УДК 632.7/477.7

Шахова Н.М., Коцюрубенко Н.І., Антипова Л.К., Кривогуз В.С.

СИСНІ ШКІДНИКИ В АГРОЦЕНОЗАХ З ОЗИМОЮ ПШЕНИЦЕЮ

Наведені багаторічні дані динаміки чисельності сисних шкідників у Миколаївській області. Показана ефективність застосування суміші піретроїдних і фосфорорганічних інсектицидів на посівах озимої пшениці.

Ключові слова: озима пшениця, сисні шкідники, клоп шкідлива черепашка, злакові попелиці, динаміка, захист, ефективність, інсектициди.

Приведены многолетние данные динамики численности сосущих вредителей в Николаевской области. Показана эффективность применения смеси пиретроидных и фосфорорганических инсектицидов на посевах озимой пшеницы.

Ключевые слова: озимая пшеница, сосущие вредители, клоп вредная черепашка, злаковые тли, динамика, защита, эффективность, инсектициды.

The long-term data of dynamics of numerosity of sucking pests in Nikolayev region are given. Efficiency of action of application of mixes piretroid and organophosphate insecticides in crops of a winter wheat is showed..

Key words: winter wheat, sucring pests, pentatomig bug, wheat aphids, dynamic, protection, efficiency, insecticides.

Провідною зерновою культурою в нашій країні є озима пшениця. Але упродовж останніх років фітосанітарний стан посівів зернових культур значно погіршився. Однією з причин зменшення продуктивності агроценозів озимої пшениці є послаблення захисних заходів проти шкідливих об'єктів, зокрема шкідників (1).

Щорічно цій культурі значну шкоду завдають сисні шкідники (хлібні клопи, трипси, злакові попелиці, цикадки), що спричиняє відчутні втрати врожаю.

У регіоні хлібні клопи представлені такими видами: з родини черепашок щитників: шкідлива черепашка (Eugaster integriceps Put.), маврський (Eugaster maurus L.), австрійський (Eugaster austriacus Schrnk) клопи; з пентатомід: елія гостроголова (Aelia acuminata L.) та носата (Aelia rostrata Boh.). Найнебезпечнішим є клоп шкідлива черепашка. Цей шкідник пошкоджує озиму пшеницю, починаючи з моменту появи його на посівах і до вильоту на зимівлю. Спочатку при заселенні клоп пошкоджує листя рослин, пізніше стебло і колос. При уколі в стебло на початку виходу в трубку у рослини жовтіє і засихає верхній листок. За даними Інституту захисту рослин пошкодження стебла може призвести до зниження врожаю на рівні 50-54 % [2]. Якщо пошкодження в стебло наноситься перед колосінням, то при колосінні такий колос відрізняється частковою або повною білоколосістю. За наявності одного клопа на квадратному метрі втрати зерна становлять 0,5-1,0 ц/га [3]. Але основну шкоду посівам озимої пшениці наносять личинки: протягом періоду формування зернівки та наливання зерна - личинки молодших віків (Ь1-Ь3), воскова стиглість зерна - личинки старших віків (Ь4-Ь5) та імаго нового покоління. Зерно, пошкоджене личинками молодших віків, деформується, а його маса зменшується на 50-70% [2]. При живленні личинок старших віків слина вводиться в зернівку, за допомогою фермента відбувається позашлункове травлення рослинного білка, що потім висмоктується. У зерні пшениці істотно знижується вміст і якість клейковини, що погіршує хлібопекарські властивості борошна. Поки борошно знаходиться у сухому вигляді, ферменти не діють, але при додаванні до нього води для одержання тіста - починається процес розщеплення білкових молекул і клейковина втрачає свої властивості або деградує [2; 4; 5]. Шкідливість клопа не обмежується погіршенням якості зерна. У пошкодженому зерні знижуються посівні якості насіння, які в значній мірі визначаються не тільки інтенсивністю, але і місцем пошкодження. Найбільш небезпечні пошкодження безпосередньо зародка. За даними Інституту захисту рослин, при 6%-ному пошкодженні зернівки схожість зерна знижується на 2,5-3,1 %, енергія проростання - на 1,7-2,4 %, а при такому ж пошкодженні зародка - на 22,125,9 та 18,3-21,6 % відповідно [2].

Для завершення повного циклу розвитку клопа шкідливої черепашки в регіоні потрібна сума ефективних температур у межах 770 °С, а озимої пшениці (відновлення весняної вегетації - воскова стиглість зерна) - 887 °С.

Миколаївська область належить до зони масового розмноження і постійної шкідливості черепашки.

Спалахи масового її розповсюдження зафіксовано у 2000, 2001, 2002, 2007, 2008 рр., коли чисельність личинок перевищувала ЕПШ і в середньому коливалася в межах 5,9; 4,4; 3,2; 5,9; 4,3 екз./м2 (рис. 1).

Середній показник пошкодження зерна озимої пшениці за роками, відповідно, становив 6,8; 2,1; 3,1;2,5; 2,9 %.

Погодні умови в регіоні, насамперед температура, істотно впливають на заселення та розвиток шкідливої черепашки. Переліт клопа на посіви спостерігали найраніше з досліджуваних років 13 квітня 2004 р. і найпізніше 26 травня 2005 р. (табл. 1).

Відродження личинок зафіксовано найраніше 14 травня (2000 р.) і найпізніше 28 травня (1999 р.). Зараженість яєць теленомінами за період спостережень коливалась у межах від 17 (2004 р.) до 35 % (2001, 2006 рр.).

Серед сисних шкідників в умовах південного Степу виділяються трипси, з яких найбільш розповсюдженим і шкодочинним є пшеничний (Haplothrips tritici Kurd.). У період виходу озимої пшениці в трубку імаго шкідника скупчується за піхвою верхнього листка. Максимально чисельність імаго шкідника на посівах озимої пшениці спостерігається на початку її колосіння. Особливо шкодочинні відроджені личинки під час наливу зерна, вага якого зменшується залежно від їх

Як видно, за роки спостережень відмічалась підвищена кількість пшеничного трипсу, особливо в 2003, 2005, 2008 рр., коли чисельність фітофага суттєво перевищувала ЕПШ.

Таким чином, в умовах південного Степу України пшеничний трипс створює значну загрозу посівам озимої пшениці.

Відчутну шкоду посівам озимої пшениці спричиняють також злакові попелиці, шкідливість яких часто недооцінюють. Ступінь шкідливості цих фітофагів залежить від їх кількості і фази заселення озимої пшениці. Сильне пошкодження у період від