У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Міністерство охорони здоров’я України

Івано-Франківська державна медична академія

пелехан Любомир Іванович

УДК: 616.314 – 089.28 + 616 – 003.96.001.6

підвищення ефективності лікування хворих

з повною втратою зубів

14.01.22 – стоматологія

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Івано-Франківськ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Івано-Франківській державній медичній академії МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Рожко Микола Михайлович,

Івано-Франківська державна медична академія

МОЗ України, кафедра стоматології факультету

післядипломної освіти, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Покровський Марко Михайлович,

Львівський державний медичний університет

ім. Данила Галицького МОЗ України,

кафедра стоматології дитячого віку, професор кафедри

доктор медичних наук, професор

Неспрядько Валерій Петрович,

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця

МОЗ України, кафедра ортопедичної стоматології,

завідувач кафедри.

Провідна установа: Українська медична стоматологічна академія

(м.Полтава), кафедра післядипломної

освіти лікарів стоматологів-ортопедів.

Захист дисертації відбудеться “5” вересня 2003 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 при Івано-Франківській державній медичній академії (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька,2).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Івано-Франківської державної медичної академії за адресою: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька,7.

Автореферат розісланий “23” липня 2003 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д20.601.01

д.мед.н., професор ОРИНЧАК М.А.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема лікування повної відсутності зубів була і залишається однією з найважливіших та найбільш невирішених проблем в клініці ортопедичної стоматології.

Причинами повної втрати зубів частіше всього є ускладнення каріозної хвороби, захворювання тканин пародонту, травми і дуже рідко зустрічається вроджена відсутність зубів. Повна відсутність зубів у віці 40-49 років зустрічається у 1%, 50-59 років - у 5,5% і старше 60 років – у 25% обстежених. Загальна потреба в повних знімних протезах на Україні в середньому складає 8,5% населення (В.А.Лабунець, 2000).

Якщо врахувати, що знімні конструкції зубних протезів повинні заново виготовлятися через 3-4 роки, то стає очевидним зростання потреби населення в даному виді протезування (Ю.Д.Бахуринський та ін., 1999, Е.Я.Варес, 2001).

Фактично потреба населення в зубних протезах являється значно вищою тієї, яка фігурує в матеріалах, виявлених в результаті одноразового огляду. Адже значний відсоток хворих не може адаптуватися до протезів і ними зовсім не користуються і більше не звертаються до стоматолога-ортопеда, не вірячи в успіх лікування.

Ортопедичне лікування хворих при повній втраті зубів має завдання попереджувати та віддаляти на якомога довший термін наслідки втрати зубів – атрофію щелепно-лицевого скелету та зв’язаних з ним м’язів, що у кінцевому рахунку направлене на загальне оздоровлення людини, на продовження активного періоду її життя.

Жувальний апарат є складною, поліструктурною, багаторівневою системою, специфіка котрої не вичерпується особливістю складових її елементів, які безпосередньо беруть участь в пережовуванні їжі. Повноцінне ортопедичне лікування неможливе не тільки без досконалого знання структурно-функціональних особливостей кожного елементу жувального апарату, але й без правильного розуміння взаємних зв’язків цих елементів (О.М.Ряховський, 2001).

При плануванні або оцінці результатів ортопедичного лікування обмежуватися тільки оцінкою клінічної картини в ротовій порожнині недостатньо. Необхідно знати як змінюється і стан тканин протезного ложа при виникненні дефектів зубних рядів, а особливо при повній відсутності зубів. Важливим є вияснення як реагують тканини протезного ложа на відновлення оклюзійних співвідношень та висоти прикусу. Також важливим є визначення критеріїв, які обов’язково потрібно враховувати при ортопедичному лікуванні хворих з повною відсутністю зубів.

Розглядаючи жувальний апарат з позиції вивчення його основної функції, яка визначена в його назві, ми на основі даних літератури та власних досліджень вважаємо, що питання вивчення можливості покращення лікування хворих з повною відсутністю зубів є на сьогодні надзвичайно актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри стоматології факультету післядипломної освіти Івано-Франківської державної медичної академії “ Комплексні методи діагностики, профілактики та лікування стоматологічних захворювань населення Івано-Франківської області”, номер держреєстрації 0103V001013.

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих з повною відсутністю зубів з врахуванням функціонального стану жувальних м’язів на етапах ортопедичного лікування повними знімними пластинковими протезами.

Задачі дослідження:

1. Вивчити характер ускладнень з боку жувального апарату у хворих, які користуються повними знімними пластинковими протезами різний проміжок часу.

2. Вдосконалити спосіб виготовлення повних знімних пластинкових протезів.

3. Провести електроміографічне дослідження жувальних м’язів у людей з інтактними зубними рядами та з повною відсутністю зубів на основі розробленої комп’ютерної програми для аналізу електроміографічного дослідження.

4. Провести порівняння результатів клінічних досліджень у хворих, яким виготовлялися повні знімні пластинкові протези з врахуванням стану біопотенціалів жувальних м’язів і без їх врахування.

Об’єкт дослідження – 180 хворих з повною відсутністю зубів.

Предмет дослідження – функціональний стан жувальних м’язів на етапах ортопедичного лікування повними знімними пластинковими протезами.

