ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ

ІМ. О.М. МАРЗЕЄВА АМН УКРАЇНИ

НІКОЛАЄНКО

ВІКТОРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 613.955 (477.61/.62)

ГІГІЄНІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ З

ОПТИМІЗАЦІЇ ЗДОРОВ’Я МІСЬКИХ ШКОЛЯРІВ

МОЛОДШОГО ВІКУ В УМОВАХ ДОНБАСУ

14.02.01 – гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України

Науковий керівник: | доктор медичних наук, професор Агарков Володимир Іванович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, м. Донецьк, зав. кафедрою

Офіційні опоненти: |

доктор медичних наук, професор Бесєдіна Олександра Андріївна, Український НДІ охорони здоров’я дітей та підлітків МОЗ України, м. Харків, зав. відділом

кандидат медичних наук, с.н.с. Полька Надія Степанівна, інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, м. Київ, зав. лабораторією

Провідна установа: Харківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра гігієни та екології №2, м. Харків

Захист відбудеться “ 6 ” березян 2001 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 в інституті гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України за адресою: 02660, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України: м. Київ, вул. Попудренка, 50.

Автореферат розісланий “ 26 ” січня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Селезньов Б.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Здоров’я дітей визначає майбутнє благополуччя держави, подальший економічний і духовний розвиток, рівень життя, культури, науки. Ось чому при ООН прийнята Конвенція про права дитини, статті якої передбачають забезпечення максимально можливих умов для виживання, освіти, збереження і зміцнення здоров’я дітей (Цибенко Т.О., Сапуга І.Є., 1997; Tarimo Е., Greese А., 1990; Duncan В., 1996).

В Україні в цей час на фоні несприятливої демографічної ситуації зберігаються високі рівні захворюваності дитячого населення, погіршуються показники соматичного і нервово-психічного розвитку дітей, спостерігається активна хронізація і множинність хвороб в дитячому віці, поглиблюється явище депопуляції (Коренев Н.М., 1994, 2000; Пономаренко В.М., 1994; Няньковський С.Л., 1995, 1997), що зумовлено не тільки кризовою екологічною ситуацією, але і стрімким погіршенням соціально-економічних умов життя (Бесєдіна О.А., 1995; Поташнюк Р.З., 1996; Еременко Г. Н., Полька Н.С., Гозак С.В., 1997). Донецька область в цьому відношенні є одним з найбільш несприятливих регіонів країни, в зв’язку з чим негативні зрушення в стані здоров’я дітей відбуваються більш активно, ніж в цілому по Україні (Хижняк Н.И., Мальцева Л.А., 1993; Гребняк Н.П., Шелех Г. П., 1998; Максимова С.М., 2000).

Актуальність проблеми обумовила розробку Національної програми “Діти України”, основною метою якої є забезпечення права кожної дитини народитися здоровою, вижити і мати умови для всебічного розвитку, бути надійно соціально і психологічно захищеною (Сміян І.С., 1997; Лук’янова О.М., 1998).

Несприятливі тенденції в формуванні здоров’я відзначаються в цей час і серед дітей молодшого шкільного віку (Поташнюк Р.З., 1996; Коренев Н.М., 2000). Недостатній рівень їх здоров’я позначається на інтелектуальному розвитку і успішності навчання. Адже саме молодший шкільний вік є базовим для соціалізації людини, формування її здоров’я і освітнього рівня. Тому прогресуюче погіршення з кожним поколінням здоров’я дітей цієї вікової групи перетворюється в гостру соціальну, біологічну і медичну проблему. З цього складається наукова і практична актуальність даної теми.

Прогресуюче погіршення здоров’я дітей в молодшому шкільному віці пов’язане з високою поширеністю серед них випадків соціальної дезадаптації, яка формується на основі низьких біологічних якостей організму і несприятливого соціально-екологічного середовища мешкання цих дітей. Тому, знайшовши ключові фактори ризику, можна ефективно впливати на рівень здоров’я даного контингенту. Все це зумовило мету і завдання даної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно з планом науково-дослідних робіт Донецького державного медичного університету ім. М. Горького на кафедрі соціальної медицини та організації охорони здоров’я в рамках НДР “Вивчення закономірностей формування здоров’я дитячого населення в залежності від факторів ризику різної природи і розробка принципів та заходів його охорони в умовах Донбасу” (№ Держреєстрації 0195V000641). Авторка була співвиконавцем роботи та безпосередньо вивчала функціональні показники здоров’я та фізичний розвиток молодших школярів, залежність показників здоров’я від деяких біологічних та соціальних факторів, ефективність оздоровлення дітей в літньому заміському таборі.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження: наукове обґрунтування принципів та заходів профілактики хвороб і оздоровлення школярів молодшого віку в міських умовах Донбасу.

Виходячи з поставленої мети, дослідження було спрямоване на вирішення наступних завдань:

1. Вивчення соціального та екологічного середовища і способу життєдіяльності молодших школярів в умовах міста.

2. Вивчення і оцінка здоров’я міських школярів молодшого віку на основі показників захворюваності, фізичного розвитку і функціонального стану систем організму.

3. Оцінка залежності здоров’я молодших школярів від біологічних, соціальних і екологічних факторів.

4. Розробка науково обґрунтованих принципів і заходів оптимізації здоров’я молодших школярів в умовах промислово розвиненого міста.

Об’єктом дослідження було здоров’я школярів молодшого віку. В даній роботі вивчався рівень здоров’я дітей у віці 7-10 років, які мешкають в міських умовах Донбасу. Дослідження проводилось з використанням загальноприйнятих соціологічних, статистичних, гігієнічних, фізіологічних, антропометричних, біохімічних методів.

Наукова новизна отриманих результатів.

1.Уточнені закономірності виникнення і розповсюдження захворювань серед молодших школярів в умовах міського способу життєдіяльності і встановлений профіль їх патології.

2.Вперше визначені повікові нормативні показники фізичної і розумової працездатності, які характеризують різний рівень здоров’я школярів молодшого віку.

3.Дістало подальший розвиток виявлення сучасних особливостей зростання і фізичного розвитку міських дітей Донецького регіону у віці 7-10 років.

4.Уточнений диференційований ступінь значущості факторів біологічної, соціальної і екологічної природи для здоров’я та вперше виявлені ключові фактори ризику і антиризику, що зумовлюють його рівень у молодших школярів.

5. Вперше розроблені критерії та принципи профілактики хвороб школярів молодшого віку і обґрунтовані заходи їх оздоровлення в заміському літньому таборі.

Теоретична значущість роботи. Виявлені закономірності поширення і виникнення захворювань серед молодших школярів, особливості їх фізичного розвитку і функціонального стану організму, визначені ведучі детермінанти здоров’я біологічного, соціального та екологічного характеру і науково обґрунтовані заходи оптимізації здоров’я міських школярів молодшого віку.

Практична значущість отриманих результатів. За матеріалами дисертації видані наступні методичні рекомендації: “Оценка качества медицинского обслуживания учащихся общеобразовательных школ” (1995 р.) “Критерии, показатели и оценка эффективности мер первичной, вторичной и третичной профилактики болезней среди населения” (1997 р.), “Медицинская оценка и коррекция образа жизни человека (формирование ЗОЖ)” (1997 р.), “Экспресс-оценка физического развития детей и подростков” (2000 р.); а також інформаційний лист “Эргономические требования к рабочим местам учащихся средних классов гимназий и школ при динамической рабочей позе стоя-сидя” (1996 р.).

Методичні рекомендації впроваджені в діяльність обласної санітарно-епідеміологічної служби, а також педіатричних відділень і дошкільно-шкільних відділів дитячих міських лікарень м. Донецька. Це дозволило зменшити гостру захворюваність молодших школярів на 26%, поліпшити показники їх загального стану (зменшити число скарг з боку учнів початкових класів в 1,9 рази), підвищити відвідуваність школи в 1,4 рази, збільшити питому вагу молодших школярів, які ведуть здоровий спосіб життя, на 5%. Позитивний ефект проявляється також у вигляді підвищення індексу здоров’я, зниження питомої ваги групи часто хворіючи, зменшення частки дітей з хронічними захворюваннями.

Особистий внесок здобувача. Автором обґрунтовані мета і завдання дослідження, проведені соціологічні, біохімічні, фізіологічні, антропометричні обстеження, зроблений аналіз рівня здоров’я молодших школярів і його залежності від факторів біологічного та соціального походження, розроблені заходи з оптимізації здоров’я дітей молодшого шкільного віку. Це знайшло відображення у наукових працях, в тому числі тих, що виконані у співавторстві.

Апробація результатів дослідження. Окремі положення роботи повідомлені і обговорені на Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Актуальные вопросы гигиены труда, профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленных предприятий на современном этапе развития хозяйственного комплекса Донбасса” (Донецьк, 1995), а також на конференціях “Актуальні проблеми гігієни дітей і підлітків” (Харків, 1995), “Актуальные проблемы медицины Донбасса” (Донецьк, 1996), “Актуальні проблеми охорони здоров’я дітей шкільного віку і підлітків” (Харків, 1997), “Актуальні проблеми гігієни дітей і підлітків в сучасних умовах та шляхи їх вирішення”, присвяченої 50-річчю лабораторії гігієни дитинства УНГЦ МОЗ України (Київ, 1999),“Здоров’я школярів на межі тисячоліть” (Харків, 2000), “Здоров’я та освіта: проблеми та перспективи” (Донецьк, 2000), на міжнародній конференції “Актуальные проблемы медицины труда и экологии Донбасса” (Донецьк, 2000).

Підсумки дослідження апробовані на нараді кафедри соціальної медицини і організації охорони здоров’я Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (2000 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 38 робіт, в т.ч. 7 журнальних статей, 10 статей в збірниках наукових праць, 16 тез доповідей на науково-практичних конференціях, 4 методичні рекомендації, 1 інформаційний лист.

Структура і обсяг роботи. Робота складається з вступу, аналітичного огляду літератури, розділу методики дослідження, 5 розділів власних досліджень, закінчення, висновків, 9 додатків. Матеріал викладений на 225 сторінках друкарського тексту (з додатками), з них основного тексту 147 сторінок. Дисертація містить 145 таблиць, 5 рисунків. Бібліографія включає 160 вітчизняних та іноземних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Методика та обсяг дослідження. Умови і режим життєдіяльності міських школярів молодшого віку вивчалися соціологічним методом за допомогою спеціально розробленої опитувальної анкети, що заповнювалась батьками обстежуваних дітей. Соціологічно обстежено 1029 учнів (516 хлопчиків і 513 дівчаток) у віці 7-10 років.

