайнова, О.І. Потапова, Т.В. Слива, Г.В. Хмара, С.В. Шепітько). При цьому найбільший інтерес викликають номінативні засоби, пов’язані з глобальними аспектами і поняттями людського існування, до яких, безумовно, можна віднести і конфлікт як один з найпомітніших проявів людської природи. Зростаюча конфліктогенність сучасного світу обумовлює гостру необхідність всебічного вивчення поняття конфлікт, одним із аспектів якого є лінгвістичний аналіз номінацій конфлікту. Висвітленню окремих аспектів цієї наукової проблеми на матеріалі різних мов присвячені праці А.В. Варгуніної, О.М. Ємельянової, О.М. Єрмолаєвої, С. Золяна, В.А. Лукіна, І. Савчук, J. Allwood, Santoi Leung, E. Xekalikis. Водночас, міжпредметні дослідження конфліктів свідчать про необхідність визначення змісту поняття “конфлікт” шляхом аналізу значення цього слова та його синонімів.

Актуальність роботи зумовлена сучасним семантико-функціональним ракурсом аналізу значення номінативних одиниць, комплексним підходом до вивчення номінацій конфлікту в сучасній англійській мові з урахуванням їх внутрішньосистемних семантичних характеристик та особливостей реалізації в дискурсі. Своєчасність і важливість комплексного дослідження номінацій конфлікту в англійській мові також продиктовано відсутністю спеціальних праць, які б цілісно відображали семантико-функціональний аспект номінативних одиниць, що іменують конфлікт в англійській мові.

Зв’язок дослідження з науковими темами. Роботу виконано в рамках наукової теми кафедри англійської філології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди “Мови світу. Контрастивний опис структурно-семантичних особливостей англійської і східнослов’янської мов у дидактичних цілях” (затверджена на засіданні Ради факультету іноземної філології, протокол № 2 від 18 жовтня 2006 р.).

Об’єктом дослідження є англомовні номінативні субстантивні одиниці зі значенням конфлікту.

Предмет дослідження становлять семасіологічні та функціональні особливості номінацій конфлікту в сучасній англійській мові, розглянуті у взаємозв’язку з варіативністю смислів, що формуються в процесі функціонування цих номінацій в різних типах англомовного дискурсу.

Мета дослідження полягає у виявленні системної організації англомовних номінацій конфлікту в сукупності їх мовних і дискурсивних смислотвірних функцій. Досягнення мети потребує розв’язання конкретних завдань, а саме:

1) установлення на основі семасіологічного аналізу особливостей семантичної структури іменника conflict;

2) розробка моделі організації номінацій конфлікту, виходячи з аналізу їх функції-потенції;

3) виявлення особливостей функцій-реалізацій номінацій конфлікту в різних типах англомовного дискурсу;

4) визначення типів взаємозв’язків між функцією-потенцією, функцією-реалізацією і дискурсивними смислами номінацій конфлікту.

Матеріалом для дослідження є корпус з 212 одиниць номінації (без урахування їх можливої багатозначності), укладений методом вибірки синонімічних гнізд з лексикографічних джерел: печатних та електронних словників і тезаурусів (загальним числом 23 видання), та 9260 дискурсивних фрагментів, що ілюструють функціонування номінацій конфлікту в науковому, публіцистичному, художньому дискурсах.

Корпус ілюстративних дискурсивних фрагментів містить: (1) фрагменти наукових, професійно-орієнтованих і науково-довідкових видань, з-поміж яких енциклопедії Britannica і Encarta; (2) фрагменти англомовної художньої прози; (3) вибірку фрагментів публіцистичного дискурсу, зроблену за допомогою системи пошуку електронного архіву періодичних видань (газет) highbeam.eLibrary; (4) вибірку прикладів із текстового корпусу British National Text Corpus. Науковий, публіцистичний і художній дискурс подано пропорційно.

Методологічною основою роботи є системно-діяльнісний підхід до аналізу семантики номінативних одиниць. Теоретична база дослідження являє собою синтез положень і поняттєвого апарату традиційної семантики та сучасних когнітивних і комунікативних розвідок щодо аналізу значення. Вивчення функціонування номінативних засобів здійснюється в межах функціонального підходу, під яким розуміємо такий спосіб опису мовно-мовлєнневих явищ, експланаторність якого ґрунтується на апеляції до функції одиниць, що розглядаються.

Мета, завдання і методологічні засади дослідження обумовили використання певних методів аналізу. У дисертації застосовано комплексну методику, до якої включено методи етимологічного, компонентного аналізу, аналізу словникових дефініцій, метод польового моделювання, лінгвістичного опису й контекстної інтерпретації. Методи традиційної семантики (а саме, етимологічний і структурно-семантичний аналіз із застосуванням прийомів дефініційного і компонентного аналізу) використані в процесі вивчення семантики іменника conflict – класифікаційної одиниці семантичного простору CONFLICT, з позицій діахронії й синхронії. Метод польового моделювання включає такі прийоми, як аналіз словникових дефініцій інвентаря номінацій, елементи компонентного аналізу і верифікації за допомогою функціональних реалізацій описуваних одиниць та уможливлює проведення систематизації й організації номінацій конфлікту в мовному просторі. Методи контекстної інтерпретації та лінгвістичного опису дозволяють провести аналіз дискурсивних смислів номінацій конфлікту.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше проведено комплексне дослідження англомовних номінацій конфлікту, яке поєднує аналіз мовного і дискурсивного просторів; розроблено, на основі діахронічного і синхронічного підходів, модель значення іменника conflict; запропоновано модель лексико-семантичного поля CONFLICT, яке має складну різнорівневу структуру; виявлено типи взаємодії між функцією-потенцією, функцією-реалізацією й смислами номінацій конфлікту в різних типах англомовного дискурсу.

