УДК 811.161.2"373.7:821.161.2 - 1.K1 І 7.G8

Маркітантов Ю.О.

Кам 'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В ПОЕТИЧНОМУ МОВЛЕННІ ЮРІЯ КЛЕНА

У статті досліджуються способи введення фразеологічних одиниць у поетичні тексти Юрія Клена та визначається їх специфіка у ракурсі мовного світобачення автора.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, поезія, ремінісценція, субституція.

Фразеологізми завжди були невід'ємною і важливою складовою частиною в системі номінативних засобів сучасної української літературної мови. Різні за структурою та характером поєднання компонентів фразеологічні одиниці реалізують закладений у них номінативно-виражальний потенціал у процесі комунікації, основою якої, як відомо, є текст. Особливо яскравим проявом специфіки фразеологізмів є художній текст, оскільки його домінантою зажди виступає образність та естетична спрямованість. У цьому сенсі можна говорити про діалектичну єдність художнього мовлення, і, в першу чергу, поетичного, та фразеологічних одиниць, для більшості з яких образність є однією з визначальних рис.

У працях багатьох дослідників (Л. Aвксентьєвa, M. Aлефiренкa, M. Aлєксєєнкa, І. Гнатюк, В. Дідковської, І. Лєпєшева О. Літвіннікової, В. Moкiєнкa, Л. Скрипник, Л. Стоян, В. Телії, Л. Щербачук) розглядаються особливості функціонування фразеологічних одиниць у структурі художнього мовлення найрізноманітніших за стилями і напрямками письменників.

Aктуaльнiсть дослідження зумовлена потребою з'ясувати, яке місце займають фразеологічні одиниці в поетичному доробку талановитого українського поета Юрія Клена, оскільки його творчість до сьогодні залишалась поза увагою дослідників. A, як відомо, аналіз ФО з погляду їх ролі та поведінки в конкретних художньо-мовленнєвих умовах має важливе значення для розкриття властивостей та особливостей як самих фразеологічних одиниць, так і того мовленнєвого середовища, в яке їх уведено. „Широке вивчення фразеологічної варіантності та синонімії, - зауважують A.M. Mелерoвич і ВМ. Moкiєнкo, - а також всебічне дослідження стилістичного використання ФО в художній літературі та публіцистиці переконливо продемонстрували динамічний характер фразеології, її відкритість до різних структурно-семантичних змін" [4, с.3]. Крім того, вивчення цих проблем дає можливість глибше розкрити специфіку творчого методу письменника.

Mетa дослідження: з'ясувати наявність та роль фразеологізмів у художньому мовленні неординарного українського поета першої половини ХХ ст., одного із кола неокласиків Юрія Клена, поета складної долі як у сенсі людського буття, так і в своїх художньо-естетичних пошуках.

Maтерiaлoм дослідження для нас слугували знакові твори митця - поеми «Прокляті роки» та «Попіл імперій». Як стверджує Ю. Ковалів, у поемі «Прокляті роки» поет піднімається на рівень великого філософського узагальнення. A щодо поеми «Попіл імперій», то, на думку дослідника, це «широкомасштабний художній літопис історичних подій ХХ ст., що вели до краху деспотичних наддержав-«імперій». Вражає вміння поета послідовно переходити від видимого до найістотнішого у складних історико-політичних та соціально-психологічних лабіринтах історії» [3, с.19]. Значну роль у реалізації творчих задумів Ю.Клена відіграють, на наше переконання, фразеологічні одиниці.

І хоча поет вживає фразеологічний матеріал досить обережно (в середньому 1,95 ФО на 1 сторінку тексту), широта охвату структурно й семантично різнопланових одиниць вражає. Це і фразеологічні одиниці термінологічного характеру типу Чумацький Шлях, як-от: Чумацький Шлях - як срібний пояс [2, с. 139]. До речі, автор інколи його вживає у формі Молочний Шлях, що є калькою з російського Млечный Путь. Наприклад: На яблуню, на яснокору, Заліз, засів поміжрозсох. Почав з нудьги лічити зорі. А Шлях Молочний стеле Бог [2, с. 136]. В арсеналі автора й народні назви рослинного світу: Там, перепрівши у гарячих снах, Посеред вод безмовних і широких Татарське зілля пахне у ставках [2, с.118]. A6o ж народна назва автомобіля НКВС, відомого багатьом у середовищі репресованих, чорний ворон: О скільки раз по місту «чорний ворон» Шугав, зі сну хапаючи людей, Коли вставала пітьма чорним бором, Зітхаючи пащеками ночей! [2, с. 115].

Це і запозичення з латинської, давньогрецької та сучасних європейських мов: almae matris, panta rei, danse macabre, tete a tete, Nacht und Nebel, od morza do morza та ін. Наприклад: Пливуть у шумі хвиль уривки літ. їх течія несе в далеку безвість. Колись казав премудрий Геракліт, Що «Panta rei»: пробіг потік і щез він... [2, c. 132].

Вживає Юрій Клеи і фразеологізми з біблійних текстів (страшний суд [с.154]), давньоруської літератури (древо мыслено [2, с. 114]) та давньогрецьких міфів (Пандорина скринька [2, с. 141], троянський кінь [2, с.149] ). Наприклад: Йому до дна віддати треба душу, щоб він пообтинав їй рештки крил І «древо мислено» трусив, як грушу, Щоб, розкроївши скальпелем нам лоб, Він кожну думку брав під мікроскоп [2, с.114].

Демократизм поетичного мовлення Юрія Клена полягає й у тому, що для його творчої манери характерним є використання, крім загальновідомих фразеологізмів книжного походження, просторічних одиниць, як-от: Ти одяг катові лишав «на чай». В потилицю, мов грім. А потім клали, Поважно, всіх шикуючи до куп, З мистецьким хистом труп на мокрий труп [2, с. 112].

Разом з тим, вражає уміння поета застосовувати відомі літературні образи, які трансформовані через призму авторського поетичного світобачення, так звані ремінісценції. Наприклад: І зразу від шакалів чи гієн Ти геть летиш у інший час - та й баста: В середньовіччя, Грецію чи Рим, Забувши, як пахтить вітчизни дим [2, с. 122] (пор.: крилатий вислів «И дым Отечества нам сладок и