Для характеристики екологічних умов помешкання та оцінки їх впливу на захворюваність дитячого населення використовувались показники забруднення атмосферного повітря, ґрунту, питної води, харчових продуктів в 16 містах Донецької області за 10-річний період. Дані були отримані в результаті лабораторних досліджень відділів санітарно-епідеміологічних станцій, а також геологорозвідувальної служби Донецької області.

Стан здоров’я молодших школярів вивчався за показниками захворюваності, фізичного розвитку і функціонального стану систем організму. Дослідженнями було охоплено 1029 дітей. Вивчення захворюваності базувалося на даних звертань за медичною допомогою і поглиблених медичних оглядів. При цьому використовувалася обліково-звітна документація лікувально-профілактичних установ, а також матеріали обласних і міських статистичних органів.

Оцінка фізичного розвитку проводилася на основі вивчення антропометричних (маси і складу тіла, лонгітудинальних, сагітальних і обхватних розмірів різних частин тіла) і фізіометричних показників (життєвої ємності легень і м’язової сили кисті). Антропометричне обстеження дітей проводилося стандартним інструментарієм за загальноприйнятою уніфікованою методикою (Бахрах И.И., Воронцов И.М., Дорохов Р.Н., 1991). Для фізіометричного обстеження застосовувалася спірометрія та динамометрія. Інтегральна оцінка фізичного розвитку проводилася на основі визначення його гармонійності (Кардашенко В.Н., 1988).

Вибіркова сукупність для дослідження функціонального стану організму включала 240 дітей у віці 7-10 років (по 30 учнів в кожній віково-статевій групі). Фізична працездатність визначалася за допомогою навантажувального велоерготесту PWC170 (Тихвинский С.Б., Бобко Я.Н., 1991). Розумова працездатність оцінювалася на основі параметрів, отриманих за допомогою методики дозованих завдань – коректурної проби з використанням буквених таблиць В.Я. Анфимова (Громбах С.М., Крылов Д.Н., 1981). Як непряма характеристика неспецифічної імунобіологічної реактивності організму використовувалася концентрація лізоциму в ротовій рідині школярів, яка визначалась турбідиметричним методом (Дорофейчук В.Г., 1968; Лабинская А.С., 1978).

Матеріалом для вивчення факторів ризику, а також характеру і ступеня їх впливу на формування здоров’я молодших школярів була опитувальна анкета. На основі даних анкетування (1029 анкет) було вивчено 34 соціальних і 17 біологічних факторів.

Ступінь функціональної готовності до навчання в школі вивчався з використанням тесту Керна-Ірасека (Методические рекомендации. Москва, 1985) у 300 дітей у віці 6-ти років (150 хлопчиків і 150 дівчаток), які згодом увійшли в основну досліджувану сукупність.

Об’єктом дослідження при вивченні ефективності оздоровлення дітей в заміському літньому таборі були 183 учні (90 хлопчиків і 93 дівчинки) у віці 7-10 років, які відпочивали в зоні Азовського моря. Оцінка ефективності оздоровлення базувалася на вивченні динаміки деяких морфофункціональних параметрів тіла, фізичної і розумової працездатності, рухових якостей, С-вітамінної насиченості організму.

Всі отримані дані оброблялися за допомогою загальноприйнятих статистичних методів: варіаційного, порівняльного, дисперсійного, кореляційного аналізів (Сепетлиев Д.И., 1968; Лакин М. Ф., 1990; Носов В.Н., 1990).

Оцінка соціально-екологічних умов і режиму життєдіяльності учнів. Вивчення екологічних умов помешкання виявило, що сумарний викид шкідливих речовин в навколишнє середовище, який характеризує інтенсивність техногенного навантаження адміністративних територій, становить від 0,2 до 5,1 тон/км2 за рік. При цьому 18,3 – 49,4% складають проби атмосферного повітря з перевищенням ГДК за загальним забрудненням. Максимальна питома вага проб з відхиленням від Держстандарту за вмістом хімічних компонентів складає: для питної води – 15,0-21,9%, для ґрунту – 56,6-82,1%.

Внаслідок вивчення соціальних умов і режиму життєдіяльності молодших школярів встановлено, що більшість дітей проживають в повній нуклеарній і складній сім’ї (83,3%), 16,7% – в неповній сім’ї. За кількісним складом переважають сім’ї, які складаються з 3-4 чоловік (76,2%). Відзначається велика питома вага сімей з несприятливим психологічним кліматом (42,8% сімей). За соціальним рівнем більшість батьків відносяться до групи кваліфікованих і некваліфікованих робітників (53,9% матерів і 72,4% батьків). Серед батьків молодших школярів досить поширені шкідливі звички. Так, до тих, що палять, відносяться 60,4% батьків і 3,4% матерів. Майже половина батьків (41,8%) і 24,5% матерів вживають алкоголь частіше одного разу на місяць.

Життєдіяльність великої кількості дітей проходить в несприятливих житлово-побутових умовах: тільки 38,5% сімей мають власний будинок або окрему квартиру, у 54% випадків питома житлоплоща не відповідає гігієнічним нормам, значна частка сімей проживає в невпорядкованому (19,3%) і в незадовільному за санітарним станом (9,8%) житлі.

