У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Національна академія Державної прикордонної служби України

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

ПЕТЛЬОВАНА Лілія Леонідівна

УДК 355.237:37.01(477)

педагогічні основи

професійної адаптації студентів-економістів

засобами новітніх інформаційних технологій

13.00.04 – «Теорія і методика професійної освіти»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Хмельницький – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент ЯКУБОВСЬКА Лариса Павлівна Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра англійської мови, доцент кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор ТЮРІНА Валентина Олександрівна, Харківський національний університет внутрішніх справ, кафедра загальної педагогіки та психології, професор кафедри;

кандидат педагогічних наук КАРЕЛІНА Олена Володимирівна, Приватний вищий навчальний заклад «Інститут економіки і підприємництва», кафедра загальноекономічних дисциплін, доцент кафедри, м. Тернопіль.

Захист відбудеться « 12 » червня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .705.03 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003).

Автореферат розісланий « 06 » травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник О. В. Торічний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зростаючі вимоги до якості знань випускників вищих навчальних закладів є результатом науково-технічного прогресу, в умовах якого не може залишатися незмінним освітній процес. Високі вимоги соціального замовлення передбачають підготовку економістів, які були б здатні оптимально виконувати поставлені завдання на виробництві. Досягнення високого рівня професіоналізму у самостійному прийнятті обґрунтованих рішень та виконання поставлених завдань випускниками є неможливим без оволодіння основами професійної адаптації та методами інформаційних технологій. Це вимагає створення відповідних умов для забезпечення професійної адаптації майбутніх фахівців до нових умов виробництва ще під час навчання у вищих навчальних закладах, що обумовлено вимогами Болонського процесу. Завдяки високопродуктивному програмному забезпеченню інформаційно-обчислювальні ресурси використовуються на робочих місцях менеджерів, бухгалтерів, планувальників, адміністраторів, інженерів й інших категорій працівників. Удосконалюються персональні системи обробки даних, спрощується документообіг, впроваджуються автоматизовані робочі місця на базі персональних комп’ютерів, які використовуються в якості інструмента для ведення діловодства й раціоналізації управлінської праці.

Психолого-педагогічні й методологічні проблеми розвитку освітнього простору аналізуються в працях Є. Бєлова, Р. Гуревича, А. Дабагяна, Г. Кедрович, О. Михайличенка. Діяльнісний підхід до навчання досліджували А. Алексюк, В. Беcпалько, В. Давидов, Т. Старожек, Т. Ящур й ін. Окремі аспекти професійної адаптації на виробництві розглядалися у працях вітчизняних та зарубіжних вчених (Д. Андрєєва, С. Артьомов, П. Брусиловський, М. Будянкіна, Г. Долінський, П. Майер, А. Маслоу, О. Мороз, В. Сластьонін, В. Чайка й ін.). Лише декілька праць, серед яких Н. Голубєва, С. Гура, І. Леготіна, торкаються питань оволодіння професійною адаптацією під час навчання студентів у вищих навчальних закладах (ВНЗ). Поза увагою фахівців залишалися питання професійної адаптації майбутніх економістів засобами економічних дисциплін, інформаційних технологій та іноземної мови.

На сучасному етапі розвитку міжнародного економічного співробітництва збільшується потреба в економістах, які володіють іноземною мовою в контексті своєї професії. Це висуває підвищені вимоги до рівня оволодіння іноземною мовою студентів ВНЗ економічного профілю. Забезпечення цього рівня є можливим через підвищення готовності до професійної адаптації під час навчального процесу з використанням інтеграції дисциплін економічного, комп’ютерного циклу та іноземної мови, як навчальної дисципліни.

Виявлено низку суперечностей, які підсилюють актуальність дослідження, між: необхідністю формування всебічно розвинутої особистості з високим рівнем знань іноземної мови й спеціальною підготовкою кваліфікованих кадрів для суспільного виробництва в умовах інформаційних технологій; об’єктивними потребами суспільства в кадрах (за професіями) і професійними схильностями молоді; запитами практики й недостатнім рівнем професійної адаптованості майбутніх економістів.

Актуальність проблеми, її недостатня наукова розробленість та наявні суперечності визначили тему дисертаційного дослідження: «Педагогічні основи професійної адаптації студентів-економістів засобами новітніх інформаційних технологій».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-практичної діяльності Хмельницького економічного університету в рамках науково-дослідної роботи №0106U008497 «Фінансово-економічні аспекти розвитку Подільського регіону». Тему дослідження затверджено засіданням вченої ради Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол № від 28.04.2005 року) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 25.4.2006 року).

Об’єкт дослідження – професійна адаптація студентів економічного вищого навчального закладу.

Предмет дослідження – формування професійної адаптації майбутніх економістів засобами новітніх інформаційних технологій.

Мета дослідження: полягає у визначенні педагогічних основ формування професійної адаптації майбутніх економістів засобами новітніх інформаційних технологій та розробці моделі забезпечення їх реалізації.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання дослідження:

1. Уточнити сутність та зміст поняття «професійна адаптація майбутнього економіста» з метою дослідження педагогічних основ професійної адаптації студентів-економістів.

2. Обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити модель реалізації педагогічних основ забезпечення професійної адаптації студентів-економістів та педагогічні умови, що забезпечують її дієвість.

