У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





спробою тогочасного студентства, що опинилось за межами Батьківщини долучитись до її життя в будь-якій формі. Для Аркадія Жуковського визначення планів майбутньої відбудови України було запорукою успіху на шляху до досягнення країною незалежності і як визначив сам дослідник, його завданням було заохочення інших небайдужих до долі нашої країни людей визначити шляхи її відбудови [44, с. 13]. Питанню відбудови Аркадій Іларіонович присвятив також статтю "До питання державного планування", в якій як головне завдання економічних планів визначив "вміле пристосування виробництва до суспільних потреб" [42, с. 21]. Розглядаючи питання відношення держави до народного господарства, автор проаналізував праці теоретиків українського націоналізму М. Сціборського "Націократія" та П. Боярського "Національний солі- даризм" і прийшов до висновку, що вони втручання держави в економіку вважали необхідним засобом для відбудови економічного життя, а відтак закономірним є державне планування [42, с. 24]. Детальний аналіз вище названих праць дослідник подав у статті "До проблеми націоналістичної державної системи". Слід вказати на той факт, що в повній назві Товариства "Зарево" використане поняття "національний со- лідаризм" з однойменної праці П. Боярського, пояснення якого подає А. Жуковський. Зокрема, він говорить про те, що народ за законом поділу праці поділяється на стани, а вони на фахи і необхідно їх пов'язати в єдину органічну цілісну систему, що можливо завдяки утворенню фахово-станових організацій, співпраця яких і являє собою поняття "національний солідаризм" [40, с. 3]. Окрім аналізу праць та подання загальної характеристики націоналістичної державної системи Аркадій Жуковський подає власне бачення майбутнього устрою Української держави, яке можна звести до наступних моментів: для стри- мання зовнішньополітичного тиску необхідна сильна влада; нейтралізувати ворожі існуванню незалежної держави елементи зможе лише авторитарна влада; необхідне встановлення унітарної і централізованої державної системи; на чолі держави повинен стояти Президент Української Республіки, обраний загальними виборами, він концентруватиме виконавчу і законодавчу владу; функції виконавчого органу виконуватимуть міністри, обрані главою держави; законодавча влада складатиметься з двох палат - Національної Асамблеї та Корпоративної Палати; встановлення незалежного судочинства; централізація адміністрації; радниками Президента будуть голови Асамблеї, Корпоративної палати, Головної палати юстиції, Державного банку, Найвищої наукової інституції, а також голови українських церков [40, с. 5]. Відповідно "покращення державницького вишколу українських кадрів" [40, с. 6] повинно сприяти майбутній розбудові української держави і є одним із головних завдань "Зарева". Єдиним шляхом досягнення самостійності А. Жуковський вважав українську національну революцію, теоретичне обґрунтування основних рис якої подав у статті "За ясність у основних справах. Константи революції". Зокрема, дослідник зазначав, що революція встановлює зміни "глибокого й різкого порядку" і відповідно пов'язана з "силою і проливанням крові" [41, с. 14-15]. Революції супроводжуються змінами політичної верхівки та еліти в цілому і відбуваються завдяки залученню широких народних мас, що прагнуть втілити революційний ідеал [41, с. 15]. А. Жуковський виділяє два типи революціонерів: перший тип, що бажає лише нищити владні інституції і другий, який прагне не лише руйнувати, але й будувати нове на зміну старому. На думку автора, лише прагнення збудувати нове дає моральну підставу для революціонерів руйнувати [41, с. 16], відповідно необхідний план побудови нового. Отже, як бачимо Аркадій Іларіонович пов'язує проблеми відбудови незалежної України з проведенням революційних змін, шляхом встановлення нової системи державного управління, а також обґрунтовує необхідність державного планування майбутніх змін. Всі названі статті є лише спробою постановки питання відбудови України і за задумом автора мали б викликати жвавий інтерес серед фахівців різних сфер, які б в свою чергу сприяли відтворенню цілісної картини ефективного розвитку всіх сфер життя майбутньої Української держави.

У цілому, коли мова йде про діяльність самого Товариства, то вона значною мірою була пов'язана з багатьма труднощами, зокрема, з браком коштів, розселенням членів комісій по різних країнах, що гальмувало їхню роботу, дискусіями стосовно організації і напрямків діяльності тощо. На нашу думку, влучно окреслив труднощі Товариства один з його членів Б. Винар, який однією з проблем діяльності "Зарева" вважав той факт, що більшість представництв існували лише на папері, також було багато фіктивних комісій і багато членів свою належність до Товариства сприймало як "повинність належати до націоналістичної організації" [7, с. 23]. "Ми раділи, що існуємо. І це буде характеристика одним реченням, що підсумовує перший етап в Європі та знаходить певний відповідник в початках зросту "Зарева" за океаном" [7, с. 23], - саме так він характеризував працю Товариства. Але не зважаючи на певною мірою ідеалістичні, а подекуди навіть за визначенням Б. Винара "наївні" [1, арк. 12] плани "Зарева", його існування сприяло консолідації української молоді, збереження її патріотичного духу, стимулювало до наукової, видавничої та організаційної роботи, а також слугувало свого роду "рупором" українців за кордоном.

Підсумовуючи викладений матеріал, варто зазначити, що Аркадій Жуковський в роки навчання брав активну участь в діяльності українських студентських організацій, зокрема, як голова Союзу українських студентських товариств в Австрії (1947 - 1949 рр.), член управи Центрального союзу українського студентства (з 1948 р.). Він став одним із засновників і активних діячів Українського студентського товариства національного солідаризму "Зарево". На його пропозицію журнал Товариства було названо "Розбудова держави", також вчений входив до редакційної колегії

Сторінки: 1 2 3 4 5 6