Вважаючи повстання передчасним, Ленін доклав усіх зусиль, щоб направити виступ у мирне русло і тим самим відвернути удар владних структур від більшовицької партії, як організатора заколоту. 4

31

липня було організовано мирну демонстрацію під гаслом "Вся влада Радам!". Уряд вдався до рішучих дій: демонстрацію було розігнано кулеметним вогнем. Двовладдя в Росії скінчилось. Більшовиків було засуджено як шпигунів Німеччини і зрадників інтересів революції.

Після ліквідації двовладдя був сформований новий склад Тимчасового уряду на чолі з О.Керенським, який було оголошено "урядом порятунку революції".

Внутрішньополітичне становище в країні продовжувало ускладнюватись, соціальна напруга наростати. Такою ситуацією прагнули скористатись як крайні праві сили, що вбачали вихід з такого становища у встановленні диктатури військових, так і крайні ліві сили. На своєму VI з'їзді більшовики взяли курс на підготовку збройного повстання з метою повалення Тимчасового уряду і захоплення політичної влади. Криза в країні продовжувала наростати. Заколот генерала Кормлова (серпень 1917 року) Поразки на фронті; розгул анархії в країні та насилля;

самочинне захоплення землі селянами; зростання виступів робітників; вимоги надання автономії Україні, незалежності Фінляндії та Польщі; радикалізація армії; катастрофічний спад виробництва;

зростання цін, інфляція; зростання впливу більшовиків; параліч державного управління - все це схиляло правлячі кола до встановлення влади "сильної руки" -диктатури.

Серед політичних партій, які прагнули цього, були кадети. Союз земельних власників, Всеросійський союз торгівлі і промисловості, військові і т. д.

На зустрічі генералітету з Корейським йому було дано зрозуміти, що військові, в разі подальшої нерішучості Корейського, візьмуть на себе управління державою.

У серпні 1917 р. у Москві проходила нарада представників промислово-фінансових кіл. На неї генерал Корнілов надіслав свій проект пропозицій по наведенню порядку в Росії: встановлення воєнного стану і введення смертної кари в тилу.

Корейський розумів, що такі дії уряду можуть призвести до розриву з Петроградською Радою, а тому він не поспішав виконувати рекомендації генерала.

10 серпня 1917 р. відбулась зустріч між Корейським і Корніловим, після якої генерал вирішив діяти самостійно.

Він надіслав ультиматум Корейському про передачу влади і віддав наказ військам наступати на Петроград.

Корейський оголосив Корнілова зрадником і закликав всі революційні сили на захист революції.

Для оборони міста створювались ревкоми, робітничі дружини (Червона Гвардія), в яких провідну роль відігравали більшовики. На захист столиці виступив гарнізон міста і кронштадтські моряки.

В результаті проведених заходів заколот було придушено. Його керівників заарештовано. Але в цей час почала наростати загроза лівого перевороту.

Жовтневий переворот в Росії.

Підготовка більшовицького перевороту Восени 1917 р. стали очевидними ознаки можливості здійснення більшовицького перевороту. З березня по листопад 1917 р. було закрито 800 підприємств, 170 тис. чоловік стали безробітними. Реальна заробітна плата порівняно з 1913 р. зменшилась в 2 рази. Зростала заборгованість країни: вона вже становила 16 млрд. золотих крб.

Погіршення становища вело до зростання невдоволення політикою уряду. Розгорталась страйкова боротьба. Ширився селянський рух. Восени 1917 р. він охопив 9/10 повітів європейської частини Росії.

За таких умов Тимчасовий уряд, щоб підняти свій авторитет, 1 вересня оголосив Росію республікою і призначив вибори в Установчі Збори. Для зміцнення виконавчої влади була створена Директорія з 5 чоловік (Корейський, Нікітін, Терещенко, адмірал Вердеровський, генерал Верховський).

14 вересня 1917 року розпочала свою роботу Демократична нарада, на якій було створено Тимчасову Раду Республіки - Передпарламент - орган, перед яким уряд був підзвітний до відкриття Установчих зборів. Був обраний новий склад уряду на чолі з Корейським-

Ленін виступив з різкою критикою такої політики соціалістичних партій. Але більшовицька фракція на нараді, яку очолював Л-Каменєв, заявила про свою готовність увійти до Передпарламенту.

Меншість на чолі з Л.Троцьким оголосила бойкот Демократичній Раді- На такі дії меншості Ленін відповів листом: "Браво, товаришу Троцький". Хоча Троцький і не підтримував позицію Леніна про необхідність повстання, він вважав, що необхідно використати П з'їзд Рад для передачі влади до рук Рад, а коли Тимчасовий уряд відхилить це рішення, його слід заарештувати.

32

Ставши 25 вересня головою Петроградської Ради робітничих і солдатських депутатів, Троцький отримав змогу широко пропагувати свої ідеї.

15 вересня відбулося засідання ЦК РСДРЩб), на яке Ленін надіслав свої листи ("Більшовики повинні взяти владу" та "Марксизм і повстання"), де висловив свої міркування про необхідність підготовки збройного повстання. Більшість ЦК відхилила вимогу Леніна про підготовку перевороту. Ленін в цей час перебував у підпіллі. Коли він зрозумів, що члени ЦК його не підтримують, то став шукати підтримки серед членів партії безпосередньо: звернувся з листами до членів найбільших більшовицьких організацій Москви та Петрограду і закликав їх: "Беріть владу негайно!", "Зволікання смерті подібно!".

5 жовтня відбулося нове засідання ЦК РСДРП(б), на якому були присутні: Каменєв, Дзержинський, Свердлов,

^окольніков, Ломов, Иоффе, Сталін, Коллонтай, Смілга, Троцький, Бубнов. Було прийнято рішення про вихід більшовиків з Передпарламенту.

Проти такого рішення проголосував один член ЦК -Каменєв. ЦК більшовиків прийняв рішення про необхідність підготовки партії до збройного повстання. Для цього було створено спеціальний орган -Політичне бюро в складі: Ульянов, Троцький, Сталін, Сокольніков, Бубнов, Каменєв, Зінов'єв.

10-го жовтня 1917 року на квартирі меншовика Суханова, дружина якого була членом більшовицької партії, відбулося чергове засідання ЦК РСДРП(б), де вже був присутній і Ленін, який виступив з доповіддю "Про поточний момент". Більшістю голосів ЦК РСДРЩб) приймає рішення про підготовку збройного повстання. Проти голосували Каменєв, Зінов'єв, які пропонували чекати рішень Установчих Зборів і-вирішити на них питання влади.

15-го та 18-го жовтня пройшли засідання ЦК РСДРП(б) за участю активу Петроградської організації,