Наукова новизна отриманих результатів може бути узагальнена в таких положеннях, що виносяться на захист:

1. На сучасному етапі розвитку англійської мови одиниця лексичної номінації conflict має розгалужену семантичну структуру, зумовлену етимологічними та словотвірними процесами, і реалізується в дев’яти лексико-семантичних варіантах.

2. Модель семантичної структури номінації conflict становить складну радіально-ланцюжкову сітку, яка є продуктом варіативності спочатку інтегральних сем, а потім – диференційних і уточнювальних сем.

3. У семантичному просторі мови номінації конфлікту організовані в лексико-семантичне поле CONFLICT, компоненти якого демонструють відношення домінантності та/або диференціації: гіпо-гіперонімії, меронімії, синонімії, співгіпонімії. У рамках цих відношень виділяються різнорівневі субполя, в яких номінації або згруповані в кластери, або існують відокремлено. Ієрархія субполів демонструє рух від дискретності до недискретності.

4. Належність номінації до тієї чи іншої зони лексико-семантичного поля CONFLICT визначається ії функцією-потенцією – конвенціональною співвіднесеністю з певним поняттєвим змістом та потенційною спроможністю до його об’єктивації.

5. У дискурсивних реалізаціях номінацій конфлікту їх функція-потенція та функція-реалізація пов’язані лінійною/нелінійною співвіднесеністю. Лінійна співвіднесеність наявна в усіх аналізованих типах дискурсу. В науковому вона константна: різні галузі наукового дискурсу оперують певним набором одиниць, смисл яких є постійною величиною. В художньому та публіцистичному дискурсі ця співвідесеність є змінною: смисли номінативних одиниць ситуативно зумовлені. Нелінійна кореляція функції-потенції та функції-реалізації виявляється в розмаїтті поліфонічних смислів, які виникають за умови сполучення окремих варіантів значення багатозначного слова, звуженннях значення, девіаціях, які притаманні науковому, публіцистичному та художньому дискурсам. Нелінійність маніфестується також у варіюванні функції-реалізації залежно від типу дискурсу.

6. У дискурсивних реалізаціях номінативних одиниць зі значенням конфлікту їх функція-реалізація демонструє здатність до прирощення компонентів смислу за рахунок колективних, ситуативно-особистісних і асоціативних конотацій; у дискурсивному просторі також розширюється інвентар номінацій конфлікту.

Теоретичне значення роботи визначається системним трактуванням і комплексним описом номінацій конфлікту в англійській мові. Отримані результати є внеском в теорію мовного значення, розробку принципів польового моделювання з урахуванням сучасних уявлень про структуру та системність. Проведене дослідження робить внесок у розвиток дискурсології, демонструючи залежність специфіки дискурсивних смислів номінацій конфлікту від сфери комунікації.

Практична цінність отриманих результатів і висновків полягає в тому, що вони можуть бути використані в курсах лексикології англійської мови (розділ “Семантика”), загального мовознавства (розділ “Семантика”), у спецкурсах з основ теорії номінації, міжкультурної комунікації. Результати роботи можуть також знайти прикладне застосування в лексикографічній практиці, розробці електронних систем породження й інтерпретації природньої мови.

З урахуванням зміцнення міжпредметних зв’язків у гуманітарних науках дослідження також може стати в нагоді конфліктологам, соціальним психологам, журналістам.

Апробація отриманих результатів. Основні результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри англійської філології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, лінгвістичному семінарі факультету іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, на міжнародних наукових конференціях “Ювілейні Четверті Каразінські читання, присвячені 200-річчю Харківського національного університету: Людина. Мова. Комунікація” (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, жовтень 2004 р.); “Актуальні проблеми функціональної лінгвістики” (Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, листопад-грудень 2005 р.); “Единство системного и функционального анализа языковых единиц” (Белгородський державний університет, Росія, квітень 2006 р.); XIII Міжнародній конференції з функціональної лінгвістики “Язык и мир” (Таврійський національный університет імені В.І. Вернадського, Ялта, жовтень 2006 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції “Новітні обрії розвитку германської та романської філології” (Запорізький національний університет, квітень 2007 р.), а також на V Всеукраїнській науковій конференції “Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, листопад 2005 р.) і IV Межвузівській конференції молодих учених “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецький національний університет, лютий 2006 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено в 6 одноосібних статтях, опублікованих у фахових збірках наукових праць України, і 4 тезах конференцій.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками, загальних висновків, списку використаних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу і додатків. Повний обсяг дисертації становить 249 сторінок комп’ютерного тексту. Обсяг основного тексту 202 сторінки, бібліографія включає 393 позиції, з яких 56 – довідково-лексикографічні джерела; список джерел ілюстративного матеріалу налічує 73 позиції, 2 з яких – електронні текстові корпуси. Додатки містять інвентар номінацій, проаналізованих у роботі, одну таблицю і глосарій термінів семантики, використаних у роботі.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, його новизну і теоретичне значення; сформульовано мету і конкретні завдання дослідження; описано методологічні засади і методи аналізу; викладено основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі наведено стислий огляд досліджень, присвячених проблемам конфлікту з точки зору лінгвістики; критично узагальнено досягнення в дослідженні значення номінативних одиниць; уточнено основні методологічні принципи і методики комплексного семантичного та функціонального дослідження.