3. Дослідити особливості ефективного навчання іноземної мови для професійного спілкування через інтеграцію дисципліни «Іноземна мова» з дисциплінами економічного циклу та комп’ютерними дисциплінами під час підготовки майбутніх економістів.

4. Визначити критерії та показники оцінювання рівнів сформованості професійної адаптації студентів-економістів.

Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні (аналіз, порівняння, синтез, узагальнення, систематизація, класифікація, моделювання) з метою визначення педагогічних основ підвищення ефективності професійної адаптації студентів-економістів засобами новітніх інформаційних технологій; емпіричні (спостереження, анкетування, інтерв’ювання, диспут, бесіда, педагогічний експеримент) з метою вивчення стану сформованості інформаційної культури студентів-економістів в контексті застосування засобів інформаційних технологій та сформованість професійної адаптації студентів-економістів до майбутньої діяльності за фахом; методи математичної статистики використано для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між явищами, що досліджувалися.

Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження склали: загально дидактична теорія навчання (A. Алексюк, С. Архангельський, О. Бондарчук, Л. Бондарчук, Н. Волкова; теорія розвивального навчання в діяльнісному і особистісно-орієнтованому розвитку (І. Бех, І. Зимня, О. Купенко, А. Маслоу, Н. Тализіна та ін.); теорія інформатизації освіти (О. Ващук, В. Гуменюк, Р. Гуревич, Ю. Жук, Д. Рупняк, Т. Тихонова, М. Шкіль); теорія педагогічних систем і педагогічних технологій (О. Агапова, В. Беcпалько, B. Бондар, Н. Герман, М. Євтух, Л. Романишина, Ю. Сердюк та ін.).

Експериментальна база та етапи дослідження. Експериментальне дослідження проводилося на базі Хмельницького економічного університету, Хмельницького інституту економіки і підприємництва та Національної академії Державної прикордонної служби України у декілька етапів з 2003 по 2007 роки. Загальна кількість студентів становила 1286 (428 – на етапі констатувального та 858 – формувального експериментів).

На першому етапі (2003–2004 рр.) вивчався сучасний стан проблеми, її висвітлення у науково-методичній літературі, педагогічний досвід з проблеми дослідження, проводився збір відомостей про професійну діяльність фахівців економічних спеціальностей, здійснювалося вивчення особливостей процесу професійної підготовки економістів та його проектування, визначалися завдання, мета й методи дослідження, вибудовувався понятійний апарат, проводився констатувальний експеримент.

На другому етапі (2005–2006 рр.) проводилося дослідження ринку праці, вимог до рівня знань, умінь і навичок економістів у їхньому професійному полі діяльності; розроблялись педагогічні основи навчального процесу з підготовки студентів-економістів до майбутньої професійної діяльності, розроблялися навчальні завдання й створювалися методичні посібники, проводився формувальний експеримент із впровадження моделі реалізації педагогічних основ забезпечення професійної адаптації студентів-економістів.

На третьому етапі (2006–2007 рр.) були проаналізовані й узагальнені отримані результати експерименту, здійснена їх математична обробка, впроваджувались в практику роботи вищих навчальних закладів, модель та педагогічні умови формування професійної адаптації студентів-економістів, оформлялося дисертаційне дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що:

вперше розроблено модель реалізації педагогічних основ забезпечення професійної адаптації студентів-економістів, яка включає такі складники: мету (як соціальне замовлення); директивні документи та навчальні програми; виробничі функції та засоби навчання; компоненти процесу професійної адаптації; етапи професійної адаптації, педагогічні умови, критерії сформованості професійної адаптації, види інформаційної культури; результат;

- обґрунтовано педагогічні умови забезпечення професійної адаптації майбутніх економістів;

- визначено критерії та показники рівнів сформованості професійної адаптації майбутніх економістів;

уточнено сутність та зміст поняття «професійна адаптація майбутнього економіста»;

дістало подальшого розвитку вирішення проблеми інтеграції між економічними й комп’ютерними дисциплінами та іноземною мовою.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що впроваджено у практику роботи ВНЗ модель реалізації педагогічних основ забезпечення професійної адаптації студентів ВНЗ, електронний інтегративний навчально-методичний посібник та методику підвищення ефективності професійної адаптації студентів економічних навчальних закладів.

Результати дослідження впроваджені у навчальний процес Хмельницького економічного університету (акт реалізації № від 20.9.2006 р.), Хмельницького інституту економіки і підприємництва (акт реалізації № 886 від 07.7.2006 р.), Житомирського державного технологічного університету (акт реалізації № 44-45/1086 від 26.3.2007 р.) та Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації № 141 від 02.6.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. У статті «Педагогічна майстерність викладача іноземних мов в економічному вищому навчальному закладі», що написана у співавторстві з І.Д. Палагнюк, внесок здобувача полягає в розкритті інноваційної діяльності педагогів, як одну з умов професійної адаптації майбутніх економістів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідались на конференціях: міжнародних – «Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період» (Хмельницький, 2005); «Мовна освіта: шлях до євроінтеграції» (Київ, 2005); всеукраїнських – «Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України» (Ялта, 2006); міжвузівських «Формування готовності майбутніх спеціалістів до професійної діяльності засобами іноземних мов» (Хмельницький, 2004); «Болонський процес та проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів» (Хмельницький, 2006); «Підготовка фахівця у вищій школі: проблеми та перспективи» (Хмельницький, 2006).

