ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.Н. КАРАЗІНА

УДК 338.2:631.145

ІГНАТЕНКО ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ АПК В УМОВАХ

ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 08.02.03 – організація управління, планування

та регулювання економікою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті

ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти та науки України

Науковий керівник - | доктор економічних наук, професор

Антоненко Леонід Анисимович,

Харківський національний університет

ім. В.Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки

України, професор кафедри економіки та

менеджменту

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук,

професор

Беседін Микола Олександрович,

Харківський національний аграрний університет

ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри

управління в АПК

кандидат економічних наук, професор

Андрусенко Григорій Олександрович,

Харківський регіональний інститут державного

управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач

кафедри економічної політики

Провідна установа - | Східно-Український національний університет

імені Володимира Даля, кафедра економіки

підприємства, м. Луганськ

Захист відбудеться 29 квітня 2005 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.05 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою:

61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. 3-23.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою:

61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розіслано 29 березня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.П. Третяк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження визначається значимістю підвищення економічної ефективності АПК України в умовах ринкової трансформації і не достатньою розробленістю економічною наукою концептуальних положень державного регулювання цієї галузі.

В умовах нестабільного макроекономічного середовища з появою центрів ділової активності на галузевому і регіональному рівнях ключового значення набувають: розмежування економічної самостійності товаровиробників АПК і державне регулювання економічних процесів; обґрунтування форм і методів державного регулювання на різних рівнях (центральному, обласному, районному); обґрунтування найбільш ефективних у даний час форм державної підтримки вітчизняних товаровиробників.

Ступінь наукової розробленості проблеми. Питанням розробки методології державного регулювання присвячені роботи таких відомих українських і закордонних учених – економістів, як Л. Абалкіна, І. Ансоффа, В. Бабича, Д. Бабича, С. Брю, С. Галузи, В. Гейця, М. Гуревичева, С. Дорогунцова, Б. Данілішина, А. Маршалла, С. Мочерного, І. Міхасюка, К. Макконела, І. Лукінова, М. Павловського та інших.

Окремі питання ринкової трансформації різних сфер АПК досліджені в роботах В. Амбросова, Г. Андрусенка, Л. Антоненка, М. Бесєдіна, П. Гайдуцького, В. Горкавого, Н. Демьяненка, Ф. Зинов'єва, В. Мартьянова, І. Месель-Веселяка, О. Македонського, Д. Прейгера, А. Лисецького, В. Рижкова, П. Саблука, О. Шпичака, В. Юрчішина, В. Шияна та інших. Однак широке коло питань залишається недостатньо дослідженим. Зокрема, процеси державного регулювання в умовах різноманіття форм власності і господарювання при збереженні істотних розходжень ґрунтів, зональної спеціалізації тваринництва і рослинництва, нерівномірного розміщення сировинних зон, переробних підприємств і міського населення – основних споживачів продукції сільського господарства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася в рамках планової тематики кафедри економіки і менеджменту Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Вона є складовою частиною науково-дослідної роботи "Розробка методологічних підходів трансформації системи соціально-економічних відносин в Україні", номер державної реєстрації 0190U004423.

Метою дисертаційної роботи є розробка концептуальних основ удосконалення форм і методів державного регулювання АПК.

Задачі, що випливають з цієї мети, які було поставлено і вирішено в процесі дослідження:

- уточнена економічна сутність функцій державного управління АПК в умовах ринкової трансформації;

- виявлені загальні і специфічні форми державного регулювання в розвинутих і країнах, що розвиваються;

- установлено галузеві і регіональні особливості функціонування АПК, що вимагають адекватного державного регулювання;

- розроблена класифікація факторів, що визначають зміст і форми державного регулювання АПК в умовах трансформації економіки;

- обґрунтовані концептуальні підходи до удосконалення державного регулювання з використанням системного підходу;

- розроблена схема контролю основних посадових осіб акціонерного товариства за рівнем собівартості і ціни нової продукції.

Предметом дослідження є система економічних відносин у період ринкової трансформації АПК, які регулюються державою.

Об'єктом дослідження виступають обласні, районні АПК, суб'єкти господарювання, які виробляють сільськогосподарську сировину, переробляють і реалізують її. Сполучення державного регулювання й економічної свободи досліджено на матеріалах типового для Степової зони Харківської області великого багатогалузевого ВАТ імені газети "Известия" Близнюківського району Харківської області.

