Львівська державна академія ветеринарної

медицини ім. С.З. Гжицького

Марків

Анатолій Михайлович

удк: 636:087:7

Вплив хелатів деяких мікроелементів на

фізіологічний стан сухостійних корів та їх телят

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

львів – 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівській державній академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького Міністерства агропромислового комплексу України.

Науковий керівник: - доктор біологічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України Кравців Роман Йосипович; Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, завідувач кафедри ветеринарно-санітарної та радіологічної експертизи, директор НДІ біоекологічного моніторингу академії, ректор.

Офіційні опоненти: - доктор біологічних наук, професор Смолянінов Борис Вікторович; Одеський сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри фізіології і біохімії с.-г. тварин.

- доктор біологічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України Грибан Віталій Григорович; Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри нормальної та патологічної фізіології с.-г. тварин, декан факультету ветеринарної медицини.

Провідна установа: Інститут землеробства і біології тварин УААН, м.Львів.

Захист відбудеться “___”_____________ 2000 р. о____годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській державній академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького за адресою: 79010, м.Львів-10, вул. Пекарська, 50, ауд. №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, м.Львів-10, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий “___”___________ 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук, доцент Головач П.І.

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Одним із головних завдань сільськогосподарського виробництва є підвищення рентабельності ведення тваринництва, збільшення молочної та м’ясної продуктивності тварин, зміцнення їх здоров’я та придатності до інтенсивних технологій. Продуктивність молочної худоби залежить від видових і породних особливостей, а прояв їх спадкових якостей і властивостей у значній мірі визначається умовами, в яких протікає їх ембріональний і фетальний розвиток (від здоров’я, віку, годівлі та утримання вагітних корів) (Георгиевский В.И. и др., 1979-1990; Богданов Г.О. и др., 1986; Кальницкий Б.Д. и др., 1988; Смолянінов Б.В. та ін., 1990; Лагодюк П.З., 1991; Палфій Ф.Ю., 1992; Стояновський С.В., 1992; Зубець М.В., 1996; Демчук М.В. та ін., 1996; Кравців Р.Й., 1996-1998; Лизогуб М.І. та ін., 1997; Столярчук П.З. та ін., 1998). Важливою проблемою щодо вирішення завдань рентабельного ведення тваринництва є профілактика хвороб новонароджених тварин (Маслянко Р.П., 1986; Криштофорова Б.В. та ін., 1997-1999; Грибан В.Г. та ін., 1998; Левченко В.І. та ін., 1999).

Низька життєздатність новонароджених спричинена до певної міри дефіцитом мікроелементів в організмі вагітних корів, що негативно впливає на утробний розвиток плода, особливо на третьому етапі доместикації. Забезпечити потребу вагітних тварин в мікроелементах за рахунок кормів не завжди можливе, особливо в західних передгірських районах України, де грунти, вода та корми значно бідніші мікромінеральними факторами годівлі порівняно з іншими регіонами (Кравців Р.Й., 1992, 1997-1999).

Відомо, що функціональна активність біометалів в організмі та їх участь у метаболічних реакціях пов’язані зі здатністю утворювати хелатні комплекси. Мікроелементи хелатного комплексу відзначаються біологічно активною формою, завдяки чому досягається їх висока засвоюваність (95-100%). За рахунок поступового розриву хелатних зв’язків препарати виявляють пролонговану дію. При відщепленні мікроелементів білкові ліганди ефективно використовуються організмом (Underwood E.J., 1976; Кравців Р.Й. та ін., 1997-1999). Все це дає можливість зменшувати дози мікроелементів у десятки разів, позитивно вирішувати економічні та екологічні проблеми. Металоорганічні препарати значно ефективніші при профілактиці та лікуванні аліментарних захворювань порівняно з іншими засобами. Металохелати успішно можуть використовуватись з метою підвищення резистентності, продуктивності та відтворювальних функцій (Tainturier D., 1984; Spears J.W., 1989; Кальницкий Б.Д., 1990).

Ці та деякі інші дані послужили основою для розроблення нових принципів мікроелементної підгодівлі вагітних корів, що полягають у пошуку найефективніших форм сполук мікроелементів для корекції субстратно-кофакторної рівноваги, які б володіли заданим профілем біологічної дії з врахуванням зональних особливостей мінерального складу кормів та не викликали порушень метаболізму в системі мати-плід при умові тривалого їх застосування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є розділом галузевої програми науково-дослідної роботи Міністерства агропромислового комплексу України 0.51.25 завдання 03.02 і напрямку 9ф Республ. НТП фундамент. досл. УААН 02.02.04 “Розробка і використання хелатно-мікроелементно-вітамінних преміксів для комбікормів з метою інтенсифікації продуктивності тварин і птиці та покращення якості їх продукції в західному регіоні”. Дана робота також є розділом комплексної теми кафедри фізіології тварин Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького “Субстратно-кофакторна рівновага та корекція її недостатності”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обгрунтування нових аспектів мікроелементної годівлі вагітних корів для корекції обміну речовин у ланцюзі мати-плід-приплід, підвищення їх продуктивності, якості продукції, забезпечення реалізації генетичних потенцій пренатального росту та розвитку, розробка нових форм сполук мікроелементів та вивчення механізму їхньої дії.

