КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НІЖЕГОРОДЦЕВА-КИРИЧЕНКО

Лариса Олексіївна

УДК 801.773 + 802.0

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ ‘‘

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ’’:

ДОСВІД КОНЦЕПТУАЛЬНОГО АНАЛІЗУ

(на матеріалі іменників сучасної англійської мови)

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському державному лінгвістичному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

ЖАБОТИНСЬКА Світлана Анатоліївна,

Черкаський державний університет

імені Богдана Хмельницького,

кафедра практики англійської мови,

професор

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

СКИБІНА Валентина Іванівна,

Запорізький державний університет,

факультет іноземної філології, декан,

кафедра теорії англійської мови,

завідувач кафедри

кандидат філологічних наук, доцент

МАЛИНОВСЬКА Ірина Віталіївна,

Київський інститут перекладачів НАН України

кафедра післявузівської підготовки перекладачів,

завідувач кафедри

Провідна установа: Одеський державний університет

ім. І.І. Мечникова, кафедра лексикології та

стилістики англійської мови, м. Одеса

Захист відбудеться 6 жовтня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.054.02 Київського державного лінгвістичного університету (03650 МПС, Київ-150, вул. Червоноармійська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського державного лінгвістичного університету

Автореферат розісланий 5 вересня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.А. КАЛИТА

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У реферованій дисертації представлено результати аналізу лексико-семантичного поля з позицій когнітивної лінгвістики.

Роботи, де розглядалися різні типи полів, у тому числі лексико-семантичне поле (В.В. Акуленко, О.В. Бондарко, О.В.Гулига та Є.І. Шендельс, Г.А.Уфімцева, Ж.П. Соколовська, В.П. Станкевич, Г.С. Щур тощо), посідають провідне місце в традиційній семантиці. У них дано визначення поля як об’єкта лінгвістичного аналізу, сформульовано критерії виділення поля, викладено загальні принципи його структурації. Водночас, незважаючи на досить глибоку висвітленість цих проблем, ряд питань у теорії поля залишаються відкритими для обговорення. До них належить насамперед питання про принципи структу-рації польових утворень (Ch.Fillmore & B. Atkins, E.F. Kittay, A. Lehrer), тобто про те, як значення одиниць поля узгоджені між собою на його різних понят-тєвих ділянках, і яким чином останні об’єднуються в межах окремої поняттєвої категорії, що існує в мисленні як “відбиток структурованого знання про відповідний фрагмент дійсності” (О.П.Воробйова).

Структури знань, представлені у мові та мовленні, досліджуються в когнітивній лінгвістиці – галузі мовознавства, що вивчає способи отримання, обробки, зберігання та використання вербалізованої інформації. З метою з’ясу-вання цих питань пропонуються нові підходи до розгляду мовного матеріалу. При цьому попередні доробки традиційної семантики узагальнюються та реінтерпретуються з огляду на нові досягнення як мовознавства, так і суміжних із ним наук. Відповідь на питання про те, як структуровано категорії мислення, представлені в мові, є необхідною не лише для більш глибокого розуміння характеру зв’язку між мовою та мисленням, а й для створення тематичних словників-тезаурусів нового – фреймового – типу, які мають першочергове значення для вдосконалення сучасних інформаційних технологій (Ch.Fillmore & B. Atkins, А.Wierzbicka).

Актуальність роботи зумовлена її спрямованістю на розв’язання проблеми моделювання вербалізованих знань, що об’єктивовані в лексичній системі, зокрема в одній з її підсистем; цю підсистему, яка донині не отримала докладного опису, утворено назвами ментальних феноменів – ключовими словами в метамові когнітивної науки. Відтак їх семантичний аналіз стає необхідним для більш чіткого розуміння суті названих явищ.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах держбюджетної теми Міністерства освіти і науки України ‘‘Типологія та функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем сучасних германських і романських мов: когнітивний, комунікативний та прагматичний аспекти’’, робота над якою здійснюється у Київському держав-ному лінгвістичному університеті (тему затверджено вченою радою КДЛУ, про-

токол № 5 від 27 січня 1997 року).

Об’єктом дослідження в дисертації є лексико-семантичне поле (ЛСП) іменників сучасної англійської мови, значення яких можуть бути підведеними під поняттєву категорію ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ.

Предметом дослідження є концептуальна модель названої поняттєвої категорії – модель, що зумовлює принципи стратифікації лексики у відповід-ному ЛСП та дає змогу мотивувати наявність різних семантичних відношень між його одиницями.

Мета дослідження полягає в реконструкції концептуальної моделі понят-тєвої категорії ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ шляхом аналізу значень слів, які утворюють ЛСП, а також у застосуванні цієї моделі як для пояснення ряду семантичних явищ, що відстежуються в аналізованій лексичній групі, так і для систематизації її одиниць у тематичному словнику-тезаурусі фреймового типу. Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких конкретних завдань:

·

·

·

·

·

·

·

Матеріалом дослідження слугували 232 іменники сучасної англійської мови (їх 462 лексико-семантичних варіанти – ЛСВ), відібрані з 15 лінгвістичних і 5 тлумачних словників, 3 словників-тезаурусів, 5 словників синонімів, 14 енциклопедичних і термінологічних словників, 6 із яких представлені у комп’ютерному варіанті.