У другому розділі детально розглянуто класифікаційну одиницю семантичного простору CONFLICT – іменник conflict, описано його семантичну структуру. Розроблено модель лексико-семантичного поля CONFLICT, у межах якого систематизовано функції-потенції досліджуваних номінативних одиниць.

У третьому розділі вивчено функції-реалізації номінацій конфлікту, виявлено особливості їх смислів у науковому, публіцистичному і художньому дискурсах; описано співвідношення функції-потенції та функції-реалізації номінативних одиниць.

У загальних висновках підбито підсумки проведеного дослідження та накреслено перспективи подальших наукових розробок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. “Теоретико-методологічні засади аналізу номінацій конфлікту в сучасній англійській мові”. Конфлікт являє собою одну з базових категорій буття людини; спроби його осмислення з точки зору різних галузей наукового знання визначають його як складний і багатобічний феномен (O.М. Бандурка, І.В. Ващенко, Л.М. Герасіна, B. Spangler, інші). У фокусі нашої уваги знаходяться номінації конфлікту, під якими розуміємо результат процесу іменування різних проявів та аспектів відповідного фрагмента дійсності (О.С. Кубрякова, О.І. Потапова, О.О. Тараненко, Г.В. Хмара).

У терміноапараті сучасної лінгвістики значення інтерпретується двобічно – як умовна структура, відображена в узуально закріпленій одно- чи багатозначній номінативній одиниці, та як динамічна функціональна система, що виявляється в реалізації певного семантичного змісту за допомогою номінативних одиниць.

Структура значення номінативної одиниці являє собою упорядковану численність семем – елементарних значень, кожне з яких є набором конфігурацій мінімальних смислових компонентів – сем (О.В. Гулига, Є.Й. Шендельс, А.М. Кузнецов, І.А. Стернін, інші). Семеми як абстрактні одиниці плану змісту реалізують себе в лексико-семантичних варіантах (ЛСВ), що постають як єдність семеми і мовної форми, закріпленої в узусі (О.І. Смирницький, І.А. Cтернін). Аналіз семантичної структури номінативної одиниці, в процесі якого виділяються базові, інтегральні, диференційні та уточнювальні семи, дозволяє подати структуру значення у вигляді семантичної сітки, що демонструє взаємозв’язок окремих лексико-семантичних варіантів.

Структурна інтерпретація значення являє собою лише умовний конструкт; у реальному функціонуванні значення має розглядатися як спосіб існування номінативної одиниці оn-line (R. Langacker) в мовному і дискурсивному просторі, де відображаються взаємовідносини між мовою, досвідом людини та використанням мовних засобів з метою комунікації. Центральними при такому розумінні стають поняття потенціалу значення (одиниці семантичного простору, яка містить ту інформацію, що може і має бути виражена за допомогою мовних засобів), функції-потенції (потенційної спроможності номінативної одиниці до об’єктивації певного потенціалу значення), функції-реалізації (реалізованої спроможності до об’єктивації певного потенціалу значення), дискурсивного смислу (Ф.С. Бацевич, О.В. Бондарко, О.В. Лещак, А.М. Приходько, J. Allwood).

Функція-реализація в сукупності з різними факторами ситуації перебуває в основі конструювання дискурсивних смислів. Конструювання смислів є процесом, що реалізується в дискурсі під впливом дискурсивного контексту, тобто ситуації соціальної взаємодії у сукупності її мисленнєвих та комунікативно релевантних складових (Ф.С. Бацевич, А.П. Мартинюк, T. van Dijk, M.A.K. Halliday, G. Hirst, M. Pinkal).

Співвідношення функції-потенції номінативної одиниці з більше ніж одним потенціалом значення є проявом полісемії. У рамках сучасних семантичних підходів під полісемією номінативної одиниці розуміють її поліфункціональність як у мовному, так і в дискурсивному просторі (Г.А. Залізняк, V. Evans, G.A. Miller, J. Pustejovsky).

Перехід від функції-потенції до функції-реалізації номінативної одиниці в процесі її актуалізації має як лінійний, так і нелінійний характер. Потенційна нелінійність відношення між функцією-потенцією і функцією-реалізацією номінативних одиниць у дискурсі відображається у виникненні поліфонічних смислів (на відміну від лінійних монофонічних), різноманітних семантичних склеюваннях, сплавах, мерехтіннях (Ю.Д. Апресян, Г.А. Залізняк, Д.М. Шмельов), а також у дрібнозернистості або грубозернистості (J. Pustejovsky) актуалізованого значення.