Для досягнення мети ставляться такі задачі: 1) Визначити мікроелементний склад кормів дослідного господарства та забезпеченості ними раціону сухостійних корів. 2) Вивчити вплив хелатів дефіцитних мікроелементів на фізіологічний стан сухостійних корів. 3) Дослідити особливості фізіологічного стану новонароджених телят та його взаємозв’язок з організмом матері при різній мікроелементній забезпеченості їх раціону. 4) Виявити біологічну ефективність застосування хелатних комплексів мікроелементів для підгодівлі корів у другій половині вагітності. 5) Внести доповнення до рекомендацій з мікроелементної підгодівлі корів сухостійного періоду.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що проведеними дослідженнями одержані нові дані про вплив мікроелементної підгодівлі корів в період сухостою на обмін речовин в їх організмі та процеси внутріутробного розвитку плода. Вперше досліджено вплив хелатних сполук міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном на організм вагітних тварин у третьому триместрі вагітності та показано динаміку змін фізіолого-біохімічних показників крові протягом сухостою. Досліджено в динаміці зміни складу молозива від початку лактації до 10-го дня і виявлено вплив мікроелементів в раціоні корів в період сухостою на відновлення секреторної функції молочної залози. Встановлено оптимальну дозу метіонату міді, цинку і кобальту в раціонах сухостійних корів.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дають можливість правильно нормувати раціони сухостійних корів за міддю, цинком і кобальтом. Застосування хелатних сполук елементів з амінокислотою метіоніном позитивно впливає на фізіологічні процеси в організмі корів та сприяє підвищенню фізіологічної зрілості їх новонароджених телят.

Особистий внесок здобувача. Опрацювання літератури, експериментальні дослідження, аналіз отриманих результатів здійснено автором самостійно з методичною допомогою наукового керівника – доктора біологічних наук, професора, академіка УААН, заслуженого діяча науки і техніки України Кравціва Р.Й.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались, обговорювались і отримали схвальні відгуки на вчених радах та науково-практичних конференціях: Українсько-Австрійський симпозіум “Сільське господарство: Наука і Практика (Львів, 1996); Міжнародна наукова конференція “Біологічні основи живлення сільськогосподарських тварин” (Львів, 1998); Міжнародна наукова конференція “Сучасні проблеми зооінженерії та шляхи її вирішення” (Львів, 1999).

Публікації матеріалів дослідження. По темі дисертації опубліковано 7 праць, з них 4 роботи у фахових журналах, тематичних і міжвідомчих збірниках, 1 в інформаційному листку Львівського ЦНТЕІ та 2 у тезах наукових конференцій.

Об’єм і структура роботи. Дисертація написана на 176 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, власних досліджень, обговорення результатів досліджень, висновків, рекомендацій виробництву, списку літератури та додатків. Список літератури включає 372 джерела, з них 107 іноземних. У дисертації міститься 44 таблиці, 2 рисунки і 7 додатків.

результати досліджень

Матеріал і методика досліджень.

Експериментальна частина роботи виконана на кафедрі фізіології тварин і НДІ біоекологічного моніторингу Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького та тваринницькій фермі ксп імені Т.Г. Шевченка Рожнятівського району Івано-Франківської області протягом 1996-1998 років.

Матеріалом для досліджень служили сухостійні корови симентальської породи та їх новонароджені телята. Всі тварини були клінічно здорові, підбирались за принципом аналогів, враховуючи фізіологічний стан, живу масу, вік. Годівля проводилась згідно деталізованих норм з урахуванням рекомендацій практичного посібника інтенсивних технологій виробництва молока, а дослідні групи ще отримували додаткову підгодівлю солями міді, цинку і кобальту або їх хелатних форм з амінокислотою метіоніном. При цьому попередньо в дослідному господарстві було проведено аналіз кормової бази на вміст мікроелементів та забезпеченість ними раціону тварин.

Для експерименту було відібрано 5 груп (одна контрольна і чотири дослідні) корів (по 10 голів у кожній) 6-7 річного віку, які були на 7 місяці тільності, з середнім надоєм за лактацію 2723 кг молока, середньою живою масою 433 кг. Тварини контрольної групи отримували основний раціон. Перша дослідна група - корови отримували, крім основного раціону, мікроелементну підгодівлю солями міді, цинку і кобальту (CuSO4 – 0,08; ZnSO4 - 0,14, CoCl2 – 0,01) г/ гол. добу. Тварини другої дослідної групи до основного раціону отримували амінокислоту метіонін – 0,05 г/ гол. добу. Третя дослідна група - корови крім основного раціону, отримували солі міді, цинку і кобальту (CuSO4 – 0,08, ZnSO4 - 0,14, CoCl2 – 0,01 г/ добу кожної солі) і 0,05 г амінокислоти метіонін. Четверта дослідна група - до основного раціону корови додатково отримували хелати мікроелементів у дозі: метіонат міді – 0,038 г, метіонат цинку – 0,06 г і метіонат кобальту – 0,005 г. Добавки до раціону коровам дослідних груп додавали щоденно разом з концентрованими кормами. Дослід тривав від початку сухостою до родів. Телят, які були народжені від піддослідних корів, зважували і, досліджувані показники у них, визначали протягом першого місяця життя.