Методи дослідження: клінічні методи обстеження хворих з повною відсутністю зубів. Визначення жувальної ефективності у хворих, яким виготовлені повні знімні пластинкові протези. Методи вивчення біопотенціалів жувальних м’язів: електроміографія максимального довільного скорочення – визначення амплітуди та частоти потенціалу дії, визначення коефіцієнту асиметрії біоелектричної активності (Ка). Проведення функціональної електроміографії – вивчення амплітуди, частоти потенціалу дії, часу біоелектричної активності (Та) та спокою (Тс), визначення коефіцієнту К жувальних м’язів, коефіцієнту типу жування (Ктж). Варіаційно – статистичний метод.

Наукова новизна отриманих результатів. Розроблена власна автоматизована комп’ютерна система на основі аналогової і цифрової інформації для обробки даних електроміографічного методу обстеження жувальних м’язів.

Дістало подальший розвиток питання про параметри біоелектричної активності жувальних м’язів у здорових людей при максимальному довільному скороченні жувальних м’язів та довільному жуванні, що доцільно використовувати в якості контрольних значень при вивченні функціонального стану нейром’язевого апарату. Встановлено основні закономірності змін амплітуди, частоти, часу біоелектричної активності та спокою, коефіцієнта асиметрії та коефіцієнта К біоелектричної активності жувальних м’язів в залежності від терміну втрати центрального співвідношення щелеп, до 6 місяців – нетривала, більше 6 місяців - тривала. Виявлено закономірності відновлення функціонального стану жувальних м’язів внаслідок лікування хворих повними знімними пластинковими протезами в залежності від методу лікування: при загальноприйнятому – незначні зміни параметрів електроміографічного дослідження, при вдосконаленому – динаміка відновлення параметрів електроміографічного дослідження напротязі 3 місяців після лікування.

Розроблено і апробовано показник “Коефіцієнт типу жування (Ктж)” – співвідношення коефіцієнтів жування м’язів правої і лівої сторони, який доцільно застосовувати як один із діагностичних критеріїв оцінки якості ортопедичного лікування.

Встановлена діагностична і прогностична цінність методів електроміографічних досліджень на етапах виготовлення повних знімних пластинкових протезів.

Вивчено і доведено при тривалому клініко-статистичному спостереженні відновлення показників амплітуди, частоти, часу біоелектричної активності та спокою, коефіцієнтів Ка і К жувальних м’язів, даних жувальних проб під впливом лікування повної відсутності зубів шляхом виготовлення повного знімного пластинкового протезу за удосконаленим методом.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження дозволяють рекомендувати вдосконалений метод із врахуванням функціонального стану жувальних м’язів на етапах виготовлення повного знімного пластинкового протезу, як ефективний та доступний.

Розроблена автоматизована комп’ютерна система обробки даних електроміографічного дослідження сприяє уніфікованому, швидкому та точному визначенні параметрів даного дослідження.

Доведена практична цінність електроміографічного дослідження біопотенціалів жувальних м’язів з аналізом результатів для вибору методу лікування і встановлення функціональної цінності виготовленого повного знімного пластинкового протезу.

Запропонована методика та програма електроміографічного дослідження впроваджені в систему практичної охорони здоров’я, так як вони нескладні у використанні, інформативні, не потребують особливої спеціальної підготовки медичного персоналу.

Впровадження результатів дослідження. Розроблені і вдосконалені методи ортопедичного лікування повної втрати зубів впроваджені в лікувальний процес стоматологічної поліклініки Івано-Франківської державної медичної академії, Івано-Франківської обласної стоматологічної поліклініки, Івано-Франківської міської стоматологічної поліклініки, районних стоматологічних поліклінік Калуша, Тисмениці, Миколаєва. Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах ортопедичної стоматології та стоматології факультету післядипломної освіти Івано-Франківської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею здобувача, виконаною під керівництвом доктора медичних наук, професора М.М.Рожка. Здобувачем особисто сформульовано мету та завдання дослідження, виконано інформаційний пошук, проведено аналіз джерел науково-медичної інформації. Здобувачем самостійно проведено підбір груп хворих, проведено їх обстеження та лікування. Визначальною є участь у виконанні електроміографічних досліджень та розрахунків, методиками якими дисертант оволодів. Здобувачем самостійно оформлено висновки та практичні рекомендації, підготовлено до публікацій матеріали за темою дисертації.

Участь здобувача при виконанні науково-дослідної роботи є визначальною і полягає у виконанні літературного огляду, проведенні електроміографічних і клінічних досліджень, статистичній обробці, аналізі отриманих результатів та формулюванні висновків.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на міжнародній конференції “Стоматологія на рубежі тисячоліття” (Одеса, 2000); науково-практичній конференції “Актуальні проблеми ортопедичної стоматології та ортодонтії” (Полтава, 2000 р.); спільному засіданні профільних кафедр стоматологічного факультету ІФДМА (Івано-Франківськ, 2001); міжнародній конференції “Вітчизняна стоматологія на рубежі століть” (Полтава, 2001); VI міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2001); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні підходи до лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань” (Івано-Франківськ, 2003); міжнародній конференції “Мікроциркуляція в морфологічному і клінічному аспектах” (Івано-Франківськ, 2003).

Дисертація апробована на міжкафедральному засіданні профільних кафедр стоматологічного факультету ІФДМА 26 березня 2003 року.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, з них 4 – у фахових журналах, рекомендованих ВАК України; дві праці – самостійно, дві – в співавторстві; 3 – у збірниках наукових праць. Отримано два деклараційних патенти України.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 139 сторінках основного друкованого тексту, складається із вступу, аналітичного огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 238 найменування (179 українською та російською мовами та 59 іноземних) і займає 26 сторінок, трьох додатків. Робота ілюстрована 35 рисунками, 24 таблицями.

