У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





18 банків-партнерів, 294 банкомата та 219 POS-терміналів, 510 пунктів видачі готівки. Процесинговий центр ПУМБ постійно вдосконалює технічні рішення, що пропонуються клієнтам. Він надає співробітникам банку можливість віддаленого доступу до карткових рахунків та карток клієнтів (Home Banking), можливість зміни ПІН-коду картки через банкомат, оплату послуг зв'язку та комунальних платежів через банкомата, віддалене балансування банкоматів співробітниками банку.

Випуском карток "Аmerican Express" в Україні займаються "Укрін- банк" (із кінця 1996 року), "ПриватБанк" (березень 1997 року), "Надра", "Перкомбанк" тощо. Банки виступають виключно як посередники, що займаються лише веденням рахунків користувачів карток. Емісія здійснюється на підставі тарифів, що затверджуються компанією "Аmerican Express". Головною вигодою банків від такого співробітництва є додаткове залучення коштів клієнтів на гарантійні депозити та отримання 50% сплачених клієнтами комісій за випуск карток від компанії "Аmerican Express". Еквайрингом карток "American Express" в Україні займаються лише небанківські установи: ЗАТ "Банкомзв'язок" та ЗАТ "Український процесинговий центр". Причому процесинг здійснюється виключно російськими та прибалтійськими процесинговими центрами, а вищезазначені компанії виступають у якості маршрутизаторів, тобто займаються зведенням торговельних рахунків та відправкою їх до проце- сингових центрів.

Внутрішні міжбанківські платіжні системи ОНІКС та ОБЕКС знаходяться на початковій стадії становлення. Організація та правила роботи цих систем використовують стандарти та правила міжнародних систем, що є позитивним з погляду надійності як роботи, так і бізнесу цих внутрішніх систем. Оскільки в цьому випадку банки, які є членами міжнародних систем, використовують існуючі у них програмно-технічні рішення, і не несуть при цьому додаткових затрат та економлять на платі за міжнародну торгову марку. Нові банки, стаючи членами цих систем, можуть обробляти картки міжнародних систем, заробляючи одночасно на еквайрингу.

У системі ОНІКС бере участь кілька банків але об'єми та обіг по них невеликі. Ймовірно, таку ситуацію можна пояснити тим, що ініціатором цієї системи є банк "Аваль", який є одним з лідерів карткового бізнесу в Україні, а тим самим і основним конкурентом інших банків.

Система ОБЕКС тільки починає формуватись, її організаторами виступають Ексімбанк та Ощадбанк. У ролі центрального процесинга передбачається використовувати рішення ТОПАЗ, а розрахункового банку — НБУ. Останній в цьому проекті може виконувати деяку нейтральну та стабілізуючу функцію. Крім того, підготовлено та тестується спільно з ТОПАЗом вітчизняний програмний продукт, здатний закрити нішу банківського процесингу для потенційних банків-учасників системи. Все це може дати позитивний ефект і бути привабливим для інших банків.

Внутрішні локальні монобанківські платіжні системи (СБОН, МЕ- ТАКАРТ, ПІБ тощо) наразі носять характер швидше систем доступу до рахунка, а не платіжних, оскільки сфера використання цих карток як платіжних обмежується переважно оплатою обідів у своїх їдальнях та покупок в своїх магазинах. Об'єднання цих банків мало ймовірне через технічні та організаційні труднощі, а саме: відсутність спільних правил та принципів організації тощо.

З огляду на викладене, найбільш перспективною власною внутрішньою платіжною системою виглядає Національна система масових електронних платежів. Проект цієї системи передбачає участь найбільшої кількості українських банків. Особливістю проекту є використання власних операційної системи, системи безпеки і фінансових прикладних завдань смарт-картки. На першому етапі впроваджено два основних платіжних інструмента — електронний гаманець та електронний чек, які реалізують дебетові схеми платежів.

На 1 січня 2003 року 15 банків є членами НСМЕП, 11 з яких проводять емісію карток цієї системи. Ще 5 банків мають дозвіл на вступ до НСМЕП. Протягом 2002 року майже в 8,5 рази збільшилась загальна кількість карток, емітованих банками-членами. Наразі вона становить понад 142 тис. Найбільша частка серед емітованих платіжних карток належить "Експрес-банку".

Зауважимо, що АБ "Експрес-банк" вийшов в лідери емісії карток за дуже короткий термін. Ще станом на 1 липня 2002 року 37% всіх емітованих карток НСМЕП належали Одеському Імексбанку. А вже на 1 жовтня його частка зменшилась до 24%, а лідируючі позиції зайняв "Експрес- банк", емітувавши понад 32 тис. карток (38% від загальної кількості на 1 жовтня 2002 року).

Мережа обслуговування карток НСМЕП за 2002 рік збільшилась майже в 3 рази і налічує 63 банкомата та 361 платіжний термінал, а за перший місяць 2003 року кількість термінального обладнання, зокрема банкомата, досягла 513 шт.

