УДК 32.01

Крушинський Б., Партемор Е.

THE PROGRESS OF THE ISAF MISSION IN AFGHANISTAN AND THE NEW WAY TO EFFECTIVE STRATEGY (Прогрес міжнародних сил сприяння безпеці (ISAF) у Афганістані і новий шлях до ефективної стратегії)

Після терористичних атак 11 вересня 2001 у Нью-Йорку та Вашингтоні, округ Колумбія, американські сили увійшли до Афганістану та проголосили «глобальну війну з тероризмом». Війна триває вісім років, і ніщо не передвіщає її закінчення. Здійснюючи доктрину дій проти партизанів, оперативна організація й стратегія в Афганістані повільно розвивається. Успіхи військової операції пов'язані не тільки з поразкою Талібану або воюючих сторін Аль-Каїди, але й з підтримкою від місцевого населення, побудовою інфраструктури, навчальних афганських сил безпеки, відновленням сільського господарства, створенням умов для демократії й верховенства закону. Командуючі НАТО й політичні діячі недавно просили більше військ і підтримки. Вони визнають, що вони в цей час переживають критичний момент у війні.

Ключові слова: Афганська Національна Армія, Аль-Каїда, військовий конфлікт, Міжнародні сили сприяння безпеці.

После террористических атак 11 сентября 2001 в Нью-Йорке и Вашингтоне, округ Колумбия, американские силы вторглись в Афганистан и возвестили «Глобальную войну с терроризмом». Продлившись восемь лет, война в Афганистане не подходит к концу. Осуществляя недавно развитую доктрину действий против партизан, оперативная организация и стратегия в Афганистане медленно развивается. Успехи военной операции связаны не только с поражением Талибана или воюющих сторон Аль-Каиды, но и с развивающейся поддержкой от местного населения, построением инфраструктуры, учебных афганских сил безопасности, восстановлением сельского хозяйства, созданием условий для демократии и верховенства закона. Командующие НАТО и политические деятели недавно просили больше войск и поддержки. Они признают, что они в настоящее время переживают критический момент в войне.

Ключевые слова: Афганская Национальная Армия, Аль-Каида, Военные Силы Международной безопасности, военный конфликт.

Following the 11 September 2001 terrorist attacks in New York and Washington, DC, American forces invaded Afghanistan and ushered in the «Global War on Terrorism.» Having lasted eight years and claimed thousands of lives, the war in Afghanistan shows no signs of slowing. NATO must continue to adapt its strategy and resourcing in Afghanistan, identify clear goals and milestones, and definitively tailor ISAF's mission to defeat a constantly evolving extremist enemy. Drawing on their initial experiences, the US-led coalition slowly began to define the tactics, ideas, and methods of asymmetric warfare. Implementing newly developed counterinsurgency doctrine, and drawing on successes from Iraq, task organization and strategy in Afghanistan slowly evolved. Success in Afghanistan derives not only from defeating Taliban or Al Qaeda combatants in battle, but from developing support from the local population, building infrastructure, training Afghan security forces, re-establishing agriculture not reliant on the drug trade, and fostering an environment of democracy and the rule of law. NATO commanders and

politicians have recently requested more troops and support. They recognize that they currently face a critical moment in the war, and they understand the necessary ingredients for victory. Their actions in implementing the strategic, operational, and tactical pieces of this complex puzzle will set ISAF either on the path to success, or to potential failure.

Key words: Afghan National Army, Al Qaeda, Counter-insurgency, International Security Assistance Force.

In 2001, the United States invaded Afghanistan, where they found an Al Qaeda stronghold protected by the ruling Taliban government. This decision resulted from the 11 September 2001 attack by this terrorist organization on the United States. US President George W. Bush announced the beginning of the «Global War on Terror and began construction of a coalition. Analysts, along with the President and his administration acknowledged that this war would be long lasting. President Bush asserted that this conflict would be different than previous wars, with a different opponent, and a lack of defined battlefields and beach-heads in the traditional sense [1].

In accordance with Article 5 of The North Atlantic Treaty, adopted 4 April 1949 in Washington:

«The Parties agree that an armed attack against one or more of them in Europe or North America shall be considered an attack against them all and consequently they agree that, if such an armed attack occurs, each of them, in exercise of the right of individual or collective self-defence recognised by Article 51 of the Charter of the United Nations, will assist the Party or Parties so attacked by taking forthwith, individually and in concert with the other Parties, such action as it deems necessary, including the use of armed force, to restore and maintain the security of the North Atlantic area. Any such armed attack and all measures taken as a result thereof shall immediately be reported to the Security Council. Such measures shall be terminated when the Security Council has taken the measures necessary to restore and maintain international peace and security.»

NATO countries gave the United States absolute support in the fight against Al Qaeda terrorists [2].

The Soviet army's experiences in Afghanistan from