Публікації за темою дисертації. Основні результати дослідження висвітлені в 13 наукових публікаціях, з яких 10 (1 – у співавторстві) надруковані у виданнях, що визначені ВАК України як фахові.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Основний зміст дисертації викладено на 179 сторінках. Робота містить 9 рисунків та 6 таблиць. Список використаних літературних джерел налічує 212 найменувань, з них 18 іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, об’єкт, предмет, мету, завдання, методологічну та теоретичну основи, методи дослідження, наукову новизну, практичне значення, подані відомості про організацію і проведення дослідження та апробацію його результатів.

У першому розділі – «Теоретичне обґрунтування проблеми професійної адаптації студентів економічних навчальних закладів» – уточнено сутність поняття «професійна адаптація студентів-економістів», визначено фактори, що впливають на професійну адаптацію майбутніх фахівців економічного профілю, складено характеристику етапів професійної адаптації фахівця економічної сфери, визначено роль і місце навчальної дисципліни «Іноземна мова» у контексті забезпечення професійної адаптації майбутніх економістів та проаналізовано формування інформаційної культури студентів.

Феномен адаптації давно вже є об’єктом пильної уваги з боку вітчизняних учених (Д. Андрєєва, С. Артьомов, М. Будянкіна, А. Глоточкін, М. Домідавчюс, Г. Долінський, А. Руселінова, В. Чайка та ін.) й закордонних (П. Брусиловський, К. Доулінг, А. Маслоу та ін.). Адаптацію засобами новітніх інформаційних технологій розглядали Н. Астаф’єва, І. Булах, Н. Герман, Р. Гуревич, Г. Кедрович, Р. Собко. Над проблемою професійної адаптації майбутніх економістів працювали О. Мороз, А. Дабагян, М. Домідавчюс, Т. Комчанін, Л. Кузнєцов та інші. Під професійною адаптацією розуміємо процес здобуття професії, засвоєння знань, умінь і навичок, норм поведінки, способу життя, який відповідає майбутньому фаху. Відповідно до загального визначення було уточнено сутність поняття «професійна адаптація майбутніх економістів». За сутністю і змістом – це інтегральний процес в якому формуються ділові, особистісні та професійні якості економіста, та відображається базовий рівень засвоєних ним економічних знань, умінь, досвіду, достатніх для формування в нього економічного мислення, здатності відстоювати свою точку зору в різних соціальних і лінгвістичних умовах. Адаптаційна готовність майбутнього професіонала до професійної діяльності – це володіння ним сукупністю придбаних загальних і спеціальних знань, психолого-морфологічних особливостей особистості, що забезпечують ефективне виконання службових обов’язків в умовах майбутньої професійної діяльності.

Серед факторів, які впливають на професійну адаптацію, виділили: потреби в фахівцях-економістах на ринку праці у нашій країні й закордоном; розробку, освоєння і впровадження новітніх інформаційних технологій, розуміння потреб у забезпеченні істотного зниження ресурсо - і енергоємності виробництва, високих екологічних характеристик виробленої продукції й природоохоронних вимог до технологій; володіння загальною та інформаційною культурою; значення й можливості дисципліни «Іноземна мова» у процесі професійної підготовки.

Були визначені чотири компоненти професійної адаптації: мотиваційно-ціннісний (забезпечується формуванням мотиваційно-ціннісного ставлення до майбутньої професії в процесі професійної адаптації); професійний (оволодіння знаннями, вміннями та навичками в галузі фахових дисциплін, забезпечується через високий рівень викладання відповідних дисциплін, у процесі навчальних та виробничих практик); інформаційний (оволодіння дисциплінами інформаційного циклу (сучасними методами програмування та роботи на комп’ютері при вирішенні професійних завдань), інформаційними технологіями (удосконалення навчальних програм з інформатики та дисциплін, що стосуються практичних питань автоматизації підприємств); інтеграційний (оволодіння іноземною мовою в рамках побутової і професійної тематики, як засобом реалізації свого професійного потенціалу в процесі роботи з іншомовними джерелами інформації та в процесі професійної комунікації, що забезпечується новими підходами до викладання дисципліни «Іноземна мова» та інтеграцією із дисциплінами економічного та інформаційного циклу). Однією з умов реалізації цих компонентів є інформаційна культура, як складова загальної культури фахівця. Інформаційну культуру розглядаємо як сукупність принципів і реальних механізмів, що забезпечують позитивні взаємодії етнічних і національних культур, а також сполученість у загальному досвіді людства. Фіксація інформації на матеріальному носієві породила новий вид інформаційної культури – документальний. До її складу увійшла культура роботи з документами: здобуття фіксованого знання; кодування і фіксації інформації; документографічного пошуку, носії та способи обробки інформації.

Важливого значення для формування інформаційної культури і професіоналізму надаємо рівню володіння майбутнім економістом іноземною мовою. Тому розглянули вимоги, що висуваються до дисципліни «Іноземна мова» державними освітніми стандартами, які передбачають формування іншомовної професійної комунікативної компетенції майбутніх економістів. Така компетенція забезпечувалась через засвоєння професійної термінології та розвиток п’яти видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння, письма та перекладу, що пов’язане з уміннями читати та перекладати тексти за фахом, складати монологічні та діалогічні висловлювання згідно ситуацій службового спілкування, вести ділові розмови по телефону, сприймати на слух записи носіїв мови, а також володіти вміннями ділової кореспонденції.

