Громадянська війна та іноземна інтервенція на території Радянської Росії.

Велике протистояння

Класове протистояння породжує громадянську війну. Нд відміну від звичайних воєн громадянська війна не має чітких меж - ні часових, ні просторових. Важко встановити визначену дату її початку, чітко провести лінію фронту. В громадянській війні на перший план завжди виходять класові інтереси, відтісняючи все інше. Громадянська війна в Радянській Росії складніше, ніж суперечність між робітниками та капіталістами, селянами та поміщиками. Вона включала в себе боротьбу соціалістичних, анархічних, демократичних, реакційно-монархічних, націоналістичних та централістських сил. Загальнолюдські цінності, такі як милосердя, гуманізм, моральність відсуваються на другий план, поступаючись місцем принципу: "Хто не з нами, той проти нас".

Громадянська війна - найбільша трагедія в історії народів колишньої Російської імперії. Ця боротьба прийняла крайні форми, несучи з собою взаємну жорстокість, терор, непримириму злобу. Заперечення минулого світу нерідко перетворювалось у заперечення всього минулого та вилилось у трагедію тих людей, які відстоювали його ідеали.

В першій половині 1918 року озброєна боротьба носила порівняно обмежений характер. З другої половини 1918 року по 1920 рік війна стала основним змістом життя країни. Противники більшовиків переслідували найрізноманітніші цілі — від "єдиної та неділимої" монархічної Росії до Росії радянської, але без комуністів. У ході громадянської війни погляди багатьох людей неодноразово змінювались.

Періодизація громадянської війни 1. жовтень 1917 р. - весна 1918 р. - основна боротьба розгорнулась з національно-визвольними рухами і окремими групами антибільшовицьких сил.

П. весна 1918 р. - кінець 1918 р.- боротьба за владу між соціалістичними партіями- Остаточне встановлення однопартійної системи і більшовицької диктатури.

ПІ- 1919-1920 рр. - боротьба з "білим рухом" та інтервенцією держав Антанти.

IV. 1921-1922 рр. - спроба розпалити пожежу світової оеволюції. Завершення війни на окраїнах колишньої Російської імперії. Придушення національно-визвольних рухів і селянських повстань.

Поняття громадянська війна в Росії включає в себе власне громадянську війну між групами населення, які відстоювали різні класові інтереси, національно-визвольну боротьбу і збройну інтервенцію 14 держав, селянську війну проти більшовицької політики "воєнного комунізму", а також проти політики білогвардійських урядів. Встановлення більшовицької диктатури У своїй партійній програмі більшовики передбачали після приходу до влади перетворити Російську імперію на державу диктатури пролетаріату. Тому з перших днів приходу до влади більшовики розпочали одночасно процес зламу старого державного апарату та створення нового.

Відразу ж після Жовтневого перевороту у Петрограді були ліквідовані Сенат, Синод, Державна рада; місцеві органи самоврядування (міські думи, земські управи) були підпорядковані Радам. А до

36

літа 1918 р. вони припинили свою діяльність, їх функції були передані Радам.

Вищим законодавчим органом влади став Всеросійський з'їзд Рад робітничих, солдатських депутатів, а між з'їздами -Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет, Він призначав Раднарком та окремих народних комісарів, мав право відмінити та змінити декрети, видані Раднаркомом. До першого ВЦВК входили 62 більшовики, 29 лівих есерів і б меншовиків-інтернаціоналістів.

Головним органом виконавчої влади став Раднарком, який до березня 1918 р. був коаліційним.

Одночасно почався процес створення і органів захисту нового режиму. 28 жовтня 1917 р. була створена робітничо-селянська міліція, 22 листопада —Всеросійська надзвичайна комісія (ВЧК), народні суди та революційний трибунал. 15 січня 1918 р. був проголошений декрет про створення Червоної Армії, яка до червня .1918р. комплектувалась на добровільних засадах. У підрозділах армії вводилась посада політкомісара. В листопаді 1918 р. була створена Рада робітничо-селянської оборони на чолі з Леніним.

До Жовтневого перевороту більшовики критикували Тимчасовий уряд за зволікання у скликанні установчих зборів У листопаді 1917 р. вибори нарешті відбулись. 3715 депутатів 412 були есери, 17 -меншовики, 16 - кадети, 183 - більшовики, 87 - інші.

На день відкриття Установчих зборів більшовики підготували "Декларацію прав трудящого та експлуатованого народу", яку на засіданні Установчих зборів проголосив Голова ВЦВК Я. Свердлов.

У цьому документі ставилась вимога перед Установчими зборами визнати перші декрети Раднаркому, а також те, що основним завданням зборів має бути встановлення засад для перебудови суспільства на соціалістичний зразок. Делегати проголосували проти Декларації. Тоді більшовицька фракція заявила, що більшість Установчих зборів - представники контрреволюції, і разом з лівими есерами залишили зал засідань.

Наступного дня червоногвардійці не допустили делегатів до залу засідань Установчих зборів, які декретом ВЦВК були розпущені. Громадськість країни в цілому залишилась байдужою до цього.

Одночасно у Петрограді проходили Ш Всеросійський з'їзд робітничих та солдатських депутатів і Ш Всеросійський з'їзд селянських депутатів. Відбулося об'єднання двох З'їздів та вибори нового ВЦВК Рад робітничих, солдатських та селянських депутатів. У результаті склалась єдина система Рад у Радянській Росії. ПІ З'їзд Рад прийняв резолюцію, згідно якої Російська Радянська Соціалістична Республіка утворювалась на основі добровільного союзу народів Росії як федерація радянських республік цих народів. Подальший хід подій показав, що процес оформлення федерації був далеко не такий, як про нього йшла мова у деклараціях та резолюціях. Національно-визвольний рух пригноблених Росією народів і утворення незалежних держав Більшовицький переворот не був сприйнятий лідерами національно-визвольних рухів пригноблених Росією народів. Це дало поштовх до утворення національно-державних утворень. Так, у Ш Універсалі Центральної Ради було проголошено створення Української Народної Республіки. У Закавказзі була утворена Закавказька Федерація. Утворилась польська. Фінська та інші держави. Про свою незалежність заявляли навіть окремі райони колишньої імперії.

Опинившись перед лицем повного розпаду колишньої Росії, більшовики вдались до рішучих дій по