IНСТИТУТ ФТИЗIАТРIЇ I ПУЛЬМОНОЛОГIЇ ім. Ф.Г. Яновського

АКАДЕМIЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Лекан Оксана Ярославівна

УДК: 616.233-002.2-036.12-08:613.292:594.1.001.5

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ БІЛКОВО-ВУГЛЕВОДНОГО КОНЦЕНТРАТУ ІЗ МІДІЙ (БВК-М) В КОМПЛЕКСНІЙ ТЕРАПІЇ ХРОНІЧНОГО

ОБСТРУКТИВНОГО БРОНХІТУ

14.01.27 - пульмонологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України.

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

доктор медичних наук, професор Яшина Людмила Олександрівна, завідувачка відділенням діагностики, терапії та клінічної фармакології захворювань легень Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:

доктор медичних наук, професор Мостовий Юрій Михайлович, завідувач кафедрою пропедевтики внутрішніх хвороб Вінницького державного медичного університету ім. П.М. Пирогова МОЗ України

доктор медичних наук, професор Перцева Тетяна Олексіївна, завідувачка кафедрою факультетської терапії і ендокринології Дніпропетровської медичної академії МОЗ України

ПРОВІДНА УСТАНОВА:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра фтизіатрії з курсом пульмонології

Захист відбудеться "30" жовтня 2000 р. о 13-00 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.552.01 при Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України за адресою: 03680, м. Київ-110, узвіз Протасів Яр, 7).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту фтизіатрії і пульмонології ім.Ф.Г. Яновського АМН України (м. Київ, узвіз Протасів Яр, 7).

Автореферат розісланий "29" вересня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ж.Б. Бегоулева

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ріст захворюваності на хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ) у всіх індустріально-розвинутих країнах, висока захворюваність осіб працездатного віку, часті загострення хвороби і тривала непрацездатність призводять до значних економічних втрат, що дає підставу віднести проблему ХОБ до числа актуальних проблем пульмонології (Ю.І. Фещенко, 1993, 1997; С.И. Овчаренко, 1996; А.Г. Чучалин, 1997; A.D. Lopez, 1998).

У даний час отримано докази, що в основі ХОБ лежить запалення бронхіального дерева, яке обумовлене комплексом порушень системного та місцевого імунітету, шляхів регуляції клітинного метаболізму, оксидантно-антиоксидантної системи (ОАС), мукоціліарного кліренсу, кількісних та фізико-хімічних властивостей сурфактанту (Е.Ф. Чернушенко, 1992; А.Ф. Абубикиров, 1996; Е.И. Шмелев, Н.Г. Хмелькова, 1997; G.E. Repine et al., 1997; P.G. Barnes, 1999).

Не дивлячись на застосування у лікуванні ХОБ різних лікарських засобів, багато аспектів терапії і профілактики цього захворювання залишаються ще не вирішеними.

В сучасних програмах по лікуванню та реабілітації ХОБ поряд з бронхолітичною, муколітичною терапією важливе місце займають антиоксиданти та імунокоригуючі препарати (А.Г. Чучалин, 1989; Э.Я. Щенников, 1995; G.R. Britton, 1995; О.А. Яковлева, 1996; С.И. Поливода и соавт., 1998).

Однак, останнім часом погляд науковців усього світу звертається до пошуку нових, більш фізіологічних засобів, які можна було б застосовувати в комплексній терапії захворювань легень. До них можна віднести біологічно активні добавки до їжі, а саме парафармацевтики (В.А. Юшков, 1991; С.Н. Кулакова и соавт., 1996; Тутельян В.А, 1996; Г.М. Балан, 1998).

Вітчизняний білково-вуглеводний концентрат із мідій (БВК-М) – біологічно активна добавка до їжі лікувально-профілактичної дії. За своїм біохімічним складом БВК-М не має аналогів серед відомих харчових добавок. Основна маса представлена білково-вуглеводними комплексами (глікопротеїдами), які мають високу біологічну активність. БВК-М характеризується збалансованим складом замінимих та незамінимих амінокислот, біогенних макро- і мікроелементів, що дозволяє віднести його до розряду унікальних лікувально-профілактичних засобів (А.Г. Губанова, 1992; Ж.Б. Левентон та співавт., 1992; А.Б. Роговая та співавт., 1993).

Враховуючи широкий спектр дії БВК-М, доцільно було провести вивчення антиоксидантної активності в експерименті на моделі легеневої патології і дослідити клінічну ефективність БВК-М у порівнянні з відомим антиоксидантом прямої дії та імунокоригуючим засобом – токоферолом ацетатом - у хворих на хронічний обструктивний бронхіт у фазі загострення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи є фрагментом планових тем інституту: “Розробка нових методів комплексного лікування хворих із захворюваннями легень з використанням лікарських препаратів молюсків Азово-Чорноморського басейну”, шифр теми М.94.02, № держреєстрації 0194U026960; “Вивчення клініко-патофізіологічних механізмів бронхіальної обструкції та розробка нових ефективних засобів її корекції при хронічних обструктивних захворюваннях легенів”, шифр теми А.95.01, № держреєстрації 0195U002723.

Мета дослідження. Вивчити клінічну ефективність білково-вуглеводного концентрату із мідій (БВК-М) у комплексному лікуванні хворих на хронічний обструктивний бронхіт у фазі загострення. Провести порівняльне дослідження антиоксидатної та імунокоригуючої дії БВК-М та токоферолу ацетату.

