Організація моніторингу функціонування соціальних систем управління проводиться з метою дослідження дійсного стану справ, виявлення сприятливих перспектив їх розвитку, а також забезпечення глибокого аналізу ситуації в суспільній сфері, що перебуває в полі дослідження.

Необхідність впровадження моніторингу в системі бібліотечного інформаційно-аналітичного забезпечення владних структур зумовлена рядом принципово нових завдань перед системою державного управління, таких як:

оперативний аналіз поточних суспільних процесів і прогноз майбутнього;

підвищення гнучкості в діяльності органів державної влади в результаті розширення їх поінформованості;

зростання швидкості реакції реагування на зміни, що відбуваються в суспільстві і світовому співтоваристві в цілому;

- необхідність продуманих системних дій щодо запобігання виникненню кризових ситуацій та забезпечення стабільності в державі [15].

Тому доцільно характеризувати інформаційний моніторинг як постійний процес періодичних і комплексних досліджень, а також контроль за станом соціальних систем з метою виявлення і запобігання небажаним факторам різних негативних проявів. Використання сучасних інформаційних технологій дає змогу подати інформаційний потік у вигляді цілісної картини і на цій основі розробити інструмент оцінки, сформувати інформаційну базу для прийняття управлінських рішень.

Структуровані дані, отримані під час моніторингу, використовують для підготовки аналітичних і оглядових матеріалів з актуальних питань для органів державного управління. Прикладом створення різноманітних інформаційно-аналітичних продуктів з використанням інформаційного моніторингу може слугувати організація роботи СІАЗ НБУВ, яка готує для владних структур ряд інформаційно-аналітичних матеріалів, в яких проаналізовано та висвітлено найактуальніші події суспільного життя в економічній, політичній, соціальній сферах, питання державотворчого процесу в Україні та ін.

У підвищенні якості інформаційно-аналітичного забезпечення вагоме значення приділяється інтеграції творчості й інтелекту людини з метою реалізації евристичних підходів для виробництва інтелектуально-інформаційних ресурсів. Інформація і знання в поєднанні з інтелектуальними здібностями людини виконують свою соціально прогресивну функцію, піддаються постійному вдосконаленню чи спрямовані на створення нового знання.

Таким чином, з метою забезпечення якості інформаційно-аналітичних досліджень для ефективності прийняття управлінських рішень важливе значення приділяють професіоналізму аналітика. Він включає «специфічну особистісну обдарованість, сукупність властивостей інтелекту, розвинуту інтуїцію, системне мислення, психологічну стійкість до стресів інформаційного генезису (здатність продуктивно діяти в умовах невизначеності, неповноти, надлишку, дефіциту, суперечливості інформації і т. п.)» [14].

До цих внутрішніх факторів також варто віднести теоретичний і практичний досвід, що є специфічним способом людського пізнання дійсності. Симбіоз теоретичного знання і практичного досвіду важливий тим, що він дає фундаментальні орієнтири, необхідні для подальшого проведення аналітичних досліджень суспільних явищ та надання цим процесам ґрунтовного пояснення і рекомендацій щодо усунення небажаних проблем.

Мислення практиків пов'язують з їхніми здібностями до розуміння соціальних процесів у контексті складної системи суспільних відносин, з постійним переосмисленням існуючих у професійній свідомості уявленнях. У зв'язку з цим для підвищення рівня професіоналізму аналітиків необхідно розвивати природний інтелект, засвоювати нові прийоми мислення, не так твердо обмеженими нормами і стереотипами, розвивати творче, образне і модельне мислення [16]; виявляється перспективним використовувати інтуїцію, інтелект і кмітливість людини [17] та ін., незважаючи на те, що при сучасній комп'ютеризації зростає ступінь формалізації мислення. Шляхи реалізації цих вимог - займатися безперервною самоосвітою.

При розгляді багаторівневості організації інформаційно-аналітичної діяльності, випливає потреба у внутрішньофункціональ- ному розподілі праці, чітко вибудуваному технологічному ланцюгу. Він складається з таких складових:

збору, опрацювання і пошуку інформації (цей етап може включати здійснення постійного різнобічного інформаційного моніторингу ситуацій, відстеження стану і виявлення нових проблем у всіх сферах життєдіяльності, формування інформаційного фонду з широким спектром матеріалів з різних проблем і т. п.);

підготовки аналітичних продуктів;

- аналітичного супроводу тих чи інших проектів, управлінських рішень (оперативне надання альтернативних варіантів вирішення завдань управління, підготовлених з використанням методик, технологій, опосередкованим залученням як власних так і сторонніх незалежних експертів).

Організаційні засади інформаційно-аналітичних організацій структуруються таким чином, щоб забезпечити органам влади повну картину становища в сфері управлінського інтересу - від збору інформації для аналітичних досліджень до надання се- редньо- і довгострокових прогнозів, науково обгрунтованих рекомендацій тощо. Очевидним стає те, що інформаційно-аналітичне забезпечення є «зв'язну структуру інформаційних, аналітичних, прогнозних та експертних підрозділів» [18].

Найвища ефективність аналітичної роботи при цьому досягається там, де відбувається консолідація висококваліфікованих спеціалістів у спеціалізовані команди, що володіють цільовими, виробленими під визначений тип завдань інтелектуальними й інформаційними технологіями.

Таким чином, активізація відповідного розвитку і вдосконалення бібліотечної інформаційно-аналітичної діяльності на базі впровадження передових і вироблення нових прогресивних інформаційно-аналітичних методик генерації інтелектуально-інформаційних ресурсів, залучення в цей процес обдарованих фахівців сприятиме вдосконаленню якісно нового рівня співробітництва між органами державної влади і бібліотеками.

Список використаних джерел

1. Дєгтяр, А. Удосконалення організаційного забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності в системі державного управління [Текст] / А. Дєгтяр // Державне управління в Україні: реалії та перспективи : зб. наук. пр; за заг. ред. В. Лугового, В. Князєва. - К. : Вид-во НАДУ, 2005. - С . 67-68.

Грановский, В. Современные фабрики мысли [Текст] / В. Грановский. - К. : Агентство гуманитарных технологий, 1999;

Шейдина, И. Л. США: «Фабрики мысли» на службе стратегии [Текст] / И. Л. Шейдина. - М. : Наука, 1973.

Баяндин, Н. Конкурентная разведка: анализ делу венец [Электронный ресурс] / Н. Баяндин. - Режим доступа: http://www.it2b.ru/it2b2.view3.page8.html, свободный. Заглавие с экрана.

Соснін, О. В. Проблеми державного управління системою національних ресурсів з наукового потенціалу України [Текст] / О. В. Соснін : монографія. - К. : Інститут держави