Основний зміст роботи.

Матеріали та методи дослідження. Під час виконання дисертаційної роботи нами обстежено, проліковано та проведене клінічне спостереження за 210 особами, з них 120 хворих, яким було проведено ортопедичне лікування, виготовлено 154 повних знімних пластинкових протезів.

Клінічні обстеження та лікування хворих повними знімними пластинковими протезами, виготовленими як за загальноприйнятим, так і за вдосконаленим нами методом, а також пацієнтів, що становили контрольну групу (30) та протезоносіїв, що зверталися з ускладненнями від використання повних знімних пластинкових протезів, були проведені на кафедрі стоматології факультету післядипломної освіти Івано-Франківської державної медичної академії.

Вивчаючи вплив повних знімних пластинкових протезів, виготовлених за загальноприйнятою технологією, на тканини протезного ложа та поля, нами обстежено 60 хворих. В основному всі вони проживали в Івано-Франківській області. Обстеження проводилося протягом 1998-2002 років. Дані огляду заносили в спеціально розроблену карту. Вона включала в себе наступну інформацію: паспортні дані, вік, стать, професію, місце проживання, черговість протезування, кількість знімних протезів, термін користування протезами, зубна формула, прикус, методи визначення центрального співвідношення щелеп, огляд поверхневого розміщення жувальних м’язів. Особливу увагу в карті звернено на наявність захворювання СНЩС, тривалості жувального періоду, часу адаптації до пластинкового протезу та стану штучних зубів. Для діагностики використовували суб’єктивні та об’єктивні методи дослідження.

З метою вияснення переваг вдосконаленої нами методики виготовлення повних знімних пластинкових протезів під час їх експлуатації як в ранні, так і в пізні терміни нами було проведено ортопедичне лікування та подальше клінічне спостереження 120 осіб. Вони були розділені на дві групи. Першу групу складали 60 хворих, яким планувалося і було виготовлено повні знімні пластинкові протези за загальноприйнятою технологією. Другу групу складало 60 хворих, яким було виготовлено повні знімні пластинкові протези за удосконаленою технологією. Крім того було обстежено ще 30 осіб, які складали контрольну групу і мали біопотенціали жувальних м’язів в межах норми і не подавали скарг з боку зубощелепної системи, не користувалися ніякими видами зубних протезів. Відбір хворих до трьох груп проводився в однакових вікових межах (35-44 р., 45-54 р., 55-64 р., 65-74 р., 75 і > р.).

Пацієнти перебували під нашим спостереженням протягом 3-х місяців, електроміографічні показники вивчали до протезування, після фіксації протезів, через 1 та 3 місяці після протезування.

Особи контрольної групи обстежувалися в одне відвідування.

Для проведення аналізу жувальних проб та електроміографічного дослідження жувальних м’язів у хворих, яким виготовлено повні знімні пластинкові протези було поділено на дві підгрупи. Перша група розділена на підгрупу з 30 хворих, з повною відсутністю зубів, в яких на протязі тривалого часу було втрачене центральне співвідношення щелеп. Лікування всім цим хворим проводилося за загальноприйнятим методом. В другій групі виділена підгрупа з 30 хворих з повною відсутністю зубів, в яких на протязі тривалого часу було втрачене центральне співвідношення щелеп і підгрупу з 30 хворих, в яких на нетривалий час було втрачене центральне співвідношення щелеп. Лікування в цій групі хворих проводилося за удосконаленим методом.

Програма обстеження біоелектричної активності жувальних м’язів проводилася на електроміографічному комплексі ЕМГСТ-01 спільного виробництва фірми “Медікор”(Угорщина) та “РЕМА”(Україна).

Вихідний сигнал (рис.1) блоку (1) адекватний до процесу, що вловлюється і має достатню потужність для подальшої обробки. Цифрова система зчитування і обробки міограм реалізована на основі аналого-цифрового перетворювача (3), персонального комп’ютера та відповідного периферійного обладнання. Вихідний аналоговий сигнал з блоку підсилення (2) зчитується за допомогою АЦП (3), частота сканування до 0,6 МГц. Оцифрований сигнал з блоку АЦП зчитується ПЕОМ за допомогою програми, яка реалізує його обробку, запис та відображення на відеомоніторі.

Рис.1. Схематичне зображення ЕМГ комплексу та аналізуючого пристрою.

Програмне забезпечення забезпечує кілька режимів роботи:

- Динамічний режим – режим проведення експериментів. Забезпечується зчитування та цифрова фільтрація сигналу з АЦП, його відображення, коригування

тривалості експерименту та збереження результатів в файли.

- Статичний режим – режим обробки попередньо збережених результатів експериментів. Забезпечується зчитування даних з файлів, аналіз міограм та вивід результатів аналізу на монітор та друкуючий пристрій.

В основі обробки електроміографічних даних покладено застосування методу власних функцій для розпізнання жувальних рухів на міограмах.