Завдання дослідження

1. Провести порівняльну оцінку впливу БВК-М та токоферолу ацетату на активність оксидантно-антиоксидантної системи в експерименті.

2. Вивчити клінічну ефективність БВК-М у порівнянні з токоферолом ацетатом при лікуванні хворих на ХОБ у фазі загострення.

3. Провести порівняльну оцінку активності стану оксидантно-антиоксидантної системи та рівня ендогенної інтоксикації у хворих на ХОБ у фазі загострення в процесі лікування БВК-М та токоферолом ацетатом.

4. Вивчити особливості динаміки показників імунологічної реактивності організму у хворих на ХОБ у фазі загострення при лікуванні БВК-М чи токоферолом ацетатом.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в експерименті вивчена антиоксидантна дія біологічно активної добавки до їжі БВК-М, яка не поступається своїми властивостями токоферолу ацетату.

Вперше вивчено і науково обгрунтовано клінічну ефективність вітчизняної харчової добавки БВК-М у комплексному лікуванні хворих на ХОБ у фазі загострення.

Вперше проведено вивчення антиоксидантної дії БВК-М у порівнянні із токоферолом ацетатом при комплексному лікуванні ХОБ у фазі загострення.

Вперше проведено порівняння імунокоригуючих властивостей БВК-М та токоферолу ацетату при лікуванні ХОБ у фазі загострення.

Практичне значення одержаних результатів. В комплексній терапії хворих на хронічний обструктивний бронхіт показано застосування вітчизняної біологічно активної добавки до їжі БВК-М, яка здійснює різноплановий позитивний вплив на гомеостаз організму хворих.

Запропоновано новий спосіб лікування хронічного обструктивного бронхіту, який дозволяє підвищити ефективність базисної терапії, збільшити тривалість ремісії та покращити якість життя цієї категорії хворих.

Комплексне лікування хронічного обструктивного бронхіту у фазі загострення із використанням БВК-М може бути широко застосоване у лікувальних закладах терапевтичного та пульмонологічного профілів.

Впровадження результатів. Результати досліджень впроваджені в практику пульмонологічного відділення Республіканської клінічної лікарні нафтопереробної промисловості та відділення діагностики, терапії та клінічної фармакології захворювань легень Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України.

Особистий внесок здобувача. Автор дисертації є основним розробником усіх викладених в роботі положень. Особисто проводив клінічне обстеження хворих, дослідження вентиляційної функції легень, брав участь в біохімічному дослідженні стану оксидантно-антиоксидантної системи та імунологічних дослідженнях. Обробка отриманих результатів, аналіз і інтерпритація даних проведена за безпосередньою участю автора.

Висловлюємо щиру подяку члену-кореспонденту АМН України, професору Чернушенко К.Ф. та професору Коржову В.І. за допомогу у виконанні лабораторних фрагментів досліджень, які проводились в Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України.

Апробація роботи. Основні положення роботи доповідались на ІІ з'їзді фтизіатрів і пульмонологів України (Київ, 1998), на V Національному з'їзді фармацевтів України (Харків, 1999), на науково-практичній конференції Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України (Київ, 1999).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 статті у наукових журналах, 1 тези та отримано патент України на винахід “Спосіб лікування хронічного обструктивного бронхіту”, № 17838A від 24.02.97 р.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 132 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури, 4-ох розділів власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій та списку використаної літератури, що містить 205 джерел, із них 112 вітчизняних, 93 іноземних. Дисертація ілюстрована 18 таблицями, 7 рисунками.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. З метою вивчення специфічної фармакологічної активності в експерименті було використано 32 гвінейські свинки вагою 450 - 500 г, які були розподілені на 2 групи: інтактний контроль (8 свинок) та група тварин, у яких було відтворено експериментальний алергічний бронхоспазм по Фрібелю (24 свинки). Експериментальний бронхоспазм моделювався сенсибілізацією гвінейських свинок шляхом внутрішньочеревного введення 1 мл яєчного альбуміну (яєчний білок розведений фізіологічним розчином у відношенні 1:1). Через 48 годин тварин повторно сенсибілізували тим же білком у тій же дозі. Сенсибілізованих тварин розділили на 3 групи. І група отримувала кожен день ранком per os 0,2 мл фізіологічного розчину, ІІ група тварин отримувала 0,2 мл токоферолу ацетат, ІІІ група тварин отримувала БВК-М у концентрації 0,5 г/кг. Лікування тривало 6 тижнів.

Про перебіг процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) робили висновок за вмістом гідроперекисів (ГП) ліпідів (за допомогою спектрофотометра “СФ-46” на хвилі 480 нанометрів) та накопиченням малонового диальдегіду (МДА) (за допомогою фотоелектрокалориметра “ФЕК-М”). Для характеристики системи антиоксидантного захисту тканин визначали активність супероксиддисмутази (СОД) (за допомогою спектрофотометра “СФ-46”). Досліджували також показники: аланінтрансферазу (АЛТ), загальний білок, сечовину (за допомогою фотоелектрокалориметра “ФЕК-М”).

Обстежували та лікували 104 хворих на ХОБ у фазі загострення: 80 чоловіків та 24 жінки. Середній вік хворих складав (46,7 2,1) років. Середня тривалість захворювання складала (6,7 ± 3,5) років.