У корів кров для досліджень брали з яремної вени до ранкової годівлі на початку сухостою, через 15 днів, на 45 та 60 дні сухостою, а у телят - в 1, 5, 15 та 30-ти денному віці. Молозиво корів для дослідження його повноцінності брали з 1, 3, 5, 10, 15, 20, 25 та 30-го надоїв після отелення.

Дослідження мікроелементного складу кормів дослідного господарства, сироватки крові тварин та молозива проводили з допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра (типу АAS - 30) за методикою, описаною Прайсом. У крові корів і телят визначали такі показники: кількість еритроцитів на спектрофотометрі типу Specord M 400 за методикою Є.С. Гаврилець, М.В. Демчук; вміст гемоглобіну за Г.В. Дервізом та Воробйовим; гематокрит на мікроцентрифузі МЦГ – 8; концентрацію глюкози з ортотолуїдиновим реактивом за В.В. Меньшиковою; кількість лейкоцитів з допомогою приладу Pikoskel ; фагоцитарну активність лейкоцитів, фагоцитарне число та індекс завершеного фагоцитозу визначали за методом В.В. Меньшикова. У сироватці крові та молоці визначали: кількість неорганічного фосфору ; вміст загального білка - з біуретовим реактивом за методом Л.М. Делекторської; співвідношення білкових фракцій плазми крові за методом Олла і Маккорда в модифікації С.А. Карпюка; активність аспартатамінотрансферази (К.Ф. 2.6.1.1.) і аланінамінотрансферази (К.Ф. 2.6.1.2.) за методом Райтмана і Френкеля в модифікації К.Г. Капетанакі. бактерицидну активність сироватки крові – за О.В. Смірновою та Т.А. Кузьміною; комплементарну активність сироватки крові за методикою В. Желтова і І. Чекопіго.

Біологічну повноцінність молозива визначали за методами, що описані М.С. Карсніцькою і П.В. Кугеньовим. У відібраних пробах визначали: вміст молочного жиру кислотним методом Гербера; казеїну - за Кєльдалем; розчинних білків (лактальбумін + лактглобулін) - електрофоретично; лактози - рефрактометрично; сухої речовини – висушуванням наважки до постійної маси при температурі 105 0С; сухого знежиреного молочного залишку (СЗМЗ) – розрахунковим методом; води – розрахунковим методом; золи – спалюванням наважки в муфельній печі при температурі 500 0С; кислотність – методом титрування; густину – за допомогою ареометра; фосфор – колориметрично; Живу масу телят визначали методом контрольних зважувань в 1, 30, 90, 180, 270 та 360-ти денному віці.

Усі результати досліджень обробляли біометрично за методикою, яка описана М.А. Плохінським і Є.К. Меркурьєвою з використанням персональної електронно-обчислювальної машини ІВМ. Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при Р0,05 - , Р0,02 - , Р0,01 - та Р0,001 - .

Забезпеченість міддю, цинком і кобальтом раціону

сухостійних корів у дослідному господарстві.

З отриманих даних аналізу мікроелементного складу кормів дослідного господарства стало зрозумілим, що в зелених кормах у різних їх видах вміст досліджуваних мікроелементів неоднаковий. Так, найвищу концентрацію міді виявлено в траві червоної конюшини і траві культурного пасовища – 2,025 і 3,216 мг/ кг натурального корму. Дещо менше міді є в листі кормового буряку (1,854 мг/ кг) і найнижчий рівень цього елементу виявлено в кукурудзі молочно-воскової стиглості (0,473 мг/ кг). Цинку в даних кормах містилось значно більше, ніж міді. Найбільший його вміст виявлено в траві природного луку, листі кормового буряку і траві культурного пасовища (відповідно 4,571, 4,632 і 5,283 мг/кг натурального корму), а найменша кількість була в траві бобово-злакових культур (2,744 мг/ кг).

Корми зернової групи дослідного господарства характеризуються порівняно більшим вмістом міді і цинку та меншим кобальту, ніж зелені корми. Так, найвищий рівень міді був у комбікормі, зерні жита і зерні пшениці (відповідно 6,62; 5,164 і 5,500 мг/кг натурального корму), а найнижчий в ячмінній дерті (3,423 мг/ кг). Цинку також було найбільше в комбікормі (66,2 мг/кг натурального корму) порівняно з іншими кормами даної групи. Найменша концентрація цинку була в зерні жита і зерні пшениці 20,027-20,298 мг/кг. Що стосується вмісту кобальту, то слід сказати, що дані корми характеризуються дуже низьким його рівнем порівняно з іншими кормами. Найменший його рівень містився в дерті ячмінній (0,039 мг/ кг), а найвищий в зерні пшениці (0,07 мг/ кг).