Спосіб життя молодших школярів характеризується низьким руховим навантаженням (тільки 21,1% дітей займається фізкультурою і 20,2% – спортом), малою питомою вагою дітей, які дотримуються режиму дня (37,6%), що віддають перевагу активному виду відпочинку (17,7%), що тривало перебувають на свіжому повітрі (59,8%). Нарівні з неухильно зростаючим учбовим навантаженням відзначається велика питома вага дітей (39,2% в третьому і 85,2% в першому класі), які затрачують на виконання домашніх завдань більше часу, ніж регламентується гігієнічними нормами. Режим і раціон харчування школярів відрізняються високою питомою вагою дітей з 3-4-разовим харчуванням (92,4%), нестійкою наявністю в раціоні їх харчування овочів і фруктів (у 68,6-80,6% дітей взимку і 97% влітку), м’ясних продуктів (у 85,5% дітей), а також недостатнім споживанням молочних продуктів (тільки 69% дітей). Є діти з надто послабленим раціоном харчування: 2,6% дітей повністю не вживають молочні, 1,5% – м’ясні продукти і 0,1-0,7% – овочі та фрукти.

Таким чином, життєдіяльність значної частини дітей молодшого шкільного віку проходить в несприятливих екологічних, сімейно-психологічних і житлово-побутових умовах і не відповідає за своїми параметрами здоровому способу життя.

Оцінка здоров’я молодших школярів. Дослідження закономірностей виникнення і поширеності хвороб серед дитячого населення показали, що захворюваність дітей в умовах Донбасу протягом останнього десятиріччя хвилеподібно збільшувалася за 12 класами хвороб. Особливо різке зростання характерне для новоутворень (темп зростання за 10 років – +91,7%), хвороб кістково-м’язової (+80,3%) і сечостатевої (+86,8%) систем, а також органів травлення (+74,1%) і вроджених аномалій (+79,8%). Активне поширення хвороб серед дитячого населення формується, зокрема, за рахунок підвищення частоти їх виникнення. На фоні прогресивної динаміки частоти виникнення хвороб неухильно зменшується частка захворювань, які вперше реєструються, що свідчить про їх накопичення серед дитячого населення. Неідентичне за спектром переважання первинної і загальної захворюваності дітей Донбасу над відповідними середньоукраїнськими показниками говорить про те, що даний процес в Донбасі йде більш інтенсивно, ніж загалом в Україні.

Рівень хворобливості дітей молодшого шкільного віку на 15,8% нижчий, ніж у всій популяції дитячого населення, і становить 10946,1 випадків на 10000. Поширеність і частота виникнення хвороб серед молодших школярів мають вікову залежність: хворобливість і захворюваність вища у 7-8-літніх (11093,7 і 9789,1 випадків на 10000) і нижча у 9-10-літніх (10742,6 і 9618,7 випадків на 10000) дітей. Хронодинаміка загальної захворюваності характеризується стійкою стабільністю. Однак відзначається активне зростання поширеності хвороб органів травлення (середньорічний темп приросту +26,2%), шкіри і підшкірної клітковини (+25,2%), нервової системи і органів чуття (+7,6%). Це свідчить про посилене накопичення даної патології, пов’язане з умовами шкільного навчання на сучасному етапі. Аналогічні закономірності характерні і для частоти виникнення нових випадків захворювань.

Структура як загальної, так і первинної захворюваності молодших школярів вписується в характеристики “проміжного” типу патології, при якому на фоні вираженої поширеності неінфекційних захворювань високе (друге) рангове місце в структурі займають інфекційні хвороби. Серед молодших школярів відзначається явище активної хронізації хвороб і росту частоти морфофункціональних відхилень, про що говорить зростання патологічної враженості (в середньому на 1,5% за рік). Найбільш активно збільшується патологічна враженість хворобами сечостатевої (23,2% за рік) і ендокринної (9,2% за рік) систем, органів травлення (4,8% за рік), нервової системи і органів чуття (3,1% за рік). З віком рівень патологічної враженості неухильно підвищується, причому для всіх вікових груп характерна позитивна хронодинаміка цього показника. У структурі патологічної враженості перевага належить хворобам кістково-м’язової системи (1-е місце – 29,7%), нервової системи і органів чуття (2-е місце – 24,5%), органів дихання (3-е місце – 21,3%), травлення (4-е місце – 11,8%), кровообігу (5-е місце – 6,5%).

Структура груп здоров’я молодших школярів виглядає таким чином: в I – групу входить 19,1±1,5% дітей, у II – 52,4±1,9%, в III – 28,5±1,6% учнів. Причому питома вага III групи здоров’я неухильно зростає з віком, а частка здорових школярів (I група) має тенденцію до зменшення. Індекс здоров’я становить 9,7% (10,6% для хлопчиків і 8,9% для дівчаток) і прогресивно знижується з віком.