Для аналізу фактичного матеріалу застосовано методологічний апарат

традиційної семантики та когнітивної лінгвістики (зокрема, таких її напрямів, як фреймова семантика та семантика прототипів). До традиційних методів семан-тичних досліджень належать дефініційний аналіз, метод ступінчастої ідентифі-кації значення й метод компонентного аналізу. Дефініційний аналіз дозволив співвіднести значення лексичних одиниць з окремими поняттєвими парцелами, або підкатегоріями в межах загальної категорії. Метод ступінчастої ідентифіка-ції значення використано при виявленні домінанти синонімічного ряду, що позначає парцелу, а компонентний аналіз – при зіставленні значень одиниць синонімічного ряду. Фреймові, пропозиційні та сітьові структури уможливили побудову концептуальної моделі поняттєвої категорії, яка є підґрунтям ЛСП. Ці структури сприяли також поясненню явищ полісемії лексичних одиниць, що входять до складу ЛСП. Базові положення семантики прототипів слугували підставою аналізу поняттєвої категорії як прототипного утворення. Приналеж-ність названого концепту до центральної або периферійної зон прототипної категорії визначено за допомогою кількісного аналізу.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше докладно проаналізована численна група слів сучасної англійської мови, які є назвами феноменів мислення та свідомості. У результаті розгляду цієї лексичної групи із застосуванням методів семантичного та концептуального аналізу отримано такі результати, що є новими для мовознавства в цілому та англістики зокрема: 1) встановлено концептуальну модель вербалізованої поняттєвої категорії ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ; 2) на підставі цієї моделі запропоновано стратифікацію іменників у відповідному ЛСП, а також укладено тематичний словник-тезаурус; 3) концептуальну модель поняттєвої категорії вперше засто-совано для системного пояснення багатозначності слів, які утворюють поле; 4) з урахуванням специфіки концептуальної моделі поняттєвої категорії дано опис синонімії одиниць поля, який суттєво доповнює знання про синоніми, набуте в традиційній семантиці.

Теоретичне значення дисертації зумовлене розробкою сформульованих у когнітивній лінгвістиці сучасних концепцій, перспективних щодо подальших досліджень у галузі лінгвістичної семантики, а також у більш широкій сфері інформаційних технологій. Запропоновані в роботі концептуальні моделі можуть слугувати теоретичною базою при розгляді різних лексико-семантичних полів в англійській та в інших мовах. Концептуальні структури, на підставі яких відбувається організація лексики, сприяють з’ясуванню принципів упорядку-вання інформації у людському мисленні. Отже, результати дослідження можуть бути корисними для суміжних із лінгвістикою наук – насамперед когнітивної психології та теорії штучного інтелекту.

Практична цінність роботи полягає в застосуванні її результатів у сучас-ній лексикографії. Тематичний словник-тезаурус, укладений на підставі отрима-них даних, надає інформацію, необхідну для повсякденного спілкування, для написання наукових текстів, де вживається аналізована нами лексика, а також для з’ясування значень цих слів у їх термінологічному вжитку. Концептуальна модель поняттєвого підґрунтя ЛСП і семантичні мережі синонімів, наведені в дисертації, можуть бути використані у викладанні мови – іноземної та рідної. Основні положення й висновки дисертації доцільно включити до теоретичних курсів із лексикології англійської мови, загального мовознавства (розділи “Лексикологія” і “Лексикографія”), когнітивної лінгвістики (розділи “Фреймова семантика”, “Прототипна семантика”), які читаються студентам та аспірантам мовних вузів.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослі-дження обговорювались на ХLI науковій конференції професорсько-викла-дацького складу Волинського державного університету ім. Л. Українки (Луцьк, 1995), на Міжнародній науковій конференції “Проблеми семантичного опису одиниць мови та мовлення” (Мінськ, 1998) та на Міжнародній науковій конференції “Cognitive/ Communicative Aspects of English” (Черкаси, 1999).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження викладено в 10 статтях і 3 тезах названих конференцій.

Загальний обсяг роботи – 257 сторінок. Дисертація містить вступ, три розділи, висновки (загалом 180 сторінок), бібліографію (267 робіт), список джерел фактичного матеріалу та довідкової літератури (42 роботи), а також додатки (50 сторінок).

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його мету та завдання, визначено положення, що виносяться на захист, описано фактичний матеріал і методи його аналізу, розглянуто новизну, теоретичну та практичну цінність отриманих результатів.

У першому розділі подається виклад основних положень теорії поля, розробленої у традиційній семантиці, та з’ясовуються шляхи дальшого розвитку цих положень з позицій когнітивної лінгвістики.

У другому розділі пропонується опис концептуальної моделі поняттєвої категорії ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ, яка є підґрунтям лексико-семан-тичного поля.

Третій розділ присвячений поясненню специфіки явищ полісемії та синонімії/антонімії у семантиці іменників, що утворюють поле. Пояснення враховує характер концептуальної моделі поняттєвої категорії.