З метою дослідження ролі іноземної мови в процесі професійної адаптації майбутнього економіста з точки зору системного підходу, було визначено базові педагогічні принципи: інтеграції іншомовної, економічної та комп’ютерної підготовки фахівця; професійної спрямованості змісту, форм і методів викладання іноземної мови; сполучення й взаємозумовленості професійно-важливих якостей майбутнього фахівця. Тому формування професійно значимих якостей студента проводили за етапами: виявлення рівня підготовленості студента до вибору майбутнього фаху; вибір певної спеціалізації; професійна підготовка; корекція; досягнення необхідного рівня професійної адаптації. На всіх зазначених нами етапах формування професійно значимих якостей студента нами використовувались засоби новітніх інформаційних технологій.

У другому розділі – «Модель реалізації педагогічних основ забезпечення професійної адаптації майбутніх економістів засобами новітніх інформаційних технологій» – проведено аналіз навчальних програм для вищих економічних навчальних закладів, розроблено та обґрунтовано модель реалізації педагогічних основ забезпечення професійної адаптації майбутніх економістів та їх характеристика, подано методику використання інформаційних технологій у процесі навчання майбутніх економістів.

До педагогічних основ професійної адаптації майбутніх економістів ми віднесли: педагогічні умови та підходи, компоненти, критерії, виробничі функції економіста та їх інформаційну культуру, засоби інформаційних технологій.

Досліджуючи професійну адаптацію майбутнього економіста, виділили три її складові: фахову, інформаційно-програмну та іншомовно-комунікативну. Визначили перелік дисциплін, що забезпечують функціонування кожної складової, їх зв’язок з виробничими та переддипломними практиками, а також взаємозв’язок між ними. Аналіз навчальних програм з дисциплін фахового циклу, комп’ютерних дисциплін та іноземної мови показав взаємозв’язок між ними, але вони в недостатній мірі сприяють процесу формування професійної адаптації майбутніх економістів: не простежується належна інтеграція іноземної мови з фаховими дисциплінами; недостатній рівень інформатизації навчання майбутніх економістів, що позначається на якості навчальних досягнень.

Вивчення освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ), завдань із професійної підготовки студентів економічного ВНЗ, цілей навчання дозволили визначити педагогічні умови забезпечення професійної адаптації майбутніх економістів: застосування інтеграційного підходу до вивчення економічних дисциплін; використання інноваційних підходів діяльності педагогів (удосконалення професійних навичок; урахування мотиваційної складової процесу навчання; визначення нових підходів до навчання іноземної мови в контексті забезпечення професійної адаптації майбутніх економістів); урахування рівнів професійної адаптованості майбутніх економістів; вільне володіння комп’ютерною технікою (вивчення комп’ютерних систем бухгалтерського обліку із спеціальності «Економіка підприємства» та «Бухгалтерський облік і аудит» здійснювалось на прикладі комплексних систем автоматизації діяльності підприємства типу «1С: Підприємство». Саме ці системи забезпечують вивчення універсальних бухгалтерських інформаційних технологій, включаючи введення і підготовку первинних документів, виконання облікових функцій, формування звітів, довідок тощо);використання електронного навчального посібника «An Economy Insight» (сприяє розвитку пізнавальної активності студентів; є базою для завдань щодо вироблення навичок іншомовного ділового спілкування; його характерними особливостями є: інформативність і мотивація; відповідність рівню розвитку мовних та професійних навичок).

Створена модель реалізації педагогічних основ, складниками якої є: замовлення суспільства (фахівець, що досконало володіє знаннями економічних дисциплін, добре оперує новітніми комп’ютерними технологіями, а також володіє професійною іншомовною комунікативною компетенцією); директивні документи; уміння та навички, які визначаються ОКХ; професійні якості випускника (фахівець з економіки підприємства підготовлений виконувати аналітичну, планову, організаційну, обліково-статистичну, контрольну та інформаційну функції); педагогічні умови, компоненти процесу професійної адаптації (мотиваційно-ціннісний, професійний (знаннєвий), інтеграційний, інформаційний), етапи професійної адаптації, критерії готовності до професійної адаптації (цільовий, спеціальна підготовка, іншомовна компетентність, комп’ютерна грамотність), види інформаційної культури (загальна та документальна) (рис.1).

Мотиваційно-ціннісний компонент. Цей компонент забезпечується формуванням мотиваційно-ціннісного ставлення до майбутньої професії в процесі професійної адаптації. Викладачу необхідно з’ясувати які мотиви переважають у студентів зовнішні чи внутрішні, що визначають спрямованість і особистісний зміст процесу адаптації.

Професійний компонент. Оволодіння знаннями, вміннями та навичками в галузі фахових дисциплін. Цей компонент проявляється через високий рівень викладання відповідних дисциплін, організацією та проведенням навчальних та виробничих практик, де студент опановує навички виконання посадових обов’язків а також формуються якості, які є необхідними у майбутній професійній діяльності.

Рис.1. Модель реалізації педагогічних основ забезпечення

професійної адаптації студентів-економістів

Інтеграційний компонент. Оволодіння іноземною мовою в рамках побутового та професійного спілкування, як засобом реалізації свого професійного потенціалу в процесі роботи з іншомовними джерелами інформації та в процесі професійної комунікації. Він впроваджується шляхом використання нових підходів до викладання дисципліни «Іноземна мова» та інтеграції цієї дисципліни із дисциплінами економічного та інформаційного циклу на основі електронного інтегрованого навчально-методичного посібника «An Economy Insight».