Вміст міді, цинку і кобальту в коренебульбоплодах дослідного господарства також характеризувався низьким рівнем даних мікроелементів. Так, міді у даних кормах було в межах 0,540-1,874 мг/кг натурального корму. Найменше її виявлено в куузіці (0,540 мг/ кг) і столовому буряку (0,651 мг/ кг), а найбільше в кормовому буряку (1,784 мг/ кг) і кислому жомі (1,874 мг/ кг). Цинку в кормах даної групи було більше в столовому буряку (3,732) і кормовому буряку (3,021 мг/ кг). Кобальту корми даної групи містили від 0,004 мг/кг в столовому буряку до 0,590 мг/кг в кислому жомі, що є найнижчим показником серед всіх досліджуваних кормів даного господарства.

Грубі корми в своєму складі мали міді в межах 1,058 – 5,55 мг/кг натурального корму, де найнижчий вміст даного елементу мав силос кукурудзяний, а найвищий - сіно конюшини. Цинку найбільше було в сіні конюшини (24,299 мг/ кг), а найменше в сінажі конюшини (4,247 мг/ кг). Щодо кобальту, то слід відмітити, що низька його концентрація виявлена в сінажі конюшини, а висока в соломі вівса порівняно з іншими видами кормів даної групи і відповідно становила 0,044 і 0,620 мг/кг натурального корму.

Враховуючи низький вміст міді, цинку і кобальту в кормах дослідного господарства, нами було проаналізовано раціон годівлі сухостійних корів, а також встановлено відсоток забезпеченості даними елементами тварин. На основі цих даних ми вираховували потребу в мікроелементній підгодівлі сухостійних корів даного господарства.

Деякі показники мінерального обміну в організмі сухостійних корів

та їх телят за корекції мікроелементного живлення.

Проведеними дослідженнями протягом сухостійного періоду нами спостерігалось поступове зниження вмісту кальцію в сироватці крові корів контрольної групи до 2,400,05 ммоль/л на 30-й день і 2,250,02 ммоль/л на 60-й день сухостою (таб.1). У корів дослідних груп також спостерігалась подібна тенденція, проте вміст даного елементу в їх сироватці крові був вищим від контролю, що вказує на позитивний вплив мікроелементної підгодівлі корів на цей показник.

Найкраще і найефективніше стимулювала збільшення вмісту кальцію в сироватці крові сухостійних корів корекція їх раціону хелатними сполуками міді, цинку і кобальту. У цих тварин на 15-й день сухостою в сироватці крові було на 11,6% (Р 0,01) більше кальцію, ніж у корів контрольної групи. В наступні дні ця різниця становила18,7 (Р 0,001); 24,7 (Р 0,001) і 24,9% (Р 0,001) відповідно на 30, 45 і 60-й дні сухостою.

Новонароджені телята одноденного віку від корів дослідних груп також мали більший вміст кальцію в сироватці крові на 6,6 (Р 0,001); 2,2; 9,1 (Р 0, 001) і 15,0% (Р 0,001) відповідно у I, II, III і IV-й дослідних групах при його концентрації у телят контрольної групи 2,730,02 ммоль/л. У наступні дні життя кількість кальцію в сироватці крові телят мала тенденцію до зниження, проте даний показник у дослідних групах залишався вищим від контрольної. При цьому в телят IV-ї дослідної групи містилось більше кальцію, ніж у контролі на 15,0 (Р 0,001); 15,0 (Р 0,001); 17,2 (Р 0,001) і 18,5% (Р 0,001) відповідно на 1, 5, 15 і 30-й дні після народження, хоч в цілому рівень кальцію в їх крові мав тенденцію до зниження від 3,140,02 ммоль/л в одноденному до 2,940,02 ммоль/л у 30-ти денному віці.

Відносно магнію (таб.1), слід відмітити, що поряд із загальним більшим вмістом його в сироватці крові корів дослідних груп ми спостерігали тенденцію до зменшення вмісту даного елементу від початку сухостою до родів, хоч мікроелементна підгодівля, особливо хелати мікроелементів, сприяли утриманню даного показника на певному рівні і різкого зниження магнію в сироватці крові дослідних груп ми не спостерігали. У цих тварин було на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостою більше магнію, ніж в тварин контрольної групи відповідно на 0,6; 5,2; 5,9 (Р 0,05) і 7,8% (Р 0,01). Мікроелементна корекція раціонів сухостійних корів також позитивно впливала на вміст магнію в сироватці крові їх телят. Так, у новонароджених I, II, III і IV-ї дослідних груп в одноденному віці було більше магнію, ніж в контролі на 2,3; 0,3; 2,5 і 2,7%. У наступні дні ми помітили зниження рівня магнію в сироватці крові телят усіх груп. Так, при вмісті 0,9620,01 ммоль/л в одноденному віці у новонароджених контрольної групи на 30-й день даного елементу було 0,8880,01 ммоль/л. Проте у телят дослідних груп таки було більше магнію, ніж в контрольній групі. Особливо помітною була різниця в IV-й дослідній групі, де матерям згодовували метіонати міді, цинку та кобальту і вона становила порівняно до контролю 2,0; 1,9 і 2,0% відповідно на 5, 15 і 30 дні.