У висновках підведено підсумки роботи та визначено шляхи дальших досліджень.

Додатки до дисертації містять словник-тезаурус фреймового типу (36 сторінок), укладений на основі концептуальної моделі поняттєвої категорії ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ. Крім того, додатки включають 13 таблиць,

що узагальнюють результати аналізу фактичного матеріалу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ І.‘‘Лексико-семантичне поле у світлі когнітивної лінгвістики’’. Відповідно до досліджень, виконаних у руслі традиційної семантики (В.В.Акуленко, О.В.Бондарко, З.Н. Вердієва, Р.М. Гайсіна, О.В.Гулига та Є.І.Шендельс, Н.Г.Долгих, Л.О.Новіков тощо), лексико-семантичне поле об’єднує ряд мікрополів – словесних угруповань, що співвідносяться з підкате-горіями (парцелами) у межах загальної поняттєвої категорії. Серед мікрополів вирізняються ядерні та периферійні. Ядерне мікрополе (або мікрополя) містить слова, які систематично експлікують категорію і представляють її найбільш однозначно. У периферійних мікрополях зосереджено одиниці, значення яких меншою чи більшою мірою відхиляються від семантики ядерного мікрополя, що надає периферії ЛСП вигляд ‘‘прошаркового’’ утворення. Віддалений ‘‘прошарок’’ периферії поля є маргінальним, він перетинається з периферією інших полів. Цей чинник свідчить про наявність міжпольових реляцій та безперервність семантичного простору мови.

Між мікрополями ЛСП встановлюються вертикальні та горизонтальні зв’язки. Вертикальні зв’язки ґрунтуються на ієрархічних семантичних відношеннях між одиницями поля: конкретні значення залучаються до значень більш загальних, що відтворено такими феноменами мови, як гіпонімія та партонімія. Горизонтальні зв’язки мають місце між одиницями мікрополів, які є суміжними в ієрархічній структурі (О.В.Гулига та Є.І. Шендельс, М.В. Нікітін, R.E. Grandy, E.F. Kittay). Взаємодія мікрополів на їх периферійних ділянках відстежується в мовних явищах полісемії та синонімії/антонімії (О.Г.Беляєвська, А.В.Кузнєцов, Е.М. Меднікова, Л.О. Новіков, Д.М. Шмельов, J.Aitchison). Гіпонімія, партонімія, полісемія та синонімія як основні типи семантичних відношень між одиницями ЛСП потребують розгляду у взаємозв’язку, а також пояснення з урахуванням специфіки концептуальної моделі поняттєвої категорії, яка є підґрунтям поля. При реконструкції такої моделі доцільно звернутися до положень когнітивної лінгвістики.

Об’єктом досліджень у когнітивній лінгвістиці є вербалізовані знання про світ, тобто пойменовані концепти, в яких представлено суб’єктивний образ об’єктивної дійсності. Вивчення вербалізованих знань відбувається за допомо-гою різних методик концептуального аналізу, який є логічним продовженням семантичного аналізу. Обидва види аналізу спрямовані на дослідження значен-ня. Однак якщо для семантичного аналізу достатнім є виявлення семантичних компонентів, які сприяють адекватному тлумаченню знака, то кінцевою метою концептуального аналізу стає побудова концептуальної моделі того інформа-ційного фрагмента, який фіксується знаком. Для цього елементи значення мають бути особливим чином угруповані, впорядковані та взаємопов’язані (С.А.Жаботинська, О.С. Кубрякова). Інструментами такого впорядкування є концептуальні структури: пропозиції, фрейми, сітки, прототипні моделі тощо. При цьому базовими структурами вважаються фрейми та прототипні моделі.

Фрейм є моделлю, що репрезентує інформацію про стереотипні явища або ситуації (М.Мінський, Ч.Філлмор, J.R. Taylor). Поняттєві елементи (слоти) фрейму й зв’язки між ними залишаються незмінними, у той час як наповнення слотів може бути різним. Залежно від характеру зв’язків між елементами фрейму вирізняються базові типи фреймових структур. До них належать предметно-центричний, акціональний, партонімічний, гіпонімічний та асоціа-тивний фрейми (С.А.Жаботинська). Пропозиція є будівельним блоком фрейму, а сам фрейм (субфрейм) може бути складовою концептуальної сітки (Ф.Джонсон-Лерд, Ю.М.Караулов, Ю.Г.Панкрац, Е.Ф.Скороходько, Г.Скрегг).

Фреймові та сітьові моделі організують інформацію у прототипних категоріях. Прототипна категорія містить концепти, які відповідають її змістові більшою або меншою мірою (G. Lakoff, E. Rosch, J. Taylor, А. Wierzbicka). Залежно від цього вони відносяться до центральної або периферійної зони категорії. Такий принцип організації концептів наближує прототипну категорію до польового утворення. Центральна зона категорії структурується на базі цент-ральної схеми (пропозиційного фрейму або міжфреймової сітки). Периферійні зони категорії формуються на підставі моделей, що є трансформаціями цент-ральної схеми (G. Lakoff). Трансформація генералізації передбачає узагальнення інформації у центральній схемі, тоді як трансформація специфікації приводить до деталізації інформації у цій схемі – принцип, що є релевантним для будь-якого ієрархічного утворення.