На основі цих компонентів виділили чотири критерії професійної адаптації майбутніх економістів: цільовий; спеціальна підготовка; іншомовна компетентність; комп’ютерна грамотність. Кожен з них характеризується своїми показниками: цільовий (спрямованість на майбутню професію; потреба в пізнавальній діяльності та сформованість прийомів мислення й активного пізнання нового – уміння виділяти головне, аналізувати, порівнювати, систематизувати); спеціальна підготовка (наявність загальних знань стосовно принципів та закономірностей економічної науки; орієнтування у вузькоспеціальних питаннях практичного характеру із своєї галузі; уміння аналізувати та розв’язувати ситуації професійного характеру; відповідність спеціальним вимогам своєї посади); іншомовна компетентність (володіння професійною лексикою й кліше (рідною та англійською мовами); вільне сприйняття інформації з різних джерел (включаючи автентичні) з подальшим використанням при вирішенні професійних завдань; володіння іншомовною професійною комунікативною компетенцією, що забезпечує здатність спілкуватися згідно певної ситуації, вирішуючи одночасно комунікативні та професійні завдання); комп’ютерна грамотність (вміння працювати з комп’ютерними програмами загального та професійного призначення; вміння збирати, аналізувати та систематизувати інформацію; вміння працювати в Інтернеті).

Було виділено чотири рівні сформованості професійної адаптації фахівця економічного профілю: високий, середній, достатній і низький.

Великого значення надаємо інформаційній культурі студентів. Адже інформаційні технології роботи з текстовими документами Microsoft Word застосовуються в будь-яких текстових програмах, що підтримують створення документів. Інформаційні технології Microsoft Excel є основою для обчислень, збереження великих обсягів даних, інформаційного обміну із зовнішніми інформаційними системами, моделювання й аналізу даних, статистичної обробки даних тощо. Це характеризує рівні інформаційної культури студента: вищий (здатність комбінувати раніше засвоєні знання й уміння, приймати рішення в нестандартних ситуаціях); професійний (здатність використовувати комп’ютер і сучасні інформаційні технології у своїй професійній діяльності для вирішення завдань і проблемних ситуацій); базовий (здатність використовувати комп’ютер і сучасні інформаційні технології в повсякденній неспецифічній діяльності).

У третьому розділі – «Дослідно-експериментальна робота щодо забезпечення професійної адаптації майбутніх економістів» – розглянуто завдання, організацію й аналіз результатів педагогічного експерименту та здійснено перевірку вірогідності експериментального дослідження.

За допомогою методів анкетування, тестування, бесід, контрольних робіт різного рівня складності та спостережень у ході констатувального експерименту вивчено: рівні володіння загальними знаннями стосовно принципів та закономірностей економічної науки; вміння орієнтуватися у вузькоспеціальних питаннях практичного характеру; вільне володіння професійною термінологією, лексикою і кліше (рідною і англійською мовами). У проведенні експерименту на цьому етапі взяло участь 428 студентів. Вивчення підпорядковували показникам: рівень знань базових економічних дисциплін; чіткість використання економічних понять; вміння використовувати знання з англійської мови для вирішення практичних завдань у майбутній професійній діяльності. Дослідження проводилось у другому семестрі ІV курсу, коли студенти вже уявляли завдання з професійної підготовки, вимоги до рівня знань фахових дисциплін, перспективи використання знань з іноземної мови у їх подальшій професійній діяльності. Визначали такі рівні сформованості професійної адаптації: високий – відповідав оцінці «відмінно», середній – «добре», достатній – «задовільно» і низький – «незадовільно».

У процесі проведення констатувального експерименту отримані результати показали, що найбільша кількість студентів (65,89%) знаходилась на достатньому рівні сформованості професійної адаптації, що не відповідає підвищеним вимогам підготовки фахівців у ВНЗ. Бесіди зі студентами показали, 89,5% з них пов’язують перспективу успішної майбутньої професійної діяльності економіста із знаннями іноземної мови, що забезпечить їм можливість працювати в фірмах, які співпрацюють з закордонними партнерами, оскільки для цього необхідними є знання іноземної мови у сфері економіки.

Для перевірки ефективності моделі реалізації педагогічних основ забезпечення професійної адаптації студентів-економістів проведено формувальний експеримент, який тривав протягом 2005–2007 рр. У його проведенні взяли участь 289 студентів.

Контрольні та експериментальні групи формувались за загально прийнятими ознаками рівнозначності. Визначення рівня сформованості професійної адаптації майбутніх економістів відбувалось згідно критеріїв, які дозволяють охопити чотири її компоненти (мотиваційно-ціннісний; професійний, інтеграційний та інформаційний), за умови оцінювання наступних досягнень студентів: вміння аналізувати, систематизувати, порівнювати інформацію економічного змісту та розв’язувати ситуації професійного характеру, виявляти потребу в пізнавальній діяльності; вміння та навички іншомовної професійної комунікативної компетенції; вільне сприймання і відбір потрібної інформації з різних джерел (включаючи автентичні); демонстрація комп’ютерної грамотності та інформаційної культури, що проявляється також у вміннях студентів користуватися мережею Internet.

