Директор Інституту демографії і соціальних досліджень Національної академії наук України Е. Лібанова вважає, що соціально-демографічна політика в Україні забезпечує гендерну рівність у формуванні людського потенціалу (здоров'я, освіта) і не забезпечує гендерну рівність у реалізації людського потенціалу (зайнятість, доходи) [11].

Проте, зважаючи на очевидний прогрес держави в забезпеченні паритетного становища статей, жінки України ще не мають рівних з чоловіками можливостей для участі в політичному, економічному, культурному житті країни. Усупереч усьому, що робиться в Україні для забезпечення гендерної рівності у сфері освіти і науки, залишається безліч актуальних проблем, що потребують спеціальної уваги з боку як державних структур, так і громадськості. У суспільстві ще існує гендерна нерівність. Передумовами успішного вирішення проблеми рівності жінок і чоловіків в Україні можна вважати створення відповідної соціально- економічної, матеріально-технічної та інформаційної бази для здійснення гендерної політики в Україні; введення регулярного моніторингу дотримання гендерних принципів і використовування гендерно-чутливої статистики у всіх сферах державної політики; активне залучення ЗМІ до освітлення питань формування гендерної рівності; підготовка експертів з гендерних питань і підвищення кваліфікації державних службовців у сфері гендерного аналізу; проведення інформаційних кампаній і спеціальних заходів щодо питань гендерної демократії для підвищення гендерної культури населення і формування громадської думки про відносини обох статей; створення національних і міжнародних мереж жіночих громадських організацій для обміну інформацією і досвідом.

Як свідчить гендерний контент-аналіз друкованих ЗМІ, проведений Інститутом соціології НАНУ [12], відносна сталість інформаційних рангів, які посідають матеріали гендерного спрямування у друкованих ЗМІ, свідчить про проведення певної політики локалізації цих матеріалів, як правило, у середині числа (переважно з другої по шосту сторінку друкованого видання). Зважаючи на середнє значення рангу інформаційного матеріалу та середнє значення сторінки, на якій розміщено публікації гендерного характеру, гендерний дискурс (з числа досліджуваних областей) найбільш актуалізований в Одеській області та АРК, а найменш - у Львівській, Київській та Житомирській областях. Більшість інформаційних матеріалів із гендерним контекстом «вбудовані» в соціальну тематику публікацій, хоча доволі популярними є такі включення також до розважальної, політичної та медичної тем. Найчастіше при поданні інформаційних матеріалів увага на гендерних питаннях акцентується в головній меті повідомлення, що свідчить про прийняття журналістами та редакторами питань гендерної рівності як важливої складової розвитку сучасного суспільства. Зазвичай регіональні видання дотримуються більш патріархальних поглядів на природу та соціальну роль жінок, ніж загальноукраїнські. Про це свідчить той факт, що в регіональній пресі зосереджено близько 85 % матеріалів, які безперечно підтримують сприйняття чоловіка як звичайної людини, а жінки як деякої «специфічної істоти». Подібні судження в публікаціях здебільшого розглядаються в таких напрямах: гендерні відносини і влада (26 %), проблеми соціально-трудових відносин (28 %), проблеми сімейного та родинного життя (36 %), гендерні аспекти сфер культури, освіти, науки і спорту (27 %), сексуально поведінка в гендерному контексті (27 %), меншою мірою - гендерний імідж політичних організацій (5 %). Водночас за результатами обчислення міри динамічності життєвих практик, об'єктів інформаційних матеріалів за ознаками «моральність - активність», «традиційність - емоційність», «компетентність - раціональність» образи жінок представлені у ЗМІ як образи більш активних, моральних, сучасних та раціональних членів суспільства, ніж образи чоловіків. Водночас образи чоловіків виявилися представленими як образи більш компетентних осіб, ніж образи жінок.

Обираючи певні видання, аналізуючи матеріали (абсолютно необов'язково присвячені темі жінок), бачимо ті соціальні ролі, які відводяться жінкам, те, з чого складається саме той образ жінки, який притаманний цьому суспільству (чи нав'язується йому), бачимо найбільш актуальні, «дієві», прохідні теми, питання, які турбують, і чим зайняті «уми» в сучасному українському суспільстві. Таким чином, віддзеркалюються особливості політичної культури і гендерних конфігурацій у суспільстві. Саме тут і може знайти свою нішу потенціал бібліотечних інформаційно-аналітичних структур, які покликані надавати об'єктивну інформацію з актуальних питань життя суспільства, що сприяє прийняттю оптимальних політичних чи управлінських рішень. Багато бібліотек України, розуміючи важливість досягнення гендерного паритету у вітчизняному суспільстві в контексті входження нашої держави у світове співтовариство, намагаються допомогти зацікавленим особам розібратися у сутності правових аспектів гендерної рівності, забезпеченні реальних партнерських взаємин між жінками й чоловіками, їхньої загальної відповідальності в усуненні дисбалансу в приватній та публічній сферах, утвердженні паритетних засад, що ведуть до гармонії та взаєморозуміння статей.

Але сьогодні, на жаль, діяльність бібліотек у цьому напрямі обмежується лише проведенням круглих столів за участю представників влади та зацікавлених громадських організацій, а також створенням науково-допоміжних бібліографічних покажчиків з гендерних питань, зорієнтованих на читачів різних рівнів: науковців, докторантів, аспірантів,