Проблемам становлення економіки України як самостійної держави присвячені такі праці 1.1. Лукінова, як: «До стратегії економічного розвитку України в умовах незалежності» (1991), «Экономическая стратегия Украины в контексте мирового процесса» (1992), «Економічні передумови грошової реформи в Україні» (у співавторстві, 1992), «Проблемы экономической безопасности стран бывшего СССР в свете процессов, происходящих в современном мире» (1994), «Наслідки і перспективи ринкових перетворень економіки України» (1995)14.

Теоретичні узагальнення наукових розробок 1.1. Лукінов апробовував на чисельних конференціях, завдяки чому у фонді відклалася значна кількість доповідей вченого (понад 60) з різних питань економічної науки. Цікавими для дослідників будуть доповіді останнього десятиліття, в яких піднімаються питання формування наукових основ регіонального розвитку і принципів регіональної політики, дослідження регулюючих ринкових і державних механізмів в українському агробізнесі, макроструктурних пріоритетів в економіці України і рівноправності її взаємовідносин у Європейському Союзі15. Звернувшись до вивчення цього питання ще в середині 90-х pp., вчений вважав, що забезпечення рівноправності взаємовідносин Української держави з країнами Європейського Союзу вимагає активізації політики захисту національних ринків - промислового, продовольчого і технологічного - від експансії іноземних держав; що національну біржову торгівлю треба розвивати за принципом вигоди не самих лише бірж, а перш за все товаровиробників, економічно заохочуючи їх до участі у біржовому товарообороті, щоб витіснити з ринку контрабандних посередників; звертав увагу на відстоювання прав України при укладанні міждержавних угод з країнами Євросоюзу яке мало на меті рівноправність умов зовнішньої торгівлі, щоб уникнути майже повної лібералізації імпорту в Україну і обмеження експорту її товарів. Вчений був переконаний, що зовнішньоекономічну діяльність нашої держави необхідно спрямувати не на імпорт кінцевих товарів споживання, а на створення національних виробництв за рахунок як власних, так і спільних або навіть іноземних капіталів на території своєї країни з випуском конкурентної продукції, що є економічно вигідним і забезпечує прогресивний розвиток 16.

На рівні серйозних економічних питань, від яких залежить майбутнє нашої держави, розглядав 1.1. Лукінов і проблему розвитку економічної науки та освіти в національних інтересах держави, багато уваги приділяв економічним взаємовідносинам України з Російською Федерацією 17.

Теоретичні здобутки 1.1. Лукінова у царині економічної науки були високо відзначені державою та міжнародною науковою спільнотою. Вченого нагороджено орденом «Знак Пошани» (1966), двома орденами Трудового Червоного Прапора (1971, 1977), орденом Леніна (1986) і багатьма медалями. Особисто вчений та колектив Інституту економіки НАН України, очолюваний ним протягом багатьох років, відзначені «Золотою медаллю» (1999) та «Медаллю Наполеона» (2003) Асоціації сприяння національній промисловості Франції, Золотою медаллю «Керівник Європейського співтовариства XXI століття» Міжнародної компанії «Європейські контракти з обмеженою відповідальністю» (Люксембург, 2001), «Золотою медаллю М. Д. Кондратьева» Міжнародного фонду М. Д. Кондратьева (Росія, 2001) та іншими. Також! І. Лукінов удостоєний почесної медалі Американського Біографічного Інституту (2002) та «Почесного Призу Миру» Сполученої тультурної конвенції СІЛА (2003)18.

У творчому доробку вченого вражає дар передбачення розвитку подій. У кожній своїй праці 1.1. Лукінов постає перед нами як людина саме з того суспільства знань, заради визнання характеристик якого була скликана відповідна конференція. Розглядаючи будь-яке питання, вивчаючи його причини і витоки, вчений не обмежується констатацією фактів, а завжди пропонує конкретні шляхи виходу з наявного становища. Доповнюють цей його портрет і документи, що стосуються діяльності вченого. Наведемо тільки один з багатьох прикладів. У листопаді 1996 р. в Інституті економіки НАН України було організовано спеціальний семінар для обговорення доповіді В. С. Ковальського «Методы и модели организационно- экономического управления деятельностью агрофирмы». У витязі з протоколу семінару, на якому були також присутні академіки НАН України В. М. Геєць та О. О. Бакаев, доктори економічних наук В. JT. Ревеню та Б. И. Пасхавер, по-перше, відзначено актуальність та наукову й практичну цінність здійсненого дослідження; по-друге, враховуючи отримані результати, прийнято рішення про звернення до Міністерства сільського господарства і продовольства України та до Кіровоградської облдержадміністрації щодо підтримки в практичній їх реалізації - організації експериментального підприємства, що використовуватиме нові технології і функціонуватиме в режимі взаємопов'язаного відтворювального циклу «від поля до споживача». А в третьому і четвертому пунктах дано конкретні рекомендації для успіху даного проекта - як і звідки додатково залучити кошти, як забезпечити використання новітніх технологій, в т.ч. екологічно чистих тощо 19. Однак І. І. Лукінов не обмежився формальним боком справи. Він написав особистого листа тогочасному голові Кіровоградської облдержадміністрації М. Ф. Громовому, в якому просив сприяти у вирішенні даної проблеми20.

Все наведене вище свідчить про широкі джерельні можливості особового архівного фонду І. І. Лукінова: підтверджує інформативність даних джерел у питаннях формування сучасних тенденцій економічного розвитку України, її внутрішніх та зовнішніх економічних відносин; простежується можливість їхнього використання у дослідженнях ефективної організації наукового процесу, кінцевою метою якого виступає втілення теоретичної розробки в практику повсякденного життя. Крім того, є