Методи дослідження. З метою забезпечення вірогідності й обґрунтованості результатів дослідження був використаний широкий спектр загальнонаукових методик:

- теоретичних узагальнень і порівнянь – для розкриття змісту понятійного апарату державного регулювання економічними процесами з метою підвищення економічної ефективності АПК;

- порівняльний аналіз – при виявленні загальних і специфічних складових у моделях державного регулювання економіки України на фоні розвинутих і країн, що розвиваються;

- системний підхід – для розкриття взаємозв'язку між зовнішнім економічним середовищем і функціями підприємства з метою ув'язування функцій державного регулювання з відповідністю апарата управління ВАТ;

- метод логічного моделювання і конструювання при класифікації факторів зовнішнього і внутрішнього економічного середовища, що визначають спрямованість і динаміку економічних процесів; побудови схеми контролю по центрах відповідальності за рівнем витрат;

- кластерний аналіз – для виявлення загальних груп районів по основним показникам результатів виробництва ведучої технічної культури – цукрового буряка в контексті осмислення диференціації механізмів державного регулювання АПК;

- графічний метод – для вивчення і візуального відображення причинно-наслідкових зв'язків у досліджуваних явищах і процесах;

- соціологічного дослідження – для вивчення точок зору респондентів і експертів по темі дослідження, у якості яких залучалися працівники органів державного управління району, суб'єктів господарювання АПК і викладачів вузів.

Інші питання дисертації вивчалися з використанням традиційних для економічної науки методів досліджень.

Методологією дисертаційного дослідження є теоретичні положення сучасної економічної науки, фундаментальні розробки ведучих українських, закордонних вчених в області державного регулювання в цілому, і в АПК, зокрема, відповідні Укази Президента, постанови Верховної Ради й Уряду.

Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто автором, полягає в наступному.

Уперше:

- обґрунтована класифікація факторів, що визначають зміст і форми державного регулювання АПК в умовах трансформації економіки;

- розроблена схема контролю основних посадових осіб акціонерного товариства за рівнем собівартості і ціни нової продукції.

Удосконалено, зокрема:

- обґрунтовані концептуальні основи удосконалення планування і управління державним замовленням на основні види сільськогосподарської продукції для органів державного управління обласного і районного рівнів;

- уточнена економічна сутність функцій державного керування АПК в умовах ринкової трансформації;

- виявлені загальні і специфічні форми державного регулювання в розвинутих і постсоціалістичних країнах;

- установлені галузеві особливості функціонування АПК, що потребують адекватного державного регулювання.

Одержало подальший розвиток, зокрема:

- обґрунтовані концептуальні підходи до удосконалення державного регулювання з використанням системного підходу;

- виявлені достоїнства і недоліки внутрішньогосподарських економічних взаємин у відкритому акціонерному товаристві на другому етапі ринкового реформування аграрного сектора.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції автора, а також реалізація запропонованих концептуальних підходів удосконалення державного регулювання АПК може забезпечити диференційований підхід до вибору галузей і видів продукції.

Розроблені автором пропозиції і рекомендації щодо концептуальних підходів удосконалення державного регулювання АПК (на прикладі ВАТ Близнюківського району Харківської області) використано Головним управлінням сільського господарства і продовольства Харківської обласної державної адміністрації (Довідка про впровадження № 11/1-112 від 28.10.2004 р.).

Класифікація основних чинників, що створюють для вітчизняних товаровиробників економічне середовище і гальмують опрацювання ефективного механізму державного регулювання використана при обґрунтуванні пропозицій щодо галузевої диференціації прямої бюджетної підтримки вітчизняного товаровиробника (Довідка про впровадження Управлінням сільського господарства та продовольства Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, № 010318/01 від 24.11.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором обґрунтовані і розроблені концептуальні підходи диференційованої державної підтримки вітчизняних товаровиробників на основі виявлених розходжень собівартості, ціни реалізації і рентабельності основних видів продукції на районному й обласному рівнях. Виявлено протиріччя між системою державної підтримки розвитку вітчизняного зернового підкомплексу й отриманими кінцевими результатами. Запропоновано авторську схему контролю за здійсненням норм витрат на одиницю продукції в рамках індикативного планування і державного регулювання продовольчого ринку.

Апробація результатів роботи. В міру одержання автором власних наукових результатів, вони публікувалися в спеціальних виданнях ВАК України й інших наукових виданнях. Висновки розділів і загальний висновок, де наведено основні результати роботи з різним ступенем авторської новизни, пропозиції і рекомендації органам державного управління різних рівнів доповідалися автором на міжнародних і республіканських науково-практичних конференціях:

- усеукраїнській науково-практичній конференції "Економічні проблеми розвитку регіонів і підприємств на початку ХХІ століття" (Полтава, 22-23 листопада 2001 р.);

- третій міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми науки й освіти" (Ужгород, 1-9 травня 2002 р.);

- міжнародному науковому симпозіумі, присвяченому 110-річчю з дня народження М.Д. Кондратьєва, "Наукова спадщина М.Д. Кондратьєва в контексті розвитку російської і світової соціально-економічної думки" (Москва, 6-9 травня 2002 р.);

- науково-практичній конференції "Погляди вчених-економістів і розвиток України: минуле, сьогодення, майбутнє" (Харків, 10 грудня 2002 р.);

- науково-практичній конференції "Націоналізація і приватизація: минуле, сьогодення, майбутнє" (Харків, 23-24 квітня 2004 р.).