Той факт, що один і той же семантичний зміст (потенціал значення) може бути реалізований різними номінативними засобами, говорить про наявність у мовному просторі парадигматичних відносин по типу синонімії. У зв’язку з тим, що одиниці номінації в цьому дослідженні розглядаються в сукупності їх потенціальних і реалізованих функцій, узуально закріплена кореляція декількох номінацій з одним й тим же потенціалом значення може розглядатися лише як умовна потенційна синонімія – плезіонімія (A. Cruse, Ph. Edmonds, G. Hirst). Плезіоніми утворюють у мовній свідомості кластери, які мають внутрішню організацію (A. Cruse). Відношення між плезіонімами в мовному просторі може бути подано у вигляді лексико-семантичного поля – “абстрактної системно-функціональної моделі, яка фіксує інваріантні властивості” одиниць, що до неї входять (С.В. Шепітько).

Вивчення семантичних особливостей кластеров одиниць-плезіонімів, а також внутрішньокластерна диференціація одиниць можливі за їх функціонування, де вони демонструють ступінь перетину семантичного змісту, рівень зернистості, приховані конотативні компоненти значення (В.І. Говердовський). У дискурсі плезіоніми використовуються для смислової інтеграції та диференціації.

Розділ 2. “Номінації конфлікту в семантичному просторі англійської мови”. Іменник conflict є ключовим словом понятійної сфери дійсності, об’єктивованої в семантиці досліджуваних номінативних одиниць. Іменник conflict має складну семантичну структуру, cучасний стан якої обумовлений: її похідним характером у першоджерелі запозичення – латині (афіксація: від дієслова “flоgere” – “бити, ударити” і префікса “com-/con-” зі значенням “з, разом” утворене дієслово “cфnflоgere” – “зіштовхуватися”; субстантивація пасивного дієприкметника цього дієслова – утворення іменника “cфnflоctus”); непрямим способом запозичення (за посередництва французької); полісемантичністю при входженні в англійську мову (conflict as an encounter with arms, a fight, battle; conflict as a mental or spiritual struggle within a person); тенденціями розвитку впродовж ХV – XX століть. Останні демонструють взаємодію концептуальної та мовної картин світу носіїв англійської мови, результатом якої є: переважання предметної сфери ЛЮДИНА і периферійність предметної сфери ФІЗИЧНИЙ СВІТ у семантиці іменника conflict; розвиток нових варіантів значення, диференціація і зрощення наявних варіантів, які відносяться до предметної сфери ЛЮДИНА; функціонально-стилістична диференціація (процеси термінологізації). Внутрішня динаміка структури також характеризується поступовим переносом “центру ваги” з власне першообразу (удар, фізична взаємодія) і первинного для англійської мови варіанта значення “an encounter with arms, a fight, battle” (бій, бійка) на переносне значення “the clashing or variance of opposed principles, statements, etc.” (стан протиріччя).

На сучасному етапі розвитку англійської мови іменник conflict має дев’ять лексико-семантичних варіантів, а саме:

ЛСВ 1 – an open clash between two opposing groups or individuals (бійка);

ЛСВ 2 – a hostile meeting of opposing military forces in the course of a war (бій);

ЛСВ 3 – prolonged fighting, a war (війна);

ЛСВ 4 – controversy, quarrel, disagreement or argument between people (суперечка, сварка);

ЛСВ 5 – a striking together, collision (фізичне зіткнення);

ЛСВ 6 – a state of opposition between persons or ideas or interests (протиріччя поглядів, ідей між людьми / групами людей);

ЛСВ 7 – а difference that makes it impossible for two things to exist together or for each of them to be true; an incompatibility of dates or events (несумісність, взаємовиключне протиріччя);

ЛСВ 8 – opposition between two simultaneous but incompatible feelings (протиріччя почуттів, думок, бажань людини);

ЛСВ 9 – opposition in a work of drama or fiction between characters or forces… that motivates the development of the plot (протиріччя як рушійна сила художнього твору).

Ці лексико-семантичні варіанти утворюють складну радіально-ланцюжкову семантичну сітку. У зв’язку з тим, що ЛСВ іменника conflict становить, у першу чергу, продукт варіативності інтегральних семантичних компонентів [action/state] ([дія/стан]), і лише потім – диференційних та уточнювальних сем, у структурі семантичної сітки conflict виділено два сегменти, в одному з яких групуються ЛСВ 1 – 5, об’єднані семою [action] ([дія]), а в іншому – ЛСВ 6 – 9, об’єднані семою [state] ([стан]).

Номінативні одиниці, які об’єктивують, поряд з іменником conflict, потенціали значення семантичного простору CONFLICT, інвентарізовано на матеріалі 23 словників синонімів і тезаурусів. Класифікація цих номінативних одиниць методом моделювання лексико-семантичного поля (ЛСП) демонструє наявність відносин домінантності і диференціації у вигляді парадигматичних семантичних кореляцій гіпо-гіперонімії, меронімії і синонімії. За основу структурної організації ЛСП CONFLICT прийнято семантичну структуру іменника conflict як класифікаційної одиниці. Семантичний простір ЛСП CONFLICT включає потенціали значення, що повністю або частково відповідають певному ЛСВ класифікаційної одиниці.