При дослідженні фізичного розвитку молодших школярів встановлені наступні закономірності. У період з 7 до 10 років швидкість зростання кінцівок вища, ніж довжини тіла, а темп зростання нижніх кінцівок перевершує темп зростання верхніх кінцівок. Спостерігається тенденція до вияву першого статевого перехресту зростових кривих в більш ранньому віці. Інтенсивність збільшення об-хватних розмірів грудей вища ніж сагітальних, що свідчить про наявність вираженого процесу формування вузькогрудості у дітей. У фізичному розвитку молодших школярів спостерігається явище астенізації, що виявляється в значному перевищенні у всьому віці швидкості збільшення продовжніх розмірів над обхватними. Процес астенізації тіла більш виражений серед хлопчиків. Дослідження виявили у дітей молодшого шкільного віку наявність процесу акселерації фізичного розвитку: сучасні діти даного віку перевершують своїх однолітків 80-х років ХХ століття за довжиною тіла на 2,5%, а за масою тіла – на 8,8% (дівчатка) і 9,8% (хлопчики). Несприятлива тенденція спостерігається відносно розподілу учнів молодших класів за гармонійністю фізичного розвитку. Гармонійний фізичний розвиток мають 66,8±2,2%, дизгармонійний – 28,8±2,3%, різко дизгармонійний – 4,4±0,7% дітей. З віком зменшується частка гармонійно розвинених і збільшується питома вага дизгармонійно і різко дизгармонійно розвинених школярів. Виражене зниження частки гармонійно розвинених дітей відбувається до 10 років.

За рівнем фізичної працездатності (РФП) діти 7-10 років розподіляються на 5 груп: з високим рівнем (96,1-109,9 Вт у хлопчиків і 92,2-106,8 Вт у дівчаток), вище середнього (82,2-96,0 Вт у хлопчиків і 77,5-92,1 Вт у дівчаток), середнім (54,4-82,1 Вт у хлопчиків і 48,1-77,4 Вт у дівчаток), нижче середнього (40,5-54,3 Вт у хлопчиків і 33,4-48,0 Вт у дівчаток), низьким (26,5-40,4 Вт у хлопчиків і 18,6-33,3 Вт у дівчаток). У 28,4% молодших школярів РФП нижчий за середніх величин, що свідчить про низькі функціональні можливості їх організму. Причому структура дитячого контингенту за РФП нерівнозначна в статевому аспекті: розподіл хлопчиків характеризується зсувом в сторону більш високих РФП. Повіковими критеріями нижньої межі високого рівня здоров’я (I група здоров’я) можуть бути наступні показники фізичної працездатності (PWC170): для дівчаток – 61,8±1,8 Вт в 7 років, 65,4±2,0 – 66,5±1,9 Вт в 8-9 років, 86,6±2,1 Вт в 10 років, для хлопчиків – 68,9±1,9 – 73,4±2,0 Вт в 7-8 років, 83,7±2,0 Вт в 9-10 років.

Показники продуктивності розумової роботи молодших школярів характеризуються вираженою негативною динамікою протягом навчального року, за період літнього канікулярного відпочинку зазнають відновних змін. За рівнем розумової працездатності (РРП) молодші школярі умовно розподіляються таким чином: 38,6% учнів мають високий, 42,7% – середній, 18,7% – низький рівень. З віком збільшується питома вага дітей з високим РРП. У віці 10 років відзначається зростання питомої ваги школярів, які виконують коректурні завдання на “незадовільно”, що свідчить про несприятливу тенденцію з позиції подальшої шкільної успішності і відображає падіння рівня нервово-психічного здоров’я дітей.

І фізична, і розумова працездатність знаходяться в прямій залежності від рівня здоров’я молодших школярів і можуть бути адекватними валеологічними показниками їх індивідуального здоров’я.

Стан системи неспецифічного імунітету непрямо відбивається в показнику концентрації лізоциму. За даними досліджень, концентрація лізоциму в ротовій рідині показує виражені віково-статеві і сезонні коливання неспецифічної резистентності організму молодших школярів, корелюючи з прямими показниками їх здоров’я. Від 7% до 19% дітей молодшого шкільного віку мають постійно знижений рівень резистентності організму.

Таким чином, популяційне здоров’я молодших школярів Донбасу характеризується несприятливими тенденціями, які виявляються в зростанні поширеності хвороб органів травлення, нервової системи і органів чуття, шкіри і підшкірної клітковини, активної хронізації хвороб, зниженні індексу здоров’я, акселерації, формуванні вузькогрудості і астенізації тіла, зменшенні частки гармонійно фізично розвинених дітей.

Оцінка залежності здоров’я молодших школярів від біологічних факторів. В основі формування здоров’я дітей лежить багатофакторний детермінізм, в тому числі біологічної природи. Дослідження дозволили виявити характер впливу біологічних факторів на показники здоров’я молодших школярів. Так, із збільшенням віку батьків при народженні дитини зменшується частка здорових і гармонійно розвинених дітей. Встановлено, що наявність у батьків в період формування і протікання вагітності гострих, хронічних соматичних і гінекологічних захворювань у матері є фактором ризику для здоров’я молодших школярів (r=0,31-0,51).

Особливу патогенетичну значущість має характер вагітності і пологів (r=0,40-0,49). Вплив патологічного протікання вагітності виражається в зменшенні частки I групи здоров’я (17,3% в порівнянні із 24,1%), зниженні середньої концентрації лізоциму за рахунок збільшення питомої ваги дітей із зниженою резистентністю. Особливо потрібно відзначити несприятливий вплив на формування здоров’я дітей пологів за допомогою кесаревого розтину, що проявляється в різкому зниженні (в 2,0 рази) частки здорових дітей, збільшенні питомої ваги II і III груп здоров’я (до 59,6% і 31,4% відповідно), падінні в 1,5 рази середньої концентрації лізоциму. Тільки половина дітей, що народилися за допомогою кесаревого розтину, розвинена гармонійно.