Критерієм відбору хворих для подальшого обстеження та лікування було визначення градації бронхіальної обструкції за даними FEV1(зниження FEV1до 50-69 % від належних величин), що відповідає середньому ступеню важкості захворювання згідно з критеріями European Respiratory Sosiety Consensus Statement (1995).

В залежності від способу лікування, пацієнти були розподілені на 3 групи. І групу склали 43 пацієнти, які приймали у комплексній терапії БВК-М по 1 десертній ложці, розчинивши в 100 мл води, 1 раз на добу; ІІ групу – 31 хворий, яким включали до комплексного лікування токоферолу ацетат – 200 мг на добу; ІІІ групу – 30 осіб, які отримували традиційну терапію. Групи хворих були ідентичні за клінічними проявами ХОБ, віком, статтю, ступенем вираженості запального процесу, показниками функції зовнішнього дихання.

Як контроль для біохімічних показників ОАС та імунологічних показників системного імунітету обстежено по 20 практично здорових осіб.

Традиційна терапія складалася із застосуванням бронхолітичних, муколітичних, протизапальних препаратів, які використовували з однаковою частотою в аналізованих групах хворих.

Для встановлення діагнозу і оцінки ефективності лікування використовувався в динаміці комплекс клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження з наступною статистичною обробкою та інтегральною оцінкою їх. До комплексу обстеження входило: огляд, перкусія та аускультація, рентгенографія, дослідження вентиляційної функції легень, проба з фізичним навантаженням, фібробронхоскопія, загальний аналіз крові та сечі, імунологічні, біохімічні методи дослідження,. Обстеження проводились в умовах відділення діагностики, терапії та клінічної фармакології захворювань легень та в лабораторіях біохімії та імунології Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України.

Основні клінічні симптоми захворювання та обстеження пацієнтів оцінювали до і після 21 дня лікування, а такі симптоми, як задишка і кашель – і на 14 день лікування.

Вивчення вентиляційної функції легень проводили за даними бодіплетизмографії, спірографії з аналізом кривої "потік-об'єм" форсованого видиху з використанням апарату "MasterLab" фірми "Erich Jaeger" (Німеччина).

Проводили аналіз наступних показників: Rtot - загальний бронхіальний опір; TLC - загальна ємкість легень; RV - залишковий об'єм; VC - життєва ємкість легень; FVC - форсована життєва ємкість легень; FEV1 - об'єм форсованого видиху за першу секунду; FEV1/VC – індекс Тиффно; MEF25 - максимальна об'ємна швидкість видиху на рівні 25% FVC; MEF50 - максимальна об'ємна швидкість видиху на рівні 50% FVC; MEF75 - максимальна об'ємна швидкість видиху на рівні 75% FVC; PEF - пікова об'ємна швидкість видиху. Для визначення наявності елементів зворотності бронхіальної обструкції на початку дослідження проводили тест з бронхолітиком.

Стан слизової оболонки бронхів вивчали під час фібробронхоскопії (ФБС), яка проводилась під місцевою анестезією 2 % розчином лідокаїну, бронхоскопом фірми "Olympus" (Японія).

Рівень ендогенної інтоксикації вивчали по накопиченню молекул середньої маси (МСМ) у сироватці крові (Н.И. Габриелян та В. И. Липатова, 1984).

Активність оксидантної системи вивчалась за вмістом продуктів перекисного окислення ліпідів в еритроцитах крові: гідроперекисів (ГП) поліненасичених жирних кислот (Л.А. Романова, И.Д. Стальная, 1977) і кінцевого продукту перекисного окислення - малонового диальдегіду (МДА) (В.И. Бенисович, П.И. Идельсон, 1973).

Стан антиоксидантної системи визначали за активністю в еритроцитах крові хворих антирадикального ферменту супероксиддисмутази (СОД) за методикою M. Nishikimi (1972).

До комплексу імунологічних досліджень було включено наступні методи: визначення абсолютної кількості лімфоцитів (АКЛ); визначення кількості Т-лімфоцитів - Е-РУК за F.Bach та співавтори, 1969; їх субпопуляційний склад - Еак-РУК за P.Felsburg та співавтори, 1976; Eтфc-РУК та Етфч-РУК за S. Gupta (1979).

Проліферативна здатність лімфоцитів у відповідь на неспецифічний мітоген - лімфоцитарний мітоген (ЛМ) визначалась у реакції бластної трансформації лімфоцитів (РБТЛ) - за F.Bach, K.Hirshorn (1953) у мікромодифікації М.П.Григорьевой та И.И. Копелян (1977). Концентрацію імуноглобулінів в сироватці крові (Ig M, G, A) визначали методом радіальної імунодифузії у агарі за G. Mancini та співавтори, 1965, циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) за V. Haskova (1977) та титру гетерофільних аглютінінів (ГА) за реакцією Пауль-Буннеля (1932). Неспецифічні фактори імунітету оцінювали по реакціям визначення титру комплементу (ТК) по 100 % гемолізу по методиці Л.С. Резниковой (1967). Про вміст протилегеневих антитіл свідчила реакція потреби в комплементі (РПК) за Н.И.Кондрашовой (1973).