Аналіз інвентаря одиниць-плезіонімів та їх багаторівневе групування в субполя та кластери на засадах зіставлення властивих їм функцій-потенцій з певним потенціалом значення визначив місце кожної з них у польовій моделі – парадигматичній ієрархічній таксономії ЛСП CONFLICT, яка демонструє потенційні можливості номінацій конфлікту і системні відносини між ними в семантичному просторі англійської мови.

Першим етапом польового моделювання є виявлення зони домінантності ЛСП CONFLICT відносно іменника conflict, здійснене в результаті аналізу ендоцентричних гіперонімічних рядів для дев’яти ЛСВ іменника conflict. До зони домінантності належать номінації action, military action, disagreement, opposition, incompatibility, ambivalence. Зона домінантності ЛСП CONFLICT характеризується віднесенням до трьох різних архісем – базових категорій людської свідомості [HUMAN ACTIVITY] ([ЛЮДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ]), [STATE] ([СТАН]), [EVENT] ([ПОДІЯ]), на основі яких відбувається мовна категоризація понятійного змісту номінацій конфлікту. Згідно з цією категоризацією здійснено первинне зонування ЛСП CONFLICT у вигляді трьох гіперонімічних субполів – conflict [human activity – event] (конфлікт [людська діяльність – подія]), для якого архісеми [HUMAN ACTIVITY] ([ЛЮДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ]) та [EVENT] ([ПОДІЯ]) є однорівневими й взаємодоповнювальними; conflict [state] (конфлікт [стан]); conflict [event][contact] (конфлікт [подія][контакт]), де архісема [STATE] ([СТАН]) сполучається з гіпонімом contact.

Ядром ЛСП CONFLICT виступає зона перетину всіх субполів. У цій зоні всі аспекти концептуальної структури, об’єктивованої мовними засобами, що входять до ЛСП CONFLICT, доступні одночасно та формують гештальт. Таке цілісне подання значення conflict визначено як conflict-holistic (термін Д. Олвуда), тобто конфлікт-цілісний. Одиниці, що входять до зони conflict-holistic (conflict, clash) можуть об’єктувати як гештальтне значення, так і будь-який потенціал значення ЛСП CONFLICT.

Навколоядерну зону формують номінації, які знаходяться на перетині базових субполів, але не здатні до реалізації всіх потенціалів значення (contention, collision).

Подальша диференціація здійснена в межах субполів.

Субполе conflict [human activity – event] (конфлікт [людська діяльність – подія]) є дискретним, тому що об’єднує менші, гіпонімічні субполя. У межах цього субполя розміщується іменник confrontation, який має функцію-потенцію для номінації будь-якого конфлікту як дії між людьми або групами людей.

Перший рівень семантичної диференціації в межах цього субполя ґрунтується на протиставленні наявності / відсутності семи [military] ([військовий]). Гіпонімічне субполе conflict [human activity – event][military] (конфлікт [людська діяльність – подія] [військовий]) об’єктивує потенціал значення, який може бути реалізований одиницями action, military action, combat.

Субполе conflict [human activity – event][non-military] (конфлікт [людська діяльність – подія][невійськовий]) становить складну ієрархічну кластерну структуру. Кластери одиниць у просторі цього субполя вступають у гіпо-гіперонімічні відносини. Центральный кластер містить номінації fight, scrap, fray, tussle, hassle, blows, set-to, run-in, face-off, tangle, slugfest, brush, blood on the floor/carpet. По відношенню до нього кластер одиниць affray, altercation, free-for-all, brawl, tumult, turmoil є гіпонімічним, оскільки має уточнювальну сему [noisy] ([гомінкий]). Іншим напрямом гіпонімічної кореляції є номінація catfight [between women] ([між жінками]), яка не формує кластера, оскільки не має синонімів, в яких актуалізовано цей диференційний компонент.

Кожне з названих субполів є дискретним і містить субполя, організовані навколо потенціалів значення, співвідносних з певним ЛСВ іменника conflict. Так, у просторі субполя conflict [human activity – event][military] (конфлікт [людська діяльність – подія][військовий]) розміщені недискретне субполе conflict [human activity – event][military][long] (конфлікт [людська діяльність – подія][військовий][тривалий]), у межах якого реалізується потенціал значення, що відповідає ЛСВ 3 (війна), та недискретне субполе conflict [human activity – event][military] [short] (конфлікт [людська діяльність – подія][військовий][нетривалий]) з потенціалом значення, який відповідає ЛСВ 2 (бій).

Центральный кластер субполя conflict [human activity – event][military][long] (конфлікт [людська діяльність – подія][військовий][тривалий]) включає одиниці war, warfare, hostilities, conflict, crusade, bloodshed, campaign/strife (семантична кореляція несумісності). Гіпонімічним до нього є кластер invasion, aggression [entering by force] ([насильницьке вторгнення]), а також номінація intifada, функцію-потенцію якої обмежено одиничною референцією.