Публікації за темою дисертації. За результатами проведеного дисертаційного дослідження автором опубліковано 5 наукових праць, у тому числі 3 статті в спеціальних наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій складає 1,2 умовних друкованих аркушів, у тому числі обсяг публікацій у спеціальних виданнях – 0,9 умовного друкованого аркуша.

Структура, обсяг і зміст роботи. Дисертація обсягом 208 сторінок включає вступ, 3 розділи, висновок, додатки. Вона містить 29 таблиць, 15 рисунків. Список використаних літературних джерел складається з 185 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У "Вступі" обґрунтована актуальність удосконалення державного регулювання АПК в умовах трансформації економіки, необхідність поєднання механізмів управління на центральному, регіональному і районному рівнях.

У першому розділі "Державне регулювання аграрного сектору України" розглянуті теоретичні аспекти державного регулювання АПК в умовах трансформації економіки. Зокрема, показана об'єктивна необхідність державного регулювання основних економічних процесів в агропромисловому комплексі України. В основі методологічного підходу автора лежить загальноприйняте у світовій економічній науці розуміння структури, функцій і місця в макроекономіці досліджуваного підкомплексу.

Матеріальною основою формування і функціонування АПК, у тому числі і продовольчого комплексу, є:

- поглиблення суспільного поділу праці на новому етапі розвитку;

- безупинне розширення процесу виробничо-технологічного кооперування сільського господарства з іншими галузями національної економіки.

Державне регулювання являє собою систему заходів і стимулів за допомогою яких держава через організаційно-економічні механізми бере участь у ринкових процесах на правах суб'єкта ринкових відносин, забезпечуючи стабільне зростання агропромислового виробництва. Головною метою державного регулювання АПК України є стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції, розвиток аграрного підприємництва, соціальна підтримка села.

В даний час в Україні в умовах ринкової трансформації, коли осмислені негативні соціальні наслідки ринкових перетворень у другій сфері АПК – сільському господарстві, дуже важливо зменшити імовірність негативних наслідків. У цих умовах з особливою гостротою виникає необхідність узгодження механізмів державного управління на центральному й обласному рівнях з підвищенням економічної волі і персональної відповідальності на первинному рівні, тобто на рівні суб'єктів господарювання.

В другому розділі "Дослідження результатів ринкового реформування АПК в Харківській області" автором виконане дослідження результатів ринкового реформування АПК Харківської області на фоні основних показників України. Зокрема, проаналізоване реформування великого державного багатогалузевого сільськогосподарського підприємства в акціонерне товариство відкритого типу. Оскільки в ХХІ столітті основними товаровиробниками усіх видів продовольчої сировини є високомеханізовані спеціалізовані підприємства різних форм власності і господарювання, автором усебічно досліджений цей тип підприємств. На матеріалах ВАТ ім. газети "Известия" Близнюківського району Харківської області, де працює автор, показано поєднання удосконалення внутрішньогосподарського управління, структурної перебудови виробництва з заходами державної підтримки вітчизняних товаровиробників.

В однакових макроекономічних умовах рівень ведення галузей істотно відрізняється. По головній технічній культурі – цукровому буряку, це помітно особливо контрастно. Так, собівартість 1 ц цукрових буряків у 2002 г. по районах Харківської області знаходилася в інтервалі від 9,7 грн. (Сахновщанський район) до 16,7 грн. (Дергачівський район) при середньообласному показнику 11,7 грн. Витрати праці на 1 ц цієї культури складали від 0,7 людино-годин (Чугуївський район) до 3,6 людино-годин (Печенізький район) при середньообласному показнику 1,1 людино-годин.

Виділені Близнюківський і Лозівський райони на фоні Харківської області, у яких досліджена динаміка продуктивності собівартості і рентабельності основних видів продукції.

У заключному підрозділі показана економічна ефективність виробництва основних видів продукції на другому етапі ринкового реформування. У результаті виконаного дослідження виявлено значний діапазон коливання продуктивності тваринництва і врожайності зернових і технічних культур.

На підставі виконаного дослідження автором показано, що удосконалення методів і механізмів державного управління АПК на центральному рівні не може бути успішним без активної диференційованої цілеспрямованої роботи на регіональному і районному рівнях.

