УДК 633.11: 631.5.530.19

Андрійченко Л.В., Качанова Т.В.

ФОРМУВАННЯ ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ ПРОДУКТИВНОСТІ М'ЯКОЇ ТА ТВЕРДОЇ ЯРОЇ ПШЕНИЦІ ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ ТА СОРТУ

Подана оцінка впливу доз мінерального живлення на формування елементів продуктивності сучасних сортів ярої пшениці при вирощуванні в умовах південного Степу України.

Ключові слова: яра пшениця, сорт, мінеральні добрива, урожайність, продуктивне кущення.

Подана оценка влияния доз минерального питания на формирование элементов продуктивности современных сортов ярой пшеницы при выращивании в условиях южной Степи Украины.

Ключевые слова: ярая пшеница, сорт, минеральные удобрения, урожайность, продуктивное кущение.

Key words: spring wheat, sort, mineral fertilizers, harvest, productivity bushiness.

Вступ. Сучасні сорти ярої пшениці мають високий потенціал урожайності (у дослідах до 50-55 ц/га, в умовах виробництва до 30-35 ц/га) при вмісті білка в зерні 14-15 % [1]. Проте реалізація цього потенціалу залежить не тільки від природно-кліматичних умов зони вирощування, а й від цілого комплексу агротехнічних факторів. Дослідженнями багатьох авторів доведено, що агротехнічні прийоми відіграють суттєву роль у забезпеченні фізіологічних процесів рослин, від них певною мірою залежить польова схожість, повнота, дружність і своєчасність сходів, формування оптимальної густоти рослин, що в результаті і позначається на продуктивності ярої пшениці [2; 3; 4; 5].

Яра пшениця порівняно з озимою характеризується значно меншим коефіцієнтом загального і особливо продуктивного кущення, останній коливається зазвичай в межах від 1,1 до 1,3 [6; 7]. Зважаючи на цей факт, створення оптимальної густоти стеблостою для ярої пшениці в посушливих умовах південного Степу набуває особливого значення. Під оптимальним стеблостоєм розуміють таку кількість продуктивних стебел на площі, яка дає повне змикання рослин і дозволяє з найбільшою ефективністю використовувати площу живлення та освітлену поверхню листків, стебел, колосків для забезпечення найвищої продуктивності фотосинтезу і формування максимального урожаю в цих умовах [8].

Науковими дослідженнями накопичено значний фактичний матеріал з питань впливу елементів агротехніки та сортів на формування густоти стеблостою і продуктивності колосу ярої пшениці [3; 6; 9]. Відмінність наших досліджень полягає в тому, що подається характеристика розвитку елементів продуктивності в розрізі досліджуваних варіантів удобрення на сучасному сортовому матеріалі для умов чорноземів південних степової зони України.

Матеріал і методика досліджень. Дослідження проводили на землях Миколаївського інституту агропромислового виробництва УААН, які представлено чорноземами південними на карбонатному лесі. Потужність гумусового горизонту - 30 см, кислотність близька до нейтральної (рН 6,8). Наявність гумусу в орному шарі ґрунту - 2,92 %. Площа облікової ділянки - 25 м2, повторність чотириразова. Об'єктами трирічного (2004-2006 рр.) вивчення слугували сорти м'якої (Харківська 26, Харківська 30) та твердої (Харківська 27, Чадо) ярої пшениці. Агротехніка в досліді - загальноприйнята для південного Степу України. Попередник - озимий ячмінь. Сівбу проводили рядковим способом сівалкою СН-16 за настання фізичної стиглості ґрунту, нормою висіву насіння 4,5 млн шт./га. З добрив у досліді застосовували аміачну селітру (Ы - 34 %), амофос (Ы - 12 %, Р2О5 - 52 %) і суперфосфат простий (Р2О5 - 19 %), які вносили згідно зі схемою досліду вручну під передпосівну культивацію. Схема досліду передбачала вивчення п'ятьох варіантів удобрення: 1) без добрив (контроль); 2) N50; 3) N50 Рбо; 4) N90 Рбо; 5) N90 Р90.

При плануванні і проведенні досліджень керувались загальноприйнятими методичними вказівками та посібниками. Всі досліди розміщували систематичним методом в чотириразовій повторності. Облікова площа ділянок варіантів останнього порядку - 25 м2. Густоту стояння рослин пшениці визначали в період повних сходів та перед збиранням врожаю шляхом суцільного підрахунку рослин вздовж фіксованих ділянок (метод пробних майданчиків). Облік врожаю проводили методом суцільного обмолоту всієї площі облікової ділянки комбайном 8атро-130 (пряме комбайнування) за повної стиглості зерна. Бункерний врожай з кожної ділянки зважували безпосередньо у полі, а після зважування відбирали середні зразки по 1 кг. Врожайність зерна визначали після його очищення та перерахунку на стандартну 14 % вологість, визначену термостатно-ваговим методом. Достовірність одержаних даних оцінювали за показниками найменшої істотної різниці (НІР).

Результати досліджень. Одним з важливих складових продуктивності рослини є кількість продуктивних стебел на рослину (коефіцієнт про

Підрахунки показали, що сорти м'якої ярої пшениці формували більшу кількість продуктивних стебел - 527-548 шт/м2 (у середньому за фонами удобрення залежно від сорту), за цим показником, вони мали суттєву перевагу над сортами твердої пшениці - на 14,4 %.

Значний вплив на формування продуктивних стебел ярої пшениці у рослин мав рівень мінерального живлення. Особливо відчутним було зростання цього показника за внесення добрив у дуктивного кущення) [4; 5]. Нами встановлено, що на інтенсивність кущення ярої пшениці суттєво вплинув фактор ботанічного виду і рівень мінерального живлення. Так, здатність до кущення у сортів м' якої пшениці була помітно вищою порівняно із сортами твердої пшениці. Коефіцієнт продуктивного кущення у м' яких сортів у середньому, за фонами живлення, складав 1,35-1,39, у твердих сортів - 1,15-1,19 залежно від сорту. Таким чином, сорти м'якої пшениці переважали за цією ознакою сорти твердої ярої пшениці у середньому на 15 %. У межах ботанічних видів сортові відмінності за цією ознакою виявилися малозначущими.

Рівень мінерального живлення також впливав на коефіцієнт продуктивного кущення - на фонах та він досягав свого максимального

значення (1,33-1,35 у середньому за сортами). За силою впливу на коефіцієнт продуктивного