Функціональний стан нейтрофільних гранулоцитів (НГ) характеризувався за допомогою оцінки поглинальної здатності за С.Г.Потаповою та метаболічної (НСТ-тест) активності клітин за B. Park та співавторів, 1968.

Результати досліджень

При експериментальному алергічному бронхоспазмі порушується процес перекисного окислення ліпідів, про що свідчить достовірне збільшення в крові кількості ГП майже у 3 рази і МДА - у 2,3 рази (таблиця 1). Активність СОД суттєво не змінилась. При цьому у 44,9 разів підвищилась активність АЛТ і збільшився в 1,9 рази вміст сечовини. Кількість загального білку залишилась такою ж, як і у здорових тварин.

У групі тварин, які отримували на протязі 6 тижнів БВК-М, вміст ГП, МДА, сечовини, загального білку і активність СОД суттєво не відрізнялась від аналогічних величин у контрольній групі. Активність АЛТ, хоча і достовірно знизилась у порівнянні з І групою, але залишилась вищою, ніж у контролі.

Аналогічні дані отримані і у групі тварин, які отримували на протязі такого ж часу токоферолу ацетат. Відмічалось зниження перекисного окислення ліпідів, активності АЛТ і вмісту сечовини в крові.

Через 6 тижнів яєчний білок розвели із фізіологічним розчином 1:5 та інгалювали на протязі 30-60 секунд сенсибілізованих тварин. Після інгаляції білкового алергена у контрольної групи тварин алергічний бронхоспазм легкого ступеня важкості виник через 40 хвилин. У сенсибілізованої І групи тварин алергічний бронхоспазм із важким перебігом виник через 10-12 хвилин, 2 тварини загинули. У сенсибілізованої ІІ групи тварин, які отримували токоферолу ацетат, алергічний бронхоспазм середнього ступеня важкості виник через 20-22 хвилини, а у сенсибілізованих тварин ІІІ групи, які отримували БВК-М, алергічний бронхоспазм середнього ступеня важкості виник через 18-20 хвилин.

Таким чином, результати проведеного експериментального дослідження переконливо свідчать про те, що БВК-М має антиоксидантні властивості, не поступається дією токоферолу ацетату і може бути застосований при легеневій патології. Крім того, отримані дані дають підставу вважати, що БВК-М має і коригуючу дію на функцію печінки та нирок.

Таблиця 1

Вплив БВК-М і токоферолу ацетату на динаміку біохімічних показників в експерименті, (Мm)

Показники | Контроль

( n = 8 ) | Група І

( n = 8 ) | Група ІІ

( n = 8 ) | Група ІІІ

( n = 8 )

ГП, Е480/мг | 0,1010,01 | 0,2980,03* | 0,1290,02# | 0,1350,02#

МДА, нмоль/мл ер. | 68,46,7 | 156,214,3* | 88,59,4 # | 81,49,6#

СОД, умов.од./мл | 8,800,91 | 9,481,07 | 10,31,11 | 10,10,98

АЛТ, мкмоль/л | 0,440,05 | 2,160,18* | 0,850,08*# | 0,990,09*#

Сечовина, ммоль/л | 5,400,57 | 10,450,96* | 6,130,62# | 5,810,61#

Білок, г/л | 94,88,9 | 100,111,7 | 95,710,4 | 93,910,6

Примітки:

1. * - достовірні зміни показника порівняно з контрольною групою (p < 0,05);

2. # - достовірні зміни показника порівняно з І групою (p < 0,05).

Приєднання БВК-М до комплексного лікування у хворих на ХОБ дало змогу отримати вірогідно позитивну динаміку основних клінічних симптомів захворювання - задишки, кашлю, виділення мокроти.

Так, на 14-й день лікування у хворих І групи відмічалась більш виражена динаміка симптому задишки. Кількість пацієнтів із задишкою при звичайному фізичному навантаженні зменшилась із (67,4 7,1) % до (32,6 ± 7,1) %, при значному фізичному навантаженні вона збільшилась з (32,6 7,1) % до (67,4 7,1) % (р<0,001). При лікуванні хворих ІІ групи цей симптом також змінився, але в меншій мірі. Кількість пацієнтів з задишкою при звичайному фізичному навантаженні зменшилась із (58,1 8,9) % до (35,5 ± 8,6) %, а при значному фізичному навантаженні вона збільшилась з (41,9 8,9) % до (64,5 8,6) %. У хворих, яким проводилась тільки комплексна терапія (ІІІ група) на 14-й день лікування задишка при звичайному фізичному навантаженні зберігалась у (40,0 8,9) % пацієнтів. Після закінчення курсу лікування на 21 добу в І групі кількість пацієнтів з задишкою при звичайному фізичному навантаженні продовжувала зменшуватись до (11,6 4,9) % (р<0,001, в порівнянні з початком лікування), в ІІ групі кількість пацієнтів з задишкою при звичайному фізичному навантаженні також продовжувала зменшуватись до (16,1 6,6) % (р<0,001), в порівнянні з початком лікування), а в ІІІ групі вона зменшилась до (33,3 8,6) %.

При поступленні усі хворі пред?являли скарги на кашель. На 14-й день лікування у групі хворих, яким в комплексну терапію включали БВК-М, відмічалась значна позитивна динаміка цього симптому. Сильний кашель зменшився з (81,4 ± 5,9)% до (27,9 ± 6,8)% випадків (р<0,001), а у групі хворих, яким додатково призначали токоферолу ацетат, цей показник зменшився лише з (80,6 ± 7,1)% до (67,7 ± 3,5)% випадків. У хворих ІІІ групи цей симптом також зменшився, але в менший мірі. Отже, на 14-й день лікування більш виражену динаміку симптому сильного кашлю мали хворі І групи. По закінченні терміну лікування у хворих як І, так і ІІ груп сильний кашель не виявлявся у жодного хворого. А у 2 хворих ІІІ групи (6,7 ± 4,6) % він зберігався. Слід відмітити, що на 21-й день лікування у більшої кількості хворих І групи було досягнуто відсутності кашлю (25,6 ± 6,7) % (р < 0,01, в порівнянні з початком лікування), у хворих ІІ групи - (22,6 ± 7,5) % (р < 0,01, в порівнянні з початком лікування), а у хворих ІІІ групи – лише у (16,7 6,8) % (р < 0,05, в порівнянні з початком лікування). Подібна динаміка спостерігалась і в зміні кількості та характеру мокроти по закінченні терміну лікування.

Отже, проведений аналіз результатів показав, що при застосуванні БВК-М в комплексній терапії у хворих на ХОБ позитивна динаміка основних симптомів захворювання була більш виражена, ніж у пацієнтів інших груп.

Хворі, які приймали участь в дослідженні, мали вентиляційні порушення середнього ступеня важкості (середня FEV1 склала (64,8 4,1) %).

На 21 день лікування у хворих І групи спостерігалось покращення усіх показників вентиляційної функції легень. Так, Rtot зменшився на 12,6 % в І групі, на 13,2 % - в ІІ групі (в ІІІ групі ці зміни склали лише 10,1 %). RV в І та в ІІ групах зменшився – на 19,0 і 17,3 % відповідно, тоді як в ІІІ групі – на 6,2 %.

Що стосується інтегрального показника бронхіальної прохідності, то FEV1 достовірно (p<0,05) збільшився в І і ІІ групах, а в ІІІ групі спостерігалась лише тенденція до підвищення. Подібна динаміка відмічалась також на рівні мілких та середніх бронхів. Так, FEF75 збільшився на 10,7 % в І групі та на 7,8 % в ІІ групі, а FEF50 – приблизно на 9 % в обох групах, тоді як в ІІІ групі ці показники збільшились в середньому на 4,1 %.

Ефективність проведених лікувальних заходів у хворих оцінювали по частоті досягнення фази повної або неповної ремісії.

По закінченні 3-х тижневого курсу лікування в І групі фаза повної ремісії була досягнена у (83,7 5,6) % випадків, в ІІ групі у (74,2 7,9) % (р 0,01). У групі хворих, які отримували базисну терапію, фаза повної ремісії була досягнута у (66,7 8,6) % хворих, у (20,0 9,1) % - неповна ремісія, а у (13,3 6,2) % - зберігалась фаза загострення процесу. Цим хворим був продовжений стандартний курс лікування на 7 днів, по закінченні якого фаза ремісії була досягнута у (70,0 8,4) % хворих.

Таким чином, застосування БВК-М у хворих на ХОБ середнього ступеня важкості у фазі загострення суттєво впливає на динаміку окремих симптомів захворювання і результати лікування в цілому, що обумовлено його дією на важливі патогенетичні механізми захворювання.

Результати проведених біохімічних досліджень показали, що у хворих на ХОБ у фазі загострення відмічається підвищення рівня ендогенної інтоксикації і порушення стану оксидантно-антиоксидантної системи (таблиця 2). Про активацію оксидантної системи свідчив високий рівень проміжних (ГП) і кінцевих (МДА) продуктів пероксидації. Активність антиоксидантної системи була пригнічена.

Після закінчення комплексного лікування у хворих, які приймали БВК-М, визначалась нормалізація рівня ендогенної інтоксикації і проміжного продукту пероксидації (ГП), а кінцевий продукт пероксидації (МДА) хоча і знижувався достовірно, але середня величина його після закінчення лікування не досягла нормального рівня. Це може бути обумовлене тим, що незважаючи на використання комплексних лікувальних заходів, не вдалося повністю ліквідувати запальні зміни в бронхіальному дереві. Низький до лікування рівень СОД після проведеної терапії повністю нормалізувався. Подібних змін зазнала група хворих, яким у комплексну терапію був включений токоферолу ацетат. Щодо ІІІ групи хворих ці показники достовірно не змінились.

Таблиця 2

Динаміка показників рівня ендогенної інтоксикації та активності оксидантно-антиоксидантної системи у обстежених хворих, (M±m)

Показ-ники | Група здоро-вих осіб (n=20) | Групи обстежених

І (n=43) | ІІ (n=31) | ІІІ (n=30)

До лікування | Після лікування | До лікування | Після лікування | До лікування | Після лікування

МСМ,

умов. опт.од. | 0,240

0,011 | 0,330 0,015** | 0,273 0,012*# | 0,367 0,016** | 0,234 0,012^ | 0,340 0,012** | 0,320 0,021*

ГП, умов. опт.од. |

0,150

0,013 | 0,218 0,012*** | 0,157 0,010 | 0,216 0,010*** | 0,160 0,011 | 0,211 0,011** | 0,207 0,019*#^