Таким чином, методи концептуального аналізу органічно узгоджуються з попереднім доробком у галузі семантичних досліджень ЛСП. Завдяки засто-суванню методів концептуального аналізу, що уможливлюють побудову моделі поняттєвої категорії, яка є підґрунтям ЛСП, ці доробки можуть дістати більшу чіткість і конкретність.

Розділ ІІ. ‘‘Концептуальна модель лексико-семантичного поля ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ’’. Побудову концептуальної моделі для поняттєвої категорії ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ здійснено шляхом сумі-щення фреймів партонімічного, предметноцентричного й акціонального типів.

Партонімічна структура забезпечує загальну організацію фрагментів категорії – її тематичних парцел. Такою структурою є схема – більш абстрактна ‘‘крупнозерниста репрезентація’’ (R. Langacker). Для нашого матеріалу схема являє собою ієрархічну фреймову сітку, де парцели є тематичними ‘‘вузлами’’, зв’язки між якими задані вертикальними відношеннями “ЦІЛЕ: холонім ЧАСТИНА: партонім” та горизонтальними відношеннями “ЧАСТИНА-1: партонім ЧАСТИНА-2: партонім”. Аналіз значень лексичних одиниць свідчить про те, що партонімічна концептуальна модель поняттєвої категорії ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ включає 12 тематичних ‘‘вузлів’’, або пар-цел. Ця модель є фрагментом структури, яка впорядковує інформацію в межах більш широкої категорії МЕНТАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ (Схема 1).

ЛЮДИНА

фізична ментальна

діяльність діяльність

1.ТІЛО голова / мозок 2. ПСИХІКА/ДУША

інтелектуальна

діяльність

2.1.

2.1.1. 2.2.1. 2.2.2.

почуття/емоції відчуття/сприйняття пізнання

2.1.2.

мораль

2.1.3. 2.2.2.1. 2.2.2.2

бажання/воля мислення/розум/роздум пам’ять

2.2.2.1.1 2.2.2.1.2. 2.2.2.1.3. 2.2.2.1.4. 2.2.2.2.1. 2.2.2.2.2.

розгляд міркування розуміння висновок запам’ятовування згадування

вивчення знання судження зберігання витяг

пошук оцінка інформації інформації

^

Схема 1. Концептуальна модель (схема) поняттєвої категорії

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Структурована поняттєва категорія ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ є категорією прототипною. Її центральним членом виступає узагальнене поняття, представлене парцелою МИСЛЕННЯ / РОЗУМ / РОЗДУМ, до якої примикає парцела ПАМ’ЯТЬ. Обидва поняття є партонімами відносно до парцели ПІЗНАННЯ. Водночас ці поняття є холонімами, що мають свої власні парто-німи. Центральні члени поняттєвої категорії належать, таким чином, до базового, серединного рівня ієрархічної структури. Як прототип категорії, поняття МИСЛЕННЯ / РОЗУМ / РОЗДУМ має найбільшу кількість наймену-вань: 20,7 % від їх загального числа (232). Ці одиниці відрізняються також найбільшою кількістю лексико-семантичних варіантів – 18 % від їх загального числа (462 ЛСВ).

Відносно до центральних парцел МИСЛЕННЯ / РОЗУМ / РОЗДУМ та ПАМ’ЯТЬ інші парцели категорії є периферійними. В них відбувається або узагальнення, генералізація центрального поняття (рух уверх за партонімічною схемою), або ж його специфікація (рух униз за партонімічною схемою).

Парцели поняттєвої категорії мають свій власний принцип організації, представлений концептуальною структурою, яка є результатом суміщення предметноцентричного та акціонального фреймів (схема 2).

N N

{[[(ТАКЕ (ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ] ТАК] ДЕЩО-результат]}

N N N

Схема 2. Концептуальна модель парцел поняттєвої категорії

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Чотирма слотами цієї структури, що зустрічаються в парцелах у повному або неповному наборі, є узагальнені поняття: 1) МЕНТАЛЬНЫЙ ОБ’ЄКТ-ЗДАТНІСТЬ, 2) ПРОЯВ ЗДАТНОСТІ, 3) РЕЗУЛЬТАТ, 4) ЯКІСТЬ ОБ’ЄКТА / ЯКІСТЬ ПРОЯВУ. Характер взаємозв’язку цих слотів ілюструє дескрипція: ТАКЕ ДЕЩО (ментальний об’єкт-здатність) ІСНУЄ (проявляється), ДІЮЧИ ТАК (спричиняючи) РЕЗУЛЬТАТ. При позначенні слотів іменниками якість або дія ментального об’єкту мислиться як свого роду предмет, тобто відбувається номіналізація, наприклад: the mind is wise wisdom, the mind is aware awareness, the mind cogitates cogitation.

Структуровані парцели категорії ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ також є прототипними поняттєвими утвореннями, про що свідчить інтенсивність позначення слотів у концептуальній моделі парцел. На підставі аналізу фактичного матеріалу можна стверджувати, що центральними слотами стають ПРОЯВ ЗДАТНОСТІ (37,8% ЛСВ від їх загального числа – 462) та РЕЗУЛЬТАТ прояву здатності (37% ЛСВ). Інші слоти формують у категоріальних парцелах зону периферії.