Для вирішення поставлених завдань здійснювався аналіз навчальних програм, анкетування, тестування, проводилися бесіди зі студентами, викладачами, велося пряме та опосередковане спостереження за організацією навчальних занять. Для проведення експерименту в якості навчального матеріалу та водночас засобу навчання було використано розроблений в рамках дослідження електронний посібник «An Economy Insight» для студентів на початковому етапі навчання в закладах економічного профілю.

Результативність експерименту визначалась рівнями сформованості компонентів професійної адаптації, таких як мотиваційно-ціннісний, професійний, інформаційний, інтеграційний.

Для визначення рівнів сформованості професійної адаптації студентів-економістів згідно мотиваційно-ціннісного компоненту ( високий і низький рівень) ми проводили анкетування студентів на початку і в кінці формувального експерименту. Аналіз результатів анкетування студентів показав, що у КГ позитивні зміни за цим компонентом були незначними (на 2,6 %), а в ЕГ- на 37,24%. Для визначення професійного компоненту були проведені зрізи знань на предмет володіння базовими економічними поняттями, якими студенти мають оволодіти в результаті вивчення основ економічних знань у загальноосвітній школі та на ІУ курсі. Для визначення сформованості інформаційного компоненту проводилося оцінювання знань студентів з дисциплін інформаційного профілю та вмінь володіти інформаційними технологіями, сучасними методами програмування та роботи на комп’ютері при вирішенні професійних завдань. Визначення інтеграційного компоненту проводилося за наступними критеріями: оволодіння іноземною мовою в рамках професійного спілкування, робота з іншомовними джерелами інформації на комп’ютері та використання електронного інтегрованого навчально-методичного посібника «An Economy Insight».

Результати визначення рівнів сформованості за досліджуваними компонентами на заключному етапі експерименту подано в табл.1.

Аналіз результатів показав, що на високому рівні сформованості професійного компонента кількість студентів у ЕГ збільшилась в 6,3 рази, а на низькому зменшилась у 13,0 разів. Одночасно в КГ ці показники змінились відповідно в 1,71 раз та в 1,28 разів. Аналогічні зміни спостерігались за інформаційним компонентом. За інтеграційним компонентом ми одержали найбільш суттєві зміни. В ЕГ на закінчення експерименту на високому рівні збільшилась кількість студентів в 35 разів, а на низькому зменшилась в 7,25 раз. У КГ на високому рівні перебувало студентів у 7 разів більше, а на низькому рівні їх кількість зменшилась в 1,25 раз. Тому інтеграційний компонент був визнаний базовим показником сформованості професійної адаптації.

Таблиця 1.

Рівні сформованості професійного, інформаційного та інтеграційного компонентів у студентів під час формувального експерименту

КПА | Гр. | Етап | КС | Рівні сформованості компонентів ПА | СБ | ЯЗ

Високий | Середній | Достатній | Низький

КС(%) | КС(%) | КС(%) | КС(%)

Проф | КГ | ВК | 145 | 7 (4,83) | 23(15,86) | 88 (60,69) | 27(18,62) | 3,07 | 81,38

ЗК | 141 | 12 (8,51) | 25(17,73) | 83(58,87) | 21(14,89) | 3,5 | 85,12

ЕГ | ВК | 144 | 6 (4,17) | 23(15,97) | 89(61,8) | 26(18,06) | 3,06 | 81,94

ЗК | 142 | 38(26,76) | 80(56,34) | 22(15,49) | 2(1,41) | 4,08 | 98,59

Інфор. | КГ | ВК | 145 | 2 (1,38) | 22 (15,17) | 92(63,45) | 29(20,00) | 2,98 | 80,0

ЗК | 141 | 7 (4,97) | 23 (16,31) | 88(62,41) | 23(16,31) | 3,1 | 83,69

ЕГ | ВК | 144 | 2 (1,39) | 20 (13,89) | 94(65,28) | 28(19,44) | 2,94 | 80,51

ЗК | 142 | 36 25,35) | 79 (55,63) | 23(16,20) | 4(2,82) | 4,04 | 97,18

Інтегр. | КГ | ВК | 145– | 20 (13,79) | 95(65,52) | 30(20,69) | 2,93 | 13,79

ЗК | 141 | 7 (4,97) | 21 (14,89) | 89(63,12) | 24(17,02) | 3,08 | 19,86

ЕГ | ВК | 144– | 19 (13,19) | 96(66,67) | 29(20,14) | 2,93 | 13,19

ЗК | 142 | 35(24,65) | 78 (54,93) | 25(17,60) | 4(2,82) | 4,01 | 79,58

Примітка: КПА – компоненти професійної адаптації; Проф. – професійний компонент; Інфор.– інформаційний компонент; Інтегр. – інтеграційний компонент професійної адаптації; ВК – вхідний контроль; ЗК – заключний контроль; СБ – середній бал; ЯЗ – якість знань.

Аналіз динаміки рівнів сформованості професійної адаптації засвідчив, що її вхідний рівень мав майже однакові показники в КГ і ЕГ. Відповіді аналізувалися за показниками: правильність перекладу, визначення базових понять, обробки інформації, урахування отриманих знань відповідно до практичної спрямованості навчання, орієнтація в ситуаціях, що потребували володіння низкою професійних понять, умінь роботи з комп’ютерними програмами та інформаційними системами.