Електроміографічне обстеження особам контрольної групи проводилося в стані спокою, максимального ізометричного скорочення жувальних м’язів, довільних жувальних рухів. Хворим, яким було виготовлено повні знімні пластинкові протези, проведене електроміографічне дослідження жувальних м’язів в стані спокою, максимального ізометричного скорочення жувальних м’язів з протезом у ротовій порожнині і без них через 1 та 3 місяці після лікування. Також була проведена функціональна електроміографія жувальних м’язів в процесі виконання довільних жувальних рухів після фіксації протезів в ротовій порожнині через 1 і 3 місяці користування ними. При ізометричному скороченні жувальних м’язів вивчалася амплітуда та частота потенціалів жувальних м’язів, коефіцієнт Ка асиметрії біоелектричної активності при довільних жувальних рухах, вивчалася амплітуда та частота біопотенціалів жувальних м’язів, час біоелектричної активності спокою, коефіцієнт К жувальних м’язів, коефіцієнт Ктж – типу жування.

Для вияснення функціональної цінності виготовлених повних знімних пластинкових протезів за загальноприйнятим та вдосконаленими методами нами було проведено жувальні проби за методом Рубінова та жувальний індекс запропонований Кондрашовим В.А.

Статистична обробка проведена за стандартними програмами Microsoft Exel.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Під нашим спостереженням було 60 осіб, які користуються повними знімними пластинковими протезами. Кількість обстежених чоловіків складала 48,33±6,45%, а жінок відповідно 51,07±6,45%. Серед груп відмічено наростання кількості обстежених, а звідси кількість хворих, яким було виготовлено повні знімні конструкції зубних протезів від групи 35-44 р.р. до групи 65-74 роки, відсоток обстежених становив відповідно 3,33%±2,32 та 41,67±6,36%. Також потрібно відмітити, що всі протезовані в групах 35-44 р.р. та 45-54 р.р. відносяться до чоловічої статі.

Розглядаючи групи пацієнтів по типу атрофії щелеп було виявлено, що найбільша кількість хворих з повною відсутністю зубів на верхній щелепі з помірною атрофією коміркового відростка, тобто ІІ тип за Шредером. Ця група складає 40,50±6,34%. Сама менша кількість хворих виявлена з атрофованою комірковою частиною нижньої щелепи у фронтальній ділянці, що складає 2,53±2,03%.

Вагомий вплив на стан протезного поля має фактор наявності в порожнині рота одного чи двох повних знімних протезів. З протезами на двох щелепах одночасно відмічено 31,67±6,01%. На верхній щелепі повні знімні протези наявні у 43,33±6,40%, на нижній щелепі у 25,00±5,59% випадків. Низький відсоток повних знімних протезів на нижній щелепі можна пояснити тим, що лікарі ортопеди стараються залишити поодинокі опори в ротовій порожнині, для кращої фіксації знімного протезу, відповідно цей протез ще є частковим знімним.

Функціональна цінність повного знімного протеза залежить і від стану штучних зубів. Від вираженості анатомічних утворів штучних зубів залежить ефективність жування, висота прикусу, стабілізація протезу. Виявлено у 40,00±6,32% обстежених локальну стертість штучних зубів. Це можна пояснити наявністю невеликої кількості зубів антагоністів або особливістю постановки штучних.

Одностороння стертість штучних зубів, що складає 28,33±5,82% є наслідком сформованої звички жування на одній із сторін, що впливає і на стан жувальних м’язів та СНЩС.

Одним із важливих проявів впливу на людський організм повного знімного протезу є наявність протезних стоматитів. У обстежених чоловіків та жінок відсоток стоматитів відповідно 17,24±7,01 та 9,68±5,31% (р>0,05). Це можна пояснити особливостями гуморального імунітету.

Важливими на наш погляд є отримані дані про конституційні особливості лицевого черепа, які необхідно враховувати при плануванні ортопедичного лікування.

Хворих з ейрипрозопічним типом обличчя, тобто широким типом відмічено 45,00±6,42% з обстежених. У цієї групи йде переважання у розвитку власне жувальних м’язів над скроневими м’язами і тип жування трансверзальний. 30,00±5,92% з обстежених належало до групи з мезопрозопічним типом обличчя. У цієї групи розвиток власне жувальних м’язів та скроневих урівноважений. Група хворих з лептопрозопічним типом обличчя склала 25,00±5,59% з обстежених. У цій групі пріоритетно розвинені скроневі м’язи і тип жування вертикальний.

Оклюзійні співвідношення, звичка жування на одній із сторін привела до того, що була відмічена асиметрія жувальних м’язів у хворих з повною відсутністю зубів. Якщо провести аналіз даних про асиметрію жувальних м’язів в середині вікових груп то виявлено, що в групі 35-44 р.р. асиметрія відмічена у всіх випадках. У групі 45-54 р.р. – 57,14±18,70%, у групі 65-74 р.р. – у 52,00±9,99% випадків. Отже, з цього можна зробити висновок, що стан жувальних м’язів є проявом однієї із реакцій організму на втрату зубів та створення нових оклюзійних співвідношень.

Немаловажне значення для визначення стану протезного поля має стан СНЩС. Нами встановлено, що у 38,33±6,28% обстежених з повними знімними пластинковими протезами відмічалося захворювання СНЩС різного характеру. Серед хворих відмічено, що чоловіки більше схильні до захворювань СНЩС ніж жінки, відповідно 44,83±9,23% до 32,26±8,40% (р>0,05).

Проведені нами дослідження показують вплив повних знімних пластинкових протезів не тільки на органи і тканини ротової порожнини, а й прилеглих ділянок, тобто протезне поле. Відмічена закономірність впливу даного виду протезів в залежності від віку, статі, виду протезування, конструкційних закономірностей. Ми вважаємо, що вплив протезу залежить від багатьох факторів і не останню роль тут відіграє конструкційна особливість повного знімного пластинкового протезу, котра не враховується по відношенні до впливу на прилеглі до ротової порожнини, тканини та органи.

