ЖИТТЄВИЙ РІВЕНЬ НАСЕЛЕННЯ КРАЇН СНД продовжує лишатися досить низьким. Наростання економічної кризи, порушення механізмів соціального захисту призвели до подальшого зубожіння більшої частини населення СНД. Нерегульованість багатьох процесів підприємницької діяльності мало наслідком появу в суспільстві групи людей з високим рівнем прибутків і зубожіння значної частини населення. Майнова поляріизація суспільства на дві верстви найбіднішу й найбагатшу ось одна з рис. що визначає рівень достатку населен ня країн СНД. Зростає безробіття. Житлова проблема про довжує лишатись нерозв'язаною. В результаті в суспіль стві посилюється напруженість.

МІЖНАЦІОНАЛЬНІ ТА МІЖРЕГІОНАЛЬНІ КОН ФЛІКТИ. Створення СНД не означало розв'язання про блем міжнаціональних відносин, які загострились в ос танні роки перебудови (тільки протягом 1988-199] рр. на території колишнього СРСР відбулося 150 міжнаціо нальних конфліктів, які супроводжувались численними людськими жертвами). "Гарячими точками" СНД лиша ються Нагірний Карабах, район Придністров'я, Абхазія, Чечня, Таджикистан. У травні 1992 р. в Ташкенті 6 країн СНД підписали угоду про колективну безпеку, до якої в

1993 р. приєднались Білорусь, Грузія, Азербайджан. Проте посередницьку місію в районах міжнаціональних конфліктів фактично виконують російські війська, підтри муючи іноді ті сили, які прагнуть захопити владу і відпові дають політичним інтересам Росії. Так було, наприклад, у Таджикистані, Чечні, Придністров'ї. Часто перебування російських військ на території республік колишнього СРСР було джерелом напруженості та розгортання національних рухів. Однією із суттєвих проблем в ряді країн СНД та в країнах - колишніх радянських республіках, що не входять до СНД, є проблема російськомовного та російськоетнічного населення. Так, в прибалтійських рес-публіках це населення позбавлене громадянських прав. Політика дерусифікації та факти дискримінації російсь комовного населення у колишніх республіках СРСР спри чинилися до міграції росіян до Росії.

ПОЛІТИЧНІ ПРАВА ТА СВОБОДИ ПРАВА ЛЮДИНИ. За даними експертної оцінки 00Н, на середину

1994 р. в усіх країнах СНД, а також у Прибалтиці, порушувалася свобода слова та преси. Протягом 1994 р. опозиційні видання та незалежні радіостанції були закриті в Білорусі, Молдові.

Правовий захист прав особи і громадянина лишається актуальним питанням для всіх країн СНД та республік колишнього СРСР.

ВІДНОСИНИ ІЗ ЗАРУБІЖНИМИ ПАРТНЕРАМИ. По ступово між країнами СНД та міжнародним співтовариством починають налагоджуватись відносини партнерства та співробітництва. Основою їх стає прагнення країн СНД реформувати свою економіку, заручившись підтримкою найбільш розвинутих країн Європи, Америки, Азії. Проте ці відносини ще часто продовжують лишатися на рівні політичних декларацій та маломасштабних торгових договорів. Основна причина прохолодного

148

ставлення розвинутих країн міжнародного співтовариства до країн СНД є політична нестабільність в останніх, відсутність правової бази захисту іноземних інвестицій в їхній економіці. У більшості випадків країни СНД перебувають у сфері впливу Росії, яка продовжує бути їх основним міжнародним партнером.

ПІДСУМКИ. 1991 рік має всі шанси увійти в історію як рік кінця експерименту, розпочатого в жовтні 1917 р., що в 1922 р. привів до утворення СРСР, який протягом 70 років був фактичним спадкоємцем царської Росії й породив ще більші проблеми, розв'язання яких призвело до його краху. Ситуацію, що на сьогодні існує в країнах СНД, можна схарактеризувати -як ситуацію перехідного періоду, коли ще не визначились політичні форми, модель економічного стану, взаємовідносини країн СНД зі світовим співтовариством, роль Співдружності у міжна родних відносинах. Але головним історичним підсумком є те, що повернення до старої радянської моделі вже не можливе.