Субполе conflict [human activity – event][military][short] (конфлікт [людська діяльність – подія][військовий][нетривалий]) містить кластер battle, encounter, engagement, skirmish, pitched battle, Armageddon, поданий у вигляді синонімічного ряду, градуйованого за ознакою інтенсивності з номінацією battle як нейтральної домінанти. Гіпонімічним для цього кластеру є кластер attack, assault, assailment, onslaught [attack] ([атака]). Іншим напрямом гіпонімічних кореляцій є актуалізація семи [battle instrument] ([інструмент ведення бою]): [with planes] ([із застосуванням літаків]) – dogfight; [with guns] ([із застосуванням вогнепальної зброї]) – gunfight, gunplay, shootout; [with knives] ([із застосуванням холодної зброї]) – knife-fight, snickersnee, cut-and-thrust.

Складовими субполя conflict [human activity – event][non-military] (конфлікт [людська діяльність – подія][невійськовий]) виступають недискретні субполя conflict [human activity – event][non-military][physical] (конфлікт [людська діяльність – подія] [невійськовий][фізичний]) і conflict [human activity – event][non-military][verbal] (конфлікт [людська діяльність – подія][невійськовий][вербальний]), які об’єктивують потенціали значення, що співвідносні з ЛСВ 1 (бійка) і ЛСВ 4 (суперечка, свара) відповідно.

Сема [physical] ([фізичний]) актуалізована в кластері одиниць fracas, scuffle, melee, disturbance, rough-and-tumble, ruffle, rumble, для яких номінація fight є безпосереднім гіперонімом. На відміну від цього кластеру, одиниці якого називають конфлікт як подію, одиниці combat, fighting акцентують увагу не на власне події, а на діях учасників цієї події. З ними як гіпонімічний корелює кластер fisticuffs, fistfight, punch-up [with hands/fists] ([голіруч/навкулачки]).

На периферії цього субполя знаходиться кластер одиниць tournament, tourney, joust, tilt (“an event in which knights fight with lances”), що, через метафоричний зсув, перетинається з кластером contest, competition, scrimmage, race, match, game, bout, meet, одиниці якого є номінаціями спортивних змагань.

Одиниці duel, affaire d'honneur також утворюють окремий кластер.

Найскладніша ієрархія спостерігається в субполі conflict [human activity – event][non-military][verbal] (конфлікт [людська діяльність – подія][невійськовий][вербальний]). Центральный кластер цього субполя формується навколо гіпероніма disagreement і містить номінації dispute, debate, argument, war of words, difference of opinion. Далі виявляються три напрями гіпонімічної кореляції. Перший напрям реалізований кластером quarrel, wrangle, row, words, dustup [angry] ([лютий]). Кластер ruckus, ructions, shouting match, slanging match, argy-bargy (argle-bargle) є ієрархічно гіпонімічним попередньому, тому що окрім семи [angry] ([лютий]) містить також диференційну сему [noisy] ([гомінкий]). Інша гіпонімічна кореляція встановлюється між кластером із семою [angry] ([лютий]) і кластером contretemps, bicker, bickering, spat, tiff, squabble, flap, rhubarb, rumpus, pettifoggery, fuss [unimportant] ([неважливий]). Співгіпонімічну кореляцію на цьому рівні ієрархії демонструє одиниця bust-up [serious][ends a relation] ([серьозний][який зупиняє взаємовідносини]).

Другий напрям гіпонімії в межах субполя conflict [human activity – event][non-military][verbal] (конфлікт [людська діяльність – подія][невійськовий][вербальний]) репрезентує кластер disceptation, controversy, contestation, disputation, arguing, tilt. У семантиці цих одиниць сконцентровано увагу на факті використання певного типу мовленнєвих дій у процесі вирішення протиріччя (“the contentious speech act resulting from disagreement”). Гіпонімами до цього кластера виступають одиниці polemic [long] ([тривалий]), sparring [in order to win] ([заради перемоги]), litigation, logomachy [in court] ([у суді]).

Третій напрям гіпонімічної кореляції реалізується одиницями dissent, firestorm, значення яких об’єднує сема [in protest] ([як протест]).

ЛСВ іменника conflict – це не єдиний спосіб визначення напрямів організації одиниць у ЛСП CONFLICT. Слова, що об’єктивують уявлення про конфлікт як дії певної соціальної групи, котра тим чи іншим чином протистоїть чинному порядку, не можуть бути однозначно співвіднесені з жодним із розглянутих субполів. Відбувається перетин субполів conflict [human activity – event][military] (конфлікт [людська діяльність – подія][військовий]) і conflict [human activity – event][non-military] (конфлікт [людська діяльність – подія] [невійськовий]). У зоні перетину формується субполе conflict [human activity – event][civil] (конфлікт [людська діяльність – подія][громадянський]), до якого віднесено одиниці mutiny, rebellion, riot, coup, revolution, revolt, rising, uprising, insurgency, insurrection, counterinsurgency.

Також на перетині субполів у просторі субполя conflict [human activity – event] (конфлікт [людська діяльність – подія]) знаходяться номінації конфлікту як тривалого активного протистояння між людьми або групами людей: feud, bad blood, rivalry, corrivalry і номінація-гіпонім vendetta [in revenge] ([заради помсти]). Ці номінативні одиниці не належать до субполя conflict [human activity – event][military] (конфлікт [людська діяльність – подія] [військовий]), але сема [long] ([тривалий]) для них актуалізована.