Встановлено, що тривале природне вигодовування, наявність в крові дитини резус-фактора, а також другого або третього ступеня сімейної спадковості за довголіттям, розвинені морфофункціональні параметри тіла і гармонійний фізичний розвиток дитини є факторами антиризику для здоров’я школярів (r= 0,33-0,52).

Як показують дослідження, група крові дитини сильно впливає на рівень неспецифічної резистентності організму, що виражається в різкому зниженні (в 1,5 рази) концентрації лізоциму у власників IV групи крові. Показники здоров’я дітей істотно залежать від груп крові батьків (r=0,64). Найбільша питома вага I групи здоров’я відзначається, якщо у батьків поєднуються I і IV, ІІ і IV групи крові. Частка дітей з хронічною патологією найменша при наявності у обох батьків IV або поєднанні I і IV, II і IV груп крові.

Фактором ризику, що несприятливо позначається на стані здоров’я молодших школярів, є функціональна неготовність дітей до навчання в школі. Серед молодших школярів, які в переддошкільний період відносились до функціонально “незрілих”, в 1,6 рази менша питома вага I групи здоров’я. Із зниженням рівня “шкільної зрілості” зростає частка II і III груп здоров’я, досягаючи серед “незрілих” по 60,4% і 29,4% відповідно. А за даними наших досліджень, тільки 31% обстежених дошкільнят були “зрілими”, а 9% виявилися функціонально неготовими до навчання в школі.

Оцінка залежності здоров’я молодших школярів від соціальних та екологічних факторів. Істотно впливають на формування здоров’я молодших школярів фактори соціального характеру. Встановлено, що з підвищенням освітнього рівня батьків збільшується частка дітей з високими показниками здоров’я (r= 0,40). Низькі показники здоров’я дітей більш характерні для сімей з низьким соціальним статусом батьків (некваліфіковані робітники). Потрібно відзначити високу питому вагу (28,2%) I групи здоров’я в сім’ях кваліфікованих робітників. Серед дітей студентів максимальна частка II групи здоров’я (56,1%). Питома вага школярів з хронічними захворюваннями найбільша в сім’ях творчих працівників, лікарів і працівників сфери обслуговування (29,9-30,1%).

Вираженими факторами ризику для здоров’я молодших школярів є робота батьків в умовах професійної шкідливості (особливо при контакті з шкідливими речовинами, газами, вібрацією), а також тривалий шкідливий стаж (більше 5 років) до народження дитини (r= 0,47).

Несприятливо позначаються на здоров’ї дітей наявність у їх батьків шкідливих звичок, таких як паління і часте вживання алкоголю (r= 0,50). Діти батьків, які не палять, мають більш високу середню концентрацію лізоциму (4,55±0,43 мкг/мл в порівнянні з 3,47±0,16 мкг/мл), серед них більше частка здорових (22,8% в порівнянні з 17,0%) і гармонійно розвинених (73,7% в порівнянні з 64,4%) школярів. Із збільшенням частоти вживання батьками алкоголю показники здоров’я знижуються.

Важливим фактором в формуванні здоров’я молодших школярів виступають житлово-побутові умови (r= 0,38). Властивості фактора антиризику мають наступні умови комунального забезпечення: впорядковане житло (власний будинок або окрема квартира) в доброму санітарному стані, з питомою житлоплощею не менше 8 м2.

Як показали дослідження, несприятливо впливає на формування здоров’я дітей ранньовікове (до 3-років) і тривале виховання дитини в сучасних дитячих дошкільних установах, неорганізований режим дня, низька рухова активність, систематично короткий сон і пасивний відпочинок, рідке за частотою прийому (менше 4-х разів) і неповне за складом раціону, безсистемне харчування, а також щоденне високе учбове навантаження, мешкання у великих (5 і більше чоловік), неповних (без одного з батьків) і конфліктних сім’ях.

Проведений аналіз дозволив встановити, що ведучими з вивчених біологічних і соціальних факторів є: група крові дитини і її батьків; резус-належність, наявність у батьків хронічних захворювань, шкідливих звичок; характер протікання вагітності і пологів, ступінь сімейної спадковості за довголіттям, учбове навантаження, характер харчування школяра, а також соціальне положення, освіта і стаж роботи батьків у шкідливих умовах виробництва, характер дошкільного виховання дитини.

Дослідження виявили наявність кореляційного зв’язку середньої сили між захворюваністю дитячого населення та деякими показниками забруднення екологічного середовища (питомою вагою проб атмосферного повітря з перевищенням ГДК за загальним забрудненням, часткою проб харчових продуктів, в яких перевищений нормований рівень вмісту нітратів).

Обґрунтування заходів профілактики хвороб і оздоровлення молодших школярів. На основі результатів дослідження розроблені принципи і заходи профілактики хвороб серед молодших школярів, направлені на попередження виникнення і поширення захворювань, їх прогресування і переходу в хронічну форму, а також попередження інвалідизації і передчасної смертності.

