Крім того, на відзнаку подій грудневого повстання 1905 року у місті на п'яти будівлях були встановлені меморіальні дошки - на будинку № 12 по вулиці Барикадній, де відбувалися засідання страйкового комітету і комітету по керівництву збройним повстанням, на будинку № 30 тієї ж вулиці, де також знаходилося керівництво повстанням. Будинок № 1 по вулиці Артема був позначений як місце, де відбувся напад козаків на робітничу демонстрацію. Із будинку № 6 по вулиці К. Лібкнехта була кинута перша бомба в царські війська. У Палаці праці розташовувалася самооборона проти організованого чорною сотнею єврейського погрому. Співробітниками музею революції були встановлені місця розташування арештантських приміщень, друкарні Олександрівської організації РСДРП(б), бойових сутичок революційних матросів з гайдамаками, залу, проводилася перша загальноміська конференція комсомолу та інші об'єкти недавньої історії міста Запоріжжя [40]. На сторінках місцевих газет "Червоне Запоріжжя" і "Большевик Запорожья" у другій половині 30-х - на початку 40-х років музейні співробітники та науковці обласного лекторію друкували нариси з історії міста і Запорозького краю.

Частина статей була присвячена визначним історичним датам історії міста - 130 річчю отримання Олександрівськом статусу повітового міста [41] та 170-річчю заснування Запоріжжя [42]. У декількох нарисах з'ясовувалося перебування О.С. Пушкіна в Олександрівську [43].

Напередодні війни готувалося до друку двотомне видання "Визначні місця України", де окремий розділ відводився Запорізькій області. Авторський колектив, який працював над історією міста Запоріжжя, влаштовував зустрічі із старожилами міста, учасниками та свідками перших страйків і барикадних боїв 1905 року [44].

Відповідну роль в ознайомленні жителів міста із історичним минулим держави та Запорозького краю відігравали архів та лекторій. На початку 40-х років історичний архів нараховував близько 300 тис. одиниць збереження. У фондах знаходилися документи Олександрівської міської ратуші, ревізькі списки, матеріали розподілу панської землі тощо. Співробітники архіву час від часу готували різноманітні тематичні виставки документів, які охоплювали відповідні періоди історії рідного краю [45]. На початку липня 1938 року у Запоріжжі було відкрито другий на Україні постійний лекторій. Для масового обслуговування лекціями робітників та робітничих селищ запрошувалися Герой Радянського Союзу льотчик М. Громов, письменники О. Толстой, О. Новіков-Прибой та інші [46].

Готуючись до участі у міжнародній Нью-Йоркській виставці, українська студія "Союзкінохроніки" випустила ряд документальних стрічок, які повинні були демонструватися в радянському павільйоні. Фільм "Нове Запоріжжя" знайомив глядача з історичним минулим - Запорозькою Січчю і сьогоденням міста - гідроелектростанцією ім. В.Леніна, мешканцями нового Запоріжжя, роботою стахановців найпотужнішого в країні листопрокатного стану та іншими сюжетами [47].

У міжвоєнний період у місті було встановлено декілька пам'ятників, присвячених політичним і літературним діячам, історичним подіям тощо. На заводі "Комунар" та біля клубу паровозоремонтного заводу були зведені бетонні пам'ятники вождю партії більшовиків В. Леніну, біля навчального корпусу педагогічного інституту - пам'ятник Кобзареві - Т. Шевченку. Для спорудження монумента на площі Свободи пропонувалося, щоб кожний член профспілки пожертвував від 50 копійок до одного карбованця [48].

Отже, протягом 20 - 30-х років ХХ століття мешканці Запоріжжя мали можливість за допомогою різноманітних музеїв, науково-освітніх закладів, засобів масової інформації знайомитися з історичним минулим та трудовими звершеннями Батьківщини і краю.

Джерела та література

Чернявський Д. Яків Павлович Новицький // Україна. - 1926. - Кн. 1.

Открытие музея // Красное Запорожье. - 1922. - 1 июня.

Архипова Л.Н. Запорожский областной краеведческий музей: прошлое и настоящее // Музейний вісник. Науково-теоретичний щорічник. - Запоріжжя, 2001. - Вип. 1.

Новицкий Я. Окружной музей нуждается в помощи // Красное Запорожье. - 1923. - 2 сентября.

Державний архів Запорізької області. - Ф. Р-566. - Оп. 1. - Спр. 15.

Мосенко Ф. В Запорожском музее // Красное Запорожье. - 1923. - 16 октября.

Мірущенко О. Діяльність Я.П. Новицького з комплектування музейних колекцій // Матеріали Перших Новицьких читань. 24 жовтня 2002 р. - Запоріжжя, 2002.

Открытие Музея Революции // Красное Запорожье. - 1927. - 6 ноября.

Музей Революції задихається в невеликих кімнатках // Красное Запорожье. - 1929. - 12 марта.

Про що розповідає щоденник музею // Красное Запорожье. - 1929. - 9 марта.

Наблизити Музей Революції до широких мас трудящих // Червоне Запоріжжя. - 1934. - 3 січня.

Санитарный музей // Красное Запорожье. - 1923. - 2 сентября.

Музей краеведения // Красное Запорожье. - 1927. - 6 мая.

Рудинський М. Археологічна розвідка на Дніпрельстані// Дніпропетровський] краєвий іст.-археол. музей. Збірник. - Дніпропетровськ, 1929. - Т. 1.

Смолічев П. Археологічні розкопки на терені Дніпрельстану, в с. Кічкасі, Запорізької округи, у вересні - жовтні р. 1927 // Дніпропетровський] краєвий іст.-археол. музей. Збірник. - Дніпропетровськ, 1929. - Т. 1.

Археологи огорчены // Красное Запорожье. - 1927. - 26 июня.

Українське козацтво. Мала енциклопедія. - К.; Запоріжжя, 2002.

Допоможемо цінному культурному закладу: Науково-історичний музей на Дніпрельстані // Червоне Запоріжжя. - 1930. - 11 січня.

Государственный Музей Днепровского Строительства // Хроника Днепростроя. - 1932. - № 27-28.

Музей Дніпробуду має стати найкращим на Україні // Червоне Запоріжжя. - 1935. - 18 листопада.

В музеї Дніпробуду // Червоне Запоріжжя. - 1936. - 3 серпня.

Дупак В. Попасть в музей можно, не "влипнув в историю" // Улица Заречная. - 2001.