Концептуальна схема категорії ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ, поширена за рахунок структурації її тематичних ‘‘вузлів’’, де містяться поняття, представлені парцелами, розглядається нами як схемата – ‘‘дрібнозерниста репрезентація’’ (A.E.Goldberg, R.Langacker, P.Quilett). Схемата стає ланкою поєднання більш абстрактної ментальної структури (моделі-схеми) та поверхневої семантичної форми вербалізованого факту (схема 3).

2. Психіка:

{[[(ТАКЕ (ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ]] ДЕЩО-результат]}

2.2. Свідомість / інтелект:

{[[(ТАКЕ (ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ] ТАК] ДЕЩО-результат]}

2.2.1. Відчуття / сприйняття :

{[[ТАКЕ (ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ] ТАК] ДЕЩО-результат]}

2.2.2. Пізнання:

{[[((ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ]] ДЕЩО-результат]}

2.2.2.1. Мислення /розум /роздум:

{[[(ТАКЕ (ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ] ТАК] ДЕЩО-результат]}

2.2.2.1.1. Розгляд / вивчення / пошук:

{[[((ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ] ТАК] ДЕЩО-результат]}

2.2.2.1.2. Міркування:

{[[((ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ] ТАК] ДЕЩО-результат]}

2.2.2.1.1. Розуміння / знання:

{[[((ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ] ТАК] ДЕЩО-результат]}

2.2.2.1.3. Висновок / судження / оцінка:

{[[((ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ] ТАК] ДЕЩО-результат]}

2.2.2.2. Пам’ять:

{[[((ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ] ТАК] ДЕЩО-результат]}

2.2.2.2.1.

{[[(ТАКЕ(ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ] ТАК] ДЕЩО-результат]}

2.2.2.2.2. Згадування / витяг інформації:

{[[((ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ] ТАК] ДЕЩО -результат]}

Схема 3. Концептуальна модель (схемата) поняттєвої категорії

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Концептуальна модель-схемата, що демонструє спосіб організації інфор-мації як у межах усієї поняттєвої категорії, так і в межах її підкатегорій, або пар-цел, сприяє поясненню особливостей полісемії та синонімії/антонімії одиниць лексико-семантичного поля.

Розділ ІІІ. ‘‘Концептуальний аналіз полісемії та синонімії у межах лексико-семантичного поля ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ’’. Для аналі-зу полісемії першочергове значення має концептуальна структура категорі-альних парцел, слоти якої – МЕНТАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ, ПРОЯВ, РЕЗУЛЬТАТ, ЯКІСТЬ ОБ’ЄКТА / ЯКІСТЬ ПРОЯВУ – зумовлюють наявність відповідних ЛСВ слова. Наприклад, парцела СВІДОМІСТЬ / ІНТЕЛЕКТ: consciousness – ‘‘якість прояву ментального об’єкта’’ (активний стан свідомості), ‘‘ментальний об’єкт-здатність’’ (свідомість як частина психіки), ‘‘прояв здатності’’ (стан знання про щось), ‘‘результат’’ (усвідомлений досвід індивіда чи суспільства). Розвиток у слові нового значення пов’язаний з метонімічним зсувом лексичної одиниці з одного слота концептуальної моделі парцели на інший.

Нами встановлено, що 56% від загальної кількості слів (232) мають багато-значність, мотивовану концептуальною моделлю парцел. Остання є підґрунтям 12 концептуальних моделей полісемії, що демонструють три типи семантичної деривації: лінійну, радіальну й радіально-лінійну полісемію. 9 із 12 моделей полісемії є регулярними – такими, що відстежуються в кількох словах (про типи семантичної деривації та явище регулярної полісемії див. Ю.Д. Апресян, О.С.Кубрякова). Серед регулярних моделей полісемії 2 мають найбільшу про-дуктивність. Перша модель демонструє семантичну деривацію лінійного типу: ПРОЯВ (основне значення) > РЕЗУЛЬТАТ (похідне значення). Прикладом можуть слугувати значення слів thinking, intellection, meditation (парцела МИС-ЛЕННЯ / РОЗУМ / РОЗДУМ); observation, study, research (парцела РОЗГЛЯД / ВИВЧЕННЯ / ПОШУК). Друга за продуктивністю модель демонструє семан-тичну деривацію радіального типу: МЕНТАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ (похідне значення) < ПРОЯВ (основне значення) > РЕЗУЛЬТАТ (похідне значення). Такі ЛСВ мають, зокрема, слова thought, cogitation, conception (парцела МИСЛЕННЯ / РОЗУМ / РОЗДУМ); understanding, perception, comprehension (парцела РОЗУ-МІННЯ / ЗНАННЯ). Типовий напрямок похідності від концепту ‘‘прояв’’ відпо-відає характеру самої категорії ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ.

