Не залишився поза увагою дослідника і українсько-польський конфлікт 1768-1769 рр. Особливу увагу Г.Ю. Храбана привертала тема гайдамацького руху на Україні. Тридцятилітня праця над цією проблематикою увінчалася глибоким дослідженням повстання 1768 року.

Селянське повстання 1768-1769, що вибухнуло на Правобережній Україні не було «білою плямою» в історії. Але багаторічна кропітка робота автора над архівним матеріалом та зі ставленням його з уже відомою літературою по цій темі переконала Григорія Юхимовича в тому, що ця проблема потребує поглибленої розробки. Дослідник поставив собі за мету дати найдокладніший, по можливості повний, всебічний виклад перебігу досліджуваних подій; на основі документів, значна частина яких вперше вводиться до наукового вжитку, спростувати вигадки, перекручення, фактичні помилки.

Аналізуючи умови, що склалися у 60-ті роки XVIII ст., дослідник вказує на те, що в цей час ускладнюються міжнародні відносини. В 1764 р. польський трон зайняв Станіслав Август Понятовський, який відразу ж розпочав запровадження прогресивних реформ. Проти них виступили як реакційна польська олігархія, так і уряди Австрії, Прусії, Росії. З містечка Бара на Поділлі пролунав заклик створеної 18 лютого найреакційнішим угрупуванням магнатів конфедерації до всіх шляхтичів-католиків - рятувати католицьку віру та шляхетські свободи від дисидентів, короля та Росії.

Повстання було настільки масштабним, що для його придушення було розподілено між польськими військами, які карали ув'язнених повстанців та беззахисних селян, та царизмом, який узяв на себе знищення повстанських вогнищ.

Селянське повстання 1768-1769 рр. зазнало поразки і не досягло своїх цілей. Але боротьба не була марною. Воно стало складовою ланкою селянського руху в Європі в другій половині XVIII ст., повстання стало елементом загальноєвропейської історії, набуло великого міжнародного значення, справивши, зокрема, політичний вплив на становище в Польщі. До 1793 року, тобто до другого поділу Польщі, Правобережна Україна залишалася тим вогнищем у Речі Посполитій, яке запалювало до бунту польських селян, спонукало прогресивну польську громадськість до створення публікацій антикріпосницького характеру. Тому повстання, як вважав Г.Ю. Храбан, розпочате в 1768 р. під проводом Максима Залізняка і продовжене його соратниками до травня 1769 р., по праву зайняло помітне місце не тільки у вітчизняній, але і у всесвітній історії.

Це лише після проголошення незалежності України почався фронтальний перегляд української історії. На те були об'єктивні причини, оскільки історія - це все-таки наука, і їй необхідно позбавлятися від міфологічних нашарувань часу. Були і суб'єктивні підстави, адже будь-яка, навіть Українська держава має потребу для виправдання свого існування в легендах і міфах. Цілком логічно, що на суб'єктивному рівні відбувається заміна старих міфів новими. І якщо на рівні наукових дебатів, шкільних і вузівських програм схема української історії вже давно переглянута, то в мікромасштабі місцевої історії, на рівні окремих міст і сіл це питання тільки зараз висувається на перший план. Випереджуючи час, ще за радянської доби Г.Ю. Храбан, будучи високопрофесійним дослідником, вивчав історію України та рідного краю як невід'ємну складову загальноєвропейського та світового історичного процесу.

Джерела та література

Державний архів Черкаської області (далі - ДАЧО). - Ф.Р-5624. - Оп.1. - Од. зб.152. - 79 арк.

ДАЧО. - Ф.Р-5625. - Оп.1. - Од. зб.492. - 342 арк.

ДАЧО. - Ф.Р-5624. - Оп.1. - Од. зб.68. - 60 арк.

ДАЧО. - Ф.Р-5624. - Оп.1. - Од. зб.69. - 9 арк.

ДАЧО. - Ф.Р-5624. - Оп.1. - Од. зб.70. - 93 арк.

Храбан Г.Ю. Земля стародавньої цивілізації / Г.Ю. Храбан // Черкаська правда. - 1970. - 9 жовтня. - С. 4.

Храбан Г.Ю. Нові матеріали до історії Умані / Г.Ю. Храбан // Наукові записки Уманського краєзнавчого музею / Редакційна колегія: М.О. Дзевановська, С.М. Репецький, Г.Ю. Храбан (відповід. редактор).- Умань, 1959. - Випуск перший. - С. 54-95.

Храбан Г.Ю. Про час заснування міста Умані / Г.Ю. Храбан // Уманська зоря. - 1962. - 18 вересня. - С. 4.

ДАЧО. - Ф.Р-5624. - Оп.1. - Од. зб.79. - 66 арк.

Храбан Г.Ю. Навіки разом / Г.Ю. Храбан // Уманська зоря. - 1978. - 28 листопада. - С. 4.

Храбан Г.Ю. Трагічне 300-річчя / Г.Ю. Храбан // Уманська зоря. - 1974. - 20 серпня. - С. 4.

Сокирская В. В. Европейский контекст краеведческих исследований Г.Е. Храбана

Проанализированы научные исследования Г.Е. Храбана в контексте влияния народов, заселявших территорию Европы в разные эпохи, на историю Украины. Доказано, что Г.Е. Храбан, будучи высокопрофессиональным исследователем, изучал историю Украины вообще и историю Уманщины в частности как неотъемлемую часть общеевропейского и мирового исторического процесса. Ключевые слова: Европа, общеевропейский исторический процесс, история Украины, Г.Е. Храбан.

Sokyrska V. V. European context of local lore study of G.Yu. Hraban

G.Yu. Hraban's scientific exploration in the context of Europe inhabitants influence in different periods on the history of Ukraine is analyzed in the article. It is proved that G.Yu. Hraban, being highly professional researcher, studied the history of Ukraine in general and the history of Uman region in particular as an integral part of European and world historical process.

Key words: Europe, European historical process, the history of Ukraine, G.Yu. Hraban.