Результати вхідного контролю з виявлення рівня сформованості професійної адаптації студентів-економістів ІІ курсу засобами НІТ засвідчили, що на високому рівні сформованості професійної адаптації не виявлено студентів; на середньому рівні їх було 13,79%, на достатньому – 65,52 %, а на низькому -20,69 %. Ефективність навчально-пізнавальної діяльності вивчалась на трьох етапах: змістовно-інформаційному, операційно-діяльнісному та аналітико-оцінювальному.

Для визначення ефективності використання педагогічних умов забезпечення професійної адаптації було проведено спеціальні зрізи знань англійською мовою після закінчення студентами другого, третього і четвертого курсу. У студентів експериментальної групи більш чітко простежувалися навички роботи з автентичними джерелами, володіння професійною лексикою й на її основі вільне оперування базовими економічними поняттями, вільне володіння навичками роботи на комп’ютері. Динаміка рівнів сформованості професійної адаптації студентів-економістів II і IV курсів відображена у таблиці 2.

Таблиця 2

Динаміка рівнів сформованості професійної адаптації

студентів-економістів II і ІV курсів з використанням засобів НІТ

Група | Етапи

контролю | К-сть

студ. | Рівні сформованості професійної адаптації | Серед. бал | Якість

знань

Високий («5») | Середній («4») | Достатній

(«3») | Низький («2»)

КС | % | КС | % | КС | % | КС | %

КГ | Вхідний | 145 | - | - | 20 | 13,79 | 95 | 65,52 | 30 | 20,69 | 2,93 | 13,79

Заключний | 141 | 7 | 4,97 | 21 | 14,89 | 89 | 63,12 | 24 | 17,02 | 3,08 | 19,86

ЕГ | Вхідний | 144 | - | - | 19 | 13,19 | 96 | 66,67 | 29 | 20,14 | 2,93 | 13,19

Заключний | 142 | 35 | 24,65 | 78 | 54,93 | 25 | 17,6 | 4 | 2,82 | 4,01 | 79,58

Аналіз отриманих результатів дозволяє зробити висновок, що за результатами вхідного контролю показники рівнів сформованості професійної адаптації студентів-економістів КГ і ЕГ були однакові. Під час експерименту на високому рівні спостерігалось у КГ 4, 97% студентів, а в ЕГ – 24,65%. На низькому рівні кількість студентів у КГ зменшилась на 3, 67%, а в ЕГ – на 17,32%. Динаміка змін за певним рівнем сформованості професійної адаптації, дозволяє зробити висновок, що модель реалізації педагогічних основ забезпечення професійної адаптації студентів-економістів є ефективною проти традиційного навчання, що підтверджено проведеними розрахунками ч2 – критерію Пірсона.

ВИСНОВКИ

1. На основі аналізу наукової літератури було уточнено сутність та зміст поняття «професійна адаптація майбутнього економіста». Визначено, що професійна адаптація майбутнього економіста за сутністю і змістом – це інтегральний процес, в якому формуються ділові, особистісні та професійні якості економіста та відображається базовий рівень засвоєних ним економічних знань, умінь, досвіду, достатніх для формування в нього економічного мислення, здатності відстоювати свою точку зору в різних соціальних і лінгвістичних умовах.

2. Розроблено модель реалізації педагогічних основ забезпечення професійної адаптації студентів-економістів, яка включає: мету (як соціальне замовлення); директивні документи та навчальні програми; виробничі функції та засоби навчання; компоненти процесу професійної адаптації (мотиваційно-ціннісний, професійний (знаннєвий), інтеграційний, інформаційний), етапи професійної адаптації, педагогічні умови, критерії готовності до професійної адаптації, види інформаційної культури (загальна та документальна); результат. Серед ефективних методів виділяємо інтерактивні: мозкові атаки, метод проектів, презентації, рольові та ділові ігри, банки супроводження навчального процесу, з одночасним використанням традиційних методів, які слугують теоретичною базою навчання.

3 Обґрунтовано педагогічні умови формування професійної адаптації студентів економічних вищих навчальних закладів на основі інтеграції: використання новітніх інформаційних технологій при застосуванні різнопланових засобів навчання іноземної мови, інноваційна діяльність викладача, урахування поетапного характеру професійної адаптації; використання авторського посібника англійської мови, як сучасного інформаційного засобу.

4. Визначено та теоретично обґрунтовано компоненти формування професійної адаптації (мотиваційно-ціннісний, професійний, інтеграційний, інформаційний). Встановлено критерії та показники цього процесу: цільовий, спеціальна підготовка, іншомовна компетентність, комп’ютерна грамотність. На основі цих критеріїв було визначено три рівні професійної адаптації: базовий, середній та вищий. Базовий рівень професійної адаптації характеризує загальноекономічну підготовленість фахівця, знання основних принципів і закономірностей економічної науки, оволодіння основами професійного спілкування. Середній рівень професійної адаптації передбачає свідоме володіння понятійним апаратом за фахом, вільне сприйняття інформації з різних джерел (включаючи автентичні) з наступним її аналізом й інтерпретацією в руслі вирішення професійних завдань. Вищий рівень професійної адаптації вимагає вільного орієнтування у вузькоспеціальних питаннях практичного характеру, здатність до всебічного аналізу ситуації, повна відповідність функціям професійної діяльності, специфічним вимогам посади. Серед рівнів сформованості професійної адаптації було визначено: високий, середній, достатній і низький.