Була випробувана система оздоровлення дітей молодшого шкільного віку на базі дитячого літнього заміського табору. Комплекс оздоровчих факторів включав приморський степовий мікроклімат з високою насиченістю повітря летючими фітонцидами, раціональний режим дня і харчування, адекватну рухову активність, максимальне перебування на відкритому повітрі, загартовуючі процедури, чергування різних видів діяльності, позитивну емоційну спрямованість культурно-масових заходів. Позитивна динаміка в процесі оздоровчого відпочинку показників, які характеризують рівень індивідуального здоров’я (тенденція до нормалізації маси тіла у всіх дітей з надмірною або недостатньою вагою, підвищення С-вітамінної насиченості організму, поліпшення показників фізичної і розумової працездатності, а також рухових якостей і загальної фізичної підготовленості дітей), дозволяє говорити про ефективність заходів оздоровлення і рекомендувати даний комплекс оздоровчих заходів для впровадження в практику з метою первинної профілактики хвороб дітей молодшого шкільного віку.

ВИСНОВКИ

1. Рівень здоров’я школярів молодшого віку, який є особливо важливим для соціалізації людини, формування фундаменту ії соматичного і психічного здоров’я та освітнього рівня, характеризується в умовах Донбасу низькими показниками і негативною динамікою. Це інтегрально відображається в малій питомій вазі дітей, які відносяться до I групи здоров’я (19,1±1,5%). Нами на підставі вивчення закономірностей формування здоров’я під впливом факторів різного походження обґрунтовані принципи та заходи профілактики хвороб серед молодших школярів, в тому числі рекомендації щодо оцінки та корекції способу життєдіяльності учнів, заходи загального оздоровлення дітей в умовах літнього заміського табору.

2. Життєдіяльність більшої частини дітей молодшого шкільного віку проходить в несприятливих соціально-психологічних і житлово-побутових умовах: 54% сімей мають питому житлоплощу нижчу за гігієнічних норм, 9,8% повністю, а 44,5% частково незадовільне за санітарно-технічним станом житло; в 42,8% сімей відзначається негативний психологічний мікроклімат; серед батьків поширені шкідливі звички (вживають алкоголь частіше одного разу на місяць 41,8% батьків і 24,5% матерів, палять 60,4% батьків і 3,4% матерів); велику питому вагу (53,9 – 72,4%) складають батьки з низьким соціальним статусом; велика частка неповних сімей (16,7%). Режим життєдіяльності молодших школярів характеризується великою частотою недотримання режиму дня (37,6% дітей) і недостатнього за тривалістю нічного сну (59,5% дітей), низьким руховим навантаженням (21,1% дітей займається фізкультурою і 20,2% – спортом), малою питомою вагою дітей, які віддають перевагу активному відпочинку (17,7%), нетривалим (менше 3 годин) перебуванням на свіжому повітрі (40,2% дітей), великою питомою вагою дітей (39,2% в третьому класі і 85,2% в першому) з перевищенням гігієнічно раціональної тривалості підготовки домашніх завдань.

3. Рівень хворобливості дітей молодшого шкільного віку нижчий (на 15,8%) за такий у всій популяції дитячого населення і характеризується стійкою стабільністю. З усієї сукупності хвороб активно розповсюджується 3 класи хвороб: органів травлення, нервової системи і органів чуття, шкіри і підшкірної клітковини. Поширеність і частота виникнення хвороб серед молодших школярів мають вікову залежність: хворобливість і захворюваність вища у 7-8-літніх (11093,7 і 9789,1 випадків на 10000) і нижча у 9-10-літніх (10742,6 і 9618,7 випадків на 10000) дітей. Профіль патології молодших школярів повторює такий у всій популяції дитячого населення і має характеристики проміжного типу. При цьому в структурі захворюваності 1-е місце належить хворобам органів дихання, 2-е – інфекційним і паразитарним хворобам, 3-е – травмам і отруєнням, 4-е – хворобам нервової системи і органів чуття, 5-е – хворобам органів травлення.

Структура популяційного здоров’я молодших школярів має несприятливі характеристики: індекс здоров’я становить 9,7% і прогресивно знижується з віком (11,6% у 7-літніх і 7,2% у 10-літніх), I групу здоров’я мають 19,1±1,5%, II – 52,4 ±1,9%, а III – 28,5±1,6% дітей.

4. У молодших школярів відзначається явище активної хронізації хвороб і росту частоти морфофункціональних відхилень: показник патологічної враженості збільшується в середньому на 1,5% за рік. Найбільш виражено зростає патологічна враженість хворобами сечостатевої (23,2% за рік) і ендокринної (9,2%) систем, органів травлення (4,8%), нервової системи і органів чуття (3,1%). У структурі патологічної враженості перевага належить хворобам кістково-м’язової системи (1-е місце – 29,7%), нервової системи і органів чуття (2-е місце – 24,5%), органів дихання (3-е місце – 21,3%), травлення (4-е місце – 11,8%), кровообігу (5-е місце – 6,5%).

5. У фізичному розвитку молодших школярів відзначається явище астенізації, що проявляється в значному перевищенні швидкості збільшення продовжніх розмірів над обхватними. Процес астенізації тіла більш виражений серед хлопчиків. Інтенсивність збільшення обхватних розмірів грудей вища, ніж сагітальних у всіх вікових періодах, що свідчить про наявність вираженого процесу формування вузькогрудості дітей. У дітей молодшого шкільного віку відзначається наявність процесу акселерації фізичного розвитку: сучасні діти даного віку перевершують своїх однолітків кінця 80-х років ХХ століття за довжиною тіла на 2,5%, а за масою тіла – на 8,8% (дівчатка) і 9,8% (хлопчики). Серед молодших школярів спостерігається несприятлива тенденція розподілу їх за гармонійністю фізичного розвитку. Гармонійний фізичний розвиток мають 66,8±2,2%, дизгармонійний – 28,8±2,3%, різко дизгармонійний – 4,4±0,7% дітей. З віком зменшується частка гармонійно розвинених і збільшується питома вага дизгармонійно і різко дизгармонійно розвинених школярів. Виражене зниження частки гармонійно розвинених дітей спостерігається в 10-річному віці.