У третьому розділі "Дослідження механізмів державного регулювання АПК і обґрунтування пропозицій по їх удосконаленню" автором обґрунтовані власні пропозиції концептуального характеру з питань удосконалення державного регулювання АПК. З огляду на те, що сільське господарство зазнає довгострокових маловивчених циклічних коливань під впливом некерованих природних факторів (опадів і сонячної активності), автором досліджена циклічна динаміка виробництва зерна в Україні. Зокрема, на підставі узагальнення робіт провідних українських дослідників циклічної динаміки, дисертант прийшов до висновку про необхідність розробки спеціальних антикризових заходів з урахуванням фаз циклічної динаміки при виробництві зернових.

З огляду на різноманітність точок зору в Україні і світовій економічній думці по сполученню ринкових і регульованих державою механізмів в управлінні національним продовольчим ринком, автором досліджені різні моделі державного регулювання в закордонних країнах. Зокрема, показано, що в США на різних етапах макроекономічного розвитку використовувалися поєднання не однакових заходів як за формою, так і по економічній силі впливу на внутрішній продовольчий ринок. На підставі зіставлення методів і механізмів у моделях державного регулювання АПК у Південній Кореї, Польщі, Мексиці, Китаї і Росії автором показана необґрунтованість пропозицій, що зменшують роль держави при вступі у ВТО. Критичне осмислення багаторічного досвіду вищевказаних країн дозволило дисертантові сформулювати ряд пропозицій.

Таблиця 1. Відповіді керівників та спеціалістів на питання:

"Які питання вимагають довгострокової регулюючої функції

органів державного управління, щоб надати розвитку АПК

стійкого характеру"

№

п/п | Відповіді | Кількість чоловік | %

1 | Встановлення нижньої межі погодинної оплати праці в основних галузях АПК, як форми соціального захисту | - | -

2 | Зменшення податкового навантаження на виробників рослинницької продукції: зерна, соняшника, цукрового буряка, інших культур (вкажіть, яких саме) | 11 | 33,3

3 | Зменшення податкового навантаження товаровиробників молочної продукції

(через зниження частки податків на комбікорм з місцевої сировини; повернення НДС при закупці обладнання для спеціалізованих ферм з прогресивною технологією) | 6 | 18,2

3 | Дотації на електроенергію, спожиту тваринницькими галузями, на рівні існуючих нормативів | 4 | 12,1

5 | Встановлення фіксованих цін на племінний молодняк державних племінних заводів, компенсація частини затрат на його придбання | 4 | 12,1

6 | Встановлення стабільних, не менш ніж на 5 років паритетних цін на промислову та сільськогосподарську продукцію | 8 | 24,3

ВСЬОГО | 33 | 100,0

В таблиці 1 представлені відповіді респондентів на сформульовані нами питання. При всій обмеженості кількості опитуваних, одержані нами результати дозволяють вловити розуміння процесів, які відбуваються у сфері державного регулювання АПК України, які репрезентативно представляють досліджуваний регіон країни. В якості експертів по цьому питанню нами було залучено 7 викладачів вузів, які ведуть активну науково-дослідну роботу по цій проблематиці.

Оцінки експертів, на наш погляд, можуть бути надійним орієнтиром при оцінці відповідей 33 респондентів, які представляють органи управління сільськогосподарських підприємств різного типу Близнюківського району Харківської області.

По-перше, ситуація в Україні на початку ХХІ століття не має в аграрному секторі аналогів у світовій історії по своїй економічній сутності. Ніде і ніколи великі сільськогосподарські підприємства, що забезпечують свою країну усіма видами основного продовольства на рівні розвинутих країн світу, не перетворювалися в приватні, невеликі підприємства. Зниження всіх параметрів розвитку, при повній відсутності участі держави у вирівнюванні цінового галузевого паритету, стало наслідком ринкової трансформації.

По-друге, заробітна плата, як ведуча економічна категорія ринкової економіки, не виконує своїх основних функцій (вона не стимулює інтенсивну працю і не орієнтує на підвищення кваліфікації виробничий і управлінський персонал). У цих умовах вітчизняні товаровиробники не можуть використовувати головні переваги ринкової економіки – конкуренцію для підвищення своїх особистих, прямих доходів – основи підвищення якості життя. Проголошена ринкова реформа, для підвищення матеріального і духовного добробуту громадян своєї країни, в Україні перетворилася в цілий комплекс якісно нових, дуже складних довгострокових соціально-економічних проблем. Вони добре досліджені й освітлені у вітчизняній і закордонній літературі.

По-третє, наше дослідження показало, що самими керівниками і фахівцями сфери виробництва товарів АПК місце державної регулюючої політики в економічних процесах на селі розуміється не однаково.