Згодовування коровам хелатних форм мікроелементів (Cu, Zn, Co) з амінокислотою метіоніном (IV-та дослідна група) сприяло підвищенню вмісту неорганічного фосфору в сироватці крові (таб.1). Цей показник був вищий на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостою порівняно до контролю відповідно на 10,7% (Р 0,01); 21,0 (Р 0,001); 22,3 (Р 0,001) і 22,9% (Р 0,001). У крові новонароджених телят від дослідних груп корів в порівнянні з контрольною також спостерігався більш високий вміст неорганічного фосфору. Найпомітнішою була різниця у телят III і IV-ї дослідних груп, де було більше неорганічного фосфору в одноденному віці відповідно на 4,3 (Р 0,02) і 6,5% (Р 0,01) щодо контролю.

Як показали наші дослідження, корекція раціону сухостійних корів за вмістом міді, цинку і кобальту сприяє підвищенню рівня даних мікроелементів у крові, як цих тварин, так і народжених від них телят. Найсуттєвішим було збільшення вмісту міді, цинку і кобальту в крові у корів IV-ї дослідної групи, яким до основного раціону додавали хелатні сполуки даних мікроелементів з амінокислотою метіоніном. У цих корів у крові порівняно з контрольною групою було більше міді на 6,4% (Р 0,001); 8,7 (Р 0,001); 10,3 (Р 0,001) і 19,8% (Р 0,001), цинку на 7,9 (Р 0,001); 17,5 (Р 0,001); 16,6 (Р 0,001) і 17,6% (Р 0,001), а кобальту - на 25,4% (Р 0,001), 32,3 (Р 0,001); 25,6 (Р 0,001) і 32,0% (Р 0,001) відповідно на 15, 30, 45 і 60 дні (таб.1).

Поряд зі збільшенням вмісту даних мікроелементів у крові в корів дослідних груп ми також зауважили загальну тенденцію до збільшення вмісту міді та зменшення цинку і кобальту протягом періоду сухостою.

Таблиця 1

Показники мінерального обміну в організмі сухостійних корів

та їх телят за корекції мікроелементного живлення (ммоль/л), Mm, n=5

Показник | ГРУПИ ТВАРИН

контроль | I дослідна | II дослідна | III дослідна | IV дослідна

Сухостійні корови

Ca | 2,400,06 | 2,610,02 | 2,480,07 | 2,680,03 | 2,790,04

Mg | 1,0410,03 | 1,0690,02 | 1,0720,02 | 1,0740,02 | 1,0790,02

неорг. P | 1,820,05 | 1,980,03 | 1,850,05 | 2,040,03 | 2,080,04

Cu | 14,760,10 | 15,420,38 | 15,060,18 | 15,690,42 | 16,100,55

Zn | 11,860,07 | 12,710,19 | 12,420,11 | 12,970,29 | 13,260,40

Co | 0,4150,022 | 0,4860,033 | 0,4330,023 | 0,4990,034 | 0,5130,040

Новонароджені телята

Ca | 2,730,02 | 2,910,01 | 2,790,02 | 2,980,01 | 3,140,02

Mg | 0,9620,01 | 0,9870,02 | 0,9650,01 | 0,9860,01 | 0,9880,02

неорг. P | 2,300,02 | 2,380,02 | 2,330,03 | 2,400,02 | 2,450,01

Cu | 14,790,03 | 15,590,02 | 14,970,02 | 15,770,04 | 16,230,03

Zn | 10,530,03 | 12,060,02 | 11,020,02 | 12,430,03 | 12,840,02

Co | 0,4480,004 | 0,5130,003 | 0,4620,002 | 0,5640,001 | 0,6020,002

У новонароджених телят від корів дослідних груп було виявлено більший вміст досліджуваних елементів у крові, ніж у контрольній групі. Так, при рівні міді 14,790,03 мкмоль/л у одноденних телят контрольної групи, у дослідних групах її було більше на 5,4 (Р 0,001); 1,2% (Р 0,01); 6,6 (Р 0,001) і 9,7% (Р 0,001), цинку – на 14,5 (Р 0,001); 4,6 (Р 0,001); 18,0 (Р 0,001) і 21,9% (Р 0,001), а кобальту - на14,5% (Р 0,001); 3,1 (Р 0,001); 25,9 (Р 0,001) і 34,4% (Р 0,001) відповідно у I, II, III і IV-й дослідних групах. Пізніше, до одномісячного віку, спостерігалось зниження вмісту даних мікроелементів у крові телят, хоч у дослідних групах завжди їх рівень був вищий, ніж у контролі.

Отже, нами встановлено позитивний вплив мікроелементної підгодівлі корів в період сухостою, особливо метіонатами міді, цинку і кобальту на показники мінерального обміну в організмі сухостійних корів та їх телят.

Вплив хелатів міді, цинку і кобальту на показники гемопоезу

і вміст глюкози в сухостійних корів та їх новонароджених телят.

Проведені нами дослідження показали, що корекція раціонів сухостійних корів за мікроелементами і їх підгодівля сполуками міді, цинку та кобальту має позитивний вплив на вміст еритроцитів та гемоглобіну в крові матерів і їх потомства. Так, при наявному загальному зниженні вмісту еритроцитів у крові сухостійних корів дослідних груп їх вміст залишався на досить високому рівні порівняно з контрольною групою. Найвищий показник кількості еритроцитів був у IV-й дослідній групі, де до основного раціону коровам додавали хелатні сполуки міді, цинку і кобальту з метіоніном. В цих тварин було більше червонокрівців відповідно на 1,9 % (Р 0,001); 6,1 (Р 0,001); 20,6 (Р 0,001) і 25,2% (Р 0,001) по відношенню до контролю на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостійного періоду.