Для запобігання виникнення окремих ускладнень, які виникають при протезуванні повними знімними пластинковими протезами ми спробували врахувати не тільки стан протезного ложа, але й протезного поля.

При виготовленні даного виду знімних протезів було враховано функціональний стан жувальних м’язів. На етапі визначення центрального співвідношення щелеп було проведення і зняття функціонального відбитку під контролем електроміографічного дослідження, орієнтуючись на показники амплітуди біопотенціалів дії жувальних м’язів.

Перевірка конструкції повного знімного пластинкового протезу та вже виго-товленого даного виду протезу також проводилася під контролем електроміографії.

Дослідження із застосуванням електроміографії свідчать про виражені зміни функціонального стану жувальних м’язів.

Враховуючи те, що в опублікованих роботах ряду авторів мають місце суттєві відмінності даних норм окремих показників електроміографії жувальних м’язів у людей з інтактними зубними рядами, для порівняння їх стану ми провели електроміографічне дослідження власне жувальних м’язів у практично здорових людей. В стані спокою в досліджуваних жувальних м’язах біоелектрична активність не реєструвалася. При максимальному довільному скороченні жувальних м’язів величина середньої амплітуди потенціалу дії та їх частоти відповідно: 257,23±31,27 мкВ і 154,13±23,14 Гц для лівого і 293,51±24,15 мкВ і 165,27±14,15 Гц для правого жувальних м’язів. Виявлено дане переважання амплітуди і частоти біопотенціалів електроміографії у правому жувальному м’язі – коефіцієнт асиметрії біоелектричної активності складає 1,14±0,16.

Дані амплітуди, частоти біопотенціалів жувальних м’язів та коефіцієнт Ка були різними у хворих з повною відсутністю зубів в залежності від терміну втрати центрального співвідношення щелеп.

Середня амплітуда потенціалу дії електроміографії лівого і правого жувальних м’язів була достовірно знижена відповідно до 96,15±8,34 мкВ (р<0,001) та 81,11±9,81 мкВ (р<0,001) у підгрупі хворих, у яких тривалий час було втрачене центральне співвідношення щелеп. Відмічено зниження коефіцієнту асиметрії біоелектричної активності до 0,84±0,09 (р>0,05).

У хворих з повною відсутністю зубів, в яких дана патологія відмічалася на протязі нетривалого періоду, середня амплітуда потенціалу дії електроміографії лівого і правого жувальних м’язів склала відповідно 131,15±15,42 мкВ та 119,29±12,11 мкВ (р<0,001). Коефіцієнт асиметрії склав 0,91±0,10 (р>0,05).

Знижувалася і частота потенціалу дії електроміографії, до 121,21±9,61 Гц (р>0,05) і 114,17±13,16 Гц (р<0,01) відповідно для лівого і правого жувальних м’язів у підгрупі хворих з тривалою втратою центрального співвідношення частота потенціалу дії відповідно для лівого та правого м’язів склала 124,74±17,21 Гц (р>0,05) та 118,32±12,14 Гц (р<0,05).

Отримані дані показали, що при повній втраті зубів суттєво знижуються показники амплітуди, частоти потенціалу дії, змінюється коефіцієнт Ка. Чим триваліший термін втрати центрального співвідношення, тим вище наведені показники проявляють тенденцію до зниження.

Після лікування хворих з повною відсутністю зубів і тривалою втратою центрального співвідношення щелеп шляхом виготовлення повного знімного пластинкового протезу за загальноприйнятим методом, при максимальному довільному скороченні жувальних м’язів, відмічені зміни електроміографії. В процесі користування даним видом протезів відмічено незначне збільшення амплітуди біопотенціалу дії і наростає асиметрія жувальних м’язів.

Дані амплітуди біопотнеціалу жувальних м’язів при визначенні їх без протезу в ротовій порожнині зберігаються відносно однакові через 1 та 3 місяці користування повними знімними пластинковими протезами.

У підгрупі хворих з нетривалою втратою центрального співвідношення щелеп, яким виготовлені повні знімні пластинкові протези загальноприйнятим методом показники амплітуди потенціалу дії відновлюються інтенсивніше в порівнянні з попередньо наведеною підгрупою хворих. Динаміка змін Ка у цій підгрупі наближається до норми.

При максимальному ізотонічному змиканні щелеп у підгрупі хворих з повною відсутністю зубів, у яких тривалий час було втрачене центральне співвідношення щелеп на етапах лікування яких було враховано функціональний стан жувальних м’язів, відмічені позитивні динамічні зміни електроміографічних даних.

Через 3 місяці користування даним видом протезів амплітуда збільшилась відповідно у 1,58 раз та у 2,27 раз (р<0,05)для лівого та правого жувальних м’язів, при дослідженні без протезів в ротовій порожнині. Коефіцієнт асиметрії склав 1,11±0,12 (р>0,05) через 3 місяці користування даним видом протезів. Ці дані свідчать про перебудову функціонального стану жувальних м’язів.

У хворих з повною відсутністю зубів, у яких на нетривалий час було втрачене центральне співвідношення щелеп, і яким було виготовлено повні знімні пластинкові протези за удосконаленим методом було відмічено нормалізацію показників амплітуди біопотенціалів жувальних м’язів та Ка на протязі першого місяця користування.