З 33 опитаних респондентів кожен третій (33,3%) на перше місце поставив "зменшення податкового навантаження на виробників рослинницької продукції". При додатковій співбесіді з'ясувалося, що через зниження собівартості кормів у результаті зменшення податкового навантаження на продукцію рослинництва, неминуче відбудеться зниження собівартості тваринницької продукції. З цієї причини тільки шість осіб (18,2%) першочерговою мірою вважають зменшення податкового навантаження молочного підкомплекса. На другому місці (24,3%) стоїть встановлення стабільних паритетних цін на промислову і сільськогосподарську продукцію. Ціни на племінний молодняк і електроенергію лише 12,1% вважають першорядними.

Зіставлення думок респондентів з думками експертів дозволяє виділити три найбільш гострі питання, що лежать у аспекті державного регулювання АПК.

1. 33,3% респондентів як першочерговий захід державної підтримки вітчизняних товаровиробників вважають зниження податкового навантаження на продукцію рослинництва: цукрового буряка, соняшника, зернових.

2. Захист вітчизняних товаровиробників молочного підкомплекса – базової галузі вітчизняного тваринництва, нинішніми керівниками і фахівцями бачиться через зниження собівартості кормів, тобто через зниження собівартості рослинництва.

3. Серед механізмів фінансово-кредитного регулювання в даний час найбільш легітимним, на думку експертів, є незбалансоване ціноутворення на промислову і сільськогосподарську продукцію (57,1%). На друге місце експерти поставили довгострокове кредитування (28,6%), на третє – короткострокове кредитування (14,3 % ).

Проведене анкетування дозволяє авторові дійти висновку, що ефективність державного регулювання АПК у даний час стримується не стільки нерозробленістю законодавчої бази, скільки хронічним невиконанням уже прийнятих нормативних актів. Саме ця обставина не дозволяє сформувати стійке зовнішнє економічне середовище для товаровиробників, наслідком чого виступають:

- відсутність інвестиційного клімату, як для самих товаровиробників, так і для інвесторів;

- порушення відтворювального циклу сільськогосподарського виробництва, що у рослинництві обумовило зниження внесення органічних добрив на 1 га (основа бездефіцитного балансу гумусу);

- у тваринництві – стійке невпинне зниження поголів'я корів великої рогатої худоби в цілому і свиней, зокрема.

Сукупність виконаного дослідження дозволило авторові скласти власну класифікацію факторів, що визначають зміст і форми державного регулювання АПК в умовах трансформації економіки. У зв'язку з тим, що у вивченій нами літературі подібна класифікація не зустрічається, ми схильні її розглядати як науковий результат.

Представлена класифікація відрізняється сукупністю класифікаційних факторів по їхній ролі в економічних процесах, що формують собівартість, ціну і прибуток виробленої сільськогосподарської продукції. Зазначені нами класифікаційні фактори охоплюють сферу рентоутворення, що зберігає свою незмінну приховану форму впливу на одержання продукції. Ціновий диспаритет між І сферою АПК (виробниками засобів виробництва, продукцією хімічної промисловості, ГСМ і іншими) і товаровиробниками сільськогосподарської продукції вимагає додаткових спеціальних досліджень головних науково-дослідних державних наукових установ (таблиця 2).

Фази великих і малих циклів, що істотно, хоча і приховано, впливають на рівень продуктивності і собівартості рослинництва і тваринництва, залишаються невивченими як у вітчизняній економічній науці, так і за кордоном. Тому в запропонованій класифікації ми спробували лише позначити цей фактор як реально існуючий і мало вивчений.

Галузева структура виробництва суб'єктів, що господарюють, як відомо, визначається зональними й іншими умовами, що у кожен конкретний період часу спонукують власника підприємства змінювати структуру товарної продукції. У нашій країні не накопичений ще достатній досвід для наукових рекомендацій про оптимальність галузевої структури

Таблиця 2. Класифікація факторів, що визначають зміст і форми державного

регулювання АПК в умовах трансформації економіки (авторська розробка)

№ п/п | Класифікаційні фактори | Характеристика фактора

1. | Диференційовані рентоутворюючі фактори виробництва | Родючість землі, транспортний радіус у виробничій інфраструктурі

2. | Ціновий диспаритет у рамках АПК між продукцією промисловості і сільського господарства | Співвідношення цін на кінцеву продукцію АПК I-й сфери і кінцеву продукцію з сільськогосподарської сировини. Співвідношення цін на енергоресурси, мінеральні добрива, іншу продукцію хімічної промисловості, будівельні матеріали й інше

3. | Циклічний характер виробництва сільськогосподарської продукції, обумовлений природнокліматичними умовами (кількість опадів по роках і періодам вегетації, суховії, град, низькі температури й ін.) | Перебування галузі на визначеній фазі (підвищувальної або понижуючої) довгого циклу розвитку М.Д. Кондратьєва (50-60 років)

4. | Галузева структура виробництва | Різні види продукції мають неоднакову рентабельність, що припускає державну підтримку низькорентабельних галузей, які виробляють незмінні життєво важливі види продукції (м'ясо-молочні й ін.)