Мікроелементна підгодівля сухостійних корів також сприяла зростанню кількості еритроцитів у крові їх новонароджених телят. Так, у I, ІІ, ІІІ та ІV-й дослідних групах телят в одноденному віці містилось на 3,1% (Р 0,001); 2,3% (Р 0,01); 7,0% (Р 0,001) та 9,1% (Р 0,001) більше еритроцитів, ніж у контрольній групі. В наступні дні ми спостерігали поступове незначне зменшення кількості еритроцитів у телят всіх груп, але у дослідних групах завжди цей показник був вищий, ніж у контролі.

Проведеними дослідженнями встановлено також зростання вмісту гемоглобіну в тварин дослідних груп порівняно з контролем, проте найвищим цей показник у крові корів і телят був у IV-й дослідній групі, де матерям до основного раціону в сухостійний період ми додавали хелатні форми міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном. У їх крові виявлено вищий вміст гемоглобіну, ніж в контрольній групі на 5,8% (Р 0,01); 6,7 (Р 0,001) і 7,8% (Р 0,001) у корів на 30, 45 і 60-й дні сухостою та в 1, 5, 15 і 30-ти денному віці у телят відповідно на 13,2% (Р0,001); 13,6 (Р0,001); 7,5; (Р0,001) і 8,1% (Р0,001).

Слід відмітити, що у тварин дослідних груп концентрація глюкози в період сухостою зберігалася майже на однаковому рівні, коли в контрольній групі відмічалось поступове її зниження до 60-го дня сухостою. Ще нами було виявлено позитивний вплив мікроелементної корекції раціонів сухостійних корів на рівень глюкози в сироватці крові їх потомства. Так, у телят дослідних груп в одноденному віці було більше глюкози, ніж в контрольній групі на 3,6% (Р 0,05); 1,8 (Р 0,02); 5,0 (Р 0,001); і 7,8% (Р 0,001).

Проведені дослідження також показали, що мікроелементна підгодівля корів у сухостійний період хелатними сполуками міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном найкраще, з поміж інших досліджуваних форм мікроелементів, сприяє збільшенню показника гематокриту, як в корів-матерів, так і в їх телят, відповідно на 0,96%; 4,6; 6,1 і 10,5% (на 15,30, 45 і 60-й дні сухостою) та 6,4% (Р 0,001); 6,8 (Р 0,01); 6,2 (Р 0,01) і 6,6% (Р 0,01) - в 1, 5, 15 і 30-ти денному віці.

При додаванні до раціону сухостійних корів хелатних форм міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном (IV-та дослідна група) ми виявили найвищий рівень глюкози в сироватці крові їх телят - відповідно на 7,6% (Р 0,001); 7,7 (Р 0,001) і 7,3% (Р 0,001) порівняно з контролем на 5, 15 і 30-й дні після народження.

Вміст загального білка, білкових фракцій та активність амінотрансфераз сироватки крові сухостійних корів і їх телят за мікроелементної підгодівлі.

Результати наших досліджень показали, що у тварин дослідних груп, яким до основного раціону в сухостійний період додавали мікроелементну підгодівлю, спостерігається більший вміст загального білка сироватки крові та вища активність ферментів аланінамінотрансферази (АлАТ) і аспартатамінотрансферази (АсАТ), ніж в контрольній групі.

Особливо помітним було збільшення вмісту загального білка в сироватці крові корів IV-ї дослідної групи, яким до основного раціону додавали хелатні форми міді, цинку і кобальту з метіоніном (таб.2). Як свідчать дані таблиці загального білка було більше на 1,4%; 2,3; 4,3 (Р 0,01) і 5,8% (Р 0,01) відповідно на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостою, що вказує на позитивний вплив даної підгодівлі щодо обміну білків.

Мікроелементна підгодівля сухостійних корів сприяла також більшому вмісту загального білка сироватки крові в телят. Особливо це проявилось в IV-ій дослідній групі, де згодовували сухостійним коровам хелати міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном. У телят цієї групи в сироватці було більше загального білка на 1, 5, 15 і 30-й дні після народження на 22,1% (Р 0,001); 20,3 (Р 0,001); 17,6 (Р 0,001) і 17,4% (Р 0,001).

Підгодівля корів хелатами міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном (IV дослідна група) сприяла збільшенню -глобулінів по відношенню до контролю на 0,42% (Р 0,01); 0,24 (Р 0,01); 1,9 (Р 0,001) і 2,83% (Р 0,001) на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостійного періоду, а у їх телят даний показник був вищим від контролю на 2,07% (Р 0,01); 3,94 (Р 0,001); 3,27 (Р 0,001) і 3,55% (Р 0,001) відповідно на 1, 5, 15 і 30-й дні після народження (таб. 2).