5. За результатами формувального експерименту отримана позитивна динаміка рівнів готовності до професійної адаптації студентів-економістів. У КГ кількість студентів з високим рівнем збільшилась на 4,97%, а низькому рівні їх кількість зменшилась на 3,67% . У студентів ЕГ кількість студентів на високому рівні збільшилась 24,75%, а на низькому зменшилась на 17,32%. Позитивні зміни забезпечувались зміною у рівнях сформованості за кожним з компонентів. Так, на високому рівні сформованості професійного компонента кількість студентів у ЕГ збільшилась в 6,3 рази, а на низькому зменшилась у 13,0 разів. Одночасно в КГ ці показники змінились відповідно в 1,71 разів та в 1,28 разів. Аналогічні зміни спостерігались за інформаційним компонентом. За інтеграційним компонентом ми одержали найбільш суттєві зміни. В ЕГ на закінчення експерименту на високому рівні збільшилась кількість студентів в 35 разів, а на низькому зменшилась в 7, 25 раз . У КГ відповідно в 7 разів та в 1,25 разів. Тому інтеграційний компонент був визнаний базовим показником сформованості професійної адаптації.

Але проведене дослідження не вичерпує всіх проблем підвищення рівня готовності до професійної адаптації студентів економічного напрямку. Подальше вивчення проблеми передбачає дослідження організації навчального процесу в умовах інноваційних технологій, встановлення особливостей підготовки студентів до самостійної навчальної діяльності з використанням засобів інформаційних технологій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Петльована Л.Л. Проведення ділових ігор як засобу модульного контролю при вивченні іноземних мов у підготовці фахівців економічного напрямку // Збірник наукових праць №32. Частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної академії ДПСУ, 2004. – С. 149–150.

2. Петльована Л.Л. Сучасний стан проблеми професійної адаптації студентів економічних вузів // Молодь і ринок: науково-педагогічний та економічний журнал Дрогобицького державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. Суспільні науки. Менеджмент. Маркетинг. Економіка: теорія і практика. – № 4 (19), 2006. – С. 52–58.

3. Петльована Л.Л. Аналіз сучасного стану інформаційної культури у студентів фінансово-економічних факультетів // Соціалізація особистості: Збірник наукових праць. За заг. ред. проф. А.Й. Капської. Том XXVII. – К.: НПУ, 2006. – С. 178–188.

4. Петльована Л.Л. Професійні програмні засоби, що використовуються у вищому економічному закладі // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Випуск 30, 2006. – С. 65–68.

5. Петльована Л.Л. Експериментальна перевірка ефективності моделі професійної адаптації економістів з використанням новітніх інформаційних технологій // Збірник наукових праць № 37. Частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2006. – С. 115–118.

6. Петльована Л.Л. Педагогічні аспекти використання програмних продуктів „1С: Підприємство” у вищому навчальному економічному закладі // „Вісник” Луганського національного педагогічного університету ім. Т.Шевченка. Педагогічні науки (II частина). – №12 (117) червень 2007. –
С. 80–85.

7. Петльована Л.Л. Особливості впровадження новітніх інформаційних технологій у навчальний процес економічного ВНЗ // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2007. – №2. – С. 106–111.

8. Петльована Л.Л. Моделювання професійної адаптації майбутніх економістів з використанням програмних продуктів професійного призначення // Молодь і ринок: науково-педагогічний та економічний журнал Дрогобицького державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. Суспільні науки. Менеджмент. Маркетинг. Економіка: теорія і практика. – № 1-2 (24-25) січень – лютий 2007. – С. 152–158.

9. Петльована Л.Л. Психолого-педагогічні вимоги до професійної компетентності фахівців економічного профілю в галузі ділової англійської мови // Молодь і ринок: науково-педагогічний та економічний журнал Дрогобицького державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. Суспільні науки. Менеджмент. Маркетинг. Економіка: теорія і практика. – №5 –6 (28-29) травень – червень 2007. – С. 125–129.

10. Петльована Л.Л. Теоретичні основи інтеграції // «Наука й економіка» Науково-теоретичний журнал Хмельницького економічного університету. Випуск 1(5), 2007р. – С. 130–135.

11. Петльована Л.Л., Палагнюк І.Д. Педагогічна майстерність викладача іноземних мов в економічному вищому навчальному закладі // Збірник наукових праць №29. Частина ІІ. (Спеціальний випуск). – Хмельницький: Видавництво Національної академії ДПСУ, 2004. – С. 90–91

12. Петльована Л.Л. Сутність ділової гри як методу навчання іноземної мови студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів // Міжнародний форум «Мовна освіта: шлях до євроінтеграції»: Тези доповідей/ За ред. С.Ю. Ніколаєвої, К.І. Онищенко. – К.: Ленвіт, 2005 – С. 118–119.

13. Петльована Л.Л. Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України», 25-28 вересня 2006р., м. Ялта. Зб. статей: Ч. 2. – Ялта РВВ КГУ. 2006 – С. 17–19.

АНОТАЦІЇ

Петльована Л.Л. Педагогічні основи професійної адаптації студентів-економістів засобами новітніх інформаційних технологій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04. – «Теорія і методика професійної освіти» – Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. – Хмельницький, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню професійної адаптації студентів-економістів засобами новітніх інформаційних технологій. Уточнено сутність


Сторінки: 1 2