Субполе conflict [state] (конфлікт [стан]) об’єднує номінації конфліктних станів між людьми та між абстрактними або конкретними сутностями. У просторі цього субполя реалізуються потенціали значення, співвідносні з ЛСВ 6 (протиріччя поглядів, ідей між людьми / групами людей), ЛСВ 7 (несумісність, взаємовиключне протиріччя), ЛСВ 8 (протиріччя почуттів, думок, бажань людини). ЛСВ 9 (протиріччя як рушійна сила художнього твору) є термінологізованим значенням іменника conflict, тому ми не виділяємо самостійне субполе, співвідносне з цим ЛСВ.

Перший рівень диференціації в просторі субполя conflict [state] (конфлікт [стан]) відповідає домінантному розподілу між гіперонімами opposition і incompatibility. Субполе conflict [state][opposition] (конфлікт [стан][протиріччя]) містить кластер opposition, disharmony, chasm, difference, discord, cross-purposes, а також номінацію chasm, яка об’єктивує метафоричне уявлення про стан конфлікту як про прірву.

Кластер одиниць irreconcilability, intractability має диференційну сему [cannot be brought to agreement] ([такий, що не можна владнати]) і, таким чином, є гіпонімічним у цьому субполі.

Субполе conflict [state][opposition] (конфлікт [стан][протиріччя]) є дискретним і включає недискретні субполя conflict [state][opposition][between people] (конфлікт [стан][протиріччя][між людьми]), conflict [state][opposition][between entities] (конфлікт [стан][протиріччя][з-поміж сутностями]), conflict [state][opposition][between feelings] (конфлікт [стан][протиріччя][з-поміж почуттями]).

Перший напрям гіпонімічної кореляції в субполі conflict [state][opposition][between people] (конфлікт [стан][протиріччя][між людьми]) семантично пов’язаний з disharmony. Кластер номінацій у цьому напрямі формується навколо одиниці antagonism і включає номінації hostility, dissension, animosity, animus, antipathy, enmity, friction, disaffection, tension, bad blood, ill will [negative attitude] ([негативне ставлення]).

Інший синонімічний кластер семантично підпорядкований номінації chasm і містить одиниці split, gap, gulf, rupture, rift, fissure, estrangement, break, breach, alienation, disunion, disunity, divide, division, factionalism, schism.

На периферії цього субполя перебуває кластер одиниць, які характеризують вороже ставлення людини та бажання вступити в конфлікт, а саме: belligerence, bellicosity, militancy, aggressiveness, combativeness, litigiousness, truculence, contentiousness, pugnacity.

У субполі conflict [state][between entities] (конфлікт [стан][протиріччя][з-поміж сутностями]) центральный кластер організується навколо номінації contradiction і включає номінації variance, variation, divergence, dissimilarity, polarity, antithesis, antinomy, dualism. Гіпонімічними до цього кластера є disparity [unfair] ([несправедливий]) і dissonance, discordance [causing irritation or surprise] ([викликає роздратування або подив]).

Субполе conflict [state][between feelings] (конфлікт [стан][протиріччя][з-поміж почуттями]) демонструє мало розвинену синонімію. Головним засобом вербалізації цього потенціалу значення є іменник conflict і безпосередній гіперонім ambivalence, а також номінації tumult, turmoil, cognitive dissonance.

Недискретне субполе conflict [state][incompatibility] (конфлікт [стан][несумісність]) об’єднує одиниці incompatibility, discrepancy, incongruity.

Периферійне субполе conflict [event][contact] (конфлікт [подія][контакт]) є недискретним, тому що до нього входять одиниці, які реалізують лише один потенціал значення, співвідносний з ЛСВ 5 (фізичне зіткнення). Субполе організоване навколо номінації collision. У зв’язку з периферійністю цього потенціалу значення кластерна структура цього субполя не розглядалася.

У цілому, модель ЛСП CONFLICT становить складне багаторівневе утворення, яке містить номінації конфлікту у вигляді як кластерів, так і відокремлених одиниць. Субполе conflict [human activity – event] (конфлікт [людська діяльність – подія]) демонструє значно більш розвинену кластерну структуру і об’єднує 146 значень, у той час як субполе conflict [state] (конфлікт [стан]) має лише 70. Це пояснюється первинністю сприйняття конфлікту саме як дії на основі першообразу.

Розділ 3. “Особливості функціонування номінацій конфлікту в дискурсивному просторі”. Дослідження номінацій конфлікту у функціональному аспекті проведене на матеріалі сучасного англомовного наукового, публіцистичного, художнього дискурсів.

Функціонування номінацій конфлікту в науковому дискурсі свідчить про те, що в семантичному просторі CONFLICT відбивається не тільки наївна, але й наукова картина світу. Функція-реалізація номінацій конфлікту в науковому дискурсі є усталеною: кореляція між функцією-потенцією та функцією-реалізацію становить результат процесу термінологізації. Конструювання дискурсивних смислів на основі таких функцій-реалізацій, визначається наявністю в комунікантів спільних спеціальних знань, що інкорпорують наукове поняття, співвіднесене з функцією-реалізацією номінативної одиниці.