Крім того, розвиток нових значень слова може бути результатом його переміщення за загальною партонімічною схемою, яка об’єднує парцели. Переміщення лексичної одиниці за вертикальними та горизонтальними лініями партонімічної схеми відбувається з урахуванням відповідних ЛСВ слова, що виникають на базі парцели. У результаті вертикальних зсувів ціле позначається іменем частини або ж частина отримує назву цілого. Горизонтальні зсуви супроводжуються позначенням однієї частини цілого за допомогою імені другої частини того ж цілого. Метонімічні зсуви даного типу простежуються у 19% випадків від загальної кількості слів (232). 11 моделей полісемії, в основі яких лежить взаємодія між поняттями ЦІЛЕ – ЧАСТИНА та ЧАСТИНА – ЧАСТИНА, також демонструють семантичну деривацію лінійного, радіального та раді-ально-лінійного типів. З цих моделей 6 є регулярними. До найбільш продук-тивних належать двомісні радіальні моделі: ЦІЛЕ (основне значення) > ЧАСТИНА (похідне значення) й ЧАСТИНА (основне значення) > ЦІЛЕ (похідне значення). Наприклад: intellection /основне значення – ‘‘ціле: процес мислен-ня’’, похідне значення – ‘‘частина: процес або стан розуміння’’/; recollection /основне значення – ‘‘частина: згадування як ментальний об’єкт-здатність’’, похідне значення – ‘‘ціле: пам’ять як ментальний об’єкт-здатність’’/. Полісемія слів thought і mind, ключових для позначення аналізованої категорії, зумовлена концептуальними моделями з максимальним числом позицій, які досягають шести в партонімічній схемі.

Синонімія лексичних одиниць, що називають поняттєву категорію ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ, притаманна лексико-семантичним варіантам окремих слів – типовим ЛСВ, утвореним на базі чотирьох слотів концептуаль-ної моделі парцел: ‘‘ментальний об’єкт-здатність’’, ‘‘прояв здатності’’, ‘‘результат’’, ‘‘якість об’єкта / якість прояву’’. Синонімічні ряди поширюються, якщо ці вербалізовані концепти розглядаються в межах усієї поняттєвої категорії. Зважаючи на кількість слотів, у лексико-семантичному полі є наявними 4 таких поширених вертикальних ряди. Наприклад: слот ДЕЩО = МЕНТАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ-ЗДАТНІСТЬ – mind, psyche, spirit, etc. (психіка) consciousness, intellect, mentality, etc. (свідомість / інтелект як частина психіки) cognizance (пізнання як частина свідомості) thought, reason, cogitation, etc. (мислення / розум / роздум як частина пізнання), understanding, comprehension, perception, etc. (розуміння як частина мислення / розуму). Такий тип синонімії фактично ідентичний холо-партонімії. Синонімія з огляду на горизонтальні зв’язки між парцелами, що є частинами того самого цілого, аналогічна еквонімії. Наприклад: слот ДЕЩО = ПРОЯВ ЗДАТНОСТІ /стан, процес, акт/: observation, introspection, view, etc. (розгляд, вивчення) reasoning, assump-tion, argumentation, etc. (міркування) understanding, comprehension, knowledge, etc. (розуміння, знання) conclusion, judgment, estimation, etc. (висновок, судження, оцінка). Підставою для семантичного об’єднання цих груп еквонімічних партонімів стає їх співвіднесення зі спільним холонімом МИСЛЕННЯ / РОЗУМ / РОЗДУМ. Синонімічні ряди, утворені на підставі вертикальних і горизонтальних зв’язків між парцелами поняттєвої категорії, представляють феномен квазісинонімії.

Синонімія як така присутня в синонімічних рядах, обмежених конкрет-ними парцелами, де, залежно від наявних слотів концептуальної моделі, число синонімічних рядів коливається від двох до чотирьох. Кожен із рядів має домінанту – ЛСВ опорного слова, яке є прототиповою назвою парцели. Значення домінанти стає еталоном, із яким зіставляються значення інших одиниць синонімічного ряду. При зіставленні значень слів (їх типових ЛСВ) нами бралися до уваги кількість та якість семантичних характеристик (СХ), виведених з інтенсіоналів. Аналіз значень одиниць синонімічних рядів свідчить про те, що в одних випадках має місце зменшення кількості базових СХ, представлених в інтенсіоналі домінанти. Ці СХ відходять у семантиці слова на другорядний план. Такий тип синонімії, наявний у 7 з 12 парцел поля, позначається нами як редуктивна синонімія. Синонімія цього типу, названа нами адитивною, спостерігається також у 7 парцелах. Синтезом цих двох типів синонімії є редуктивно-адитивна синонімія, при якій акцентування одних і зсув на другорядний план інших СХ у значенні домінанти супровод-жується уточненням акцентованих семантичних характеристик. Редуктивно-адитивні синонімічні ряди виявлено у 8 парцелах поля. Своєрідними різнови-дами редуктивної синонімії є конфігуративна й семемна синонімія. При конфігуративній синонімії, властивій тільки ЛСВ ‘‘ментальний об’єкт-здатність’’, береться до уваги наявність в інтенсіоналі лексичного значення специфічних СХ (‘частина-здатність’; ‘контейнер’; ‘вміст’; ‘організоване, впорядковане ціле’), конфігурація яких простежується в семантиці цього типового ЛСВ у 4 парцелах. В основі семемної синонімії, присутній в усіх парцелах поля, лежить збігання типових ЛСВ у домінантному слові з типовими ЛСВ інших членів синонімічного ряду.

