О.М. Маклюк

Т. КРОМВЕЛЬ - ДЕРЖАВНИЙ ДІЯЧ ДОБИ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ

У період становлення абсолютної монархії іде складний процес росту соціальної самостійності особистості, велику роль починає відігравати неординарна особистість. Формується новий облік державного та політичного діяча, світогляд якого сформувався під впливом гуманістичних ідей раннього нового часу та несе на себе печать ментальності людини Відродження. Індивідуальність політичного діяча, його погляди, світогляд, звички, характер здебільшого визначають зміст його діяльності, в значній мірі спрямовують хід конкретних історичних подій. Сучасні історики вважають, що сутність процесів держави раннього нового часу неможливо розкрити без аналізу особистісних якостей державного діяча раннього нового часу. Дослідження останніх років підтверджують думку, що саме від особистих якостей політичних лідерів багато в чому залежали хід та спрямування перетворень в період раннього нового часу.

Одним з найбільш обдарованих європейських державних діячів XVI ст. був Томас Кромвель (1485?-1540). Для представників придворної тюдорівської еліти він став авторитетом в сфері політики не на один десяток років. В історії Англії XVI століття є дві важливі особливості, яки відрізняють її від історії континентальної Європи. Це проведення Реформації з "верху" та збереження представницького органу - парламенту. Т. Кромвель, як видатний державний діяч XVI ст., тією чи іншою мірою сприяв розвитку цих особливостей, він був одним з провідників реформаційного процесу в Англії та впровадив в політичну практику нову тактику взаємовідносин з парламентом, що сприяло його збереженню в період становлення абсолютизму.

Цей видатний політичний діяч не міг не звернути увагу істориків. Особистість Т. Кромвеля стала предметом дослідження видатного англійського дослідника, професора Кембріджського університету Д. Елтона. Історик називає Т. Кромвеля творцем "нової монархії" та визначає період його фаворитизму (1532-1540), як кульмінацію правління династії Тюдорів. В одній із перших визначних досліджень Д. Елтона - монографії "Тюдорівська революція в управлінні. Адміністративні зміни в роки Генріха VIII" , яка була написана в 1953 р. на підставі низки документів та архівних матеріалів часів Генріха VII та Генріха VШ історик сформулював основи концепції, яка отримала в історичній літературі назву, ідентичну назві монографії: "Тюдорівська революція в державному управлінні" [1]. Центральне місце цієї концепції займає особистість Т. Кромвеля. Дослідник вважає, що в період правління Генріха VII!, а саме за міністра Томаса Кромвеля, в центральному управлінні здійснюється серія реформ, що мали характер революційного перевороту, в результаті якого почала формуватися нова система управління. Здійснення реформ приписуються лише Т. Кромвелю. Свою концепцію Д. Елтон розвивав і в інших працях, таких як "Політика та поліція: проведення Реформації в часи Т. Кромвеля", "Реформи і Реформація в Англії 1509-1558 років" та ін. [2; 3].

В англійській історіографії концепція Д. Елтона отримала підтримку та розвиток в 60-70- х роках. Один із його послідовників, історик П.М. Лоудс має особисте бачення ролі Т. Кромвеля в системі державного управління. Дослідник визначає, що Т. Кромвель перш за все, виступив не як винахідник, а як систематизатор бюрократичних методів, які були вже накопичені до нього, особливо за часів Генріха VII [4]. Підтримку концепція Елтона одержала в праці англійського дослідника Б. Бекінсейла "Томас Кромвель. Тюдорівський міністр" [5]. Історик вважає, що в Англії в 30-х роках XVI ст. була встановлена спільна згода щодо прийняття законів королем та палатою общин і лордів, що об'єднала воєдино владу, дану від Бога і від народу в авторитетну установу, яка була як найвищим судом, так і представницькою асамблеєю. Прямим результатом активності Т. Кромвеля в парламенті було звеличення центральної фігури - короля Генріха VIII [5.-С.115].

На початку 80-х років з'явились дослідження, які спробували ревізувати концепцію "Тюдорівської революції в управлінні" та по-новому оцінити державну діяльність королівського фаворита. В 1986 р. вийшла збірка праць англійських істориків яки підвергли перегляду та критиці концепцію [6]. Історик Д. Старки виявив низку дискусійних, на його думку, питань. Фундаментальні зміни з перетворення середньовічного двірцевого управління в систему бюрократичної держави раннього нового часу не могли, на думку історика, реалізуватися лише протягом одного десятиріччя (в 30-х роках XVI ст.), під керівництвом однієї людини - Т. Кромвеля. Історик підкреслює, що прихильники концепції перебільшують роль особистості Т. Кромвеля в реформуванні системи управління в Англії. Реформування двірцевого управління було розпочато ще в 1495, 1518-1519 рр., Таємної ради ще пізніше - в 1540, 1553 рр., а фінансової сфери - в 1553-1554 та в 1569-1572 рр. [6.-С.199].

Серед праць істориків середини ХХ ст. багато робіт, присвячених Реформації, в яких також розглядається діяльність Т. Кромвеля. Необхідно виділити фундаментальні монографії А. Дікенза "Реформація та європейське суспільство у XVI ст.", "Реформація в Англії", "Томас Кромвель та Реформація в Англії" [7; 8]. Проблеми фаворитизму при дворі Генріха VIII також входять в коло інтересів зарубіжних істориків. Діяльність Т. Кромвеля знайшла відображення в працях В. Бекінгсейла, Д. Елтона [1; 2; 3; 5]. В радянській та українській історіографії є лише окремі роботи з цієї проблеми [9; 10].

В цілому стан історіографії з обраної теми свідчить про інтерес дослідників до багатьох її аспектів. Історикам вдалось висвітити основні події державної діяльності Т. Кромвеля, популярним методом дослідження особистостей в історії, в тому числі Т. Кромвеля