Отримані дані показали, що мікроелементна корекція раціонів сухостійних корів впливає на співвідношення білкових фракцій в сироватці крові як самих корів, так і їх телят. Спостерігається збільшення відсотка альбумінів і -глобулінів та зниження альфа-глобулінів по відношенню до контрольної групи, а у телят - зниження альбумін/ глобулінового співвідношення за рахунок збільшення -глобулінової фракції в їх сироватці порівняно з контролем.

Проведені нами дослідження виявили, що у сухостійних корів зростає активність АсАТ. Так, у контрольній групі тварин при активності 1,220,03 ммоль/год.л. на початку сухостою активність аспартатамінотрансферази на 60-й день сухостійного періоду становила 1,400,03 ммоль/год.л. У телят від цієї групи корів при активності аспартатамінотрансферази в одноденному віці 1,300,02 ммоль/год.л. на 30-й день після народження активність даного ферменту в їх сироватці крові дорівнювала 1,210,03 ммоль/год.л., що на 0,13 ммоль/год.л є меншим від початкової величини. Проведені нами дослідження по використанню корекції мікроелементного живлення сухостійних корів метіонатами міді, цинку і кобальту показали, що дані сполуки також підвищують активність АсАТ в сироватці крові сухостійних корів (IV дослідна група). Так, корови даної групи мали вищу активність досліджуваного ферменту на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостою на 18,7% (Р 0,01); 31,8 (Р 0,001); 25,9 (Р 0,001) і 21,4% (Р 0,001), ніж контрольна група. Телята від цих корів також відзначались більшою активністю АсАТ, ніж контрольні на 22,4% (Р 0,001); 25,4 (Р 0,001); 28,0 (Р 0,001) і 31,4% (Р 0,001) відповідно на 1, 5, 15 і 30-й дні після народження.

Таблиця 2

Вміст загального білка, білкових фракцій та активність амінотрансфераз сироватки крові сухостійних корів і їх телят за мікроелементної підгодівлі, Mm, n=5

Показник | ГРУПИ ТВАРИН

контроль | I дослідна | II дослідна | III дослідна | IV дослідна

Сухостійні корови

заг. білок, мекв/л | 19,100,17 | 19,520,01 | 19,380,10 | 19,570,02 | 19,630,05

альбуміни, % | 36,420,03 | 37,710,35 | 36,530,03 | 37,640,30 | 37,360,41

1-глобуліни, % | 9,270,20 | 8,400,44 | 8,690,52 | 8,230,46 | 8,13052

2-глобуліни, % | 11,240,24 | 10,400,46 | 10,730,49 | 10,440,46 | 10,130,50

-глобуліни, % | 12,850,14 | 12,950,12 | 13,190,13 | 13,010,13 | 13,080,13

-глобуліни, % | 30,210,56 | 30,540,70 | 30,861,00 | 30,680,75 | 31,301,09

АсАТ, ммоль/г.л | 1,330,04 | 1,470,09 | 1,600,10 | 1,530,10 | 1,590,11

АлАТ, ммоль/г.л | 0,7500,04 | 0,8030,03 | 0,7830,03 | 0,8210,02 | 0,8400,01

Новонароджені телята

заг. білок, мекв/л | 14,650,04 | 17,470,02 | 17,800,05 | 17,810,03 | 17,890,03

альбуміни, % | 53,540,25 | 53,890,14 | 53,670,23 | 54,000,17 | 54,120,13

1-глобуліни, % | 18,460,22 | 18,270,18 | 18,290,22 | 18,450,16 | 18,640,20

2-глобуліни, % | 8,330,21 | 6,700,18 | 7,160,24 | 5,990,13 | 5,300,12

-глобуліни, % | 16,060,29 | 16,230,18 | 16,340,24 | 16,240,19 | 16,260,25

-глобуліни, % | 3,610,23 | 4,970,26 | 4,540,21 | 5,320,16 | 5,680,25

АсАТ, ммоль/год.л | 1,340,02 | 1,510,03 | 1,590,02 | 1,610,02 | 1,640,03

АлАТ, ммоль/год.л | 0,6200,03 | 0,7030,04 | 0,7920,01 | 0,7950,01 | 0,7960,01

При регулюванні рівня мікроелементного живлення в сухостійних корів спостерігається також підвищення активності аланінамінотрансферази порівняно з контрольною групою. Найефективніше збільшення активності АлАТ ми виявили від підгодівлі сухостійних корів хелатами міді, цинку і кобальту з метіоніном. У цій групі тварин (IV дослідна) активність АлАТ була більшою від контролю на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостою на 6,2%; 15,1 (Р 0,02); 18,7 і 24,0% (Р 0,01). У телят від корів даної групи також спостерігалась вища активність АлАТ, ніж в контрольній групі на 28,4% (Р 0,01); 19,6 (Р 0,01); 20,4 (Р 0,02) і 21,7% (Р 0,05) відповідно на 1, 5, 15 і 30-й дні після народження.

Слід також сказати, що нами було зауважено зниження активності ферменту АлАТ у сухостійних корів від початку сухостою до 60-го дня у всіх групах тварин, за виключенням незначного підвищення активності даного ферменту в IV-й дослідній групі на 30-й день сухостою. Також ми виявили, що активність АлАТ у телят всіх груп була вища при народженні і пізніше до 30-го дня життя поступово знижується.

