педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, 1998. – 142 с.
Русова С.Ф. Вибрані педагогічні твори. – К.: Освіта, 1996. – 304 с.
Сакулина Н.П. Умственное воспитание на занятиях изобразительной деятельностью. – В кн.: Умственное воспитание дошкольника / Под ред. Н.Н.Поддьякова. – М., 1972.
Сакулина Н.П., Комарова Т.С. Изобразительная деятельность в детском саду. – М.: Просвещение, 1982. – 206 с.
Самостоятельная художественная деятельность дошкольников / Под ред. Н.А.Ветлугиной. – М.: Педагогика, 1980. – 208 с.
Сисоєва О.В. Естетичне ставлення дітей до творів живопису. – К.: Радянська школа, 1968. – 108 с.
Система естетичного виховання в дитячому садку / Під ред. Н.О.Ветлугіної. – К.: Рад. школа, 1977. – 256 с.
Сірченко О.Л. Людям на радість: Ознайомлення дошкільнят з творчістю М.Приймаченко // Дошкільне виховання. – 2004. - № 3. – С. 16-17.
Скиданова Л.Я., Сірченко Л.І. Декоративне малювання та аплікація і дитячому садку. Вид. 2-е. – К.: Радянська школа, 1981. – 64 с.; іл.
Струнинг А.М. Развитие творческого воображения дошкольников на занятиях по изобразительной деятельности. – Обнинск, 1996.
Сухомлинський В.О. Естетичне виховання: Вибрані твори. В 5-ти т. Т4. – К.: Радянська школа, 1976. – С. 369-393.
Теплов Б.М. Психологическое вопросы художественного воспитания. – М., 1947.
Федорова Р. Природа і творчість // Дошкільне виховання. – 1996. - № 2. – С. 16.
Флерина Е.А. Элементы обучения в руководстве рисованием детей 6-7 лет. – М., 1948, вып. 16.
Флерина Е.А. Изобразительное творчество детей дошкольного возраста. – М.: Учпедгиз, 1956. – 160 с.
Флерина Е.А. Эстетическое воспитание дошкольника. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. – 319 с.
Формы организации художественной деятельности дошкольников / Под ред. Н.А.Ветлугиной. – М., 1977. – 50 с.
Художественное творчество и ребенок / Под ед. Н.А.Ветлугиной. – М., 1972. – С. 3-67.
Шевчук А. Організація мистецьких видів діяльності дітей //Дошкільне виховання. – 1998. - № 1. – С. 7-9.
Шклярова М. Рисуйте в нетрадиционной технике! // Дошкольное воспитание. – 1995. - № 11. – С. 14.
Шульга Л.М. Коли оживають речі: розвиток творчих здібностей старших дошкільників на заняттях з малювання // Дошкільне виховання. – 1993. - № 6. – С. 16-17.
Додаток А
МАЛЮВАННЯ
Предметне
Змістом малюнків є реальні предмети та об'єкти довкілля. Вчити дітей пе-редавати їх характерні ознаки, зображувати з більшою точністю і деталізацією. Діти створюють образи людей, тварин, птахів, риб, дерев, транспорту, архітектурних споруд. Теми, які діти можуть реалізовувати в своїх малюнках: «Портрет мами», «Портрет тата (братика, сестрички)»; «Хлопчик», «Дівчинка», «Космонавт», «Будівельник за роботою». «Снігур», «Ластівка», «Ворона», «Карась», «Вуалехвіст», «Мечоносець», «Котик», «Собака», «Слон», «Жирафа», «Квітуче дерево», «Сосна», «Береза», «Зимове дерево». «Вантажний авто-мобіль», «Літак», «Судно», «Комбайн», «Театр», «Церква», «Палац» тощо.
Необхідно навчити дітей свідомо володіти прийомами змішування фарб і користуватися ними як засобом вираження свого уявлення про навколишній світ: при змішуванні червоної і жовтої фарби можна отримати оранжевий колір, червоної і синьої – фіолетовий, синьої і жовтої – зелений.
Ознайомити дітей з прийомами освітлення і затемнення кольору: для освітлення в білу фарбу додають трішки іншої; при затемненні до основного кольору додається небагато чорної фарби.
Прийоми доцільно продемонструвати на великому аркуші: на палітру нано-ситься пляма синього кольору, пензлик промивається і просушується об серветку, кінчиком набирається жовта фарба і змішується до отримання зеленого кольору.
При створенні художнього образу вчити дітей використовувати елементи живописних і графічних технік, які допомагають передати виразність образу.
Техніка «сухого пензля» використовується для фарбування об'єкта з шершавою поверхнею. У цій техніці використовують густу фарбу, яку наносять на поверхню сухим пензлем або патичком.
Діатипія – різноманітність монотипії. На гладеньку поверхню цупкого паперу тампоном наносять легкий шар фарби. Зверху кладуть аркуш паперу і без натиску малюють олівцем чи загостреною паличкою зображення. Дзеркально образ відображається і на картоні. На папері образ виходить кольоро-вим і має своєрідну форму.
Вітраж – на папері вощинною крейдою малюють зображення. Простір між контуром зафарбовують яскравими фарбами; можна малюнок виконати олівцем і його контур намастити клеєм із піпетки. Після висихання клею розфарбувати.
Малювання на зім'ятому папері дає можливість отримати ламані лінії, що створює враження об'ємності малюнка.
Малювання штрихом – це техніка, коли зображення виконуються не кон-турною лінією, а рядами штрихів, які можуть розміщуватися по прямій, по колу, мати різну довжину, інтенсивність, що зумовлюється характерними особливостями образу.
Акварель по-мокрому – дозволяє отримати малюнки з розмитими, нечіткими контурами, створити колірні переходи, ніжність, гармонійність колірних узгоджень. Для роботи в цій техніці цупкий папір необхідно вимочи-ти кілька днів, потім покласти на газету, складену в кілька разів, щоб вона увібрала зайву вологу.
Техніка розмивки – виконується аквареллю, коли одна фарба вливається в іншу, створюючи ефект розмитості, легкості.
Ліногравюра – на картон наклеюються вирізані із паперу зображення, потім увесь картон покривається фарбою за допомогою тампона. Поверх нього кладеться аркуш паперу, притискається рукою і круговими рухами проти-рається ложечкою. Потім папір знімається. Виходять кольорові зображення, а в місцях, де аркуш не щільно з'єднувався з картоном, проглядають штрихи, навкруги кольорових силуетів залишаються білі ореоли.
Граттаж – аркуш паперу зафарбовується різними фарбами. Після висихання натирається свічкою. В рідке мило домішують туш і покривають аркуш. Після висихання видряпується малюнок. Для отримання чорно-білих зобра-жень аркуш можна не зафарбовувати.
10. Техніка вуглиною – подібна до техніки олівця, але дає глибокий матовий чорний колір.
Сюжетне
При створенні дітьми сюжетних малюнків вчити використовувати більш складні композиційні засоби виразності, а саме:
головний об'єкт малюнка виділяти кольором, контрастним щодо інших зображень малюнка («Снігур завітав до синичок»);
передавати враження руху:
