У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





[2.-С.38-40; 17.-С.151-152]. У Новомосковському повіті, в с. Орловщині записалось до Вільного Козацтва 50 осіб.

Отже в серпні-вересні 1917 р. на Катеринославщині почали формуватися перші організації УВК, але вони не мали чіткої організаційної структури, правової бази, певної політичної позиції. Тому процес формування продовжився в наступні місяці.

Вільнокозацький рух у жовтні-листопаді 1917 р. на Півдні України розгортався на новому якісному рівні. Його діяльність проходила за декількома напрямками. Це поширення осередків на нові регіони й удосконалення організаційної структури, юридичне оформлення осередків і законодавче забезпечення їхньої діяльності, проведення культурно-просвітницької та ідеологічної роботи серед козаків і старшин; заснування, підготовка й озброєння військових формувань, боротьба з анархією та злочинністю, проведення бойових операцій для захисту державності України.

Поширення організаційної мережі найбільш бурхливо відбувалося на Катеринославщині. На початок жовтня 1917 р. осередки Вільного Козацтва існували в Олександрівському та Катеринославському повітах. У грудні організації Вільного Козацтва були створені в усіх восьми повітах губернії. 5 жовтня 1917 р. в Павлограді відбулось засідання повітового виконавчого комітету.

Від імені Української Повітової ради виступав Благонадежин, який указав на необхідність заснування "Вільного Козацтва" і сказав: "...що тоді лише буде вповні переведений в життя принцип державної демократизації, коли сам народ буде безпосередньо брати участь у адміністративнім житті. На думку промовця, розумно організована самодіяльність широких народних мас дасть найкращі наслідки" [27]. Питання про організацію Вільного Козацтва було підтримано виконавчим комітетом. Була затверджена резолюція, запропонована членом Української повітової ради Кизимом: "...Павлоградський Повітовий Виконавчий Комітет, вислухавши доклади представників від Української Ради Кизими і Благонадежина, ухвалив: запропонувати всім Волосним Земствам, аби по селах було засноване "Вільне Козацтво". Заснування козацтва повинно бути в контакті з Українським військовим Генеральним Комітетом. Для цього вибрати із нашого складу комісію. Комісії доручено також ввійти в зв'язки з Генеральним Комітетом". До комісії було обрано Благонадежина, Селіванського, Корнієнка, Маркина, Швеця та Кизиму. Комісія вирішила послати 6 жовтня до Києва за літературою в справі організації "Вільного Козацтва" Корнієнка. "...Крім того, цьому товаришу доручено поклопотати перед Українським Генеральним Військовим Комітетом, аби він прислав до Павлограда спеціального інструктора до організації "вільного козацтва" [27]. Подібно процес становлення осередків Вільного Козацтва відбувався і в інших місцевостях губернії. До сотні у Павлограді вступило більше 100 осіб.

У другій половині жовтня відбувся з'їзд "Вільного Козацтва" Новомосковського повіту. Обирається Військова рада на чолі з отаманом Сторублем (український есер). З'їзд маніфестує свою прихильність до Центральної Ради і просить київського комісара видати зброю [2.- С.38-40; 28]. На допомогу місцевим силам прибули організатори "Вільного Козацтва" з Одеси, які відвідали ряд сіл Новомосковського повіту. Вони закладають курінь в с. Орловщині. До нього записалось 50 осіб. 8 жовтня утворюється "Вільне козацтво" в с. Одинівці (числом 40 осіб.), Кам'янці, Підгородньому, Огріні. В Амур-Н.-Дніпровському начальник міліції Чорнобай організував кінний загін "Вільного Козацтва" чисельністю 60 осіб [2.-С.38].

Газета "Селянська спілка" від 7 жовтня 1917 р. повідомляла: "В Слав'яносербському повіті (Катеринославщина) три волості постановили негайно заводити вільне козацтво, бо без нього нема людям життя" [29]. У Слов'яносербському повіті організатором козацтва був І. Малашко. У Луганську він сформував робітничий полк Вільного козацтва чисельністю 800 осіб [9.-С.20-23; 30.- С.41].

11 листопада у Бахмуті відбулося українське свято з приводу сформування українського військового куреня. Командиром куреня був підосавул Дубовик. Чисельність частини 800 козаків і старшин. Після молебні голова Української повітової ради р.І.Ляшенко підніс козакам прапори, звернувся до них з такою промовою: "...Шановні брати вільні козаки України! Даю вам цього прапора рукою українського народу повіту, од якого я є представник. Ви повинні дати обіцянку, що ви будете виконувати тільки те, чого бажає народ і вимагає Українська Центральна Рада. Я покладаю надію, що ви збережете на Україні спокій і лад". Свято закінчилось парадом і мітингом [31].

У Верхньодніпровському повіті сотні Вільного Козацтва були закладені у повітовому містечку та селах Лозоватці (до 50 козаків), Криничках, Покровському, де знаходилась остання Запорозька Січ. Організаційна мережа поширилась на містечка Саксагань, Гуляй Поле. В останньому до лав Вільного козацтва вступило 280 козаків [2.-С.40-41; 14.-С.81-82].

Помітну роль у формуванні осередків відіграла "Селянська Спілка" та Губернська Рада Селянських Депутатів. Так газета повідомляла: "Спілка організує "вільне козацтво" для защити сел від безпорядків. Необхідно щоби вільне козацтво організувалося повсюду... Се буде народним військом, вибраним всіма, рівним і таємним голосуванням. І знову, як настане демобілізація армії, "вільне козацтво" поставе собі задачею охорону людей і їх імуществ..." [32].

Кількісне зростання організації продовжувалось у губернському центрі. Запис до Вільного Козацтва у Катеринославі відбувався в Катеринославській міській управі, у військовому відділі у Г. Воробйова (Г. Горобця), в бюро УСДРП залізничників на вокзалі й у Третяка в помешканні "Селянської Спілки" (Успенська площа) [33]. Для юридичного оформлення вільнокозацького руху на Катеринославщині важливу роль відігравав "Статут робітничої організації "Вільне Козацтво". На виконання рішення Першого Всеукраїнського козацького з'їзду він був затверджений і опублікований 28 жовтня 1917 р.

"Статут", прийнятий у Катеринославі, взяв за основу принципи, розроблені Іваном Луценком і прийняті на з'їзді. Але у багатьох положеннях він не співпадав з "Статутом", прийнятим 13 листопада 1917 р. Центральною Радою. Відмінними були положення про завдання Вільного Козацтва та членство


Сторінки: 1 2 3 4 5