Терміном “конфлікт” оперують ті галузі наукового знання, для яких це поняття є суттєвим (А.Я. Анцупов, С.В. Баклановський), а саме: психологія (conflict, cognitive dissonance); соціологія (conflict); політологія (conflict); військові (conflict, war, assault, counterinsurgency etc.) та юридичні науки (assault, affray, conflict of authority, conflict of law(s), conflict of interest); мистецтвознавство, в тому числі філологія (conflict, antithesis) та музикознавство (dissonance, conflict); філософія (dualism, antinomy); а також точні науки (conflict). Із цих термінів більшість, а саме affray, counterinsurgency, war, dualism, dissonance, antithesis, conflict of interest, cognitive dissonance, а також терміни-омоніми conflict, assault, є консубстанціональними, тобто такими, що функціонують як у професійному/науковому, так і в повсякденному мовленні. Це свідчить про перетин та взаємозв’язок наукової та наївної картин світу, специфіку їх відображення в семантичному просторі CONFLICT. Повними термінами є тільки antinomy (філос.) та conflict of law(s), conflict of authority (юр.).

Функція-реалізація номінацій конфлікту в художньому та публіцистичному дискурсах є нестійкою, ситуативно залежною. Вона може мати лінійну/нелінійну кореляцію з функцією-потенцією. В останньому випадку відмічаємо значні фактори впливу на функцію-реалізацію в цих дискурсах, серед яких вербально-семантичні, соціокультурні, особистісні параметри контексту.

Вербально-семантичний рівень контексту дозволяє реалізовувати дрібнозернистість, необхідну для вираження відтінків і нюансів значення. У наступному прикладі номінація free-for-all реалізує дрібнозернистий відтінок значення “безладний конфлікт за відсутністю правил”, що стає очевидним тільки за умови врахування контексту: Rules or a free-for-all? You choose. The beauty of the snowball fight lies in its sheer simplicity (Denver Rocky Mountain News; Feb. 23, 2005).

За критерієм впливу соціокультурних чинників, виділено такі групи:

- прояв у семантиці номінативних одиниць пам’яті про історичні події, з якими традиційно співвідносна певна одиниця: Current events sparked strife between Palestinian and Jewish students at the University. The local intifada is aggravated by violence that has long been unknown here... (University Wire; April 10, 2002);

- негативне сприйняття конфлікту буденною свідомістю і, як наслідок, прагнення до євфемізації та використання номінацій issue, situation, та інших для називання конфлікту: A storm is brewing over L.A.’s Black-Latino divide. Pretending it’s not real won’t solve L.A.’s racial issue. ...buried the simmering conflict under sociologists' jargon of the “urban dynamics issuе” to mask the conflict. This politically correct language is the way to kid themselves by thinking that they'll get to the bottom of the conflict via scientific approaches (Daily News; June 26, 2005).

- диференційоване використання номінацій, пов’язане з наявністю або відсутністю в їх семантиці меліоративних / пейоративних конотативних компонентів: ...Howard complained credibly on Tuesday at the role of spin doctors in the Kosovo war – sorry – conflict (The Scotsman; May 20, 1999).

До особистісних контекстних чинників належать бажання збільшити або зменшити значущість події, власне ставлення, схвалення або несхвалення тощо. Конструювання смислів при цьому здійснюється з урахуванням різноманітних семантичних девіацій між функцією-потенцією та функцією-реалізацією: Susan said: When first starting going out together we used to have dramatic fights. I'd badger him to say he loved me but he wouldn’t. He only frowned or asked me what I would like to do that night... (Daily Record; Jan. 21, 1999). Хоча цей незначний конфлікт доцільніше було б позначити номінаціями bicker, spat, lovers’ tiff, fuss, дівчина сприймає його дуже серйозно і тому обирає номінацію fight, яка не містить семантичного компонента [unimportant] ([неважливий]).

Образне сприйняття конфлікту англомовною свідомістю обумовлює високий ступінь впливу асоціативного компонента на вибір номінативних засобів. Метафоричне використання номінацій конфлікту пов’язане з реалізацією потенціалів значення, не властивих їхній функції-потенції. При цьому в якості джерела метафоричних виразів виступають субполя conflict [human activity – event][military] (конфлікт [людська діяльність – подія][військовий]), conflict [human activity – event][non-military][physical] (конфлікт [людська діяльність – подія] [невійськовий][фізичний]), conflict [event][contact] (конфлікт [подія][контакт]), а результатом метафоричного трансферу є більш абстрактні значення: When his mind's on fisticuffs he sits in on the training sessions there (M. Darke); …difference of opinion between Cheney and Straw strikes me as the collision of hope and experience (The Sunday Telegraph; Sept. 1, 2002). Серед метафоричних трансферів значення існують мертві метафори, що підтвержується їх регулярним функціонуванням у певній метафоричній функції-реалізації, напр., battle для йменування судової тяжби: The early television news had been filled with excited reports that Sam Cayhall had lost his latest legal battle (J. Grisham), та контекстно обумовлені оказіональні метафоричні вирази, напр: Two veteran fighter pilots engaged in a rare