5. | Різний рівень конкурентноздатності світової і вітчизняної продукції | В умовах глобалізації світових продовольчих ринків співвідношення з рівнем світових цін характеризує рівень цінової конкурентноздатності, що об'єктивно припускає державну підтримку тих галузей і видів продукції, які в силу відсталості по технологічному внеску не можуть бути конкурентноздатними з продукцією ЄС і світових лідерів

виробництва навіть у самому загальному виді. На другому етапі ринкових реформ стала очевидною невідповідність структури інвестицій (між кормовою базою тваринництва, технічними і зерновим культурами), потребі населення в продуктах харчування, що мають неоднаковий ринковий попит як на внутрішньому, так і світовому ринках. По цій і іншій причинах, на наш погляд, структура товарного виробництва буде істотно змінюватися в міру посилення державної орієнтації на вітчизняну продовольчу безпеку в рамках міжнародних душових норм споживання основних видів продовольства.

Виділяючи в якості самостійного класифікаційного фактора рівень конкурентноздатності вітчизняної продукції на внутрішньому і світовому ринках ми прагнули засвідчити нерозв'язаність у нашій країні в даний час (2004 р.) проблеми державної підтримки тих галузей АПК, що докорінно в найближчі 2-3 роки можуть підвищити цінову доступність на внутрішньому ринку для основних верств населення, насамперед, білків тваринного походження у вигляді натурального вітчизняного м'яса, молочних продуктів, риби, продукції птахівництва й ін. Оскільки без представленої класифікації неможливо осмислити багаторівневий характер механізмів державного регулювання АПК, представлену авторську класифікацію ми розглядаємо як розробку, на базі якої можна продовжити і поглибити подальшу розробку порушеної проблеми.

ВИСНОВКИ

1. Виконане автором дослідження показало, що підвищення економічної ефективності АПК України в умовах ринкової трансформації вимагає розробки економічною наукою методології і механізмів державного регулювання економічних процесів цієї галузі. Поки що тільки зерновий підкомплекс має певну державну підтримку.

2. В умовах нестабільного макроекономічного середовища з появою центрів ділової активності на галузевому і регіональному рівнях ключового значення набувають: розмежування економічних інтересів товаровиробників АПК і державне регулювання розподільних відносин цього комплексу; обґрунтування форм і методів державного регулювання на різних рівнях (центральному, обласному, районному); розробка найбільш ефективних у даний час форм державного замовлення, цінової і фінансово-кредитної політики держави. Усі ці питання нерозривно зв'язані між собою. Тому неможливо виділити і вирішити якесь одне з них.

3. Вивчення нормативно-правової бази, економічних механізмів, наукових праць провідних українських і закордонних авторів показало, що концептуальні розробки знаходяться лише в початковій стадії, а використовувані форми і методи державного регулювання АПК поки що не принесли суспільству очікуваного позитивного результату. У найбільш концентрованому виді це виражається в різкому спаді виробництва основних видів продовольства і їхньої обмеженої цінової доступності для широких верств населення, імпорті м’ясомолочних продуктів.

4. Вдосконалення механізмів державного регулювання вимагає системного підходу до АПК як до відособленої, складної, багатофункціональної соціально-економічної системи. При цьому функції державного регулювання в умовах ринкової трансформації покликані забезпечувати досягнення кінцевої мети ринкових реформ – підвищення добробуту населення. Це потребує узгодження функцій управління, планування і регулювання основних економічних процесів по усій вертикалі державної ієрархії: країна – область – район – суб'єкти господарської діяльності.

5. Коливання врожайності зернових культур між районами Харківської області не залежать від якості земель та географії розташування. Собівартість, затрати праці на одиницю продукції в розрізі кластерних груп по районах мають коливання в 1,5-2 рази; перехід до приватної власності призвів до зменшення валових зборів сільськогосподарських культур, що зумовило зростання собівартості продукції і роздрібних цін.

При цьому зростання витрат праці на 1 ц зерна за 3 роки знаходиться в значних інтервалах: від 154% в Первомайському районі до 48% в Борівському районі. По собівартості зерна розбіжність за цей період складає від 144% в Первомайському районі до 75% в Борівському районі.