При електроміографічних дослідженнях за цей період амплітуда потенціалу дії лівого жувального м’язу зросла в 1,37 раз (р<0,01), а правого жувального м’язу у 1,59 раз (р<0,05) порівняно з даними до лікування. Дане дослідження, проведене без протезів в ротовій порожнині. З фіксованими протезами в ротовій порожнині амплітуда складала відповідно 204,15±15,02 мкВ та 218,14±12,94 мкВ (р<0,001) лівого та правого жувальних м’язів. Ка через 1 місяць складав відповідно 1,05±0,08 та 1,06±0,0,07 (р>0,05) для дослідження без протезу та з протезом в ротовій порожнині.

Використання методики виготовлення повного знімного пластинкового протезу з врахуванням функціонального стану жувальних м’язів привело до вираженої нормалізації даних електроміографічного дослідження при максимальному довільному скороченні жувальних м’язів.

Для подальншого вивчення функціонального стану жувальних м’язів ми провели порівняльну оцінку функціональної електроміографії, в залежності від методики лікування хворих з повною відсутністю зубів.

У хворих з тривалою втратою центрального співвідношення щелеп виявлені виражені зміни показників функціональної електроміографії жувальних м’язів, як Та, Тс і К. важливою особливістю виявлених змін показників даного дослідження є асиметрія змін величини К жувальних м’язів. Якщо зліва він зростає лише до 3,93±0,44 (р<0,001), то справа його величина становить 7,28±0,92 (р<0,001), що більше ніж в 7 разів перевищує значення цього показника правого жувального м’язу у здорових людей.

У хворих з повною відсутністю зубів, які на тривалий час втратили центральне співвідношення щелеп Та, Тс, К біопотенціалів жувальних м’язів суттєво відрізняються від норми. Через 3 місяці після лікування даної підгрупи хворих повними знімними пластинковими протезами, виготовленими загальноприйнятими методами Та зменшився на 0,03 с, а Тс збільшився на 0,03 с. Ці зміни зумовили дані показника К жувальних м’язів, які є більшими відповідно у 3,2 рази (р<0,01) та у 4,8 рази (р<0,001) для лівого і правого жувальних м’язів в порівнянні з контролем. У цій підгрупі хворих є незначні позитивні зміни функціонального стану жувальних м’язів, тому про адаптаційні зміни в функціональному стані жувальних м’язів за 3 місяці користування даними видами протезів зробити висновки неможливо.

У підгрупі хворих з нетривалою втратою центрального співвідношення щелеп, яким було виготовлено повні знімні пластинкові протези загальноприйнятим методом, дані функціональної електроміографії ближчі до даних контрольної групи. Відмічена незначна динаміка показників Та, Тс і К жувальних м’язів, що свідчить про повільне відновлення функціональних властивостей жувального апарату.

При проведенні функціональної електроміографії жувальних м’язів у підгрупі хворих з повною відсутністю зубів, у яких тривалий час було втрачене центральне співвідношення щелеп, яким виготовлено повні знімні пластинкові протези за удосконаленим методом, було відмічено позитивну динаміку електроміографічних показників.

Через 3 місяці користування даним видом протезів Та був вищим відповідно у 1,19 та 1,25 раз (р>0,05) для лівого та правого жувальних м’язів в порівнянні з Та контрольної групи. Тс за цей період був меншим відповідно у 1,12 раз та 1,28 раз (р>0,05) для лівого і правого жувальних м’язів в порівнянні з Тс контрольної групи.

Також К жувальних м’язів відповідно у 1,35 раз та у 1,6 раз (р>0,05) для лівого та правого жувальних м’язів перевищував К контрольної групи.

При проведенні функціональної електроміографії у підгрупі хворих з повною відсутністю зубів, у яких на нетривалий час було втрачене центральне співвідношення щелеп, і яким було виготовлено повні знімні пластинкові протези за удосконаленим методом, було відмічено тенденцію до нормалізації даних біопотенціалів жувальних м’язів.

За 1-ий місяць користування даним видом протезів Та був лише відповідно у 1,25 раз та у 1,28 раз (р<0,01) для лівого та правого жувальних м’язів вищим за контрольні дані Та. За цей період середнє значення Тс було коротшим у 1,36 раз (р>0,05) в порівнянні з середнім Тс контрольної групи. Через 1 місяць користування даним видом протезів К жувальних м’язів склав 1,60±0,45 (р>0,05).

У вищенаведених підгрупах хворих, які ліковані повними знімними пластинковими протезами, виготовленими за удосконаленим методом, відмічена позитивна динаміка змін показників функціональної електроміографії. Потрібно відмітити, що у підгрупі хворих, які на нетривалий час втрачали центральне співвідношення щелеп показники функціональної електроміографії вже через 1 місяць користування даним видом знімних протезів наближається до норми. У хворих з тривалою втратою центрального співвідношення щелеп, відмічена повільніша динаміка змін електроміографічних даних.

В процесі електроміографічного дослідження нами відмічено, що незалежно від методу виготовлення повного знімного пластинкового протезу у хворих в біль-шій чи меншій мірі переважає біоелектрична активність правих жувальних м’язів.

Для перевірки функціональної цінності виготовлених повних знімних пластинкових протезів нами проведено вивчення жувальних проб.

У підгрупі хворих з повною втратою зубів з нетривалим періодом втрати центрального співвідношення щелеп, яким виготовлено повні знімні пластинкові протези за удосконаленим методом через 1 місяць користування протезами на верхній щелепі час жування триваліший в 1,4 рази (р>0,05) в порівнянні з контрольною групою. У протезоносіїв з протезами на нижній щелепі цей показник триваліший в 1,8 раз (р>0,05) , а у хворих з протезами на двох щелепах час жування подовжений у 1,73 рази (р<0,05) в порівнянні з контролем.

