зберігатися окремо від основного фонду, знаходитися в окремій замкненій шафі чи скрині і видаватися з особистого дозволу настоятеля монастиря. Деякі стародруки мають відмітку про те, що вони належали до числа заборонених видань.
Примірник видання твору німецького письменника й поета Менрада Молтера (Molther, XVI ст.) «Luca Christiana Psalmi quinquagesimi deprecatoria» (Гагенау, 1527; ВСРВ, Pal. 30) на титульному аркуші має напис, зроблений розмашистим почерком: «Liber prohibitus». Цим же почерком зроблено власницький запис: «Convent[us] Berdiczo[viensis] / Carmelit[arum] Discalceat[orum]». Окрім того, там само є шрифтовий екслібрис київського біскупа Юзефа Анджея Залуського: «І. A. Zaluski». Ю. А. Залуський неодноразово відвідував Бердичівський монастир босих кармелітів, його пастирські листи та розпорядження друкувалися в монастирській друкарні. Цілком можливо, що він подарував книгу з власної бібліотеки монастирській книгозбірні. Твори М. Молтера значаться в «Index librorumprohibitorum» [10,183].
Записи про інтролігаторську роботу та реставрацію книг. З розвитком друкарської справи і зростанням бібліотечних фондів монастирів налагоджувалися зв'язки з інтролігаторськими майстернями, іуди віддавали на оправу книги. Збереження монастирських книгозбірень потребувало проведення інтролігаторських і реставраційних робіт. Ці роботи включали в себе: виготовлення оправ, підклеювання пошкоджених аркушів, наново зшивання блоку книги, за потреби - просушування постраждалих від вологи примірників тощо. З часом при великих монастирях стали організовувати інтролігаторські майстерні, де працювали наймані робітники.
В Товаристві Ісуса інтролігаторські майстерні відкривали колегіуми, які мали власні друкарні (Бранев, Каліш, Люблін). Стали з'являтися майстри-інтролігатори, які вийшли з членів Ордену [9,229-230]. В Ордені реформатів за діючими правилами інтролігатор піклувався про книги, робив оправи для окремо виданих промов і проповідей, об'єднуючи їх в один конволют, щоб «не роздрібнювати їх на світський кшталт». Розпорядження про збереження бібліотечних фондів у отців реформатів було впроваджено після 1733 р. [13, 64].
Зовсім рідко трапляються маргінальні записи про виготовлення оправ, ремонт книг та вартість цієї роботи. В найкращому разі фіксується факт виготовлення нової оправи. Так, книжка Альбрехта фон Ейба (Eyb, 1420- 1475) «Margarita poetica» (Нюрнберг, 1472; ВСРВ, ІА 135)17, що належала бібліотеці Острозького єзуїтського колегіуму, має записи: «Collegii Ostrogien[sis] Soc[ietatis] Ies[u]», і нижче - «reparatus 1762» (арк. 2а).
17 Бібліографічний опис видання подано в: Каталог інкунабул / Уклав Б. Зданевич; Упорядкувала Г. І. Ломонос-Рівна. - Київ: Наукова думка, 1974. - № 184.
Підсумовуючи викладене, можна зробити такі висновки: маргінальні записи стародруків монастирських бібліотек відіграють першочергову роль у визначенні пертиненції книг до конкретних бібліотек; документально фіксують шляхи надходження книг до фондів та факти переміщення їх з одного монастиря до іншого; подають інформацію про розповсюдження і побутування творів духовних авторів. Підготовка і публікація наукових каталогів стародруків вказаних монастирських бібліотек дасть змогу, в тому числі, зібрати і ввести у науковий обіг комплекси маргінальних записів, дотичних історії цих книгозбірень.
Список використаної літератури
Булатова, С. О. Архів реформатів Руської провінції (Provincia Russia) II Рукописна та книжкова спадщина України / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - К., 1994. - Вип. 2. - С. 136-141.
Зубрицький, Д. Хроніка міста Львова. - Львів: Центр Європи, 2002. - 601 с.
Колосок, Б. Римо-католицькі святині Луцька. - Київ: Техніка, 2004. - 224 с.: іл.
Ціборовська-Римарович, І. О. Стародруки з бібліотеки Берестейського єзуїтського колегіуму в фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського 11 Берасцейскія кнігазборьі: Матэрыялы міжнароднай навукова- практычнай каферзнцьіі «Берасцейскія книгазборы: праблемы і перспектывы даследавання» (Брэст, 30-31 кастрьічніка 2008 г.) / Складальнікі: А. М. Мяснянкіна, Т. С. Кавенька. - Брэст, 2009. - С. 399118.
Ціборовська-Римарович, І. О. Твори теолога-єзуїта Георгія Ґенгеля (1657- 1727) у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: історико- книгознавча характеристика примірників // Наукові праці НБУВ. - К., 2009. - Вип. 24.-С. 216-250.
Ціборовська-Римарович, І. О. Сходознавець Тадей Крусинський і його праці у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського // Київські полоністичні студії: Зб. наук, праць. - Т. 4: Українсько-польські літературні контексти. - Київ, 2003. - С. 123-148.
Boniecki, A. Herbarz polski / Adam Boniecki. - Warszawa, 1902. - Т. 5. - S. 60.
Encyklopedija wiedzy о iezuitach na ziemiach Polski і Litwy. 1564-1995 / Opracowal L. Grzebien. - Krakow: Wydawnictwo WAM, 2004. - 882 s.
Grzebien, L. Organizacja bibliotek jezuickich w Polsce od XVI do ХУШ wieku / Ks. Ludwik Grzebien SJ 11 Archiwa, Biblioteki і Muzea Koscielne. - T. 30. - S. 223- 278; T. 31,-S. 225-281.
Index librorum prohibitorum. - Romae: Ex Typographia Rev. Camerae Apostolicae, 1758. - 304 p.
Karmelici bosi w Polsce 11 Encyklopedja koscielna / Przez X. Michala Nowodworskiego. - Warszawa, 1877. - T. 10. - S. 44-50.
Natonski, В. Krusinski Tadeusz Jan 11 Polski slownik biograficzny. - T. 15. - S. 42628.
Pidfypczak-Majerowicz, M. Biblioteki і bibliotekarstwo zakonne na wschodnich ziemiach Rzeczypospolitej w XVII-XVIII wieku / Maria Pidfypczak-Majerowicz. - Wroclaw: Wyd-wo Uniwersytetu Wroclawskiego, 1996. - 193 s. - (Acta Universitatis Wratislaviensis № 1815. Bibliotekoznawstwo XX).
Poplatek, J- Gengell Jerzy 11 Polski slownik biograficzny. - T. 7/5. - Z. 35. - S. 385.
Reformaci. Reformaci w Polsce 11 Encyklopedja koscielna / Przez X. Michala Nowodworskiego. - Warszawa: W Drukarni Franciszka Czerwinskiego, 1899. - T. 23. -S. 96-99; 99-113.
Trynitarze. Trynitarze w Polsce