МДА, мкмоль/мл | 68,4 6,7 | 123,295 5,811*** | 108,197 5,254*** | 125,480 6,282*** | 101,775 4,458*** | 109,011 3,741*** | 102,910 5,212***

СОД,

умов. од.ак. | 9,9 2,1 | 7,233 0,790 | 12,576 1,124^^ | 6,880 0,838 | 10,987 0,880& | 5,472 0,32* | 6,270 0,850

Примітки:

1. * _статистично достовірна (p<0,05) відмінність показників порівняно з контролем;

2. ** _статистично достовірна (p<0,01) відмінність порівняно з контролем;

3. *** _статистично достовірна (p<0,001) відмінність порівняно з контролем;

4. # _статистично достовірна (p<0,05) відмінність показників після лікування в I і II групах;

5.^ _статистично достовірна (p<0,05) відмінність показників після лікування в I і III групах;

6. ^^ _статистично достовірна (p<0,01) відмінність показників після лікування в I і III групах;

7. & _статистично достовірна (p<0,001) відмінність показників після лікування в II і III групах.

Динаміка показників імунологічної реактивності у хворих на ХОБ в процесі варіантів терапії наведена в таблиці 3.

Таблиця 3

Динаміка показників системного імунітету у обстежених хворих, (M±m)

Показ-ники | Група здоро-вих осіб (n=20) |

Групи обстежених

І (n=43) | ІІ (n=31) | ІІІ (n=30)

До лікування | Після лікування | До лікуван-я | Після лікування | До лікування | Після лікування

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8

Лімфо-цити, 109/л | 2,35 0,15 | 1,84 0,15* | 2,15 0,09** | 1,79 0,12* | 1,93 0,15 | 1,99 0,11* | 1,97 0,10

Е-РУК, 109 /л | 0,97 0,08 | 0,51 0,04* | 0,85 0,03* ** | 0,50 0,02* | 0,69 0,03*# ** | 0,61 0,06* | 0,66 0,04* ##

Е-РУК, % | 41,1 1,8 | 27,7 1,6* | 39,6 2,0** ## | 28,0 1,8* | 36,0 1,8* ** | 30,8 1,8* | 33,7 1,5* ##

Еа-РУК, 109 /л | 0,70 0,06 | 0,43 0,01* | 0,64 0,03**# ## | 0,42 0,02* | 0,54 0,03* **# | 0,47 0,04* | 0,52 0,05* ##

Еа-РУК, % | 29,9 2,0 | 23,7 1,3* | 29,9 1,5** ## | 23,5 1,1* | 27,9

1,4** | 24,8 0,89* | 26,7 1,28 ##

Етфс-РУК, 109 /л | 0,45 0,03 | 0,34 0,01* | 0,44 0,02** # ## | 0,34 0,02* | 0,36 0,1 * # | 0,39 0,02* | 0,35 0,04 * ##

Етфс-РУК, % | 19,2 1,7 | 19,0 2,0 | 20,7 2,3 | 19,3 1,8 | 19,0 1,7 | 19,7 1,1 | 18,0 1,0

Етфч-РУК, 109 /л | 0,26 0,04 | 0,15 0,01* | 0,270,02** # ## | 0,13 0,01* | 0,19 0,009* ** # | 0,16 0,02* | 0,18 0,03* ##

Етфч-РУК, % | 11,1 1,4 | 7,9 0,11* | 13,80,23** # ## | 7,2 0,15* | 10,0 0,20** # | 8,0 0,12* | 8,9 0,66* ##

Продовження таблиці 3

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8

Етфс/

Етфч, інд. | 1,7 0,2 | 2,4 0,09* | 1,5

0,12 ## | 2,7

0,17* | 1,9

0,15 ## | 2,46 0,27* | 1,65

0,25

РБТЛ з ФГА | 76,0 2,5 | 52,1 2,9* | 70,0 2,4** | 60,0 2,7* | 65,0 3,2* | 60,8 2,3* | 63,9 3,5

Ig M, г/л | 1,7 0,2 | 1,9 0,2 | 1,7 0,2 | 1,85 0,2 | 1,80 0,09 | 1,60 0,17 | 1,67 0,07

Ig G, г/л | 11,4 0,9 | 15,3 0,6* | 10,2 0,5** | 14,2 0,33* | 16,5 0,21* ** | 13,9 0,41 | 13,9 0,49

Ig A, г/л | 2,2 0,2 | 2,4 0,3 | 2,4 0,2 | 2,6 0,23 | 2,3 0,17 | 2,6 0,19 | 2,6 0,16

ЦІК, од. опт. щ. | 96,4 8,2 | 132,4 7,8* | 99,8 6,9** # ## | 116,0 10,6* | 186,0 11,8*#** | 137,3 14,0* | 130,9 10,8 ##

ГА, ум. од. | 3,0 0,14 | 1,1 0,1* | 2,9 0,2** ## | 1,0 0,09* | 2,5 0,2** | 1,55 0,23* | 2,0 0,18 ##

РПК, ум. од. | 8,5 1,7 | 19,5 1,6* | 9,1 0,87** ## | 15,3 1,3* | 10,7 1,2** | 18,7 1,13* | 16,8 2,3##

ТК (по 100 % гемолі-зу) ум. од. | 0,07 0,009 | 0,20 0,008* | 0,08 0,007** | 0,21 0,007* | 0,09 0,006** | 0,18 0,01* | 0,09 0,009**

