За попередніми результатами дослідження встановлено, що до обласних методичних об'єднань бібліотек ВНЗ України III-IV рівнів акредитації, які взяли участь в опитуванні, входить 263 бібліотеки. На питання: «Чи беруть участь бібліотеки Вашого методичного об'єднання в будь- яких корпоративних проектах?» серед директорів центрів методичних об'єднань ствердно відповіли 87,5 % від загальної кількості опитуваних.

Аналіз відповідей на четверте питання стосовно назви корпоративних проектів та кількості учасників (бібліотек, інформаційних центрів, музеїв, архівів, видавництв тощо) та окремих даних, отриманих з опублікованих джерел інформації, дає можливість привести такі дані:

На сьогодні бібліотеки вишів України є учасницями 46 корпоративних проектів.

Загальна кількість установлених учасників проектів - 204. Однак необхідно відзначити, що дослідникам не вдалося встановити реальну кількість учасників таких міжнародних проектів як «МАРС» і «Антропос».

Незважаючи на відмітку про комерційний доступ окремих бібліотек до електронних інформаційних ресурсів Консорціуму «Інформатіо» як корпоративного проекту, дослідники вважають за потрібне цей факт не враховувати. Фактом участі бібліотек вишів у проекті з кооперації в наданні доступу до ресурсів Консорціуму «Інформатіо», на нашу думку, є участь у проектах на кшталт «ELibUkr» - «Електронна бібліотека: Центри знань в університетах України».

Лідерами в кількості проектів, що реалізуються, є методичні об'єднання м. Київ (сім проектів) та Львівської області (сім проектів). Серед окремих вишів першу сходинку посідає Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. І. Франка (шість проектів, у т. ч. два - міжнародних), другу сходинку - НТБ Національного технічного університету України «КПІ» (чотири проекти, у т. ч. два - міжнародних), третю сходинку - Наукова бібліотека Київського національного університету імені Т. Шевченка (три проекти, у т. ч. один - національний) та НТБ Національного технічного університету «ХПІ» (три проекти, у т. ч. один - міжнародний).

Численними окремими корпоративними проектами можна вважати: міжрегіональний міжвідомчий проект «Центрально-український кооперативний каталог» (13 учасників, координатор - Кіровоградська ОУНБ), міжрегіональний міжвідомчий проект «Корпоративна бібліотечно- інформаційна система Дніпропетровщини» (вісім учасників, координатор - Дніпропетровська ОУНБ), регіональний галузевий проект «Зведений електронний каталог корпоративної бібліотечної системи сільськогосподарських бібліотек Херсонського територіального об'єднання» (сім учасників, координатор - Наукова бібліотека Херсонського державного аграрного університету), «Регіональний освітньо-інформаційний портал бібліотек ВНЗ м. Миколаїв» (сім учасників, координатор - бібліотека Миколаївського національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова) та два окремих галузевих (медичних) міжрегіональних корпоративних проекти (по шість учасників у кожному, координатори - бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М. Пирогова та Національна наукова медична бібліотека України).

Дослідники вважають, що одним з найчисленніших загальнодержавних інтеграційних проектів останнього часу слід вважати створення порталу «Наукова періодика України» (представлено 1248 назв журналів та збірників наукових праць, координатор - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), незважаючи на те що в переважній більшості анкет цей факт не був відзначений.*

Доречно зазначити, що ті бібліотеки ВНЗ України, які користуються АБІС «ІРБІС», можуть умовно вважатися членами корпорації, яка розміщує їх електронні каталоги в мережі Інтернет за адресою: http://www.e-catalog.name.

П'ятий пункт анкети передбачав визначення рівня корпоративного об'єднання бібліотечно-інформаційного простору. Аналіз отриманих відповідей респондентів дав змогу скласти такий рейтинг рівнів:

Регіональний (та міжрегіональний) - 21 проект.

Галузевий (відомчий) - 9 проектів.

Місцевий - 7 проектів.

Державний та міжнародний - по 4 проекти.

Об'єднання зусиль бібліотечно-інформаційних центрів держави - 1.

На сьогодні найбільш поширеними формами корпоративної взаємодії бібліотек (шостий пункт анкети) учасники опитування називають: корпоративну каталогізацію, у т. ч. ретроконверсію традиційних каталогів (14); підвищення кваліфікації (14); створення інформаційних продуктів (12); віртуальну довідкову службу, МБА, ЕДД (11); кооперацію в наданні доступу (9); проектну діяльність (8); об'єднання університетських репозитаріїв (6); корпоративне комплектування, у т. ч. корпоративна передплата (5); оцифрування фондів (5); збереження фондів (4).

На жаль, конкретні хронологічні межі діяльності проектів довідатися не вдалося з причини відсутності в більшості анкет відповідей на дане запитання.

Аналіз відповідей на сьомий пункт анкети: «Як Ви вважаєте, які з форм корпоративної взаємодії на сьогодні є найбільш необхідними та перспективними?» дав змогу зробити такі висновки:

перше місце - корпоративна каталогізація (у т. ч. ретроконверсія традиційних каталогів);

друге місце - поділили порівну такі форми взаємодії: корпоративне комплектування (у т. ч. корпоративна передплата); кооперація в наданні доступу; віртуальна довідкова служба, МБА, електронна доставка документів;

третє місце - створення інформаційних продуктів;

четверте місце - поділили порівну такі форми взаємодії: об'єднання університетських репозитаріїв; підвищення кваліфікації; оцифрування;

п'яте місце - проектна бібліотечна діяльність (розробка цільових програм та проектів);

шосте місце - збереження фондів.

Надзвичайно важливим, на нашу думку, є восьмий пункт анкети - «Ваша особиста думка як голови методичного об'єднання стосовно комплексу проблем, які перешкоджають розвитку інтеграційних процесів у бібліотечно-інформаційній сфері України».

Розуміючи важливість цієї проблеми, відзначаючи значні переваги продуктивного інтеграційного середовища перед ізольованим, респонденти серед негативних факторів ефективного розвитку в даному напрямі називають (у порядку ранжування):

слабку матеріально-технічну базу;

кошти;

проблеми кадрового забезпечення;

використання різних АБІС (або їх відсутність);

несумісність форматів електронних бібліографічних записів;

відсутність