Найвищий показник ефективності жування відмічений у хворих з повними знімними пластинковими протезами на верхній щелепі. Цей показник складає 0,72±0,09 грамів, що є у 1,14 разів (р>0,05) менше за дані контрольної групи. Найнижчі дані жувального індексу відмічені у хворих з повними знімними пластинковими протезами на нижній щелепі, вони у 2,3 рази (р>0,05) нижчі за контрольні.

Показники відрізняються від норми, але отримані дані свідчать про адаптаційні процеси при користуванні даним видом протезів.

Через 3 місяці нами відмічено скорочення часу жування в порівнянні з контролем у хворих з повними знімними пластинковими протезами на верхній щелепі у 1,2 рази (р<0,05). У хворих з повними знімними протезами на нижній щелепі та у хворих, лікованих двома повними знімними протезами одночасно, час жування перевищує норму у 1,4 рази (р<0,05) . Ефективність жування найнижча у хворих з повними знімними протезами на нижній щелепі і становить 0,74±0,09 грам, що є в 1,14 рази (р>0,05) менше за норму.

Жувальний індекс у хворих з повними знімними протезами на верхній щелепі є в 1,29 раз (р>0,05) менший, у хворих з повними знімними протезами на нижній щелепі у 1,6 раз (р<0,01) менший, у хворих на двох щелепах одночасно цей показник в 1,55 раз (р<0,05) нижчий за контрольні дані.

Відмінність даних показників від контрольних можна пояснити особливістю реакції жувального апарату на втрату зубів та появу сторонніх тіл у ротовій порожнині – базисів зубних протезів.

На особливу увагу заслуговує підгрупа хворих, у яких тривалий час втрачено центральне співвідношення щелеп і лікування яким проводилося за вдосконаленим нами методом.

Через 3 місяці користування даними протезами час жування триваліший на 3 сек., що є в 1,2 рази (р<0,05) довше за час жування в контрольній групі. У хворих з повними знімними протезами на нижній щелепі час жування триваліший у 1,46 раз (р>0,05), а в хворих з протезами на обох щелепах одночасно час жування довший у 1,4 рази (р>0,05) в порівнянні з контрольною групою. Ефективність лікування у всіх хворих наближається до норми.

Порівняння даних жувальних індексів з контрольною групою свідчить, що у хворих, з повними знімними протезами на верхній щелепі цей показник є меншим у 1,29 раз (р<0,05). У хворих з повними знімними протезами на нижній щелепі та у хворих з двома повними знімними протезами одночасно жувальний індекс є нижчим відповідно у 1,65 раз (р<0,001) та 1,55 раз (р<0,01).

Наведені дані свідчать про відновлення жувальної ефективності у хворих з тривалою втратою центрального співвідношення щелеп. Дана підгрупа хворих лікована удосконаленим методом виготовлення повних знімних пластинкових протезів, який орієнтований на відновлення функціонального стану жувальних м’язів та оклюзійних співвідношень. Про це свідчать дані часу жування, ефективності жування та жувального індексу.

Таким чином отримані результати клінічного дослідження виявили спроможність запропонованої нами методики виготовлення повних знімних пластинкових протезів покращити ефективність лікування хворих з повною відсутністю зубів. Врахування функціонального стану жувальних м’язів дає можливість не тільки досягнути підвищення ефективності ортопедичного лікування дефектів зубних рядів зубними протезами, але й вдається покращити загальний рівень здоров’я осіб з даною патологією. Цьому сприяє розроблена комп’ютерна обробка даних, яка дозволяє швидкому, об’єктивному та уніфікованому підході у вивченні біопотенціалів жувальних м’язів.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вивченні характеру ускладнень, які виникають у хворих при користуванні повними знімними пластинковими протезами, розроблено та впроваджено в практичну охорону здоров’я вдосконалений метод виготовлення повного знімного пластинкового протезу, ефективність якого підтверджена результатами клініко-статистичного спостереження.

1. Вивчення ускладнень зі сторони тканин протезного ложа при використанні повних знімних пластинкових протезів, виготовлених за загальноприйнятою технологією, викликають зміни в роботі щелепно-лицевого апарату, асиметрію жувальних м’язів, локальну стертість штучних зубів, однобічну стертість штучних зубів та протезні стоматити.

2. Комп’ютерна обробка даних електроміографічного дослідження за допомогою розробленої методики сприяє швидкій, об’єктивній та достовірній характеристиці функціонального стану жувальних м’язів. Обстеження, проведені у контрольній групі, показали, що середні значення параметрів, які характеризують біоелектричну активність власне жувальних м’язів, доцільно використати в якості контрольних значень для вивчення функціонального стану нейро-м’язевого апарату при повній втраті зубів.

3. У хворих з повною відсутністю зубів, у яких на тривалий час втрачене центральне співвідношення щелеп, амплітуда біопотенціалів жувальних м’язів у 1,36 раз нижча, частота у 1,03 рази нижча, коефіцієнт асиметрії у 1,08 раз нижчий у порівнянні з даними у хворих з нетривалою втратою центрального співвідношення щелеп при максимальному довільному скороченні жувальних м’язів. При функціональній електроміографії у хворих з повною відсутністю зубів, у яких тривалий час втрачене центральне співвідношення щелеп, амплітуда біопотенціалів жувальних м’язів у 1,08 раз нижча, частота у 1,28 раз нижча, час біоелектричної активності у 1,16 раз триваліший, час біоелектричного спокою у 1,21 раз коротший, коефіцієнт К у 1,94 рази більший у порівнянні з даними у хворих з нетривалою втратою центрального співвідношення щелеп.