ПФ, % | 54,6 3,8 | 43,2 2,9* | 58,3 3,0** ## | 43,0 3,0* | 52,0 2,8** | 39,8 1,35* | 40,5 1,4##

ФЧ, ум.од. | 7,5 0,3 | 9,3 0,5* | 9,8 0,6 | 10,0 0,4* | 8,0 0,7 | 9,8 0,2* | 7,8 0,3**

НСТ-тест, % | 60,2 6,0 | 78,2 3,9* | 63,0 3,2** ## | 86,5 4,8* | 68,5 3,9** | 79,0 2,3* | 82,7 2,4##

Примітки:

1. * _статистично достовірна (p<0,05) відмінність показників порівняно з контролем;

2. ** _статистично достовірна (p<0,05) відмінність показників до та після лікування;

3. # _статистично достовірна (p<0,05) відмінність показників після лікування в I і ІІ групах;

4. ## _статистично достовірна (p<0,05) відмінність показників після лікування в I і III групах.

Із цих даних видно, що до початку лікування у хворих трьох груп відзначалися значні зміни показників клітинного та гуморального імунітету: зменшення абсолютної і відносної кількості Т-лімфоцитів, їх теофілін-чутливої субпопуляції, пригнічення проліферативної активності, підвищення концентрації Ig G, зменшення титру гетерофільних аглютинінів, високий рівень ЦІК та протилегеневих антитіл, зменшення комплементарної активності сироватки крові, пригнічення поглинальної здатності нейтрофілоцитів та активація їх кисеньзалежного метаболізму.

При повторному дослідженні у хворих І групи спостерігалась повна нормалізація показників Т-клітинної ланки імунітету, у хворих ІІ групи нормалізувалось тільки відносне число активних розеткоутворюючих клітин і Етфч-РУК, інші показники, такі як абсолютне і відносне число Т-клітин (Е-РУК), абсолютна кількість Еа- і Етфч-РУК, проліферативна активність лімфоцитів, лише достовірно підвищувались і середні величини цих показників після закінчення лікування не досягали нормального рівня.

Рівень гетерофільних аглютинінів підвищився до нормальних величин тільки у хворих І групи, у хворих ІІ групи тільки достовірно збільшився з (1,0 0,09) умов. од. до (2,5 0,2) умов. од. (р < 0,05), а у хворих ІІІ групи продовжував залишатись на попередньому рівні.

Концентрація сироваткового Ig G у хворих І групи досягла нормальних цифр, а у хворих ІІ групи, навпаки, достовірно підвищилась з (14,2 0,03) г/л до (16,5 0,21) г/л (р < 0,05), у хворих ІІІ групи - залишилась не зміненою.

В І групі після закінчення лікування вміст ЦІК знизився з (132,4 7,8) од. опт. щ. до (99,8 6,9) од. опт. щ. (р < 0,001). У пацієнтів ІІІ групи суттєвих змін даного показника після лікування не відмічалось, у той час як у хворих ІІ групи визначався достовірний підйом вмісту ЦІК з (116,0 10,6) од. опт. щ. до (186,0 11,8) од. опт. щ. (р < 0,01).

Рівень протилегеневих антитіл після закінчення лікування повністю нормалізувався як у осіб І, так і пацієнтів ІІ групи, а у хворих ІІІ групи достовірно не змінився.

Проведена терапія із включенням БВК-М і токоферолу ацетату суттєво покращила функціональний стан НГ периферичної крові. Так, показники, які характеризують поглинальні властивості і кисеньзалежний метаболізм цих клітин при повторному обстеженні у хворих І та ІІ груп знаходились в межах норми, у той час, як у хворих ІІІ групи достовірно не змінювались.

Після закінчення варіантів лікування у хворих ХОБ усіх трьох груп досягла нормальних величин комплементарна активність сироватки крові.

Проведені дослідження свідчать, що БВК-М суттєво підвищує ефективність традиційних терапевтичних заходів у хворих на ХОБ середнього ступеня важкості, має переваги над токоферолом ацетатом. Позитивна дія БВК-М на динаміку клінічних проявів ХОБ пов'язана із його антиоксидантними та імунокоригуючими властивостями.

ВИСНОВКИ

1. В експерименті на моделі експериментального алергічного бронхоспазму доведено, що білково-вуглеводний концентрат із мідій має антиоксидантні властивості і не поступається своєю активністю токоферолу ацетату.

2. Комбінована терапія із включенням білково-вуглеводного концентрату із мідій призводить до достовірних позитивних змін клінічних симптомів і функції зовнішнього дихання, що дало змогу досягти фази повної ремісії у 83,7 % хворих на хронічний обструктивний бронхіт.

3. Призначення білково-вуглеводного концентрату із мідій у порівнянні з токоферолом ацетатом дозволяє у більш ранні строки (на 14-й день лікування) отримати позитивну динаміку таких клінічних симптомів хронічного обструктивного бронхіту, як задишка та кашель.

4. Застосування білково-вуглеводного концентрату із мідій супроводжується стабілізуючим впливом на стан оксидантно-антиоксидантної системи та рівень ендогенної інтоксикації. Білково-вуглеводний концентрат із мідій має виражену антиоксидантну дію і не поступається по своїй активності токоферолу ацетату.

5. В комплексній терапії хронічного обструктивного бронхіту більш виражену імунокоригуючу дію має білково-вуглеводний концентрат із мідій у порівнянні з токоферолом ацетатом, про що свідчили нормалізація кількості і функціональної активності імунокомпетентних клітин.

6. Висока клінічна ефективність, відсутність побічних явищ дозволяють рекомендувати білково-вуглеводний концентрат із мідій в комплексну терапію хронічного обструктивного бронхіту та до широкого медичного застосування.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.

2.

3.

СПИСОК РОБІТ, НАДРУКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Яшина Л.О., Алферов А.М., Коржов М.В., Лекан О.Я.. Вплив білково-вуглеводного концентрату із мідій та альфа-токоферолу на деякі біохімічні показники крові при експериментальній алергічній астмі // Укр. пульмонологічний журнал. - 1998. - №2. – С. 37-38.

2. Яшина Л.О., Чернушенко К.Ф., Панасюкова О.Р., Лекан О.Я. Особливості впливу білково-вуглеводного концентрату із мідій та токоферолу на стан системного імунітету у хворих хронічним обструктивним бронхітом // Укр. пульмонологічний журнал. - 1999. - № 1. – С. 29-32.

3. Яшина Л.О., Коржов В.І., Лекан О.Я. Вивчення впливу білково-вуглеводного концентрату із мідій та токоферолу ацетату на активність оксидантно--антиоксидантної системи у хворих на хронічний обструктивний бронхіт // Укр. пульмонологічний журнал. - 1999. - № 3. – С. 40-42.

4. Лекан О.Я. Клінічна ефективність комплексної терапії у хворих на хронічний обструктивний бронхіт при застосуванні білково-вуглеводного концентрату із мідій та токоферолу ацетату // Укр. пульмонологічний журнал. - 1999. - № 4. – С. 24-27.

5. Пат. 17838A Україна, МПК А 61 К 35/80. Спосіб лікування хронічного обструктивного бронхіту: Пат. 17838A Україна, МПК А 61 К 35/80 / Фещенко Ю.І., Яшина Л.О., Коржов В.І., Губанова А.Г., Лекан О.Я. (Україна). – № 97020787; Заявлено 24.02.97; Опубл. 31.10.97; Бюл. № 5. – С. 3.1.83 - 3.1.84.

6. Фещенко Ю.І., Яшина Л.О., Лекан О.Я. Вивчення ефективності білково-вуглеводного концентрату із мідій у хворих хронічним обструктивним бронхітом. // Національний зїзд фармацевтів України “Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті”, 5-й: Зб. резюме. - Харків, 1999. - С. 729- 730.

Лекан О.Я. Ефективність застосування білково-вуглеводного концентрату із мідій (БВК-М) в комплексній терапії хронічного обструктивного бронхіту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.27 – пульмонологія. – Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, Київ, 2000.

На моделі експериментального алергічного бронхоспазму доведено антиоксидантні властивості БВК-М. Це дозволило включити його до комплексного лікування хворих на хронічний обструктивний бронхіт.

Застосування БВК-М в комплексній терапії хворих на хронічний обструктивний бронхіт підвищує ефективність лікування, що проявляється достовірним зменшенням симптоматики захворювання і бронхіальної обструкції. Призначення БВК-М у порівнянні з токоферолом ацетатом дозволяє у більш ранні строки отримати покращення таких клінічних симптомів хронічного обструктивного бронхіту, як задишка та кашель.

В результаті комплексного лікування з приєднанням БВК-М у хворих на хронічний обструктивний бронхіт відмічається стабілізуючий вплив на оксидантно-антиоксидантну систему, зменшується рівень ендогенної інтоксикації.

Відмічається нормалізація кількості і функціональної активності імунокомпетентних клітин.

Ключові слова: білково-вуглеводний концентрат із мідій (БВК-М), токоферолу ацетат, комплексне лікування, хронічний обструктивний бронхіт.

Lekan O.Y. Effectiveness of use of protein-carboan concentrate from mussels (PCC-M) in complex therapy of chronic obstructive bronchitis. – Manuscript.

This is presentation for the degree of the candidate of medical science in speciality 14.01.27 – pulmonology. Institute of phthisiology and pulmonology named after F.G. Yanovsky Academy of medical science of Ukraine, Kyiv, 2000.

Antioxidative effect of protein-carboan concentrate from mussels (PCC-M) was proved on the model of experimental allergic bronchospasm. It gave a possibility to join it to the complex therapy of chronic obstructive bronchitis patients.

Use of PCC-M in complex therapy of chronic obstructive bronchitis patients allows to raise the effectiveness of treatement, that reveals in significant decrease of symptoms of the disease and of bronchial obstruction. Appointment of PCC-M comparably with tokopherol acetatis allows to receive the improvement of such clinical symptoms of chronic obstructive bronchitis as breathlessness, cough, production of sputum in more earlier terms.

Stabilizing effect on oxidative-antioxidative system, decrease of level of endogenous intoxication were observed as result of complex treatement with the use of PCC-M in chronic obstructive bronchitis patients.

Improvement of the most indices of systemic immunity (normalisation of number and functional activity of immunocompetentive cells, increase of the intensivity of autoimmunisation) were noted.

Key words: protein-carboan concentrate from mussels (PCC-M), tokopherol acetatis, complex