Вплив підгодівлі хелатами на показники неспецифічної

резистентності крові сухостійних корів та їх новонароджених телят.

Проведеними нами дослідженнями встановлено, що корекція мікроелементного живлення сухостійних корів позитивно впливає на показники неспецифічної резистентності крові корів і їх телят (таб.3). Так, у IV-й дослідній групі, де до основного раціону сухостійні корови отримували хелатні форми міді, цинку і кобальту з метіоніном спостерігався вищий вміст лейкоцитів на 9,3%; 9,2; 8,1 і 11,6% (Р 0,05) на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостою, ніж у контрольній групі. У телят від цієї дослідної групи в крові було більше лейкоцитів, ніж в контролі на 15,9% (Р 0,05); 16,4 (Р 0,02); 19,7 (Р 0,02) і 19,6% (Р 0,02) відповідно на 1, 5, 15 і 30-й дні постнатального періоду. Також слід сказати, що ми зауважили зростання кількості лейкоцитів у всіх групах сухостійних корів від початку сухостою до його 60-го дня і протилежну картину у їх телят, в яких кількість лейкоцитів в крові була найвищою при народженні і поступово знижувалась до 30-го дня після народження.

Нами також виявлено позитивний вплив корекції мікроелементного живлення сухостійних корів на показники фагоцитозу в крові корів і їх телят. Проте, найкращий результат ми отримали при додаванні до основного раціону сухостійних корів метіонатів міді, цинку і кобальту (IV дослідна група). У тварин цієї дослідної групи фагоцитарне число крові було вищим від контролю на 5%; 7; 8 і 11% (Р 0,02) відповідно на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостою. Їх телята також мали вище фагоцитарне число на 6%; 5; 9 і 8% на 1, 5, 15 і 30-й дні після народження, ніж контрольна група. Також ми виявили, що у корів усіх груп фагоцитарне число крові протягом сухостійного періоду зростає. У їх телят спостерігається така ж сама картина – збільшення фагоцитарного числа від народження до одномісячного віку.

Проведені нами дослідження по вивченню впливу мікроелементної корекції раціонів на фагоцитарний індекс крові сухостійних корів і їх телят показали, що даний показник у корів зростає протягом сухостійного періоду. Так, при 2,40,1 Од на початку сухостою через 60 днів він становив 2,70,2 Од у корів контрольної групи. В дослідних групах нами виявлено зростання фагоцитарного індексу крові під впливом мікроелементної підгодівлі сухостійних корів. Найбільший ефект на фагоцитарний індекс у сухостійних корів мала їх підгодівля хелатними формами міді, цинку і кобальту з метіоніном (IV дослідна група), де у тварин цієї групи нами було виявлено більший фагоцитарний індекс, ніж в контролі на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостою відповідно на 12,0%; 29,2 (Р 0,05); 30,8 (Р 0,02) і 33,3% (Р 0,02).

У телят усіх груп в одноденному віці нами виявлено значно нижчий фагоцитарний індекс, ніж у їх матерів. Проте, також було помічено його зростання до одномісячного віку та вищий його рівень у телят від корів дослідних груп. Найкращим чином на фагоцитарний індекс телят впливала підгодівля їх матерів метіонатами міді, цинку і кобальту, де нами виявлено збільшення фагоцитарного індексу по відношенню до контролю на 80,0 (Р 0,001); 77,8 (Р 0,001); 53,8 (Р 0,001) і 38,9% (Р 0,001) відповідно на 1, 5, 15 і 30-й день життя.

Таблиця 3

Вплив підгодівлі хелатами на показники неспецифічної

резистентності крові сухостійних корів та їх новонароджених телят, Mm, n=5

Показник | ГРУПИ ТВАРИН

контроль | I дослідна | II дослідна | III дослідна | IV дослідна

Сухостійні корови

лейкоцити, 109/л | 6,90,6 | 7,40,7 | 7,10,5 | 7,40,7 | 7,50,7

фагоц. число, % | 74,81,4 | 77,42,3 | 75,21,8 | 79,42,8 | 81,03,2

фагоц. індекс, Од | 2,520,06 | 2,840,12 | 2,560,08 | 2,940,17 | 3,060,23

компл. активн., Од | 12,00,2 | 12,50,3 | 12,00,3 | 12,60,4 | 13,00,4

бакт. активн., % | 77,40,9 | 78,90,9 | 76,80,6 | 79,21,3 | 80,01,6

Новонароджені телята

лейкоцити, 109/л | 6,90,3 | 7,60,3 | 7,30,2 | 7,70,3 | 8,00,3

фагоц. число, % | 442,1 | 482,2 | 451,9 | 492,2 | 502,1

фагоц. індекс, Од | 0,50,03 | 0,70,02 | 0,60,02 | 0,70,02 | 0,90,02

компл. активн., Од | 3,10,1 | 3,60,2 | 3,30,1 | 3,70,3 | 3,90,1

бакт. активн., % | 28,72,2 | 32,81,3 | 29,11,2 | 33,31,6