6. Державне регулювання економічних процесів АПК у розвинутих країнах пройшло кілька етапів до того, поки не набуло сучасних форм і масштабів. В Україні ключовими чинниками політики державного регулювання при нинішньому розвитку землеробства і тваринництва, на наш погляд, можуть бути:

6.1. Потреба захисту вітчизняних товаровиробників від цінової конкуренції імпортерів, що мають більш високий рівень інтенсифікації і державної підтримки.

6.2. Низький рівень платоспроможності населення, що формує попит на основні види продовольства (хліб, крупи, м'ясо, молоко, овочі) і визначає динаміку попиту внутрішнього ринку.

6.3. Ціновий паритет на промислову продукцію для першої сфери АПК (виробництво засобів виробництва) і основні види сільськогосподарської продукції, зрушений на користь промисловості.

6.4. Природнокліматичні передумови розвитку експортних галузей сільського господарства (зернових і технічних культур) з урахуванням попиту на світових продовольчих ринках.

6.4. Загальний макроекономічний стан економіки України (рівень інфляції, безробіття, конвертованість національної валюти, душовий ВВП, темпи приросту ВВП і сільськогосподарської продукції, зокрема, і інші).

7. З врахуванням продовольчих ринків, що сформувалися у світі і ЄС, зокрема, основними формами державного регулювання в нашій країні, на наш погляд, на макроекономічному рівні можуть бути:

а) вирівнювання цінового паритету на промислову продукцію (основні засоби виробництва АПК) і зерно, м'ясо, молоко до рівня, що забезпечує розширене відтворення в більшості вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників не залежно від форм власності і господарювання.

б) перерозподіл витрат бюджетних коштів на придбання імпортної техніки і запасних частин до неї при переорієнтації на посилення прямої підтримки першої сфери вітчизняного АПК (виробництво засобів виробництва).

в) вирівнювання і зниження процентної ставки по довгострокових і короткострокових кредитах для всіх сфер АПК при посиленні ефективності контролю за діяльністю комерційних банків, що обслуговують сільське господарство.

г) диференціація прямої державної допомоги з обласних бюджетів племінним і селекційним господарствам усіх форм власності, що мають розвинуту власну виробничу інфраструктуру і стабільні, не менш трьох років, результативні показники рослинництва і тваринництва (перевищення не менш 20% середнього рівня по району).

Реалізація наших пропозицій може знизити вірогідність повторення помилок і підняти соціальну ефективність ринкових реформ в АПК – підвищити добробут нашого народу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Антоненко Л.А., Ігнатенко Ю.В. Державний захист вітчизняного АПК перед вступом до Всесвітньої торгової організації: зарубіжний досвід // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. у 2-х т. / РВПС України НАН України. – К.: РВПС України НАН України, 2004. – Ч. 1. – С. 37-41.

2. Игнатенко Ю.В. Особенности государственной поддержки отечественных фермеров в странах Европейского союза // Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку ХХІ століття: Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції. У двох томах. Т. 2. – Полтава: ПДТУ ім. Юрія Кондратюка, 2001. – С. 86-89.

3. Игнатенко Ю.В. Результаты работы акционерного общества в АПК после реформирования // Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали третьої міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 1-9 травня 2002 р., м. Ужгород. / Харків: Українська Асоціація "Жінки в науці та освіті"; Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. Ужгородський національний університет. – 2002. – С. 56.

4. Игнатенко Ю.В. Анализ рыночного реформирования АПК Харьковской области // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна "Актуальні проблеми управління та регулювання економіки". – 2003. - № 612. – С. .

5. Игнатенко Ю.В. Особенности государственного регулирования циклической динамики АПК // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна "Націоналізація і приватизація: минуле, теперішнє, майбутнє". – 2003. - № 613. – С. 104-110.

АНОТАЦІЯ

Ігнатенко Ю.В. Державне регулювання АПК в умовах трансформації економіки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню та обґрунтуванню пропозицій концептуального характеру по удосконаленню механізмів державного регулювання АПК в умовах трансформації економіки. У дисертації виділено чинники та умови, що зумовлюють сукупність механізмів державного регулювання на центральному, регіональному та районному рівнях управління. У формі схеми контролю провідних керівних осіб акціонерного товариства великого багатогалузевого підприємства обґрунтована можливість управління собівартістю та ціною по центрах відповідальності. Проведене власне анкетування провідних категорій управлінського апарату підприємств та районних органів управління виявило значну розбіжність в розумінні складних економічних процесів, що відбуваються на другому етапі ринкових реформ АПК. Також проаналізовано економічні результати ринкових перетворень в АПК Харківської області на фоні України. Класифікацію факторів, що впливають на державне регулювання АПК, виконано на підставі власного дослідження та критичного осмислення різнопланових моделей державного регулювання розвинутих країн та таких, що розвиваються.