4. Ортопедичне лікування хворих з повною відсутністю зубів, у яких тривалий час було втрачене центральне співвідношення щелеп, лікування яким було проведено за загальноприйнятим методом незначно сприяє відновленню показників біопотенціалів жувальних м’язів при дослідженні максимального довільного скорочення жувальних м’язів та функціональній електроміографії.

5. Ортопедичне лікування хворих з повною відсутністю зубів, у яких на тривалий час було втрачено центральне співвідношення щелеп, яким було виготовлено повні знімні пластинкові протези, з врахуванням функціонального стану жувальних м’язів, дані електроміографічного дослідження наближаються до даних електроміоргафічного дослідження контрольної групи на протязі трьох місяців після лікування.

6. За показниками клініко-статистичного дослідження доведено переваги удосконаленого методу виготовлення повних знімних пластинкових протезів хворим з повною відсутністю зубів.

Практичні рекомендації

1. При лікуванні хворих з повною відсутністю зубів повними знімними пластинковими протезами на етапах визначення центрального співвідношення щелеп та перевірки постановки зубів слід використовувати електроміографічне дослідження жувальних м’язів.

2. Обробку отриманих даних електроміографічного дослідження функціонального стану жувальних м’язів проводити за розробленою комп’ютерною програмою.

3. При лікуванні хворих з повною відсутністю зубів, у яких тривалий час було втрачене центральне співвідношення щелеп, повними знімними пластинковими протезами, необхідно враховувати функціональний стан жувальних м’язів, використовуючи вдосконалений спосіб виготовлення повних знімних пластинкових протезів.

Список опублікованих праць за темою дисертації.

1. Пелехан Л.І., Рожко М.М., Пітик М.І. ЕМГ дослідження жувальних м’язів при лікуванні повної відсутності зубів // Вісник стоматології.- Одеса.-2001.- №5.- С.212-213.

Здобувач провів обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, сформулював актуальність роботи, обговорення даних і висновки, підготував статтю до друку. Співавтори професор Рожко М.М. надав допомогу при плануванні методу дослідження, професор Пітик М.І. надав допомогу при трактуванні результатів електроміографічних досліджень.

2. Пелехан Л.І. Вплив повних знімних пластинкових протезів на тканини протезного ложа та поля // Галицький лікарський вісник.- 2001, №2.- С.53-55.

3. Пелехан Л.І. Використання електроміографічного дослідження функціонального стану жувальних м’язів в клініці ортопедичної стоматології // Галицький лікарський вісник.- 2003, №1.- С.129-131.

4. Пелехан Л.І., Рожко М.М., Палійчук І.В., Михайленко Т.М., Орнат Г.С. Удосконалення методики виготовлення повного знімного пластинкового протезу // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми ортопедичної стоматології та ортодонтії”.- Полтава, 2000.- С.98-99.

Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз літератури, оформлення статті до друку. Співавтори Рожко М.М. надав допомогу при аналізі отриманих результатів, Палійчук І.В. надав допомогу при підборі хворих, Михайленко Т.М. надала допомогу при оформленні статті, Орнат Г.С. надала допомогу при статистичній обробці даних.

5. Пелехан Л., Штурмак В., Андрійців С. Особливості протезування повними знімними пластинковими протезами // Матеріали VІ Міжнародного конгресу студентів і молодих вчених.- Тернопіль, 2002.- С.338.

Здобувачем проведено клінічне обстеження та лікування хворих, статистична обробка отриманих даних, підготовлено статтю до друку. Співавтори Штурмак В. надав допомогу при оформленні статті, Андрійців С. надав допомогу при підборі хворих.

6. Пелехан Л.І., Пітик М.І., Рожко М.М.,


Сторінки: 1 2





Наступні 7 робіт по вашій темі:

СЕЦЕСІЯ В АРХІТЕКТУРІ СТАНІСЛАВОВА КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ - Автореферат - 33 Стр.
КЛІНІКО-ПАРАКЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХРОНІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ ЗОНИ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ЇХ ЛІКУВАННЯ У ДІТЕЙ З ПАТОЛОГІЄЮ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ - Автореферат - 30 Стр.
СТАН ТА ОПТИМІЗАЦІЯ МЕРЕЖІ ЛІСОВИХ ЗАПОВІДНИХ ОБ’ЄКТІВ ЗАХОДУ УКРАЇНИ - Автореферат - 26 Стр.
Формування ціннісних орієнтацій молоді в період системної трансформації українського суспільства - Автореферат - 26 Стр.
Власне ім’я як засіб інтелектуалізації поетичного мовлення (на матеріалі поезій Ліни Костенко) - Автореферат - 27 Стр.
СТРУКТУРА МІОКАРДА ЩУРІВ ПРИ ХРОНІЧНІЙ ІНТОКСИКАЦІЇ СИМАЗИНОМ І КОРЕКЦІЇ ТИМОГЕМІНОМ - Автореферат - 28 Стр.
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ В ПОСТІНФАРКТНОМУ ПЕРІОДІ ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІПІДКОРИГУЮЧОЇ ТЕРАПІЇ ПРОТЯГОМ ШЕСТИ МІСЯЦІВ - Автореферат - 29 Стр.