6. Фізична працездатність за показником PWC170 адекватно відображає рівень здоров’я дітей молодшого шкільного віку і служить інтегральним показником їх індивідуального здоров’я. За рівнем фізичної працездатності (PWC170) діти 7-10 років розподіляються на 5 груп: з високим рівнем (96,1-109,9 Вт у хлопчиків і 92,2-106,8 Вт у дівчаток), вище середнього (82,2-96,0 Вт у хлопчиків і 77,5-92,1 Вт у дівчаток), середнім (54,4-82,1 Вт у хлопчиків і 48,1-77,4 Вт у дівчаток), нижче середнього (40,5-54,3 Вт у хлопчиків і 33,4-48,0 Вт у дівчаток), низьким (26,5-40,4 Вт у хлопчиків і 18,6-33,3 Вт у дівчаток). Повіковими критеріями нижньої межі високого рівня здоров’я (I група здоров’я) можуть бути наступні показники фізичної працездатності (PWC170): для дівчаток – 61,8±1,8 Вт в 7 років, 65,4±2,0 – 66,5±1,9 Вт в 8-9 років, 86,6±2,1 Вт в 10 років, для хлопчиків – 68,9±1,9 – 73,4±2,0 Вт в 7-8 років, 83,7±2,0 Вт в 9-10 років.

7. В основі формування рівня здоров’я дітей молодшого шкільного віку лежить багатофакторний біологічний детермінізм двоєдиного (батьківського і особистого) походження. Найбільш вираженими факторами ризику біологічної природи для здоров’я молодших школярів є хронічні і гострі захворювання батьків при формуванні і в період вагітності, гінекологічні захворювання у матері, IV група крові у батьків і дитини, пологи через кесарів розтин, штучне вигодовування в грудному віці, “шкільна незрілість”, повна відсутність в роду спадковості за довголіттям. Найбільша питома вага (46-68%) здорових (I група здоров’я) школярів молодшого віку відзначається серед дітей, у яких батьки при формуванні і в період вагітності мали вік 18-25 років, єдину або поєднані I і IV, II і IV, III і IV, II і III групи крові, не страждали гострими і хронічними захворюваннями загального і гінекологічного характеру, вагітність і пологи у матері були фізіологічно нормальними, а також серед дітей, які знаходились на грудному вигодовуванні 6-12 місяців, які мають резус-фактор, I або II групу крові, розвинуті морфофункціональні параметри тіла, зрілий або середньозрілий рівень функціональної готовності до навчання в школі, не інакше, ніж III ступінь спадковості в роду за довголіттям.

8. Навколишнє середовище промислових міст Донецького регіону забруднене широким спектром ксенобіотиків. Сумарний викид шкідливих речовин в навколишнє середовище, який характеризує інтенсивність техногенного навантаження адміністративних територій, становить від 0,2 до 5,1 тон/км2за рік. При цьому 18,3 – 49,4% складають проби атмосферного повітря з перевищенням ГДК за загальним забрудненням. До екологічних факторів ризику для здоров’я дітей належать: перевищення ГДК за загальним забрудненням атмосферного повітря, вживання продуктів харчування з наявністю нітратів в концентраціях, які перевищують нормований рівень.

9. Вираженими факторами ризику соціального і соціально-психологічного характеру для здоров’я молодших школярів є: низький соціальний статус (некваліфіковані робітники), робота до (особливо більше 5 років) і в період вагітності у шкідливих виробничих умовах і наявність стійких шкідливих звичок (паління і вживання алкоголю) у батьків, невпорядковане і недостатнє за питомою площею (менше 8 м2) житло, ранньовікове (до 3 років) і тривале виховання дитини в сучасних дитячих дошкільних установах, неорганізований режим дня, систематично короткий сон (нижче вікової гігієнічної норми) і пасивний відпочинок, мала питома вага щоденної рухової активності на свіжому повітрі, рідке за частотою прийому (менше 4 разів) і неповне за складом раціону (відсутність або низька питома вага фруктово-овочевої, м’ясо-рибної і молочної компоненти) харчування дітей, а також щоденне високе учбово-розумове навантаження (відмінна або хороша і відмінна успішність, щоденна тривала учбово-годинна зайнятість), мешкання у великих (4-5 і більше чоловік), неповних (без одного з батьків) і конфліктних сім’ях.

10. Позитивна динаміка показників індивідуального здоров’я молодших школярів в процесі оздоровчого відпочинку на базі літнього заміського табору в екологічно чистих природних умовах приморського степового мікроклімату з високою насиченістю атмосферного повітря летючими фітонцидами, під впливом ряду оздоровчих факторів (раціонального режиму дня і харчування, адекватної рухової активності, позитивної емоційної спрямованості культурно-масових заходів, максимального перебування на відкритому повітрі, загартовуючих процедур, чергування різних видів діяльності) дозволяє говорити про ефективність розроблених заходів оздоровлення і рекомендувати даний оздоровчий комплекс для впровадження в практику з метою первинної профілактики хвороб дітей молодшого шкільного