інше галузеве спрямування. Чітка позиція вченого потребувала винаходу іншого шляху для захисту докторської дисертації. Разом з керівництвом Харківського інституту культури, скоріш під впливом рішення ректорату, 1.1. Корнєйчик схиляється до думки, яку наводить у листі до М. В. Машкової: «...для разрешения возникшей проблемы следует связаться с Министерством высшего образования СССР». Приймати чи не приймати таке рішення стало підставою для І. І. Корнєйчика звернутися за порадою до фахівця, яким і була в даному випадку М. В. Машкова. Лист так і закінчується: «Прежде чем сделать этот последний шаг, я решил написать Вам ... попросить у Вас совета, как лучше поступить».
Лист з проханням відповісти й дати пораду написаний 1.1. Корнєйчиком за 43 дні до передчасної смерті вченого 3 лютого 1974 р. Змістовність викладеної інформації, яка потребує проведення додаткових архівних пошуків епістолярної спадщини І. І. Корнєйчика, доводить, що існуючі версії відносно долі його докторської дисертації, залишаються версіями на рівні гіпотетичних припущень [8]. Здобутки наукової біографістики довколо імені І. І. Корнєйчика може забезпечити тільки досконале опрацювання саме епістолярної спадщини вченого в повному обсязі. На жаль, сьогодні особистий архів 1.1. Корнєйчика не є власністю України. Широкий діапазон адресатів вченого дозволяє тільки прогнозувати обсяги епістолярної спадщини та її місцезнаходження.
Логічним є запитання від сучасного суспільства знань: «Чи отримала б Україна в 1974 році теорію становлення бібліографічної науки, яка своїми концептуальними основами базується на хронології подій в царині гуманітарного знання другої половини XIX століття?». Логічність такого питання зумовлена сучасним інтересом науковців до формування книгознавчої та бібліографічної науку межах академічного знання в епоху структурування наукознавчих комплексів навколо узагальнюючого поняття «книжкова культура», про що наукова громадськість дискутує на новому методологічному підґрунті на початку XXI ст. [4].
Список використаної літератури
Бакун, Д. Н. Развитие библиографии исторических источников в России (ХУШ - начало XX вв.). - М.: Издательский дом «Парад», 2006. - 560 с.
Вовченко, І. О., Іллічова, Л. С. Вагомий внесок у розвиток українського радянського бібліографознавства 11 Бібліотекознавство та бібліогр. - 1989. - Вин. 29,- С. 120-126.
Корнєйчик, І. І. Історія української бібліографії. Дожовтневий період (Нариси). - Харків: Книжкова палата УРСР, 1971. - 374 с.
Ленский, Б. В., Васильєв В. И. Книговедение. Книжная культура. Книгоиздание: история и современность (История и современность). - М.: Наука, 2009.-41 с.
Машкова, М. В. История русской библиографии начала XX века (до октября 1917 года). - М.: Книга, 1969. - 492 с.
Машкова, М. В. История национальной библиографии в союзных и автономных республиках // Сб. материалов по библиогр. и книговеденню. - JI., 1973.-Вып. 2.-С. 31.
Медведев, Ю. Б. Корнєйчик Ігор Іванович // УЛЕ. - В 3 т. Т. 2. - К., 1990. - С. 569.
Низовий, М. Класик українського бібліографознавства И Вісник Книжкової палати. - 1999. - № 12. - С. 33-39.
Рейсер, С. А. Хрестоматия по русской библиографии с XI века по 1917 год : учебное пособие. - М., Гос. изд-во культ-просв. л-ры, 1956. - 447 с.