Показовими є темпи зростання національної платіжної системи за місяць: 20-30 тис. карток, 50-55 терміналів, 30-50 млн грн обігу.

Для підвищення конкурентоспроможності НСМЕП було розроблено програмне забезпечення (фірма CardPay Systems), що дозволяє банкомату одночасно обслуговувати картки міжнародних платіжних систем та НСМЕП. Наприкінці 2002 року такі банкомата були успішно протесто- вані і запущені в експлуатацію. Крім того, вже існує система для Інтер- нет-платежів із використанням карток національної платіжної системи

INTERPLAT. Учасниками пілотного проекту стали магазин продажу віртуальних карток операторів мобільного зв'язку Vkarta.com, інтернет-про- вайдер ElVisti, Укрпошта та страхова компанія Кий Авіа Гарант.

Якщо проаналізувати структуру емітованих платіжних карток за фінансовими схемами, то виявиться, що переважна їх кількість є дебетовими. Причому на початок 2002 року частка дебетових карток становила 80%.

Така ситуація пояснюється великою кількістю зарплатних проектів, що запроваджуються банками. Класичні кредитні картки за правилами Visa International та Europay International розраховані на заможний прошарок українського суспільства. Однак більшість населення не має кредитної історії, рівень довіри до банківської системи залишається невисоким. За оцінками НБУ, до 40% грошових коштів знаходяться поза банками. Використання відносно недорогих дебетових карток дозволяє залучити ці ресурси у банківський сектор та поліпшити взаємодію клієнтів із банками. Стрімке збільшення зарплатних проектів підтверджує тенденцію до стабілізації економіки, оскільки означає вихід з "тіні" принаймні зарплатних фондів підприємств.

Загалом по Україні за 2002 рік кількість емітованих карток всіх платіжних систем збільшилась майже вдвічі — з 3251 тис. шт. до 6325 тис. шт. Кількість банкоматів, що обслуговують картки, збільшилась на 1063 одиниці (до 2619), платіжних терміналів — на 10 тис. (до 22,6 тис.), імпринтерів — на 6 тис. (до 29 тис.).

Протягом 2002 року держателями платіжних карток українських банків було здійснено близько 74 млн операцій на суму 20,047 млрд грн. Проте лише 2% з цих операцій спрямовувалося на оплату товарів та послуг, решта — зняття готівки через банкомата та пункти видачі готівки. Відмічався низький середній обсяг трансакцій на одного клієнта—близько 15-25 грн на місяць. Така ситуація свідчить про неефективну роботу платіжних систем, позаяк не вирішується питання про зменшення готівкового обігу.

Показовим є зростання залишків банків на карткових рахунках. За рік вони зросли на 89,3% до 1,925 млрд грн, з них на карткових рахунках фізичних осіб — на 89,6% до 1,843 млрд грн, юридичних осіб — на 82,2% до 82 млн грн. Станом на 1 січня 2003 року залишки на карткових рахунках населення у національній валюті становлять 54,8% від загальної суми, в іноземній валюті — 45,2%. У суб'єктів господарювання, відповідно, залишки на карткових рахунках у національній валюті становлять 67,8% від загальної суми, в іноземній валюті — 32,2%. Наведені дані свідчать про деяке зростання довіри до банків, причому при виборі типу рахунку фізичні особи надають перевагу картковим, як таким, з якими зручніше працювати.

Переважна більшість операцій з використанням платіжних карток проводилась фізичними особами — 92% від загальної суми операцій, тоді як юридичними — лише 8%, тобто корпоративні картки не мають достатнього попиту.

Ще однією тенденцією на ринку платіжних карток України є вихід на нього російських банків та російських платіжних систем. Так, деякі українські банки вже зараз пропонують обслуговування платіжних систем "STB-Card" ("ПриватБанк") та "Золота корона" ("Індекс-банк"). Доцільність еквайрингового обслуговування російських платіжних систем пояснюється достатньо тісними зв'язками з цією країною.

Література

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7.12.2000 р. № 2121-111 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2001. - Вип.1. - С. 3.

2. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків. Затверджено постановою Правління НБУ від 14.04.1998 р. №141 (зі змінами і доповненнями) // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 1998. — Вип. 7. — С.11.

3. Положення про кредитування. Затверджено постановою Правління НБУ від 28.09.1995 р. № 246 (зі змінами і доповненнями) // Положення про кредитування. — К.: Банк "Україна", 1998.

4. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків. Затверджено постановою Правління НБУ від 06.07.2000 р. №279 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 2000. - №9. - С. 54.

5. Банківські операції: Підручник / За ред. А.М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2000. — 384с.

6. Банковское дело/Под ред. В.И. Колосникова. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 464с.

7. Банковское дело/Под ред. О.И. Лаврушина. — М.: Банки и биржи: Научно-консультационный центр, 1998. — 576с.

8. Батракова Л.Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка: Учеб. для вузов. — М.:


Сторінки: 1 2 3