У наведеному нижче прикладі використані такі позначення: 1) [ ] – редукована СХ в значенні домінанти синонімічного ряду; 2) * – нова СХ, вклю-чена до значення домінанти синонімічного ряду; 3) / / – СХ, яка, за покаж-чиками словників, є факультативною, варіативною.

Парцела СВІДОМІСТЬ / ІНТЕЛЕКТ (MIND / CONSCIOUSNESS)

Семемна синонімія: sense(s) (4 ЛСВ – частина-здатність, прояв здатності, результат, якість частини), mind, consciousness, cognition, thought, wisdom (3ЛСВ – частина-здатність, прояв здатності, результат), wit(s), genius (2 ЛСВ – частина-здатність, якість частини), mentality, intelligence, intellect, rationality, head, brain, talent (1 ЛСВ – частина-здатність), mentation, mentalization (1 ЛСВ – прояв здатності).

ДЕЩО = ЧАСТИНА-ЗДАТНІСТЬ (психіки):

1) Конфігуративна синонімія: mind (4 СХ – частина-здатність; контейнер, локус; вміст: сприйняття й пізнання; організоване, впорядковане ціле), consciousness, reason, cognition, sense(s) (2 СХ – частина-здатність; вміст: сприйняття й пізнання), mentality (2 СХ – частина-здатність; організоване, впорядковане ціле); brain (2 CХ – частина-здатність; контейнер), rationality, wisdom, thought, intelligence, intellect, wit(s), head, talent, genius (1 СХ – частина-здатність).

2) Редуктивно-адитивна синонімія: mind (3 СХ – /неординарна/ здатність сприймати + мислити + розуміти), consciousness, reason, cognition (здатність сприймати + мислити + розуміти)

·

Синонімічна мережа:

wisdom genius

sagacity talent

head

wit(s)

brain

intellect

rationality MIND intelligence

sense(s) CONSCIOUSNESS thought

REASON

cognition

mentality

ДЕЩО = ПРОЯВ ЗДАТНОСТІ (СТАН, ПРОЦЕС, АКТ)

1) Редуктивно-адитивна синонімія: mind (4 CX – активний стан свідомо-сті; /в межах норми або неординарне/ сприйняття + осмислення + розуміння чогось), consciousness (активний стан свідомості; сприйняття + осмислення + розуміння чогось), cognition (3 CX – активний стан свідомості; [сприйняття +] осмислення + розуміння чогось)

·

Синонімічна мережа:

wisdom MIND

sense(s) CONSCIOUSNESS thought

cognition

mentation

mentalization

ДЕЩО = РЕЗУЛЬТАТ

1) Адитивна синонімія: mind (окрема думка чи сукупність думок інди-віда), thought (/практично чи теоретично *важлива/ окрема думка або сукуп-ність думок індивіда чи *суспільства), wisdom (практично чи теоретично *важ-лива окрема думка або сукупність думок індивіда чи *суспільства).

2) Редуктивно-адитивна синонімія: mind (3 СХ окрема думка або сукупність думок індивіда), cognition (2 СХ – [окрема думка або] сукупність думок індивіда), consciousness (сукупність думок індивіда чи *суспільства).

Синонімічна мережа:

wisdom

thought

MIND

сognition

CONSCIOUSNESS

ДЕЩО = ЯКІСТЬ (+)

1) Адитивна синонімія: sense(s) (здоров’я розуму; теоретичний чи прак-тичний склад розуму; чіткість і змістовність суджень), wit(s) (здоров’я розу-му;*швидкість й *витонченість розуму, теоретичний чи практичний склад розуму; чіткість, змістовність і *неординарність суджень), ingenuity (здоров’я розуму; теоретичний чи практичний склад розуму, *дотепність, *винахідливість розуму; чіткість, змістовність і *неординарність суджень), sophistication (здо-ров’я розуму; теоретичний чи практичний склад розуму, *дотепність, *винахід-ливість розуму, *складність, *витонченість розуму; *відточеність, змістовність і *неординарність суджень).

2) Редуктивно-адитивна синонімія: sense(s) (4 CX – здоров’я розуму; теоретичний чи практичний склад розуму; чіткість і змістовність суджень)

·

·

·

ДЕЩО = ЯКІСТЬ (-)

1)

Синонімічні мережі:

stupidity wisdom genius

dumbness sagacity sophistication brilliance

foolishness ingenuity brightness

^ WIT(S) cleverness

discernment

rationality intellectuality

senselessness sensibility SENSE(S) intelligence

alertness

acuteness

penetration

shrewdness

acumen

На підставі аналізу синонімічних рядів, що позначають парцели понят-тєвої категорії ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ, побудовано 37 семантичних мереж з урахуванням типових ЛСВ. При побудові мереж для ЛСВ кожної конкретної парцели бралося до уваги явище антонімії.

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано концептуальний аналіз поняттєвої категорії ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ, яка є підґрунтям лексико-семантичного поля, утвореного іменниками сучасної англійської мови.

