У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





4% на капітал, у 1910 р. - 6%, а в 1911 р. - 11% [15]. Водночас зростали й виробничі потужності підприємства. Якщо в 1907 р. на заводі працювало 109 робітників і вироблялося продукції на суму 72 тис. руб., то вже в 1911 р. 194 робітники випускали цементу на загальну суму 350 тис. руб. [7.-С.645].

Позитивним в історії розвитку харчової промисловості чехів було поєднання виробництва і переробки сільськогосподарської продукції у великих і середніх селянських господарствах, про які вони самі турбувались. Так, 18 грудня 1870 р. І. Оліч та В. Свобода від імені чехів с. Глинська звернулися до Волинського губернатора з проханням "приєднати до селянських промислів варіння пива, виготовлення мила, свічок, муки, крохмалю, сиропу, цукру, полотна, а також паперу й інших артикулів". Це прохання було задоволене. Як наслідок, уже в 1871 р. в селах Глинську, Семидубах, Мирогощі Дубненського повіту були відкриті броварні [6.-С.38]. Поширеним видом чеського промислу на Волині було млинарство. Так, наприкінці ХІХ століття в чеських селах Волині працювало 40 млинів, які належали поселенцям. Володіли чехи млинами також і в селах з українським населенням, де їхні млини користувалися великою популярністю завдяки високій якості помолу. У с. Ульбарів Дубненського повіту, де в кінці ХІХ ст. у чеській половині нараховувалось 556 жителів-чехів, було два ставки, діяло два водяні млини.

Разом із тим, найпоширенішим видом промислу серед чехів було пивоваріння. Так, на початку ХХ століття майже все виробництво пива в Україні знаходилося в їх руках. Колоністам належало 13 великих пивоварних заводів. До них відноситься "Слов'янський" у Житомирі, власником якого був Йосиф Махачек. Як свідчать архівні документи, австрійські піддані Йосиф Махачек і Теодор-Богдан Янса, згідно з купчою 8 серпня 1878 р. придбали млин на березі р. Кам'янки у Житомирі, що належав Павлині Шульц. На його місці вони збудували пивоварний завод, який мав назву "Слов'янський". Марки його пива "Віденське", "Плзенське", "Чеське", "Королівське", "Баварське" мали високі смакові якості та користувалися значним попитом. На заводі в середньому працювало 30-35 чоловік. Щорічно завод "Слов'янський" виробляв 200 тис. відер пива на суму 104 550 крб. Модернізований у ХХ столітті, завод працює і сьогодні. Його будівлі є пам'яткою промислової архітектури ХІХ ст. У цьому ж місті на початку ХХ століття на вул. Руднянській чеські підприємці Я. Громадецький, К. Реус і В. Крупичко відкрили пивоварний завод "Житомирське товариство", який існував до 30- х років ХХ ст. У 1888 р. чех Вацлав Зема заснував пивоварний завод у Луцьку.

У 1903 р. на Крошні Чеській, тоді передмісті Житомира, відкрився приватний пивоварний завод "Волинь" братів Альбрехтів. На заводі працювало до 40 робітників. Щорічно завод "Волинь" виробляв продукції на загальну суму 100 тис. руб. Після жовтневого перевороту 1917 р. завод перейшов у власність держави. Цікаво, що І.І. Альбрехт залишився працювати на підприємстві головним пивоваром, отримуючи найбільшу в місті заробітну платню - 300 руб. Чех О. Шмолик володів пивоварним заводом у с. Глинську Рівненського повіту, на якому в рік вироблялося до 20 тис. відер пива на суму 18 200 руб. На заводі с. Квасилова з оборотом 11 000 крб. варилося до 15 тис. відер пива. Менш потужними були заводи в селах Мирогоща, Волковиї, Високе, Ольшанка [14]. Таким чином, на основі викладеного вище матеріалу можна стверджувати, що чехи Волинської губернії володіли більшістю великих пивоварних заводів, які задовольняли весь попит населення міст на пиво, споживання якого швидко зростало й серед сільського населення губернії.

До нових галузей промисловості, які з'явились у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. в містах Волині, слід віднести виробництво, пов'язане з переробкою і подальшим транспортуванням хмелю, більшість підприємств якого була зосереджена в Дубненському повіті. Так, у 1911 р. обсяги промислового виробництва чотирьох дубненських хмелесушилень склали близько 130 тис. руб. У той час ця галузь промислового виробництва після млинарства посідала в Дубно друге місце. Успішно працювали чехи й у сферах торгівлі та послуг. Наприклад, на Волині в цей час набирає широкого поширення гасло "свій у свого", саме тому чехи купували все необхідне у своїх же краян (чому варто було б повчитися нашим співвітчизникам). У 1897 р. на Волині в торгівлі було зайнято 152, а в готельному господарстві - 63 чехи. Тільки в Рівному нараховувалося 12 чеських різників, 10 власників готелів, 7 торговців і 6 пекарів.

Іншим маловідомим видом діяльності чехів на Волині була здача ними в оренду приміщень, зокрема для військових казарм. Подібна діяльність була досить поширеною в середовищі волинського купецтва та вимагала значного вкладання коштів у будівництво й утримання казарм. У Луцькому повіті наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. російські війська, представлені 11-м гусарським ізюмським полком, 43-м піхотним Охотським полком, 44-м піхотним Камчатським та іншими, в основному орендували казарми в чехів Франца Мараша з Луцька й Пішелі з Теремного [15.-С.80].

Треба зазначити, що велику роль в організації чеських господарств, у підтримці їх успішної діяльності відігравала система кредитних товариств, що з'явилися наприкінці ХІХ ст. Товариства кредитували виробництво й продаж хмелю, фруктів, зерна. Їх метою було позбавитися посередників - перекупників. Товариства


Сторінки: 1 2 3 4 5