Ключові слова: стратегічне управління, державне регулювання АПК, ціновий паритет, собівартість, методи управління продовольчим комплексом, управління по центрах відповідальності, рівні управління.

АННОТАЦИЯ

Игнатенко Ю.В. Державне регулювання АПК в умовах трансформації економіки. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – организация управления, планирования и регулирования экономикой – Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2005.

Диссертационное исследование посвящено разработке предложений концептуального характера по совершенствованию государственного регулирования АПК в условиях трансформации экономики. Исследованы теоретико-методологические и практические основы управления основными отраслями АПК на центральном, областном и районном уровнях.

Проанализированы и обобщены подходы и совокупности методов и механизмов государственного регулирования АПК. Изучены различные модели развитых и развивающихся стран (США, Южной Кореи, Польши, Мексики, Китая, России) государственной защиты экономических интересов отечественных товаропроизводителей при вступлении в ВТО. Обоснованы предложения по сглаживанию экономических противоречий между товаропроизводителями, выпускающими различные виды продукции. Выявлены противоречия между І и II сферами АПК, что выражается в ценовом диспаритете на промышленную и сельскохозяйственную продукцию. На втором этапе рыночного реформирования АПК подробно исследован экономический механизм государственной поддержки отечественного зернового подкомплекса. Показана значительная дифференциация себестоимости, затрат труда и рентабельности производства основных видов продукции в рамках единого правового и экономического поля страны. На этой основе сделан вывод о необходимости увязки по вертикали внутрихозяйственного управления и государственного регулирования на областном и центральном уровнях.

Изучены и обоснованы особенности функционирования крупных многоотраслевых хозяйственных комплексов в форме ОАО. Обоснованы концептуальные подходы по согласованию механизмов государственного регулирования АПК и методов усиления экономических интересов товаропроизводителей на уровне хозяйствующих субъектов.

Основное внимание уделено выявлению дифференцирующих факторов формирования уровня затрат – основы ценовой конкурентоспособности. Обоснована классификация факторов, определяющих содержание и формы государственного регулирования АПК в условиях трансформации экономики. Особенностью предлагаемой классификации является спектр разнородных по экономической природе классификационных факторов. В этом качестве автором предложены: дифференцирующие рентообразующие факторы производства; ценовой диспаритет между продукцией промышленности и сельского хозяйства; циклический характер производства сельскохозяйственной продукции, определяемый природно-климатическими условиями (количеством осадков по годам и периодам вегетации, суховеями, градом, низкими температурами и др.); отраслевая структура производства хозяйствующих субъектов; разный уровень мировой конкурентоспособности отечественной продукции.

Ключевые слова: стратегическое управление, государственное регулирование АПК, ценовой паритет, себестоимость, методы управления продовольственным комплексом, управление по центрам ответственности, уровни управления.

ANNOTATION

Ignatenko Y.V. Govermmental regulation of the agroindustrial complex in terms of economics transformation. – Manuscript.

Thesis for a Candidate of Economic Sciences in specialty 08.02.03 – Organization of management, planning and regulation of economy. - V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2005.

The thesis deals with research and substantiation of proposals of conceptual nature on improvement of mechanisms' of govermmental regulation of the agroindustrial complex inn terms of economics transformation. The paper presents factors and conditions that cause the integrity of govermmental regulation mechanisms on central, regional and district levels of administration. As a result of questionnairing of leading categories of administrative staff machinery of enterprises and regional machinery of govermment substantial differences in understanding of complex economic processes taking place on the second stage of agroindustrial complex reforms were discovered. In addition the analyzes the economic results of market reforms in agroindustrial complex in Kharkiv region in Ukraine background. The classification of factors influencing the govermmental regulation of the agroindustrial complex is worked out on the basis of conducted research and critical approach to different models of govermmental regulation in developed and developing countries.

Key words: govermmemtal regulation of the agroindustrial complex, classification of govermmental regulation factors, prime cost, economic efficiency, classification of govermmental regulation factors, prime cost, economic efficiency, mechanisms and methods of administration, levels of administration.

Ігнатенко Юрій Володимирович

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ АПК В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ

ЕКОНОМІКИ

Спеціальність – 08.02.03 – організація управління, планування

та регулювання економікою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Відповідний за випуск

д.е.н., проф. Антоненко Л.А.

Підписано до друку 27.03.2005 р. Формат 60?84/16. Папір друкарський.

Обсяг 1,0 умов.-друк. арк. Зам. № 45. Тираж 100 прим.

Надруковано на РІЗО

Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна,

61077, м. Харків, пл. Свободи, 4