У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





саме визначення консолідованої інформації. Вона є «суспільним знанням, яке спеціально відібране, проаналізоване, просинтезоване, оцінене, реструктуризоване і видозмінене (переупаковане) з метою придатності для безпосереднього вирішення проблем і задоволення інформаційних потреб користувачів, які не мали б прямого доступу до цих знань і не могли б їх ефективно використати, тому що вони розсіяні по багатьох документах і важкодоступні у своїй оригінальній формі» [10].

При цьому необхідно розуміти і об'єктивно сприймати зміст документів, уміти осмислити і побачити в перспективі вплив інформації (знань) на підвищення ефективності процесу управління. Важливого значення набувають змістовність і цінність інформації, розуміння її змісту, вилучення знань і їх використання. Постає завдання навчитися «фільтрувати інформацію, відрізняти дані від знання, робити свій індивідуальний критичний вибір» [11], шукати необхідний інформаційний матеріал незалежно від його функціонального призначення.

Процес екстракції інформації (знань) з текстів, їх аналіз зумовлює необхідність розробки спеціальних методів когнітивного характеру. Вони базуються на представленні знань, їх аналізі, що змінюють первинну структуру і форму інформації та включають синтез знань, виявлення їх якісних властивостей, що у своїй сукупності виконують прогресивну функцію в будь-якій сфері життєдіяльності суспільства, у тому числі і державному управлінні.

Широко використовують галузевий принцип відбору та обробки інформації, тобто у створеному інформаційному матеріалі збирається інформація з тієї галузі знань, яка відповідає управлінському завданню. На цьому етапі продукування інформаційно-аналітичного матеріалу може відбуватися за тематикою управлінського процесу (висвітлення впливу тих чи інших явищ на поточний стан економічної, суспільно-політичної, соціокультурної сфер, розгляд закономірностей резонансних подій у міжнародних відносинах на основі наукових теорій та пропозицій тощо).

Наукова інформація може стосуватися безпосередньо управлінського завдання, дає можливість розглядати його не лише за влас- ними принципами вирішення (досягнення бажаної мети), але і з теоретичних позицій. У цьому випадку знання виступає механізмом діагностики суспільних процесів. Настільки ж актуальною для прийняття управлінських рішень є інформація про наявний світовий досвід подолання проблемних ситуацій у різних сферах.

Це приводить до усвідомлення необхідності аналізу інформаційних масивів бібліотек, інших документально-комунікативних систем з метою виявлення знань для створення інформаційно-аналітичного базису для прийняття управлінських рішень, забезпечення якнайшвидшого переведення продуктів інтелектуальної праці (теорій, концепцій, ідей, прогнозів) у норми практичної діяльності.

Прикладом створення таких інформаційно-аналітичних продуктів може бути серія аналітичних оглядів світової літератури «Екологія», яка з 1989 р. готується ГПНТБ СО РАН. Для підготовки оглядів створюються тимчасові авторські колективи, до яких входять спеціалісти СО РАН і СО РАМН, галузевих інститутів [12].

Таким чином, інформаційно-аналітичний супровід діяльності владних структур має супроводжуватися оперативним виявленням, вилученням та накопиченням інформації (знань) з інформаційних потоків, що створюються суб'єктами документальних комунікацій, їх класифікацією, систематизацією і структуризацією для подальшого зручного використання в процесі управління.

Більше того, сучасні учасники процесу управління не задовольняються просто наданням їм кваліфіковано опрацьованого інформаційного матеріалу з різних джерел про ті чи інші явища, події. Вони хочуть бачити в інформаційно-аналітичному супроводі їхньої діяльності «інтелектуального помічника», експерта, порадника.

На цьому етапі постає необхідність вирішення другої групи інформаційних завдань, які пропонує методика інформаційно-аналітичної діяльності. У зв'язку з цим робота зводиться до вироблення такого інтелектуально-інформаційного ресурсу, який надає не опис подій у хронологічній послідовності (як створювалося, діяло), а інформацію у вивченні процесів функціонування в найширшому соціокультурному контексті. У результаті проводяться дослідження, отримуються нові знання про те, під впливом яких суспільних ідей, концепцій чи поглядів формувалося уявлення про об'єкт управління. Важливо правильно визначити зміст проблеми, обставини і причини, що її зумовлюють джерела позитивного розв'язання, прогресивне і суспільне значення набутих у процесі дослідження знань. Проведення глибокого аналізу ситуації в досліджуваній сфері, виявлення найбільш перспективних і стратегічних напрямів її розвитку - це саме ті факти, подальший аналіз яких дасть змогу вийти на інший рівень понять, спрогнозу- вати майбутнє.

На цьому рівні проведення аналітичних досліджень, які б характеризувалися високим ступенем значущості для оптимізації управлінського рішення, важливими елементами інформаційно- аналітичної роботи стали:

цільовий системний аналіз суспільних процесів у режимі реального часу;

прогноз динаміки впливу різних чинників на них;

розробка механізмів і технологій впливу на зовнішні і внутрішні фактори;

доведення розробок і проектів до суб'єктів управління та контроль за їхнім впровадженням і практичною значущістю і, у разі необхідності, визначення механізмів коректування методів досягнення конкретної мети тощо.

У цьому напрямі організацію інформаційно-аналітичного забезпечення в системі бібліотечного обслуговування необхідно пов'язувати з новим розумінням функцій і завдань аналітичної діяльності, а також зі зміною технологій її здійснення [13,14]. Універсальність провідної соціальної функції аналітики полягає в продукуванні нового знання на основі переробки інформації з метою оптимізації процесу прийняття рішень.

Аналітичні матеріали не тільки висвітлюють суспільно-політичні, економічні, соціокультурні процеси в країні та за її межами, події і факти, а й подають інтерпретацію їх змісту (смислу), пояснюють закономірності реалій. Вони мають популяризувати свіжі ідеї, утілені часто у форму різних варіантів доповідей і проектів реалізації політичних рішень, важливих для суспільного життя, пропозиції, довгострокові плани, попередження, припущення, статистичні викладення з різним рівнем аналітичного, теоретичного обґрунтування, алгоритмів конкретних дій і просто міркувань.

Вивчення стану соціально-економічної, політичної, культурної сфер здійснюється на основі регулярного спостереження за інформаційними потоками, що циркулюють у системі документальних комунікацій. У зв'язку з цим для підвищення якості аналітичних досліджень застосовують технології інформаційного моніторингу, який на сьогоднішній день став


Сторінки: 1 2 3 4 5