Варто зазначити, що для здійснення видавничої діяльності наукові бібліотеки повинні мати засоби поліграфії та науково-інформаційні системи. Так, Науково-видавничий центр Національної бібліотеки України імені

В. І. Вернадського під час роботи застосовує такі машини: лісторізальну, паперорізальну одноножеву, ниткошвейну, офсетну, термоклеєву (Horizon BQ-270), а також цифровий дублікатор (різограф), прес палітурний 2 БПК-7, вакуум-апарат комплектуючий UCHIDA AR-8. Важливо й те, що практично всі великі наукові бібліотеки мають комп'ютерні засоби, комп'ютерні мережі, працюють з Інтернетом. У Національній науковій медичній бібліотеці, Державній науково-педагогічній бібліотеці ім. В. О. Сухомлинського та ін. застосовується фахове інтегроване програмне забезпечення ІРБІС. Водночас забезпечення видавничої діяльності потребує модернізації поліграфічної бази та комп'ютерних систем.

Нинішній стан справ у видавничій справі не можна визнати задовільним. Слід звернути увагу на те, що український ринок переповнений, а точніше на 95 % заповнений російськомовними виданнями Росії і Білорусі. Насамперед це бізнес. Якби не було російської наукової літератури, наприклад з інформаційних технологій, то українським фахівцям довелося б вивчати англійську чи інші мови, щоб не відстати від світового рівня знань. На XXIV з'їзді (у 2000 р.) Міжнародної асоціації видавців - найбільш авторитетному форумі книговидавців усіх континентів, Почесний гість з'їзду президент Португалії, д-р Маріо Соа- реш сказав: «За останні 20 років, у період, коли телебачення практично є в кожному домі, книжкова справа переживає справжній бум, настільки потужний, що книговиробництво в деяких країнах подвоїлось як за кількістю назв, так і за тиражами. За моїм глибоким переконанням, цей вибух - не тільки результат економічного піднесення, збільшення кількості шкіл, зростання населення і розвитку процесів урбанізації. Обсяг книговидання збільшується насамперед завдяки тому, що книга надалі залишається найкращою формою існування і збереження культурного надбання і є незамінним елементом розвитку культури. Ми можемо сказати, що в поширенні культури книга відіграє таку ж функцію, як енергія в економічному розвитку. І не тільки тому, що книга є незамінним засобом для естетичного сприйняття твору, для вираження його у формі мистецтва слова. Книга є (і надалі ця роль буде зростати) найде - шевшим і водночас найпростішим засобом зберігання й користування інформацією, довідковим посібником і вмістилищем знань. Завдяки тим зручностям, які книга надає в різних сферах письмової комунікації, можна сказати, що вона поза конкуренцією з точки зору вирішення численних завдань сучасної культури: розвиток уяви, тренування пам'яті, здобуття знань, засвоєння аналітичних підходів до явищ навколишнього світу». Висловлення М. Соареша, на мій погляд, не втратило актуальності й нині. Проте видання в електронній формі дістають сьогодні дедалі більшого поширення в бібліотечній практиці. Майже всі друковані видання, що видані за останні роки в наукових бібліотеках, збережені в електронному вигляді. Водночас практика показує, що в умовах розвитку інформатизації суспільства традиційна книга та електронна продовжують доволі тривале спільне існування. Видавнича діяльність наукових бібліотек потребує серйозного дослідження та аналізу. З метою поглибленого вивчення видавничої діяльності необхідно здійснити моніторинг видань, підготувати рекомендації з удосконалення системи академічного видання, проаналізувати стан правової бази наукового видання.

У контексті вищевикладеного доходимо висновку, що треба спрямувати зусилля для розвитку видавничої діяльності наукових бібліотек. Отже, видавнича діяльність потребує удосконалення, необхідна насамперед підтримка на державному рівні, удосконалення законодавчої бази в галузі книговидання, розробка вітчизняних державних стандартів з питань видавничої діяльності. Крім того, розвиток видавничої діяльності неможливий без впровадження сучасних інформаційних технологій, зміцнення поліграфічної бази. Видавнича діяльність в основному фінансується за рахунок бюджету. На жаль, коштів на публікацію наукових досліджень не вистачає, і багато цінних розробок не можуть побачити світ та дійти до читача. Маємо сподіватися, що такий стан у майбутньому зміниться.

З метою створення умов для подальшого розвитку науки в Україні, підвищення її ролі в соціально-економічних процесах Президент України 16 травня 2008 р. видав Указ № 444 «Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку наукової сфери». У ньому йдеться зокрема про сприяння розвитку науково-видавничої справи в Україні.

Передбачаються /аходи зі створення потужної поліграфічної бази для організації в НАН України повного видавничого циклу, поліпшення соціального забезпечення науково-редакційних працівників наукових видавництв та редакцій наукових періодичних видань, кращого розповсюдження накладу літератури, удосконалення нормативної бази випуску друкованої продукції за державним замовленням тощо.

Список використаної літератури

1 . Чубукова, О. Про формування національного ринку інформаційних продуктів та послуг [Текст] / О. Чубукова // Економіка України. - К., 1999. - № 9. - С. 86-88.

2. Каргіна, О. Галузева інформаційно-аналітична діяльність ДНСГБ УААН [Текст] / О. Каргіна //