Значення лексичних одиниць, наведені у словниках, були співвіднесені з поняттєвими підкатегоріями, або парцелами, зв’язок між якими представлений за допомогою партонімічного фрейму (сітки). Інформаційні фрагменти в пар-целах були впорядковані на підставі предметноцентричного та акціонального фреймів. Інтегративна концептуальна модель забезпечує чітку стратифікацію лексики в межах ЛСП та створює теоретичні засади для укладання тематичного словника-тезауруса. Стратифікація одиниць ЛСП відбиває особливості категорії ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ як прототипного мисленнєвого утворення, яке має центральну та периферійну зони.

Побудова концептуальної структури поняттєвої категорії дала змогу пояснити явище багатозначності лексичних одиниць, що входять до складу ЛСП. Полісемія має місце завдяки метонімічним зсувам слова з одного фраг-менту концептуальної моделі категорії на інший. У результаті таких зсувів, зумовлених концептуальною моделлю парцел, лексична одиниця може розвину-ти типові лексико-семантичні варіанти, що відповідають узагальненим поняттям ‘‘ментальний об’єкт-здатність’’, ‘‘прояв здатності’’, ‘‘результат’’ та ‘‘якість об’єкта / якість прояву’’. Завдяки метонімічним зсувам, мотивованим концепту-альною моделлю всієї категорії, слово може набути значень ‘‘ціле’’ та ‘‘частина цілого’’. Усі згадані зсуви є прогнозованими та значною мірою регулярними.

Між типовими лексико-семантичними варіантами слів, що утворюють ЛСП, встановлюються синонімічні відношення. Реляції ‘‘ціле – частина’’ та ‘‘частина – частина’’ між парцелами поняттєвої категорії ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ причиняють квазісинонімію. Реляції понять у межах парцели зумовлюють прояв синонімії як такої. Різниця між типовим ЛСВ одиниць такого синонімічного ряду є результатом змін у складі семантичних характеристик, що формують інтенсіонал значення опорного слова. Залежно від цих змін, вирізняються редуктивний, адитивний та редуктивно-адитивний напрямки синонімії, які представлені в семантичних мережах типових ЛСВ. Ці семантичні мережі, що супроводжуються докладним описом значень одиниць синонімічних рядів, сприяють оптимізації засвоєння лексичного матеріалу при вивченні англійської мови.

У дальших дослідженнях планується застосування запропонованої в дисертації методики при розгляді слів, які є назвами ментальних явищ із царини підсвідомого. Крім того, планується доповнити корпус мовних одиниць словами, що називають свідоме й підсвідоме опосередковано, як запозичені із засобів номінації інших поняттєвих сфер. У цьому випадку об’єктом концепту-ального аналізу має стати метафора. Дальші дослідження уможливлять розширення укладеного нами словника-тезауруса.

Основні положення дисертації викладені в публікаціях автора:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

Анотації

Ніжегородцева-Кириченко Л.О. Лексико-семантичне поле ‘‘Інтелектуаль-

на діяльність’’: досвід концептуального аналізу (на матеріалі іменників сучасної англійської мови). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський державний лінгвістич-ний університет, Київ, 2000.

У дисертації, що виконана на в руслі когнітивної лінгвістики, запропо-новано концептуальну модель поняттєвої категорії ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ, яка є підґрунтям відповідного лексико-семантичного поля, утвореного іменниками сучасної англійської мови. Побудова концептуальної моделі цієї категорії здійснюється шляхом поєднання фреймових структур трьох типів: партонімічного, предметноцентричного та акціонального. Партонімічний фрейм (схема) демонструє загальний спосіб організації фрагментів категорії – її підкатегорій, або парцел. У моделі, яка упорядковує інформацію в парцелах, поєднуються предметноцентричний та акціональний фрейми. Інтегративна концептуальна модель (схемата) є підставою для розгляду поняттєвої категорії як прототипного утворення. Ця модель дає також чітке уявлення про стратифікацію слів та їх лексико-семантичних варіантів у межах лексико-семантичного поля, що уможливлює її застосування при укладанні ідеогра-фічного словника-тезауруса. Реконструйована концептуальна модель поняттєвої категорії сприяє поясненню явищ полісемії та синонімії/антонімії, притаманних одиницям лексико-семантичного поля.

Ключові слова: лексико-семантичне поле, поняттєва категорія, концептуальна модель, фрейм, схема, схемата, прототип, полісемія, синонімія, антонімія.

*

Нижегородцева-Кириченко Л.А. Лексико-семантическое поле ‘‘Интеллек-туальная деятельность’’: опыт концептуального анализа (на материале существительных современного английского языка). – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Киевский государст-венный лингвистический университет, Киев, 2000.

В диссертации предлагается концептуальная модель понятийной категории ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ, лежащей в основе соот-ветствующего лексико-семантического поля (ЛСП). Таковое представлено 232 существительными современного английского языка и их 462 лексико-семанти-ческими вариантами. Комплекс исследовательских методик включает как мето-ды, практикуемые в традиционных семантических исследованиях, так и относи-тельно новые